Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Облік і аудит оплати праці

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. №ПСГ-3) (дод. Б.2) застосовується для обліку робіт трактористів. У ньому відображаються виконані роботи, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора (ф. № ПСГ-4). Дорожній лист виписує механік кожного дня перед виїздом із гаража і видають на руки трактористу. На лицьовому його… Читати ще >

Облік і аудит оплати праці (реферат, курсова, диплом, контрольна)

«Облік і аудит оплати праці»

РЕФЕРАТ На здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за темою

«Облік і аудит оплати праці»

У бакалаврській роботі розкривається науковий підхід щодо економічної сутності розрахунків та їх класифікації.

На практичних матеріалах ТОВ «СВК «Світанок».

У вступі обґрунтовано актуальність питань, які досліджуються в роботі, визначено об'єкт дослідження та завдання даної роботи.

Охарактеризовано економічний зміст категорії «оплата праці», а саме — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вимірі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

Наведено організаційно-економічну характеристику діяльності обєкта дослідження, розглянуто види розрахунків з оплати праціта їх відображення в системі бухгалтерського обліку: їх сутність, принципи та значення.

Значне місце в роботі відведено організаційним аспектам та методичним засадам аудиту оплати праці.

У висновках бакалаврської роботи узагальнено отримані результати дослідження та наведено рекомендації щодо удосконалення системи оплати праці на підприємстві. Пропонується почати здійснювати виплату заробітної плати працівникам підприємства пластиковими картками та здійснити підготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: оплата праці, розрахунки, тарифна сітка, основна та додаткова заробітна плата, стимулювання.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи праці та її оплати

1.1 Економічна суть оплати праці

1.2 Особливості організації оплати праці в сучасних умовах

1.3 Склад фонду оплати праці

1.4 Форми та системи оплати праці

РОЗДІЛ 2. Облік оплати праці на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Первинний облік оплати праці

2.3 Синтетичний та аналітичний облік оплати праці на підприємстві

2.4 Порядок і облік нарахування окремих видів додаткової заробітної плати та соціальних виплат

2.5 Автоматизація обліку оплати праці

РОЗДІЛ 3. Методика та організація аудиту оплати праці

3.1 Методичні прийоми та джерела інформації проведення аудиту оплати праці

3.2 Оцінка ефективності системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві

3.3 Методика аудиту оплати праці

3.4 Узагальнення результатів аудиту ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ВСТУП Актуальність дослідження. Розгляд питань про розрахунки з оплати праці має актуальне значення, оскільки оплата праці є досить важливою ланкою системи соціально-трудових відносин і найскладнішою у вирішенні соціально-економічною проблемою. З одного боку вона є основним (і часто єдиним) джерелом грошових доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, з іншого — суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення головної мети діяльності підприємства.

Тому, аспекти організації оплати праці й усіх розрахунків, пов’язаних з нею є основою соціально-трудових відносин найманих працівників, роботодавців і держави, що впливають на ефективність управління трудовими ресурсами.

Витрати на оплату праці є однією із складових вартості готової продукції. Заробітна плата, як головне джерело доходів населення, є визначальним фактором формування соціальної справедливості в суспільстві, платоспроможності, що у свою чергу, безпосередньо впливає на економічну активність у реальному секторі народногосподарського комплексу країни.

Здійснення будь-якого господарського процесу обов’язково пов’язане із застосуванням праці та її оплатою. Облік цього процесу має забезпечити контроль за використанням праці, рівнем її оплати, здійсненням розрахунків з робітниками і службовцями. Зрозуміло, що саме цей облік потребує особливої точності, оскільки він зачіпає матеріальні інтереси людей.

Встановлення ринкових умов зумовлює потребу перегляду положень бухгалтерського обліку оплати праці, а також методики формування й обробки одержаної облікової інформації, виходячи з існуючого господарського механізму та наявної обчислювальної техніки.

У процесі становлення соціально-ринкової економіки в Україні все більшого розвитку набуває аудиторська діяльність. З’являються нові види аудиту — аудит ефективності, адміністративної діяльності, кадровий аудит. Підприємства починають замовляти не тільки послуги з проведення обов’язкового аудиту, але й перевірок окремих видів діяльності, типів операцій, стану розрахунків тощо.

Аудит розрахунків з оплати праці - це дуже трудомістке і відповідальне завдання з надання впевненості, бо поєднує в собі елементи фінансового аудиту й аудиту на відповідність, що пов’язано з необхідністю дотримання трудового та податкового законодавства при формуванні фінансової інформації про розрахунки з оплати праці та інші виплати працівникам.

На сьогодні стан державного та договірного регулювання оплати праці в Україні та окреслені у цій сфері проблеми справляють негативний вплив на організацію оплати праці та облік пов’язаних із нею розрахунків на підприємствах України. Це визначає низку загальнодержавних і загальноекономічних завдань, які потрібно вирішити шляхом спільної праці політиків, науковців і практиків, враховуючи кращий вітчизняний та зарубіжний досвід, а саме: прийняття нового Трудового кодексу; вирішення проблем соціального партнерства; реформування системи оподаткування фонду оплати праці та прибутку підприємства; стимулювання інноваційної діяльності; вдосконалення методики й організації обліку тощо.

Усе вище згадане підкреслює значну роль та значення теми даної роботи в сучасних умовах господарювання. Актуальності набуває дослідження теоретичних і прикладних аспектів бухгалтерського обліку й аудиту розрахунків з оплати праці з огляду на ринкове реформування та світову інтеграцію України.

Метою бакалаврської роботи є узагальнення й критична оцінка чинних теоретичних положень, методики, організації та практики обліку й аудиту розрахунків з оплати праці в сучасних умовах господарювання.

Під час виконання роботи були вирішенні такі завдання:

— розкрити сутність обліково-аналітичної категорії «розрахунки з оплати праці» в умовах реформування національної системи оплати праці й бухгалтерського обліку та звітності;

— узагальнити методи державного й договірного регулювання оплати праці та обґрунтувати шляхи їх удосконалення з позицій обліку розрахунків з оплати праці;

— узгодити й систематизувати основні аспекти методики й організації бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

— удосконалити методичні й організаційні підходи до зовнішнього (незалежного) і внутрішнього аудиту розрахунків з оплати праці.

Предметом дослідження є облік та аудит розрахунків з персоналом на підприємстві.

Об'єктом дослідження є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок».

Методи дослідження. Теоретичними та методологічними основами дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого вивчено стан оплати праці, чинна законодавчо-нормативна база, а також методика обліку і аудиту розрахунків з оплати праці.

В якості джерел інформації бакалаврської роботи розглядаються авторські наукові статті зарубіжних та вітчизняних спеціалістів з питань обліку й аудиту розрахунків з оплати праці (Атамас П.Й., Білуха М.Т., Бутинець Ф. Ф., Ганін В.І., Гурова К. Д., Завгородній В.П., Крамаровський Л. М., Криницький Р.І., Лахтіонова Л. А. та інші), нормативні і законодавчі акти, що регулюють дану сферу, матеріали спеціалізованого періодичного друку, річна звітність підприємства за останні 3 роки, а також фактичні матеріали підприємства.

Однак окремі аспекти теорії та практики обліку й аудиту розрахунків з оплати праці залишаються дискусійними, потребують подальших наукових досліджень і розробок у напрямі їх удосконалення.

Апробація результатів роботи. Головні положення бакалаврської роботи оприлюднено на науково-практичній студентській конференції «Перспективи розвитку аграрної економіки України» (м. Київ, 21.11.2013р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 1 наукову працю обсягом 0,4д.а.

Структура і обсяги роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ

1.1 Економічна суть оплати праці

Оплата праці є одним з найважливіших соціально-економічних явищ. Вона, з одного боку, є основним джерелом доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, а з іншого боку, для роботодавців є суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників з метою досягнення цілей підприємства. Саме тому питання організації оплати праці і формування її рівня разом з питаннями забезпечення зайнятості складають основу соціально-трудових відносин у суспільстві, адже вони включають нагальні інтереси всіх учасників трудового процесу.

Класики економічної теорії А. Сміт та Д. Рікардо у своїх наукових дослідженнях пропонують таке визначення поняття «заробітна плата». Так, А. Сміт зазначає, що «заробітна плата включає в себе вартість життєвих засобів людини, щоб вона могла «працювати», а Д. Рікардо вважав, що «заробітна плата є грошовим виразом «мінімуму засобів існування». Вітчизняні економісти досліджуючи поняття «заробітна плата», пропонують свої визначення поняття «заробітна плата». Зокрема, С. Ф. Покропивний вважає, що «заробітна плата як економічна категорія відображає відносини між найманими працівниками і роботодавцями щодо розподілу новоствореної вартості (доходу). Якщо для перших заробітна плата є основною формою доходу, то для інших — елементом витрат на виробництво, чинником конкурентоспроможності продукції, складовою доходу підприємства».

Ще одне визначення поняття «заробітна плата» запропоноване М. Д. Ведерниковим. З його точки зору, заробітна плата є первинним доходом домашніх господарств, який передбачає винагороду в грошовій або натуральній формі, що має бути виплачена роботодавцем найманому працівнику за роботу, виконану у звітному періоді.

Проте більш повне визначення пропонує О.А.Грішнова, яка розглядає поняття «заробітна плата» з кількох позицій: економічної теорії, ринкової економіки, економіки праці, найманого працівника та підприємця.

Так, з позиції економічної теорії, заробітна плата — це економічна категорія, що відображає відносини між роботодавцем і найманим працівником з приводу розподілу новоствореної вартості.

В умовах ринкової економіки заробітна плата — це елемент ринку праці, що складається в результаті взаємодії попиту на працю і її пропозиції та виражає ринкову вартість використання найманої праці.

З позиції економіки праці, заробітна плата — це винагорода або заробіток, обчислений у грошовому виразі, який за трудовим договором роботодавець сплачує працівникові за роботу, яку виконано або має бути виконано.

З позиції найманого працівника, заробітна плата — це основна частина його трудового доходу, який він отримує в результаті реалізації здатності до праці і який має забезпечити об'єктивно необхідне відтворення робочої сили.

З позиції підприємця, заробітна плата — це елемент витрат виробництва і водночас головний чинник забезпечення матеріальної зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, в грошовому вимірі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу. Вона складається з:

а) основної заробітної плати;

б) додаткової заробітної плати;

в) інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Сутність заробітної плати розкривається у функціях та принципах, які вона повинна виконувати в процесі суспільного відтворення. У сучасній науковій та навчальній літературі можна зустріти неоднакову кількість та різне трактування функцій заробітної плати, основні з яких:

а) відтворювальна — полягає у забезпечені працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили. Рівень заробітної плати повинен бути таким, щоб забезпечити можливість задоволення первинних потреб, належних умов проживання, відпочинку та оздоровлення працівників;

б) стимулююча — полягає у встановленні залежності її розміру від кількості й якості праці конкретного працівника, його трудового внеску в результати роботи підприємства. Тобто заробітна плата виступає засобом мотивації праці;

в) регулююча — полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарств, підприємствами з урахуванням ринкової кон’юнктури;

г) соціальна — полягає у забезпечені соціальної справедливості, по-перше, при розподілі доходу між найманими працівниками і власниками засобів виробництва, і по-друге, при розподілі між найманими працівниками згідно з результатами їхнього трудового внеску [29,38].

При розробці політики в області заробітної плати і її організації на підприємстві необхідно враховувати наступні принципи оплати праці:

— справедливість, тобто рівна оплата за рівну працю;

— урахування складності виконуваної роботи і рівень кваліфікації праці;

— урахування шкідливих умов праці і важкої фізичної праці;

— стимулювання за якість праці і сумлінне відношення до праці;

— матеріальне покарання за допущений брак і безвідповідальне відношення до своїх обов’язків, що призвели до яких-небудь негативних наслідків;

— випередження темпів росту продуктивності праці у порівнянні з темпами росту середньої заробітної плати;

— індексація заробітної плати відповідно до рівня інфляції;

— застосування прогресивних форм і систем оплати праці, що найбільшою мірою відповідають потребам підприємства.

На розмір оплати праці впливає багато факторів, які можна розділити на дві групи — зовнішні та внутрішні. До першої групи доцільно віднести мінімальну заробітну плату, прожитковий мінімум, ціну робочої сили, яка сформувалася на ринку під впливом попиту і пропозиції та ін. До другої групи факторів належать фінансові можливості кожного підприємства, розмір отриманого прибутку, кваліфікація і спеціальність працівників, потрібних для нормального функціонування організації.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оплату праці» мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). До неї не включаються надбавки, доплати, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (табл.1.1).

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Прожитковий мінімум — це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (табл.1.2).

Таблиця 1.1

Динаміка зміни розміру мінімальної заробітної плати в Україні

Початок дії

Розмір мінімальної заробітної плати

Нормативний акт, яким було встановлено новий розмір МЗП

01.01.2014р.

01.07.2014р.

01.10.2014р.

1218 грн.

1250 грн.

1301 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (Ст.8)

01.01.2013р.

01.12.2013р.

1147 грн.

1218 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (Ст.8)

01.01.2012р.

01.04.2012р.

01.07.2012р.

01.10.2012р.

01.12.2012р.

1073 грн.

1094 грн.

1102 грн.

1118 грн.

1134 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (Ст.13)

Обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи — фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум — це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для її існування. В світовій практиці він становить 85 — 87% загального прожиткового мінімуму, а решта припадає на соціальну частину — певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя.

Таблиця 1.2

Динаміка розміру прожиткового мінімуму в Україні

Початок дії

Прожитковий мінімум

Нормативний акт, яким було встановлено

01.01.2014р.

01.07.2014р.

01.10.2014р.

1218 грн.

1250 грн.

1301 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» (Ст. 7)

01.01.2013р.

01.12.2013р.

1147 грн.

1218 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» (Ст. 7)

01.01.2012р.

01.04.2012р.

01.07.2012р.

01.10.2012р.

01.12.2012р.

1073 грн.

1094 грн.

1102 грн.

1118 грн.

1134 грн.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» (Ст. 12)

Винагорода за відпрацьований час та виконану роботу є сильним мотиватором, який спонукає найманих працівників до кращого виконання своїх обов’язків.

Таким чином, оплата праці є складною соціально-економічною категорією, яка відбиває різнобічні інтереси сторін суспільно-трудових відносин — працівників, роботодавців та держави. Заробітна плата відіграє одну з ключових ролей у рентабельності підприємства, добробуті працівників та економічному розвитку держави.

1.2 Особливості організації оплати праці в сучасних умовах Організація оплати праці являє собою систему організаційно-правових засобів, спрямованих на встановлення змісту і порядку введення системи оплати праці, тарифної системи, нормування праці, відрядних розцінок, преміювання, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, встановлення норм оплати праці при відхиленні від тарифних умов, форм і строків виплати заробітної плати, порядку обчислення середнього заробітку, індексації зарплати у зв’язку зі зміною індексу споживчих цін, компенсації зарплати у зв’язку з порушенням термінів її виплати.

Підприємства самостійно встановлюють фонди, системи і розміри оплати праці, а також інші види доходів, передбачені законодавством, при цьому підприємства мають право використати тарифні сітки і шкали співвідношення посадових окладів, які визначаються галузевими угодами, як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності та інших умов робіт.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оплату праці», організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів, Генеральної угоди на державному рівні, галузевих та регіональних угод, колективних та трудових договорів.

Організація оплати праці визначає взаємозв'язок мір праці і мір її оплати. Міри праці визначають за допомогою кількісних та якісних показників, а міри оплати — за допомогою прожиткового рівня.

Основною вимогою до організації оплати праці на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зменшенні її витрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Організацію оплати праці слід будувати з урахуванням відповідних принципів (рис. 1.1.).

