Особливості проведення економічного аналізу

КонтрольнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Особливості проведення економічного аналізу (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Сутність економічного аналізу

Економічний аналіз як наука являє собою систему спеціальних знань, які базуються на законах розвитку і функціонування систем і направлені на пізнання методології оцінки, діагностики і прогнозування фінансово-виробничої діяльності суб'єктів господарювання.

Економічний аналіз належить до системи функціональних міжгалузевих наук. Як прикладна наука він формувався на базі декількох наук: статистики, вищої математики, економічної теорії, економіко — математичних методів, економіки, бухгалтерського обліку тощо, об'єктом дослідження яких є господарча (економічна) діяльність. За допомогою економічного аналізу вивчаються економічна, технічна, технологічна, соціальна сторони діяльності суб'єкта господарювання. Його застосування дозволяє описувати господарські операції та процеси за допомогою математичних моделей і розглядати різноманітні варіанти при прийнятті управлінських рішень як на макрорівні (державний рівень економіки, окремі галузі), так і на мікрорівні (окремі господарюючі суб'єкти).

Що є об'єктом і суб'єктом вивчення економічного аналізу?

Предмет економічного аналізу - виробнича і фінансова діяльність суб'єктів господарювання різних форм власності, спрямована на досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах, відображена через систему економічної інформації.

Об'єкт економічного аналізу - окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Економічний аналіз вивчає не саму господарську діяльність як технологічний, організаційний процес, а економічні результати господарювання як наслідок економічних процесів.

Процес — це причинно-обумовлений хід і зміна явищ, стану об'єкта у відповідності з поставленою метою чи результатом. Результати економічних процесів плануються чи прогнозуються на майбутнє у відповідних показниках, враховуються в міру їх фактичного формування, а потім аналізуються. Але результати як наслідок є не предметом економічного аналізу, а його об'єктами.

Об'єкти економічного аналізу вимірюються показниками, які відображають обсяги, рівень і економічну ефективність господарських процесів, які відбуваються у суб'єктах господарювання та їх підрозділах та інформативно забезпечуються фінансовою, статистичною, нормативно — правовою та ін. звітністю, плановою документацією (бюджети, плани, прогнози).

Показники характеризуються:

1) абсолютними величинами (трудові, вартісні, натуральні, умовно натуральні);

2) відносними величинами (відсотки, коефіцієнти).

Суб'єкти економічного аналізу — фізичні та юридичні особи, забезпечуючі аналітичний процесс.

У чому полягає суть економічного аналізу як функції управління?

Зміст економічного аналізу як наукової дисципліни випливає з тих функцій, які він виконує в системі інших прикладних наук. Це — систематизоване комплексне дослідження діяльності об'єктів на підставі використання звітності та ін. інформації, обґрунтування і пошук оптимальних перспектив, вивчення і вимірювання впливу факторів, резервів, узагальнення результатів аналізу та розробка заходів щодо усунення недоліків й перевірки їх фактичного впливу на діяльність суб'єкта господарювання.

Система управління суб'єкта господарювання включає функції планування, обліку, контролю, аналізу і прийняття управлінських рішень. Для управління виробництвом потрібно не тільки мати уявлення про хід виконання бюджету чи бізнес — плану, результати виробництва, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються як в економіці підприємства (внутрішні чинники), так і регіону чи країни в цілому (зовнішні чинники). Розуміння інформації досягається за допомогою економічного аналізу. Аналітичне опрацювання первинної інформації, порівняння досягнутих показників з попередніми, галузевими, визначення впливу факторів на досягнуті результати, виявлення недоліків і помилок, невикористаних можливостей, перспективи і т.д., дозволяє аргументувати управлінські рішення і дії, забезпечити їх ефективність. Таким чином, економічний аналіз — це функція управління виробництвом, яка забезпечує науковість і аргументованість прийняття управлінських рішень щодо регулювання діяльності суб'єкта господарювання.

Головний зміст аналізу як функції управління полягає у сприянні визначенню мети та стратегії розвитку фірми загалом і її оперативно-господарської ланки — виробничих дільниць.

Які фактори впливу на суб'єкт господарювання Ви знаєте?

Дослідження діяльності підприємства пов’язане з вивченням чинників (факторів), що впливають на фінансово — господарську діяльність суб'єкта господарювання.

Визначення «чинник» розкриває умови, необхідні для здійснення господарських процесів, або причин, що зумовлюють поведінку результативного показника. Вивчення чинників, що впливають на діяльність суб'єкта господарювання, дає можливість адекватно оцінити її результати й визначити резерви росту. Для економічно грамотного управлінця необхідна обґрунтованість, класифікація і систематизація чинників. Вона надана на схемі 1.1. Місце економічного аналізу в системі управління показане на рис. 1.1.

