Виживання в екстремальних ситуаціях

Азбука виживання в екстремальних ситуаціях.

Выбрав для свого реферату цієї теми, я ставила б перед собою мету.

создать, передусім, собі, щось, на кшталт самовчителя, довідника, настільного посібники життю в сучасного російського суспільстві. Найчастіше у непростих й іноді найнесподіваніших ситуаціях нам доводиться розраховувати насамперед його ж.

Каждая з хвилин, у екстремальних обставин — вирішальна. І особливо якщо знати, що треба робити, а чого не робити ні за яких обставин, і до того ж ми дозволяти заставати випадку себе зненацька, ті хвилини ситуацію можна вирішити собі на користь. Таке вміння виживати, гадаю, можна легко назвати «особистим імунітетом безпеки». За деякими даними у цей імунітет у кілька разів вище, ніж у розвинених країни. Проте будь-яким самовчителем, будь-яким посібником, у першу чергу правильно користуватися. Передусім, знати й будемо пам’ятати, що кожен заочний рада, це у першу чергу інформація для роздумів, а не безапеляційне керівництво до дії. Екстремальні ситуації занадто різноманітні, і, попри вся інформація і, рішення щоразу доведеться лише приймати самостійно.

Очень важливо, як знати про варіантах поведінки у екстремальних ситуаціях та засобах першої медичної допомоги, а й знати опис цих ситуацій, а як і рекомендації, як тих чи інших ситуацій уникнути! І на медицині, й у пожежної безпеки й у антикримінальної захисту такого поняття, як «профілактика», залишається найнадійнішим засобом, хоч як може здаватися комусь банальним.

Звісно, «профілактичний» погляд на небезпека значить, що правильно всього боятися. У окремих випадках здатність людини вдатися до ризик підвищує можливість виживання. Проте, у своїй треба робити відмінність між справжньої відвагою і бездумної готовністю зустрітися ще з небезпекою обличчям до обличчя.

Давні називали чуття міри матір'ю всіх відчуттів; особисте мистецтво виживання теж тримається на почуття міри. І ще, зрозуміло, на розумінні загальної методики безпеки. Відомий мандрівник і творча людина фахівець із виживання людини Яцек Паокевич (Італія) сформулював цю методику так:

Предвидеть безпеку.

По можливості, уникати її.

При необхідності - діяти.

Азартная гра.

Средства масової інформації не втомлюються попереджати нас про значне поширення різного роду шахрайства. Одне з його видів азартна гра Явище те й саме собою розраховане на розпал у людині пристрасті до легкої наживи, до підвищення вмісту свого гаманця без вкладення будь-якого праці. У Страсбурзі наші ж таки дні погіршується усе ще і тих, що ця гра йде не так на рівних, у ній, власне, відсутня елемент випадковості, оскільки затівають її шарлатани, з наперед відомій метою обдурити, залишити без рубля у задній кишені простодушних громадян, які потрапили до них на гачок. Так ж маю бажання внести свій внесок в антипропаганду подібних «лохотронов». Я ставлю за мету акцентувати увагу на психологічних прийомах, які у тому випадку становлять механізм маніпуляції людиною.

Справді, вуличні шахраї використовують певний набір коштів, аби тут з’явився недосвідченого людини.

Перший прийом, працював у такі випадки, необразливе початок, тобто, непомітне втягування людини до гри, де зараз його обов’язково буде обмануть.

Так, на вулиці вас можуть зупинити нібито хвилини, крутонути барабан «экспресс-лото», кинути гральні кістки, «подснять» гральну колоду, розсудити суперечка — терміново нужен-де хтось справедливий і незацікавлений. Напёрсточники пропонують так просто, безкоштовно, заради спортивного інтересу вгадати, де знаходиться кулька. У залі очікування аеропорту, укупі поїзда, на пляжі вас можу запросити зіграти у самого примітивного «дурня» — начебто просто для приємного проведення часу.

Побіжні ознаки такий екстремальній ситуації - видиме відсутність небезпеки, добре розіграна випадковість. Людині здається, він цілком контролює події та будь-якої миті може їх вийти.