Рис. 1.1. Принципи організації оплати праці

Основні принципи організації оплати праці здійснюються за допомогою таких її складових елементів, як система угод і договорів на різних рівнях економіки, а також через нормування праці, тарифну систему, форми й системи оплати праці на окремих підприємствах і його структурних підрозділах.

Оплата за працю припускає порівняння праці різної якості. Диференціація заробітної плати працівників на підприємстві залежно від складності й умов праці здійснюється за допомогою тарифної системи. Від її стану залежить структура заробітної плати, зокрема частка премій.

Зв’язок заробітку працівників з кількісними і якісними результатами їхньої праці здійснюється за допомогою форм і систем заробітної плати. Раціональний їх вибір і побудова сприяють забезпеченню матеріальної заінтересованості працівників у зростанні продуктивності праці, поліпшенні якості продукції, що випускається, підвищенні її конкурентоспроможності, економії сировини, матеріалів тощо.

В Україні за сучасних умов разом із загальноекономічними змінами відбуваються певні зміни і у сфері оплати праці. Проте ці зміни відбуваються повільно, і система оплати праці має такі недоліки:

а) розбіжності в розмірах заробітної плати працівників за рівнем кваліфікації у державному і недержавному секторах. Заробітна плата в державному секторі на 20% нижча, ніж у приватному;

б) низька частка заробітної плати у валовому внутрішньому продукті;

в)деформоване співвідношення мінімального і максимального рівнів заробітної плати ;

г) втрата тарифною зарплатою своєї стимулюючої ролі, недостатня тарифна частина в загальній заробітній платі;

д) недостатня залежність розмірів заробітної плати від кількості і якості праці;

е) невиконання мінімальною заробітною платою своїх функцій;

є) деформація співвідношення рівнів заробітної плати працівників фізичної і розумової праці.

Зважаючи на вказані недоліки, слід зазначити, що правильна організація системи оплати праці є необхідною умовою ефективного стимулювання праці. Її реформування має здійснюватися шляхом підвищення ціни робочої сили; встановлення єдиних регуляторів і рівноцінних умов відтворення робочої сили незалежно від форм власності; збільшення тарифної частини у заробітній платі; підвищення частки мінімальної заробітної плати у середній заробітній платі; удосконалення механізму державно-договірного регулювання заробітної плати тощо.

Ринок як економічна система передбачає вільний обіг усіх матеріальних цінностей, а також специфічного товару — робочої сили. За цих умов реформа заробітної плати має зняти будь-які обмеження трудових доходів громадян, гарантувати кожній людині право заробляти у міру своїх можливостей і бажань.

1.3 Склад фонду оплати праці

Фонд заробітної плати — це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства.

До фонду основної заробітної плати включаються:

— заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків) за відрядними розцінками, тарифними ставками (окладами) робітників та посадовими окладами незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві;

— суми відсотків або комісійних нарахувань залежно від обсягу доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою у грошовій та натуральній формах.

Рис. 1.2. Структура фонду оплати праці

До фонду додаткової заробітної плати входять:

— надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів: кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; за класність водіям автомобілів, трактористам-машиністам та іншим робітникам, яким уведено такі надбавки та доплати за звання майстра і класу кваліфікації; бригадирам з числа робітників, не звільнених від основної роботи, за керівництво бригадою; персональні надбавки; за суміщення професій (посад); розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконаних робіт; за роботу у важких шкідливих умовах; роботу у багатозмінному та безперервному режимі виробництва (включаючи доплати за роботу у вихідні дні, які є робочими днями за графіком); премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів, у тому числі за: виконання і перевиконання виробничих завдань: виконання акордних завдань у встановлений термін; підвищення продуктивності праці, виробітку; поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності; економію сировини, матеріалів, інструментів та інших матеріальних цінностей; винагороди (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві);

— оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, виконання разових робіт (ремонт інвентарю, побілка, фарбування тощо). Зазначені суми у статистичній звітності з праці відображаються у фонді оплати праці працівників позаспискового складу і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників спискового складу підприємства;

— оплата за працю у вихідні та святкові (неробочі) дні, понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актам;

— заробітна плата до кінцевого розрахунку по закінченні року або іншого періоду обумовлена системами оплати праці на сільськогосподарських підприємствах;

— оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, та ін.;

— оплата праці студентів вищих навчальних закладів, учнів середніх спеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, що проходять виробничу практику на підприємстві, а також оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у період професійної орієнтації, які залучені на тимчасову роботу;

— суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених законодавством, оплата за час вимушеного прогулу, передбачених законодавством; вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрат на оплату житла, або сум грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та інше; вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишається в особистому постійному користуванні;

— оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку; оплата спеціальної перерви в роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам; оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо ці обов’язки виконуються в робочий час відповідно до законодавства;

— суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів;

— оплата навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах, а також які навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах; оплата працівникам-донорам днів обстеження, здавання крові та відпочинку, що надаються після кожного дня здавання крові.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат відносять:

— оплату простоїв не з вини працівника;

— суми, що виплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати;

— винагороди за підсумками роботи за рік;

— винагороди за відкриття і раціоналізаторські пропозиції;

— одноразові заохочення;

— матеріальні допомоги (оздоровчі, економічні та інші виплати);

— суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам: оплата додатково наданих відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей, одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію;

— доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам;

— оплата за навчання у навчальних закладах дітей працівників підприємства;

— вартість путівок на лікування і відпочинок, або суми компенсації, видані замість путівок;

— екскурсії і мандрівки;

— здешевлення вартості харчування працівників.

1.4 Форми та системи оплати праці

У ринковій економіці ціни на товари і послуги постійно змінюються, але переважає в цьому процесі тенденція до зростання цін. Періодично змінюється і грошова заробітна плата. Отже, змінюються й кількість товарів і послуг, які може оплатити робітник своєю заробітною платою. На цій основі виділяють номінальну і реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата — це сума грошей, яку одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в кількості товарів і послуг, які працівник може придбати за свою грошову (номінальну) заробітну плату. Динаміка реальної заробітної плати залежить від зміни номінальної заробітної плати та зміни цін на товари та послуги. Індекс руху реальної заробітної плати визначається як відношення індексу грошової (номінальної) заробітної плати до індексу цін:

(1.1)

Реальна заробітна плата може знижуватися навіть тоді, коли зростає номінальна заробітна плата, якщо індекс цін на товари і послуги перевищує індекс номінальної заробітної плати.

Розрізняють також основну і додаткову заробітну плату. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Основна заробітна плата становить переважну її частину.

Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість та за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні компенсації, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з перевиконанням виробничих завдань, доплати за суміщення посад тощо. Додаткова частина заробітної плати враховує також колективні результати праці, за які виплачуються премії (рис. 1.3.).

При виборі форм та систем оплати праці необхідно враховувати багато різних чинників: функції працівників, зміст їх роботи, умови праці, завдання підприємства, звички і традиції. Таким чином, критеріями вибору є:

а) ступінь регламентації трудового процесу;

б) рівень механізації та автоматизації виробництва;

в) можливість точного обліку результатів праці;

г) доцільність стимулювання обсягів виконуваних робіт;

д) вплив на якість продукції.

Згідно зі ст. 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток; тарифних ставок; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційних характеристик; тарифно-кваліфікаційних довідників; кваліфікаційних довідників посад керівників, спеціалістів і службовців; схем посадових окладів або єдиної тарифної сітки.

Рис. 1.3. Форми заробітної плати за купівельною здатністю грошей і за принципом організації

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Як зазначалося вище, тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку — коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації. Вона формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок. Тарифна сітка встановлює відповідні співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації. Вона є, власне, переліком тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів. В Україні з 1993 року впроваджується єдина тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників державних організацій і підприємств;

б) тарифні ставки — суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду). Її абсолютна величина визначається згідно зі встановленим державою мінімальним розміром заробітної плати. Відтак розмір оплати праці не може бути нижчим від встановленої державою мінімальної заробітної плати навіть за невиконання норм виробітку чи виготовлення бракованої продукції з вини працівника;

в) тарифно-кваліфікаційні довідники у вигляді Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП) — це збірник нормативних актів, що містять кваліфікаційні характеристики робіт і професій, згруповані за виробництвами та видами робіт. ДКХПП призначено для тарифікації робіт, надання кваліфікаційних розрядів робітникам, а також для формування навчальних програм підготовки їх підвищення кваліфікації робітників;

г) кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів, і службовців є нормативними документами, в яких подаються загальногалузеві кваліфікаційні характеристики цих категорій працівників.

Розрізняють такі основні форми тарифної системи оплати праці:

а) почасова — це оплата праці за одиницю часу згідно з тарифною ставкою;

б) відрядна — це оплата праці за кількість виконаної роботи і розцінку за одиницю продукцію.

Як і почасова, так і відрядна форми оплати праці мають декілька різновидів (рис. 1.4).

Різновиди відрядної оплати праці:

а) відрядно-преміальна — це така система оплати праці, коли робітник одержує не тільки відрядний заробіток, але і премію. Премія звичайно встановлюється за досягнення визначених показників: виконання плану виробництва продукції, завдань по якості продукції або економії у витраті матеріальних і інших видів ресурсів;

б) непряма-відрядна — застосовується для оплати праці допоміжних робітників, заробітна плата яких залежить від результатів праці основних робітників, що обслуговуються ними. Питома вага робітників, які отримують заробіток по цій системі, порівняно невелика.

в) відрядно-прогресивна оплата праці, як правило, вводиться тимчасово на найважливіших ділянках основного виробництва. При цій системі заробіток робітника визначається по виконанню норми виробітки, як і при прямій відрядній оплаті, тобто по встановлених розцінках. При перевиконанні установленої норми прогресивно збільшуються доплати до основної відрядної розцінки. Нарахування прогресивних доплат робиться по результатах місячної роботи;

г) колективна відрадна (бригадна) оплата праці - відрядна форма оплати праці по результатах роботи колективу (бригади). Спочатку розраховується заробіток усієї бригади як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадну розцінку. Головна перевага даної системи в тому, що вона зацікавлює усіх робітників даної бригади в кінцевих результатах роботи, сприяє розвитку в них почуття відповідальності та взаємодопомоги;

д) акордна система оплати праці - це різновид відрядної, оплати праці, сутність якої полягає в тому, що розмір оплати праці встановлюється на весь обсяг виконання робіт із визначенням терміну його виконання.

Рис. 1.4. Класифікація форм оплати праці

На підприємстві найбільш доцільно застосовувати акордну систему оплати праці в наступних випадках:

а) підприємство не укладається в термін із виконанням якогось замовлення, і при його невиконанні воно буде зобов’язане заплатити значні суми штрафних санкцій у зв’язку з умовами договору;

б) при надзвичайних обставинах (пожежі, обвали, виходи з ладу основної технологічної лінії по серйозній причині), що приведуть до припинення виробництва;

в) при гострій виробничій необхідності виконання окремих робіт або впровадженні нового обладнання на підприємстві.

Погодинна система оплати праці:

а) проста погодинна — розраховується як добуток годинної тарифної ставки робочого даного розряду на відпрацьований час у даному періоді;

б) почасово-преміювальна — це така оплата праці, коли робітник одержує не тільки заробіток за кількість відпрацьованого часу, але і визначений відсоток премії до цього заробітку;

в) система посадових окладів.

За погодинною системою оплачується робота працівників, яка має стабільний характер.

Погодинну систему оплати праці найбільш вигідно застосовувати, якщо:

— на підприємстві функціонують потокові і конвеєрні лінії зі строго заданим ритмом;

— функції робітника зводяться до спостереження та контролю за ходом технологічного процесу;

— витрати на визначення планової та облік зробленої кількості продукції відносно великі;

— кількісний результат праці не може бути виміряний не є визначальним;

— якість праці важливіше його кількості;

— робота є небезпечною;

— робота неоднорідна за своїм характером і нерегулярна по навантаженню;

— на даний момент збільшення випуску продукції (робіт, послуг) на тому або іншому робочому місці є недоцільним для підприємства;

— збільшення випуску продукції може призвести до браку або зниження її якості.

РОЗДІЛ 2

ОБЛІК ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства ТОВ «СВК Світанок» розташоване в зоні лісостепу, в с. Винарівка Ставищенського району Київської області. Відстань до обласного центру м. Києва становить 120 км, до районного центру смт Ставище — 12 км, а до найближчої залізничної станції в м. Жашкові - 17 км. Через територію підприємства проходить траса міжнародного значення Київ — Одеса.

Засноване підприємство в 1964 році. Перша його назва «Прапор комунізму», але в 2000 році було перейменоване на СВК «Світанок», а в 2012 році - на ТОВ «СВК Світанок».

Найбільш холодним місяцем року являється січень з середньою температурою -7.3; -8.4 градусів. Зима характеризується не стійкою погодою: поряд з низькою температурою — 18; 20 градусів, спостерігаються відлиги +4; +5 градусів. Це в свою чергу призводить до утворення льодяної кірки, яка негативно впливає на зимівлю озимих.

Середня висота снігового покриву сягає 15 см., а глибина промерзання ґрунту 55 см. Безморозний період продовжується 170 днів, період з температурою повітря вище +5 градусів (вегетаційний період) починається 3 квітня і закінчується 30 жовтня. Період з температурою вище +10 градусів (вегетаційний період для теплолюбних культур) починається 24 квітня і закінчується 5 жовтня (165 днів). Але весною дуже часто бувають заморозки, на що слід звертати увагу при проведенні весняно-польових робіт.

За роки свого становлення, господарство виросло в сучасне сільськогосподарське підприємство по виробництву сільськогосподарської продукції, яка може вдало конкурувати по якості та екологічній чистоті з продукцією багатьох підприємств.

Основне виробництво складають:

— продукція рослинництва: зернові культури та цукровий буряк;

— продукція тваринництва: молочне скотарство та відгодівля ВРХ.

Метою діяльності підприємства є отримання прибутку за рахунок виробничої та реалізаційної діяльності.

Товариство є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Майно господарства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі підприємства. Має свій самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою.

Прибуток товариства створюється з надходжень від господарської, комерційної та іншої діяльності і визначається на підставі діючого законодавства. Розрахунки по прибутках та збитках проводяться після складання балансу наприкінці кожного звітного періоду. Отриманий прибуток залишається в повному розпорядженні товариства, яке самостійно визначає його використання.

Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві - журнально-ордерна, з переходом на 1С.

ТОВ «СВК «Світанок» здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку, а також веде статистичну звітність, яку подає органам державної статистики.

Негативним явищем на підприємстві є відсутність «Наказу про облікову політику підприємства». Це можна пояснити недотриманням власником та бухгалтерами вимог чинного законодавства через його незнання або халатне відношення до власних обов’язків.

На підставі отриманих обліковий даних за 2010;2013 роки ТОВ СВК" Світанок", було проведено аналіз показників фінансового стану. Результати аналізу коефіцієнтів представлений у таблиці 2.1.

Отже, коефіцієнт абсолютної ліквідності має низьке значення і його показник свідчить про те, що короткострокові зобов’язання підприємства не можуть бути швидко погашені ліквідними коштами.

Таблиця 2.1

Аналіз показників фінансово-майнового стану ТОВ СВК «Світанок»

Показник

Значення показника станом на

31.12.2011 р.

31.12.2012 р.