Аналітичні дослідження повинні бути адаптовані до досліджуваного об`єкта й відповідати його особливостям, а їх результати повинні бути якомога точними. Фактори, що впливають на розвиток підприємства, мають аналізуватись як у комплексі, з урахуванням їх специфіки та взаємодії з іншими факторами, так і в деталях (наприклад, динаміка змін).

Які зв’язки має економічний аналіз з іншими дисциплінами?

Теоретичною основою економічного аналізу є економічна теорія, що вивчає загальні закони розвитку народного господарства. Грунтуючись на цих законах, економічний аналіз досліджує розвиток економіки окремих підприємств та об'єднань, а також галузі народного господарства. При цьому він спирається на вже відомі студентам категорії економічної теорії, розглядає, чи відповідає розвиток економіки окремих підприємств та об'єднань вимогам основних економічних законів економічної теорії і завданням, які поставив уряд країни перед даною галуззю народного господарства.

Загальні закони розвитку господарства по-різному проявляються у різних його галузях. Через це при вивченні господарської діяльності конкретного підприємства (об'єднання) економічний аналіз має спиратися на особливості окремих галузей економіки.

Отже, економічний аналіз безпосередньо пов’язаний з економікою промисловості та взагалі економікою окремих галузей народного господарства зокрема.

Іншою економічною дисципліною, з якою тісно пов’язаний економічний аналіз, є бухгалтерський облік. Цей зв’язок, по-перше, виявляється у тому, що економічний аналіз як самостійна дисципліна у 30-х рр. ХХ ст. відокремився від бухгалтерського обліку. По-друге, бухгалтерський облік і бухгалтерська звітність є основним джерелом інформації при аналізі господарської діяльності. Використання даних бухгалтерського обліку і звітності надає аналітичним висновкам документальної обгрунтованості. Водночас з допомогою економічного аналізу повною мірою реалізується контрольна функція бухгалтерського обліку.

По-третє, економічний аналіз — важливий засіб подальшого вдосконалення бухгалтерського обліку і звітності. Це виявляється у пристосуванні останнього до вимог аналізу. Ці вимоги враховують при розробці системи показників обліку і звітності, форм звітів і первинних документів, а також при механізації та автоматизації облікових робіт.

Економічний аналіз, як уже зазначалося, виступає у ролі бази планування і засобу оцінювання виконання плану, а також перевірки якості планів. Таким чином, економічний аналіз органічно пов’язаний із плануванням. За результатами аналізу не лише виявляють ступінь виконання планів, а й вносять корективи у самі планові завдання. Щоб здійснювати аналіз виконання прогнозів, необхідно знати систему його показників і всього методологічного прогнозування.

Окрім даних бухгалтерського обліку, в процесі економічного аналізу використовують дані статистичного обліку і звітності, матеріали вибіркових обстежень.

Отже, економічний аналіз тісно пов’язаний зі статистикою. При аналітичній обробці інформації широко використовують спеціальні методичні прийоми статистики — такі, зокрема, як групування, визначення відносних чисел, середніх показників, таблиці, графіки і т. ін. Економічний аналіз є засобом подальшого вдосконалення статистичного обліку і звітності, що виявляється у пристосуванні статистичного обліку і звітності до вимог аналізу.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з іншими фінансовими дисциплінами. Аналіз фінансової діяльності і фінансового стану підприємств (об'єднань) не можна провести, не знаючи чинних принципів фінансового планування, формування власних, позичених і спеціальних коштів, порядку їх використання і повернення. Неможливо на високому кваліфікаційному рівні проводити аналіз фінансових результатів, не знаючи чинного порядку формування та розповсюдження прибутку (те саме стосується питань пристосування відповідних галузей народного господарства).

Безпосередньо пов’язана з економічним аналізом така економічна дисципліна, як ревізія і контроль. Цей зв’язок зворотний. З одного боку, в процесі економічного аналізу використовують матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи ревізій таконтролю. З іншого боку, одержані аналітичні результати ревізори застосовують з метою недопущення в майбутньому виявлених недоліків.

Перелічіть основні принципи економічного аналізу. (7−11)

Найважливіші принципи аналізу:

1. При оцінці економічних явищ і процесів, результатів господарювання потрібно враховувати їх відповідність законодавству, державній економічній, міжнародній і соціальній політиці, тобто аналіз повинен базуватись на державному підході .

2. Аналіз повинен мати науковий характер, тобто його методологія повинна базуватись на положеннях діалектики й економічної теорії, з урахуванням вимог економічних законів, передового досвіду та найновіших методів економічних досліджень.

3. Об'єкт, що вивчається, повинен розглядатись як складна динамічна система, в яку входять різноманітні елементи, пов’язані між собою і зовнішнім середовищем, тобто при проведенні аналізу має бути забезпечений системний підхід.

