Використання методу проектів на уроках інформатики

Міністерство освіти і науки України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Факультет математики та інформатики Кафедра інформатики Курсова робота на тему:

" Використання методу проектів на уроках інформатики «

Виконала:

Студентка групи І-42

Грушевська Ярина Науковий керівник: Возняк Л.С.

Івано-Франківськ

2010 р.

Зміст Вступ

Розділ 1. Загальні відомості

1.1 Про історію методу проектів

1.2 Що таке метод проектів

Розділ 2. Розробка методу проектів

2.1 Основні вимоги до використання методу проектів

2.2 Основні етапи виконання проекту

2.3 Роль вчителя при виконанні проекту

2.4 Роль учнів при виконанні проекту

2.5 Оцінка виконаного проекту

Розділ 3. Телекомунікаційний проект і його використання в навчальному процесі

3.1 Загальна характеристика телекомунікаційного проекту

3.2 Типологія телекомунікаційних проектів

Розділ 4. Розробка проекту з інформатики на тему «Моделювання на уроках інформатики» .

4.1 Планування навчального проекту

4.2 Електронні ресурси для навчального проекту

4.3 Створення презентації учня

4.4 Створення публікації учня

4.5 Електронні таблиці у проектній роботі

4.6 Створення дидактичних та методичних матеріалів

4.7 Розробка плану проведення проекту в школі

4.8 Контроль знань перед захистом проектів

4.9 Захист навчальних проектів Висновок Використана література Додаток, А Додаток Б Додаток В Додаток Г Додаток Д Додаток Е Додаток Є

Вступ Тема даної курсової роботи була обрана в зв’язку з широким впровадженням та використанням інформаційних технологій в навчальний процес. Дана тема є актуальною, так як відбувається поступова комп’ютеризація викладання конкретних дисциплін, а основна маса вчителів-предметників ставиться до цього з деяким побоюванням, тому при розкритті даної теми ми постараємося показати можливості використання комп’ютерної техніки у навчанні.

Мета даної роботи:

1. Показати можливості використання методу проектів у професійній діяльності вчителя інформатики.

2. Розробити метод проектів з інформатики на тему «Моделювання на уроках інформатики»

Завдання:

1.Розглянути метод проектів і його роль у професійній діяльності вчителя інформатики.

2.Розглянути телекомунікаційний проект і його використання в навчальному процесі.

3.Продемонструвати результати проектної діяльності вчителя інформатики в школі.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є використання інформаційних технологій у навчальному процесі, а предметом дослідження — використання методу проектів в діяльності вчителя інформатики.

У першій частині дано поняття методу проекту, телекомунікаційного проекту, їх використання в навчальному процесі.

У другій — дається докладна поетапна розробка проекту з інформатики на тему «Моделювання на уроках інформатики».

Розділ 1. Загальні відомості

1.1 Про історію методу проектів У процесі навчання відбувається постійна взаємодія вчителя та учнів. Учіння, що має яскраво виражене особистісне забарвлення, кожним з учнів здійснюється по-різному: один не може продемонструвати засвоєння знань, інший на основі раніше отриманого досвіду, навпаки, показує феноменальні здібності, а третій засвоїв певний стиль ставлення до предмета і наполегливо «не хоче» вчитися. Не можна заперечувати і особистісне сприйняття (або не сприйняття) вчителя учнем і навпаки, що також, безсумнівно, впливає на прогрес у навчанні.

Особистісний характер також носить і навчання. Передаючи навчальну інформацію, учитель вносить у зміст предмета і своє емоційне і ціннісне забарвлення. Незалежно від бажання вчителя в процесі передачі знань беруть участь і його переконання, пріоритети, мотивації, життєві концепції.

Учитель постає всезнаючим оракулом, що викладає істини, а от процес пізнання і відкриття цих істин часто залишається за рамками вчення. Ось тут і виникає проблема необхідності розвитку творчого мислення учнів і як обов’язкова умова реалізації цього на практиці - усунення домінуючої ролі педагога в процесі присвоєння знань і досвіду.

Введення в педагогічні технології елементів дослідницької діяльності учнів дозволяє педагогу не тільки і не стільки навчати, скільки допомагати школяреві вчитися, направляти його пізнавальну діяльність. Одним з найбільш поширених видів дослідницької праці школярів в процесі навчання сьогодні є метод проектів.

Метод проектів не є принципово новим у світовій практиці. Він виник ще на початку нинішнього століття в США. Його називали також методом проблем і пов’язувався він з ідеями гуманістичного напряму у філософії та освіті, розробленими американським філософом і педагогом Дж. Дьюі, а також його учнем В. Х. Кілпатриком.

Метод проектів привернув увагу російських педагогів ще на початку 20 століття. Ідеї проектного навчання виникли на території колишнього Радянського Союзу практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С. Т. Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання.

Пізніше, вже за радянської влади ці ідеї стали досить широко впроваджуватися в школу, але недостатньо продумано і послідовно і постановою ЦК КП в 1931 році метод проектів був засуджений і з тих пір до недавнього часу більше не робилися скільки-небудь серйозних спроб відродити цей метод у шкільній практиці. Разом з тим у закордонній школі він активно і досить успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччини, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Дж. Дьюі, його метод проектів знайшли широке поширення і придбали велику популярність у силу раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати» — ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, що і залучає багато освітніх системи, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними вміннями.

1.2 Що таке метод проектів

За визначенням, проект — це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум для створення реального об'єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Це завжди творча діяльність.