31.12.2013 р.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,001

0,002

0,003

Коефіцієнт загальної ліквідності

1,9

1,9

1,9

Коефіцієнт автономії

0,5

0,5

0,5

Коефіцієнт покриття зобов’язань власним капіталом

0,8

0,8

0,8

Коефіцієнт рентабельності активів

0,01

0,03

0,04

Значення коефіцієнта загальної ліквідності (покриття) свідчить про те, що підприємство має достатньо коштів для своєчасного погашення своїх поточних боргів, з урахуванням зауваження, що в розрахунку прийнята номінальна вартість основного активу, а дані щодо його ринкової вартості та ліквідності відсутні. Одночасно, слід зауважити, що зачне відволікання коштів на основний актив, може бути пов’язане з неефективним управлінням активами.

Коефіцієнт фінансової стійкості товариства відповідає нормативному, що свідчить про те, що у фінансування активів частка залученого капіталу дорівнює власному.

Коефіцієнт покриття зобов’язань свідчить про те, що у підприємства фінансова стабільність забезпечується в цілому власними коштами.

Коефіцієнт рентабельності активів набагато менше нормативного.

На підставі проведеного аналізу фінансової звітності ТОВ СВК «Світанок», можна зробити висновок, що товариство на звітну дату має незадовільну ліквідність і платоспроможність. Показники, які характеризують фінансову незалежність майже відповідають рекомендованим, та показують, що підприємство користується залученими коштами в незначній мірі.

Також було проведено горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства за 2013рік (табл. 2.2, 2.3)

Наведені дані дозволяють зробити такі висновки: загальна сума активів зменшилася на 79 тис. грн. або майже на 0,2%. Це зменшення відбулось переважно за рахунок значного зменшення оборотних активів. У той же час, майже удвічі збільшилася величина готової продукції підприємства (в абсолютному вимірюванні - на 4119 тис. грн.) Це відбулось внаслідок удосконалення механізму та збільшення обсягів виробництва продукції. Зменшилася сума дебіторської заборгованості, а це говорить про те, що підприємство має надійних партнерів, які вчасно повертають кошти за надані їм кредити, а також товари, роботи, послуги.

При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов’язання підприємства скоротилися. Це відбулося внаслідок відсутності кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду. Таким чином, підприємство вчасно розрахувалося з постачальниками та підрядчиками за виконані роботи та отримані послуги.

Аналіз балансу підприємства свідчить, що підприємству слід і далі покращувати показники фінансової стійкості, а саме:

а) поліпшувати взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

б) поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється.

Таблиця 2.2

Горизонтальний аналіз балансу ТОВ «СВК «Світанок» за 2013 рік

на поч. року

на кін. року

Абсолютне відхилення

Відносне відхилення

Активи

Основні засоби

Основні засоби, первинна вартість

4,75

Основні засоби, кінцева вартість

— 356

— 10,86

Довгострокові біологічні активи, первинна вартість

2,34

Довгострокові біологічні активи, кінцева вартість

2,37

Оборотні засоби

Виробничі запаси

— 124

— 15,62

Незавершене виробництво

75,28

Готова продукція

102,21

Гроші та їх еквіваленти

428,57

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги

— 3698

— 12,49

Дебіторська заборгованість за розрахунками

— 8

— 80

Інша поточна дебіторська заборгованість

— 4

— 44,44

Інші оборотні активи

;

;

Оборотні активи, всього

0,7

Активи, всього

— 79

— 0,19

Пасиви

Власний капітал

Зареєстрований капітал

— 80

— 5,04

Додатковий капітал

;

;

Нерозподілений прибуток

1,4

Власний капітал, всього

0,88

Поточні зобов’язання і забезпечення

Кредиторська заборгованість

73,82

Поточні забезпечення

;

;

Інші поточні зобов’язання

— 149

— 48,06

Короткострокові кредити банків

;

;

Пасиви, всього

— 79

— 0,19

Метою горизонтального аналізу є виявлення абсолютних і відносних змін величини різних статей балансу, його розділів за певний період і критична оцінка виявлених змін.

Таблиця 2.3

Вертикальний аналіз балансу ТОВ «СВК «Світанок» за 2013 рік

на поч. року

на кін. року

Частка у % до суми балансу на поч. року

Частка у % до суми балансу на кін. року

Активи

Основні засоби

Основні засоби, первинна вартість

7,83

15,47

Основні засоби, кінцева вартість

1,22

6,99

Довгострокові біологічні активи, первинна вартість

1,21

1,25

Довгострокові біологічні активи, кінцева вартість

0,00

1,24

Оборотні засоби

Виробничі запаси

2,76

1,60

Незавершене виробництво

9,63

4,84

Готова продукція

0,07

19,51

Гроші та їх еквіваленти

70,77

0,35

Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги

0,02

62,04

Дебіторська заборгованість за розрахунками

0,02

0,00

Інша поточна дебіторська заборгованість

0,02

0,01

Інші оборотні активи

;

;

;

;

Оборотні активи, всього

90,60

91,44

Активи, всього

100,00

100,00

Пасиви

Власний капітал

Зареєстрований капітал

3,79

3,61

Додатковий капітал

2,87

2,87

Нерозподілений прибуток

48,00

48,77

Власний капітал, всього

54,66

55,25

Поточні зобов’язання і забезпечення

Кредиторська заборгованість

25,48

44,37

Поточні забезпечення

;

;

;

;

Інші поточні зобов’язання

0,74

0,39

Короткострокові кредити банків

;

19,12

;

Пасиви, всього

100,00

100,00

Метою вертикального аналізу є розрахунок питомої частки окремих статей у загальній сумі валюти балансу і оцінка її змін.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. За допомогою вертикального аналізу виявляють основні тенденції та зміни в діяльності підприємства. За допомогою вертикального аналізу можна здійснювати міжгосподарські порівняння. Крім того, відносні показники пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів.

Аналізуючи дані вертикального аналізу балансу можна зробити такі висновки: частка оборотних активів у балансі підприємства є значною: на початок року вона складала більше 90%. Протягом аналізованого року відбулося збільшення цієї частки, що позитивно позначається на показниках фінансової стійкості, тому що свідчить про збільшення запасів, розмірів виробництва. Частка основних засобів має також збільшується протягом звітного періоду. З одного боку, це явище свідчить про покращення політики щодо розширення матеріально-технічної бази підприємства. З іншого боку, підприємство погіршило свої показники фінансової стійкості внаслідок вилучення коштів на поповнення оборотних активів. Власний капітал підприємства знаходиться на рівні 54−55% від загальної суми пасивів, що говорить про середній рівень платоспроможності. Довгострокових зобов’язань підприємство не має. Позитивним явищем є зменшення короткострокової заборгованості протягом звітного року.

Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу підприємства можуть бути такі:

а) структура статей балансу демонструє тенденцію до зростання частки основних засобів та частки оборотних активів;

б) у той же час, закріпилася позитивна тенденція до зменшення частки дебіторської заборгованості і збільшення грошових коштів.

У сільському господарстві земля — це головний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Земля значною мірою визначає темпи розвитку і рівень ефективності сільськогосподарського виробництва.

Забезпеченість аналізованого підприємства сільськогосподарськими угіддями ми можемо побачити у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Склад і структура сільськогосподарських угідь господарства

Угіддя

2011р.

2012р.

2013р.

2013р. у % до 2011р.

га

%

га

%

га

%

Всього с.-г. угідь, га

99,4

у тому числі:

рілля

99,4

Як ми бачимо, у звітному році загальна земельна площа у підприємстві зменшилася на 0,6%. Це відбулося за рахунок передачі 10 га рілля під багаторічні насадження.

Основою збільшення виробництва продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів.

Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами ми можемо побачити з даних наступної таблиці (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Трудові ресурси господарства та їх використання

Показник

2011р.

2012р.

2013р.

2013р. у % до 2011р.

Середньорічна чисельність працівників, осіб

100,9

У тому числі: рослинництва

тваринництва

102,1

Дослідивши показники наявності та використання трудових ресурсів, можна зробити висновок про те, що трудові ресурси на підприємстві використовуються ефективно, оскільки, чисельність працівників збільшується.

Успішне функціонування сільськогосподарських підприємств здійснюється на основі органічної взаємодії таких факторів, як земля, трудові ресурси, засоби і предмети праці. Засоби праці знаходять своє вираження в основному капіталі підприємства, а предмети праці - в оборотному капіталі.

Економічна ефективність використання основного капіталу характеризується системою показників. Основними з них є: капіталовіддача, капіталомісткість продукції та норма прибутку. Забезпеченість підприємства основним капіталом та ефективність його використання ми можемо побачити в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Динаміка забезпеченості підприємства основним капіталом і його використання

Показник

2011р.

2012р.

2013р.

2013р. у % до 2011р.

Вартість основного капіталу, тис. грн.

96,8

Капіталовіддача, грн.

4,5

2,3

2,1

Капіталомісткість продукції, грн.

0,31

0,42

0,47

151,6

Норма прибутку,%

23,5

17,2

9,7

Х

Щодо забезпеченості ТОВ «СВК «Світанок» основним капіталом, слід зазначити, що в аналізованому періоді його вартість зменшилася на 3,2%. Негативним явищем у 2013 році стало зменшення капіталовіддачі в порівнянні з 2011 роком на 53%. Капіталомісткість навпаки збільшилася на 49,4%. Норма прибутку з кожним роком зменшується, а це говорить про неефективне використання підприємством авансованого капіталу.

Важливе значення для розвитку підприємства також має спеціалізація, яка дозволяє: більш ефективно використовувати природно-кліматичні та економічні умови господарства; концентрувати матеріальні та фінансові ресурси на виробництво продукції більш вигіднішої з економічної точки зору; покращувати технології виробництва процесів шляхом комплексної механізації та автоматизації.

Визначимо структуру грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, тобто визначимо спеціалізацію ТОВ «СВК «Світанок» (табл. 2.7).

Таблиця 2.7

Структура грошових надходжень від реалізації продукції

Показник

2011р.

2012р.

2013р.

2013р. у % до 2011р.

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

Зерно

74,5

71,2

4676,2

62,2

67,4

Соя

7,6

0,1

;

;

;

Інша продукція рослинництва

;

;

;

;

18,3

0,2

;

Всього по рослинництву

82,1

71,3

4694,5

62,4

61,4

Продукція скотарства:

17,7

28,3

2805,5

37,3

170,2

у тому числі:

яловичина

4,5

7,2

506,9

6,7

122,1

молоко

13,2

21,1

2298,6

30,6

186,4

Продукція свинарства

0,2

0,4

18,5

0,2

102,8

Інша продукція тваринництва

;

;

0,1

4,1

0,1

;

Всього по тваринництву

17,9

28,8

2828,1

37,6

169,8

Разом по рослинництву і тваринництву

7522,6

80,2

Виходячи з проаналізованої структури грошових надходжень можна проаналізувати і результати господарської діяльності підприємства ТОВ «СВК «Світанок», дані про які наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Результати господарської діяльності ТОВ «СВК «Світанок»

Показник

2011р.

2012р.

2013р.

2013р. у % до 2011р.

Вартість валової продукції, тис. грн.

на 1 га с.-г. угідь

7,8

9,2

12,2

на 1 середньорічного працівника

130,8

147,8

201,1

на 1 грн. виробничих витрат

1,05

1,07

1,18

Валовий прибуток, тис.грн.

на 1 га с.-г. угідь

5,3

4,02

2,38

на 1 середньорічного працівника

89,8

67,4

39,2

Рівень рентабельності підприємства, %

99,5

78,4

54,2

Х

Проаналізувавши результати господарської діяльності ТОВ «СВК «Світанок» в період з 2011 по 2013 роки можна зробити наступні висновки. Вартість валової продукції з роками зростала на 55%, що в кінцевому результаті вплинуло на витрати та прибутки підприємства і також на рівень рентабельності дослідженого підприємства. Зокрема, валовий прибуток підприємства за досліджені 3 роки зменшився на 56%, так як господарство стало на багато менше реалізовувати продукції ніж виробляти. Рівень рентабельності знизився більш як на 40%, що є негативним фактором для діяльності підприємства.

2.2 Первинний облік оплати праці

Організація оплати праці в Україні здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих та регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів та інших внутрішніх документів підприємства.

Для управління господарською діяльністю, зокрема операціями, пов’язаними з оплатою праці на підприємствах, необхідний постійний, абсолютно обґрунтований, юридично підтверджуючий бухгалтерський облік цих операцій на підставі достовірних даних первинної документації.

Організація обліку на підприємстві розпочинається з детального дослідження, вивчення та оцінки характеру і специфіки галузі, а саме господарської діяльності, управління та контролю на підприємстві. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Документальне оформлення операцій щодо розрахунків із заробітної плати між працівниками та керівником ТОВ «СВК «Світанок» супроводжується великою кількістю облікових документів типових та нетипових форм.

Під час оформлення на роботу між працівником і підприємством укладається трудовий договір (контракт). Зарахування на роботу оформляється «Наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу» (форма № П-1). На кожного працівника заводиться «Особова картка» (форма № П-2), а для працівників з вищою освітою та наукових працівників — «Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково-конструкторські і технологічні роботи» (форма № П-4). Облік особового складу працівників в алфавітному порядку здійснюють у «Алфавітній картці» (форма № П-3).

Також на підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів присвоює кожному працівникові табельний номер, робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад п’ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Записи в особовій картці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.

У разі переведення на іншу роботу видається «Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу» (форма № П-5).

На звільнення з роботи в результаті припинення трудового договору (контракту) видається «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)» (форма № П-8).

Основним документом з обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф. № ПСГ-1) (дод. Б.1). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо за виробничими підрозділами і категоріями працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад, вихідні або святкові дні - «РВ», дні хвороби: -" X", відрядження — «ВД», відпустка — «В» тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. Наприкінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці.

Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. №ПСГ-3) (дод. Б.2) застосовується для обліку робіт трактористів. У ньому відображаються виконані роботи, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора (ф. № ПСГ-4). Дорожній лист виписує механік кожного дня перед виїздом із гаража і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу, в якому відмічають, у чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, звідки і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).

Для обліку праці і оплати водіям вантажного автотранспорту використовують «Подорожній лист» (форма № 1 — для міжнародних перевезень; форма № 2 — для перевезень в межах України). Подорожні листи форми № 1 видаються на термін, зазначений у замовленні, або згідно з розпорядженням перевізника. Подорожні листи форми № 2 видаються водіям тільки на один робочий день. «Подорожній лист» (форма № 3) (дод. Б.3) використовують для обліку робіт і нарахування заробітку водіям легкових автомобілів.

Для обліку обсягу виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах і господарствах застосовують Наряд на відрядну роботу ф. № ПСГ-5 (дод. Б.4). У ньому на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. На зворотному боці ф. № ПСГ-5 заповнюють табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.

У строки, встановлені планом-графіком документообігу, оформлені первинні документи по обліку праці і виконаних робіт передаються в бухгалтерію підприємства.

У бухгалтерії на основі представлених документів нараховують оплату праці, керуючись при цьому розробленим на підприємстві «Положенням про оплату праці». Положення розробляється на підставі Закону України «Про оплату праці», інших законодавчих актів і нормативних документів, які стосуються організації та ведення обліку заробітної плати, рекомендацій наукових закладів.

Для підрахунку затрат праці і правильного розподілу фонду оплати по об'єктах виробництва, а також нарахування оплати праці працівникам підприємства дані первинних документів групують за двома напрямами: по кожному працівнику для проведення розрахунку по заробітній платі; по об'єктах витрат на виробництво.

Для визначення заробітку за платіжний період первинні документи групують по працівниках і дані заносять в «Розрахунково-платіжні відомості» (форма № П-49) (дод. Б.5) або в «Книгу обліку розрахунків по оплаті праці» (форма № 44). В цих регістрах ведуть аналітичний облік розрахунків з кожним працівником.