4. Аналіз повинен бути комплексним, тобто дослідження повинні проводитись з всебічним вивченням загальних показників діяльності і опрацюванням причинних залежностей та змін в економіці підприємства, обумовлених окремими чинниками.

5. Аналіз повинен бути об'єктивним і достовірним, ґрунтуватись на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображує причинно-наслідкові зв’язки. Висновки повинні обґрунтовуватись точними аналітичними розрахунками. Об'єктивна оцінка необхідна як передумова прийняття аргументованих управлінських рішень.

6. Системність дослідження діяльності суб'єкта господарювання потребує створення цілісного уявлення про тенденції розвитку фінансово — господарських процесів суб'єкта господарювання на основі проведення періодичної і регулярної аналітичної роботи, результати якої необхідно використовувати в практичній діяльності управління підприємством, для розробки конкретних заходів, обґрунтування планових показників.

7. Обґрунтованість висновків — узагальнення і пояснення отриманих результатів дослідження діяльності суб'єкта господарювання з обов’язковим їх відображенням в аналітичних висновках і пояснювальних записках з метою формування оптимальних управлінських рішень.

8. Оперативність аналізу означає вміння швидко і чітко на підставі аналітичної інформації оцінити минулі, поточні й майбутні події з метою зростання ефективності діяльності та поліпшення економічної ситуації і прийняття на його основі виважених управлінських рішень.

9. Аналіз повинен бути ефективним, тобто витрати на його проведення повинні давати значний ефект.

Оцінюючи економічні явища, процеси та результати господарювання, необхідно забезпечити державний підхід, тобто оцінити деякі прояви економічного життя на відповідність законо-давству та соціально-економічній політиці.

Принцип науковості означає, що методологія економічного аналізу повинна базуватися на положеннях діалектики та економічної теорії. Аналіз повинен проводитися з урахуванням вимог об'єктивних економічних законів. Цей принцип реалізується шляхом удосконалення теорії аналізу і галузевих методик, широкого впровадження сучасних економіко-математичних методів та ЕОМ.

Принцип об'єктивності передбачає дослід-ження реальних економічних явищ і процесів, причинно-наслідкових зв’язків, використовуючи достовірну перевірену інформацію. Дані аналізу повинні бути документально підтвердженими, точно відображати майновий стан, результати діяльності та резерви. Усі висновки повинні обгрунтовуватися аналітичними розрахунками.

Принцип системності та комплексності вимагає вивчати кожен об'єкт як сукупність взаємопов'язаних та взаємопідпорядкованих елементів, з урахуванням внутрішніх та зовнішніх зв’язків. Усі сторони господарської діяльності повинні розглядатися не ізольовано, а у взаємозв'язку. Системно мають розглядатися всі стадії, явища, показники діяльності аналізо-ваного об'єкта в їх взаємозалежності.

Принцип оперативності означає швидкість і чіткість проведення аналізу, прийняття управлінських рішень та їх виконання. Оперативність аналізу полягає у своєчасному виявленні та попередженні причин негативних явищ, закріпленні та посиленні дії позитивних. Таким чином досягається можливість покращання роботи підприємства.

Дієвість аналізу проявляється в активному впливі на хід виробництва та його результати. Шляхом аналізу повинні своєчасно виявлятися недоліки та прорахунки. Інформація про це повинна надаватися керівництву підприємства для використання матеріалів аналізу при розробці конкретних заходів, обгрунтуванні та коригуванні програм або планів розвитку.

Принцип ефективності аналізу означає, що затрати на виконання аналітичних робіт повинні давати у багато разів більший ефект.

Які вимоги ставляться до інформації, використовуваної при проведенні економічного аналізу?

