Режим оподаткування капітального будівництва

П Л, А Н.

I. Теоретичне запитання: Режим оподаткування капітального будівництва.

II. Задачі.

Режим оподаткування капітального будівництва.

Режим оподаткування капітального будівництва встановлено у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств », де в пункті 1.28 дається визначення поняттю інвестиція: «Інвестиція — господарська операція, котра передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти чи майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції», а пп. 1.28.1 надано формулювання капітальної інвестиції: «Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, котра передбачає придбання будинків, споруд, інших про «єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, котрі підлягають амортизації згідно із цим Законом». Для забезпечення правильного режиму оподаткування капітального будівництва у розділі 5, п. 5.3.2 наведено склад валових витрат, до які включено наступне: «Придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, заговорили українською у «язані із видобутком корисних копалин, згідно із Cт. 8 й 9 та підпунктом 7.9.4 цого Закону». Стаття 8 п. 8.1.1 закону дає визначення амортизації: «Під терміном «амортизація «основних фондів й нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їхнього придбання, виготовлення чи поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею». Пункт 8.1.2 детально розписує, котрі витрати підлягають амортизації: «Амортизації підлягають витрати на:

. самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, котрі були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

. проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів".

І навпаки в п. 8.1.3 приведені витрати платника податку, що не підлягають амортизації та повністю відносяться у склад валових витрат, в особистості на придбання основних фондів чи нематеріальних активів із метою їхні, подальшої реалізації іншим платниках податку чи їхні використання у виробництві (будівництві, спорудженні) інших основних фондів, призначених для подальшої реалізації іншим платниках податку, а також утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

У пункті 8.1.4 вказуються витрати, що не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування: «…витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою і жилих будинків, придбання й збереження бібліотечних й архівних фондів та витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування.» Надалі у п. 8.2 дається визначення основних фондів та їхнього, груп, особисто в п. 8.2.1 сказано наступне: Під терміном «основні фонди «слід розуміти матеріальні ціності, що використовуються у виробничій діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість які поступово зменшується у зв «язку із фізичним чи моральним зносом з зауваженням: «Ця стаття не регулює порядок віднесення на витрати виробництва (обігу) платника податку витрат на придбання матеріальних цінностей, віднесених згідно із рішенням Кабінету міністрів України до категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Основні фонди в капітальному будівництві на свій чергу до віднесені до таких груп: група 1 — приміщення, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, до того числі жилі будинки та їхнього частини (квартири і місця загального користування), доти ж також існує група 3 — це будь-які інші основні фонди, не включені до групи 1. Далі в пп. 8.3 та 8.3.1. наведено порядок визначення та нарахування торб амортизаційних відрахувань й вказуються суми амортизаційних відрахувань звітного періоду, смердоті визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї з статтею, до балансової вартості груп основних фондів на вухо звітного періоду.

Необхідно відмітити, що суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають. У п. 8.3.2 наводитися балансова вартість групи основних фондів на вухо звітного періоду, котра розраховується за формулою: Б (а) = Б (а-1) + П (а-1) — В (а-1) — А (а-1), де Б (а) — балансова вартість групи на вушко звітного періоду; Б (а-1) — балансова вартість групи на вушко періоду, що передував звітному; П (а-1) — сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних фондів протягом періоду, що передував звітному; В (а-1) — сума виведених із експлуатації основних фондів протягом періоду, що передував звітному; А (а-1) — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Дуже важливим є наступний п. 8.3.3 в якому визначаються коефіцієнти індексації балансової вартості груп основних фондів: «Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою: Кі = [І(а-1) — 110]: 100, де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого провадиться індексація. Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не провадиться.

У тому разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації, такий платник податку вол «язаний визнати капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів), визначеною на вушко звітного року з застосуванням коефіцієнта індексації, й балансовою вартістю такої групи основних фондів (нематеріальних активів) до такої індексації.

