Методика проведення аудиту подальших подій

Для перевірки достовірності показників фінансової звітності слід зіставити дані балансу, інших форм фінансової звітності, облікових регістрів. На остаточні результати достовірності чи недостовірності показників фінансової звітності відчутний вплив мають відхилення у бухгалтерському фінансовому обліку, факти невідображення або відображення в обліку в перекрученому вигляді окремих господарських процесів і операцій. Узагальнення результатів аудиторської перевірки суб'єкта підприємницької діяльності регулюється Законом України «Про аудиторську діяльність» та Національними нормативами аудиту України № 6 «Документальне оформлення аудиторської перевірки», № 14 «Аудиторські докази», № 20 «Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку», №№ 26— 27 «Аудиторські висновки та звіти», №№ 28—29 «Окремі вимоги до аудиторських висновків та звітів» .

Національні нормативи аудиту вимагають документального оформлення всіх питань, які аудитор вважає важливими з погляду доказовості факту виконання процедур аудиту, обґрунтованості прийнятих рішень та оцінок, а також того, що аудит проводився відповідно до вимог Національних нормативів аудиту або інших стандартів та правил.

Шляхом виконання незалежних процедур аудиторської перевірки аудиторові слід отримати таку кількість аудиторських доказів, яка дасть змогу зробити аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства.

Процедури перевірки даних на відповідність — це тести, що складаються для отримання обґрунтованої гарантії щодо ефективності системи внутрішнього контролю.

Незалежні процедури перевірки проводяться для отримання доказовості, повноти, точності й правдивості даних, що обробляються системою обліку. Вони бувають у вигляді:

• * детальних тестів операцій і залишків на рахунках;
• * аналізу важливих показників, включно з остаточним обстеженням незвичайних відхилень і статей.

Норматив № 20 «Події, що мають суттєвий вплив на аудиторський звіт і відбуваються після укладення фінансової звітності підприємства та аудиторського висновку» встановлює відповідальність аудитора за результати подій, що виникають після дати складення фінансової звітності клієнтом, але до підписання аудиторського висновку, або за результати подій, що виникли після підписання аудиторського висновку, але до дати оприлюднення фінансової звітності клієнта, та подій, які виникли після оприлюднення фінансової звітності підприємства (такі події нижче називатимуться «подальші події»). Аудитор повинен розглянути вплив подальших подій на фінансову звітність підприємства і на аудиторський висновок.

Існує два основних види подальших подій, які сприятливо або несприятливо впливають на фінансову звітність підприємства:

• * події, що забезпечують подальше підтвердження умов, які існували на дату фінансової звітності;
• * події, що відображають нові умови, які настають після дати представлення фінансової звітності.

Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.

Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку. Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.

Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.

Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку.

Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.

При проведені аудиту у ТОВ «Спецпромавтоматика» були прийняті наступні методи отримання аудиторських доказів:

перевірка первинних бухгалтерських документів підприємства;

участь у проведенні інвентаризації матеріальних цінностей;

перевірка документів, отриманих підприємством від третіх осіб;

фінансова звітність підприємства У ході проведення аудиту були виявлені такі порушення:

У березні 2012 року згідно рахунку № 12 придбано два калькулятора на суму 150 грн., у тому числі ПДВ 25 грн. Відповідно до реєстрів бухгалтерського обліку зроблено записи :

Д-т 22 К-т 631 на суму 125 грн;

Д-т 641 К-т 631 на суму 25 грн.

За даними бухгалтерського обліку калькулятори віднесені до складу МШП (рахунок 22), термін корисного використання яких не менше як рік.

Відповідно до плану рахунків потрібно було віднести на рахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» термін корисного використання яких перевищує 1 рік. Необхідно сторнувати усі неправильно зроблені записи надходження калькуляторів та зробити такі бухгалтерські записи:

Д-т 153 К-т 631 на суму 125 грн.;

Д-т 641 К-т 631 на суму 25 грн.;

Д-т 112 К-т 153 на суму 125 грн.

У квітні місяці до складу транспортно-заготівельних витрат включено:

оплата залізничного тарифу — 2000 грн.;

оплата за вантажні роботи — 600 грн.;

за простоювання вагонів — 1400 грн.;

комісійні послуги — 500 грн.;

Усього: 4500 грн.

Згідно з Положенням (стандартом) 9 Запаси п. 9 транспортно-заготівельні витрати включають:

оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи;

оплата тарифів за транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання;

страхування ризиків транспортування запасів.

