Україна та Польща – перспективи відношень

Україна та Польща — перспективи відношень

В статті розглядаються питання, що пов’язанні з порівняльними характеристиками національних стратегій Польщі та України:

Зрівняння економічного розвитку України та Польщі.

Польща і Україна — дві постсоціалістичні держави, що мали приблизно однакові стартові позиції на початку трансформаційних перетворень, досить схожу структуру економіки, подібне складне геополітичне становище і поляризовану політичну систему. Тривалий час вони йшли різними шляхами, тому вельми цікаво порівняти нинішні результати двох держав, зокрема, показники соціально — економічного розвитку, що дозволяє оцінити ефективність кожної з двох зовнішньополітичних стратегій: чіткої й активної політики проєвропейської інтеграції та політики балансування між Сходом і Заходом. Досить показовим у цьому контексті аналіз ключових макроекономічних показників двох країн.

Слід зазначити, що всі показники свідомо приведено в перерахунку в євро без урахування паритету купівельної спроможності (ПКС). Це обумовлено специфікою методики визначення ПКС, застосовуваної Світовим банком. Вона прийнятна в тому випадку, якщо мова йде про порівняння показників ВВП декількох десятків країн, але занадто «груба» при порівняльному аналізі двох економік. Наприклад, згідно з вказівками СБ слід враховувати вартість однієї поїздки в громадському транспорті (в Польщі становить близько 10 грн., тоді як в Україні 2 грн.), але реальна вартість такої поїздки до Польщі навіть нижче, ніж в Україні, якщо користуватися місячними проїзними квитками, як роблять всі постійні жителі польських міст. Реальний зріз цін на різні групи товарів показує, що в цілому в Польщі ціни нижчі, ніж в Україні, тому чинник ПКС ні в якому разі не «перебільшує» показники соціально — економічного розвитку наших сусідів.

Таким чином, можемо наочно переконатися, що Польща, яка ще в 90- х роках минулого століття чітко дотримувалася курсу на євроінтеграцію, досягла великих економічних успіхів порівняно з Україною, яка намагалася отримати дивіденди, декларуючи інтеграційні прагнення одночасно в східному і західному напрямках. При цьому з часу приєднання Польщі до ЄС економічне зростання країни відчутно прискорилося, а темп зростання ВВП в усі роки був вище середньоєвропейського показника. Це дозволило зменшити розрив у рівні економічного розвитку між Польщею та ЄС — відношення ВВП на душу населення держави до середнього значення по ЄС збільшилося з менш ніж 50% перед приєднанням до ЄС до 63% - в 2012 р. Крім номінального зростання ВВП, важливі також позитивні структурні трансформації виробництва та експорту у бік високотехнологічної продукції. Зараз значний внесок у ВВП вносять машинобудування, ІТ — індустрія, будівництво, легка промисловість, освіта і наука.

Досвід Польщі спростовує тезу про те, що вступ до ЄС автоматично призведе до охолодження торгівельних відносин зі східними країнами. Навпаки, після приєднання до ЄС Польща значно збільшила експорт у цей регіон, зокрема і в Росію, що обумовлено загальним підвищенням конкурентоспроможності польської економіки. Якщо в 2004 р. частка східних країн у польському експорті та імпорті товарів становила 7,0 і 9,7% відповідно (на Росію припадало 1,7 і 2,1%), то в 2012 р. вона зросла до 10,0 і 16,3% (частка Росії збільшилася до 5,4 і 14,3% відповідно).