Проектний метод у шкільній освіті розглядається як певна альтернатива класно-урочної системи. Сучасний проект учня — це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності та одночасно формування певних осібних якостей.

Метод проектів — педагогічна технологія, орієнтована не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування і придбання нових. Активне включення школяра в створення тих чи інших проектів дає йому можливість освоювати нові способи людської діяльності в соціокультурному середовищі.

У методі проектів як педагогічної технології знайшов своє втілення комплекс ідей, найбільш чітко представлений американським педагогом і філософом Джорджем Дьюі (1859 — 1952), що стверджує наступне: Дитинство дитини — не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта має базуватися не на тих знаннях, які коли-небудь в майбутньому їй знадобляться, а на тому, що гостро необхідно дитині сьогодні, в проблемах його реального життя.

Будь-яка діяльність з дітьми, в тому числі й навчання, повинна будуватися з урахуванням їх інтересів, потреб, ґрунтуючись на особистому досвіді дитини.

Основним завданням навчання за методом проектів є дослідження дітьми разом з вчителем навколишнього життя. Все, що учні роблять, вони повинні робити самі (один, з групою, з учителем, з іншими людьми): спланувати, виконати, проаналізувати, оцінити і, природно, розуміти, навіщо вони це зробили:

а) виділення внутрішнього навчального матеріалу;

б) організація доцільної діяльності;

в) навчання як безперервна перебудова життя і підняття його на вищі ступені.

Програма в методі проектів будується як серія взаємопов'язаних моментів, що випливають з тих чи інших завдань. Учні повинні навчитися будувати свою діяльність спільно з іншими, знайти, добути знання, необхідні для виконання того чи іншого проекту, таким чином, вирішуючи свої життєві завдання, будуючи відносини один з одним, пізнаючи життя, учні отримують необхідні для цієї життя знання, причому самостійно, або спільно з іншими в групі, концентруючись на живому і життєвому матеріалі, навчаючись розбиратися шляхом проб в реаліях життя.

Переваги цієї технології це: ентузіазм в роботі, зацікавленість дітей, зв’язок з реальним життям, виявлення лідируючих позицій учнів, наукова допитливість, вміння працювати в групі, самоконтроль, краща закріпленість знань, дисциплінованість.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних, творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, умінь орієнтуватись в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим (cooperative learning) підходом до навчання.

Метод проектів завжди припускає рішення якоїсь проблеми, що передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, з іншого інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих областей. Робота за методом проектів передбачає не тільки наявність і усвідомлення якоїсь проблеми, а й процес її розкриття, рішення, що включає чітке планування дій, наявністю ідеї та гіпотези вирішення цієї проблеми, чіткий розподіл ролей (якщо мається на увазі групова робота), тобто завдань для кожного учасника за умов тісної взаємодії. Результати виконаних проектів повинні бути, що називається, «відчутними», предметними, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична, конкретний практичний результат, готовий до застосування.

Дослідницький предмет може бути за змістом:

* монопредметним — виконується на матеріалі конкретного предмета;

* міжпредметним — інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад, інформатика, економіка;

* надпредметні (наприклад, «Мій новий комп’ютер» і т.д.) — виконується цей проект в ході факультативів, вивчення інтегрованих курсів, роботи у творчих майстернях.

Проект може бути підсумковим, коли за результатами його виконання оцінюється освоєння учнями певного навчального матеріалу, і поточним, коли на самоосвіту та проектну діяльність виноситься з навчального матеріалу лише частина змісту освіти.

Розділ 2. Розробка методу проектів

2.1 Основні вимоги до використання методу проектів

1.Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми завдання, що вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її рішення (наприклад, дослідження демографічної проблеми в різних регіонах світу, створення серії репортажів з різних регіонів країни, інших країн земної кулі присвячених одній проблемі, що розкривають певну тему; проблема впливу кислотних дощів на навколишнє середовище чи розміщення різноманітних галузей промисловості в різних регіонах, тощо).

2.Практична, теоретична, пізнавальна значущість очікуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан даного регіону, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються в розвитку даної проблеми; спільний випуск газети, альманаху з репортажами з місця подій; план заходів з охорони лісу в різних місцевостях, спільний твір декількох учнів, сценарій шкільного спектаклю і т. д);

3.Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4.Визначення кінцевих цілей спільних / індивідуальних проектів;

5.Визначення базових знань з різних областей, необхідних для роботи над проектом.

6.Структурування змістовної частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

7.Використання дослідницьких методів:

* визначення проблеми, завдань дослідження, що випливають з неї;

* висування гіпотез їх рішення, обговорення методів дослідження;

* оформлення кінцевих результатів;

* аналіз отриманих даних;

* підведення підсумків, коректування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого столу», статистичних методів, творчих звітів, переглядів, тощо). [3]

Останнє є особливо важливим, так як відноситься до технології проектних методів. Не володіючи досить вільно дослідними, проблемними, пошуковими методами, вмінням вести статистику, опрацьовувати дані, не володіючи певними методами різних видів творчої діяльності, важко говорити про можливість успішної організації проектної діяльності учнів. Це попередня умова успішної роботи за методом проектів. Крім того, необхідно володіти і технологією самого проектного методу.

Найскладніший момент при введенні у навчальний процес дослідницьких проектів — організація цієї діяльності, а особливо — підготовчий етап. Вчителю при плануванні на навчальний рік слід виокремити провідну тему (розділ) або декілька тем (розділів), які будуть «винесені на проектування». Далі необхідно сформулювати 15−20 як індивідуальних, так і групових тем на клас, робота з якими вимагає присвоєння учнями необхідних за програмою знань і формування необхідного досвіду. Бажано диференціювати теми за рівнем складності, але це зовсім не обов’язково. Учень повинен мати можливість вибрати тему проекту, організаційну форму його виконання (індивідуальна та групова), ступінь складності проектної діяльності.

