Умови ефективного використання КТС під час процесу морального розвитку учнів

Особистість є соціальною, тобто вона не може ефективно існувати та розвиватися без суспільства. Саме тому необхідно збагатити навчально-виховний процес технологіями, методами та формами, які б змогли помістити особистість в певні умови, в яких вона змогла б навчитися співпрацювати з іншими. Тому, одним із методів створення такого середовища є організація колективних творчих справ. Але для того, щоб така організація була ефективною, необхідно забезпечити певні умови.

На основі проаналізованих педагогічних джерел ми виокремили наступні умови ефективного використання колективних творчих справ є:

• 1. Поліпшення життя всередині колективу та навколишнього життя;
• 2. Творчий характер кожної справи;
• 3. Єдність окремих стадій організації кожної справи.

Отже, спробуємо пояснити необхідність зазначених умов.

1. Поліпшення життя в середині колективу та навколишнього життя.

Особливе значення надається емоційній насиченості колективного життя, тобто набору засобів, спеціально спрямованих на збільшення емоційної напруги, збудження почуттів єднання, довіри, душевного підйому. Ці засоби поділяються на дві групи — символи та обряди. Символами є значки й емблеми, форма і девізи, символічні жести. Обряди, як прийнята форма поведінки у конкретних ситуаціях, тісно пов’язані з емоційним життям колективу та сприяють духовному єднанню учасників діяльності.

Також, для того, щоб особистість відчувала себе комфортно, і прагнула до співпраці, забезпечити відповідний емоційний стан. Вихованець повинен відчувати себе комфортно та відчувати свою значимість. Одним із методів забезпечення емоційного комфорту як цілого колективу, так і кожного окремого учасника, єпохвала. Вчасно похвалити дитину в момент успіху і емоційного підйому — справжнє мистецтво. Не даремно кажуть, що найкраща оцінка — похвала Необхідно, щоб кожен відчував свою важливість, і розумів, що без нього справа б не вийшла. Вирішенню цього завдання допоможе створення для кожного учня ситуації успіху — створення ланцюжка ситуацій, в яких учень домагається у якійсь певній ситуації хороших результатів, що веде до виникнення у нього почуття впевненості у своїх силах. Цей метод є одним з найбільш дієвих засобів стимулювання інтересу. Відомо, що без переживання радості успіху неможливо по справжньому розраховувати на подальші успіхи в подоланні труднощів. Тому організація ситуацій успіху допоможе організувати стан емоційного комфорту під час виконання справи.

Характерним компонентом технології називають суспільне спрямування діяльності колективу. Важливо, щоб діти у процесі діяльності, здійснюваної на користь людям, розуміли стан цих людей і хотіли допомогти їм. Необхідно, щоб у роботі поряд з формуванням в учнів таких якостей, як творчість, відповідальність, діловитість, комунікативність, розвивався і гуманістичний, моральний сенс діяльності. Таким чином, вихованці мають змогу покращити стан навколишнього життя [6].

2. Творчий характер кожної справи Роль творчості в навчально-виховному процесі обумовлюється низкою важливих міркувань. По-перше, творчість допомагає виробляти вміння вирішувати нові задачі, орієнтуватися в нових умовах, долати різноманітні труднощі. По-друге, творчість пробуджує та стимулює розвиток інтересів до діяльності, оскільки завжди пов’язана з відкриттям нового, знаходженням чогось раніше невідомого. Тому, необхідно побуджувати дітей до здійснення неперервного пошуку найкращих рішень життєво важливих завдань на всіх стадіях організації КТС.

Творчий труд — найскладніший, тому навчання в умовах творчої праці певною мірою гарантує в майбутньому успішну діяльність у менш складних умовах, а також постійну спрямованість на раціоналізацію своєї праці, покращення її якості та ефективності.

В.О. Сухомлинський писав, що кожна дитина по-своєму талановита, має схильність до творчості. Але це бажання творити треба постійно стимулювати, відшукуючи методи, прийоми та форми роботи, які й сприяли розвитку пізнавальної активності дітей цього віку [37].

Тому необхідно щоб вихованці завжди були в пошуках нових справ, творчо підходили до вибору теми КТС та методів її виконання. Одним із методів як заохотити дитячу творчість є постановка системи перспектив. Цей метод був розроблений А. С. Макаренком. Саме він пропонував будувати життя дітей у дитячому колективі на основі системи «перспективних ліній». Він вважав, що необхідна постановка перед учнями перспективи трьох рівнів, ближньої (розрахованої на час виконання одного завдання, уроку чи навчального дня), середньої (на тиждень, чверть або рік) і дальньої (на кілька років, на все життя [30]. Базовим компонентом технології є колективна організація діяльності, тобто такий спосіб її організації, за якого всі члени колективу залучаються до процесу планування, підготовки, виконання та аналізу спільних справ. Така методика роботи формує в учнів навички побудови ефективних міжособистісних відносин у колективі, вміння вирішувати завдання, враховуючи інтереси і кожного члена колективу, і справи в цілому. Показником рівня розвитку колективного мислення є колективна творчість, що дає можливість спілкуватися у колективі не за шаблоном, не за заданим сценарієм, а з вигадкою, фантазією, імпровізацією, грою, відкриває нове саме для цих дітей, для цього колективу. Будь-яка діяльність повинна починатися з попереднього цілепокладання. У цій технології — це колективна постановка мети. Діти та дорослі спільно виробляють мету колективного життя. Колективне цілепокладання має два напрямки: вироблення загальної довгострокової мети та визначення конкретних дій на певний період часу. Обов’язковим компонентом технології є ситуації-взірці. Це обмежений у часі (від декількох годин до місяця) відрізок колективного життя, в якому діти та дорослі живуть підвищено інтенсивним, напруженим колективним життям згідно з принципами демократизації, гуманізму, творчості.

3. Єдність організації окремих стадій кожної справи Для того, щоб кожна справа приносила користь як колективу так і навколишнім людям, і щоб кожна справа була творчою необхідно забезпечити таку організацію КТС, щоб кожна стадія мала була безпосередньо пов’язана одна із одною. Важливо, щоб кожна група, яка виконує певне завдання, мала зв’язок із іншими.