Мета роботи. 
Ринок медичних послуг в Україні: проблеми і перспективи

Не дивно, що ринок медпослуг у світі разом із супутніми ринками медобладнання та фармпрепаратів є одним з наймісткіших, адже турбота про життя і здоров’я є базовими для будь-якої країни. Від здоров’я населення країни залежить якість робочої сили, її продуктивність, а отже і ефективність виробництва в країні.

Отже, метою цієї роботи є розглянути стан сучасної української медицини, розкрити проблеми, що існують сьогодні у цій галузі, вказати на деякі можливі шляхи їх вирішення та зробити висновок щодо конкурентоздатності медицини в Україні.

Постановка проблеми

У статті 49-ій Конституції України держава гарантує громадянам країни безкоштовну медичну допомогу в державних та комунальних закладах охорони здоров’я та передбачає, що охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних програм. В Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначений рівень фінансування медицини у розмірі 10% від ВВП, в той час як сучасний розмір асигнувань ледь досягає 3%. Але навіть фінансування медицини у розмірі 10% від ВВП не виведе українську медицину на відповідний рівень. На сучасному етапі державні лікарні не можуть забезпечити відповідний рівень медичних послуг.

Отже, з одного боку держава дає гарантії на безкоштовну медицину, а з іншого таких коштів в державі просто не існує. Правова база для існування й повноцінного функціонування приватних медичних закладів не розробляється. Приватні медичні заклади працюють на основі Закону «Про підприємницьку діяльність» та ліцензій, що надаються Міністерством охорони здоров’я на 1−3 роки. Через неплатоспроможність більшості населення попит на послуги приватних медичних закладів не настільки вже й значний і його зростання відбувається дуже низькими темпами. Водночас сформувався великий тіньовий ринок медичний послуг, де завдяки униканню від сплати податків, аренди (якщо державний лікар практикує приватне лікування на місці роботи в державній лікарні) ціни на медичні послуги нижчі від цін в приватних закладах. Не є таємницею й те, що ринкові засади в галузі медицини були присутніми у вигляді хабарів навіть у соціалістичні часи, й продовжують свій швидкий розвиток і сьогодні.

У розвинених країнах проблема невідповідності гарантій держави та можливістю їх виконання долається наявністю двох майже незалежних систем: державної медицини для бідного населення (мінімум найнеобхідніших послуг), та страхової для вищого та середнього класів.

Безкоштовна медицина гарантована Конституцією України просто неможлива, навіть багата держава не «потягне» утримання сучасної медицини, адже сьогодні це дуже дорогі технології.