Зауважимо, що єдиною, але досить вагомою перевагою України є більш низький рівень безробіття. Реальна картина підтверджує статистичні дані: проблема безробіття дійсно вкрай актуальна для Польщі. Вона є чітким прикладом негативного ефекту від вступу в ЄС. Високе безробіття польські експерти пояснюють помилковою політикою демонтажу металургійної та вугільної промисловості, що послужило причиною також занепаду важкого машинобудування, орієнтованого на названі галузі. Сталося це під тиском жорстких екологічних норм ЄС, що почали діяти після приєднання республіки до союзу. Польський уряд вважав вкладення значних коштів у підвищення екологічності цих виробництв недоцільним і економічно нерентабельним. Разом з тим ці галузі формують значну кількість робочих місць, ліквідацію яких не може компенсувати навіть динамічний розвиток високотехнологічного виробництва і сектора малого і середнього підприємництва. В Україні ж, завдяки збереженню потужних промислових виробництв (хоча і екологічно шкідливих), значно нижчий рівень безробіття.

Незважаючи на низку проблем, інтеграція Польщі в ЄС корелює зі значним поліпшенням абсолютної більшості показників соціально — економічного розвитку держави. Досягти цього прогресу їй вдалося завдяки можливостям і вигодам, наданими Польщі членством в ЄС. Ці вигоди були як прямі, так і опосередковані. Залишаючи без уваги опосередковані, хоча і важливі досягнення проєвропейського вектору інтеграції, такі, як поліпшення бізнес — клімату, зміцнення ринкової економіки, створення ефективної системи захисту прав власності, прямий доступ до фінансових ринків європейських країн, відсутність митних бар'єрів у рамках Європейського Союзу, розглянемо тільки прямі конкретні економічні вигоди.

Найбільш відчутні з них, безумовно, прямі дотації з бюджету ЄС. Вони надходять до Польщі в рамках реалізації двох пріоритетів ЄС, а саме — політики вирівнювання та підтримки сільського господарства. У цілому з моменту вступу в ЄС (1 травня 2004 році) вона отримала майже 853млрд. євро. Правда, як член ЄС, країна також робить внески до бюджету союзу, тому сукупний обсяг трансфертів нетто дещо менше — 65 млрд євро. Згідно напрямків у рамках політики вирівнювання було отримано 528 млрд євро, а в рамках спільної сільськогосподарської політики — ще 28,2 млрд. Тільки в 2012 р. з бюджету ЄС Польща отримала майже 12 млрд євро «чистими». У наступному бюджеті ЄС на 2014;2020 рр. для Польщі призначені 105,8 млрд євро, з них 729 млрд. — в рамках політики вирівнювання.

Що стосується механізму фінансування, то європейські кошти надходять через фінансування операційних програм, підготовлених національними органами влади та узгоджених з органами управління ЄС.

Слід ще раз підкреслити, що названі суми надходять до бюджету і йдуть на фінансування напрямів, що відповідають назвам операційних програм. При цьому велика частина коштів — це капітальні витрати, які не можна направити на інші цілі. Значний обсяг коштів Євросоюз направляє на модернізацію інфраструктури Польщі (будівництво автострад, аеропортів, модернізацію залізничних колій, оновлення парку комунального транспорту); реалізацію енергоефективних заходів (від розвитку проектів «зеленої «енергетики до переоснащення ТЕС на споживання газу); підтримку НДДКР (Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи); розвиток малого бізнесу; фінансування освіти і науки та т. д.

Крім прямих бюджетних дотацій, безпосередній вигодою від приєднання до ЄС можна вважати зростання реальних ПІІ (прямі іноземні інвестиції), а не зростання обсягів репатріації капіталу, як це відбувається на Україні. Це підтверджується тим, що 90% інвестицій до Польщі припадають на європейські та американські компанії, і їх прихід в країну обумовлений інтеграцією держави в єдиний економічний західний простір. У період 2003 -2012 рр. Польща залучила 101,9 млрд євро, тоді як Україна зі значно більшим потенціалом — 36,8 млрд євро. І це не кажучи про те, що більша частина, яка поступає в Україну, ПІІ - це кошти, виведені з її економіки з метою зниження рівня оподаткування.