Глибина і результативність економічного аналізу залежать від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації. Інформація — це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. Вона може бути виражена за допомогою цифр, букв та інших символів. В економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових тощо. Для одержання, опрацювання, збереження і використання інформації витрачаються праця і матеріальні ресурси. Тому інформація крім споживчої цінності має ще й вартість, яка повинна відшкодовуватися сторонніми її користувачами. Необхідно з’ясувати основні вимоги, які ставляться до інформації. Вона має бути повною і різнобічною, своєчасною і доброякісною. Проте не завжди можна одержати все необхідне для виконання аналітичних досліджень. І якщо аналіз за умов певного браку даних усе ж таки проводиться, то це не може не зашкодити якості роботи і висновків. Проблеми з інформацією виникають не лише через її відсутність, перекручення, а й у зв’язку з обмеженнями щодо порядку її використання, впровадженням різних комерційних та інших таємниць. Слід також розглянути питання оперативності інформації як найважливішої її властивості. Варто наголосити, що тільки завдяки комп’ютеризації виробництва забезпечуються оперативність і доступність потрібних даних. Комп’ютерні технології вносять суттєві зміни у зміст і методику вирішення аналітичних завдань на підприємстві. Висока швидкість виконання розрахункових і логічних операцій дає змогу обробляти великі масиви аналітичної інформації, плідно і своєчасно використовувати її в управлінні виробництвом. Застосування ЕОМ розширює перелік конкретних питань економічного аналізу, а також зміщує його напрям з традиційного оцінювання діяльності за минулі періоди до вивчення поточних і майбутніх ситуацій з метою сприяння розробленню обґрунтованих і зважених управлінських рішень. Така спрямованість аналізу спостерігалася вже з початку 60-х років. Проте по-справжньому її реалізація стала можливою лише за умов застосування сучасної комп’ютерної техніки. Далі слід визначити основні джерела інформації, використовувані під час аналізу: 1) планово-нормативна інформація (матеріали бізнес-планів, норми затрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо); 2) дані бухгалтерського, статистичного та оперативного обліку і звітності; 3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки тощо); 4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і іноземних установ, дані переписів та анкетних обстежень); 5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства). Більша частина інформації, використовуваної в аналізі, має форму показників. Причому глибина аналізу та обґрунтованість висновків і заходів за його результатами значною мірою залежать від добору показників, які у своїй сукупності формують цілі системи. Показники можуть давати кількісні та якісні характеристики різних аспектів господарської діяльності підприємства або окремих економічних явищ і процесів. Кількість показників може зростати шляхом їх диференціації або інтеграції залежно від мети і змісту аналізу, глибини вивчення відповідних об'єктів і процесів. Показники класифікують за різними ознаками. У практиці аналітичних досліджень розрізняють: 1) кількісні та якісні показники; 2) натуральні, трудові, вартісні; 3) абсолютні та відносні; 4) загальні та часткові; 5) планові (нормативні) та фактичні (звітні); 6) основні та допоміжні; 7) вихідні та розрахункові (похідні). Уся дібрана для аналізу інформація, насамперед показники обліку і звітності, має бути ретельно перевірена за формою і змістом. При перевірці за формою встановлюються: правильність оформлення документів і звітів з погляду повної наявності й заповнення всіх реквізитів, підписів, таблиць, арифметичних сум, підсумків; відповідність і спадковість цифр, перенесених з інших документів і за попередні роки; узгодженість цифр у різних формах звіту і взаємозалежних величин. При перевірці інформації за змістом (а вона може бути здійснена лише на підприємстві) встановлюють відповідність звіту даним бухгалтерського обліку і достовірність самого обліку — його відповідність реальному стану речей та процесам на підприємстві. Перевірка має встановити доброякісність інформації, і лише за цієї умови можна розпочинати сам аналіз діяльності підприємств.

Дайте визначення предмету економічного аналізу

Основна різниця між предметом і об'єктом аналізу полягає в тому, що в предмет входять лише головні, найбільш суттєві з точки зору даної науки властивості й ознаки. На наш погляд, такою суттєвою ознакою є вивчення причинно-наслідкових явищ в діяльності суб'єктів господарювання.

Які основні відзнаки між предметом і об'єктом економічного аналізу?

Об'єкт економічного аналізу - окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники.

Назвіть функції економічного аналізу

Завдання економічного аналізу в умовах ринкової економіки

Поліпшення якості економічного обґрунтування розвитку суб'єктів господарювання в їх бюджетах, прогнозах на підставі детального ретроспективного аналізу, аналізу поточних звітних даних, виявлення впливу чинників за допомогою економіко — математичних методів, узагальнення результаті аналізу, прогнозування і бюджетування. Наукове обґрунтування планів і нормативів.

Об'єктивна і детальна оцінка виконання планів і нормативів шляхом аналізу виробничої програми, ритмічності виробництва і реалізації, виконання планових показників та дотримання установлених нормативів

Оцінка ефективності використання ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових та основних засобів) Визначення і вимір внутрішніх резервів на всіх етапах виробничого процесу (чи всі резерви задіяні, чи дотримується принцип режиму економії для досягнення максимальних результатів при мінімальних витратах) із залученням досягнень вітчизняного і зарубіжного передового досвіду Оцінка фінансових результатів і фінансового стану суб'єкта господарювання (виконання бюджетних показників щодо одержання доходів від реалізації та прибутку на основі зменшення витратності та за умови дотримання принципів матеріальної зацікавленості і розподілу по праці; оцінка податкових розрахунків й самостійності суб'єкта господарювання щодо розпорядження ресурсами у рамках правового поля).

Визначення резервів розвитку суб'єкта господарювання і підготовка варіантів управлінських рішень на основі аналізу, узагальнення його результатів, обґрунтування оптимальності управлінських рішень.