Відповідно до цього транспортно-заготівельні витрати у квітні на підприємстві повинні становити:

оплата залізничного тарифу — 2000 грн.;

оплата за вантажні роботи — 600 грн.;

за простоювання вагонів — 1400 грн.; Усього — 4000 грн.

У первинних документах, які відображають надходження запасів на підприємство: накладні № 5 від 10.01.2012р., № 24 від 18.01.2012р., відсутня назва підприємства, від імені якого складено документ, № 16 від 26.04.12 р. відсутня дата і місце складання,№ 2 від 20.06.12 р., № 26 від 10.08.12р., № 45 від 23.10.12 р., № 31 від 28.12.12р., відсутня одиниця виміру господарської операції, у рахун ках-фактурах від 16.03.12р., від 14.07.12 р. не проставлений ідентифікаційний код підприємства (згідно з ЄДРПОУ) що ставить під сумнів достовірність інформації про життєвий цикл певного об'єкту на підприємстві.

Перевіркою синтетичних облікових регістрів було визначено, що Журнал-ордер № 10/1 не має підпису головного бухгалтера. Значна кількість перевірених журналів ордерів та Головна книга містять помарки.

Здійснюючи аудиторську перевірку підприємства були виконані додаткові аудиторські процедури з метою отримання достатніх і доречних аудиторських доказів того, що усі події, що сталися після звітної дати, до дати підписання аудиторського висновку були виявлені. Було проведено:

оглядову перевірку процедур вживаних директором підприємства при визначенні і оцінці вказаних подій;

ознайомлення з протоколами зборів Товариства, висновками ревізійної комісії Товариства, які пройшли після закінчення звітного періоду, а саме 15 січня 2013 року;

надіслані запити до директора, головного бухгалтера підприємства відносно подій, що сталися після звітної дати, які можуть вплинути на бухгалтерську (фінансову)звітність;

надіслані запити юристу підприємства відносно судових розглядів і претензійних справ;

В ході проведення додаткових процедур до керівництва підприємства були підготовлені наступні питання:

чи проводилися або плануються операції з продажу активів;

чи здійснювалися нові позики;

чи має місце або планується введення нових об'єктів Товариства або ліквідація дійсних;

чи бралися в цей період нові зобов’язання;

який поточний стан статей, що були відображені у бухгалтерському обліку на основі попередніх або неостаточних даних;

чи сталися які-небудь зміни, пов’язані із існуючими ризиками або умовними подіями.

Головний бухгалтер ТОВ «Спецпромавтоматика» відзначив лише один умовний факт господарської діяльностібули отримані позикові кошти для здійснення інвестиційного проекту, який виявився нерентабельним, а для погашення заборгованості недостатньо обігових коштів.

У ході перевірки даної події була визначена межа суттєвості для збитків, доходів, активів і зобов’язань яка наведена у таблиці 2.2.

Суттєвість умовних фактів слід визначати, виходячи із загальних вимог до бухгалтерської звітності (визнавати істотними суми, ставлення яких до загального підсумку відповідних даних становить не менше 5%). Вибір критерію оцінки суттєвості слід пояснити: головний бухгалтер при заповненні таблиці 2.3 вказав, що в якості критерію суттєвості була використана величина дорівнює 5% від підсумку балансу ТОВ «Спецпромавтоматика» на 31 грудня звітного року.

Таблиця 2.2 Критерії оцінки суттєвості умовних фактів господарської діяльності.

Аудиторами було попередньо оцінено наслідки умовних фактів. Така оцінка проведена на основі судження керівництва підприємства, яка ґрунтується на інформації, наявної до дати затвердження річної бухгалтерської звітності і включає аналіз подій, що відбулися після звітної дати.

В якості джерел інформації бути використані дані про аналогічні факти господарської діяльності, висновки незалежних експертів, події після звітної дати, що дозволяють отримати додаткові аналітичні дані, та ін. Приблизна оцінка ймовірності наслідків умовного факту господарської діяльності ТОВ «Спецпромавтоматика» наведена у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Приблизний підхід до оцінки ймовірності наслідків умовного факту господарської діяльності.

Виходячи із встановлених критеріїв суттєвості й інтервалів імовірності, наведених у таблицях 2.2 і 2.3. була оцінена ймовірність, істотність і можлива величина умовних об'єктів обліку, яка наведена у таблиці 2.4. з відображенням найменування контрагента, змісту даної події.

Таблиця 2.4 Характеристика умовних фактів господарської діяльності.

За результатами проведеного аналізу за питанням «Визначення та оцінка умовних фактів господарського життя в обліку ТОВ «Спецпром автоматика» повинен бути відображений умовний збиток в сумі 45 000 грн.