Зазначений капітальний дохід належить у склад валових доходів платника податку шкірного звітного кварталу звітного року в сумі, Яка дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних фондів (нематеріальних активів) від суми капітального прибутку такої групи (нематеріального активу).

При застосуванні прискореного методу амортизації, визначеного підпунктом 8.6.2 цієї з статтею, коефіцієнт індексації не застосовується". Далі в пп. 8.3.4 та 8.3.5 визначається порядок ведення обліку балансової вартості основних фондів для 1 групи: «Облік балансової вартості основних фондів, котрі підпадають под визначення групи 1, ведеться по кожній окремій приміщення, споруді чи їхні структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих про «єктів такої групи. Облік балансової вартості основних фондів, котрі підпадають под визначення груп 2 й 3, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від годині на експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної ціності, що входити у склад основних фондів групи 2 чи групи 3, з метою оподаткування не ведеться».

У свою чергу в п. 8.3.6 сказано про ті, що про порядок бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів України в пп. 8.3.7 й 8.3.8 стосовно амортизації основних фондів: «Амортизація окремого про «єкта основних фондів групи 1 провадиться до досягнення балансовою вартістю такого про «єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого про «єкта відноситься у склад валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого про «єкта прирівнюється нанівець. Амортизація основних фондів груп 2 й 3 провадиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення».

Далі, в п. 8.4.2 читаємо: «У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів платником податку для власних виробничих потреб балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що заговорили українською у «язані із їхнього виготовленням та введенням в експлуатацію, а також витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником податку на додану вартість».

Зворотне введення основних фондів после проведення їхні, капітального ремонту, реконструкції чи модернізації здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї з статтею. Важливим також є положення підпункту 8.4.5. що вказує на таке: «У разі виведення із експлуатації окремого про «єкта основних фондів групи 1 в зв «язку із його ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією та консервацією за рішенням платника податку чи Кабінету міністрів України балансова вартість такого про «єкта для цілей амортизації прирівнюється нанівець. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються». Наступне необхідне зауваження наводитися у п. 8.4.6 цієї з статтею: «У разі виведення із експлуатації окремих фондів груп 2 й 3 у зв «язку із їхні, ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкцією, модернізацією та консервацією за рішенням платника податку чи Кабінету міністрів України балансова вартість груп не змінюється». І наприкінці, п. 8.4.7. стосовно фондів груп 2 й 3 основних фондів, в разі якщо смердоті не містять матеріальних цінностей: «Якщо на вушко звітного кварталу групи 2 й 3 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію после проведення їхні капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи лише на суму витрат, заговорили українською у «язаних з цими роботами». Принциповим є положення п. 8.7 стосовно поточного й капітального ремонтів, реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення основних фондів. У п. 8.7.1 вказано: «Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, заговорили українською у «язані із поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує п «яті відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на вушко звітного року.

Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2 й 3 (балансової вартості окремого про «єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів».

Також дуже важливим для розгляду запитання щодо режиму оподаткування капітального будівництва є Декрет Кабінету міністрів України «Про податок на прибуток підприємств й організацій» (з змінами й доповненнями, внесеними Декретом КМ № 28−93 від 19 березня 1993 року), де в особистості у У розділі ст. 7. Пільги щодо податку є таке: «1. При обчисленні податку з прибутку оподатковуваний прибуток зменшується на: «…б) суму прибутку, використаного на реконструкцію й модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, введення й освоєння нових потужностей по виробництву товарів (робіт, послуг). Вказана пільга надається тім підприємствам, котрі повністю використали на цю мітку амортизаційні відрахування і залишки невикористаного прибутку минулих років».

Завдання № 1.