Наступна сцена в цьому спектаклі покликана зацікавити жертву, переконати у близькій удачі, спонукати брати участь у дійстві, щоб змусити її ув’язнути у павутинні.

Дозволивши комусь зупинити себе вулиці (щоб, наприклад, кинути за когось гральну кістку, чи крутонути барабан), перехожий відразу опиняється свідком, як той самий як і, випадкова людина, за здорово живеш отримує чималу суму. Збожеволівши з радості той пропонує поставити за нашого перехожого грошей кін. Все відбувається стрімко: перехожий ще розмірковує у тому, чи цю пропозицію, а виграв вже віддає гроші «старшому» і зникає - його роль завершено. Інші учасники, раптом, що сталися поруч, підсовують перехожому картку з цифрами чи кубики, кваплять це зробити кидок, і вона виявляється вдалим: випадає щасливе число. Якщо йдеться йдеться про карткової грі, у перехожого виграш слід за виграшем.

Людина слабка, пристрасті вирують, наш перехожий входить у раж, і, зазвичай, втрачає контроль з себе. Гроші в неї майже руках… І ось саме і розігрується нова мізансцена.

Одне з гравців повідомляє, що він випало щасливе число. «Старший» чи «провідний», вдає, що неймовірно здивований. «Це рідкісний випадок», говорить він про. І потім повідомляє, що з такий варіант є певне правило — треба додати грошей на кін та продовжити гру.

Якщо перехожого доля з «напёрстачниками», тут може з’явитися сторонній «правдошукач»: він, нібито, бачив, що виграв піддивився куди він був заховано кулька, і потрібно переграти. У кожному разі тут настає знаменний момент: на сцені з’являються реальні гроші жертви. Гроші поки що невеликі, в картах це то, можливо всього на всього символічний карбованець, в напёрсточной грі - половина також цілком маленькій ставки. У «эксперсс-лото» несподівано може бути оголошене нове правило, наприклад, викупити жетон тощо. Дії вуличний психологів на той час таки спрямовані те що, щоб приспати пильність жертви й можливість перейти до повного її «потрошению».

Отже, наш перехожий і той гравець, якому «випало» таку ж щасливе число, повинні підвищувати ставки («боротися грошима», поки що в однієї з них скінчиться їх запас) чи «зарівняти» ставки, і потім вкотре крутонути барабан. Підвищення ставок — тонкий спектакль, у якому перехожому щохвилини має здаватися, що суперник ось-ось поставить останній карбованець. Якщо жертва почне коливатися, організатор ігор однією з численних способів качне колесо фортуни убік сумнівається.

Нарешті настає хвилина, коли перехожий помічає, що у грі загрузла чимало його власних грошей. Головне завдання шахраїв у цій фазі, максимально відтягнути момент, коли клієнт здогадається про безвиході ситуації, і вибити потім із нього як всі, а й усе, що з ньому є цінного, годинник, обручку — і т.д. Жертві постійно має здаватися, що їй ось-ось вдасться відіграти хоча би частину. Особливо в критичну хвилину з «глядачів» може з’явитися помічник, готовий розділити з перехожим тяжкість боротьби. Проте, кінець гри незабаром настануть, і її організатори щодо нього готові. Їх ні несподіванкою загрози чи якісь активних дій жертви. Останні кубики (кулю, карти, наперсток) падають до столу, і виграв відразу зникає з грішми. Якщо перехожий намагається його затримати, це може миттєво, і суворо вернути до свідомості. Але найчастіше, що він осмислює те що, зникають гравці і, карта народження і гральний стіл. Тільки тут перехожий остаточно розуміє, що можуть його просто обікрали…

Зрозуміло, схема може бути іншої. В одному треба бути впевненим: Дозволяючи втягнути себе у такого роду дійство, ви добровільно вибираєте роль жертви!

Арест.

С таким подією, як арешт, дякувати Богові, вони зіштовхуються далеко ще не кожному. Проте відомо «від суми і зажадав від в’язниці - не зарікайся». На нашому непередбачуваному, буквально за всіма пунктами реальності, навряд чи знайдеться людина, який, леденіючи від жаху, не представляв б себе жертвою жахливої несправедливості навіть що така. Чи можна підготувати себе психологічно до такого, хоч і дуже маловероятному події!?