Чіткість організації проектування визначається чіткістю і конкретністю постановки мети, виділенням планованих результатів, констатацією вихідних даних. Вельми ефективним є застосування невеликих методичних рекомендацій або інструкцій, де вказується необхідна і додаткова література для самоосвіти, вимоги педагога до якості проекту, форми і методи кількісної та якісної оцінки результатів. Іноді можливо виділити алгоритм проектування або інший поетапний поділ діяльності.

Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одному випаду ця тематика може формулюватися фахівцями органів освіти в рамках затверджених програм. В іншому, висуватися вчителями з урахуванням навчальної ситуації зі свого предмета, природних професійних інтересів, інтересів і здібностей учнів. У третьому, тематика проектів може пропонуватися і самими учнями, які, природно, орієнтуються при цьому на власні інтереси, не тільки пізнавальні, а й творчі, прикладні.

Тематика проектів може стосуватися якогось теоретичного питання шкільної програми з метою поглибити знання окремих учнів з цього питання, диференціювати процес навчання. Частіше, однак, теми проектів, особливо рекомендовані органами освіти, відносяться до якогось практичного питання, актуального для практичного життя і разом з тим, що вимагає залучення знань учнів не з одного предмета, а з різних областей, їх творчого мислення, дослідницьких навичок. Таким чином, досягається цілком природна інтеграція знань.

2.2 Основні етапи виконання проекту При застосуванні методу проектів для вирішення різноманітних завдань з використанням комп’ютера можна виділити 6 основних етапів, які представлені в таблиці.

Етапи виконання проекту

2.3 Роль вчителя при виконанні проекту Найскладніше для вчителя в ході проектування — це роль незалежного консультанта. Важко втриматися від підказок, особливо якщо педагог бачить, що учні виконують щось невірно. Але важливо в ході консультації тільки відповідати на виникаючі у школярів питання. Можливе проведення семінару-консультації для колективного і узагальненого розгляду проблеми, що виникає у значної кількості школярів.

У учнів при виконанні проекту виникають свої специфічні складності та їх подолання і є однією з провідних педагогічних цілей методу проектів. У основі проектування лежить присвоєння нової інформації, але процес цей здійснюється в сфері невизначеності, і його потрібно організовувати, моделювати, тому учням важко:

— намічати провідні і поточні (проміжні) цілі і завдання;

— шукати шляхи їх вирішення, вибираючи оптимальний за наявності альтернативи;

— здійснювати і аргументувати вибір;

— передбачити наслідки вибору;

— діяти самостійно (без підказки);

— порівнювати отримане з необхідним;

— об'єктивно оцінювати процес (саму діяльність) і результат проектування.

2.4 Роль учнів у виконанні проекту Під час виконання проекту змінюється роль учнів у навчанні: вони виступають активними учасниками процесу. Діяльність у робочих групах допомагає їм навчитися працювати в «команді». При цьому відбувається формування такого конструктивного критичного мислення, якому важко навчити при звичайній «урочної» формі навчання. В учнів виробляється свій власний погляд на інформацію, і вже не діє оцінна форма: «це вірно, а це — неправильно». Школярі вільні у виборі способів і видів діяльності для досягнення поставленої мети, їм ніхто не говорить, як і що необхідно робити.

Навіть невдало виконаний проект також має велике позитивне педагогічне значення. На етапі самоаналізу (5 етап), а потім захисту (6 етап) вчитель і учні найдетальнішим чином аналізують логіку, обрану проектувальниками, причини невдач, наслідки діяльності і т.д. Розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, формує особистий інтерес до нового знання, так як саме невдало підібрана інформація створила ситуацію «неуспіху». Подібна рефлексія дозволяє сформувати адекватну оцінку (самооцінку) навколишнього світу і себе в цьому світі.

2.5 Оцінка виконаного проекту

Як зазначає Чечель З.І. [6], на останніх етапах проектування і учень, і педагог аналізують і оцінюють результати діяльності, які часто ототожнюються лише з виконаним проектом. Насправді при використанні методу проектів існують, принаймні, два результати. Перший (прихований) — це педагогічний ефект від включення школярів у «добування знань» та їх логічне застосування: формування особистісних якостей, мотивація, рефлексія й самооцінка, вміння робити вибір і осмислювати як наслідки такого вибору, так і результати власної діяльності. Саме ця результативна складова часто залишається поза сферою уваги вчителя, і до оцінки пред’являється тільки сам проект. Тому Чечель радить починаючому керівнику проектування записувати короткі резюме результатів спостережень за учнями, це дозволить бути більш об'єктивними на самому захисті.

Друга складова оцінки результату — це сам проект. Причому оцінюється не обсяг освоєної інформації (що вивчено), а її застосування в діяльності (як застосовано) для досягнення поставленої мети.

Таким чином, звичайна дванадцятибальна система не дуже підходить для оцінювання проектів. Для оцінювання проектів Чечель І.З. радить використовувати рейтингову оцінку. Для цього перед захистом на кожного учня складається індивідуальна карта. У ході захисту вона заповнюється педагогом і однокласниками. Після цього підраховується середньоарифметична величина з розрахунку балів, виставлених в карті.