На основі первинних документів по обліку праці щомісяця складається «Зведена відомість нарахування і розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку» (форма № 10.2.1 с.-г.) (дод. Б.6). У цій відомості відображають кількість відпрацьованих людино-годин, суму нарахованої оплати праці та нарахувань на неї відповідно до діючого законодавства за об'єктами обліку, виробничими підрозділами та в цілому по підприємству. Проти кожної суми нарахованої оплати праці зазначають кореспондуючий рахунок.

Отже, документування оплати праці можна охарактеризувати як письмове свідчення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Для документування розрахунків з оплати праці існує велика кількість документів, кожен з яких має певні особливості у його заповнені, тому при їх фіксації бухгалтеру потрібно бути дуже уважним. Варто наголосити, у зв’язку зі змінами в законодавстві, які час від часу змінюють свої вимоги щодо тих чи інших документів потрібно постійно слідкувати, для уникнення розбіжностей.

Також за допомогою фіксації даних в документах бухгалтер та керівник контролює та володіє певною інформацією та змінами які відбуваються на протязі звітних періодів на підприємстві в частині оплати праці.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік оплати праці на підприємстві

Облік заробітної плати в системі рахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання.

Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, в ТОВ «СВК «Світанок» організовано:

а) контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу; правильністю документального оформлення виробітку працівників;

б) своєчасне нарахування заробітної плати та допомоги, а також їх видача;

в) своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

г) розподіл заробітної плати по об'єктах калькулювання;

д) правильність документального оформлення виробітку працівників;

е) планування звітів про працю.

Основні бухгалтерські проводки з обліку розрахунків з оплати праці наведені в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9

Основні бухгалтерські проводки з обліку заробітної плати

Господарська операція

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Нарахована заробітна плата за окладами і тарифами

Нараховані премії та заохочення передбачені системою оплати праці

Нарахована заробітна плата за роботи, пов’язані із виправленням браку

Нарахована заробітна плата працівникам, які задіяні в процесі створення основних засобів

Нараховані відпускні за рахунок забезпечень виплат відпусток

Нараховані лікарняні за рахунок підприємства

Нараховані лікарняні за рахунок фонду

Нарахована благодійна допомога, що не передбачена системою оплати праці чи колективним договором

661, 685

Відображено утримання єдиного соціального внеску

Відображено утримання податку з доходів

Відображено утримання профспілкових внесків

Проведено нарахування на зарплату і премію єдиного соціального внеску

Проведено нарахування єдиного соціального внеску на всі лікарняні

Проведено нарахування єдиного соціального внеску на відпускні

Видано зарплату

Зарахована заробітна плата за невідпрацьований час у відповідності з законодавством (виконання державних обов’язків, донорство тощо)

Нарахована матеріальна допомога передбачена колективним договором

Нараховані гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов’язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством

Вирахування із заробітної плати невикористаних підзвітних сум

Вирахування із заробітної плати штрафів за несвоєчасне повернення підзвітних сум (15% від неповернених сум)

Утримання із заробітної плати та перерахування на ощадкнижку, аліментів, інших платежів по згоді

Депонована заробітна плата та здана не отримана депонована заробітна плата в банк

Списано не затребувану на протязі 3-х років зарплату на доходи

Перерахована заробітна плата на ощадну книжку

Слід зазначити, що при здійсненні виплат працівникам інструментами власного капіталу підприємства (наприклад, акціями) потрібно застосовувати норми П (С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Для оформлення щорічної та інших видів відпустки, що надається працівникам у відповідності з чинними законодавчими актами і положеннями, колективними договорами, контрактами та графіками відпусток на підприємстві застосовується «Наказ про надання відпустки» (форма № П-6) (дод. Б.7), який заповнюється у двох примірниках. Один залишається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії. Відпустки для групи працівників оформляються за допомоги форми «Список про надання відпустки» (ф. № П-7).

На підставі наказу відділ кадрів робить відмітки в особовій картці працівника, а бухгалтерія робить розрахунок заробітної плати, що належить за відпустку.

Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком в розрахунковий відділ бухгалтерії.

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці на ТОВ «СВК «Світанок» використовується «Розрахунково-платіжна відомість», яка складається в одному екземплярі.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими; по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Складаються розрахунково-платіжні відомості на заробітну плату щомісячно по кожному відділу, допоміжних службах та відділах з групуванням прізвищ працюючих у розрізі категорій на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації. Розрахунково-платіжна відомість слугує основою для нарахування і виплати заробітної плати.

Вона містить в собі відомості по всім нарахуванням, та по всім відрахуванням. У кінці містяться колонки: сума до виплати та відмітка про видачу. Не зараховуються до розрахункової відомості виплати, що не входять до фонду заробітної плати робітників, які враховуються при підрахунку їх середніх розмірів: одноразові допомоги та добові, пенсії.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та звітності. Облік заробітної плати в системі рахунків — це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення належної суми працюючим і віднесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання. Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) на ТОВ «СВК «Світанок» здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам».

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» кореспондує:

а) за дебетом з кредитом рахунків: 24 «Брак у виробництві», 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 41 «Пайовий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 64 «Розрахунки за податками й платежами», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 68 «Розрахунки за іншими операціями», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 97 «Інші витрати»;

б) за кредитом з дебетом рахунків: 15 «Капітальні інвестиції», 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві», 30 «Готівка», 31 «Рахунки в банках», 39 «Витрати майбутніх періодів», 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 81 «Витрати на оплату праці», 85 «Інші витрати», 91 «загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94"Інші витрати операційної діяльності", 99 «Надзвичайні витрати».

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на субрахунку 662 «Розрахунки за депонентами». Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредиту субрахунку 662 «Розрахунки за депонентами».

По дебету субрахунку 662 «Розрахунки за депонентами» відображається видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 «Розрахунки за депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомоги та інше працівникам підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у «Книзі обліку розрахунків з депонентами», яка відкривається у розрахунку на один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється лише за «Видатковим касовим ордером», який виписується окремо на кожного працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.

Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки за депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».

Нарахування в пенсійний фонд відображаються за дебетом рахунків витрат та кредитом рахунку 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням» .

Відрахування податку з доходів фізичних осіб відображається за дебетом рахунку 661 в кореспонденції з кредитом рахунку 641 (субрахунок другого порядку «Податок з доходів фізичних осіб»). Відрахування від заробітної єдиного соціального внеску відображають за дебетом рахунку 661 та кредитом рахунку 651. Відрахування від заробітної плати профспілкових внесків відображають за дебетом рахунку 661 та кредитом рахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» .

Заробітна плата працівників підприємства виплачується у гривнях. Виплачується працівникам регулярно в робочі дні, в строки, встановлені у колективному договорі, два рази на місяць. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок підприємства.

При кожній виплаті заробітної підприємство повідомляє працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Грошові кошти для виплати заробітної плати підприємство отримує по чеку розрахункового рахунку банку. Разом з чеком підприємство представляє банку всі необхідні платіжні документи по перерахуванням іншим організаціям та особам, на користь яких пройшло утримання із заробітної плати.

Видачу заробітної плати із каси підприємство здійснює у «Розрахунково-платіжній відомості». На розрахунково-платіжних відомостях повинен бути надпис про дозвіл на виплату грошових засобів, підписаний керівником підприємства і головним бухгалтером із виказанням суми та терміну виплати (як правило, на протязі трьох робочих днів, включаючи день одержання грошей в банку). Відомість підписують керівник підприємства і головний бухгалтер.

Відомість передається в касу для виплати заробітної плати робітникам під розписку, яка затверджує отримання грошей або по довіреності. Заробітна плата виплачується в трьохденний строк, враховуючи день отримання грошей з розрахункового рахунку. По закінченні встановленого строку у відомості напроти прізвища особи, яка не одержала заробітну плату касир ставить штемпель «Депоновано». Далі підраховується по кожній відомості й записується на титульній частині відомості фактично виплачену суму заробітної плати, яка підлягає депонуванню і звіряють їх з загальним підсумком по відомості. При необхідності в колонці «Примітка» вказується номер пред’явленого документа. Бухгалтер виписує видатковий касовий ордер на видану суму заробітної плати.

По даним касового звіту у переліку розрахунково-платіжних документів проставляються суми виплаченої і депонованої заробітної плати, а потім підсумок звіряють з залишком по рахунку 661. Бухгалтер, який одержав касовий звіт перевіряє по відомості правильність депонованої заробітної плати і записує суму по кожному депоненту у реєстр депонентів невиданої заробітної плати. Депонентська заборгованість виплачується в установленому порядку по видатковим касовим ордерам. Після останнього запису робиться підсумковий рядок для загальної суми по відомості.

Видача авансу за роботу в першій половині місяця виконується за платіжною відомістю. А кінцевий результат розрахунку заробітної плати підприємства виконується при виплаті заробітної плати за другу половину місяця. Вилучені з банку грошові кошти на видачу вказаної заробітної плати, але не виплачені у встановлений термін повертаються у банк, який видає їх потім на першу вимогу ТОВ «СВК „Світанок“».

Отже, документування робочого часу і чисельності працівників сприяє посиленню контролю за дотриманням працюючими його встановленого режиму, підвищенню кількості та поліпшення якості роботи; забезпечує точність розрахунку заробітної плати та правильність використання коштів на оплату праці, полегшує складання статистичної звітності.

2.4 Порядок і облік нарахування окремих видів додаткової заробітної плати та соціальних виплат Робота в понаднормовий час.

Надурочною (понаднормовою) вважається робота понад встановленого законом тривалістю робочого дня. Надурочні роботи допускаються у виключних випадках. До надурочних робіт не допускаються вагітні жінки; жінки, які мають дітей віком до 3-х років; працівники до 18-ти років; у дні занять працівники, які навчаються без відриву від виробництва в загальноосвітніх школах і професійно-технічних навчальних закладах; працівники інших категорій (згідно з чинного законодавства).

Робота у надурочний час оплачується при відрядній оплаті праці - в розмірі 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, при погодинній — у подвійному розмірі годинної тарифної ставки. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 години протягом 2-х днів і 120 годин на рік. Компенсація відгулом не допускається.

Робота у святкові та неробочі дні.

Відповідно до чинного законодавства встановлені наступні святкові та неробочі дні:

— 1−2 січня;

— 7 січня

— 8 березня;

— 1−2 травня;

— 9 травня;

— 28 червня;

— 24 серпня;

— не проводяться роботи у дні релігійних свят.

Робота у вихідний день компенсується працівнику наданням іншого дня або за угодою сторін у грошовій формі. Робота у святкові дні оплачується у такому розмірі:

а) при погодинній оплаті праці - у розмірі погодинної чи денної ставки;

б) при відрядній оплаті праці - за подвійними відрядними розцінками;

в) працівникам із місячним окладом у розмірі одинарної погодинної чи денної ставки понад оклад за умови, що робота здійснюється у межах місячної норми робочого часу, або в розмірі двократної погодинної чи денної ставки за умови, що робота здійснювалась понад місячну норму.

Відпустка Відпустка — це тимчасове звільнення від роботи для відпочинку. Право на відпустку не залежить від місця роботи, форми власності підприємства, посади, системи оплати праці, тривалості та періодичності робочого часу, терміну трудового договору.

Державні гарантії та відносини, що пов’язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, Законом України «Про відпустки», 1996 р. № 504/96-ВР, Кодексом законів про працю та ін. нормативно-правовими документами.

Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, також мають право на відпустки.

Відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Щорічна сума відпускних нараховується за таким алгоритмом:

а) розраховується середня заробітна плата за один календарний день;

б) встановлюється тривалість відпустки в календарних днях (в залежності від кількості днів відпустки для працівника і відпрацьованого ним часу);

в) одержаний середньоденний заробіток перемножується на кількість днів відпустки, зазначених у наказі «Про відпустку»;

г) відпускні виплачуються у повному обсязі не зважаючи на стаж працівника.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки або для виплати компенсації за невикористану відпустку, відпусток у зв’язку з навчанням без відриву від виробництва провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

До заробітку для розрахунку середньої зарплати входять:

а) основна заробітна плата;

б) доплати та надбавки;

в) виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, теплой електроенергії;

г) винагороди за результати річної роботи та за вислугу років;

д) виплати за виконання державних і громадських доручень, відрядження, за час попередньої щорічної відпустки;

е) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

До розрахунку середньої зарплати не входять:

а) виплати за виконання окремих доручень;

б) одноразові виплати;

в) виплата на відрядження та переведення;

г) премії за винаходи та раціоналізаторство;

д) дотації на обіди, проїзд, путівки;

е) пенсія, сумісництво, державні та соціальні виплати;

є) дивіденди, проценти й інші подібні виплати.

Середня заробітна плата за один календарний день = сумарний заробіток за останні 12 місяців / (365-кількість святкових і неробочих днів, передбачених законодавством).

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, не збільшують кількість днів відпустки.

Допомога з тимчасової непрацездатності.

Право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності мають як працівники підприємств, так і особи які працюють за найманням у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від того, на якій системі оподаткування вони знаходяться.

Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення з повною або часткової компенсацією втрати заробітної плати у наступних випадках:

а) при захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві;

б) при хворобі дитини до 14 років та необхідності догляду за нею;

в) при хворобі члена сім'ї та необхідності догляду за ним;

г) при догляді за дитиною віком до 3 років або за дитиною-інвалідом віком до 16 років у випадку хвороби матері;

д) при карантині, накладеному органами санітарно-епідеміологічної служби;

е) при санітарно-курортному лікуванні.

При захворюванні або травмі, не пов’язаній з нещасним випадком на виробництві перші 5 днів оплачує власник за рахунок коштів підприємства за основним місцем роботи.

В інших випадках допомогу виплачують за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з першого дня за весь період непрацездатності.

Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від двох показників:

а) середньої заробітної плати;

б) стажу роботи.

Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби (а не безперервний). Треба зауважити, що допомога по тимчасовій непрацездатності обраховується, виходячи із загального трудового стажу працівника і складає:

а) 100 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника 8 і більше років;

б) 80 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника — від 5 до 8 років;

в) 60 відсотків середньої заробітної плати за умови, якщо загальний трудовий стаж працівника — менше 5 років.

Середня заробітна плата для виплати допомоги з тимчасової непрацездатності обчислюється із розрахунку виплат за 6 останніх календарних місяців, що передують події, з якою пов’язана ця виплата. Якщо працівник не відпрацював 6 місяців на підприємстві то при розрахунку середньої заробітної плати беруть нарахування за фактично відпрацьований час.

Середня зарплата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої зарплати, що включає основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До обчислення середньої заробітної плати включаються виплати, з яких утримується ПДФО.

Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності:

а) визначається кількість днів непрацездатності та джерела покриття виплат;

б) визначається середньоденна заробітна плата за один робочий день;

визначається % виплат в залежності від стажу роботи;

в) визначається сума допомоги з тимчасової непрацездатності.

Середня заробітна плата за один робочий день визначається як сума виплат працівнику за останні 6 місяців поділена на кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом 6 місяців.

2.5 Автоматизація обліку оплати праці

На сьогоднішній день дуже широко використовуються засоби обчислювальної техніки — це призвело до появи нових прийомів та методів організації обліку. Відмінною їх особливістю є можливість складання в автоматичному режимі узагальнюючу облікову інформацію, необхідну для управління, контролю, аналізу та складання бухгалтерської звітності.

Нині відбувається швидке оснащення організацій комп’ютерами. Вони дозволяють накопичувати дані як безпосередньо в облікових реєстрах (карточках, вільних листах та ін.) так і на машинних носіях інформації (наприклад, на жорсткому диску, дискетах).

Відносно просто можна засвоїти та експлуатувати комп’ютери в якості персональної техніки, оснащувати ними бухгалтерів і на їх основі створювати автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера.