Як у будь-якій екстремальній ситуації тут пагубні паніка і противоположенное їй стан — ступор, заціпеніння.

Тот, хто лише теоретично допускає собі можливість арешту, повинен твердо налаштуватися на розумне опір, економію розрахунок сил, видачу лише інформації, яка можна використовувати на користь. І якщо, назавжди продумавши це, большє нє дозволяти розтринькувати себе те що має під собою ніякого грунту.

Інша річ, є при цьому жодних підстав. Якщо вже ви відчули, що хмари насунуться, потрібно одразу ж знайти адвокат і розпочати з нею консультації вашими своїх правах і найбільш розумному поведінку в арешт, допиті, обшуку. Не зайві почитати й спеціальну літературу.

Підготуйте до можливого події рідних і зніми і з адвокатом домовитеся про про спільні дії та банківській системі умовних знаків (зокрема письмових: солецизм, відсутність коми, ключовим словом сигналу SOS тощо.). Повніша інформація дає можливість точних діянь П. Лазаренка та вам, і тих, хто вам допомагає.

Готуйтеся до захисту і водночас примиряйтесь до можливості виявитися позбавленим свободи: поговоріть з досвідченими людьми, дізнайтеся якнайбільше про життя жінок у укладанні; не відкладайте найважливіших справіз кимось побачитися, помиритися, залишити письмові розпорядження тощо. Готуйтеся до за зовсім іншим способу життя морально і майже фізично, навіть заряджаюся про запас вітамінами чи проводячи курс лікування зубів у хорошого стоматолога. Щоб на ті дні, коли буквально «день рік годує», не збиватися, складіть список справ за убутній терміновості.

Заздалегідь треба підготувати і речі, як «тривожний валізу офіцера». Але це може бути не валізу чи портфель (це заборонено), а сумка чи речовий мішок. Покладіть туди светр, спортивний костюм, сорочку, краще байкову, тапочки, дві зміни білизни (труси, майку, теплу білизну, шкарпетки, прості і холодні), носовички, мило в мильниці, расчёску, зубну щётку, емальований кухоль, дерев’яну ложку, кілька конвертів, 2−3 кулькові ручки, зошит, мочалку, кип’ятильник, шарф… Не забудьте пару пачок чаю, цукор, сигарети без фільтра, (навіть коли ви не курите), запасну пару очок. Спробуйте взяти книжку чи журнали, які не шкода. У кишеню пару коробок сірників, ліки, якими користуєтеся.

Порядки у кожному ізоляторі тимчасового (ІТУ) свої: щось можуть пропустити, щось ні. Треба враховуватиме й сезон, зрозуміло. Усі речі д.б. не помітними, поношеними. Добре, якби пронести з собою до обшуку хоч скількись грошей. Під час обшуку їх відберуть, але покладуть на ваш рахунок, і з перших днів можна буде потрапити щось купувати в кіоску. Старанно зберіться, попрощайтеся, візьміть свій «тривожний рюкзак», навіть якщо котрі приїхали за вами кажуть, що це підлогу години…

Втім, усе це можливе лише, якщо заарештовують вдома. Треба пам’ятати із ситуацією арешту іншому місці, а як і арешту після затримання.

Якщо камеру вас поміщають по одноосібного постанови судді, як адміністративно заарештованого (наприклад, через порушення суспільного ладу), то міліції становлять протокол, беруть пояснення у свідків. Перш ніж, як передати камеру, вас обшукують, вилучають речі, становлять опис — усе це у присутності понятих. Якщо ви і вважаєте, що до вас допускається сваволю, повідомте звідси зрозумілим, і запам’ятайте їх адреси — й прізвища.

При супроводі до камери попередьте, щоб помістили з адміністративно арештованими, а чи не з підслідними і з раніше засудженими. Зажадайте ознайомити вас становищем про адміністративно заарештованих: треба занать своїх прав й обов’язки.

Міліція протягом діб мала здійснити поставку про вашому затриманні родичів або інших, кого ви назвете. Вам можуть із дозволу чергового: цукор, сухарі, сало, тютюн. Годувати повинні 3 десь у день: 2 разу чай із хлібом, 2 раз — перше, друге, чай. При втечу проти вас це не можуть застосовувати зброю.

