Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Аритмії

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Атріовентрикулярний ритм — вогнище збудження знаходиться в атріовентрикулярному з'єднанні, ЧСС коливається від 40 до 60 за 1 хв. Виникаючі в атріовентрикулярному з'єднанні імпульси розповсюджуються вверх по передсердях і вниз до шлуночків. Клінічні ознаки ритму залежать від ЧСС. У випадках вираженої брадикардії можливі обмороки, головокружіння, біль в ділянці серця, запаморочення. Перший тон над… Читати ще >

Аритмії (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Аритмії.

Визначення. Аритмії - це будь-який серцевий ритм, який не є регулярним синусовим ритмом нормальної частоти, а також порушення провідності електричного імпульсу по різним ділянкам провідної системи серця.

Етіологія.

  1. 1.Функціональні порушення ритму при: споживаннні чаю, кави, тютюнопалінні, фізичному навантаженні, психоемоційних стресах, внаслідок дії тепла, холоду, надмірного ультрафіолетового опромінення, тощо.

  2. 2.Аритмії органічного характеру: ІХС, міокардити, кардіоміопатії, міокардіосклероз, міокардіодистрофія.

  3. 3.Гемодинамічні впливи: вади серця, артеріальна гіпертенія, гіпотонія, серцева недостатність.

  4. 4.Гормональні розлади: тіреотоксикоз, гіпотиреоз, мікседема, феохромоцитома, альдостерома та інші.

  5. 5.Аномалії розвитку серця: додаткові хорди, дисплазія ендокарду, синдроми WPW, CLC, подовження Q-T (більше 0, 52с).

  6. 6.Інтоксикації медикаментозними засобами: серцевими глікозидами, адреноміметиками, еуфіліном, хінідином, новокаїнамідом, тощо.

  7. 7.Захворювання інших органів:

  • рганів травлення;

  • рганів дихання;

  • рганів виділення;

  • ахворювання хребта,.

  • ахворювання ЦНС;

  1. 8.Порушення водно-електролітного обміну:

  • іпокалійемія;

  • іперкалійемія;

  • іпоі гіперкальційемія.

Класифікація аритмій.

А. Порушення збудливості.

І. Порушення утворення збудження:

а) синусова тахікардія;

б) синусова брадикардія;

в) синусова аритмія;

г) відмова синусового вузла;

д)слабкість синусового вузла.

ІІ. Пасивні ектопічні, замісні порушення ритму:

а) повільний попередній ритм;

б) мігруючі ритми;

в) ритм коронарного синусу;

г) атріовентрикулярний ритм;

д) ідіовентрикулярний (шлуночковий) ритм;

е) вискакуючі скорочення.

ІІІ. Активні ектопічні порушення ритму.

  1. 1.Екстрасистолії.

а) передсердні;

б) вузлові;

в) шлуночкові;

  1. 2.Тахікардії.

а) передсердні, вузлові і шлуночкові - пароксизмальні і епароксизмальні;

б) тріпотіння і мерехтіння передсердь;

в) тріпотіння і мерехтіння шлуночків (фібриляція).

Б. Порушення провідності.

а) синоаурікулярна блокада;

б) внутрішньопередсердна блокада;

в) атріовентрикулярна блокада;

г) блокада ніжок пучка Гіса;

д) синдроми передчасного збудження шлуночків.

Методи діагностики аритмій. Діагностика аритмій здійснюється інструментальними методами дослідження, в основі яких лежить ЕКГ. Поряд із загальноприйнятою ЕКГ використовуються стравохідна, а також ендокардіальна електрокардіографія.

  • тандартна ЕКГ є основним методом діагностики аритмій. Для підвищення її діагностичних можливостей запропоновано ряд модифікацій ЕКГ:

  • нтервалографія — реєстрація ЕКГ із швидкістю 25−50 мм/с та аналізом 100−120 серцевих циклів;

  • итмографія — реєстрація біопотенціалів серця у вигляді вертикальних ліній із швидкістю 1−2 мм/с з аналізом 100−120 серцевих циклів. Дані методи ЕКГ застосовують з метою дифдіагностики локалізації екстрасистол, парасистол.

  • комплексі ритмографічного обстеження включають медикаментозні проби (атропін, анаприлін і т.д.), що дозволяє прискорити індивідуальну оцінку ефективності антиаритмічних засобів.

  • Холтерівське" моніторування — тривала реєстрація ЕКГ (впродовж 24 годин без обмеження рухового режиму хворого).

  • травохідна ЕКГ — допомагає диференціювати шлуночкові і суправентрикулярні порушення ритму, особливо у випадках, коли на ЕКГ не реєструється зубець Р, а комплекс QRS поширений. Реєстрацію стравохідної електрографії можна проводити при ЧСЕКС.

Аритмії, обумовлені порушенням утворення збудження.

Синусова тахікардія — пришвидшення ЧСС від 90 до 160/хв.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Ритм синусовий з частотою 90−159/хв;

  2. 2.Вкорочення інтервалу RR;

  3. 3.Можливе косонизхідне зміщення ST.

Синусова брадикардія — зменшення частоти серцевих скорочень до 60 і менше за 1хв при збереженому правильному синусовому ритмі.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.ЧСС 59 за 1хв і менше;

  2. 2.Правильний синусовий ритм;

  3. 3.Можливе подовження Р-Q до 0,21с.

