Організація спостережень з дітьми молодшого дошкільного віку в повсякденному житті за осінніми явищами природи (прогулянки, екскурсії, праця)

Спостереження — це суб'єктивна діяльність, оволодіння якою призводить до формування уміння спостерігати. З цим умінням пов’язаний розвиток такої якості особистості, як спостережливість Ознайомлення дітей з природою — одно із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об'єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Ознайомлення дітей дошкільного віку зі світом природи є найважливішим засобом формування гармонійної, всебічно розвиненої особистості, що володіє знаннями й навичками екологічно доцільної поведінки в природі.

Екскурсія — це заняття, на якому діти знайомляться з природою в звичайних умовах: в лісі, на полі, в саду, в гаю.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей всіх вікових груп з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вихователь проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою в дитячому саду вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в дитячому саду кутка природи. Кожна вікова група повинна мати свій куток природи.

Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

Організація праці дітей залежить від віку. В першій молодшій групі діти тільки спостерігають, як вихователь доглядає за рослинами, а в другій молодшій групі вони самі приймають участь в цій роботі. В середній групі всі виконують окремі доручення вихователя. В старших групах їх виконують чергові під наглядом вихователя. В підготовчій групі, крім чергових, діти ведуть індивідуальні спостереження за рослинами і тваринами.

Восени в квітнику стало менше квітучих рослин.

Згадайте, які квіти цвіли влітку, як багато їх було. Пограйте в гру «Знайди квітку по опису»: ви описуєте зовнішній вигляд квітки (висоту, забарвлення, форму), а діти відшукують його у квітнику.

Викопайте кущі айстри або сальвії, посадіть в ящики і поставте в груповій кімнаті. При догляді за ними залучайте дітей.

Діти середньої групи вже можуть збирати насіння в квітнику. Навчіть їх робити це обережно, щоб не пом’яти стебла. Потрібно збирати насіння не більше двох рослин, наприклад настурції та нагідок, щоб малюки могли порівняти їх і складати в дві коробочки. Покажіть, де і як будете сушити насіння.

У кінці осені добре відвідати з дітьми квітковий магазин. Увійшовши до нього, запропонуйте розглянути квіти, дізнатися знайомі. Купіть яке-небудь квітучу рослину: цикламен, глоксинію або вічноквітучу бегонію. Розкажіть, як красиво буде цвісти куплену рослину в куточку природи, якщо за ним добре доглядати.

Важливо показати дітям красу золотої осені. У парку стоїть повна тиша. Усі дерева яскраво розцвічені. Колір листя від лимонно-жовтого до темно-багряного. Якщо в парку є сосни і ялини, подивіться, як їх темна зелень відтіняє осінні фарби листяних дерев. Це справляє сильне враження. Іноді слова тут не потрібні і від вихователя не потрібно ніяких пояснень.

Зверніть увагу на своєрідну красу окремих дерев. Діти дуже люблять гру «Розвідники лісу». Вихователь роздає всім приготовані заздалегідь «крила для літаків». Вони робляться так: довгі смужки картону закруглюються на кінцях. З внутрішнього боку на кожне крило прикріплюється по дві гумки для протягування в них рук. Розвідники слухають завдання командира (вихователя), потім заводять мотори і облітають ліс. Завдання краще давати групі розвідників, тоді гра буде цікавіше. Завдання можуть бути такі:

Принесіть червоне листя і дізнайтеся, з якого вони дерева, де росте це дерево. На якому дереві більше всього жовтого листя? На якому найменше? Покажіть поблизу найвище і найнижче дерево. Як воно називається? Визначте орієнтири: попереду-позаду, направо-наліво. У якого дерева кора гладка, у якого шорстка? Скільки кроків до берези (або іншого дерева)? На якому дереві або чагарнику зелене листя? Яке саме гарне дерево, де воно знаходиться?

Подібних завдань можна придумати багато, природа сама підкаже. Діти з великим задоволенням їх виконують. Після перших заморозків починається листопад.

Увійшовши в парк, поспостерігайте, як опадає листя, прислухайтеся, як вони шелестять, запропонуйте вдихнути запах в’янучої листя. Хай пригадають, якого кольору були листя у берези. Проведіть гру «Вгадай за описом». Діти дізнаються дерево по опису кольору кори та листя.

Спостереження — це спеціально організоване вихователем, цілеспрямоване, більш-менш тривалий і планомірне, активне сприйняття дітьми об'єктів і явищ природи. Метою спостереження може бути засвоєння різних знань — встановлення властивостей і якостей, структури і зовнішнього будови предметів, причин зміни та розвитку об'єктів (рослин, тварин) сезонних явищ.

Для успішного досягнення поставленої мети вихователь продумує і використовує спеціальні прийоми, що організують активне сприйняття дітей: ставить запитання, пропонує обстежити, порівнювати об'єкти між собою, встановлювати зв’язки між окремими об'єктами і явищами природи.

Спостереження дозволяє показати дітям природу в природних умовах в усьому її різноманітті, у найпростіших, наочно представлених взаємозв'язках. Багато зв’язків і відносини природних явищ доступні безпосередньому спостереженню, зримі. Пізнання зв’язків і відносин формує елементи матеріалістичного світорозуміння природи. Систематичне використання спостереження в ознайомленні з природою привчає дітей придивлятися, помічати її особливості і призводить до розвитку спостережливості, а значить, вирішення одного з найважливіших завдань розумового виховання.

Вихователь використовує різні види спостереження. Для формування у дітей уявлень про різноманітність рослин і тварин, об'єктів неживої природи, розпізнавання особливостей тих чи інших об'єктів, їх властивостей, ознак, якостей використовується розпізнає спостереження. Воно забезпечує накопичення у дітей яскравих, живих знань про природу.

Спостереження може проводитися як з окремими дітьми, з невеликими групами (в 3−6 чоловік), так і з усією групою вихованців.

Восени вихователь щодня організовує спостереження за станом погоди. Для того щоб діти навчилися звертати увагу на температуру повітря, він пропонує їм одягнути ляльку на прогулянку. З дітьми необхідно радитися, що краще одягти на ляльку. У міру похолодання вихователь звертає увагу на те, як одягнені самі діти. Пропонує помацати остиглі предмети: лавку, стіну будинку, камінчики і т.д. У дні, коли сонце то яскраво світить, то ховається за хмари, необхідно «пошукати» сонечко, запитати малюків, чому потемніло або стало світліше. Слід звертати увагу дітей на вітер, а для цього корисно виносити на прогулянку вертушки, паперові стрічки, разом з дітьми надувати повітряна кулька. Восени організовують спостереження за дощем: слухають, як він стукає по даху, в шибки вікон; дивляться, як на вулиці з’являються калюжі.