Якщо учень отримує двійку, то, звичайно ж, проектування повторити неможливо, адже немає часу, але залишати таку прогалину просто неприпустимо. Підсумковий проект можна і потрібно запропонувати переробити, доробити, замінити диференційованим заліком з оцінкою. У будь-якому випадку необхідно разом з учнем ретельно розібратися, що сталося, хто і де допустив помилку. Учень чи не зрозумів або педагог не зміг пояснити?

Уникнути таких наслідків можна, якщо в ході проектування проводити проблемні семінари, «відкриті» консультації, використовувати інші інтерактивні види навчання, насичуючи навчальну діяльність елементами самостійного пізнання і отримання інформації. [6]

Розділ 3. Телекомунікаційний проект і його використання в навчальному процесі

3.1 Загальна характеристика телекомунікаційного проекту Телекомунікаційні мережі, що дозволили учням і вчителям з різних країн спілкуватися один з одним, з’явилися на початку 80-х років. Телекомунікації тоді використовувалися лише як зручний та оперативний вид зв’язку, оскільки вся мережева робота полягала в обміні листами між учнями. Однак, як показала міжнародна практика і численні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільна робота учнів у мережі може дати високий педагогічний результат. Найбільш ефективним виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації навчальної діяльності учнів у мережі став навчальний телекомунікаційний проект.

Навчальний телекомунікаційний проект — це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комп’ютерної телекомунікації, що має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає, перш за все, в тому, що вони за самою своєю суттю завжди міжпредметні. Рішення проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання власне предмета досліджуваної проблеми, а й знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчуття.

Тематика і зміст телекомунікаційних проектів повинні бути такими, щоб їх виконання цілком природно вимагало залучення властивостей комп’ютерної телекомунікації. Іншими словами, далеко не будь-які проекти, як б цікаві і практично значущі вони не здавалися, можуть відповідати характеру телекомунікаційних проектів.

Як визначити, які проекти можуть бути найбільш ефективно виконані з допомогою телекомунікацій? Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно в тих випадках, коли в ході їх виконання:

* передбачаються множинні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим чи іншим природним, фізичним, соціальним, тощо, явищем, що вимагають збору даних у різних регіонах для рішення поставленої проблеми;

* передбачається порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, що відбулися або мають місце в різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття, рішення, розробки пропозицій;

* передбачається порівняльне вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів рішення однієї проблеми, одного завдання для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій, рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність пропонованого способу рішення проблеми;

* пропонується спільне творче створення, розробка якоїсь роботи, будь то чисто практична робота (виведення нового сорту рослин в різних кліматичних зонах) або творча робота (створення журналу, газети, п'єси, книги, музичного твору, культурних спільних заходів, народних свят і т.д.);

* передбачається провести захоплюючі пригодницькі спільні комп’ютерні ігри, змагання.

Організація телекомунікаційних проектів вимагає спеціальної і досить ретельної підготовки, як вчителів, так і учнів.

Від вчителя потрібно:

* вміння побачити і відібрати найбільш цікаві і практично значимі теми проектів;

* вміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;

* переорієнтація всієї навчально-виховної роботи учнів по своєму предмету на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності учнів, на пріоритет індивідуальних, парних, групових видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого плану;

* володіння мистецтвом комунікації, яке передбачає вміння організувати і вести дискусії, не нав’язуючи свою точку зору, не тиснучи на аудиторію своїм авторитетом;

* вміння встановлювати і підтримувати в групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;

* якщо мова йде про міжнародний проект — практичне володіння мовою партнера, достатню поінформованість про культуру та традиції народу, державний та політичний устрої країни, її історію;

* володіння комп’ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційної технологією, користуванням базою даних, принтером).

Від учнів потрібно:

* знання і володіння основними дослідницькими методами (аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір та обробка даних, наукове пояснення отриманих результатів, бачення і висування нових проблем, висування гіпотез, методів їх вирішення);

* володіння комп’ютерною грамотністю, що передбачає: вміння вводити і редагувати інформацію (текстову, графічну), користування комп’ютерною телекомунікаційною технологією, обробку одержуваних кількісних даних за допомогою програм електронних таблиць, користування базами даних, роздруківку інформації на принтері;

* володіння комунікативними навичками;

* вміння самостійно інтегрувати раніше отримані знання з різних навчальних предметів для вирішення пізнавальних завдань, що містяться в телекомунікаційному проекті;

* у випадку міжнародного проекту — практичне володіння мовою партнера.

Що повинен вміти учень у галузі комп’ютерної телекомунікаційної технології:

* вміння увійти в мережу;

* вміння скласти і відправити по мережі лист;

* вміння «перекачати» інформацію з мережі на жорсткий або гнучкий диск і навпаки, з жорсткого або гнучкого диска — в мережу;

* структурувати отримані листи в спеціальній директорії;

* входити в електронні конференції, розміщувати там власну інформацію і читати, «перекачувати» наявні в різних конференція інформацію;

* входити в мережу Інтернет і користуватися її послугами.

Як видно зі сказаного, вимоги до учасників спільного проекту досить високі, хоча їх можна доповнити і деякими «правилами хорошого тону», без чого групова робота та ще й з партнерами, які знаходяться на відстані, просто неможлива. До них слід віднести, перш за все:

* доброзичливість при всіх обставинах;

* обов’язковість у виконанні всіх завдань в обумовлені терміни;

* взаємодопомога у роботі;

* ретельність і сумлінність у виконанні роботи, особливо, якщо вона носить характер наукового дослідження;

* цілковита рівноправність і свобода у вираженні думок, ідей.