Апробація оптимальних рішень і перетворення їх у практику залежить від ієрархії управління, рівня компетенції керівництва та своєчасності прийняття управлінських рішень.

Оцінка прийнятих управлінських рішень

Визначення методу дисципліни

Метод економічного аналізу — аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність суб'єкта господарювання умовно розкладається на окремі, більш прості складові, а потім вивчаються їх кількісні і якісні сторони, зв’язки і взаємодія. Тобто це діалектичний спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їх поступовому розвитку.

Метод економічного аналізу зумовлюється метою, завданнями, вимогами, змістом і особливостями предмету, що вивчається.

Метод аналізу реалізується через його науковий апарат, тобто через сукупність прийомів дослідження, або методику — сукупність способів і правил обробки економічної інформації для найбільш доцільного дослідження економічних явищ чи процесів з метою оцінки фінансово — господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Алгоритм методики економічного аналізу

— постановка завдань і цілей аналізу;

— визначення об'єктів аналізу;

— визначення послідовності й періодичності аналізу;

— визначення системи показників, за допомогою яких досліджуються об'єкти аналізу.

— вибір і опис способів дослідження об'єктів;

— створення інформаційної бази аналізу і обумовлення джерел для проведення аналізу;

— розробка вказівок щодо організації аналізу;

— опис технічних засобів, що використовуються при обробці інформації;

— характеристика документації, що представляє результати аналізу;

— доведення результатів економічного аналізу до споживачів.

Якісні прийоми економічного аналізу

Якісні не дають числової характеристики явищ, що досліджуються, а тільки визначають способи підходу до вивчення закономірностей та шляхи дослідження господарських процесів і економічних явищ. До якісних (абстрактно-логічних) прийомів відносять аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, порівняння, евристичні прийоми.

Абстрактно — логічні (якісні) наукова абстракція; аналіз; синтез; індукція; дедукція; аналогія; логіка; системний підхід; комплексний підхід; евристичні прийоми

Кількісні прийоми економічного аналізу

Кількісні прийоми дослідження дають числову характеристику досліджуваних процесів (явищ) і поділяються на описові й аналітичні.

Описові прийоми — визначають масштаб, розміри, тенденції, динаміку розвитку економічних явищ та господарських процесів, їх структуру (середні й відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом, структурні й типологічні групування), дають кількісну характеристику окремим напрямам фінансово — господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Аналітичні прийоми — за їх допомогою визначаються не тільки показники, що характеризують економічні процеси, а й досліджуються причинно-наслідкова залежність зв’язків між процесами і явищами та рівень впливу окремих чинників на предмет дослідження (аналізований показник).

Показники і фактори економічного аналізу

Показники характеризуються:

3) абсолютними величинами (трудові, вартісні, натуральні, умовно натуральні);

4) відносними величинами (відсотки, коефіцієнти).

Класифікація аналітичних прийомів економічного аналізу

У свою чергу, аналітичні прийоми поділяються на прийоми, які досліджують функціональні (детерміновані) зв’язки, прийоми для дослідження стохастичних (ймовірних) взаємозв'язків, та прийоми оптимізації. Ці методи використовують у процесі економічного аналізу для розкриття специфіки його методу, розкривають зв’язки в середовищі господарських операцій, економічних явищ і процесів. З їх допомогою:

— вивчають тенденції і закономірності економічного розвитку, розвитку явищ і процесів;

— виявляють причини, що впливають на фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання;

— вимірюють рівень впливу факторів на результативні показники;

— узагальнюють результати аналізу фінансово — господарської діяльності;

— формують управлінські рішення;

— забезпечують аналітичною інформацією зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Аналітичні (економіко — математичні)

Прийоми стохастичного аналізу

— аналітичні групування;

— кореляційно — регресивний метод;

— дисперсійний аналіз;

— компонентний аналіз.

Прийоми оптимізації

— лінійного програмування;

— аналітичне програмування;

— теорія ігор;

— теорія масового обслуговування;

— інші математичні методи.

Застосування евристичного аналізу

Поряд із загальними прийомами аналізу в ході системних досліджень використовують і евристичні прийоми, які ґрунтуються на інтуїції і досвіді аналітиків. Евристичні прийоми, або методи активізації творчого, нестандартного мислення, застосовують тоді, коли звичайні способи аналізу, які ґрунтуються на аналізі минулого досвіду та поточних умов, не дають змоги вирішення проблеми. Особливо широко застосовують їх у стратегічному аналізі для прогнозування розвитку економічної ситуації. До них відносяться методи ненаправленого пошуку («мозкового штурму», «експертних оцінок», «колективного блокнота», «контрольних запитань», «асоціацій та аналогій», ділові ігри та ситуації, кібернетичні наради) та методи направленого пошуку (морфологічний метод, алгоритм розв’язання винахідницьких задач).

