Організація спостережень під час вивчення безхребетних тварин

Розділ «Тварини» є логічним продовженням розділу «Рослини…», тому знання, вміння і навички, здобуті учнями під час вивчення рослин, розвиваються, доповнюються і поглиблюються. Згідно з принципом послідовності, програма курсу шкільної біології подає вивчення тварин у певному порядку. Останній відбиває рівень їхньої організації: спочатку розглядаються нижчі форми, а потім форми з усе більш і більш високою організацією. Така побудова курсу відбиває процес її історичного розвитку тваринного світу.

Зміст цього розділу подано системою знань про будову, життя тварин різних рівней організації: від одноклітинного до ссавців [9].

Одноклітинні, або Найпростіші. Досліди з найпростішими доступні для виконання в будь-яку пору року. Їх можна виконувати як на уроці, так і в позаурочний час. Під час вивчення одноклітинних можна спостерігати характер пересування та живлення, реакції на дії різних подразників, вплив температури води на швидкість розмноження найпростіших. Головне, що необхідно для них, — це заздалегідь отримати культуру найпростіших. Найбільш зручні для розглядання інфузорії. Простіше для вчителя і цікавіше для учнів розглядати змішану культуру.

Для приготування культури одноклітинних необхідно за 20−25 днів до проведення лабораторної роботи в скляну банку покласти шар (1−2 см) подрібненого свіжого лучного сіна і залити все дощовою або ставковою водою. Накрити і поставити на вікно, затінивши. Через 3−4 дні в посудину доливають воду із забрудненої водойми, на дні якої є рослинність, що гниє (можна з мулом). Через 15 днів після доливання ставкової води в культурі спочатку з’являються різні види інфузорій, а потім і інфузорія-туфелька. Інфузорію-туфельку вирощують й іншим способом. У розчин культури добавляють 3−5 г картопляного борошна або 10−15 крапель молока. Для приготування чистої культури беруть піпеткою розчин і розглядають його під мікроскопом. Знаходять інфузорію-туфельку і переносять її в банку з поживним середовищем (його слід спочатку прокип’ятити і остудити), закривають склом. Щоб культура була придатною упродовж року, її пересаджують у свіже поживне середовище [1,9].

Кишковопорожнинні. Найбільш доступним кишковопорожнинним є гідра прісноводна. За програмою тип Кишковопорожнинні вивчається восени, а тому реально приготувати об'єкти дослідження заздалегідь улітку або на початку осені.

Прісноводна гідра живе в озерах, ставках, тихих заводях річок — та, де росте латаття біле, глечики жовті та плаває зелена ряска, на невеликій глибині. Щоб добути її, треба взяти на пробу листок глечиків чи інших рослин та помістити цей матеріал у банку з водою, повернути листки нижньою стороною догори. Через деякий час, коли вода відстоїться, можна буде побачити на нижній поверхні листків маленькі драглисті грудочки, що поступово перетворюються на драглисті трубочки довжиною 1−1,5 см, що закінчуються тоненькими щупальцями. Це і є гідри, які своїми підошвами прикріпилися до водних рослин. Рослини з гідрами переносять в акваріум або скляну банку, бажано ємність для гідр наповнити тією ж водою, з якої були вилучені тварини. Акваріум ставлять у тепле і добре освітлене місце, але так, щоб уникнути прямих сонячних променів та перегрівання води.

Утримання гідр — складний процес, бо їх бажано годувати лише живим кормом, тому частину дослідів і спостережень бажано провести як частину літнього завдання. Вивчаючи кишковопорожнинних можна спостерігати за розмноженням, характером та перевагами живленням, типом та швидкістю пересування, провести дослід з регенерації гідри [1,7].

Черви. Більшість видів плоских, круглих червів, які вивчаються в школі, належать до внутрішньопорожнинних паразитів людини та тварин. Досліди з ними не проводяться. Найбільш доступними та наочними для дослідів вважаються кільчасті черви: дощові, трубочник та п’явки. Проте, серед плоских червів є дуже цікаві об'єкти, наприклад, молочно-біла та бура планарії. Приготування об'єктів для дослідів здійснюється в теплий період року. В методичній літературі описані численні досліди з ними. В цих дослідах з’ясовують реакції на дію різних подразників, роль шкіри в процесі дихання, спостерігають за пересуванням, живленням та розмноження тварин.

Серед плоских червів найбільш зручним об'єктом для спостережень слід вважати молочно-білу планарію, яка досягає 3 см в довжину. Знайти її можна на нижній стороні листя водяних рослин. Проте більш поширеним в наших водоймах інший представник планарій — бура. Часто вона потрапляє до акваріуму разом із живим кормом — трубочником. В довжину бура планарія досягає 1 см. Вона може довго жити в акваріумі разом із рибами не завдаючи їм шкоди.

Серед представників типу кільчастих червів найбільш відомі так звані дощові черви. Шукати їх потрібно у вологому ґрунті, багатому на перегній і такому, що добре зберігає вологу. У сиру погоду, після дощу, вони з’являються на поверхні землі. Для спостережень за цими представниками, можна помістити їх у кілька звичайних горщиків для квітів без рослин, постійно підтримуючи помірну вологість ґрунту. На поверхню землі потрібно покласти опале листя, та зберігати горщики в напівтемному місці [1,8].

Членистоногі. Досліди з членистоногими — найбільшою групою досліджуваних безхребетних тварин проводяться вчителем на уроках теми «Тип Членистоногі» у вигляді демонстрацій або закладаються учнями самостійно як тривалі за часом експерименти для проведення в період літніх канікул. Перелік дослідів з членистоногими досить великий, і в методичній літературі рекомендацій з їх проведення досить багато. Навчальною програмою для 7 класу передбачено лише вивчення ознак пристосованості у зовнішній будові ракоподібних та комах до середовища їх існування.

Проведення спостережень за членистоногими значно полегшується тим, що об'єкти для дослідів добре відомі учням, доступні в природі і легко можуть утримуватися в живому куточку [1].

Молюски. Об'єктами для дослідів з даної теми можуть бути обрані представники, що вивчаються за програмою — ставковик великий та беззубка. Експерименти з ними проводяться як демонстраційні або даються учням, як самостійні для виконання в позаурочний час. Вивчаючи дану тему спостереження дуже цікаві: пересування ставковика, котушки, виноградного слимака, їхнє живленням, відкладання яєць, їх реакція на дію хімічних подразників [1,16].