Вибір програмного забезпечення є важливим моментом при створенні АРМ облікового працівника. Для цього необхідно здійснити порівняльний аналіз програм, які пропонуються на ринку. На вітчизняному ринку програмного забезпечення для ведення обліку оплати праці та складання звітності пропонується багато програм різних виробників. Вони мають подібне функціональне наповнення, але відрізняються технологією перетворення вихідних даних у результативну інформацію та інтерфейсом.

Дані програмні продукти дозволяють вирішувати наступні завдання:

а) підвищується точність, ясність і прозорість розрахунків з персоналом;

б) впровадження програмних рішень забезпечує своєчасність розрахунків з оплати праці, а також формування внутрішніх управлінських звітів (про прибуток, недостачі, брак, рентабельність, продуктивність праці тощо), які є відправною точкою для формування преміальної складової заробітної плати;

в) автоматизовані системи формують статистичні і динамічні звіти по заробітній платі, що підвищує якість прийнятих управлінських рішень і вимагає менших затрат часу.

Автоматизована система обліку оплати праці може функціонувати як окрема система для розв’язання задач тільки цієї ділянки обліку, як складова комплексної автоматизованої облікової системи або ж як складова інтегрованої автоматизованої системи управління підприємством.

Найбільш розповсюдженими програмними продуктами з автоматизації обліку праці та її оплати на території України є програми таких розробників як «1С»,"ПАРУС-Підприємство", «Галактика», «БЕСТ ЗВІТ» та ін.

Для підвищення ефективності управління підприємством фірма «1С» в програмному комплексі «1С: Підприємство» створила конфігурацію по управлінню кадрами та розрахунку заробітної плати. Якщо раніше такою програмою була конфігурація «1С: Зарплата і Кадри 7.7», то з розвитком ринку і появою підвищених вимог до інформаційних технологій фірма «1С» випустила більш досконалий продукт «1С: Зарплата і Управління персоналом 8», яка відповідає всім запитам працівників, які здійснюють кадрове управління, планування і розрахунок заробітної плати. Причому остання версія програми «1С: Зарплата і Управління персоналом 8.1» є найбільш досконалим продуктом у своїй галузі.

З її допомогою можна вести кадрову управлінську й облікову діяльність декількох організацій, підтримувати документування й автоматизацію процесу підбору й оцінки кандидатів, розробляти і застосовувати схеми фінансової мотивації працівників з використанням різних показників ефективності діяльності як окремого працівника, так і підприємства. Для розрахунку й обліку заробітної плати в програмі автоматизована за такими параметрами:

а) розробка схем мотивації працівників;

б) облік результатів виробничої діяльності;

в) автоматичний розрахунок широкого кола нарахувань — від оплати по окладу до оплати лікарняних і відпусток по середньому заробітку;

г) гнучка настройка використовуваних нарахувань і утримань.

При цьому йдуть взаєморозрахунки з працівниками підприємства, а також облік витрат на оплату праці в складі собівартості продукції і послуг. Автоматизовано весь комплекс розрахунків з персоналом, починаючи від введення документів про фактичне вироблення, оплати лікарняних листів і відпусток, аж до формування документів на виплату зарплати та депонування, а також звітності в державні наглядові органи.

Конфігурація «1С: Зарплата і Управління персоналом 8 для України» забезпечує: планування потреби у персоналі; управління атестацією, навчанням та фінансовою мотивацією працівників; ефективне планування зайнятості персоналу; ведення обліку кадрів і аналіз кадрового складу; ведення штатного розпису підприємства.

В порівнянні з конфігурацією «1С: Зарплата і Кадри 7.7» можна виокремити наступні переваги:

а) ведення обліку декількох організацій в єдиній інформаційній базі. Організації можуть використовувати спільні списки фізичних осіб, класифікатори аналітичної інформації;

б) ведення не тільки регламентованого обліку нарахувань, а й управлінського обліку заробітної плати: стимулюючих надбавок і бонусів. Можливість описувати додаткові нарахування;

в) удосконалено механізм обліку використання робочого часу. Підтримуються індивідуальні, зведені індивідуальні і «гнучкі» графіки роботи; детальні чи зведені графіки роботи; оплата погодинних невиходів;

г) у кадрову аналітичну звітність включені звіти з руху працівників і наочні діаграми відпусток, військовий облік з формуванням звітності.

Говорячи про користь автоматизації бухгалтерії, потрібно сказати, що вона підвищує ефективність роботи багатьох структур підприємства: бухгалтеру-виконавцю бухгалтерське програмне забезпечення полегшує роботу на трудомістких ділянках, збільшує швидкість виконання операцій; співробітникові, що не володіє великим досвідом, дозволяє виконувати складні завдання. Головний бухгалтер з легкістю зможе довірити підлеглим практично всі аспекти роботи, адже чітко прописаний алгоритм не дозволить їм помилитися. Керівник ж зможе отримувати оперативну інформацію про фінансову і виробничу діяльність компанії.

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

3.1 Методичні прийоми та джерела інформації проведення аудиту оплати праці

Аудит розрахунків з оплати праці, як правило, займає об'ємну частину аудиторської перевірки, оскільки ця ділянка обліку досить специфічна та вимагає від перевіряючих особливої уваги і зосередженості.

Метою аудиту розрахунків з оплати праці є встановлення відповідності застосовуваної на підприємстві методики обліку операцій з оплати праці чинному законодавству України, для того щоб виявити наявні помилки або порушення, ступінь їх впливу на достовірність фінансової звітності для висловлення незалежної аудиторської думки про достовірність порядку ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.

Об'єктами аудиту розрахунків з оплати праці є (табл. 3.1).

Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитором з’ясовується: які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції. Це необхідно для того, щоб аудитор зміг визначити аудиторський ризик.

Аудитор визначає джерела оплати праці, які використовуються в процесі перевірки. З одного боку, джерелом є нормативно-правові акти, що регулюють питання оплати праці на підприємстві, з іншого боку — інформація, яка нагромаджується на рахунку 66 «Розрахунки з персоналом з оплати праці» в первинних документах.

Таблиця 3.1

Об'єкти аудиту оплати праці

Найменування об'єкту

Номер рахунку

Форми фінансової звітності за П (С)БО

Розрахунки за виплатами працівникам

Рядок 1630 Балансу (Звіту про фінансовий стан підприємства)

Розрахунки з податку на доходи фізичних осіб

Рядок 1620 Балансу (Звіту про фінансовий стан підприємства)

Розрахунки за страхуванням

Рядок 1625 Балансу (Звіту про фінансовий стан підприємства)

Витрати з оплати праці

23,91,92,93,94

Рядки 2050,2130,2150,2180,2505 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)

Відрахування на соціальні заходи

23,91,92,93,94

Рядки 2050,2130,2150,2180,2510 Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)

Джерелами інформації аудиту розрахунків з оплати праці є:

— вимоги нормативних документів, що регламентують облік розрахунків з оплати праці;

— колективний договір;

— положення про робочий час; положення про оплату праці; положення про преміювання;

— контрольні журнали робочого часу;

— посадові інструкції;

— наказ про облікову політику;

— інші накази по підприємству;

— виробничо-фінансові плани;

— трудові договори і контракти;

— форми з обліку особового складу;

— первинні документи з обліку праці та її оплати (наряди на відрядну роботу, дорожні листки автомобіля, табелі обліку робочого часу тощо);

— накопичувальні відомості, журнали обліку робіт і витрат;

— розрахунково-платіжні відомості, зведені відомості нарахування оплати праці за складом і категоріями працівників, особові рахунки, реєстр депонованої заробітної плати, реєстр авансових виплат працівникам тощо;

— первинні документи з обліку виготовленої продукції, наданих послуг тощо;

— регістри синтетичного та аналітичного обліку;

— аудиторські звіти, акти ревізій, матеріали інвентаризації тощо;

— статистична та фінансова звітність;

— результати, отримані в ході аудиторської перевірки тощо.

Для перевірки правильності нарахування й утримання заробітної плати аудитор використовує такі документи: особові картки, договори, контракти. Документи обліку особового складу, записи на рахунках бухгалтерського обліку, розпорядження, накази про прийняття на роботу, звільнення, відпустки, документи з обліку виробітку та відхилень, звітність по праці.

Документи, що є підставою для додаткової оплати: розрахункові та платіжні відомості, фактична калькуляція, первинні бухгалтерські документи.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Технологічно процес аудиту у сфері праці має складатися з шести кроків:

— формалізація ідеї проведення аудиторської перевірки, визначення її цілей і гіпотетичної корисності її проведення;

— підбір персоналу для організації перевірки, його навчання у разі потреби;

— збір звітних даних щодо роботи з кадрами на різних рівнях управління;

— попередня підготовка звітів про перевірку та обговорення їх з лінійними керівниками;

— надання звіту керівнику з персоналу і вироблення разом з ним основних рекомендацій щодо вдосконалення управління кадрами;

— впровадження коригуючих заходів у процес життєдіяльності підприємства.

Під час аудиту використовуються різні прийоми документального та натурального контролю:

— перевірка по суті - вивчення господарських операцій щодо їх відповідності вимогам чинних законів, інструкцій, положень, стандартів;

— формальна перевірка передбачає встановлення повноти та правильності оформлення документів, заповнення реквізитів, відповідності підписів осіб, які склали документ;

— арифметична перевірка — визначення правильності сумарних і кількісних показників операції, арифметичних розрахунків при її документальному відображенні;

— взаємна перевірка — порівняння різних за своїм найменуванням і характером документів, в яких відображають різні аспекти однієї і тієї ж або кількох взаємопов'язаних операцій;

— методом контрольного обміру фактичний обсяг виконаних робіт на окремих ділянках зіставляється з обсягом робіт, оформлених відповідними документами, на підставі яких здійснено нарахування заробітної плати;

— обстеження — це безпосереднє вивчення певних об'єктів підприємства, що перевіряються. В результаті його проведення аудитор дізнається, на яких ділянках діяльності підприємства становище несприятливе. При цьому виявляються недоліки: перевитрати фонду оплати праці, незалежна організація обліку тощо.

— письмові пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб потрібні для встановлення причин допущених порушень і винних осіб.

Під час узагальнення недоліків і порушень аудитор використовує хронологічний, систематизований, комбінований методи організації аудиту із застосуванням комп’ютерної техніки.

При організації аудиту з використанням комп’ютерної техніки в сучасних умовах спостерігається особливо підвищена її значимість на усіх стадіях аудиторського процесу.

Аудит у сфері праці може бути використаний для кадрових змін у колективі. Якщо організація хоче бути конкурентоспроможною, вона повинна періодично проводити кадрові зміни. Аудит допомагає керівникам виявити приховані переваги і недоліки працівників, визначити, наскільки велика різниця між реальними та очікуваними умовами праці та її оплати. Для впливу на ефективність підприємства важливим елементом аудиту є оцінка діяльності служб управління персоналом. Аудит у сфері праці дає змогу підвищити прибутковість підприємства за рахунок виявлення резервів організації соціально-трудових відносин на підприємстві.

3.2 Оцінка ефективності системи обліку та внутрішнього контролю на підприємстві

Для отримання попередньої інформації про підприємство заповнюється Анкета нового клієнта (дод. В.1). Тут зазначається форма власності, контактна інформація, види діяльності, органи реєстрації та інша інформація яка дає змогу дати загальну характеристику.

Організація бухгалтерського обліку супроводжує створення підприємства, та забезпечує його підготовку до ефективної діяльності. Без організованого бухгалтерського обліку неможлива діяльність суб'єктів господарювання, оскільки це суперечить чинному законодавству України.

Виступаючи передусім в якості методичної бази, організація бухгалтерського обліку забезпечує отримання, відображення і застосування знань про принципи, форми й способи побудови процесу бухгалтерського обліку, отримання інформації про господарську діяльність підприємства.

Організація бухгалтерського обліку — це прерогатива керівника у співпраці з обліковими працівниками. Ведення бухгалтерського обліку входить до обов’язків облікових працівників та полягає у застосуванні бухгалтером узгодженої з керівництвом підприємства методики та технології відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій і складання бухгалтерської звітності.

Бухгалтерський облік організовується передусім для отримання користувачами в будь-який момент часу інформації необхідної деталізації. Тому організовуючи бухгалтерський облік, необхідно пам’ятати, що він повинен існувати не заради самого себе, а задля задоволення інформаційних потреб користувачів.

Завдання організації бухгалтерського обліку визначаються, виходячи із завдань бухгалтерського обліку і передбачають:

? вибір методики ведення бухгалтерського обліку;

? вибір технології і техніки ведення бухгалтерського обліку;

? підбір облікового персоналу та забезпечення їх роботи.

Організація роботи бухгалтерської служби здійснюється керівництвом підприємства та передбачає визначення прав і обов’язків головного бухгалтера, підлеглих йому облікових працівників, визначає побудову бухгалтерської служби, її місце в системі управління та взаємодію з іншими підрозділами підприємства.

Бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером є одним з провідних підрозділів управлінської структури підприємства, яка забезпечує формування повної і достовірної інформації про результати діяльності та майновий стан підприємства, необхідної для прийняття ефективних рішень, здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і попередження негативних явищ у господарській діяльності (дод. В.1). Цим обумовлено місце бухгалтерської служби в системі інформаційних потоків підприємства.

Необхідність створення бухгалтерської служби як відокремленого підрозділу підприємства зумовлена двома причинами. По-перше, без ведення бухгалтерського обліку від моменту реєстрації до офіційної ліквідації підприємство не має права на існування. По-друге, бухгалтерська служба є тим підрозділом, який повинен слідкувати за дотриманням діючого законодавства: господарського, податкового, трудового та ін., оскільки лише законні господарські операції підлягають відображенню у бухгалтерському обліку. Причому контроль повинен здійснюватися як щодо рішень і дій всіх працівників підприємства, так і щодо операцій, які здійснюються з контрагентами підприємства.

З метою успішного функціонування підприємства, підвищення рівня рентабельності, збереження та збагачення його активів необхідний налагоджений механізм управління, найважливішим елементом якого є повсякденний внутрішній контроль.

Внутрішній контроль являється невід'ємною частиною загальної системи управління, тому в ході аудиторської перевірки аудитор зобов’язаний в першу чергу вивчити систему внутрішнього контролю клієнта, оскільки характер і якість комплексної аудиторської перевірки багато в чому залежить від того, настільки грамотно і достовірно аудитор дасть оцінку функціонування і ефективності системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання.

Система внутрішнього контролю (дод. В.2) має бути економічно вигідною, тобто затрати на її функціонування мають бути меншими за витрати підприємства через її відсутність. Якщо система внутрішньогосподарського контролю буде функціонувати ефективно, це дасть змогу скоротити витрати на проведення внутрішнього аудиту.

Основними вимогами внутрішнього контролю є:

— формування переліку окремих об'єктів для кожного підрозділу контролю;

— розробка рекомендацій, норм, стандартів з метою виконання підприємством і його підрозділами встановлених завдань;

— здійснення оцінки одержаних результатів;

— забезпечення розробки рекомендацій щодо ліквідації на підприємстві негативних явищ.