Чоловік приватного підприємця громадянки Сусіль підвіз до ринку свою дружину і речі на автомобілі, що був зареєстрований на його ім «я. Працівники податкової міліції наклали штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадянина Сусіль за здійснення перевезень вантажів без відповідної ліцензії, а також штраф у розмірі 15 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян на громадянку Сусіль за межі не включення в декларацію даних про використання найманого автотранспорту для підвезення вантажів до ринку.

Дайте правову оцінку склавшійся ситуації.

Якщо допустити ті, що приватний підприємець грн. Сусіль є платником єдиного податку (ПЄП), (в умовах задачі не вказано саме який спосіб оподаткування, ліцензування вона використовує), тоді накладений штраф працівниками податкової міліції можна вважати цілком правильними, оскільки в Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг «від 6 июля 1995 року № 265/95-ВР. У У розділі ст. 6 цого Закону визначено: «облік товарних запасів фізичною особою — суб «єктом підприємницької діяльності ведеться в порядку, визначеному чинним законодавством… Облік ведеться із урахуванням особливостей, встановлених для суб «єктів малого підприємництва». Передбачається, що облік товарів повинний відбиватися в Книзі Ф № 10. Однак ПЄП вол «язані заповнювати лише чотири графів з цієї книжки: період обліку; виторг від реалізації продукції, товарів, робіт послуг; витрати на виробництво продукції; чистий дохід. Таким чином, ПЄН не відбиває в Книзі Ф № 10 прихід товару й не фіксує вид й реквізити первинних прибуткових документів. Алі, якщо ПЄП не якщо матір документів, що підтверджують зроблені їм запис у Книзі, він якщо нести адміністративну відповідальність, згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України У розділі ст. 164−2 «Порушення законодавства із фінансових питань», тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів.

Коли стосується чоловіка грн. Сусіль на якого було б накладено штраф у розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, й оскільки він под годину перевірки не мав відповідної ліцензії, чи інших документів, що наприклад підтверджують його льготи, згідно У розділі ст. 14, пп. 3,4 Закону України «Про статус й соціальний захист громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то згідно положень Кодексу про адміністративні правопорушення України У розділі ст. 164−2 «Порушення законодавства із фінансових питань», тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів, тобто дії працівників податкової міліції можна вважати цілком правильними.

Завдання № 2.

Мінекобезпеки України у відповідності із Постановою Кабінету Міністрів України «Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належати до сфери управління й фінансуються із державного бюджету» придбало автомобілі. Кошти на придбання автомобілів було б виділено із Державного бюджету України.

До Вашої юридичної фірми звернувся Головний бухгалтер Мінекобезпеки України з проханням дати пояснення чи винне міністерство в такому випадку сплачувати ПДВ? Відповідь. Для вирішення цого запитання, неможливо скористатися Постановою Кабінету Міністрів України «Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належати до сфери управління й фінансуються із державного бюджету» оскільки вон скасована іншою Постановою Кабінету Міністрів України «Про організаційні заходь щодо функціонування системи державних закупівель» від 27 вересня 2000 р. № 1469.

Дати відповідь на це запитання, можна скориставшись У розділі ст. 1 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт й послуг за державні кошти» від 22.02. 2000 р. № 1490-III, де дано визначення по-перше органів державної влади: «органи державної влади — орган законодавчої влади, міністерства, інші центральні чи місцеві органи виконавчої влади, органи судової влади чи прокуратури», а по-друге, дається визначення терміну державних коштів: «державні кошти — кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крім та місцевих бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду України, державні кредитні ресурси». Ці визначення дають можливість на свій чергу спираючись на з статтею іншого Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції 1997 р., дати пряму відповідь на це питання.

Згідно вищеназваного Закону України" Про оподаткування прибутку підприємств" в п. 7.11. «Оподаткування неприбуткових установ й організацій», а й у п. 7.11.1, в якому мова йдеться про застосування з статтею до неприбуткових установ й організацій, котрі є: «…а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами чи організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів», й далі в п. 7.11.2 сказано наступне: «Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «а «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів чи майна, котрі надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів чи майна, котрі надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.

У результаті, виходячи із положень пп. 7.11.1 та п. 7.11.2, У розділі ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р., Мінекобезпеки України не винне сплачувати ПДВ, бо вказане міністерство є неприбутковою організацією, тобто фінансується Державним бюджетом України, інші ж, що придбання автомобілів проводилося у відповідності до діючої того годину Постанови Кабінету міністрів України «Про оновлення парку автомобілів центральними та місцевими органами виконавчої влади, установами та організаціями, що належати до сфери управління й фінансуються із державного бюджету».

Завдання № 3.

На ЗАТ «Шао» із 01.06. 1999 р. по 20.06. 1999 р. було б проведено перевірку за період із 01.01. 1998 р. по 01.06. 1999 р. Під годину проведення перевірки було б встановлено, що ЗАТ «Шао» несвоєчасно подало податкову декларацію за 3 квартал 1998 р. та не подало декларацію за 1 квартал 1999 р.

Яка відповідальність якщо застосована до ЗАТ «Шао» та його посадових осіб?

Відповідь. Неподання декларації про доходи чи прибутки містить в собі навмисне ухилення від сплати податків, тобто підприємство працює, отримує прибутки, однак декларацію не подає й податки не сплачує. Можуть бути також випадки, коли ухилення від сплати обов‘язкових платежів сталося тоді, коли в особини не було б умислу на несплату їхнього. У цьому разі вона може бути притягнута лише до адміністративної відповідальності за невчасне подання документів, пов‘язаних із обчисленням й сплатою обов‘язкових платежів. Вісь чому відповідальність за вказане порушення, а саме несвоєчасне подання податкової декларації передбачена у відповідності з У розділі ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р. згідно якої платники податку, які не подали чи невчасно подали до податкового органу декларацію про прибуток, розрахунок податку на прибуток, платіжне доручення на перерахування податку до бюджету, сплачують штраф у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення. Для всіх видів податків, зборів, інших обов‘язкових платежів відповідними нормативними актами визначено терміни їхнього, сплати. З моменту закінчення визначених термінів настають наслідки у вигляді ненадходження коштів до бюджетів та державних цільових фондів.

Порядок й рядки сплати інших податків встановлюються також іншими декретами Кабінету міністрів України, наприклад, «Про акцизний збір», «Про місцеві податки й збори», «Про податок на прибуток підприємств й організацій», «Про податок на добавлену вартість» й таке інше.

Алі якщо в процесі перевірки було б встановлено, що підприємство, його посадові особини умисно приховували свої доходи від оподаткування, тоді їхні, дії підпадають под кваліфікацію У розділі ст. 212 КК України. Порушення встановленого порядку й строків подання декларацій про доходи й несплата податків є обктивною стороною діяння, передбаченого год. 1 У розділі ст. 212 КК України. Для кваліфікації діяння за год. 1 У розділі ст. 212 КК України досить встановити й доказати, що декларація не був подано в установлень рядків умисно, й що із цієї заподій податок не було б сплачено. Приховування (заниження) об‘єктів оподаткування є способом зменшення платежів чи способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі. Значних розмірів визнається школа, Яка у тисячу й понад разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

З год. 4 У розділі ст. 212 КК України витікає, що особа, котра вперше вчинила ухилення від сплати податків, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до відповідальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, сплата пені).

Заподіяння несплатою податків менших розмірів, тягне за собою адміністративну відповідальність. Згідно із год. 7 У розділі ст. 25 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р. на посадових осіб винних у несплаті податків, приховуванні (заниженні) прибутку чи об‘єктів оподаткування, накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а й за такі сам дії, вчинені протягом року после накладення адміністративного стягнення, — у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Тобто, якщо перевіркою якщо встановлено, ті, що ЗАТ «Шао» ненавмисно затримало подачу декларації про доходи за 3 квартал 1998 р., й не подало декларацію за I квартал 1999 р., то тоді на нього якщо накладено фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10% суми нарахованого податку на кожний випадок порушення, що є у відповідності з У розділі ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р.

Для посадових осіб ЗАТ «Шао», якщо несплачені податки були невеликих розмірів, їхні дії підпадають под адміністративну відповідальність передбачену год. 7 У розділі ст. 25. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р., й ними накладається адміністративний штраф у розмірі середньомісячної заробітної плати, а й за такі сам дії, вчинені протягом року после накладення адміністративного стягнення, — у розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

У разі, якщо, як це уже наводилося вище, якщо встановлено умисне ухилення від сплати податків посадовими особами цого підприємства, їхні дії будуть кваліфікуватися згідно норм Кримінального Кодексу України, а й у відповідності до У розділі ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов‘язкових платежів». Згідно норм цієї з статтею передбачене покарання за год. 1 У розділі ст. 212 КК — штрафом від трьохсот до п‘ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян чи позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на рядків до трьох років; за год. 2 У розділі ст. 212 КК — штрафом від п‘ятисот од двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, чи виправними роботами на рядків до двох років, чи обмеженням волі на рядків до п‘яти років із позбавленням права обіймати певні засади чи займатися певною діяльністю на рядків до трьох років; за год. 3 212 КК — позбавленням волі на рядків від п‘яти до десяти років та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на рядків до трьох років з конфіскацією майна".

Завдання № 4.

Підприємство надало фінансову допомогу неприбутковій організації у сумі 20 тис. грн. й віднесло дану суму на витрати. Податковий інспектор, який провадив документальну перевірку, наклав штраф на підприємство, за неправильність ведення бухгалтерського обліку у розмірі 100 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

До Вашої юридичної фірми звернувся директор підприємства із проханням дати відповідь на питання:

. в які випадках фінансову допомогу можна віднести на витрати;

. чи винне підприємство сплачувати штраф?

Відповідь. 1) Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р. в У розділі ст. 5 дається визначення валових витрат, а пп. 5.2.2, де сказано: «Суми коштів чи вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) в Україну чи бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій, у випадках, визначених у пункті 7.11.1 «Ця стаття застосовується до неприбуткових установ й організацій, котрі є: а) органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами чи організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів; б) благодійними фондами й благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, до того числі громадськими організаціями, створеними із метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками; в) пенсійними фондами, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом; р) іншими, ніж визначені у абзаці «б «цого підпункту юридичними особами, діяльність які не передбачає одержання прибутку згідно із нормами відповідних законів; буд.) спілками, асоціаціями та іншими про «єднаннями юридичних осіб, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів; е) релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом».

Пункт 7.11.2 У розділі ст. 7 закону визначає порядок звільнення від оподаткування доходів неприбуткових організацій: «Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «а «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів чи майна, котрі надходять: а) безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) пасивних доходів; в) коштів чи майна, котрі надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг» й далі продовжує в п. 7.11.3 Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «б «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: а) коштів чи майна, котрі надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) пасивних доходів; в) коштів чи майна, котрі надходять таким неприбутковим організаціям, від проведення їхні, основної діяльності, із урахуванням положень підпункту 7.11.11 цієї з статтею й далі в п. 7.11.4. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «в «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: коштів, котрі надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення чи внесків на інші потреби, передбачені законодавством; пасивних доходів, отриманих з джерел, визначених законодавством про кредитні спілки та пенсійні фонди, продовження в п. 7.11.5. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «р «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів чи майна, котрі надходять таким неприбутковим організаціям від проведення їхнього, основної діяльності та у вигляді пасивних доходів, в п. 7.11.6. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «буд. «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: а) разових чи періодичних внесків засновників; б) пасивних доходів й напри кінець п. 7.11.7. Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «е «підпункту 7.11.1, отримані у вигляді: а) коштів чи майна, котрі надходять безоплатно чи у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; б) будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів. Це ті, що стосується оподаткування неприбуткових організацій. Порядок звільнення від оподаткування визначено також Законом України «Про податок на додану вартість» у У розділі ст. 5 пп. 5.1.21 подання благодійної допомоги, а саме безоплатна передача товарів (робіт, послуг) особам, визначеним абзацами «а «й «б «підпункту 7.11.1 з статтею 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств «із метою їхні, безпосереднього використання у благодійницьких цілях, а також операції із безоплатної передачі таких товарів (робіт, послуг) набувачам (суб «єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства. (Абзац перший підпункту 5.1.21 пункту 5.1 У розділі ст. 5 в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України із питань оподаткування» № 1523-III від 02.03.2000). Під безоплатною передачею слід розуміти надання товарів (робіт, послуг) набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної чи інших видів компенсацій благодійній організації такими отримувачами чи іншими особами, заговорили українською у «язаними із ними. Порушення цого правила прирівнюється до навмисного ухилення від оподаткування. 2) Фінансову допомогу неприбутковій організації, що люб‘язно надало підприємство у сумі 20 тис. грн. можна віднести на валові витрати лише за умови укладання договору із цією організацією про надання благодійної допомоги. Згідно пп.5.2.2 п. 5.2 У розділі ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств» 1997;го р. суми засобів, добровільно перерахованих до неприбуткових організацій, у випадках, передбачених у п. 7.11 зазначеного Закону, але й не более 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду відносяться у склад валових витрат підприємства (по троянд «ясненню ДПАУ в даному підпункті поняття «попереднього звітного періоду» адекватно поняттю «попереднього звітного року»).

При виконанні цієї умови (укладення договору), а також якщо сума фінансової допомоги не перевищуватиме 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду, то підприємство не винне сплачувати штраф, а якщо договір відсутній, чи сума допомоги перевищуватиме 4%, тоді підприємство вимушене якщо сплатити штраф.

Література.

1. Кримінальний кодекс України від 5.04. 2001р. «Одісей» -Х.; 2001. 2. Кодекс України «Про адміністративні правопорушення» Закон України № бн від 1.06. 1985р. // Відомості Верховної Заради України (ВВР). -1984.

-додаток до № 51. -У розділі ст. 1122. 3. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств «від 24.12. 1994 р. в редакції Закону від 22.05. 1997 р. // ВВР. -1997. — № 27. 4. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування й послуг «від 6 июля 1995 року №.

265/95-ВР. 5. Закон України «Про внесення змін в Україну «Про податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин й механізмів «від 18.02. 1997 р. // ВВР. № 15. 6. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт й послуг за державні кошти» від 22.02. 2000 р. № 1490-III. 7. Закон України «Про податок на додану вартість» від 3.04. 1997 р. //.

ВВР. 1997. -№ 27. 8. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів.

України із питань оподаткування" № 1523-III від 02.03.2000 р. 9. Закон України «Про статус й соціальний захист громадян, котрі постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи «від 28.02. 1991 р. //.

ВВР. -1991. -№ 16. У розділі ст. 200. 10. Декрет Кабінету міністрів України «Про організаційні заходь щодо функціонування системи державних закупівель» від 27 вересня 2000 р. №.

1469. 11. Декрет Кабінету міністрів України «Про акцизний збір» від.

30.04.1993 р. // Голос України. -1993 р. — 21 травня. 12. Декрет Кабінету міністрів України «Про місцеві податки й збори» від.

20.05. 1993 р. // ВВР. -1993. -№ 19. 13. Декрет Кабінету міністрів України «Про податок на прибуток підприємств й організацій» 14. Декрет Кабінету міністрів України «Про податок на добавлену вартість».

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ.

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ.

Контрольна робота.

З курсу «Податкове право».

Варіант № 3.

Виконав студент V курсу Факультет Права Група ЗСП-82 Сердюк Роман Миколайович м. Київ, 2002 р.