Висновок. 
Творча особистість вчителя в педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського

Вирішення назрілих проблем на зламі тисячоліть потребує виховання в людини інтелектуально-особистісних якостей, які б сприяли розвитку в неї високого рівня професіоналізму. Сучасні соціально-економічні перетворення в українській державі, духовне відродження нації потребують активізації процесу розвитку особистості. Провідна місія при цьому покладена на систему освіти. Підготовка вчителя здійснюється відповідно до поглядів відомих педагогів, таких як Сухомлинський В. О., ідеї якого знаходять впровадженя і в сучасній системі освіти, навчання, виховання і підготовки педагогів.

Ідеал вчителя є узагальнення ідеалу особистості як такої й одночасно — продовження останнього до рівня соціального зразка й символу; цей ідеал утверджувався відповідно до «духу епохи», змінювався разом із зміною світоглядно-філософської парадигми епохи, суспільних вимог. Було виявлено, що в сучасних умовах ідеалом учителя є образ всебічно розвиненої особистості, спроможної долучитися до процесу суспільних і професійних перетворень, бути професіоналом, який здатний до багатоваріативності педагогічної дії, прогнозування можливих результатів, володіє прийомами аналізу та самоконтролю, вміє педагогічно осмислити нові соціально-економічні умови виховання, наслідки ринкових взаємовідносин, оцінити нові тенденції з позицій педагогічної діяльності, щоб не дозволити ні політиці, ні ринку піднестися над педагогікою.

Отже, педагогічна діяльність — це передусім діяльність творча. Без творчості неможливі ні виховний, ні навчальний процеси. Учитель творить нову особистість, яка житиме в цьому суспільстві, стане його невід'ємною часткою. Вчитель, який має високий професійний рівень здатен виховати та розвити в дитині творчу особистість, дати їй високий рівень підготовки.

Основними напрямами формування особистісних характеристик сучасного педагога є: поглиблення і розширення наукового світогляду вчителя; підвищення загальної культури вчителя — політичної, моральної, естетичної; постійне оновлення наукових знань, раціональної складової особистості вчителя; кристалізація вольових якостей; підвищення педагогічної майстерності; поглиблення органічного зв’язку вчителя з життям, соціальною практикою; утвердження активної життєвої позиції.