Одним із основних принципів реалізації вимог внутрішнього контролю є запобігання недостовірній інформації, зловживанням і крадіжкам, що обумовлює структуру і напрями внутрішнього контролю (рис. 3.1)

Рис. 3.1. Основні напрямки внутрішнього контролю на підприємстві

При формуванні ефективної системи внутрішнього контролю адміністрація суб'єкта господарювання повинна забезпечити:

— надійну інформацію, яка необхідна для успішного керівництва діяльністю суб'єкта господарювання;

— збереження активів і документів — уникнення фактів крадіжок, псування та нецільового використання майна, знищення і розголошення інформації (в тому числі тієї, що міститься в облікових регістрах, комп’ютерних базах даних);

— ефективність господарської діяльності — виключення шляхом контрольних процедур дублювання, невиробничих витрат, нераціонального використання всіх видів ресурсів;

— оптимізація податкових платежів, зміцнення розрахункової дисципліни;

— відповідність визначеним обліковим принципам — обов’язкове виконання працівниками встановлених на підприємстві інструкцій і правил, а також вимог нормативних документів;

— надійну систему бухгалтерського обліку.

Через певні обмеження наявні системи обліку і внутрішнього контролю не можуть дати керівництву докази того, що поставлені перед внутрішнім контролем завдання виконані.

Існують такі обмеження:

— вимоги керівництва, які виходять із того, що витрати на внутрішній контроль не можуть перевищувати корисного ефекту від його функціонування;

— більшість процедур внутрішнього контролю спрямовані на звичайні, а не на неординарні операції, можливість припущення помилки будь-якою службовою особою з причин необачності, неуважності, неправильного судження і неправильного розуміння законодавства, норм і правил;

— можливість уникнути проведення заходів внутрішнього контролю шляхом змови членів керівництва або співробітників з персоналом підприємства і третіми особами;

— можливість нехтування принципів внутрішнього контролю особами, відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю.

Після проведення оцінки системи внутрішнього контролю можна зробити висновок, що система внутрішньогосподарського контролю функціонує ефективно, так я к вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє таку інформацію.

Також був проведений тест на оцінку ризиків від зовнішніх і внутрішніх факторів (дод. В.3). Це всі помилки та некоректності, які можуть бути допущені внаслідок функціонування як підприємства в цілому, так і окремих його систем. Ризик виникнення таких помилок пов’язаний з дією різних факторів — зовнішніх та внутрішніх. Внутрішні фактори визначення ризику діяльності - це ті чинники, які впливають на суб'єктів прийняття рішення всередині самого підприємства. Зовнішні фактори визначення ризиків діяльності підприємства — це ті чинники, які не залежать від діяльності конкретного підприємства чи його управлінського персоналу. Такі фактори та обставини особливо мають враховуватися аудиторами України, оскільки вітчизняні підприємства перебувають у нелегких умовах функціонування, пов’язаних з загальною економічною ситуацією в країні.

Після оцінки ризиків на ТОВ «СВК «Світанок» можна зробити висновок, що зовнішні фактори більш впливають на розвиток підприємства ніж внутрішні, тому є чимала вірогідність того, що дане підприємство можуть збанкрутувати або зазнати збитків у зв’язку з зовнішніми умовами: зміною податкового законодавства, умовами кредитування, втратою клієнтів тощо.

3.3 Методика аудиту оплати праці

Аудит здійснюється за планом та має такі основні етапи: підготовчий, збір інформації, аналіз і обробка інформації та оцінка ефективності аудиторської перевірки.

Підготовчий етап аудиторської перевірки передбачає розробку внутрішньо фірмового документа (наказ, розпорядження), а також плану представлення та програм розгляду інформації, що аналізується.

Наступний етап аудиторської перевірки — збір інформації.

Далі в процесі аудиту здійснюється обробка та аналіз інформації. Обґрунтувати оцінку організації праці на підприємстві можна: порівнявши її з організацією праці на аналогічних підприємствах; використовуючи науково розроблені норми та рекомендації, опубліковані в літературі з організації праці, соціально-трудових відносин; використовуючи перехресні дані та системні перевірки.

Після завершення перевірки проводиться аналіз даних та формування рекомендацій щодо удосконалення організації праці, соціально-трудових відносин на підприємстві, планування і розробка заходів з реалізації рекомендацій. Готується звітний матеріал, який включає доповідь про результати аудиторської перевірки, оцінку та рекомендації. Можлива підготовка декількох спеціалізованих доповідей, орієнтованих на різні рівні управління з різною насиченістю фактичними матеріалами та рекомендаціями, що сприяє вищій результативності аудиту.

З метою оцінки ефективності внутрішнього контролю розрахунків з оплати праці аудитор проводить тестування, у процесі якого з’ясовує питання викладені у документі «Тест внутрішнього контролю розрахунків з оплати праці» (дод. В.4). після проведеного тестування можна говорити про достатню ефективність функціонування внутрішнього контролю розрахунків з оплати праці.

Оцінивши систему внутрішнього контролю на підприємстві переходимо до планування аудиту, кінцевим результатом якого є складання плану аудиту (дод. В.5).

Використання плану аудиту дає змогу організувати, систематизувати та полегшити роботу аудитора.

Під час проведення перевірки розрахунків з оплати праці, аудитором можуть використовуватись наступні аудиторські процедури:

— тестування засобів внутрішнього контролю;

— перевірка (інспектування) документів;

— спостереження (відстеження) за відображенням фінансово-господарських операцій в бухгалтерській документації;

— перерахунок;

— одержання роз’яснень всередині підприємства;

— отримання роз’яснень від третіх осіб;

— аналітичні процедури.

Перевірка арифметичних розрахунків (перерахування) використовується аудитором для підтвердження достовірності арифметичних підрахунків сум з оплати праці і точності відображення їх у бухгалтерських записах.

Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій дає змогу аудитору здійснювати контроль за обліком, що ведеться бухгалтерією, і кореспонденцією рахунків з бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці.

Усне опитування використовується в процесі отримання відповідей на запити аудитора при попередній оцінці стану обліку розрахунків з оплати праці, а також у процесі їх перевірки, при уточненні у фахівців окремих здійснених господарських операцій, що викликають сумніви.

Перевірка документів дає змогу аудитору переконатися в реальності кожного окремого документа. Рекомендується обрати певні записи в бухгалтерському обліку і простежити відображення операцій в обліку до того первинного документа, який повинен підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції.

Спостереження використовується під час вивчення кредитових оборотів за аналітичними рахунками, відомостями, звітами, синтетичними рахунками, відбитими у Головній книзі, при цьому треба звертати увагу на нетипові кореспонденції рахунків.

Аналітичні процедури використовуються при зіставленні нарахованого фонду оплати праці звітного періоду з даними попередніх періодів.

Найпоширенішими помилками даного розділу обліку можуть бути:

— відсутність обов’язкових документів з обліку оплати праці і (або) порушення вимог до їх оформлення;

— порушення термінів виплати зарплати;

— помилки при нарахуванні виплат за середнім заробітком;

— неповний облік виплат, що мають характер оплати праці;

— відсутність обліку наданої працівникам матеріальної вигоди;

— помилки в розрахунках лікарняних, відпускних;

— помилки у проведенні утримань та нарахувань податків і зборів.

Програма аудиту — це документ, що містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури необхідні для виконання поставлених завдань, обсяг і термін їх виконання (дод. В.6).

Дана програма перевірки відображує порядок аудиту з відповідними процедурами, які для цього необхідні. Програмою також передбачається час проведення аудиту кожного завдання.

В програмі зазначено термін проведення розрахунків з оплати праці, відповідно до даних по ТОВ «СВК «Світанок». Використання програми дає змогу систематизувати роботу аудитора та збільшує рівень контролю аудиту.

У програмі аудитор оцінює ступінь ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик невиявлення суттєвих помилок у звітності, який можливий під час проведення аудиторських процедур, визначає термін проведення аудиторських тестів, координує роботу всіх можливих помічників, залучених з числа співробітників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі. Під час розробки аудиторської програми інші питання, включені до загального плану аудиту, розкриваються також з більшою деталізацією.

Планування та підготовка аудиту здійснюється таким чином, щоб гарантувати його високу якість, ефективність та своєчасність виконання всіх процедур.

На підприємстві ТОВ «СВК «Світанок» була проведена перевірка по розрахунках з оплати праці у відповідності з вимогами Законів України «Про аудиторську діяльність», інших Законів України. Ці нормативи вимагають, щоб планування та проведення аудиту було спрямоване на одержання розумних підтверджень щодо відсутності у фінансовій та податковій звітності суттєвих помилок (табл. 3.2).

Таким чином, виявлені аудитором порушення заносяться до його робочих документів, а пізніше знаходять відображення у відповідних узагальнюючих документах.

Під час перевірки колективного договору, положення про оплату праці, положення про відпустки, положення про преміювання, посадових інструкцій, було встановлено відповідність даних документів чинному законодавству, з’ясовано, що всі реквізити дотримані при складанні документів.

Таблиця 3.2

Основні порушення в обліку оплати праці та їх влив на достовірність фінансової звітності

Тип порушення

Вплив порушення на достовірність фінансової звітності

Відсутність колективного договору

Не врегульовані виробничі та економічні відносини трудового колективу та адміністрації підприємства

Умови колективного договору погіршують умови праці працівника

Даний колективний договір є недійсним

Сума нарахованої заробітної плати за даними первинних документів не відповідає даним облікових регістрів

Викривлення оборотів та залишків за рахунком 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Недійсність рядка «Кредиторська заборгованість з оплати праці» Балансу

Суми утриманих та нарахованих податків і зборів із заробітної плати за даними розрахункових відомостей не відповідають даним облікових регістрів

Невідповідність даних синтетичного та аналітичного обліку

Залишок на рахунках 65 та 64 за даними обліку не відповідає даним Балансу

Недостовірність даних рядків «Кредиторська заборгованість за соціальним страхуванням» та «Кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»

Заниження (завищення) сум нарахованих податків та зборів у зв’язку з невірним розрахунком оподаткованих баз та ставок

Викривлення рядків «Кредиторська заборгованість за соціальним страхуванням» та «Кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»

Порушення строків перерахування ЄСВ та ПДФО

Застосування до підприємства штрафних санкцій

Використання коштів ФССТВП не за призначенням або за непідтвердженими документами

Викривлення розрахунків з ФССТВП, недостовірність рядка «Кредиторська заборгованість за соціальним страхуванням»

Невірний розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності або допомоги по вагітності та пологам

Викривлення розрахунків з ФССТВП, недостовірність рядка «Кредиторська заборгованість за соціальним страхуванням»

У загальний місячний оподаткований дохід ПДФО не включені виплати, які підлягають оподаткуванню

Зниження суми ПДФО, що підлягає перерахуванню до бюджету, недостовірність рядка «Кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»

Невірний розрахунок ПДФО

Недостовірність розрахунку ПДФО та викривлення розрахунків з бюджетом, недостовірність рядка «Кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом»

Під час перевірки заяв, наказів, табелів обліку робочого часу, штатного, було відзначено правильність складання цих документів, відповідність дат, номерів, прізвищ, посад працівників, наявність всіх документів, а також умов, які встановлюють дані документи.

При перевірці табелів обліку робочого часу було встановлено кількість відпрацьованих робочих днів для кожного працівника. Було виявлено, що у працівника Губко О. М. за сім дні не було проставлено робочий час. Але відсутність працівника на підприємстві було підтверджено Листком тимчасової непрацездатності.

Було перевірено дотримання на підприємстві нарахування заробітної плати не менше затвердженого законодавчо мінімального розміру.

Провівши вибіркову перевірку правильності утримання єдиного соціального внеску (дод. В.7), бачимо що помилок не було виявлено. Не було утримано ЄСВ лише з водія Порхуна Ю. В., але це зв’язано з тим, що в даному місяці він знаходився на лікарняному, і тому ЄСВ було утримано з суми лікарняних у розмірі 33,54 грн.

Після перевірки правильності утримання податку з доходів фізичних осіб (дод. В.8), бачимо, різниця між даними підприємства та даними аудитора є значною. Це спричинене тим, що при розрахунку податку з доходів певним категоріям працівників надається податкова соціальна пільга з ПДФО, підтверджена заявами про застосування податкової соціальної пільги.

Крім того, було перевірено розрахунки виробітку за виконані роботи і надані послуги. При аудиторській перевірці ми переконалися у правомірності нарахованої заробітної плати на підприємстві в цілому та по окремим підрозділам.

Перевірка документів спрямована на те, щоб виявити реальність відображення робіт, правильність визначення їх обсягів, строків виконання, норми виробітку, суми нарахованої заробітної плати, включаючи доплати та надбавки. З цією метою поряд з перевіркою документів з обліку праці застосовується зустрічна перевірка інших взаємопов'язаних документів і облікових записів (Положення про оплату праці, норми виробітку).

При виявленні сумнівних операцій проводиться опитування відповідних осіб, надсилаються запити в інші організації.

3.4 Узагальнення результатів аудиту Результатом проведеного аудиту є аудиторський висновок. Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність», аудиторський висновок — документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Такими основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Після проведення аудиторської перевірки на ТОВ «СВК «Світанок» було зібрано достатня кількість аудиторських доказів, які відобразимо у вигляді звіту, який наведений нижче.

АУДИТОРСЬКИЙ ЗВІТ

(ВИСНОВОК) незалежної Аудиторської фірми «ІНСАЙДЕР»

за результатами аудиторської перевірки річної фінансової звітності

ТОВ «СВК «Світанок»

станом на кінець дня 31 грудня 2013 року Адресат: Даний аудиторський звіт щодо фінансової звітності призначається для власника підприємства та його керівництва.

Основні відомості про клієнта: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок» має приватну форму власності. Зареєстроване Ставищенською Районною державною адміністрацією за реєстраційним свідоцтвом № 32/1999 від 01.01.2000 р.

Юридична адреса: Київська область, Ставищенськи район, с. Винарівка.

Телефон: (4 464)25698

Середня кількість працівників: 104 чоловіки Основною діяльністю господарства є: вирощування зернових, технічних та решти культур, що не віднесені до названих класів рослин. Вирощування ВРХ та свиней, вироблення молока.

У період, за який здійснювалась перевірка відповідальним за фінансово господарську діяльність була Кучма В.А.

Опис перевіреної фінансової інформації.

Для проведення аудиту Товариством надано наступні документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

— Статут та установчі документи.

— форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансові результати)» станом на 31.12.2013 р.,

— форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» за 2013р.,

— форма № 3 «Звіт про рух грошових коштів» за 2013 р.,

— форма № 4 «Звіт про власний капітал» за 2013 р.,

— форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» за 2013 р.,

— Регістри бухгалтерського обліку,

— Первинні бухгалтерські документи.

Відповідальність управлінського персоналу.

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих фінансових звітів у відповідності до Національних стандартів фінансової звітності. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Відповідальність аудитора.

Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фінансових звітів на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, прийнятих в Україні в якості національних. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень. Концептуально основою для підготовки фінансової звітності Товариства є Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, внутрішні положення Товариства.

Ми провели перевірку відповідно до Закону України «Про аудиторську діяльність» та відповідно вимогам Міжнародних стандартів аудиту. Метою перевірки було зібрання доказів для висловлення професійного погляду на достатню кількість свідчень про наявність і одночасну відсутність розбіжностей між звітними даними і вимогами чинного законодавства, регулюючого порядок її складання та розкриття.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур для отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір залежить від судження аудитора. До таких процедур входить і оцінка суттєвих викривлень фінансових звітів внаслідок шахрайства або помилок.

Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, з метою розробки аудиторських процедур, які відповідають обставинам, а не з метою висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб'єкта господарювання. Аудит включає також оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок, зроблених управлінським персоналом, та загального представлення фінансових звітів.

Ми вважаємо, що отримали достатні та відповідні аудиторські докази для висловлення нашої думки.

Аудиторська думка.

Підстави для висловлення умовно-позитивної думки Обмеження обсягу роботи аудитора. Аудитор не приймав участі в спостереженні за інвентаризацією наявних активів та зобов’язань, оскільки був призначений після дати її проведення. Одначе, на підприємстві цю процедуру виконувала інвентаризаційна комісія, якій висловлено довіру, згідно вимог МСА. Аудитором були виконані процедури, які обґрунтовують думку, що активи та зобов’язання наявні.

