Всемирная торгова організація та її роль світовій економіці

Всемирная торгова організація та її роль світової экономике.

Всемирная Торговельна Організація (СОТ) — «World Trade Organization «початку діяти з 1-го січня 1995 року. Її створення — результат складних та багатоплановіших міжнародних торгових переговорів, у яких брало участь 125 держав. Переговори, які проводилися у межах ГАТТ, дістали назву Уругвайський раунд (переговори відкрили місті Пунта-дель-Эсте, Уругвай, у вересні 1986 року, чому й одержали це название).

Всемирная Торговельна Організація — це організаційний міждержавний механізм, завдання якого забезпечити реалізацію правових документів, що з’явилися у результаті Уругвайського раунду, створити базу для подальших переговорів сфері міжнародної торгівлі товарами і услугами.

ВТО, штаб-квартиру якої розташовано у Женеві (Швейцарія), є сьогоднішній день єдиною глобальної міжнародна організація, що займається нормами здійснення торгівлі між странами Моделью, з урахуванням якою створювалась СОТ, є Генеральну угоду про тарифи і торгівлі (ГАТТ), яке протягом кількох десятиліть 1948 — 1994 рр. виконувало функції міжнародної торгової організації. У Угоді про створенні СОТ прямо сказано, що СОТ на своєї діяльності буде керуватися рішеннями, процедурами та практикою від ГАТТ. Те саме стосується і до механізму прийняття рішень, і до структури органів СОТ. Секретаріат ГАТТ став іменуватися «Секретаріат СОТ », а Генеральний директор ГАТТ — Генеральним директором ВТО.

ВТО багато в чому — жорсткіший характером створюваних зобов’язань ГАТТ, доповнене поруч зобов’язань, й існуючі паралельно з нею під егідою СОТ Генеральне Угоду з Торгівлі Послугами (ГАТС) та Угода по Торговим Аспектам Має рацію Інтелектуальним Власності (ТРИПС).

Но один певний напрямок вже визначилося — правової комплекс, лежить у основі СОТ, визначає ті правові умови, основі яких світова торгівля товарами і послугами відбуватиметься у найближчими роками. Уряди країн-учасниць СОТ, узявши він жорсткі зобов’язання, одночасно створюють на свої експортерів і імпортерів, підприємців та споживачів відкритіші, універсальні (з погляду охоплення ними багатьох країн) передбачені «правила руху «на світовому ринку товарів та послуг. Країни, які перебувають поза системою цих правил, виявляться на периферії світової торгової системи і зможуть брати участь у намічених на найближчими роками нових багатосторонніх переговори з її развитию.

Цель справжньої роботи — вивчити питання міжнародному установі - СОТ, ознайомитися зі своїм структурою, механізмом прийняття рішень, вже визначаться напрямами її діяльність, і навіть розкрити її роль світової экономике.

Глава I. Діяльність Світової организации..

ВТО, як зазначалось, народилася з урахуванням тендітного компромісу останніми тижнями Уругвайського раунду. У попередніх документах: Декларації Пунта-дель-Эсте (вересень 1986 року), який відкрив Раунд, рішення з так званого середньострокового огляду лише на рівні міністрів (1988 рік), у першому попередньому проекті Заключного акта Раунда, поданого до Брюсселі Конференції Міністрів (грудень 1990 року), не передбачалося, що Раунд завершиться трансформацією ГАТТ в повноправне, нове міжнародне установа — ВТО.

В проекті Заключного акта переговорів, який був відданий гласності в грудні 1991 року, утримувалося пропозицію про створення Міжнародної Торговельної Організації, проте численні квадратні дужки майже з усіх основним положенням проекту відзначали серйозні розбіжності між його учасниками і казали про те, що питання це залишився нерешенным.

15 квітня 1994 у місті Марракеші офіційний документ про завершення переговорів — Заключний акт, було підписано міністрами 111 держав, з них 104 Угоду про заснування Всесвітньої Торговельної Організації - ВТО.

Соглашение щодо СОТ і що входять до нього домовленості передбачають, що країни-члени СОТ мали провести взаємні переговори щодо зниженні бар'єрів торгувати товарами і послугами. Переліки цих зобов’язань також входить у ролі складової частини у єдиний пакет домовленостей. Вони становлять кілька десятків об'ємних томів і їх носять суто конкретний характер.

Контуры пакета домовленостей Уругвайського раунду у найзагальнішому вигляді може бути обкреслені переліком документів, прикладених до Заключному акту складовий його зміст. Одночасно цей перелік дає чітке уявлення про своєрідною «архітектурі «пакета домовленостей, яка народилася результаті складного компромісу, досягнутого буквально останніми днями і навіть годинник переговорів. Перелік дається у вигляді, у якому пакет документів було представлено 15 квітня 1994 року Нараді міністрів у місті Марракеші і передано країнам-учасницям переговорів для принятия.

Центральное місце у пакеті угод займають такі групи документов.

Соглашение про заснування СОТ, у тому числі три головних правових документа[1] :

Соглашения, створюють нову редакцію ГАТТ як частину СОТ (ГАТТ-1994) і інтегруючі до цього нове ГАТТ ряд домовленостей і угод (частина у тому числі була раніше, але у редакції),.

Генеральное Угоду з Торгівлі Послугами (ГАТС), що є другої складової частиною СОТ,.

Соглашение про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності - третя складова частина СОТ.

Страна, становящаяся членом СОТ, має взяти він зобов’язання всіх домовленостей, які входять у цей пакет. Особливим статусом мають лише чотири угоди (Угоду про торгівлю громадянської авіатехнікою, Угоду про урядових закупівлях, Міжнародне угоду з молочних продуктів, Домовленість за яловичиною), зобов’язання за якими дійсні лише у відношенні країн, їх подписавших.

Сущность угод й домовленостей, складових пакет домовленостей Уругвайського раунду, коротко представлені у наведеної нижче таблиці.

Таблица 1.