Застосування тих чи інших способів залежить від мети і глибини аналізу, об'єкта дослідження, технічних можливостей виконання розрахунків і т. д.

Які абстрактно-логічні прийоми економічного дослідження Ви знаєте?

Поняття аналізу і синтезу, дедукції і індукції

Аналіз — це розбір, розкладання предметів або явищ на складові елементи, властивості та ознаки. Під час проведення аналізу використовують добре відомі й перевірені практикою методи. Насамперед це стосується методу аналізу, Проведення аналітичних досліджень дає змогу поглибленого вивчення складу, зв’язків, властивостей предметів та явищ. Синтез-Метод научного исследования явлений действительности в их единстве и целостности, во взаимодействии их частей; обобщение, сведение в единое целое.

Дедукция (от лат. deductio — выведение мочи) — выведение частного из общего; путь мышления, который ведет от общего к частному, от общего положения к особенному; противоположность — индукция; позволяет выводить как следствие. Другими словами, дедукция — процесс получения следствий из того, что предположено. Учитывая истинность предположений, дедукция гарантирует истинность заключения. Дедуктивное утверждение основано на принятых истинах, например: «Все холостяки, не состоящие в браке, — мужчины». Это верно по определению и независимо от чувственного опыта.

Индукция (от лат. inductio — наведение порчи) — философский и вообще научный метод движения знания от отдельного, особенного к всеобщему, закономерному; противоположность — дедукция; позволяет выводить из многократных экземпляров, когда влечет за собой. Индукция — процесс выведения вероятных антецедентов в результате наблюдения многократных следствий. Индуктивное утверждение требует восприятия, чтобы стать верным. Например, утверждение 'снаружи идет снег', является недействительным, пока каждый не посмотрит или не выйдет наружу, чтобы увидеть, верно ли это или нет. Индукция требует чувственного опыта.

Особливості використання способу порівняння

Одним із головних прийомів аналізу є порівняння. Порівняння як спосіб дослідження здійснюється через зіставлення одного показника (невідомого) з іншими (відомими) з метою визначення спільних рис або розбіжностей між ними.

В економічному аналізі порівняння використовують як основний або додатковий спосіб розв’язання багатьох його завдань. Основними базами порівняння є:

· нормативні показники;

· дані попередніх періодів;

· середні галузеві показники;

· планові показники;

· показники передових підприємств або міжнародні стандарти.

Порівняння фактичних показників з нормативними дає змогу визначити рівень виконання нормативних (оптимальних) завдань щодо обсягів та ефективності виробництва, фінансової стійкості підприємства, його ліквідності, ділової активності.

Порівняння фактичних показників з показниками попередніх періодів (дня, декади, місяця, кварталу, року) уможливлює оцінювання темпів зміни цих показників, визначення тенденцій та закономірностей розвитку економічних процесів.

Порівняння із середніми показниками по галузі (міністерству, об'єднанню, концерну) є необхідним для більш повної та об'єктивної оцінки діяльності об'єкта, для вивчення загальних і специфічних факторів, що визначають результати його діяльності.

Порівняння фактичних даних із плановими показниками свідчить про рівень виконання плану за місяць, квартал, рік. Порівняння фактичних даних за попередні періоди з плановими можна використати і для перевірки обґрунтованості планових показників. Для цього фактичні дані в середньому за три — п’ять попередніх років порівнюють із даними плану поточного року. Порівняння фактичного рівня показників із плановими є необхідним також для визначення резервів виробництва. Так, якщо план за певним показником не було виконано, то іноді це можна розглядати як невикористаний резерв підвищення ефективності виробництва.

Порівняння фактичних значень показників підприємства з кращими, що їх досягнуто на інших підприємствах галузі, торує шлях запровадженню передового досвіду та нових можливостей виробництва.

З метою отримання обґрунтованих висновків під час порівнювання необхідно враховувати умови порівнянності показників, оскільки порівнювати можна тільки якісно однорідні величини. Досягнення порівнянності показників можливе за таких умов:

· нейтралізація впливу кількісного фактора;

· нейтралізація впливу цінового фактора;

· урахування впливу структурних зрушень на обсяг виробленої та реалізованої продукції;

· забезпечення однакової тривалості періодів, що порівню-ються;

· забезпечення тотожності методики розрахунку порівнюваних показників;

· урахування соціально-економічних умов розвитку досліджуваних об'єктів.

У чому полягають прийом нейтралізації вартісного впливу?

Для нейтралізації впливу вартісного (цінового) фактора необхідно перерахувати фактичні показники, виходячи з планового рівня цін. Наприклад, для нейтралізації вартісного фактора, необхідно фактичний обсяг випуску продукції виразити в плановій оцінці ???(Vфi * Цплi) і зіставити з плановим обсягом продукції в тій же оцінці ?