Зате перший постріл вгору, другийна поразка конвоїром дозволяються, якщо намагається втекти підслідний. Тут усе набагато серйозніші. Звинуваченого чи підозрюваного вміщують у слідчому ізоляторі (СІЗО). Ухвалою органу дізнання (розслідування) і з санкцією прокурора. У самій Москві 3 слідчих ізолятора, Бутирка, Матроська тиша, Лефортово (в’язниця ФСБ) і пересильна Червона пресня. Взагалі-то у Росії 13 в’язниць і 165 слідчих ізоляторів.

Підозрюваний може бути заарештований лише на 10 діб, потім має бути пред’явлено обвинувачення. Обвинувачуваний можуть утримувати у СІЗО до 2-ух місяців, норазличные посадові особи прокуратури формально у праві продовжити цей термін до півтора року. Трапляється, що й після цього лежить непорушно вже у суді, а обвинувачуваний (але з засуджений) перебуває у камері. За можливості з цим варто боротися, проте варто наражатися занадто великого ризику, адже сили нерівні.

На жаль, обсяг моєї роботи дозволяє розповісти про особливості життя жінок у укладанні. Наведу лише кілька найчастіше трапляються у різних джерелах порад із поведінці слідчих ізоляторах.

Меньше говорити, більше слухати. Не лізти у чужий розмова. Не вивертати душу, не довірятися. Можна розповісти пару анекдотів, але не можна матюкатися, і взагалі, треба пильнувати над своєю промовою. Наприклад, Табу слова «цап», «стукач», «півень» — за слово, цілком необразливе з погляду тих, хто знає жаргону, тут можна поплатитися життям. Ніколи не брехати. Відповідаючи на запитання: «внаслідок чого потрапив?» назвати номер статті.

Не витрачати час на карти чи доміно на «інтерес», чи «на так просто». Найпростіший програш для «первоходочника» непередбачуваний. Не змінюватися речами.

Не чіпати нічого чужого. Навіть сірники з кишені, і з дозволу власника взяти не можна. Тільки особисто від до рук. У камері є й прийомів провокаційно використовувати цього закону. За «крысятничество» — злодійство своїх — заплатити життям.

Соблюдать чистоту. Стежити за своїм зовнішнім виглядом. Мити руки після туалету. Не користуватися парашею, якщо хтось в камері їсть, коли всі слухають радіо. Прибирати у себе й у камері не принизливо. Принизливо когось обслуговувати так просто чи плату.

Побачивши на підлозі або біля параші людини, з яким не розмовляє, не підходитимемо нього: швидше за все це «півень», чи опущений. Не торкатися його речам, не сідати з його «шконку» (ліжко) тощо. — це тюремна каста недоторканних, й у неї потрапиш випадково.

Больше придивлятися до того що, що є і що виконують інші. Робити те, що й, нехай навіть це здається дивним. Не скупитися, не догоджати, і щось боятися.

Как згадувалося, арешт і змістом під охороною, стребуют від чоловіка вміння пересилити внутрішню паніку і пристосовуватися часом до гаданим нестерпним обставинам. Потрібна самодисципліна, обострённое увага фахівців і чуття, вміння аналізувати, а як і хороша фізична форма, яку важливо підтримувати.

І ще. Арешт — трагедія зазвичай відразу для кілька людей. Проте в родичів і друзе заарештованого є можливість активно йому допомагати у різний спосіб. Від скарг прокурору до посилок і побачень Вони мають добре собі представляти, що з укладеного будь-яка звісточка з дому — свято.

Тому, хто не хоче справді допомогти заарештованому, повинен поставитися до цього як до найважливішим своїй справі. Необхідно постійно давати зрозуміти йому слідству, що де ви на не залишите близької людини без допомогу й вживайте всі свої сили.

Толпа.

Ряд дослідників вважає, що натовп — це особливий біологічний організм. Він рухається за своїм законам і не враховує інтересів окремих складових, зокрема та його схоронність. Які рекомендації можна надати тим, хто виявився у натовпі, коли її рух отримало некерований характер?

Найчастіше юрба небезпечніше стихійного лиха чи аварії, які її утворили. Дослідження Карантелли (США) показують такі характерні риси паніки:

Паническое втеча завжди спрямовано у кращий бік від небезпеки (не роблю ніяких спроб протидії).

Напрям втечі при паніці перестав бути випадковим (вибір за знайомої дорогий чи тієї через яку біжать інші).

По своєму характеру панічну втечу — асоциально (найсильніші зв’язку може бути перервані: мати може кинути дитини, чоловік — дружину тощо.), а люди стають несподіваним джерелом небезпеки друг для друга.

Человек, охоплений панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічну втечу припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечної зони).

Человек, охоплений панікою, погано метикує, хоча повністю його дії логіки не позбавлені, Проблема швидше тому, що не шукає альтернативних прийняття рішень та вбачає наслідків свого рішення, іноді головних, як і типовому для пожеж разі: стрибку з приречено великий висоти.

Всё сказане свідчить: зупинити натовп може лише сильніший емоційний гальмо, чи диво. Саме до чудесам слід віднести випадки, коли сильному вольовому людині, котра має довірою присутніх, вдавалося запобігти драматичне розвитку подій. Інші кошти — категоричні команди, гаряче переконання за відсутності небезпеки, і навіть розстрілу паникёров.

Багато спеціальні пам’ятки рішуче рекомендують фізичне придушення призвідця паніки. Оскільки припинити що починається психологічний пожежа (як, втім, будь-який інший) незмірно простіше, ніж тому зупинити який прийшов в рух натовп. Зробити це, зрозуміло, нелегко, при цьому лідер піддається двом стресам відразу, він усвідомлює, як саму небезпека ситуації, і свою відповідальність про життя людей.

Лідеру негайно необхідно знайти собі помічників, які мають «розсікати натовп» часом і буквально — розпочавши руками і скандуючи.

Основна психологічна картина натовпу така:

Снижение інтелектуального початку будівництва і підвищення емоційного.

Резкий зростання сугестивності й відповідне зниження здатність до індивідуальному мисленню (Гітлер зазначив це афоризмом: «замкніть своє серце, а ключ віддайте мені»).

Толпе потрібно лідер чи об'єкт ненависті. Вона з насолодою підпорядковуватиметься чи громити. Натовп здатна як у страшну жорстокість, і на самопожертву, зокрема і ворожість до самого лідеру.

Толпа швидко видихається, домігшись чогось. Розділені на групи люди швидко майже остаточно дійшли себе й змінюють своє поведінку і оцінку того що відбувається.

В життя вуличної (особливо политико-социальной) натовпу дуже важливі такі елементи, як перший камінь у вітрину й перша кров’ю. Ці щаблі можуть вивести натовп на принципово інший рівень небезпеки, де колективна безвідповідальність перетворює кожного члена натовпу в злочинця. З такої натовпу слід негайно йти.

Как вціліти у натовпі? Краще правило — далеко її обійти!!! Якщо це пояснити неможливо, в жодному разі йти проти натовпу. Якщо юрба вас захопила, намагайтеся уникнути, і її центру, і - небезпечного сусідства вітрин, ґрат, огорож набережної і таке інше. Ухиляйтеся від України всього нерухомого по дорозі: стовпів, Тумб, муру і дерев, інакше вас можуть просто розчавити, розмазати. Не чіпляйтеся нізащо руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість — застегнитесь. Високі підбори можуть коштувати вам життя, як і розв’язаний шнурок. Викинете сумку, парасольку тощо. Коли ви щось впала (що догоджає), в жодному разі намагайтеся підняти — життя дорожче. У щільному натовпі за умови правильного поведінці можливість упасти негаразд велика, як можливість здавлювання. Тому захистите діафрагму зчепленими до замку руками, склавши їх у грудях. Ще один прийом — пружно стиснути руки в ліктях і притиснути їх до корпусу. Штовхання позаду потрібно приймати на лікті, діафрагму захищати напругою рук.