3.2 Типологія навчальних телекомунікаційних проектів

Знання типології проектів допоможе вчителям при розробці проектів, їх структури, при координації діяльності учнів в групах. До типологічних ознаками можна віднести:

1.Домінуючий у проекті метод: дослідницький, творчий, пригодницький і т.д.

2.Домінуючий в проекті змістовний аспект: літературна творчість, природно-наукові дослідження, екологічні, мовні, культурологічні (країнознавчі), географічні, історичні, музичні.

3.Характер контактів (серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни, різних країн світу).

4. Кількість учасників проектів (індивідуальні, парні, групові);

5.За тривалістю проведення (короткострокові, довгострокові, епізодичні).

Відповідно до першої ознаки можна визначити наступні типи проектів:

* Дослідницькі проекти. Такі проекти вимагають добре продуманої структури проекту, визначених цілей, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значущості, продуманих методів, у тому числі експериментальних і дослідних робіт, методів обробки результатів;

* Творчі проекти. Такі проекти, як правило, не мають детально відпрацьованої структури, вона тільки намічається і далі розвивається, підкоряючись логіці та інтересам учасників проекту. У кращому випадку можна домовитися про бажані, плановані результати (спільна газета, твір, відеофільм, спортивна гра, експедиція, тощо);

* Пригодницькі, ігрові проекти. У таких проектах структура також тільки намічається і залишається відкритою до закінчення проекту. Учасники беруть на себе певні ролі, зумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути літературні персонажі або вигадані герої, що імітують соціальні чи ділові відносини, що ускладнюється вигаданими учасниками ситуаціями. Результати таких проектів можуть намічатися на початку проекту, а можуть вирішуватися лише до його кінця. Ступінь творчості тут дуже висока;

* Інформаційні проекти. Цей тип проектів споконвічно спрямований на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії. Такі проекти так само, як і дослідницькі вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом;

* Практико-орієнтовані проекти. Ці проекти відрізняє чітко позначений із самого початку результат діяльності учасників проекту. Причому цей результат обов’язково носить чітко орієнтований на соціальні інтереси, інтереси самих учасників результат (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал, тощо).

Такий проект потребує добре продуманої структури, навіть сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них, чіткі виходи та участь кожного в оформленні кінцевого продукту. Тут особливо важлива гарна організація координаційної роботи в плані поетапних обговорень, коректування спільних і індивідуальних зусиль, в організації презентації отриманих результатів і можливих способів їх впровадження в практику.

За другою ознакою — домінуючому змістовному аспекту проекти можуть бути:

* літературно-творчий проект. Це найбільш поширені типи спільних проектів. Діти різних вікових груп, різних країн світу, різних соціальних верств, різного культурного розвитку, різної релігійної орієнтації об'єднуються в бажанні творити, разом написати якусь розповідь, повість, сценарій відеофільму, статтю в газету, альманах, вірші і т. д.;

* природно — наукові проекти найчастіше бувають дослідницькими, мають чітко позначену дослідницьку мету (наприклад, стан лісів в даній місцевості та заходи щодо їх охорони; найкращий пральний порошок; дороги взимку, тощо);

* екологічні проекти так само, вимагають залучення дослідницьких, наукових методів, інтегрованого знання з різних областей (кислотні дощі; флора і фауна наших лісів; пам’ятники історії та архітектури в промислових містах; безпритульні домашні тварини в місті і т.д.);

* мовні (лінгвістичні) проекти надзвичайно популярні, оскільки вони стосуються проблеми вивчення іноземних мов, що особливо актуально в міжнародних проектах і тому викликає жвавий інтерес учасників проектів;

* культурологічні проекти пов’язані з історією та традиціями різних країн. Без культурологічних знань дуже важко буває працювати у спільних міжнародних проектах, так як необхідно добре розбиратися в особливостях національних і культурних традицій партнерів, їх фольклорі;

* спортивні проекти об'єднують школярів, які захоплюються яким-небудь видом спорту. Часто вони в ході таких проектів обговорюють змагання улюблених команд (або своїх власних); методики тренувань; діляться враженнями від якихось нових спортивних ігор; обговорюють підсумки великих міжнародних змагань;

* історичні проекти дозволяють їх учасникам дослідити найрізноманітніші історичні проблеми; прогнозувати розвиток подій політичних, соціальних, аналізувати якісь історичні події, факти;

* музичні проекти об'єднують партнерів, що цікавляться музикою. Це можуть бути аналітичні проекти, творчі, коли учні можуть навіть спільно складати якийсь музичний твір, т.д.

Що стосується таких ознак, як характер контактів, тривалість проекту і кількість учасників проекту, то вони не мають самостійної цінності і повністю залежать від типів проектів, обраних за поданими вище ознаками.

У роботі над проектами, не тільки дослідними, але й багатьма іншими, використовується дослідницький метод, і тому зупинимося на характеристиці цього методу.

Дослідницький метод або метод дослідних проектів базується на розвитку уміння освоювати навколишній світ на основі наукової методології, що є однією з найважливіших завдань загальної освіти. Навчальний дослідницький проект структурується на основі загальнонаукового методологічного підходу: визначення цілей і формулювання гіпотези про можливі способи вирішення поставленої проблеми і результатів дослідження, уточнення виявлених проблем і визначення процедури збору та обробки необхідних даних, збір інформації, її обробка і аналіз отриманих результатів, підготовка відповідного звіту і обговорення можливого застосування отриманих результатів.

