Луї Пастер

Луи Пастер.

ПАСТЕР, ЛУЇ (Pasteur, Louis) (1822−1895), французький мікробіолог і хімік, основоположник сучасної мікробіології. Народився 27 грудня 1822 в Частці. Закінчив Вищу нормальну школу в Парижі (1847), відразу ж захистив докторську дисертацію (1848). Викладав природні науки в Діжоні (1847−1848), був професором Страсбурзького (1849−1854) і Лилльского (з 1854) університетів. У 1857 став деканом факультету математично-природничої грамотності в Вищої нормальної школі, з 1867 — професор хімії Паризького університету. У 1888 заснував і очолив Науково-дослідний мікробіологічний інститут (згодом Пастеровский інститут).

Свое перше відкриття Пастер зробив ще студентські роки: то побачив оптичну асиметрію молекул, відмежувавши друг від друга дві кристалічні форми винної кислоти і показавши, що вони різняться своєю оптичною активністю (правоі левовращающие форми). Ці дослідження стали основою нового наукового напрями — стереохимии. Пізніше Пастер встановив, що оптична ізомерія й у багатьох органічних сполук, у своїй природні продукти, в на відміну від синтетичних, представлені лише одній з двох изомерных форм. Він відкрив спосіб поділу оптичних ізомерів з допомогою мікроорганізмів, усваивающих них.

С 1857 Пастер зайнявся вивченням процесів бродіння. Через війну численних експериментів він довів, що бродіння — це біологічний процес, обумовлений діяльністю різних мікроорганізмів. Тим самим він відкинув «хімічну» теорію німецького хіміка Ю.Либиха. Розвиваючи далі ці уявлення, він стверджував, кожен тип бродіння (молочнокислого, спиртового, оцтового) викликається специфічними мікроорганізмами («зародками»). Свою теорію бродіння Пастер викладав у що стала класичної статті Про бродінні, іменованому молочним (Sur la fermentation appele lactique, 1857). У 1861 от воно відкрило мікроорганізми, викликають маслянокислое бродіння, — анаэробные бактерії, які і що розвиваються за відсутності вільного кисню. Відкриття анаэробиоза наштовхнуло його за думку, що організмам, які живуть середовищі, позбавленої кисню, бродіння заміняє подих. Роботи Пастера заклали основи виноробства і пивоваріння. У 1860−1861 Пастер експериментально довів неможливість самозародження живих істот у сучасних умовах і з цього запропонував спосіб збереження харчових продуктів із допомогою теплової обробки (згодом названий пастеризацией).

В 1865 Пастер зайнявся вивченням природи захворювання шовковицевого шовкопряда й у результаті багаторічних інтенсивних досліджень встановив (1880) заразність хвороби та час її максимального прояви, розробив методи боротьби з ним. Вивчаючи інші заразні хвороби тварин і людини (сибірки, сказу, курячої сліпоти, краснухи свиней та інших.), дійшов остаточному висновку, що усі вони викликаються специфічними збудниками. За підсумками розробленого їм уявлення про штучному імунітет запропонував метод щеплень проти цих та інших інфекційних захворювань з допомогою ослаблених культур відповідних микроорганизмов-возбудителей. Запропонував назвати ослаблені культури вакцинами, а процедуру їх застосування — вакцинацією. У 1880 Пастер почав дослідження сказу і встановив вірусну природу цього захворювання. У 1885 їм була перша щеплення від сказу людині.

Пастер входив до академій наук багатьох країн, зокрема Петербурзької Академії наук. Складався членом Паризької Академії наук, Французької академії.

Умер Пастер в Вильнев-л «Етан 28 вересня 1895.

Пастер Л. Обрані праці, тт. 1−2. М., 1960.

Имшенецкий А.А. Луї Пастер. Життя невпинно й творчість. М., 1961.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.