Головне завдання у натовпі - не впасти. Але коли ви усе ж таки впали, необхідно захистити голову руками, і порадила негайно вставати. Це дуже важко, а може вийти, коли ви застосуєте таку техніку: швидко подтянете себе ноги, сгруппируетесь і ривком спробуєте стати. З колін в щільному натовпі піднятися навряд чи — вас будуть постійно збивати. Тому одним ногою потрібно упертися (повної підошвою) у і різко розігнутися використовуючи рух натовпу. Але тим щонайменше стати дуже складно, завжди ефективніше попередні захисту.

Це універсальне правило, до речі, повністю стосується й початку самої ситуації «натовп». На концерті, стадіоні заздалегідь прикиньте, як ви вже будіть виходити (зовсім необов’язково тим самим шляхом, що ввійшли). Намагайтеся не опинятися у сцени, роздягальня тощо. — в «центрі подій». Уникайте стін (особливо скляних), перегородок, сітки. Трагедія стадіону, в Шеффілді (Англія) показала: більшість загиблих було розчавлене натовпом на загороджувальних стінках.

Якщо паніка почалася через терористичного акту, не поспішайте своїм рухом поглиблювати безладдя: не позбавляйте себе можливості оцінити обстановку і прийняти правильне рішення.

І тому використовуйте прийоми аутотреннинга (коли ви ними володієте, це на заваді) і экспресс-релаксация. Ось прості прийоми, у тому числі треба вибрати собі близький.

Взгляните вгору, зробивши у своїй повних вдих і опустивши очі рівня горизонту, плавно видихніть повітря, максимально визволимо легені і розслабивши всі м’язи. Рівне подих допомагає рівному поведінці. Зробіть кілька вдихів і видихів.

Посмотрите чогось блакитне, чи уявіть собі насичених блакитний фон. Задумайтеся звідси хвилини.

Вимовте подумки дуже твердо і соціалістів впевнено: «не на два!» Це збити що починається емоційний сумбур. Також можна запитати себе, назвавши під назвою (краще голосно вголос), приміром: «Коля, ти тут?» І впевнено відповісти:" Так, тут!!!".

Представьте себе телевізійної камерою, яка зморить все трохи збоку і я з висот. Оцініть свою ситуацію як відокремлену — щоб робили дома цієї людини?

Измените почуття масштабу. Погляньте вічні хмари. Усміхніться через силу, збийте страх несподіваною думкою чи спогадом.

Если натовп щільна, але нерухома, з неї можна спробувати вибратися, використовуючи психо-социальные прийоми, наприклад, прикинеться хворим, п’яним, божевільним, вдавати, що вас нудить тощо. Інакше кажучи, потрібно змусити себе зберігати самовладання, бути поінформованим і імпровізувати.

Автомобильная аварія.

Не проходить та порядок денний щоб ЗМІ повідомляли то автомобільних аварії та катастрофах. Бо у недавньому минулому сама опинилася у цієї неприємної ситуація, вважаю за свій обов’язок розповісти про причини, можливостях уникнути трагедії, про те, як треба діяти, коли ви усе ж стали учасником ДТП. Які головна причина події на дорогах?

За статистикою, це:

Различные порушення правил дорожнього руху.

Превышение швидкості.

Управление автомобілем в нетверезому стані (у Росії - 25% випадків).

Плохие дороги (переважно слизькі).

Неисправности машин (першому місці гальма, другоюкермо, третьому — колеса і шини).

Ще одне важливе пункт у цій низці - недостатнє активне використання інформації. Адже й у наведеному списку навряд є, чи щось нове для водія! Проте, завжди ми суворо дотримуємося Добре знаним нами правилам? Так, багато нехтують пристяжными ременями, а тим часом, підголівники і ремені безпеки зменшують ймовірність загибелі при лобовому зіткненні в 2−3 разу, а при перекиданні вп’ятеро. Зіштовхнувшись із нерухомим перешкодою навіть у швидкістю 20 км/год, без ременів безпеки водій, швидше за все, отримає травму; те ж саме при швидкістю 50 км/год рівносильна стрибка обличчям в низ з четвертого поверху.

Будь-який працівник ДАІ підтвердить, що безтурботність, самовпевненість, невихованість — за інших умов лише неприємні риси характеру — Донецькій залізниці загрожують смертельної небезпекою. І це приватний питання. Одне з іноземних гостей р. Москви влітку 1993 року сказав, що в місті їх залишало враження навислої соціальної катастрофи: «Я бачив, як машини проїжджали на червоне світло!!!».

Що робити, якщо аварія неминуча?

Вот кілька рад досвідчених водіїв:

Не залишати до її зупинки. Дослідження свідчать, у цьому разі шансів вижити удесятеро більше, аніж за катапультуванні.

Сохранять самовладання, управляти машиною до останнього.

Сделать все, щоб уникнути зустрічного удару: кювет, паркан, чагарник, навіть дерево — краще йде на вам автомобіля.

Якщо ні іншої можливості, перевести контрудар, в ковзний бічний.

Коли удар не відвернемо, найголовніше — перешкоджати своєму переміщенню вперед і захистити голову. І тому ногами упертися на підлогу, руками, напружуючи всі м’язи, в кермо, голову нахилити вперед, між рук.

Пасажир повинен закрити голову саме руками і завалитися набік. Якщо із Вами поруч дитина, його треба міцно притиснути, закрити собою — і як і впасти набік. Найнебезпечніше місце для пасажира — переднє сидіння, тому ПДР забороняють перебувати там дітям до 14 років.

Потому, як удар стався, передусім треба визначитися, де, в (якому автомобіля) у якому становищі ви перебуваєте, не горить майже підтікає чи бензин (особливо в перекиданні). Залежно від цієї ситуації рухайтеся до виходу крізь двері чи вікно. Якщо двері відразу не відкрилися, намагатися натискати ними, швидше за все, безглуздо, вони заклинены, і треба, відкривати чи розбивати вікна.

Если машина впав у воду.

Такие аварії набагато частіше відбуваються у кіно, чим у житті, проте треба бути і до них.

Опинившись у питній воді, машина кілька днів може триматися на плаву. Буває досить кількох секунд, що з неї вискочити. Але двері відкривати годі було — вода відразу сипоне всередину, і автомобіль почне різко занурюватися. Вибиратися потрібно через відкрите вікно.

При зануренні на дно з заплющеними вікнами і дверима, повітря машині тримається кілька хвилин Це чимало. Можна включити фари, щоб машину легше було шукати, оцінити ситуацію, активно провентилювати легені, позбутися зайвої одягу, розв’язати краватка, захопити документи. І найголовніше, подумки, уявити шлях нагору.

Опинившись під водою, найкраще постаратися протиснутися крізь відкрите скло, схопившись у своїй, за дах машини. Не вдається, спробуйте відкрити двері, в жодному разі распахивайте її різко — вам завадить потік води, яка неминуче поспішити до салону.

Якщо двері заклинило, а вікно не опускається, треба розбити лобове скло — заздалегідь пошукайте, чому ви це робитимете. В усіх випадках слід, взяти руками за дах, підтягнутися, та був плисти стрімко підуть нагору.

Опинившись під водою, поза машини, майте у вигляді, що з вас це не менш 30−40 секунд. Цього предосить, щоб домогтися поверхні. Вважається, що небезпечна глибина понад 34 метрів, але знайти її падаючому автомобілю, мало можливо, хіба, що з бортом морського порома.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Конечно, список екстремальних ситуацій, що потенційно можуть статися практично з кожним, можна нескінченно. Я привела лише ті ситуації, у яких, волею долі мені довелося виявитися, і опис котрих я раніш знайшла у використовуваних довідниках і посібниках (Азартна гранепрямий момент). Метою ж моєї роботи була сформулювати, передусім на себе, основні тези, що згодом допоможуть мені уникнути влучення у різні надзвичайні ситуації, який би характер де вони носили, чи це аварія, катастрофа техногенного характеру, природна аномалія, кримінальна ситуація. Звертаю особливу увагу те що, що поради професіоналів, що пролунали вище, зрештою, зазвичай, зводяться для збереження спокою, витримки й самовладання людиною, що у небезпечну ситуацію. Не поглиблювати своє і так нелёгкое становище панікою, й намагатимуться зробити все у тому, щоб самостійно допомогти собі, хоча б полегшити своє стан до прибуття професійну допомогу до.