Реалізація методу проектів та дослідницького методу на практиці веде до зміни позиції вчителя. З носія готових знань він перетворюється в організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється і психологічний клімат у класній кімнаті, так як вчителю доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

На основі наведеної загально дидактичної типології телекомунікаційних х проектів з’являється можливість розробки проектів з конкретних навчальних предметів або, точніше, предметно-орієнтованих проектів, оскільки, як уже говорилося, чисто «математичні» або «біологічні» проекти розробити досить складно, всі вони в тій чи іншій мірі інтегровані, міжпредметні. Тому мова може йти про специфіку типології в зв’язку з цільовою спрямованістю проектів.

Як приклад можна навести типологію, орієнтовану на вивчення іноземних мов, найбільш адекватну цілям навчання, які і є типологічними ознаками: практичне оволодіння мовою; лінгвістичний та філологічний розвиток школярів, ознайомлення з культурологічними, країнознавчими знаннями; ситуативна, комунікативна природа спілкування.

Відповідно до зазначених ознак можна запропонувати таку типологію телекомунікаційних проектів з іноземних мов:

1.Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовних навичок і вмінь.

2. Лінгвістичні проекти, спрямовані на:

* вивчення мовних особливостей;

* вивчення мовних реалій (ідіом, неологізмів, приказок і т.п.);

* вивчення фольклору.

3. Філологічні проекти, спрямовані на вивчення:

* етимології слів,

* літературні дослідження,

* дослідження історико-фольклорних проблем.

Культурологічні (країнознавчі) проекти передбачають розвиток мовних та мовленнєвих умінь і навичок на більш-менш просунутому рівні володіння мовою за допомогою організації міжкультурного спілкування з метою ознайомлення з культурою, історією, етнографією, географією, економікою, політикою, державним устроєм країн партнерів, мистецтвом, літературою, архітектурою, традиціями та побутом народів і т.д. З точки зору змісту, культурологічні проекти можуть бути:

1. Історико-географічні, присвячені:

* історії країни, міста, місцевості,

* географії країни, міста, місцевості.

2. Етнографічні, націлені на вивчення:

* традицій та побуту народів,

* народної творчості,

* етнічного складу народу, що проживає на даній території,

* національних особливостей культури різних народів і т.д.

3. Політичні, мета яких ознайомлення:

* з державним устроєм країн,

* з політичними партіями та громадськими організаціями,

* із засобами масової інформації та їх впливом на державну політику,

* до законодавства країни і т.д.

4. Економічні, присвячені проблемам:

* фінансової та грошової системи,

* оподаткування,

* інфляції і т.д.

Всі види проектів, якщо це міжнародні проекти, ведуться на іноземній мові, в найчастіше, англійською мовою і тому представляють, крім можливості реалізації дидактичних чи методичних завдань, додатковий інтерес, оскільки вони створюють умови для реального мовного середовища, на базі якого формується потреба спілкування іноземною мовою, потреба у вивченні іноземної мови. У зв’язку з цим особливий інтерес представляють мовні (лінгвістичні), культурологічні (країнознавчі) проекти.

Розділ 4. Розробка проекту з інформатики на тему «Моделювання на уроках інформатики»

4.1 Планування навчального проекту На початку цього етапу вибирають навчальну тему проекту «Моделювання на уроках інформатики». На даному етапі певну трудність представляє складання основних, проблемних і навчальних питань.

· Основне питання

Як передбачити майбутнє?

· Проблемні питання

Коли створення моделі життєво необхідне?

Чи всі моделі працюють на результат?

Як комп’ютер пов’язаний з моделюванням?

· Навчальні питання Що таке модель і моделювання?

Які існують типи моделей?

Як за допомогою комп’ютера створити модель?

При розробці будь-якого проекту спочатку розробляються всі перелічені питання, які в свою чергу повинні перебувати взаємозв'язку. Учні в ході виконання проекту можуть починати з питань будь-якого рівня, кому як зручніше.

Коли всі питання продумані, приступаємо до розробки презентації вчителя. В презентації вчитель подає основні поняття, які стосуються теми проекту, вказує на актуальність вибраної теми, ознайомлює учнів з планом проведення і термінами здачі проекту. Приклад вступної презентації вчителя подано у додатку А.

Після обговорення основного і проблемного питання з учнями вчитель коротко ознайомлює учнів з різними видами комп’ютерних моделей, використовуючи раніше створену презентацію.

Для більш детального розгляду видів моделей і вибору найбільш вигідних, вчитель пропонує такі теми досліджень для учнів:

? Історія розвитку комп’ютерного моделювання.

? Комп’ютерні моделі в житті людини.

? Способи та методи створення моделей і т. д.

Після вибору учасниками проекту тем для дослідження, вчитель демонструє приклади проектів з компакт диску Intel ® «Навчання для майбутнього».

На завершення даного етапу проводиться практична робота:

— Створення електронних папок і заповнення візитної картки проекту (Додаток Б).

Учні після вибору теми і посади в проекті на своєму робочому комп’ютері створюють ряд електронних папок. При створенні електронних папок, в які будуть поступово записуватися робочі матеріали, необхідно нагадати групі, що: назви папок, файлів записувати тільки маленькими латинськими літерами без пробілів; можна використовувати підкреслення, дефіс і цифри.

Для зручності всю інформацію з назвами і розташуванням файлів учні, в ході проектної діяльності, заносять до переліку імен файлів які видаються на кожного учня (Додаток В).

4.2 Електронні ресурси для навчального проекту На даному етапі вчитель видає раніше підібрану літературу учням і посилання на інформацію в Інтернеті. Але оскільки не всі учні мають можливість доступу до Інтернету, всю зібрану інформацію розміщується у локальній мережі комп’ютерного класу.

