Природа Карпат

Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави.

(Словаччина) й закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт.

(Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою з трьох сторін оточують смердоті Середньоєвропейську низовину. У північно-західній частині їхня ширина становить 240 км, у південно-західній — 340, а північносхідній, де розташовані укра-їнські Карпати, вона звужується до 100−120 км.

Залежно від розташування, біогеографічного районування та особливостей.

Карпати поділяються на Західні, Східні й Південні. Західні - розташовані на територї Словаччини, Чехії, Польщі й, частково,.

Угорщини, де і є найвища точка Карпат — гора Герлах (2655 м). Південні.

— меридіально розкинулися на територї Румунії. Східні (за винятком.

Східних Бескидів, що у Словаччині та Польщі, а також Семиградських гір, що у Румунії) — на територї України.

Середня висота українських Карпат — 1000 м. Там припадає 10,3% площі всіх Карпат й 3,5% територї України.Простягаються смердоті із північного заходженню на південний схід майже на 280 км — при середній ширині.

— 100 км. Найвища вершина — гору Говерлу (2061 м). У межах України.

Карпати діляться на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Горгани і.

Покутсько-Буковинські Карпати; центральні чи Верховинські; внутрішні чи Полонинсько-Чорногірські.

Карпати належати до відносно молодих гірських систем. Вони з’явились в альпійській геологічній зоні в мезозойський період й переважно у кайнозойську єру (приблизно 50 міліонів років тому). молода крейда й палеогенні відкладення, що містять деякі піщаники та глину, домінують в регіоні. У результаті їхні ерозій був сформована скеляста область, Яка називається «греготи». Нова ера принесла із собою активізацію тектонічніх процесів в регіоні, що призвело до формування «скибових» Карпат.

Україньські Карпати є центральною і найбільшою частиною західних.

Карпат. Вониі починаються від перешійка на Лупківській горі на сході й закінчуються Бучецьким масивом в Румунії. Загальна довжина гірської системи є 240 км, 110 км із Півночі на Південь в своїй найширшій частині.

Українські Карпати зростають за висотою із Північного заходженню на Південний схід: р. Гусля (1405), р. Негровець (1712), р. Петрос (2020), р. Говерла.

(2061). Відповідно стають менш густими букові та смерекові ліси, й на найвищих гірських вершинах західних Карпат формують альпійські луги.

Відносно вологості та опадів клімат трьох регіонів може бути охарактеризований так: напіввологій й теплий (прикарпатські рівнини — від 200 до 500 мм дощу й 9С середньорічна температура); вологий й прохолодний (Кобилецька поляна:400 — 600 м вище над рівнем моря, 1000 мм опадів та 6С — середньорічні показники); дуже вологий й прохолодний (висота более ніж 800 м, 1400 мм опадів та 3С — сереьорічні показники).

Хоч міські обжиті Гуцулами, Бойками та Лемками уже декілька століть, усе одне зберігається багато незайманих куточків природи. Найбільшими територіями, котрі знаходяться под охороною держави, є Карпатський національний заповідник, Синевірський національний заповідник та.

Стужицький національний парк. Гуцульський народ традиційно проживає в західній частні українських Карпат, тоді як лемки оселилися на територіях, котрі тепер належати Польщі.

Частина карпатських гір називається Бескідами. Це досить маленький регіон західной України й східної Польші, поділений між лемками та бойками. Після другої світової війни в 1947 році місцеві жителі (в більшості лемки та бойки) були вимушені мігрувати в інші реґіони Польші й Бескід ставши пустельною зелею, повною покинутих сіл, зруйнованих церков та далеких цвинтарів. Тепер ситуація змінюється на краще, хоча і досі.

Бескіди залишаються одним з найменш розвинутих регіонів Польщі.