Мета нейтралізації впливу структурного чинника

Застосування рядів динаміки в економічних дослідженнях

Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки. Рядом динаміки називають часову послідовність значень економічних показників. Це хронологічні (моментні) або часові (інтервальні) ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи того економічного явища. Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.

Аналіз динамічних рядів уможливлює виявлення низки закономірностей і тенденцій, які виявляються в досліджуваному явищі. За допомогою рядів динаміки можна одержати такі дані:

· інтенсивність зміни досліджуваних показників (зростання, зменшення, стабільність);

· середній рівень показника і середню інтенсивність змін;

· тенденції щодо зміни показників.

Одержані дані дають змогу за необхідності прогнозувати характер зміни показника в майбутньому. Ряд динаміки складається з двох елементів: моментів часу (або дат) та самих даних, що називаються рівнями ряду. Для повнішої характеристики змін і тенденцій у динаміці використовуються такі додаткові показники: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення одного відсотка приросту. Абсолютним приростом називається різниця між наступним та попереднім рівнями ряду динаміки (х' — х0).

Темпом зростання називається відношення наступного рівня до попереднього або до будь-якого іншого рівня, що його взято за базу порівняння (х': х0).

Темпом приросту називається відношення абсолютного приросту до базисного рівня [(х' — х0): х0]. Темп приросту може бути розрахований як різниця між темпом зростання та одиницею (або 100%).

Абсолютне значення одного відсотка приросту розраховується як відношення абсолютного приросту до темпу приросту, який виражений у відсотках.

Усі ці показники можна обчислювати базисним і ланцюговими способами. За базисного способу всі зміни обчислюються стосовно початкового показника, узятого за базисний. За ланцюгового способу зміна кожного наступного показника обчислюється стосовно попереднього. Темпи зростання та приросту можна обчислювати в коефіцієнтах (базисний показник береться за одиницю) або у відсотках (базисний показник береться за 100).

Рядами динаміки часто користуються економісти-аналітики. У наведеному вище прикладі розглядався динамічний ряд тільки за одним показником. Але аналітичні висновки бувають глибшими і повнішими, коли використовується система динамічних рядів, тобто побудова рядів динаміки зі взаємозв'язаними показниками. Так, наприклад, якщо на підприємстві збільшились витрати від браку, доцільно скласти динамічні ряди взаємозв'язаних показників, аналіз яких уможливить виявлення причин цього небажаного явища. У зв’язку із широким застосуванням рядів динаміки в процесі аналізу необхідно пам’ятати, що достовірні висновки можна одержати, тільки дотримуючись основних правил складання таких рядів, а саме:

· правильний вибір періоду динамічного ряду. Якщо, наприклад, на підприємстві змінилася номенклатура виробів, то включення в один ряд періодів з різною номенклатурою випуску може дати хибне уявлення про динаміку;

· включення в ряди динаміки однорідних показників;

· обґрунтований вибір тривалості періоду (інтервалу). Дуже малі інтервали можуть ускладнити обробку ряду, а надмірно великі — призвести до усереднення відхилень і спотворення дійсної тенденції змін;

· порівнянність оцінок та інших досліджуваних показників;

· безперервність динамічного ряду, тобто недопущення пропусків певних періодів.

Наведіть приклад застосування групувань в аналізі

Аналітичні (факторні) групування використовуються для визначення наявності, напрямку та форми зв’язку між показниками, що вивчаються. За характером ознак, на яких базуються аналітичні групування, вони можуть бути якісними (коли ознака не має кількісного виразу) або кількісними. Прикладом аналітичного групування можуть бути дані щодо залежності рівня плинності робочої сили на промислових підприємствах від рівня середньомісячної заробітної плати одного працівника (табл. 3.4).

Таке групування дає можливість не тільки встановити, що тенденція плинності робочої сили на підприємствах залежить від розміру середньої заробітної плати, а й конкретно визначити міру цієї залежності для кожної групи.

Таблиця 3.4

Групування промислових підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника


№ групи	Групи підприємств за рівнем середньомісячної заробітної плати одного працівника, грн	Кількість підприємств у групі	Коефіцієнт плинності робочої сили, %
	100 — 150		25,2
	151 — 200		19,0
	201 — 250		14,4
	251 — 300		9,8
	301 — 350		5,6
	351 — 400		3,0
	Понад 400		1,8
	Усього		12,0

Наведіть приклад застосування балансового способу в аналізі

Наведемо приклад застосування балансового способу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд:

де Nпоч — залишок продукції на початок періоду;

Nнад — надходження готової продукції з виробництва;

Nреаліз — обсяг реалізованої продукції;

Nкін — залишок продукції на кінець періоду.

