Поняття про тканини
Твірна тканина, або меристема, складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим ядром, які щільно прилягають одна до одної без міжклітинних просторів. За розміщенням на рослині розрізняють верхівкові, бічні і вставні твірні тканини. Верхівковою (апікальною) називають твірну тканину верхівки стебла (конус наростання), верхівки кореня (ділянка поділу), верхівок їхніх бічних… Читати ще >
Поняття про тканини (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Твірна тканина, або меристема, складається з клітин невеликого розміру з тонкою оболонкою і великим ядром, які щільно прилягають одна до одної без міжклітинних просторів. За розміщенням на рослині розрізняють верхівкові, бічні і вставні твірні тканини. Верхівковою (апікальною) називають твірну тканину верхівки стебла (конус наростання), верхівки кореня (ділянка поділу), верхівок їхніх бічних відгалужень. Бічна тканина закладається всередині стебла й кореня і зумовлює ріст стебла і коренів у товщину. Вставна (інтеркалярна) буває в певних ділянках стебла і листка (наприклад, біля основи міжвузля стебла злакових рослин), її клітини забезпечують вставний, або інтеркалярний, ріст стебла.
Основну тканину зазвичай називають виповнювальною (або паренхімою), оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює простір міжпровідними й арматурними тканинами. Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну, запасливу і повітроносну (аеренхіму).
Провідна тканина — тканина, по якій у рослині переміщуються вода та інші речовини. До її складу входять судини (трахеї), трахеїди і ситоподібні трубки.
Покривна тканина— це епідерма (епідерміс), корок та кірка. За походженням епідерма (шкірка) — первинна покривна тканина — розвивається з апікальної меристеми. Епідерма вкриває фотосинтезуючі органи рослини і молоді корені. Найчастіше має один шар живих, без хлоропластів, тісно притиснених одна до одної клітин. Стінки клітин звивисті і мають різну товщину. Звернені до зовнішнього середовища стінки товщі і часто вкриті товстим шаром кутикули (плівка з жироподібних речовин). Захисні властивості епідерми можуть підсилюватися різними виростами — волосками.
Механічна тканина складається з мертвих клітин з потовщеними оболонками. Більшість клітин мають форму довгих волокон. Проте є й такі, у яких довжина приблизно дорівнює ширині, їхні оболонки товщі, ніж у волокнистих клітин. Це кам’янисті клітини, що надають міцності кісточкам вишень, абрикос, шкаралупі горіхів тощо.
Характерні ознаки класів однодольних і дводольних.
Орган, процесс. | Дводольні. | Однодольні. |
Насіння. | Зародок з двома сім'ядолями. | Зародок з однією сім'ядолею. |
Коренева система. | Стрижнева. | Мичкувата. |
Стебло. | Дерев’янисте, трав’янисте, провідні пучки з камбієм, розміщені правильним колом у стеблі. | Трав’янисте (рідко дерев’янисте), провідні пучки без камбію, розкидані по стеблу. |
Листок. | Простий або складний, цілокраій або надрізаний. | Простий, цілокраій. |
Жилкування. | Сітчасте. | Паралельне або дугове. |
Квітка. | Чотири, п’ятичленна. | Тричленна. |
Запилення. | Комахами (здебільшого). | Вітром (здебільшого). |