Маючи унікальні й різноманітні рекреаційні ресурси, укра-їнські Карпати оцінюються спеціалістами як найперспективніший район для організації масового відпочинку та лікування населення. Для розвитку санаторнокурортного господарства сприятливі усі райони лісистих Карпат. За переконаннями фахівців Львівського держуніверситету імені Івана Франка, найперспективнішою є північно-східна частина, Яка має усі можливості статі центром туризму й відпочинку світового рівня.

Вперше назва Карпати згадана ще у іншому столітті нашої ери римським письменником Клавдієм Птоломеєм.

Походження назви Карпати.

Одні дослідники вважають, що назва Карпати виникла з назви фракійського племені карпи, що мешкало на територї Передкарпаття у третьому — четвертому столітті нашої ери. Інші - що це слово має корені із доіндоєвропейського слова kar — камінь (кам «яні міські), й порівнюють його із такими топонімами, як Каринтія (південна область Австрії), острів Карпатос у Критському морі та Крас (вапнякове море у Словенії).

Є ще і інша думка вчених, за якою назва цих гір випливає з слів «янських термінів «хрб », «харабат «- хребет. У літературі цей термін зустрічається ще у батька історії та географії Геродота у назві однієї із лівих приплив Дунаю — Karpis. Вважається, що ця припливу отримала свою назву від гір, в які брала вушко. Однак людська пам «ять зберегла багато легенд, переказів, казок та оповідок про виникнення назви Карпат. Вісь одна з них.

Легенда про Силуна й Карпа.

У старі прадавні часи, коли на нашій землі жили люди-велети, що головою сягали до хмар, на цьому місці був велика рівнина, пишно встелена квітами й помережана чистими синіми потічками. Її володарем був.

Силун, який мав безліч різної худоби та добра, живий у величезному палаці з білого мармуру й спавши у золотій колисці, засланій дорогими килимами.

З ранку й до ночі важко працювали на нього слуги. Однак ніхто не наважувався покинути володіння газди та йти на пошуки нової роботи.

Відслужив у нього тринадцять років й одного ім «я Карпо;

Дніпровський, бо прийшов сюди у пошуках шматка хліба із берегів Дніпра.

Усі слуги його дуже любили за працьовитість, чесність й справедливість.

Колі ж Карпові виповнилося двадцять років, вирішив він повернутися додому. Вважаючи, що за рокта важкої роботи він дещо заробив у володаря й тієї належно оцінить його службу, хлопець почав шукати нагоди порозмовляти про це з Силуном. І вісь, однієї ночі, коли тієї обходивши своє газдівство, Карпо і наважився на розмову:

— Довго ви я прослуживши чесно й віддано. Тепер ж травня намір повернутися до рідної домівки й хотів бі просити платню упродовж свого службу.

Силун подумавши, що слуга жартує, адже ніхто ще з ним так раніше не мовивши. Алі Карпо повторивши свої слова. І це не так на жарт розлютило.

Силуна, й він сказав:

— Мені відомі, куди мої слуги повинні ходити й що робити. І ти від мене нікуди не підеш.

Колі ж хлопець й втретє повторивши свою вимогу, що було б, на думку господаря, надзвичайною зневагою, якої пробачити ніяк не можна, Силун вигукнув:

— Тільки под землю тобі відпущу!

І, схопивши Карпа дужими руками, вдарив ним про землю, аж утворилась велика яма. Підвівся парубок на ноги, аби нічого і не сталося, відчувши лише приплив небувалої сили, схопив Силуна й так вдарив ним про землю, що та розкололась та поглинула грізного газду. І як не намагався тієї вибратися на поверхню (бився головою і кулаками про земну кору, тиснув плечима та руками, копавши ногами), земля не відчинялася. Зате від цих старань колишнього володаря на ще недавній рівнині почали утворюватися горб. І чим понад ударів робив под землею Силун, тім вищими виростали міські. Кажуть, що і донині він ще живий под землею, але й дуже постарів й не має колишньої сили, щоб дуже битись, однак не втратив надії вирватись на поверхню. На честь Карпа назвали міські, що постали, Карпатами.