Виходячи з формули товарного балансу обсяг реалізованої продукції (Nреаліз) визначатиметься за формулою:

Покажемо це на прикладі (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Вплив різних елементів товарного балансу на обсяг реалізованої продукції


Показник	Базисний період	Звітний період	Абсолютне відхилення	Вплив фактора
Залишок готової продукції на складі на початок періоду	86 000	88 000	+ 2000	+ 2000
Надходження готової продукції на склад	105 000	123 000	+ 18 000	+ 18 000
Залишок готової продукції на кінець періоду	88 000	96 000	+ 8000	— 8000
Реалізовано продукції	103 000	115 000	+ 12 000	+12 000

Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що від більшої величини віднімається менша.

Як допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу різних чинників на приріст розміру результативного показника. У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої тотожності нема, то це свідчить про неповне врахування чинників або про допущені в розрахунках помилки.

У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників.

Які статистичні способи можуть бути застосовані в економічному аналізі?

Усі прийоми економічного аналізу можна поділити на якісні і кількісні.

Класифікація прийомів (способів) економічного аналізу в загальному вигляді наведена на схемі 2.2. Крім вказаної існує множина пропозицій науковців щодо класифікації прийомів.

Сутність середніх величин і їх застосування в економічних дослідженнях

Середні величини — це абстрактні величини, за допомогою яких досягається узагальнення відповідних сукупностей типових, однорідних явищ, процесів, показників. Найбільш часто в аналізі застосовуються:

— середня арифметична проста (незважена), яка обчислюється діленням суми окремих значень ознак на їх кількість, Х середня арифметична проста = (2.1)

— середня арифметична зважена (Хзв),

Хзв =, (2.2)

де x_і - варіанти значень аналізованого показника, f_і - частоти (ваги);

— середня гармонічна (Хгар), обчислюється як відношення суми ознак до суми добутків цих ознак на обернені значення, розраховується за формулою Хгар = _, (2.3)

— середня хронологічна ( Ххр). Для однакових проміжків часу розраховується за формулою Ххр =, (2.4)

де х_1, х₂,…, х_п -варіанти значень аналізованого показника, п — кількість варіантів.

За допомогою середньохронологічної можна обчислити середні залишки оборотних коштів, коли відома їх вартість станом на кожне перше число місяця. Середньохронологічна застосовується для визначення середньої величини у моментних рядах,

— середня геометрична ( Х геом.) застосовується для обчислення середніх темпів зростання під час аналізу динамічних рядів. Обчислюєть за формулою

(2.5)

— середня квадратична (Хкв). Формула розрахунку для простої середньоквадратичної має вигляд

Що таке моделювання, яку роль воно відіграє в господарській діяльності?

Процес розробки моделі дослідження і пізнання називається моделюванням. Моделювання факторних систем базується на критеріях: причинності, достатності, специфічності, самостійності існування, облікової можливості.

В факторному аналізі розрізняють моделі детерміновані (функціональні) і стохастичні (кореляційні).

При моделюванні детермінованих факторних систем потрібно виконувати наступні вимоги :

— фактори (чинники), що включені в модель і самі моделі повинні мати визначений характер, реально існувати, а не бути придуманими абстрактними величинами,

— фактори, що входять в систему повинні бути не лише необхідними елементами формули, але і знаходитись в причинно-наслідковому зв’язку з досліджуваними показниками,

— всі показники факторної системи повинні мати кількісний вимір, тобто повинні бути інформаційно забезпеченими,

— факторна модель повинна забезпечувати можливість виміру окремих факторів, тобто в ній повинна враховуватись розмірність змін результативного і факторних показників, а сума впливу окремих факторів повинна дорівнювати загальному приросту результативного показника.

Детерміноване моделювання господарських операцій у процесі економічних досліджень використовується задля з’ясування впливу одних явищ на інші та пошуку варіантів раціонального шляху покращення результатів господарської діяльності. Моделі детермінованого факторного аналізу дозволяють отримати нові знання про об'єкти та відтворювати поведінку економічних явищ, процесів, операцій.

Основні типи моделей в економічному аналізі

Типи моделей детермінованого аналізу:

- адитивні моделі

у ₌ x_i — x ₁+ x ₂+…+ x_n (2.18)

— мультиплікативні моделі

у = = х₁ х₂ … х_n (2.19)

— кратні

y = х₁/х₂ (2.20)

— змішані (комбіновані)

y = (a +b) /с ; y = a/(d +c) ; y= a х b/c ; y= (a +b) c (2.21)

Типи моделей стохастичного аналізу:

— рівняння регресії типу «пряма «

у = а₀+а₁х (2.22)

— рівняння регресії типу «гіпербола «,

у = а₀ + а₁ · (2.23)

— рівняння регресії типу «парабола «

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою