Вступ. 
Назначення та структура балансу

Баланс — це система показників, згрупованих у вигляді двосторонньої таблиці в зведену відомість, що відображає наявність господарських засобів та джерел їх формування в грошовій формі на певну дату.

У балансі господарські засоби представлені, з одного боку, за їх видами, складу та функціональної ролі в процесі відтворення сукупного суспільного продукту, а з іншого — за джерелами їх формування і цільовим призначенням. Стан господарських засобів і їх джерел показується на певний момент, як правило, на перше число звітного періоду у вартісному вираженні. Беручи до уваги, що угрупування і узагальнення у балансі наводиться і на початок року, можна стверджувати, що стан показників наведено не тільки в статиці, а й у динаміці.

Уміння читання бухгалтерського балансу дає можливість: одержати значний обсяг інформації про підприємство; визначити ступінь забезпеченості підприємства власними оборотними засобами; встановити, за рахунок яких статей змінилася величина оборотних коштів; оцінити загальний фінансовий стан підприємства навіть без розрахунків аналітичних показників.

Бухгалтерський баланс є реальним засобом комунікації, завдяки якому керівники отримують уявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, правильності обраного стратегічного курсу, порівняльних характеристик ефективності використання ресурсів і прийнятті рішень найрізноманітніших питань по управлінню підприємством; аудитори отримують підказку для вибору правильного рішення в процесі аудіювання, планування своєї перевірки, виявлення слабких місць у системі обліку і зон можливих навмисних і ненавмисних помилок у зовнішній звітності клієнта; аналітики визначають напрямки фінансового аналізу.