Загальний висновок аудитора (умовно-позитивний) Вивчивши та проаналізувавши нормативне регулювання та використання фонду оплати праці на підприємстві ТОВ «СВК «Світанок», можна зробити наступні висновки:

— економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, який спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати;

— питання заробітної плати регулюються досить широким колом нормативних документів, якими має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов’язковою, що полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці;

— порядок нарахування та виплати заробітної плати на підприємствах всіх форм власності передбачається колективним договором. Заробіток працівників залежить від складності та умов виконання роботи, якості її виконання працівником, результатів господарської діяльності підприємства та обраних власниками принципів матеріального заохочення.

Для обліку використання трудового часу на підприємстві ТОВ «СВК «Світанок» використовують табель обліку використання робочого часу. Облік виробітку робітниками-відрядниками на підприємстві здійснюють за нарядами. Для того, щоб нараховувати заробітну плату, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. При розрахунку податку з доходів певним категоріям працівників надається соціальна пільга. Для виплати заробітної плати використовуються платіжні відомості. Досліджено синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці, організацію обліку нарахувань та відрахувань. Розглянуті типові господарські операції по таких рахунках, як 661, 662, 65.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками з оплати праці на ТОВ «СВК «Світанок» ведеться в особових картках на кожного працівника. Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у книзі обліку розрахунків з депонентами. Нарахована працівнику заробітна плата враховується по дебету рахунків витрат і кредиту рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою». Не отримано своєчасно зарплата відображається по кредиту рахунку 662 «Розрахунки з депонентами» і дебету рахунку 661.

Виходячи з даних про організацію розрахунків з оплати праці на підприємстві аудитором пропонується почати здійснювати виплату заробітної плати працівникам підприємства пластиковими картками. Розвиток електронної техніки дає змогу широко використовувати безготівкові розрахунки у формі пластикових карток, що містять зашифровану інформацію, яка дозволяє їх власникам здійснювати платежі та отримувати готівкові кошти.

Пропонуємо здійснити підготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства. Організація має бути зацікавлена в рості своїх кадрів, в кваліфікованих спеціалістах, працівниках, здібних забезпечити реалізацію завдань її розвитку.

Однак при рішенні кадрових питань не слід зупинятися тільки на підвищенні професійної кваліфікації, необхідно зацікавити людей в підвищенні продуктивності праці, стимулювати їх не тільки матеріально, але й застосовувати ефективні форми психологічної мотивації, створити необхідні організаційні, економічні і психологічні умови для об'єднання інтересів працівників з інтересами підприємства. Потрібно шукати нематеріальні форми заохочення до високих результатів праці.

ВИСНОВКИ Результати роботи бухгалтерської служби підприємств усіх форм власності безперечно залежать від правильної організації первинного обліку. Розмаїття господарських операцій, зростання функціональної якості бухгалтерського обліку потребує формування та дотримання чітких взаємопов'язаних правил оформлення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Особлива увага при організації бухгалтерського обліку на підприємстві приділяється найскладнішій ділянці - обліку заробітної плати та розрахунків з працівниками.

Економічні, правові і організаційні основи оплати праці працівників, що знаходяться в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності і ведення господарства відповідно до трудової угоди (контракту), регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Податковим кодексом України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про колективні договори й угоди», а також іншими нормативно-правовими актами діючого законодавства України.

Вивчивши та проаналізувавши нормативне регулювання та використання фонду оплати праці на підприємстві, можна зробити наступні висновки:

— економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємством, визначені Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, який спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати;

— питання заробітної плати регулюються досить широким колом нормативних документів, якими має бути забезпечено кожне робоче місце бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків. Нормативна база на робочому місці може бути представлена як у документальному, так і в електронному вигляді. Наявність такої бази у документальному вигляді є обов’язковою, що полегшує роботу працівників бухгалтерії по розрахункам з оплати праці;

— порядок нарахування та виплати заробітної плати на підприємстві всіх форм власності передбачається колективним договором. Заробіток працівників залежить від складності та умов виконання роботи, якості її виконання працівником, результатів господарської діяльності підприємства та обраних власниками принципів матеріального заохочення.

Для обліку використання трудового часу на підприємстві ТОВ «СВК „Світанок“» використовують табель обліку використання робочого часу. Облік виробітку робітниками-відрядниками на підприємстві здійснюють за нарядами. Для того, щоб нараховувати заробітну плату, яка належить кожному працівникові, розраховують заробіток за місяць і від цієї суми здійснюють необхідні відрахування. При розрахунку податку з доходів певним категоріям працівників надається соціальна пільга. Для виплати заробітної плати використовуються платіжні відомості. Досліджено синтетичний і аналітичний облік розрахунків з оплати праці, організацію обліку нарахувань та відрахувань. Розглянуті типові господарські операції по таких рахунках, як 661, 662, 651.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками з оплати праці на ТОВ «СВК «Світанок» ведеться в особових картках на кожного працівника. Нарахована працівнику заробітна плата враховується по дебету рахунків витрат і кредиту рахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою». Не отримано своєчасно зарплата відображається по кредиту рахунку 662 «Розрахунки з депонентами» і дебету рахунку 661.

Виходячи з даних про організацію розрахунків з оплати праці на підприємстві пропонується здійснювати виплату заробітної плати працівникам підприємства пластиковими картками. Розвиток електронної техніки дає змогу широко використовувати безготівкові розрахунки у формі пластикових карток, що містять зашифровану інформацію, яка дозволяє їх власникам здійснювати платежі та отримувати готівкові кошти.

Також до зобов’язань працівників управлінської бухгалтерії слід включати вибір оптимальних форм та систем оплати праці. Тому, необхідне використання акордної системи праці, при якій визначають сукупний заробіток за виконання певних стадій роботи або виробництва певного обсягу робіт.

Пропонуємо здійснити підготовку та підвищення кваліфікації працівників підприємства. Організація має бути зацікавлена в рості своїх кадрів, в кваліфікованих спеціалістах, працівниках, здібних забезпечити реалізацію завдань її розвитку.

Однак при рішенні кадрових питань не слід зупинятися тільки на підвищенні професійної кваліфікації, необхідно зацікавити людей в підвищенні продуктивності праці, стимулювати їх не тільки матеріально, але й застосовувати ефективні форми психологічної мотивації, створити необхідні організаційні, економічні і психологічні умови для об'єднання інтересів працівників з інтересами підприємства. Потрібно шукати нематеріальні форми заохочення до високих результатів праці.

При аудиті розрахунків з оплати праці необхідно перевірити дотримання трудової дисципліни і трудового законодавства; встановити відповідність фактичної структури і штату підприємства; визначити організацію і стан обліку оплати праці і розрахунків з персоналом; проконтролювати правильність встановлених тарифних ставок, місячних окладів, відрядних розцінок і норм виробітку, своєчасність і правильність розрахунків з персоналом з оплати праці.

Аналізу витрат на оплату праці приділяють першочергову увагу. Це пов’язано перш за все з тим, що витрати на оплату праці займають значну питому вагу в собівартості продукції, і тому є одним з найважливіших джерел зниження собівартості. Останнє можливо лише у разі зростання продуктивності праці, що випереджає зростання середньої заробітної плати.

Заробітна плата в Україні має низький рівень і, для більшості найманих працівників, вона перетворилася на невелику соціальну виплату. Така ситуація не сприяє зацікавленості працівників у досягненні високих кінцевих результатів праці. Разом з тим, використовуючи дешеву робочу силу, підприємці не зацікавлені підвищувати продуктивність праці шляхом вкладання коштів в оновлення виробничих фондів та розвиток персоналу. Дешева робоча сила зумовлює не лише низький рівень продуктивності праці, але і низьку якість продукції, і в зв’язку з цим її не конкурентоспроможність.

Для вирішення цих проблем необхідно провести комплексну реформу оплати праці, яка б відповідала таким завданням: підвищення платоспроможного попиту на внутрішньому ринку, збільшення питомої ваги заробітної плати у ВВП, встановлення раціональних співвідношень між заробітною платою, підприємницьким прибутком і прибутком від власності, створити цілісну системну правову базу організації оплати праці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азаренкова Г. М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: посібник / Г. М. Азаренкова.- К.: «Ліра-К», 2010. — 342 с.

2. Акулов М. Г., Драбаніч А. В., Євась Т. В. та ін. Економіка праці і соціально трудові відносини. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 328 с.

3. Атамас П. Й. Управлінський облік: 2-ге вид. Навчальний посібник / П. Й. Атамас. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 440 с.

4. Бабынина Л. С. Экономика труда: учебник. В 2 т. Т.1. — М.: издательство «Альфа — Пресс», 2007. — 760 с.

5. Безтелесна, Л. Удосконалення механізму мотивації продуктивності найманих працівників / Л. Безтелесна, Г. Міщук, С. Мартинюк // Україна: аспекти праці (укр.). — 2006. — № 1. — С. 42−49

6. Бикова, Г. Виплати лікарняних працівнику підприємства/ Г. Бикова // Дебет-кредит. — 2006. — № 47. — C.21−24

7. Близнюк В. В. Ринок праці України та ризики його функціонування / В. В. Близнюк // Економіка і прогнозування. — 2008. — № 1. — С. 121—136.

8. Бондар М.І. Аудит в АПК: навч.-метод. посіб. Для самост. вивч. дисц. / М.І. Бондар. — К.:КНЕУ, 2009. — 269 с.

9. Боброва О. Г. Організація і стимулювання праці: навчально-методичний посібник для самост. вивч.дисц. у 2 ч. Ч.2 / О. Г. Боброва; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. — 2-ге вид., без змін. — К.: КНЕУ, 2006. — 145 с.

10. Бутинець Ф. Ф. та ін.; під заг. ред. [і з передм. ] Ф. Ф. Бутинця. — 8-ме вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП «Рута», 2009. — 912 с.

11. Ведерніков М. Д., Чернyшкіна О. О. Нормування праці: [навч. посібник] / М. Д. Ведерніков, О. О. Чернушкіна. — Львів: «Новий Світ-2000», 2011. — 372 с.

12. Вербило О. Ф. Управлінський облік / О. Ф. Вербило, Н. М. Коробова, В. М. Ярошинський. — К.:НАУ, 2008. — 456 с.

13. Господарський кодекс України//ВВР. — 2003. — № 18, № 19−20, № 21−22. — С. 144. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436−15

14. Грішнова O.A. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник / O.A. Грішнова. — К.: «Знання», 2009. — 390с.

15. Гриньова В. М., Шульга Г. Ю. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. / В. М. Гриньова, Шульга Г. Ю. — К.: «Знання», 2010. — 310 с.

16. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. / За ред. Назарової. — К., 2010. — 573 с.

17. Економіка праці і соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / Акіліна О.В., Ільїч Л.М. — К.: Алерта, 2010. — 734 с.

18. Економіка праці і соціально-трудові відносини [Шкільов О.В., Барабан С. С., Ярославський В.А.] - К.: Четверта хвиля, 2008. — 472 с.

19. Завіновська Г. О. Економіка праці: Навчальний посібник / Г. О. Завіновська. — К: КНЕУ, 2007. — 304 с.

20. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, від 16.07.1999. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996−14

21. Закон України «Про зайнятість населення» № 803 від 1 березня 1991 р. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067−17

22. Закон України «Про оплату праці» № 144 від 24 березня 1995р. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр

23. Закон України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15.07.1999. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/966−14

24. Закон України «Про аудиторську діяльність» № 3125-XII від 22.04.1993. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3125−12

25. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 332-VII від 18.06.2013. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1105−14

26. Іляш О.І., Гринкевич СС. Економіка праці та соціально-трудові відносини: навчальний посібник / О.І. Іляш, СС Гринкевич. — Київ: «Ліра-К». 2010. — 476 с.

27. Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затверджена наказом Мінстату України від 07.07.95 р. № 171 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07.08.95 р. за № 287/823. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0287−95

28. Інструкція щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затверджена наказом Держкомстату України від 04.01.2000 р. за № 1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08.02.2000 р. за № 74/4295. Режим доступу:

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1212−09

29. Кравченко М. А. Сутність оплати праці як економічної категорії / М. А. Кравченко // Актуальні проблеми управління та фінансово-господарської діяльності підприємства. Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»: Збірник наукових праць. — Харків: НТУ «ХПІ», 2011. — С. 86−91

30. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971№ 322-VII, зі змінами та доповненнями. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322−08

31. Лікарняні та відпустки в ситуаціях і прикладах: практ. керівництво. — Д.: Баланс-Клуб, 2013. 111 с.

32. Мороз О. В. Ефективність праці у моделях розвитку підприємств: монографія / О. В. Мороз, Ю. В. Міронова, Б. Є. Грабовецький; Вінниц. нац. техн. ун-т. — Вінниця: ВНТУ, 2013. — 191 с.

33. Національні стандарти бухгалтерського обліку // Все про бухгалтерський облік. — 2011. -№ 10, № 12

34. «Незалежний аудитор» журнал № 7(18), 2013. — 50 с.

35. Облік і аудит у питаннях та відповідях: Навч.-метод. посіб./ [Є.В.Калюга, В. К. Савчук, Л. К. Сук та ін.] - К.:ЦП «Компринт», 2013. — 325 с.

36. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М. Ф. Огійчука. — 6-те вид., перероб. і допов. — К.: Алерта, 2011. — 1042 с.

37. Основи аудиту / [С.І. Дерев’янко, С.О. Олійник, Н. П. Кузик, О, М. Ганяйло]. — К.: — Центр учбової літератури, 2008. — 328 с.

38. Папуша Н. С. Теоретичні аспекти управління оплатою праці на підприємстві / Н. С. Папуша // Економічний аналіз: Збірник наукових праць. Тернопільський національний економічний університет. — Тернопіль: Видавництво Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2010. — С. 313−315.

39. Пащенко LH. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / LH Пащенко. — Львів: «Магнолія», 2009. — 260с.

40. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. «2455-VI // Вісник податкової служби. — 2010. — № 46. Режим доступу:

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2755−17

41. Покропивний С. Ф./Економіка підприємства: Підручник. — К.: КНЕУ, 2001. — 528 с.

42. Сук Л. К. Фінансовий облік: навч. посіб. / Л. К. Сук, П. Л. Сук. — К.: Знання, 2012. — 647 с.

43. Сучасна методика стимулювання оплати праці персоналу: матеріали науково-практичної студентської конференції [Перспективи розвитку аграрної економіки України], (м. Київ, 21.11.2013р), НУБіП України.

44. Транченко Л. В. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Посібник / Л. В. Транченко. — К.: «Ліра-К», 2008.-184 с.

45. Утенкова К. О. Аудит: Навч. посібник / К. О. Утенкова. — К.: — Алтера, 2011. — 408 с.

46. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003р. № 435 — IV із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 19 червня 2003 р. № 980 — IV, від 18 листопада 2003 р. № 1255 — IV. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435−15

47. Шара, Є. Ю. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік: навчальний посібник / Нац. ун-т державної податкової служби України. — К.: 2011. — C. 424

48. Информационные системы в экономике: [учебник для студентов вузов, обучающихся по специальностям «Финансы и кредит», «Бухгалт. учет, анализ и аудит"] / Г. Н. Исаев. — М.: Омега-Л, 2008. — 462 с.