Для того щоб учні з легкістю виконували пошук, проводитися ознайомчий урок про способи пошуку, збереження інформації з Інтернету, про авторське право і т.д. в вигляді презентацій взятих з компакт диску Intel ® «Навчання для майбутнього».

На даному етапі учні заповнюють список використаних ресурсів (Додаток Г).

4.3 Створення презентації учня На початку цього етапу відбувається пояснення учням, як необхідно створювати, яка структура та вимоги до презентацій.

Структура презентації повинна бути такою:

1-й слайд: Питання для дослідження учня / Тема дослідження учня, автор (и),

2-й слайд: Запитання навчальної теми (як об'єкт дослідження).

3-й слайд: Мета дослідження, завдання і гіпотеза дослідження (що я поетапно і конкретно зробив, щоб досягти мети).

4-й слайд — 5-й слайд: Коротке / тезове подання вирішених задач (або, іншими словами, уявлення ходу дослідження).

Тут важливо звернути увагу учнів на те, що презентація є візуальним поданням і супроводом результатів проведеного дослідження, тому для кращого розуміння доцільно ілюструвати тези графічними зображеннями, схемами, діаграмами, таблицями.

n+1 слайд: Висновки, які можуть бути представлені у формі узагальнення, переліку результатів, пропозицій, рекомендацій, алгоритмів діяльності та ін.

Тут важливо звернути увагу учнів на співвідношення висновків з метою дослідження.

n +2 слайд: Використані джерела.

Важливо: Оформлення, розміри шрифтів всіх слайдів повинні бути однакові.

Після того як учням дана структура презентації, їм пропонується почати розробляти власні презентації за допомогою програми Microsoft Office PowerPoint. Для наочного прикладу наводяться презентації, взяті з компакт диску Intel ® «Навчання для майбутнього». Розроблена презентація учня оцінюється за розробленим вчителем критерієм оцінювання презентації.

4.4 Створення публікації учня На даному етапі вчитель розповідає учням про те, що існують різні види друкованих видань:

Афіша — реклама, одностороннє листове видання, великоформатне.

Брошура — неперіодичне видання, в м’якій обкладинці, у вигляді скріплених або склеєних аркушів.

Буклет (Booklet) — як правило, різнобарвне видання, видрукуване на одному аркуші, складене будь-яким способом вдвоє чи більше.

Дайджест — видання, в якому стисло передається зміст найцікавіших публікацій за деякий період.

Журнал — періодичне друковане видання, що має постійну рубрикацію і містить статті з різних тем життя, природи, науки, літературні твори, ілюстративні та інші матеріали.

Обкладинка — паперове ілюстроване або текстове покриття видання, що охороняє його сторінки (блоки) від руйнування і забруднення, містить ряд вихідних відомостей, а також елементи зовнішнього оформлення.

Після знайомства з різними видами публікацій учні вибирають ті види публікацій, що сподобалися їм, але найчастіше вчитель рекомендує буклет так як він несе максимум текстової та графічної інформації у своєму компактному розмірі. Для правильного створення публікації, наводитися її структура з точки зору представлення результатів дослідження:

* Короткий опис проблеми дослідження;

* Які існують точки зору на проблему дослідження;

* Хто займався дослідженням проблеми;

* Які були етапи дослідження;

* Які отримані результати, на що варто звернути увагу;

* Які можна зробити висновки за результатами дослідження. [3]

Розроблена публікація учня оцінюється за розробленим вчителем критерієм оцінювання публікації.

4.5 Електронні таблиці у проектній роботі

На цьому етапі електронні таблиці у проектній роботі можуть бути як інструментом роботи вчителя для розробки дидактичних матеріалів, так і учнів для представлення результатів своїх досліджень.

Для учнів найлегший і доступний вибір це створення кросвордів.

4.6 Створення дидактичних та методичних матеріалів При створенні дидактичних матеріалів можна запропонувати наступні інструменти: Microsoft Word; Microsoft Office Publisher; MS Excel. Вище вже було описано декілька з них, але з нерозглянутих залишився Microsoft Word, розглянемо, що можна створювати за допомогою цього інструменту.

Microsoft Word містить велику кількість інструментальних засобів, використання яких допоможе при створенні дидактичних матеріалів. Спочатку вчитель створює роздатковий матеріал, з яким згодом працюють учні.

Створення структури документа. У період набуття навичок важливо навчити школярів користуватися різноманітними інструментальними засобами, щоб вони перш за все фокусували свою увагу на зміст документа. Режим Структури дозволяє легко і швидко змінити структуру документа. Можна змінити порядок заголовків і тексту документів, переміщаючи їх, а також підвищувати або знижувати рівень основного тексту або заголовка.

Рецензування документа. Використовуючи функцію Рецензування, учні можуть відправляти свої роботи на рецензію, а також вставляти в неї необхідні коментарі, вносити виправлення. При відправці файлу автоматично створюється форма запиту на рецензування. При отриманні файлу учитель вносить виправлення до тексту і відсилає файл назад. При поверненні документа від рецензента автоматично пропонується об'єднати зміни. За допомогою засобів рецензування зміни можна прийняти або відхилити.

Перевірка правопису. У Microsoft Word можна налаштувати функцію Правопис, що містить набір граматичних і орфографічних правил. Перевірку граматики можна налаштувати шляхом вибору певних правил та налаштуванням спеціальних стилів.

Графіка. У будь-який документ Microsoft Word можна включати малюнки, відскановані зображення, об'єкти WordArt, анімований текст і т. п., щоб робота виглядала більш професійно. [3]

4.7 Розробка плану проведення проекту в школі

З одного боку, робота з планування освітньої діяльності учнів є знайомою вчителю, але з іншого боку, планування проектної діяльності досить нове і не освоєне. Тому щоб будь-який проект відбувся, потрібно ретельне планування, тому що саме на основі добре продуманого плану можливо ефективне управління проектом та отримання потрібного результату.

На даному етапі проводиться:

— Аналіз створених програмних продуктів проекту;

— Організація проведення проекту в школі;

— Огляд та коригування матеріалів до проекту;

— Пошук додаткових ресурсів на грантову (призову) підтримку проекту;

— Підготовка до захисту проекту Найчастіше план проекту оформляється у вигляді таблиці, де зазначається етап проведення, завдання представлені для виконання, відповідальні та терміни виконання (Додаток Д).

4.8 Контроль знань перед захистом проектів В ході виконання проекту, найчастіше безпосередньо перед захистом робіт, здійснюється додатковий контроль знань учнів. Він переслідує декілька цілей:

· Здобуття учнями додаткових балів до загальної оцінки за проект;

· Можливість кращої підготовки до захисту проекту;

· Перевірка вчителем якості учнівських знань, здобутих в ході виконання проекту;

· Визначення рівня готовності учнів до захисту проектів.

Оскільки контроль знань перед захистом передбачає перевірку знань основних положень вибраної теми, найзручніше проводити його у вигляді тестування. Наведемо приклади варіантів тестових завдань з теми Моделювання (Додаток Е).

4.9 Захист навчальних проектів Розглянемо вимоги до виконаного проекту.

Пропонований матеріал повинен бути структурований відповідно до логіки авторського викладу, поданий, представлений користувачеві відповідно до цієї структуризацієї. Користувач повинен вільно орієнтуватися в програмі, для чого його слід ознайомити зі стратегією освоєння пропонованої інформації. [6]

Інтерактивність, «дружній» інтерфейс, умілий підбір кольорової гами, підбір шрифтів у поєднанні з їх зображенням і розмірами, що забезпечує «читабельність» тексту, ретельність виконання картинок, що заповнюють екранний простір, висока якість аудіо і відео фрагментів. Будь-який, навіть найзахоплюючий, сценарій втратить свою притягальну силу, якщо не дотриматися елементарних ергономічних вимог до комп’ютерної програми.

Таким чином, приступаючи до реалізації проекту, учні повинні продумати в деталях кінцевий вигляд створюваного продукту. Прогностичну оцінку слід проводити як з точки зору втілення дидактичної авторської ідеї, так і з точки зору глядачів, що будуть присутні на захисті.

Можна виділити зовнішню оцінку проекту і створити підсумкову оцінну таблицю проекту (Додаток Є):

*значущість і актуальність висунутих проблем, адекватність їх досліджуваній тематиці;

*коректність використовуваних методів дослідження та методів обробки отриманих результатів;

*активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей;

* колективний характер прийнятих рішень (при груповому проекті);

*характер спілкування і взаємодопомоги, взаємодоповнюваності учасників проекту (при груповому проекті);

* необхідна і достатня глибина проникнення в проблему, залучення знань з інших областей;

*доказовість прийнятих рішень, вміння аргументувати свої висновки;

* естетика оформлення результатів проведеного проекту;

*вміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей кожного члена групи (при груповому проекті).

Вимоги до доповідача:

Основні характеристики, якими повинен володіти:

* ентузіазм,

* організованість,

* настрій на аудиторію,

* гнучкість,

* правильна мова жестів,

* хороший словниковий запас,

* різноманітність тону голосу,

* настрій на досягнення мети.

Після закінчення виступів учнів, на основі заповненої оцінної таблиці, вчитель виставляє загальну оцінку за проект. Під час оцінювання вчитель аргументує і детально пояснює за що додана і віднята відповідна кількість балів. Вказує на помилки і недоліки проекту.

Можливий інший варіант оцінювання, коли вчитель ставить декілька оцінок за проект:

· за роботу під час виконання завдання;

· за контроль знань перед захистом;

· за виступ на захисті проекту (підготовка, виступ, відповіді на додаткові питання вчителя та учнів.)

Висновок У сучасний навчальний процес впроваджуються нові методи навчання, які відроджують досягнення експериментальної педагогіки минулого століття, які побудовані на принципі саморозвитку, активності особистості. У першу чергу до такого методу відносять проектне навчання. Проектне навчання допомагає сформувати так званий проектувальний стиль мислення, який з'єднує в єдину систему теоретичні та практичні складові діяльності людини, дозволяє розкрити, розвинути, реалізувати творчий потенціал особистості. Але, не дивлячись на всі плюси даного методу, в сучасній школі він не дуже поширений. Його тільки починають вводити в навчальний процес і, як правило, використовують його на факультативних заняттях або в експериментальних класах.

Різновидом методу проектів є телекомунікаційний проект, який в свою чергу дозволяє не тільки розвивати творчі здібності учнів, а й вчить школярів спілкуватися з людьми з інших регіонів, країн, допомагає вивчати історію, мову, культуру інших народів. Для використання телекомунікаційних проектів у навчальному процесі необхідно, щоб у школі був комп’ютерний клас, оснащений сучасними комп’ютерами, які підключені не тільки в міську, регіональної мережу (якщо вона існує), але і до глобальної мережі Internet. Як видно, вимоги до техніки, на якій будуть реалізовуватися телекомунікаційні проекти дуже високі і не кожна школа задовольняє даним вимогам. Тому цей тип проектів у навчальному процесі сучасної школи зустрічається ще рідше.