На прикладі Польщі ми можемо наочно побачити, які вигоди чекають Україну у разі повноцінної інтеграції в ЄС, куди будуть направлені додаткові фінансові ресурси і хто найбільше від цього виграє. Безумовно, проведення паралелей між Україною та Польщею у цьому питанні викликає критичні зауваження у ряду експертів, зокрема й вельми справедливі. Головне з них звучить у дусі, що Україна — не Польща. Власне, після десяти років активної підготовки до інтеграції в ЄС і ще десяти років членства — це чиста правда. Однак менталітет поляків дуже близький до українського, а комплекс проблем, з якими зараз стикається Україна, подібний проблемам, які були притаманні Польщі (як, зрештою, і інших постсоціалістичних державах регіону) перед початком руху в європейському напрямку. До слова, навіть сьогодні в Польщі спалахують скандали щодо різних фінансових афер, зловживань чиновників, нецільового використання бюджетних коштів, ухилення підприємств від сплати податків. Але саме тут членство країни в ЄС відіграє значну конструктивну роль. Європейський суд активно присікає будь-які спроби органів державної влади спотворити ринковий простір (тобто створити неринкові переваги для окремих суб'єктів). Європейська комісія стежить за ефективністю та обґрунтованістю витрачання значної частини публічних коштів (насамперед, одержуваних Польщею зі структурних фондів ЄС), що автоматично формує антикорупційну культуру у чиновників. Європейські компанії сформували цивілізований діловий клімат, де домінують принципи прозорості, чесної конкуренції та партнерського діалогу з органами влади. євроінтеграція фінансування безробіття держава Разом з тим слід підкреслити, що крім значних потенційних вигід, на європейському напрямку інтеграції України очікують і потенційні вельми значні загрози. Головна з них полягає в тому, що українські підприємства апріорі не є конкурентоспроможними, тому можуть не тільки не досягти успіху на європейських ринках, але і втратити внутрішні. Це дійсно реальна загроза, оскільки європейські підприємства вже знаходяться на порядок вище в технічному і технологічному розвитку. Тут існує ряд дуже важливих нюансів. Насамперед українським лідерам слід чітко розуміти, що загрозою для вітчизняної економіки є не європейські інвестиції, а саме їх нестача. У зв’язку з відкриттям нового і досить об'ємного ринку у європейських компаній є альтернатива: або розширити експорт капіталу в Україну, налагоджуючи тут своє виробництво, або збільшити експорт готової продукції, інвестувавши хіба що в логістику.

На стадії проміжної інтеграції в ЄС (а саме такою є зона вільної торгівлі) європейські підприємства будуть розширювати насамперед імпорт товарів, а не інвестицій і технологій. Крім менш конкурентного інвестиційного клімату України, це обумовлено і чередою вузько галузевих факторів, про які у нас не говорять через брак відповідної інформації. Йдеться, зокрема, про більш жорсткі правила оподаткування доходів і капіталу дочірніх підприємств європейських компаній, розташованих за периметром ЄС. Крім того, вони позбавлені можливості використовувати інструменти державної допомоги, яка може досягати до 80% витрат на реалізацію інноваційних проектів (насамперед НДДКР) і до 70% вартості реалізації інвестиційного проекту (фактично будь-який проект з модернізації або розширенню виробництва).

У цілому загроз для вітчизняної економіки в європейському векторі інтеграції чимало, а й потенційні вигоди вельми привабливі. Домогтися успіхів у цьому напрямку можна за наявності політичної волі керівництва країни довести цей рух до повноцінної інтеграції в ЄС. В іншому випадку, якщо Україна залишиться тільки на стадії асоціації і зони вільної торгівлі, вона втратить всі можливості східного вектору, але і не отримає відчутні дивіденди на західному напрямку.

Література

• 1. FRIDRICH EBERT STIFTUNG — Українська призма «Стан та перспективи відношень України із сусідніми державами». 2013 р.
• 2. Стаття Олексія Молдованина: «Інтеграція в ЄС: досвід Польщі та виклик для України». 2011 р.
• 3. Сайт «Info Works», стаття: «Перспектива розвитку економічних відносин між Україною та Польщею». 2011 р.