ДОДАТКИ облік аудит оплата праця Додаток В.1

АНКЕТА НОВОГО КЛІЄНТА

Повна назва підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «СВК «Світанок»

Ідентифікаційний код підприємства

Юридична адреса

вул. Садова 1, с. Винарівка, Ставищенський район, Київськаобласть, 9 422

Банківські реквізити

р/р — 26 006 004 102 003

код банку — 300 614

банк — Креді Агріколь

Телефон

(4 464)25698

Адреси електронні

[email protected]

Керівник

Тупчій Віктор Андрійович

Головний бухгалтер

Кучма Віра Андріївна

Дата реєстрації

01.01.2000р.

Орган реєстрації

Єдиний державний реєстр юридичних і фізичних осіб

Форма власності

Приватна

Організаційно-правова форма підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю

Дата початку функціонування

01.01.2000р.

Кількість працівників, осіб

Види діяльності

Змішане сільське господарство

Система оподаткування

Фіксований сільськогосподарський податок

Орган Державної податкової служби, у якому підприємство зареєстроване

Ставищенське відділення Тетіївської МДПІ

Дата останньої перевірки органами Державної податкової служби

02.02.2012р.

Вид діяльності із зазначенням відповідних кодів

01.50

Частка іноземних інвесторів у статутному капіталі

;

Виручка від усіх видів реалізації за звітний рік

29 688 000 грн.

Частка експортних операцій у загальному обсязі виручки

;

Наявність структурних підрозділів, філіалів тощо

;

Підрозділи, що здійснюють введення бухгалтерського обліку

Бухгалтерія

Форма бухгалтерського обліку, ступінь його автоматизації, регістри обліку

Журнально-ордерна, перехід до 1С

Наявність підрозділу внутрішнього контролю, його структура, кількість працівників

Так, лінійне підпорядкування (безпосередньо керівнику підприємства), 3 працівники

Наявність фінансових вкладів, їх структура

;

Наявність одержаних кредитів із зазначенням виду та валюти одержання

;

Дата останньої аудиторської перевірки із зазначенням аудиторської фірми

;

Додаток В.2

ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ БУХГАЛТЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ПІДПРИЄМСТВА

Найменування посади в бухгалтерській службі згідно зі штатним розписом

Фактичний розподіл завдань, обов’язків, повноважень та відповідальності

Наявність затверджених посадових інструкцій в бухгалтерській службі

так

ні

Начальник фінансового відділу або головний бухгалтер

Кучма В.А.

— дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;

— організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

Несе обмежену матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Заступник начальника або головного бухгалтера

Коваль В.М.

— виконання функцій головного бухгалтера на період його відсутності;

— податковий облік та звітність філії;

— фінансова звітність;

— взаємодія з контролюючими органами;

— контроль внутрішньобанківських операцій;

Касир

Савченко Ю.І.

— розрахунково-касове обслуговування.

Додаток В.3

ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ПІДПРИЄМТСВА

Запитання

Варіанти відповіді

Примітки

так

ні

Інф. відсутня

1.

Чи існує на підприємстві служба внутрішнього контролю?

2.

Кому під порядкова ця служба?

— головному бухгалтеру;

— керівництву;

— інше.

3.

Хто розробляє політику внутрішнього контролю?

— керівництво;

— інше.

4.

Чи існує на підприємстві взаємозамінність?

5.

Як часто здійснюється підвищення кваліфікації фахівців?

1 раз на 3 роки

6.

Укажіть вимоги до фахівців внутрішнього контролю.

— дотримуватися головної стратегії та встановленої політики підприємства;

— організувати постійний контроль діяльності підприємства та його;

— належним чином проводити аудит;

— повідомити керівництво про встановлені аудитом недоліки;

7.

На підприємстві служба внутрішнього контролю використовує:

— типові форми документів;

8.

Чи перевіряється фінансова звітність до затвердження службою внутрішнього контролю?

9.

Чи формуються та надаються керівництву звіти служби внутрішнього контролю?

10.

Чи здійснюються перевірки системи обліку та фінансової звітності ревізійною комісією?

Додаток В.4

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період, що перевіряється 01.01.2013 — 31.12.2013

ТЕСТ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКУ

Запитання

Варіанти відповіді

Примітки

так

ні

ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ

Загальне становище економіки і галузі

1.

Чи постраждали внутрішні ринки підприємства від високого рівня інфляції?

2.

Чи було ухвалено закони і підзаконні акти, що негативно впливають на бізнес клієнта?

3.

Чи є процентні ставки високими щодо потреби підприємства в кредитах?

4.

Чи негативно вплинули на бізнес клієнта такі чинники:

— збільшення кредитних ставок;

— збільшення рівня безробіття;

— зміна грошової маси в обігу;

— курс НБУ іноземних валют.

Економічне і фінансове становище

5.

Чи є продукція даної галузі швидко старіючою?

6.

Чи має галузь високу конкурентоспроможність?

7.

Чи зафіксовано в галузі незвичайну кількість банкрутства?

Користувачі фінансової звітності

8.

Чи буде фінансова звітність надаватися до Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку?

9.

Чи буде фінансова звітність надаватися власникам (акціонерам)?

10.

Чи існують інші адреси подання фінансової звітності? Якщо «так», указати їх.

ВНУТРІШНІ ФАКТОРИ

Керівництво підприємства

1.

Чи прагне керівництво одержати прибуток із огляду на необхідність виправдання прогнозів, одержання частки від прибутку тощо?

2.

Чи прагне керівництво зменшити прибуток задля зниження податку на прибуток?

3.

Домінуюча роль в управлінні належить:

— одній людині (указати кому);

— кільком людям.

Тупчій В.А.

4.

Чи схильна адміністрація до невиправданого ризику?

5.

Чи відрізняється плинність кадрів в адміністрації підприємства?

Організаційна структура підприємства

6.

Чи є на підприємстві служба внутрішнього контролю?

7.

Чи є на підприємстві система документування бухгалтерського обліку?

8.

Чи є на підприємстві посадові інструкції, що визначають кваліфікаційні вимоги?

9.

Чи здійснюється документування операцій за допомогою електронної системи опрацювання інформації?

10.

Чи відрізняється плинність бухгалтерських кадрів?

11.

Мають місце ворожі (недоброзичливі) відносини між персоналом підприємства і персоналом аудиторської фірми?

12.

Чи створювало підприємство у звітному періоді дочірні підприємства?

13.

Чи має підприємство достатній обсяг оборотних коштів?

14.

Чи має підприємство можливість одержати кредити?

15.

Чи залежить підприємство від невеликої кількості:

— покупців;

— постачальників.

16.

Чи мають місце порушення боргових зобов’язань?

17.

Чи мають місце збитки збитки протягом звітного періоду чи попереднього року?

18.

Чи має підприємство тривалий операційний цикл?

19.

Чи має підприємство високі постійні витрати?

20.

Чи здійснює підприємство велику кількість продаж та закупівель за готівку?

21.

Чи здійснює підприємство операції зі зв’язаними сторонами?

22.

Чи здійснює підприємство велику кількість товарообмінних операцій?

23.

Чи здійснює підприємство велику кількість зовнішньоекономічних операцій?

Додаток В.5

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період, що перевіряється 01.01.2013 — 31.12.2013

ТЕСТ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Зміст

Варіанти відповіді

Примітки

так

ні

Інформація відсутня

1.

Яка на підприємстві застосовуються системи оплати праці: погодинна; відрядна.

Погодинна, відрядна

2.

Чи укладено Колективний договір

Чи затверджене Положення про оплату праці

4.

Чи затверджений штатний розклад

5.

Чи розцінки (при відрядній системі оплати праці) затверджені

Чи ведуться табелі обліку робочого часу

7.

Чи відрядна оплата нараховується на підставі нарядів

Чи затверджений графік відпусток

9.

Накази на прийом, звільнення, надання відпусток ведуться:

— кадровою службою;

— секретарем;

— керівником.

10.

Чи нарахування заробітної плати і утримання з неї здійснюється автоматизовано

11.

Чи розрахунок внесків на обов’язкове страхування здійснюється автоматизовано

12.

Чи здійснюються виплати за договорами цивільно-правового характеру

13.

Чи видається заробітна плата натурою

14.

Чи виплачується матеріальна допомога

15.

Чи здійснювалися утримання за виконавчими листами

16.

Чи здійснюються виплати компенсаційного і заохочувального характеру

17.

Чи депонована зарплата здавалася в банк

18.

Чи виплачувалася з виручки заробітна плата

Додаток В.6

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період, що перевіряється 01.01.2013 — 31.12.2013

Запланований ризик: середній Запланована суттєвість: 10 000 грн.

ПЛАН АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Перелік аудиторських процедур

Виконавець

Період перевірки

Примітки

Перевірка відповідності облікової політики щодо операцій з нарахування і виплати заробітної плати

Левченко М.В.

01.02.2014

Перевірка первинних документів з обліку праці та її оплати

Левченко М.В.

01.02.2014

Перевірка правильності нарахування заробітної плати різним категоріям працівників

Іванченко А.М.

02.02.2014

Перевірка правильності здійснення утримань до фондів соціального страхування і Пенсійного фонду

Левченко М.В.

02.02.2014

Перевірка дотримання строків, порядку, документального оформлення та відображення в обліку виплат заробітної плати

Левченко М.В.

04.02.2014

Перевірка правильності нарахування і виплат відпускних, премій та інших компенсацій і винагород

Іванченко А.М.

04.02.2014

Перевірка відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку по рахунку 66

Левченко М.В.

05.02.2014

Формулювання висновків за результатами аудиту

Левченко М.В.

05.02.2014

Додаток В.7

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період, що перевіряється 01.01.2013 — 31.12.2013

ПРОГРАМА АУДИТУ ДОТРИМАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА І РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

Перелік аудиторських послуг

Виконавець

Період перевірки

Примітки

Перевірка наявності й відповідності чинному законодавству:

* колективного договору;

* положення про оплату праці;

* положення про преміювання;

* інших нормативних документів.

Левченко М.В.

01.02.2014

Наявність і відповідність чинному законодавству документів із кадрового складу:

* наказів про прийняття, звільнення;

* табелів обліку робочого часу;

* штатного розпису (при погодинній оплаті);

* нарядів та розцінок (при відрядній оплаті);

* договорів цивільно-правового характеру (трудових угод)

Левченко М.В.

01.02.2014

Перевірка відповідності вхідних залишків у розрахунках з оплати праці та у розрахунках за страхуванням:

* за роками (залишок на кінець попереднього року (залишок на початок звітного року);

* синтетичного й аналітичного обліку.

Левченко М.В.

01.02.2014

Таксування розрахункових відомостей

Левченко М.В.

01.02.2014

При ручному обліку — перевірка відповідності прізвищ і сум у розрахункових і платіжних відомостях

Левченко М.В.

01.02.2014

При наявності в штаті пов’язаних осіб — перевірка відповідності вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Іванченко А.М.

02.02.2014

Факти видачі заробітної плати натурою (відзначити для перевірки внесення до складу ВД, обчислення ПДВ, застосування звичайної ціни)

Іванченко А.М.

02.02.2014

При наявності видачі позик — перевірка договорів і суттєвих умов у них (поворотність і терміни)

Левченко М.В.

02.02.2014

Перевірка відповідності наказів і фактичних виплат

Левченко М.В.

02.02.2014

При відрядній оплаті праці - перевірка, відповідності обсягів виконаних робіт і бази нарахування відрядної оплати праці

Іванченко А.М.

02.02.2014

При роботі неповний місяць — перевірка правильності нарахування заробітної плати за посадовими окладами

Левченко М.В.

04.02.2014

Перевірка правомірності надання додаткових відпусток

Левченко М.В.

04.02.2014

Перевірка правильності нарахування заробітної плати за відпустку, компенсації за невикористану відпустку

Іванченко А.М.

04.02.2014

Перевірка правильності нарахування виплат за листками непрацездатності

Іванченко А.М.

04.02.2014

Перевірка правильності утримання за виконавчими листами

Іванченко А.М.

04.02.2014

Перевірка відповідності чинному законодавству нарахувань, утримань внесків та зборів до Державного пенсійного фонду. Фонду соціального страхування, Фонду державного страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Левченко М.В.

05.02.2014

Перевірка повноти і своєчасності перерахувань внесків та зборів до державних фондів пенсійного та соціального страхування

Левченко М.В.

05.02.2014

Складання переліку виявлених помилок та порушень

Левченко М.В.

05.02.2014

Зіставлення сум, відображених у фінансовій звітності, із залишком у регістрах бухгалтерського обліку й у Головній книзі

Левченко М.В.

05.02.2014

Додаток В.8

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період перевірки 01.01.2013 — 31.12.2013

ВИБІРКОВА ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ УТРИМАННЯ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

Прізвище, ініціали

Місяць

Оподатковуваний дохід

Єдиний соціальний внесок

Згідно відомості

За даними аудитора

Відхилення (гр.5-гр.6)

1.

Бай В.В.

Грудень

194,00

15,12

15,12

;

2.

Бойко Ю.І.

Грудень

1462,00

55,17

55,17

;

3.

Гриценко В.М.

Грудень

2331,00

50,64

50,64

;

4.

Захаров О.С.

Грудень

713,63

18,68

18,68

;

5.

Захаров С.О.

Грудень

633,00

36,44

36,44

;

6.

Климчук І.І.

Грудень

3087,00

110,14

110,14

;

7.

Кривущенко О.В.

Грудень

2816,00

43,51

43,51

;

8.

Лишавський В.В.

Грудень

3355,00

44,66

44,66

;

9.

Лишавський М.В.

Грудень

1709,00

47,08

47,08

;

10.

Миколайчук С.А.

Грудень

1099,00

36,65

36,65

;

11.

Порхун Ю.В.

Грудень

1302,00

;

60,35

— 60,35

12.

Реклізон К.В.

Грудень

2871,00

84,02

84,01

0,1

13.

Скрипник В.В.

Грудень

3640,00

68,26

68,26

;

14.

Тупчій В.В.

Грудень

626,00

43,85

43,85

;

15.

Чубенко В.Б.

Грудень

1821,00

63,62

63,61

0,1

Додаток В. 9

Аудиторська фірма «ІНСАЙДЕР»

Підприємство ТОВ «СВК «Світанок»

Період перевірки 01.01.2013 — 31.12.2013

ВИБІРКОВА ПЕРЕВІРКА ПРАВИЛЬНОСТІ УТРИМАННЯ ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Прізвище, ініціали

Місяць

Оподатковуваний дохід

Податок з доходів фізичних осіб

Відхилення

Примітки

Згідно даних підприємства

За даними аудитора

1.

Бай В.В.

Грудень

194,00

60,73

71,40

— 10,67

2.

Бойко Ю.І.

Грудень

1462,00

135,59

260,54

— 124,95

3.

Гриценко В.М.

Грудень

2331,00

117,40

239,16

— 121,76

4.

Захаров О.С.

Грудень

713,63

;

88,23

— 88,23

5.

Захаров С.О.

Грудень

633,00

60,36

172,09

— 111,73

6.

Климчук І.І.

Грудень

3087,00

442,41

520,12

— 77,71

7.

Кривущенко О.В.

Грудень

2816,00

88,74

205,47

— 116,73

8.

Лишавський В.В.

Грудень

3355,00

93,38

210,92

— 117,54

9.

Лишавський М.В.

Грудень

1709,00

103,09

222,34

— 119,25

10.

Миколайчук С.А.

Грудень

1099,00

61,17

173,05

— 111,88

11.

Порхун Ю.В.

Грудень

1302,00

160,42

285,00

— 124,58

12.

Реклізон К.В.

Грудень

2871,00

165,41

396,73

— 231,32

13.

Скрипник В.В.

Грудень

3640,00

274,17

322,33

— 48,16

14.

Тупчій В.В.

Грудень

626,00

90,09

207,06

— 116,97

15.

Чубенко В.Б.

Грудень

1821,00

255,52

300,40

— 44,88

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою