Початковий етап розслідування ухилень від сплати податків (реферат)

Реферат на тему:

Початковий етап розслідування ухилень від сплати податків Розслідування та розкриття злочинів — складний, специфічний пізнавальний процес, який вклю­чає в себе комплекс слідчих дій зі встановлення, зібрання та оцінки доказів з метою вста­новлення винних і прийняття відповідного рішення.

Відомо, що успішне розслідування злочинів у цілому залежить від того, як оперативно та якіс­но проведені першочергові слідчі дії, яка доказова база зібрана слідчими та органом діз­нання на початковому етапі розслідування злочинів.

Пізнавальний процес розкриття ухилень від сплати податків, зборів та інших обов’язкових пла­тежів набуває актуальності на початковому етапі досудового слідства і відображається в ді­яльності податкової міліції як органу дізнання слідчих податкової міліції та зумовлений слід­чою ситуацією і криміналістичною складністю розслідування.

Аналізуючи розслідування злочинів на початковому етапі досудового слідства ми виходили з того, що системний підхід до вивчення даної правозастосовної практики дозволить успішно ви­­рішувати складні завдання не тільки початкового етапу розслідування, а й досудового слідства вза­­галі.

Питання розслідування злочинів на початковому етапі неодноразово піддавались анал­і­ти­ч­ному розгляду в юридичній літературі. Зокрема, в різні часові періоди початковий етап ро­зслідування злочинів досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: Барабаш Т. М., Бєлкін Р.С., Ге­расимов І.Ф., Драпкін Л.Я., Закатов А. А., Корж В. П., Лисенко В. В., Лузгін І.М., Образцов В. А., Селіванов Н.А., Сидоров В.Є., Цимбал П. В., Філіпов А.Г. та ін.

У науці проблеми початкового етапу розслідування ще недостатньо розроблені і широко висвітлені на сучасному рівні. Вчені в своїх роботах розглядають лише окремі часткові питання початкового етапу розслідування.

Метою дослідження є визначення початкового етапу розслідування ухилень від сплати по­датків, зборів та інших обов’язкових платежів, що передбачає виділення таких завдань:

— визначення сучасного стану наукової розробки поняття початкового етапу розслідування та його завдання;

— визначення початкового етапу розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обо­в'язкових платежів.

На нашу думку, необхідно погодитись з позицією Т. М. Барабаш, І.Ф. Герасимова, Л.Я. Драп­кіна, В. В. Лисенко, В. А. Образцова, В. Е. Сидорова, П. В. Цимбала щодо визначення відмінних оз­нак початкового етапу розслідування та початкового етапу розслідування ухилень від сплати по­датків, зборів та інших обов’язкових платежів [1, с. 147- 3, с. 31−35- 5, с. 17−20- 8, с. 31- 10,.

с. 43- 12, с. 31−42].

Такими ознаками є висока вірогідність виникнення проблемних ситуацій у результаті не­повноти первинних матеріалів і даних та складність встановлення джерел додаткової ін­фо­р­мації. Також часто виникають і організаційні проблемні ситуації, які на початковому етапі роз­слідування носять найбільш гострий характер. Проблемні ситуації, головним чином, ви­ни­кають при встановленні події злочину та способу ухилення від сплати податків, зборів та ін­ших обов’язкових платежів.

Слідчу ситуацію можна визначити як певну інформаційну систему, що відображає зібрані ві­домості про вагомі для об'єктивного розуміння події і визначення стану розслідування зло­чинів факти, мета якої - визначитися зі станом та направленням розслідування злочину на на­ступних етапах досудового слідства.

Сьогодні все більше застосовується ділення розслідування на три етапи: початко­вий, по­сл­і­дуючий та заключний [2, с. 68- 3, с. 34- 5, с. 18- 11, с. 27- 7, с. 177].

Головне завдання початкового етапу розслідування — виявлення необхідної доказової та так­тичної інформації та її носіїв.

Послідуючий етап характеризується вирішенням проблемних ситуацій стосовно події зло­чи­ну та осіб, які його скоїли. Головне завдання цього етапу — повне і всебічне доказування всіх обставин справи, а коли виникає конфліктна ситуація — її усунення.

Заключний етап розслідування характеризується вирішенням основних тактичних завдань, скла­дних слідчих ситуацій.

Процесуальний, а не криміналістичний підхід до визначення етапу розслідування вбачається в концепції, при якій слідство розподіляють на два етапи:

— невідкладних слідчих дій;

— послідуючих слідчих дій [13, с. 28].

Слідчі дії, на нашу думку, — тільки один з елементів досудового слідства і не відображають ін­ших процесуальних дій слідчого, тому ця концепція з практичного погляду має недостатній рі­вень.

Л.Я. Драпкін визначає три етапи розслідування з різними ознаками:

1) типові слідчі ситуації;

2) обсяг і зміст даних, які має слідчий на початку етапу;

3) основні завдання та домінуюча направленість діяльності учасників розслідування;

4) обстановка та умови розслідування [5, с. 18].

Необґрунтовано деякі автори пов’язують розмежування етапів з пред’явленням об­ви­ну­ва­чення, ця думка підходить лише до окремих злочинів та слідчих ситуацій і не є ун­іверсальною [12, с. 25- 13, с. 28].

У зміст кожного етапу розслідування входять:

а) певна кількість інформації, відома на момент початку етапу;

б) програма діяльності, що відображає необхідні для вирішення завдання, сили і засоби, час та умови;

в) результати реалізації програми.

Звідси випливає, що суть етапу розслідування та його зміст розкривається в єдності із зав­даннями та слідчими ситуаціями, які вирішуються на тому чи іншому відрізку розслідування.

Діяльність особи, яка веде досудове слідство, на кожному етапі складається із таких еле­ме­н­тів:

1) виявлення, фіксація, вилучення при необхідності джерел інформації (по справах про ухи-лення від сплати податків вилучення доказової інформації обов’язкове);

2) отримання, аналіз, дослідження зібраної інформації;

3) використання інформації для вирішення завдань етапу розслідування.

Основне завдання криміналістичного дослідження етапу розслідування злочинів В.А. Об­раз­цов зводить до визначення типової інформаційної моделі, використання якої дозволить слід­чим чи органу дізнання вибрати оптимальний режим розслідування, ефективні засоби і ме­тоди вирішення завдань етапу [10, с. 43].

Виходячи з аналізу дослідженого, можна зробити висновки, що характер, структура і зміст зав­дань, які вирішуються при розслідуванні злочину, та обумовлені ними засоби, методи та про­цедура мають виражений ситуаційний характер. Завдання не можуть визначатися, опи­су­ватися і пояснюватися без зв’язку із слідчими ситуаціями.

Застосування ситуаційного підходу є перспективним для визначення особливостей етапу роз­слідування, при цьому важливо враховувати його закономірний зв’язок з початковою, від­правною ситуацією на момент початку етапу.

При всебічному розгляді етапу розслідування не важко помітити, що його розмежування про­ходить при зміні слідчих ситуацій, на рівні трансформації відправної в нову, наступну си­туацію, розвинену з першої. Саме нова ситуація обумовлює необхідність програмування і ви­рішення нових завдань розслідування.

Слідча ситуація, як і певний етап розслідування, має циклічний характер і складається із та­кої структури:

— вивчення і систематизація наявного обсягу інформації;

— моделювання інформаційно-логічних систем;

— моделювання ідеальних інформаційних систем;

— вивчення моделей та отримання нової ситуації.

Оцінка отриманої інформації є кінцевою метою дослідження, пізнання злочинного діяння і перехід в якісно нову слідчу ситуацію.

Для вияснення тривалості етапу розслідування ефективно застосувати ситуаційний підхід. Кри­терієм у цьому випадку виступає період, протягом якого відбуваються зміни початкової (від­­правної) ситуації, її трансформування в принципово нову ситуацію.

Образцов В.А. характеризує етап розслідування як відносно самостійний період ін­фор­ма­цій­но-пізнавальної діяльності працівника органу дізнання чи слідчого, який починається з мо­менту «входу» в ситуації і закінчується «виходом» з неї [10, с. 43].

У зв’язку з цим А. А. Закатов визначає межу між початковим і послідуючим етапом зміною за­лежно від специфіки злочинного діяння та слідчої ситуації [6, с. 38].

Для етапу розслідування властиво, з одного боку, мати вихідну ситуацію, а з іншого — си­­туацію, яка приходить на зміну їй, якісно її змінюючи та розвиваючи.

Завдання початкового етапу розслідування полягають в отриманні первинної, сигнальної ін­формації як базисної і створення підґрунтя доказового фонду, необхідного для встановлення іс­тини по справі, елементів предмета доказування та проміжних фактів.

На початковому етапі розслідування слідчий визначає обсяг доказової інформації по справі та співставляє її з тим обсягом доказування, який повинен встановити відповідно до кри­мі­на­ль­но-процесуального законодавства. При цьому обов’язково врахувати елементи, що входять до складу ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Межа початкового етапу розслідування проходить, з одного боку, на рівні отримання та ло­гічної обробки первинної інформації, аналізу вихідної (першої) ситуації і встановлення у зв’я­зку з цим першочергових завдань розслідування, а з іншого — на рівні результатів їх ви­рішення, якісно змінюючи вихідну ситуацію на нову. Таку ж думку висловлює і В. А. Образцов [10, с. 44].

Розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів має де­кілька особливостей. Вони зумовлені тим, що значний час ця категорія злочинів, злочинні по­сягання залишаються невиявленими, злочинці уміло виконують різного роду дії з метою при­ховування злочинів та знищення слідів злочинної діяльності.

По справах з ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів об­ста­ви­на­ми, що направляють і зумовлюють розслідування, визначаються:

1) зміст і об'єкт вихідних даних про злочин;

2) спосіб злочинного діяння;

3) загальна характеристика слідів злочину.

В.В. Лисенко визначає такі слідчі ситуації, які склалися на момент порушення кримінальної спра­ви:

1) первинні матеріали про скоєний злочин, отримані внаслідок проведення документальної пе­ревірки;

2) первинні матеріали про ухилення від сплати, отримані внаслідок заходів, проведених по­датковою міліцією;

3) інформація про злочин, отримана в результаті заходів податкової міліції та відділу до­ку­ме­нтальних перевірок територіальної податкової адміністрації;

4) інформація про злочин, отримана внаслідок розслідування інших злочинів [9, с. 81].

Залежно від слідчої ситуації, що виникла, слідчий проводить організаційні та процесуальні дії, планує проведення розслідування ухилення від сплати податків, зборів та інших обо­в'я­з­ко­вих платежів. Цей підготовчий, початковий етап полягає в аналізі матеріалів справи, отриманні необхідної інформації про факти скоєння ухилення від оподаткування, механізму його скоєння, об­сягу джерел доказів. Характер і направлення процесуальних дій слідчого визначається та­ки­ми завданнями, які потрібно вирішити в ході розслідування і які мають кінцеву мету от­ри­мання достатньої інформації про виявлені факти порушення податкового законодавства.

На нашу думку, на початковому етапі розслідування ці завдання успішно вирішаться при вра­хуванні таких елементів ефективного розслідування ухилень від сплати податків, зборів та ін­ших обов’язкових платежів, як:

1) вибір найбільш доцільних і раціональних прийомів та засобів вирішення досліджуваних пи­тань у сфері оподаткування;

2) залучення до з’ясування складних, необхідних питань відповідних спеціалістів;

3) одночасне використання значних сил і засобів, що виключають у майбутньому три­вале за­стосування незначних сил для компенсації пропущених можливостей, додаткового при­з­наче­н-ня перевірок та інше.

Напрями розслідування на дослідчому етапі ухилень від сплати податків, зборів та ін­ших обов’язкових платежів можна визначити такі:

а) організація проведення документальних перевірок виконання податкового законодавства;

б) організація проведення виїмки первинних бухгалтерських та інших документів;

в) підбір і консультації спеціалістів;

г) створення слідчо-оперативних груп і проведення необхідних оперативних і пошукових за­ходів;

д) моделювання механізму ухилення від сплати податків у схемах і висунення на цій основі ти­пових слідчих версій.

Таким чином, проаналізувавши сучасний етап наукових розробок щодо початкового етапу ро­зслідування, можна зробити такі висновки.

Початковий етап розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обов’язкових пла­тежів визначається як діяльність слідчого податкової міліції з визначення організаційних і про­цесуальних заходів, зумовлених слідчою ситуацією, направлених на отримання доказового ма­теріалу, достатнього для визначення об'єктивної істини по справі.

Отже, початковий етап розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обо­в'я­зко­вих платежів починається з моменту можливості приймати процесуальні рішення по справі (з моменту порушення справи) і закінчується після отримання достатньої кількості доказового ма­теріалу та забезпечення інших завдань судочинства.

Зроблені висновки сприятимуть більш глибокому розумінню положень однієї з основних ста­дій судочинства — досудового слідства, а також розробці ефективних заходів протидії ухи­лен­ню від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Література:

1. Барабаш Т. М., Цимбал П. В. Предмет доказування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. — Ірпінь, 2004.

2. Белкин Р. С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. — М., 1988.

3. Герасимов И. Ф. Этапы раскрытия преступлений // Следственные ситуации и раскрытие преступлений. — Свердловск, 1975.

4. Герасимов И. Ф. Тактические операции и эфективность расследования. — Свердловск, 1986.

5. Драпкин Л. Я. Структура и функции первоначальных следственных действий в методике расследования преступлений // Методика расследования преступлений. — М., 1976.

6. Закатов А. А. О производстве первоначальных неотложных следственных действий // Проблемы оптимизации первоначального этапа расследования преступлений. — Свердловск, 1988.

7. Корж В. Л. Методика расследования экономических преступлений, совершаемых ор­га­ни­зованными группами, преступными организациями. — Харьков, 2002.

8. Лисенко В. В. Виявлення податковою міліцією ухилень від сплати податків. — К., 2002.

9. Лисенко В. В. Расследование уклонения от уплаты налогов. — Харьков, 1997.

10. Образцов В. А. Теоретические основы раскрытия преступлений, связанных с ненадле­жа­щим исполнением профессиональных функций в сфере производства. — Иркутск, 1985.

11. Селиванов Н. А. Типовые версии, следственные ситуации и их значение для рас­сле­до­ва­ния // Социалистическая законность. — 1985. — № 7.

12. Сидоров В. Е. Начальный этап расследования: организация, взаимодействие, тактика. — М., 1992.

13. Хлюпин Н. И. Тактические операции в структуре методики расследования отдельных ви­дов преступлений. — Свердловск, 1980.