Синусова аритмія — неправильний синусовий ритм, який періодично то пришвидшується, то сповільнюється. Часто виявляється чіткий зв’язок з фазами дихання.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Коливання інтервалу RR перевищує 0,16 с;

  2. 2.Завжди є нормальної форми зубець Р, після якого йде нормальний комплекс QRS.

Відмова синусового вузла — періодична втрата синусовим вузлом здатності виробляти імпульси для збудження передсердь та шлуночків, що призводить до випадіння їх скорочень. Під час випадіння шлуночкових скорочень з’являються головокружіння, потемніння в очах, запаморочення, у важких випадках — розвиток синдрому Морганьї - Адамса — Стокса (втрата свідомості, тонічні судоми, мимовільний сечопуск, відсутній пульс, АТ не визначається).

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Тривалі паузи під час котрих не реєструються зубці Р, QRS, T;

  2. 2.Тривалість паузи перевищує 2 звичайних RR;

  3. 3.На відміну від синоаурікулярної блокади тривалість пауз різко коливається;

  4. 4.Після паузи відновлюється активність синусового вузла і знову реєструється передсердні та шлуночкові комплекси у звичайному ритмі.

Синдром слабкості синусового вузла — послаблення чи припинення функції автоматизму синусового вузла. Найчастіше він характеризується періодичною брадикардією, яка змінюється тахікардією, або ж тріпотінням чи мерехтінням передсердь.

Пасивні ектопічні замісні порушення ритму.

Повільний передсердний ритм — найчастіше вогнище збудження знаходиться в лівому передсерді.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Зубець Р від'ємний у ІІ-ІІІ, aVF, V3-V6 відведеннях, у відведенні aVR додатній;

  2. 2.Зубець Р у V1 має форму «щит і меч», коли на додатньому Р реєструються гострокінцеві коливання.

  3. 3.Інтервал PQ — нормальний.

Міграція водія ритму — постійне переміщення водія ритму в межах провідної системи передсердь від синусового вузла до атріовентрикулярного з'єднання і навпаки.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Зміна форми зубця Р. Зубець Р спочатку нормальний, а потім може стати від'ємним (збудження з нижніх відділів передсердь);

  2. 2.Можливі коливання довжини інтервалу РQ (то вкорочений, то подовжений, але в межах 0,12 — 0,20 с).

Атріовентрикулярний ритм — вогнище збудження знаходиться в атріовентрикулярному з'єднанні, ЧСС коливається від 40 до 60 за 1 хв. Виникаючі в атріовентрикулярному з'єднанні імпульси розповсюджуються вверх по передсердях і вниз до шлуночків. Клінічні ознаки ритму залежать від ЧСС. У випадках вираженої брадикардії можливі обмороки, головокружіння, біль в ділянці серця, запаморочення. Перший тон над верхівкою серця може бути підсиленим, можливе набухання шийних вен.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Зубець Р від'ємний перед комплексом QRS — ритм з верхньої частини атріовентрикулярного з'єднання,.

  2. 2.Зубець Р нашаровується на комплекс QRS — ритм із середньої частини атріовентрикулярного з'єднання.

  3. 3.Від'ємний Р після QRS і перед Т — ритм із нижньої частини атріовентрикулярного з'єднання.

Дисоціація з інтерференцією — такий варіант ритму із атріовентрикулярного з'єднання, коли імпульс до передсердь не проводиться (є ретроградна, повна а-в-блокада).

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Зубець Р додатній;

  2. 2.Зубець Р та комплекс QRS незалежні один від одного, віддаль RR однакова;

  3. 3.Відсутній зв’язок між зубцем Р комплексом QRS (дисоціація);

  4. 4.Частота скорочень шлуночків більша ніж передсердь;

  5. 5.Періодично комплекс QRS зв’язаний з попереднім зубцем Р (інтерференція).

Ритм коронарного синусу — імпульс із клітин, які розміщені у нижній частині правого передсердя і коронарної синусової вени.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Від'ємний зубець Р у ІІ, ІІІ, aVF відведенняху грудних відведеннях V1-V6 зубець Р двофазнийу І, aVR — додатній;

  2. 2.Інтервал PQ вкорочений, комплекс QRS не змінений.

Ідіовентрикулярний (синусовий) ритм — водієм ритму є пучок Гіса, або його ніжки, або волокна Пуркіньє. Клінічно — брадикардія, ЧСС — 30−40 за 1хв, ритм правильний, зростає при фізичному навантаженні, під впливом атропіну. Часто — приступи МАС із втратою свідомості, судомами. Є нахил до шлуночкової тахікардії, фібриляцій шлуночків.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Брадикардія (ЧСС — 30−40 за 1хв) ритм правильний;

  2. 2.Комплекс QRS розширений, деформований;

  3. 3.Зубець Р відсутній.

Вискакуючі скорочення — скорочення, які виникають з а-в-асоціації та рідко із шлуночків при зниженні функції синусового вузла. Аускультативно — аритмія.

ЕКГ ознаки:

  1. 1.Інтервал RR перед вискакуючим скороченням завжди довший ніж при нормальному RR, а не вкорочений, як при екстрасистолії;

  2. 2.Інтервал RR після вискакуючого скорочення нормальний, а не подовжений, як при екстрасистолії;

  3. 3.Вискакуюче скорочення, як правило з а-в-асоціації, зубець Р від'ємний перед, або після комплексу QRS.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою