Фінансова діяльність

смотреть на реферати схожі на «Фінансова діяльність «.

Перехід до ринкової економіки жадає від підприємств зв’язку підвищення ефективності виробництва, конкурентності послуг з урахуванням впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективніші форми хозяйство-вания та управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємницької инициативы.

На виконання з завдань у зв’язку проведена структурна перестройка.

Завдяки чому було підготовлена підґрунтя запровадження у діяльність суб'єктів господарювання таких адекватних ринкових відносин методів організації, як акціонування і приватизация.

Після акціонування, одній із актуальних завдань ВАТ «Електрозв'язок» стало підвищення ефективності своїх філій (районних вузлів связи).

Оскільки значної частини філій є збитковими і є з допомогою дотацій головне підприємство. Такий стан створює загрозу виживання ВАТ «Электросвязь» в ринкових відносин, втрати ринку послуг ізза конкуренции.

Перед керівниками філій поставили завдання, шляхом значного підвищення ефективності роботи, з збиткових перейти в прибыльные.

Важлива роль виконанні це завдання відводиться аналізу господарської діяльності й структури управління філії, планування з урахуванням аналізу заходів із підвищення ефективності работы.

У дипломної роботи основі статистичних даних 1998 і 1999 рр., передбачається выполнить:

1) Аналіз господарську діяльність філії Черепановский РУСИЧ ОАО.

«Электросвязь» Новосибірській области,.

2) Аналіз структури управління філії Черепановский РУС,.

3) Дати з урахуванням аналізу оцінку ефективності роботи філії та її структури управління, і навіть запропонувати заходи щодо підвищення ефективності роботи у майбутньому периоде.

1. АНАЛІЗ ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДІЯЛЬНОСТІ ФИЛИАЛА.

ЧЕРЕПАНОВСКИЙ РУС.

1.1 Аналіз розвитку послуг связи.

Завдання аналізу — оцінку розвитку послуг зв’язку в филиале.

Аналіз розвитку послуг зв’язку в натуральних показниках приведено у таблиці 1.

За даними таблиці 1, динаміка всіх показників послуг зв’язку має позитивний характер.

Найінтенсивніше розвиваються послуги міжміського телефонної зв’язку. Приріст 1999 р. становив 15,2% чи 69 262 разговора.

Причиною зростання является:

Устаткування всіх АТС району апаратурою АОН, що дозволило повністю автоматизувати вихід на міжміський связь.

Друге місце у натуральних показниках займає телеграфний зв’язок. Приріст платних телеграм 1999 р. становив 8,1% чи 937 штук.

По ДМС і СТС приріст незначительный:

ГТС — 0,8% чи 34 телефонних аппарата,.

СТС — 2,9% чи 53 телефонних аппарата.

Спостерігається зниження попиту для цієї види послуг тож необхідно активізувати роботу у даному направлении.

Отже, загалом розвитку послуг зв’язку спостерігається позитивна динаміка, особливо з що виходить міжміським переговорам і що виходить платним телеграмам. Без зміни у протягом 1998 і 1999 рр. залишається кількість міжміських і Харківського міських таксофонів, слід активізувати розвиток цих услуг.

Таблиця 1 — Динаміка розвитку послуг зв’язку. | |Кількість в |Зміни | |Найменування показників |нату-ральных | | | |показниках | | | |1998 |1999 |абсалютное|относительно| | | | | |е | |Кількість міжміських | | | | | |таксофо-нов, прим. |6 |6 |- |- | |Кількість телефонних апаратів | | | | | |ГТС, прим. |4549 |4583 |34 |100,8 | |У т.ч. основних, прим. |4390 |4428 |38 |100,9 | |Домашні телефонні апарати,| | | | | |прим. |3659 |3699 |40 |101,1 | |У т.ч. основних, прим. |3652 |3691 |39 |101,1 | |Кількість телефонних апаратів | | | | | |СТС, |1825 |1878 |53 |102,9 | |прим. |1803 |1857 |54 |103,0 | |У т.ч. основних, прим. | | | | | |Домашні телефонні апарати |1561 |1625 |64 |104,1 | |СТС, прим. |1557 |1621 |64 |104,1 | |У т.ч. основних, прим |11 |11 |- |- | |Таксофонів ГТС, прим. | | | | | |Вихідні платні телеграммы,|11 611 |12 548 |937 |108,1 | |прим. | | | | | |Вихідні платні | | | | | |междугород-ние телефонні |457 220 |526 482 |69 262 |115,2 | |розмови, | | | | | |розмов. | | | | |.

2. Аналіз основних виробничих фондів (ОПФ).

Оцінка ОПФ за звітний 1999 р. показує (таблиця 2), що значний питому вагу у структурі займають виробничі фонди 99% і лише 1% посідає невиробничі фонди (жилье).

За більш докладний аналіз видно, що його питому вагу (50,2%) у структурі ОПФ мають «Споруди і «Машини й устаткування» (43,8%).

Лише 4,3% мають «Будівлі» і 1,6% «Транспортні средства».

У 1999;му р. сталися незначні структурні зміни ОПФ.

Причиною структурних зрушень является:

— збільшення ОПФ по спорудам на 128,3 тыс. руб. з допомогою великих обсягів капітального ремонта,.

— зменшення вартістю будівлі через приватизації житла й фізичного износа,.

— зниження вартості машин і устаткування, транспортних засобів, виробничого і господарського інвентарю внаслідок фізичного й моральної износа.

За звітний 1999 р. ОПФ загалом зменшилися на 134,3 тыс. руб. чи 0,5%.

У цьому числе:

— виробничі фонди зменшилися на 50,1 тыс. руб. чи 0,2% з причин зазначеним выше.

— невиробничі фонди зменшилися на 84,2 тыс. руб. чи 24,7%.

(приватизація житла, фізичний износ).

Для вивчення руху ОПФ і характеристики їх до стану використовуємо балансовий метод:

— за повною початкової стоимости,.

— по залишкової вартості з урахуванням износа.

Аналіз проведемо з допомогою таблиці 3.

З даних таблиці 3 розрахуємо такі показатели:

Таблиця 2 — Динаміка і структура основних виробничих фондов.

| |Вартість, тыс.руб.|Структура, % |Зміни | |Види основних виробничих фондів | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |относительно|абсалютное| | | | | | |е | | |Будівлі |1206,3 |1122,1 |4,6 |4,3 |93 |-84,2 | | | | | | | | | |Споруди |12 904,6 |13 032,9 |49,4 |50,2 |101,0 |128,3 | | | | | | | | | |Машини й устаткування |11 444,9 |11 382,1 |43,8 |43,8 |99,5 |-62,8 | | | | | | | | | |Транспортні кошти |525,1 |409,5 |2,0 |1,6 |78,0 |-115,6 | | | | | | | | | |Виробничий і Київський господарський інвентар |38,6 |38,6 |0,2 |0,1 |- |-0,1 | |Разом: |26 119,5 |25 985,2 |100,0 |100,0 |99,5 |-134,3 | |До того ж: | | | | | | | |виробничі |25 778,4 |25 728,3 |98,7 |99,0 |99,8 |-50,1 | |невиробничі |341,1 |256,9 |1,3 |1,0 |75,3 |-84,2 |.

1) Коефіцієнт обновления.

Кобн=[pic]. 100 = [pic]. 100 =0,6%, (1) де: Фвв — ОПФ запроваджувані нові (тыс.руб.).

Фкг — ОПФ наприкінці року (тыс.руб.).

2) Коефіцієнт выбытия.

Квыб=[pic]. 100=[pic]. 100 = 0,4%, (2) де: Фвыб — ОПФ выбывшие протягом року (тыс.руб.).

Порівнюємо коэффициенты:

Кобн>Квыб= 0,6% > 0,4%.

Висновок: Оновлення ОПФ 1999 р. незначно випереджало вибуття. Процес відновлення ОПФ йде повільними темпами.

3) Коефіцієнт зносу початку года.

Кизн н.г.=[pic]. 100%=[pic].100=73,4%, (3) де: Інг — знос ОПФ початку року (тыс.руб.), дані з Ф-4 бухгалтерського отчета.

Фнг — вартість ОПФ початку року (тыс.руб.).

Коефіцієнт зносу наприкінці года.

Кизн к.г.=[pic]. 100=[pic].100=76,2%, (4).

Висновок: Оцінка коефіцієнтів зносу показує, що позитивний стан ОПФ наприкінці 1999 р. ухудшилось.

Кизн н.г. < Кизн к.г.

4) Коефіцієнт годности.

Кгодн нг =[pic]. 100=[pic]. 100 = 26,6%, (5).

Фост нг=Фнг — Інг = 26 119,5−19 189,6=6929,9 тыс. руб., (6).

Кгодн кг=[pic]. 100=[pic]. 100 = 23,8%, (7).

Фост кг = Фкг — Икг = 25 985,2 — 19 802,2 = 6183,0 тыс. руб., (8).

Аналіз коефіцієнтів придатності показує, що придатність ОПФ наприкінці 1999 р. погіршилася з 26,6% до 23,8%.

Результатів аналізу зведемо в таблицю 4.

Показники використання ОПФ следующие:

1) Фондовооруженность — показує скільки фондів посідає 1 работающего.

W = [pic]([pic]), (9) де: Т — среднесписочная кількість працівників, чел.

Ф — середньорічна вартість ОПФ, тыс.руб.

2) Фондовіддача — доходи на одиницю вартості фондов.

V = [pic] ([pic]), (10) де: Д — доходи — у тыс.руб.

3) Фондоемкость — показує скільки фондів посідає 1 карбованець доходов.

З = [pic] ([pic]), (11).

Вихідні дані для аналізу взяті з Ф-65 «Звіт послуги сявзи», бухгалтерського звіту форма № 4, штатного расписания.

Аналіз проведемо в таблиці 5.

З даних таблиці 5 можна зробити выводы:

1) Показник фондовооруженнсти в у поступовій динаміці знижується. Необхідно відновлення ОПФ або зменшення штату з допомогою зростання продуктивності труда.

2) Показник фондовіддачі зменшився на 16% з допомогою зниження доходів основний діяльності. Динаміка положительная.

3) Рівень фондоємності 1999 р. зменшився на 12,8% з допомогою зниження доходів. Динаміка положительная.

Отже, попри позитивну динаміку фондовіддачі і фондоємності, фондовооруженность показує необхідність обновле-ния швидшими темпами ОПФ.

Таблиця 3 — Баланс ОПФ за повною початкової вартості | |Наявність |Надійшло у звітній року |Вибуло у звітній року |Наявність | |Види основних фондів |початку | | |наприкінці | | |року | | |року | | | | |Введення |Безвозмезд| |Через |Безвозмезд| | | | |Усього |нових |-ные і |Усього |старості |-ное і | | | | |тыс.руб. |фондів |інші |тыс.руб. |і зносу |інші | | | | | |тыс.руб. |поступлени| |тыс.руб. |вибуття | | | | | | |я | | |тыс.руб. | | | | | | |тыс.руб. | | | | | |Основні фонди |26 119,5 |216,4 |158,3 |58,1 |350,7 |93,0 |257,7 |25 985,2 | |До того ж: | | | | | | | | | |Будівлі |1206,6 | | | |84,2 | |84,2 |1122,1 | |Споруди |12 904,6 |128,3 |128,3 |- |- |- |- |13 032,9 | |Машини й устаткування |11 444,9 |88,4 |30,0 |58,1 |253,7 |89,0 |- |11 279,3 | |Транспортні кошти |525,1 | | | |12,8 |4,0 |8,8 |512,3 |.

Таблиця 4 — Показники руху, і стану ОПФ | |Величини показників | |Показники | | | |Початок |Кінець року | |Основні доходи, тыс.руб. |26 119,5 |25 985,2 | |Знос ОПФ, тыс.руб. |19 189,6 |19 802,2 | |Залишкова вартість ОПФ, тыс.руб. |6929,9 |6183,0 | |Коефіцієнт відновлення ОПФ, % | |0,6 | |Коефіцієнт вибуття ОПФ, % | |0,4 | |Коефіцієнт зносу ОПФ, % |73,4 |76,2 | |Коефіцієнт придатності ОПФ, % |26,6 |23,8 |.

Таблиця 5 — Динаміка основних показників ОПФ | |Року |Изминения | |Показники | | | | |1998 |1999 |абсолютні|% | |Обсяг продукції, тыс.руб. |6546,6 |7600,8 |1054,2 |116,1 | |Середньорічна вартість ОПФ, |26 119,5 |25 985,2 |-134,3 |99,5 | |тыс.руб. | | | | | |Среднесписочная чисельність |123 |125 |2,0 |101,6 | |працівників, чол. |212,4 |207,9 |-4,5 |97,9 | |Фондовооруженность, руб./чел. |0,25 |0,29 |0,04 |116,0 | |Фондовіддача, руб. Д/руб.ОПФ |3,9 |3,4 |-0,5 |87,2 | |Фондоемкость, руб. ОПФ/руб.Д | | | | |.

1.3 Аналіз оборотних засобів (ОС).

Проведемо оцінку складу і структури оборотних засобів, і навіть їх использования.

Вихідними даними будуть — бухгалтерський звіт, форма 65 «Звіт послуги сязи».

Аналіз наведемо в таблиці 6.

Оборотні фонди РУСИЧ діляться на дві составляющие:

— виробничі оборотні фонды,.

— фонди обращения.

У цілому 1999 р. ОС збільшилися на 1302,0 тыс. руб. чи 28,2%.

До того ж: — Виробничі запаси збільшилися на 56,4 тыс. руб. чи 9,4%. Здебільшого це такі матеріали як, кабельна продукція, провід, стовпи, залізобетонні приставки. Причини — підвищення. — Витрати майбутніх періодів — це передплата, нарахування відпускних, оренда, збільшено 1999 р. на 65,1 тыс. руб. чи 508,6%.

Причиною є збільшення оплати праці, підвищення цін оренду й підписку. — У цілому нині виробничі ОС 1999 р. зросли на 121,5 тыс. руб. чи 99,8% за зазначеними причин. — Готова продукція складі - спостерігається динаміка до їх зниження. Здебільшого це матеріали і продукція для перепродажу (УКВ-радиоприемники, телефонні апарати). Причина — через підвищення цін упав попит з цього продукцію. — Дебіторська заборгованість — спостерігається динаміка до їх зниження. Це слід відзначити як момент, т.к. ведеться посилена робота з її зниження. Знижено на 132,8 тыс. руб. чи 12,9%. — Інші оборотні активи — це розрахунки з вищестоящої організацією, збільшено на 868,2 крб. чи 33,5%. Причина — підвищення розміру відрахувань у зв’язку з централізацією прибутку на АТ для розрахунків з контактам за устаткування від іноземних постачальників. — Кошти до каси і розрахунковий рахунок мають позитивну динаміку 449,5 тыс. руб. чи 124,4%. Причини — збільшення доходів від послуг, зниження дебиторской.

У цілому нині приріст фондів звернення становив 1180,4 крб. чи 99,5%.

Аналіз структури ОС показує, що найбільше питому вагу належить фондам звернення (86,7% і 87,6% 1998 та 1999 г. г.).

Серед елементів структури найбільша питома вага займають: — інші оборотні активи (58,5%).

— дебіторська заборгованість (15,2%),.

— кошти філії (13,7%),.

— виробничі запасы.

Таблиця 6 — Склад і структура ОС філії |Склад елементів оборотних |Вартість |Структура, |Динаміка | |коштів |ОС, |% | | | |тыс.руб. | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |абсолютна|% | |1. Виробничі ОС |613,3|734,8|13,3 |12,4 |121,5 |199,8| |До того ж: | | | | | | | |виробничі запаси | | |13,0 |11,1 |56,4 | | |витрати майбутніх періодів |600,5|656,9|0,3 |1,3 |65,1 |109,4| |2. Фонди звернення | | |86,7 |87,6 |1180,4 | | |До того ж: |12,8 |77,9 | | | |608,6| |готову продукцію складі |3999,|5179,|0,3 |0,2 |-4,4 | | |дебіторська заборгованість |3 |7 |22,4 |15,2 |-132,8 |199,5| |інші оборотні активи | | |56,2 |58,5 |868,2 | | |кошти у касу і |13,1 |8,7 | | | | | |на розрахунковий рахунок |1031,|898,6|7,8 |13,7 |449,5 |66,4 | |Усього |4 | |100,0|100,0|1302,0 | | | |2593,|3461,| | | |133,5| | |4 |6 | | | | | | | | | | | | | | |361,3|810,8| | | |224,4| | | | | | | | | | |4612,|5914,| | | |128,2| | |5 |5 | | | | |.

Ефективність використання оборотних засобів характеризується наступним показателем:

1) Коефіцієнт оборотності ОС.

Брила= [pic], (12) де: Д — доходи основний діяльності у період (тыс.руб.),.

Ос — середня вартість оборотних засобів за аналізований период.

2) Тривалість одного оборота.

Кб= [pic](дней), (13) де: Чд — число днів, у періоді (рік — 360 днів, квартал — 90 дней).

3) Коефіцієнт завантаження оборотних средств.

Кз= [pic]= [pic], (14).

4) Ефекти поліпшення використання ОС.

?Ос= ([pic]). (Кд1 — Кд2), (15).

Аналіз проведемо в таблиці 7.

Таблиця 7 — Динаміка використання оборотних засобів | |Величина |Зміна | |Найменування показників |показників | | | |1998 |1999 |абсолютне|% | |Виручка від, тыс.руб. |6546,6 |7600,8 |1054,2 |116,1 | |Середньорічна вартість оборотних | | | | | |коштів, тыс.руб. |4072,7 |5263,5 |1190,8 |129,2 | |Оборотність оборотних засобів, | | | | | |обертів |1,6 |1,5 |-0,1 |93,8 | |Тривалість одного обороту, днів |227,1 |252,7 |25,6 |111,3 | |Коефіцієнт завантаження засобів у |0,6 |0,7 |0,1 |116,7 | |обороті | | | | |.

Оцінка динаміки використання оборотних засобів показывает:

1) Оборотність ОС 1999 р. знизилася на 6,2%.

Коб.1998 > Коб.1999 Це значит, что 1999 р. його оборотні кошти використовувалися менш ефективно, ніж у 1998 г.

2) Тривалість одного обороту 1999 р. збільшилася на 11,3% чи 25,6 дня.

Це означає, що створення 1999 р. обсягу послуг еквівалентного 1998 року знадобилося ОС больше.

3) Коефіцієнт завантаження 1999 р. збільшений на 116,7%.

Це означає, що у отримання 1 крб. доходів у 1999 р. ОС витрачено більше, аніж 1998 г.

5) Причини: Висока дебіторська заборгованість, великі матеріальні запаси на складе.

Отже, 1999 р. використання ОС має динаміку до їх зниження. Відповідно знижена ефективність використання оборотних засобів. Необхідно на наступні періоди спланувати заходи підвищення ефективність використання ОС, збільшення їх оборачиваемости.

1.4 Аналіз доходов.

Доходи (виручка) є важливим показником діяльності філії на ринку послуг зв’язку. Вони впливають на результат господарюючого суб'єкту — отримання прибыли.

Щоб оцінити вплив різних чинників формування доходів філії у цьому підрозділі передбачається проаналізувати доходів за такими показателям:

1) Джерела доходов,.

2) Аналіз доходів основний діяльності з подотраслям,.

3) Аналіз доходів основний діяльності з видам платних услуг.

Для аналізу використані вихідні дані з форми № 65. Звіт послуги зв’язку за 1998 і 1999 рр. Доходи від послуг є доходами основний діяльності РУС.

Доходи основний діяльності - це прибуток від реалізації послуг связи:

— бюджетним организациям,.

— населению,.

— госпрозрахунковим организациям.

Доходи міжміського телефонному зв’язку складаються з виручки від надання платних послуг связи:

— вихідні міжміські розмови по автоматичної зонової связи.

(АЗТС),.

— вихідні міжміські розмови по замовний системі через телефоністку (МТС),.

— вихідні розмови з питань міжнародної телефонному зв’язку, від міжміських таксофонів .

Доходи від послуг ГТС:

— абонплата користування телефоном,.

— настановна плату доступом до мережі загального користування, оренда прямих дротів ГТС,.

Таблиця 8 — Джерела доходов.

| |Виручка, |Структура, |% | |Найменування показників |тыс.руб. (без |% |[pic] | | |ПДВ) | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 | | |1. Доходи від послуг загального | | | | | | |користування |6331,3 |7432,2 |96,7 |97,8 |117,4 | |До того ж: | | | | | | |від бюджетних установ |871,6 |827,6 |13,3 |10,9 |95 | |від населення |2984,3 |3786,0 |45,6 |49,8 |126,9 | |від госпрозрахункових організацій |2475,4 |2818,6 |37,8 |37,1 |113,9 | |2. Інші доходи |215,3 |168,6 |3,3 |2,2 |78,3 | |Усього доходів |6546,6 |7600,8 |100 |100 |116,1 |.

[pic].

Рис. 1.

— кошти від таксофонів ГТС.

Доходи від послуг СТС:

— абонентну плату за користуванням телефоном СТС,.

— настановна Плата доступом до мережі загального пользования,.

Доходи від послуг документальної связи:

— за вихідні платні телеграми зокрема. международные,.

— за оренду каналов,.

— за абонентське обслуживание,.

— від передачі данных,.

— від телематических служб.

Інші доходи складаються з выручки:

— від продажу телефонних апаратів і УКХ приемников,.

— за відпустку теплоенергії районному вузлу поштового зв’язку (РУПС), який опалюється від власної котельної РУС,.

— за відпустку матеріалів на сторону.

Структура доходів — це частка, яку становить той чи інший вид доходу на загальних доходах.

Розрахунок структури проводиться у разі формулі di = [pic]. 100, (16) де: di — частка певного виду доходу, %.

Дi — прибутки від виду деятельности.

Д — загальні доходы.

Розрахунок структури доходів проведемо в таблиці 8.

Аналіз структури доходів показує, що більшість виручки РУСИЧ одержує вигоду від основний діяльності (96,7% і 97,8% відповідно 1998 і 1999 г. г.).

У основних доходах найбільшу частку становить прибуток від населення. На місці прибуток від госпрозрахункових организаций.

Найнижча частку у структурі доходів становить прибуток від бюджетних организаций.

Важливим чинником впливає формування доходів від послуг зв’язку є реформи економіки страны.

Через зупинення промислових і сільськогосподарських підприємств стався відсів телефонів госпрозрахункових организаций.

Відповідно збільшилася кількість телефонів квартирного сектора. Це своє чергу вплинув формування доходів т.к. тарифи послуги зв’язку населенню і госпрозрахункових організацій значно отличается.

І, є основним джерелом доходів філії є прибутки від послуг загального користування. У 1999;му р. спостерігалася позитивна динаміка доходів у 1,174 за рахунок населення і побудову госпрозрахункових организаций.

Таблиця 9 дає можливість проаналізувати доходи основний діяльності з підгалузей связи.

Структура доходів основний деятельности.

Аналіз структури доходів по підгалузей проведемо в таблиці 9 по формулі: di = [pic]. 100, (17) де: di — частка підгалузі прибутків основний діяльності (dмтс, dгтс, dстс, dдокум), %.

Дi — доходи підгалузі, тыс.руб.

Досн — доходи основний діяльності, тыс.руб.

Аналіз структури доходів показує, що основна частка прибутків основний діяльності становлять доходи підгалузі МТС (48,6% і 49,9% відповідно 1998 і 1999 рр.). У звітному 1999 р., частка доходів МТС зросла на 1,3%.

З другого краю місці частка доходів від підгалузі ГТС (31,6% і 35,6% відповідно 1998 і 1999 г. г.).

У звітному 1999 р. частка доходів підгалузі ГТС зросла на 4%.

На місці частка доходів підгалузі СТС (17,6% і 12,2% відповідно 1998 і 1999 г. г.).

Таблиця 9 — Динаміка доходів основний діяльності |Найменування підгалузі |Виручка, тыс.руб. |Структура, |% | |зв'язку |(без ПДВ) |% |[pic] | | |1998 |1999 |1998 |1999 | | |1. МТС |3078,6 |3709,0 |48,6 |49,9 |120,5 | |2. ГТС |2001,4 |2649,7 |31,6 |35,6 |132,4 | |3. СТС |1114,9 |904,8 |17,6 |12,2 |81,2 | |4. Документальна зв’язок |136,4 |168,7 |2,2 |2,3 |123,7 | |Усього доходів |6331,3 |7432,2 |100 |100 |117,4 | |У т.ч. від населення |2984,3 |3786 |47 |50,1 |126,9 |.

[pic]Рис.2.

У звітному 1999 р. частка доходів підгалузі СТС знизилася на 5,3%.

Найменша частка у доходах основний діяльності в підгалузі документальної зв’язку (2,2% і 2,3% відповідно 1998 і 1999 г. г).

У звітному 1999 р. частка доходів підгалузі документальної зв’язку зросла на 0,1%.

Індексацію доходів основний діяльності звітного і базисного року у підгалузей проведемо за такою формулою: і = [pic]. 100, (18) де: і - індекс доходів підгалузей звітного року у відношення до базисному, %.

Д1 — доходи підгалузі у звітній (1999 р.) тыс.руб.

Д0 — доходи підгалузі в базисному (1998 р.) тыс.руб.

Розрахунок наведемо за даними таблици 9. Проведемо також індексацію загальних доходів основний деятельности.

Iосн = [pic]. 100 = [pic]. 100 = 1,174. 100%, (19).

Аналіз доходів індексним методом дає такі результаты:

— доходи МТС зросли звітному року порівняно з базисним в 1,2 разу чи 20,5%,.

— доходи ГТС зросли звітному року за відношення до базисному в 1,3 разу чи 32,4%,.

— доходи документальної зв’язку зросли звітному року у 1,24 разу чи на.

23,7%,.

— прибутки від населення в 1,27 разу чи 26,9%.

Доходи основний діяльності зросли 1999 р. проти 1998 р. в 1,174 разу чи 17,4%.

Для оцінки кожної підгалузі на приріст доходів використовуємо індексний метод.

?i[pic]=?ij. dj 0 = [pic], (20) де: ?ij — величини приросту галузі звітному періоді dj 0 — частка доходів галузі базовому периоде.

1) МТС: ?i[pic]= 0,205. 48,6% = 10%.

2) ГТС: ?i[pic]= 0,324. 31,6% = 10,2%.

3) СТС: ?i[pic]= -0,188. 17,6% = -3,3%.

4) Документальна зв’язок ?i[pic]= 0,237. 2,2% = 0,52%.

?i[pic]+ ?i[pic]+ ?i[pic]+ ?i[pic]= ?JД = 17,4%.

Результати підрахунків показують, що найбільший вплив на приріст доходів у 1999 р. має галузь ГТС (10,2%).

Друге місце у формуванні приросту займає підгалузь МТС (10%).

По підгалузі СТС отримано негативний результат (-3,3%) тобто. зниження доходів у звітному году.

Найкоротший впливом геть приріст доходів має документальна зв’язок (0,52%).

Отже, найбільший вплив формування доходів основний діяльності філії надає підгалузь МТС і ГТС. У динаміці слід відзначити інтенсивний ріст доходів від підгалузі ГТС 1,324 раза.

Потрібно здійснити докладний аналіз доходів підгалузі СТС і спланувати заходи усунення негативною динамики.

Для аналізу доходів за видами послуг використовуємо вихідні данные:

— форма № 65 — зв’язок «Дані послуги зв’язку» за 1998 і 1999 г. г.

— форма № 13.

Завдання аналізу — провести глибше дослідження доходів по кожної підгалузі. Розглянути кожну підгалузь за видами платних услуг.

Визначити структуру і надасть динаміки доходів, і навіть вплив видів платних послуг формування приросту доходів по підгалузі. Виявити вплив чинників формування доходов.

Розрахунки проведемо з допомогою методики (), (), () ???

Аналіз структури доходів МТС (таблиця 10) показує, головним джерелом формування доходів МТС є вихідні міжміські і міжнародні розмови (практично 100%).

Причому 1999 р. прибутки від вихідних розмов більше, ніж 1998 р. на 20,5%.

Вихідні розмови предоставлялись:

— бюджетним организациям,.

— населению,.

— госпрозрахунковим организациям.

З аналізу структури доходів видно, що найбільше питому вагу займають доходи одержані від господарських організацій (56,1% і 54,1% в 1998 і 1999 г. г.).

Друге місце по питомій вазі займають прибутки від населення (34,7% і 39,7% 1998 та 1999 г. г).

Найнижчий питому вагу становлять прибутки від бюджетних установ (9,3% і 6,2% 1998 та 1999 рр.). У 1999 р. прибутки від бюджетних установ знизилися на 20%.

Причини снижения:

— недостатнє фінансування послуги связи,.

— лімітування коштів у послуги зв’язку в бюджете.

Аналіз свідчить, що як все швидше ростуть прибутки від населення (37,9%) і більше повільними темпами від господарських організацій (16,4%).

Таблиця 10 — Динаміка доходів МТС | |Кількість |Виручка, |Структура, % |% |Вплив| |Найменування виду послуг | |тыс.руб. | |[pic] |виду | | | | | | |послуг | | | | | | | | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | | | |1. Вихідні міжміські та укладені міжнародні | | | | | | | | | |розмови |457 220 |526 482 |3078,5 |3708,2 |100 |100 |120,5 |20,5 | |До того ж: | | | | | | | | | |від бюджетних установ | | |285,6 |228,4 |9,3 |6,2 |80 |-1,9 | |від населення | | |1067,2 |1472,0 |34,7 |39,7 |137,9 |13,2 | |від госпрозрахункових організацій | | |1725,7 |2007,8 |56,1 |54,1 |116,4 |9,2 | |З рядки 1 | | | | | | | | | |міжнародні розмови | | |215,2 |347,4 |7,0 |9,4 |161,4 | | |розмови по АЗТС |431 846 |506 935 |2857,6 |3475,6 |92,8 |93,7 |121,6 | | |розмови по замовний системі обслуговування |25 374 |19 547 |174,6 |166,8 |5,7 |4,5 |0,96 | | |міжміські таксофони | | |46,3 |65,8 |1,5 |1,8 |142 | | |2. Інші доходи | | |0,1 |0,8 |0,01 |0,03 |800 | | |Усього | | |3078,6 |3709,0 |100 |100 | |20,5 |.

Причини следующие:

— скорочення кількості телефонів, і навантаження від абонентів господарських підприємств у зв’язку з важким фінансовим положением,.

— збільшення квартирного сектора з допомогою перерозподілу отсеявшихся телефонів госпрозрахункових підприємств, і навіть з допомогою розвитку телефонів переважно квартирного сектора. Основне впливом геть приріст витрат у 1999 р. справила виручка за вихідні розмови від населення (13,2%) і південь від бюджетних установ (92,2%).

Аналіз структури доходів від вихідних розмов показує інтенсивний ріст міжнародних розмов (61,4% 1999;го г.).

Причини прироста:

— міграція частини російського населення країни далекого зарубежья,.

— перехід у розряд міжнародних — розмов із державами СНД чи ближнього зарубежья.

По способу сполуки найбільша питома вага займають розмови по автоматичної зонової зв’язку (АЗТС) з допомогою автоматизації міжміського зв’язку (93,7%).

З другого краю місці розмови по замовний системі обслуговування (4,5%).

На місці розмови по міжміським таксофонам (1,8%).

Висновок: У цілому нині междугородняя галузь динамічно розвивається. Зростання доходів у 1999 р. становив 20,5%. Спостерігається зростання кількості міжнародних розмов в натуральних одиницях (69 262 разговора).

Оцінка впливу чинників на динаміку доходів МТС.

Основні чинники впливом геть доходи МТС:

— зміна обсягу наданих услуг,.

— зміна тарифів послуги связи.

Оцінку впливу чинників проведемо двома методами:

— індексним методом,.

— методом абсолютних різниць i[pic]= [pic] - індексний метод, (21).

?Дq =[pic]q1 m0- [pic]q0m0 — метод абсолютних різниць, (22) i[pic] = [pic], (23).

?Дm = [pic]q1m1 — [pic]q1m0 де: i[pic] - індекс доходів залежно через зміну обсягів послуг, i[pic] - індекс доходів залежно через зміну ціни на всі послуги, q1 — обсяг послуг у 1999 року q1 = 526 482 розмов q0 — обсяг послуг у 1998 року q0 = 457 220 розмов m0 — середня ціна (середня такса МТС) 1998 р. m0 = 6,78 m1 — середня ціна (середня такса МТС) 1999 р. m1 = 7,0.

Розрахунок вплив чинників зведений в таблиці 11.

Таблиць 11 — Вплив чинників зміну доходів МТС | |Вплив чинників | | | | |Найменування видів | | |послуг | | | |Абсолютна |Відносна | | |Обсягу, |ціна |Обсягу, |ціна | | |тыс.руб. | |тыс.руб. | | |Вихідні міжміські| | | | | |і безкоштовні міжнародні |466 033 |142 151 |1,15 |1,04 | |розмови | | | | |.

Висновок: Основним чинником впливає зміну (збільшення) доходів МТС є збільшення кількості (обсягу) вихідних міжміських і міжнародних разговоров.

Визначаємо динаміку обсягу й доходів по ГТС (таблиця 12).

Джерелами доходів підгалузі являются:

— виручка за обслуговування абонентів ГТС,.

— прибуток від встановлення і переустановки телефонів ГТС,.

— кошти від міських таксофонов,.

— інші доходы.

Аналіз структури показує, що найбільше питому вагу в формуванні доходів ГТС займає абонплата за обслуговування абонентів ГТС (83% і 89% 1998 та 1999 г. г.).

У 1999;му р. доходи по абонплаті зросли порівнянні 1998 р. на 42%.

Абонплата поступала:

— від бюджетних установ (зростання на 15,8%).

— від населення (зростання на 62,1%).

— від госпрозрахункових організацій (зростання на 19,4%).

Спостерігається інтенсивний ріст доходів від населения.

Друге місце по питомій вазі займає послуга встановлення і пересановки телефонів (16% і 10,7% 1998 та 1999 г. г.).

Ця послуга перебуває у прямої залежності від попиту установки телефонів. У 1999;му р. спостерігалося зниження попиту, великий відсів телефонів, що з працею вдалося відновити. Низький питому вагу (0,2%) прибутків ГТС займають кошти від міських таксофонов.

Причины:

— застарілий таксофонный парк,.

— розкрадання таксофонів, у зв’язку з ніж РУСИЧ неохоче розвиває цю услугу.

Висновок: У цілому нині підгалузь ГТС розвивається динамічно зростання доходів становив 32,4% 1999 р. проти 1998 г.

Таблиця 12 — Динаміка доходів ГТС | |Кількість |Виручка, тыс.руб. |Структура, % |% |Вплив| |Найменування виду послуг | | | |[pic]|вида | | | | | | |послуг | | | | | | | | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | | | |1. Обслуговування абонентів ГТС | | | | | | | | | |(абонентська і покилометровая плата) |4380 |4418 |1661,8 |2360,7 |83 |89,1 |142 |34,9 | |бюджетних організацій | | |329,1 |381,2 | | |115,8|2,6 | |населення |3652 |3691 |908,8 |1473,4 | | | |28,2 | |госпрозрахункові організації | | |423,9 |506,1 | | |162,1|4,1 | |2. Установка і перестановка телефонів |220 |150 |320,6 |283,3 |16 |10,7 | |-1,85 | |бюджетних організацій | | |24,6 |40,5 | | |119,4|0,8 | |населення | | |268,1 |199,9 | | | |3,4 | |госпрозрахункові організації | | |27,9 |42,9 | | |88,4 |0,8 | |3. Міські тасофоны |10 |10 |2,9 |4,7 |0,2 |0,16 |164,6|0,1 | |населення | | |2,9 |4,7 | | | |0,1 | |4. Інші доходи | | |16,1 |1,0 |0,8 |0,04 |74,6 | | |госпрозрахункові організації | | |16,1 |1,0 | | |156 | | |Усього | | |2001,4 |2649,7 |100 |100 |162,1|32,4 | |До того ж | | | | | | | | | |бюджетних організацій | | |368,9 |421,7 |18,4 |15,9 |162,1|2,6 | |населення | | |1179,8 |1678,0 |59 |63,3 | |24,9 | |госпрозрахункові організації | | |452,7 |550,0 |22,6 |20,8 | |4,9 | | | | | | | | | | | | | | | | | | |132,4| | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |119,3| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |142,2| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |121,5| |.

Основні чинники впливу доходи ГТС:

— зміна тарифів послуги ГТС,.

— зміна обсягів наданих услуг.

Оцінку впливу чинників проведемо за методикою наведеної у п. 1 Вихідні дані таблиця 12. Розрахунки зведемо в таблицю 13.

Таблиця 13 — Вплив чинників зміну доходів ГТС | |Вплив чинників | |Найменування видів послуг | | | |Абсолютна |Відносна | | |обсягу |цін |обсягу |цін | |1. Обслуговування абонентів ГТС |14,4 |684,8 |1,01 |1,4 | |(од.) |-102,2 |64,2 |0,68 |1,29 | |2. Установка, переустановка |0 |1,8 |0 |1,62 | |телефонів | | | | | |3. Міські таксофони | | | | |.

За даними таблиці 13 видно, основним чинником впливає з доходів отримані за обслуговування абонентів ГТС, установки переустановки телефонів і південь від міських таксофонів є збільшення ціни на рахунок з допомогою инфляции.

Визначимо динаміку обсягу й доходів по СТС.

Джерелом доходів підгалузі СТС служат:

— абонплата за обслуговування телефонів СТС,.

— установка, переустановка телефонів СТС.

Розрахунки зведемо в таблиці 14.

За результатами аналізу видно, що найбільше питому вагу у структурі Доходів займає абонплата за обслуговування телефонів СТС (86,1% і 52,5 в 1998 і 1999 г. г.).

Слід зазначити, що найбільше питому вагу у цьому виді послуги мають прибутки від населення (49,1% і 52,5% 1998 та 1999 г. г.).

У цілому нині доходи — у 1999 р. за обслуговування абонентів знижено на 16%.

Причини зниження: перерозподіл телефонів з госпрозрахункових організацій квартирне сектор. Здебільшого через відсіву телефонів у колишніх радгоспах района.

Аналіз послуг за установці і переустановці показує, що сталося різке зниження цього виду доходів з допомогою населения.

(-39,2%).

Установки телефонів госпрозрахунковим організаціям зросли на 1,5%.

Причини зниження доходів СТС:

— зниження попиту на установки телефонів у зв’язку з різким стрибком інфляції у серпні 1998 г.

Оцінимо вплив чинників на динаміку доходів СТС (таблиця 15).

Основними чинниками, впливають з доходів СТС:

— зміна тарифов,.

— зміна обсягів наданих услуг.

Оцінку впливу чинників проведемо за методикою наведеної у п. 1. Вихідні дані таблиці 14. Аналіз наведемо в таблиці 15.

Таблиця 15 — Вплив чинників зміну доходів СТС | |Вплив чинників | |Найменування видів послуг | | | |Абсолютна |Відносна | | |обсягу |цін |обсягу |цін | |1. Обслуговування абонентів СТС |28,6 |185,7 |1,03 |0,81 | |(од.) |-125,2 |28,8 |0,36 |1,42 | |2. Установка, переустановка | | | | | |телефонів | | | | |.

За показниками здобутих у таблиці видно, що у доходи за обслуговування абонентів СТС вплинуло зниження ціни на рахунок перерозподілу телефонів з сектора економіки в квартирне, рахунок різниці в тарифах. На доходи за встановлення і переустановки телефонів вплинуло зниження обсягу установок.

Висновок: Необхідно активізувати у наступних періодах по розвитку телефонов.

Таблиця 14 — Динаміка доходів СТС | |Кількість |Виручка, тыс.руб. |Структура |% |Вплив| |Найменування виду послуг | | | |[pic]|вида | | | | | | |послуг | | | | | | | | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | | | |1. Обслуговування абонентів СТС | | | | | | | | | |(абонентська і покилометровая плата) |1803 |1857 |960,4 |806,6 |86,1 |89,2 |84 |-13,8 | |бюджетних організацій | | |149,0 |127,2 |13,4 |14,1 |85,4 |-2 | |населення |1557 |1621 |597,2 |475,3 |49,1 |52,5 |86,7 |-6,4 | |госпрозрахункові організації | | |264,2 |204,1 |23,7 |22,6 |77,3 |-5,4 | |2. Установка і перестановка телефонів | | |154,5 |98,1 |13,9 |10,8 |63,5 |-5,1 | |бюджетних організацій | | |6,6 | |0,6 | | |0,6 | |населення | | |127,9 |77,8 |11,5 |8,6 |60,8 |-4,5 | |госпрозрахункові організації | | |20,0 |20,3 |1,8 |2,3 |101,5|0,03 | |Усього | | |1114,9 |904,8 |100 |100 | |-18,9 | |До того ж | | | | | | |81,2 | | |бюджетних організацій | | |155,6 |127,3 |14,1 |14,1 | |-2,5 | |населення | | |675,1 |553,1 |61,1 |61,1 |81,8 |-11 | |госпрозрахункові організації | | |284,2 |224,4 |24,8 |24,8 |81,9 |-5,4 | | | | | | | | |79 | |.

Визначимо динаміку обсягу й доходів за галуззю «Документальна связь».

Джерелами доходів підгалузі «Документальна зв’язок» служит:

— виручка за вихідні телеграммы,.

— виручка за оренду каналов,.

— виручка за абонентське обслуживание,.

— прибуток від передачі данных,.

— прибутки від телематических служб.

Розрахунки наведені у таблиці 16.

Аналіз структури доходів показує, що найбільше питому вагу у загальній виручці належить виручці від вихідних телеграм (71,1% і 75,2% 1998 та 1999 г. г.).

Доходи від вихідних телеграм збільшився у 1999 р. на 30,7%.

З доходів за вихідні телеграми найбільша питома вага займає прибуток від населення (45,4% і 48,1% 1998 та 1999 г. г.).

Розмір доходів від населення 1991 р. збільшилася на 31%.

Доходи за вихідні телеграми від госпрозрахункових організацій по питомій вазі 1998 р. становили 37,4%, а 1999 р. 10,9%.

У 1999;му р. сталося зниження доходів у цій послузі на 64,1%.

Причиною може бути важкий фінансовий становище більшості госпрозрахункових предприятий.

Незначне зниження частки 1999 р. відбулося доходах за телеграми від бюджетних установ (22% і 16,3% в 1998 і 1999 г. г.).

Відповідно, у 1999 р. на 8,7% знизилися доходи у цій услуге.

Таблиця 16 — Динаміка доходів від Документальної зв’язку | |Кількість |Виручка, тыс.руб. |Структура |% |Вплив| |Найменування виду послуг | | | |[pic] |виду | | | | | | |послуг | | | | | | | | | | | | |1998 |1999 |1998 |1999 |1998 |1999 | | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |1. Вихідні телеграми |24 496 |22 448 |97,0 |126,8 |71,1 |75,2 |130,7 |21,9 | |бюджетних організацій | | |30,0 |27,4 |22 |16,3 |91,3 |-1,9 | |населення | | |61,9 |81,1 |45,4 |48,1 |131 |14,1 | |госпрозрахункові організації | | |51,0 |18,3 |37,4 |10,9 |35,9 |-24 | |До того ж: міжнародні | | |0,6 |14,4 |0,44 |8,5 |2400 |10,6 | |бюджетних організацій | | | |4,7 | |2,8 | | | |населення | | |0,6 |9,3 |0,44 |5,5 |1550 |6,82 | |госпрозрахункові організації | | | |0,4 | |0,2 | | | |2. Оренда каналів | | | |5,4 | |3,2 | | | |бюджетних організацій | | | |2,1 | |1,3 | | | |госпрозрахункові організації | | | |3,3 | |2 | | | |3. Абонентське обслуговування |8 |5 |37,7 |30,2 |27,6 |17,9 |80,1 |-5,5 | |бюджетних організацій | | |31,2 |20,4 |22,9 |12,1 |65,4 |-7,9 | |госпрозрахункові організації | | |6,5 |9,8 |4,8 |5,8 |150,8 |2,4 | |4. Передача даних | | |1,1 |5,3 |0,8 |3,2 |481,8 | | |населення | | | |1,3 | |0,8 | | | |госпрозрахункові організації | | |0,8 |4,0 |0,6 |2,4 |500 | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |бюджетних організацій | | |0,3 | |0,2 | | | | |5. Телематические служби | | |0,6 |1,0 |04 |0,6 |166,7 | | |населення | | |0,3 |0,5 |0,2 |0,3 |166,7 | | |госпрозрахункові організації | | |0,3 |0,5 |0,2 |0,3 |166,7 | | |Усього | | |136,4 |168,7 |100 |100 |123,7 | | |бюджетних організацій | | |61,5 |49,9 |45,1 |29,6 |81,4 | | |населення | | |62,2 |82,9 |45,6 |49,1 |133,3 | | |госпрозрахункові організації | | |12,7 |35,9 |9,3 |21,3 |282,7 | |.

У доходах за вихідні телеграми, треба сказати інтенсивний зростання виручки за міжнародні телеграми. Питома вага 0,44% і 8,5% 1998 та 1999 рр. Величина доходів за міжнародні телеграми зріс у 1999 р. в 24 разу. У це прибутки від населения.

Друге місце по питомій вазі займають прибутки від абонентського обслуговування (27,6% і 17,9% 1998 та 1999 г. г.).

Проте доходи за вид послуги знизилися 1999 р. на 9,9%.

Причиною стало зниження попиту, у зв’язку з ніж у РУСИЧ закрита телеграфний станція, кількість абонентських установок знизилися з 26 штук до запланованих 4 штук. Решта абоненти безпосередньо включені у Новосибірський телеграф.

Причиною падіння попиту — появи з ринку понад скоєних технології передачі данных.

Питома вага доходів від послуг за оренду каналів і передачу даних невеличкий, хоча спостерігається тенденція роста.

Загальне збільшення доходів у 1999 р. становив 23,7%.

У цьому знизилися на 8,9% прибутки від бюджетних организаций.

У водночас: прибутки від населення на 33,3%, доходи від госпрозрахункових організацій зросла на 182,7%.

Оцінюючи впливу послуг документальної зв’язку спільний приріст доходів від цього підгалузі видно, що найбільший вплив надає прибуток від вихідних телеграмм.

Отже, зростання доходів підгалузі має позитивну динаміку, збільшення доходів у 1,237 разу. Але питому вагу підгалузі у загальних доходах ще низький, необхідно активізувати послуги, особливо з допомогою нових технологій (мережу передачі, мережу Internet і т.д.).

Оцінимо вплив чинників на динаміку доходів від Документальної связи.

Основні чинники що впливають прибутки від Документальної связи:

— зміна тарифов,.

— зміна объемов.

Оцінку впливу чинників проведемо за методикою наведеної у п. 1 Вихідні дані таблиці 16. Аналіз проведемо в таблиці 17.

Таблиця 17 — Вплив чинників зміну доходів документальної зв’язку | |Вплив чинників | |Найменування видів послуг | | | |Абсолютна |Відносна | | |обсягу |цін |обсягу |цін | |1. Вихідні телеграми |-8,1 |37,9 |0,92 |1,43 | |2. Абонентське обслуговування |-14,2 |6,65 |0,62 |1,28 |.

У зв’язку з відсутністю статистичних даних аналіз проведено з двох показателям:

— вихідні телеграммы,.

— абонентське обслуживание.

Отже, показники отримані в таблиці 17 свідчать, що динаміку послуг телеграфної зв’язку має негативний характер.

за рахунок зниження обсягів. Основне впливом геть формування доходів має тої чинник, як підвищення цін послуги телеграфної связи.

1.5. Аналіз витрат за виробництво послуг связи.

Важливими показниками, що характеризує підприємств зв’язку, є собівартість послуг. Від його рівня залежать фінансові результати підприємств, фінансове становище суб'єктів хозяйствования.

Аналіз собівартості продукції зв’язку має дуже важливе значение.

Він дає змогу з’ясувати тенденції зміни цього показника, визначити вплив чинників з його приріст, встановити резерви, і дати оцінку підприємства з використанню можливостей зниження собівартості продукції связи.

Об'єктами аналізу собівартості послуг зв’язку є такі показатели:

— повна собівартість послуг зв’язку в целом.

— видатки карбованець доходов.

— собівартість за статтями затрат.

— розподілі витрат з підгалузей связи.

Для аналізу витрат використовуємо вихідні дані з форми № 65, «Звіт про послуги зв’язку» за 1998 і 1999гг.

Проаналізуємо загальні видатки виробництво послуг связи.

Вихідними даними служитиме Ф-65 «Звіт послуги зв’язку». Оцінку загальних витрат проведемо в аналітичної формі (таблиця 18).

Для аналізу рассчитаем:

1. Абсолютна значення собівартості послуг у базовому і звітному періодах, і навіть значення собівартості в порівняних ценах.

С0=[pic]. 100 крб, (24) де Э0, Э1, Э[pic], Д0, Д1,.

Д[pic] ;

С1=[pic]. 100 крб, витрати й доходи — у 1998, 1999гг.

С[pic]=[pic]. 100 крб, й у порівняних ценах.

2. Динаміку витрат і доходов.

Iэ= [pic]. 100, Iд=[pic]. 100 де Iэ, Iд — індекси витрат і доходів, %.

Результати анализа:

1. Доходи основний діяльність у 1999 р. зросли на 17,4% (Iд=0,174).

Доходи в порівняних цінах зросли на 6% (I[pic]=1,06).

2. Витрати виробництва послуг основний діяльність у 1999 р. збільшилися проти 1998 р на 7,2% (Iэ=1,072) Витрати в порівняних цінах збільшилися на 6% (I[pic]=1,06).

Таблиця 18 — Динаміка витрат за виробництво послуг зв’язку. |Найменування показників |1998 |1999 |% | | | | |[pic] | |Виручка від, тыс.руб. |6331,|7432,|117,4 | | |3 |2 | | |Теж в порівняних цінах |6331,|6711 |106 | | |3 | | | |Витрати виробництва послуг, тыс.руб. |7467,|8006,|107,2 | | |1 |4 | | |Теж за собівартістю базового періоду, тыс. руб |7467 |7915,|106 | | | |1 | | |Собівартість послуг зв’язку в рублях, (П3: |117,9|107,7|91,3 | |П1).100 крб. | | | | | Собівартість послуг зв’язку в порівняних цінах,| | | | |(П2: П4). 100 крб. |117,9|89,8 |72 |.

До инфл. 1999 = 1,06 (дані Госкомстата).

3. Собівартість послуг зв’язку на 100 крб. доходів у 1999 р. знижена на.

8,7% (Iс=0,72) стосовно 1998 р. Собівартість послуг зв’язку в порівняних цінах знижена на 28% (I[pic]=0,72).

4. Витрати на 1 карбованець доходів составили:

1998 р -1,179 руб.

1999 р — 1,077 руб.

Отже як чинник слід зазначити зниження собівартості 1999 р. С10,5 |0,05 |0,045 |0,45 |0,455 | |стор. 490: стор. 699 | | | | | | |(баланс) | | | | | | |Коефіцієнт маневреності | | | | | | |власного капіталу |0,2[pic]0,5 |-10,5 |-9,6 |10,7 |9,8 | |(П4.П1):П4 (таблиця №) | | | | | | |Коефіцієнт фінансової | | | | | | |стійкості П4+П6 (таблица|>0,1 |0,05 |0,045 |0,05 |0,055 | |) | | | | | | |стор. 399 (баланс) | | | | | |.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу значно нижчі від норми, що нездатність філії підтримувати рівень власного капіталу й його оборотні кошти якщо позикових коштів будет.

Коефіцієнт фінансової стійкості показує яка частина активів фінансується зі стійких джерел. Коефіцієнт нижче нормативу й у динаміці незначно снизился.

Отже аналіз показав, що Черепановский РУСИЧ, як господарюючий суб'єкт, наприкінці 1999 року є фінансово неустойчивым.

Оцінка показників здобутих у таблиці 31 показує, що простежується позитивна динаміка лише рентабельності з продажу. Рентабельність капіталу має негативну динаміку. Але водночас цей показник значно нижчі від нормы.

Висновок: Виробництво послуг зв’язку в філії Черепановский РУСИЧ нерентабельное.

Таблиця 31 — Рентабельність виробництва. |Найменування показників |Строка|1998 |1999 |Зміни | |Виручка, тис. крб. |010 |6546,6 |7600,8 |1054,2 | |Прибуток, тис. крб |050 |-1105,4 |-572,5 |532,9 | |Середньорічна вартість | | | | | |власного капіталу, тыс.|490 |1216,8 |594,8 |-622,0 | |крб. | | | | | |Середньорічна вартість |399 | | | | |всього капіталу, тис. крб. |(699) |23 996,7 |12 253,6 |-11 743,1 | |Рентабельність власного| | | | | |капіталу, % (П2:П3).100 | |-90,9 |-96,1 |-5,2 | |Економічна | | | | | |рентабельність, % | |-4,6 |-4,7 |-0,1 | |(П2:П4).100 | | | | | |Рентабельність продажів, % |Норма | | | | |(П2:П1).100 |0,06−0|-16,9 |-7,5 |9,4 | | |, 15 | | | |.

2 АНАЛІЗ СТРУКТУРЫ УПРАВЛІННЯ ФИЛИАЛА.

ЧЕРЕПАНОВСКИЙ РУС.

1. Характеристика структури управления.

Організація структури управління районного вузла зв’язку, як господарюючою одиниці, визначено його цільовими функциями.

Цільові функції РУСИЧ — надання послуг телефонному зв’язку підприємствам, організаціям, і населенню Черепановского района.

Організаційна структура управління сформувалася під впливом різних чинників, таких как:

— специфіка фінансово господарську діяльність, що з експлуатацією лінійних і станційних споруд связи,.

— розмір РУСИЧ залежно від обсягу надання послуг і збереження одержаних доходів (4 группа),.

— чисельність штата,.

— кількість виробничих подразделений,.

— вплив головний організації. Оскільки Черепановский РУСИЧ є філією ВАТ «Электросявзь» Новосибірській области,.

— чинників ринкової экономики.

Структура управління побудовано ієрархічному порядку, що виражається в обобсобленности кількох рівнів управління, чіткий розподіл праці, потребує використання за кожен посади відповідного фахівця, ієрархічність управління коли він нижчий рівень підпорядковується вищестоящому і контролюється їм, наявність правив і норм які забезпечують однорідність виконання завдань і обязанностей.

На малюнку № наведено организационно-производственная структура управління филиала.

Структура управління побудована по линейно-функциональному типу.

2.1 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СТРУКТУРЫ УПРАВЛЕНИЯ.

Функціональне управління виходить з розподілі праці (департаментизации) щодо окремих функцій, кожна з яких виконується фахівцями відповідного профиля.

Керівники функціональних служб визначають виконання відповідної функції і з цим питанням здійснюють керівництво нижчестоящими подразделениями.

Особливість функціональної структури управління — наявність горизонтальних перетинів поміж елементами функціонального звена.

У філії функціональне управління здійснюється фахівцями бухгалтерії, планового отелення, юристконсультом, відділом кадрів, заступник. директора, інженером з охорони праці, секретарем-друкаркою і др.

Очолює функціональне ланка директор филиала.

Фахівці функціонального ланки управління мають якісь обязанности.

1) Директор филиала:

— прийняття стратегічних решений,.

— загальне керівництво филиалом,.

— планирование,.

— управління хозяйством,.

— зв'язки й з вищестоящими организациями,.

— йому підпорядковані функціональне і лінійне ланка управления.

2) Заступник директора: підпорядкований директору филиала.

— управління виробничими підрозділами (цехами),.

Область управління заступник. директора:

— інженер з охорони труда,.

— інженер обчислювальної техники,.

— інженер энергетик,.

— начальник линейно-технического цеху № 1,.

— начальник линейно-технического цеху № 2,.

— інженер УП (усилительного пунктта),.

— інженер ЦАТС (центральної АТС),.

— інженер РВБ (ремонтно-восстановительной бригады),.

— междугородняя телефонний станція (МТС),.

— телеграф.

4) Економіст: підпорядковується директору филиала.

— планирование,.

— доведення планів до структурних подразделений,.

— контролю над виконанням планов,.

— анализ,.

— статистична отчетность,.

— нормування труда.

Функції управління економіста заключаются:

— під управлінням виробничими процесами шляхом доведення планових завдань й контролю над їх выполнением,.

— коригуванні планів з урахуванням отриманих економічних показателей,.

— нормуванні труда.

4) Головний бухгалтер: підпорядковується директору филиала.

— управління бухгалтерським учетом,.

— контролю над операціями і матеріальними ценностями,.

— здійснення функцій управління персоналом що стосуються бухгалтерського учета,.

— управління персоналом бухгалтерии.

5) Відділ кадрів — секретар: підпорядковується директору филиала.

— облік кадров,.

— навчання персонала,.

— добір фахівців і рабочих,.

— облік контроль над посадовими инструкциями,.

— делопроизводство.

6) Юристкосульт: підпорядковується директору филиала.

— консультації з юридичним питанням під час здійснення функцій управління фахівцями функціональної структури (соблюдение.

КЗпП, ДК РФ, і др.),.

— що у судові процеси на користь РУС,.

— договірно-правова работа.

7) Завідуючий господарством: підпорядковується директору филиала.

— управління господарським персоналом филиала,.

— питання снабжения,.

— основні завдання господарської деятельности.

Завідувачу господарством підпорядковані: кочегари котельної РУСИЧ, столяр, рабочий-сантехник, прибиральниці помещений.

8) Інженер з охорони праці: підпорядкований заступник. директора филиала.

— управління зусиль для охорони праці в филиале,.

— контролю над станом охорони праці филиале.

9) Автомеханик.

Керує персоналом автотракторного парку РУС.

Основні завдання — технічне обслуговування може й експлуатація автомобілів, тракторів і устаткування автопарка.

2. ЛІНІЙНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ФИЛИАЛА.

На відміну від функціональної структури лінійна структура управління найбільш проста. Усі функцій управління зосереджуються керівник. Складається вертикальна лінія управління і прямий шлях на подчиненых.

Цей тип відносин передбачає кількаступеневий зв’язок: директор філії (заступник. директора) — начальник цеху — інженер АТС, бригадир.

Основні функції організації, координації та контролю здійснюються на вищестоящої ступени.

За такої схеми управління зміцнюється єдиноначальність та «особиста відповідальність, зменшується можливість ухвалення суперечливих і неувязанных решений.

Лінійна структура управління використовують у низових виробничих ланках з чисельністю персоналу 15 — 20 чоловік і використовується керувати персоналом безпосередньо що у производстве.

Схема лінійної структури показано на рис. №.

Директору філії підпорядковується заступник. директора, який безпосередньо очолює більшість елементів лінійного ланки управления.

Директору також безпосередньо підпорядковані зав. господарством і автомеханик.

Заст директора філії підпорядковані такі цехи і отделы.

1) Линейно-технический цех № 1. Керівник — начальник цеху. Йому своєю чергою підпорядковані: електромеханік цеху, кабельна бригада, бригада ремонту й розвитку, дільничні электромонтеры.

Цех здійснює експлуатацію линейно-абонентской мережі ГТС, магістральної та розподільної кабельної мережі ДМС і СТС, обслуговування абонентов.

2) Линейно-технический цех № 2. Керівник — начальник цеху. Йому подчинены:

— Інженер ЭАТС «Квант — 1024» робочого селища Дорогино.

— Бригада лінійних монтерів, обслуговуючих сусіднє село и.

РУС.

— Дільничні електромонтери сільських монтерских участков.

— Електромеханік цеха.

Цех здійснює експлуатацію линейно-абонентской мережі СТС.

3) Усилительный пункт. Керівник — інженер УП. Йому підпорядковано електромеханіки. Основні завдання персоналу УП — технічна експлуатація систем зв’язку, експлуатація ручних комутаторів МТС.

4) Центральна АТС (ЦАТС). Керівник — інженер. Йому підпорядковано електромеханіки автозала, і навіть електромеханік і електромонтер кросу. Основні завдання — технічна експлуатація комутаційного устаткування АТС райцентру Черепаново.

5) Ремонтно-восстановительная бригада (РВБ). Керівник — инженер.

Йому підпорядковано електромеханіки. Основні завдання РВБ — технічна експлуатація систем передачі межстанционной зв’язок між АТС райцентру і сільськими АТС, і навіть експлуатація комутаційного устаткування й джерел електроживлення сільських АТС.

6) Інженер-енергетик. У його підпорядкуванні перебуває електрик. Ця служба здійснює технічне обслуговування электропитающих установок устаткування зв’язку й розподільній мережі РУС.

7) Телеграф. Керівник — бригадир телеграфу. У його підпорядкуванні перебувають телеграфисты-операторы і оператори зв’язку. Персонал телеграфу здійснює приймання і обробку телеграм, прийом замовлень на міжміські переговори, прийом платежів від населення, і др.

8) Междугородняя телефонний станція (МТС) Керівник — старша телефоністка. Їй підпорядкований персонал телефоністок МТС. Основні функції - прийом замовлень і проведення міжміських переговоров.

2.4. АНАЛІЗ І ОЦІНКА ЗВ’ЯЗКІВ ЛІНІЙНОГО УПРАВЛЕНИЯ.

Аналіз проводиться на кілька этапов:

1) Підготовка вихідних данных.

2) Побудова вихідної лінійної структури управління филиала.

3) Побудова робочої лінійної структури управління филиала.

4) Упорядкування і рішення системи балансових рівнянь. Побудова графіків залежності середньої оплати праці працівників управління та його економічної відповідальності лише на рівні управления.

Збір вихідних даних необхідні аналізу здійснено шляхом експертного опитування, проведеного переважають у всіх підрозділах филиала.

Заповнення соціального експертного аркуша дозволило виявить параметри контролю ([pic]) і параметри співробітництва ([pic]).

На цьому етапі був определен:

Тип структури управления,.

Склад органів управления,.

Рівні управління у існуючої структуре.

Результати першого і другого етапу аналізу наведені у таблиці №.

Аналіз вихідної лінійної моделі управління показав, що у філії трирівнева структура лінійного управління. Причому, перший рівень управління і двох позицій, другий управління містить дев’ять позицій, і третій рівень містить дев’ятнадцять позиций.

Виявлено зв’язок між позиціями за рівнями управления.

Вихідна схема лінійного управління з усіма зв’язками приведено на рис №.

Таблиця 32 — Вихідна лінійна модель структури управління филиала.

Черепановский РУСИЧ |Рівень |Склад підрозділів, і виконавців | |управління | | |I рівень |Директор філії, заступник. директора філії | |II рівень |Начальник линейно-технического цеху № 1, Начальник | | |линейно-технического цеху № 2, інженер УП, інженер РВБ, | | |інженер центральної АТС, інженер-енергетик, бригадир | | |телеграфу, старша телефоністка МТС. | |III рівень |Бригадир кабельної бригади, бригадир бригади ремонту й | | |розвитку ГТС, електромеханік з урахування та паспортизації, | | |інженер ЭАТС Квант робочого селища Дорогино, бригадир | | |бригади лінійних електромонтерів СТС, електромеханік цеху| | |№ 2, дільничні електромонтери СТС, електромеханіки УП, | | |електромеханіки РВБ, електромеханіки центральної АТС, | | |телеграфист-оператор, оператор, телеграфісти. |.

Подальший аналіз вихідної лінійної структури управління показує, що взаємозв'язку встановлених у процесі управління філією не завжди раціональні. Одні говорили і ті запитання, часто вирішуються з кількома керівниками, що зумовлює освіті групових работников.

Результатів аналізу наведені у таблиці 33.

Таблиця 33 |Зв'язки між |Наявність | |Кількість| |управлениями|группового |Зв'язок працівників першого рівня | | | |працівника | |зв'язків | | |Директор |Начальник ЛТЦ — 1, начальник ЛТЦ | | |I і II |філії |- 2, інженер — енергетик |3 | | |Заст. | | | | |директора | |3 | | |філії | | |.

У зв’язку з освітою групових працівників необхідний розрахунок нових параметрів контролю ([pic]) і співробітництва ([pic]). Зв’язки від групового працівника об'єднують у одну связь.

Методика розрахунку следующая:

[pic], [pic], (45) де: (1, (1 — параметри зв’язку директора.

(2, (2 — параметри зв’язку зам.директора.

(, (- групові параметри контролю та сотрудничества.

З розрахунку нових параметрів побудуємо робочу модель структури лінійного управління філії, рис №.

На наступний етап аналізу необхідно скласти системи балансових управлінь і можуть побудувати графіки залежності середньої оплати праці працівників управління та його економічної відповідальності по рівням управления.

Система балансових управлінь складається з урахуванням робочої моделі структури лінійного управления.

І тому необхідно розрахувати междууровневые значення параметрів (і (.

(1,2 = [pic], (2,3 = [pic], (1,2 = [pic], (2,3 = [pic], (46) де: К1,2, К2,3 — кількість перетинів поміж відповідними уровнями.

Балансові рівняння кожному за управління мають такий вигляд: q1-[pic]. (1,2. q1+[pic]. (1,2. q2 = [pic], (47) q2-[pic]. (2,1. q2 — [pic]. (2,3. q2 +[pic]. (1,2. q1+[pic]. (3,2. q3 = [pic], (48).

q3-[pic]. (3,2. q3 + [pic]. (2,3. q2=[pic], (49).

Вихідні дані упорядкування балансових рівнянь розрахуємо в таблиці 34.

Таблиця 34 — Вихідні дані упорядкування системи балансових рівнянь. |Середнє |Параметр |Параметр |Середня |Кількість| |кількість |контролю між |співробітництва |оплата |позицій | |позицій |управліннями |між рівнем |праці, крб. | | |К1,2 = 10 |(1,2 = 0,06 |(2,1 = 0,25 |3200 |2 | |К2,3 = 19 |(2,3 = 0,06 |(3,2 = 0,18 |1620 |10 | | | | |917 |19 |.

Система балансових рівнянь матиме наступний вид:

0,75 q1 + 0,06 q2 = 3200.

0,25 q1 + 0,76 q2 + 0,06 q3 = 1620.

0,18 q2 + 0,94 q3 = 917.

Після вирішення системи балансових рівнянь методом Крамора отримані такі результати економічної відповідальності по рівням управлінням: q1 = 4114,2 крб, q2 = 329,4 крб, q3 = 1094 руб.

З даних побудуємо графік розподілу економічної відповідальності держави і оплати праці в рівням лінійного управління, рис. 7.

Аналіз лінійної структури управління філії показав, що у першому місці управління економічна відповідальність значно перевищує середній рівень оплати праці 1,3 раза.

У водночас середня вести працівників лінійного управління другого рівня значно, в 4,9 разу, вище економічної ответственности.

Розподіл відповідальності держави і оплати праці філії Черепановский.

РУС.

1 2.

Это говорить про нечетком розподілі управлінської навантаження на першому та другому рівнях лінійного управління. Необхідно зробити коригування управлінської навантаження першою й другому уровнях.

І тому необхідно розглянути можливість передачі відповідальності, з першого рівня другого. Слід також проаналізувати, відповідність кваліфікації, і зарплати працівників другого рівня управления.

Як свідчить аналіз в працівників третього рівня заробітна плата ні економічна відповідальність різна освіта у 1,2 раза.

Необхідно підвищення кваліфікації та заробітної плати працівників цього рівня управления.

Висновок: За даними аналізу видно, що систему лінійного управління філії Черепановский РУСИЧ ще недосконала, вимагає перестройки.

3. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ФИЛИАЛА.

ЧЕРЕПАНОВСКИ Й РУСИЧ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УЛУЧШЕНИЯ.

3.1. Оцінка ефективності роботи філії Черепановский РУСИЧ 1999;го г.

Ефективність роботи філії 1999 р. може бути оцінена з урахуванням показників аналізу господарську діяльність, виконаною у частині пояснювальній записки.

Такими показниками є: Доходи основний діяльності, витрати, прибуток, вартість капіталу, показники рентабельності і легальною фінансовою стійкості филиала.

Оцінку ефективності роботи філії виконаємо в таблиці № 35.

Наведені в таблиці дані показують, що у 1999 р. з допомогою обсягу надання послуг і підвищення тарифів, прибуток від реалізації підвищилася на 17,4% чи абсолютному на 1054,2 тис. крб. Це є позитивної в роботі филиала.

Водночас у звітному року спостерігалося зростання витрат за 7,1%. Основний причиною зростання витрат за виробництво стало підвищення цін матеріали і ГСМ.

Зростання витрат істотно вплинув на фінансовий результат філії. У 1999 р. збиток становив 572,2 тис. руб.

Слід зазначити, що у 1999 р. збиток у порівнянні 1998 р. знижений на 532,9 тис. крб. чи 48,2%. Але однаково прибуток нижче точки безубыточности.

Оцінюючи інтенсивність зростання виручки і витрат, слід зазначити, що темпи зростання виручки випереджають темпи зростання витрат у 1,1 разу. Це є позитивними моментами, але тлі підвищення витрат, що причиною минусового результата.

Таблиця 35 — Оцінка ефективності роботи філії | | | | |Зміни | |Найменування показників |Норматив |1998 |1999 |Абсолют|Относит| |Виручка, тис. крб. | |6331,3 |7432,2 |1054,2 |117,4 | |Витрати, тыс.руб. | |7467,1 |8006,4 |539,3 |107,2 | |Прибуток, тыс.руб. | |-1105,4 |-572,2 |532,9 |51,8 | |Чисельність штату, чол. | |123 |125 |2,0 |101,6 | |Продуктивність праці, | |51,5 |60,8 |3,3 |118,1 | |тис. крб. | | | | | | |Коефіцієнт зносу ОПФ, % | |73,4 |76,2 |2,8 |103,8 | |Фондовіддача, руб.Д./руб.Ф. | |0,25 |0,29 |0,04 |116,0 | |Фондовооруженность | |212,4 |207,9 |-4,5 |97,9 | |руб.Ф./чел. | | | | | | |Коефіцієнт | |1,6 |1,5 |-0,1 |93,8 | |оборачивае-мости ОС | | | | | | |Тривалість одного | |227,1 |252,7 |25,6 |111,3 | |обороту, днів | | | | | | |Собівартість послуг зв’язку, | |117,9 |107,7 |-10,2 |91,3 | |[pic] | | | | | | |Коефіцієнт | | | | | | |платоспроможності | | | | | | |Коефіцієнт абсолютної |[pic] |0,26 |0,41 |0,16 | | |ліквідності | | | | | | |Коефіцієнт поточної |[pic] |0,42 |0,55 |0,13 | | |ліквідності | | | | | | |Коефіцієнт швидкої |[pic] |0,7 |0,8 |0,1 | | |ліквідності | | | | | | |Коефіцієнт фінансової |0,5−0,6 |0,05 |0,055 |0,005 | | |незалежності | | | | | | |Коефіцієнт фінансової |>0,1 |0,05 |0,045 |-0,005 | | |стійкості | | | | | | |Коефіцієнт рентабельності |[pic] |-0,17 |-0,08 |0,09 | | |Коефіцієнт забезпеченості |0,1 |-1,382 |-0,833 |0,549 | | |засобами | | | | | |.

Позитивний чинник, впливає на основні показники, це зростання продуктивність праці на 18,1%.

за рахунок зростання продуктивність праці сталося підвищення доходів, підвищилася фондовіддача основних виробничих фондів на 16%.

Оцінка основних виробничих фондів філії показує, що фонди сильно зношені, знос наприкінці 1999 р. становив 76,2%. Оновлення ОПФ ведеться дуже низькими темпами, що за показ такої важливий показник як фондовооруженность. У звітному року показник фондовооруженности знижений на 2,1%. Філії необхідно спланувати заходи у тому, щоб виправити создавшееся положение.

Оцінюючи показники використання оборотних засобів філії (ОС) слід зазначити, що коефіцієнт оборотності низький, 1,5% і відповідно тривалість одного обороту 252,7 дня. Для підприємства бажано мати коефіцієнт оборотності [pic].

У філії низька забезпеченість власними обіговими коштами (СОС). Оборотні кошти поповнюються з допомогою ВАТ «Электросвязь».

Оцінка платоспроможності і ліквідності балансу по коефіцієнтам платоспроможності і ліквідності показала, у цілому філія платоспроможний. Коефіцієнт платоспроможності при нормативі Кпл[pic]1 на кінець 1999 р. становить Кпл=1,7. Причому, стосовно початку року, динаміка позитивна. Це засвідчує тому, що філія здатний погашати свої зобов’язання з допомогою найліквідніших активов.

Коефіцієнти ліквідності показують, що абсолютна ліквідність балансу хороша, тобто філія здатний швидко гасити свої короткострокові зобов’язання з допомогою коштів, але власних джерел для формування вільних ресурсів він не бачить. Про це свідчать коефіцієнти швидкою і поточної ликвидности.

Показники фінансової стійкості філії значно нижчі від нормативів, хоча треба сказати, що коефіцієнт забезпеченості власними засобами має позитивну динаміку. Це засвідчує тому, що ступінь захищеності залучених коштів, дуже низька ціна і фінансове стан філії неустойчивое.

Дуже чітку оцінку ефективності роботи філії дає такий показник як рентабельність, що визначає прибутковість роботи господарюючих субъектов.

З таблиці № 35 видно, що показник рентабельності філії 1999;го р. набагато нижчі нормативного, коефіцієнт рентабельності Кр= -0,08 чи становить 92% при нормативі 108[pic]115%.

Слід зазначити позитивну динаміку показника рентабельності філії 1999 р. Рентабельність зросла з 83% 1998 р. до 92% 1999 р. Але однаково виробництво послуг у Черепановском РУСИЧ що є нерентабельним. Нам потрібно прийняти заходи поліпшити цього показателя.

Висновок: З оцінки всіх показників які у таблиці № 35 видно, що порівняно з базовим 1998 р. філія працював набагато ефективніше, про це говорить позитивна динаміка більшості показателей.

Та загалом роботу філії Черепановского РУСИЧ 1999 р. слід визнати не досить ефективною, оскільки кінцевий результат роботи протягом року негативний і філія є збитковою, а виробництво послуг зв’язку нерентабельним. Необхідно спланувати і зробити 2000 р. й у наступні періоди ряд заходів вкладених у підвищення ефективності роботи филиала.

3.2. ЗАХОДИ ПО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ФИЛИАЛА ЧЕРЕПАНОВСКИЙ РУС.

Доходи основний роботи і видатки виробництво послуг зв’язку є головними показниками впливають на фінансовий результат — отримання прибутку. Як відомо показником прибутків і ефективнішої роботи є рентабельность.

Р=[pic]. 100=[pic].100, (50).

На підвищення рентабельності є дві направления:

1) Зниження затрат.

2) Підвищення доходов.

Резерви скорочення витрат було встановлено докладний аналіз кожної статті расходов.

По-перше, аналіз витрат який у першій його частині дипломної роботи показав, що видатковими статтями по питомій вазі являются:

— фонд оплати труда,.

— матеріали, паливо, зап. Части,.

— амортизація ,.

— капітальний ремонт,.

— інші расходы,.

— інші позареалізаційні расходы.

По-друге, виявлено відділи з непродуктивними затратами:

1) междугородняя телефонний станція, де обсяг послуг значно скоротився. Через війну чисельність штату телефоністок відповідає обсягу услуг.

за рахунок скорочення персоналу є резерв економії витрат з фонду оплати праці, відрахувань на соц. податок, і т.д.

2) котельня РУСИЧ працююча на дизпаливі. за рахунок підвищення ціни дизпаливо значно збільшилися витрати на статті затрат.

«матеріали, паливо, зап. части».

Був розглянутий варіант повного закриття котельної і підключення системи опалення РУСИЧ до центральної котельної МП «Теплосеть».

Підрахунок показав, що економія витрат становитиме 155,7 тис. крб. у цінах на 01.01.2000 г.

3) Аналіз норм річного пробігу однією автомобіль за 1999 р. показав, що сучасні в РУСИЧ норми (25 тис. км.) більше, ніж середньому у АО.

«Електрозв'язок» (18 тис. км.). Розрахунок показав, законодавчі норми значно завищені, це веде до непродуктивною затратам з допомогою списання бензина.

4) Капітальний ремонт.

У перебігу попередніх кілька років планувалися значні обсяги капітального ремонту доведення лінійних споруджень за нормальне технічне состояние.

На початок 2000 р. лінійні споруди на 90% було відремонтовано. Тому зайвими планувати ремонт у великих объемах.

З докладного аналізу витрат філії складено план заходів щодо зниження витрат таблиця № 36.

Таблиця 36 — Економія витрат у зв’язки України із проведеними заходами по філії «Черепановский РУСИЧ» 2000 р. |Заходи |У |У |Вартість |Усього |Витрати по |Економія| | | |місяців |одиниці |тыс.руб|внедрению |тыс.руб | | | | |крб. |. |заходів| | |Закриття котельної: | | | | | | | |скорочення кочегарів (чол) |4 |4 |2640 |42,2 |- |42,2 | |(з/плата з відрахуваннями) | | | | | | | |- дизпаливо (тис. літрів) |11,25 |4 |4,21 |189,5 |76,0 |113,5 | |Скорочення телефоністів міжміського і | | | | | | | |міжнародного телефонного зв’язку, закриття нічних змін: | | | | | | | |телефоністи (чол.) |1 |4,5 |2200 |9,9 |- |9,9 | |нічні зміни |240 |4,5 |12,90 |13,9 |- |13,9 | |Зменшення пробігу транспорту завдяки розробці | | | | | | | |маршрутів й пожорсткішання | | | | | | | |бензин |19,8 |- |5100 |100,9 |- |100,9 | |Зменшення капітального ремонту | | |127,0 | | |127,0 | |Разом | | | | | |407,4 |.

Резервы підвищення доходів виявлено з допомогою аналізу проведеного на першій його частині дипломної работы.

Основні шляху підвищення доходов:

— збільшення обсягу послуг за міжміського телефонному зв’язку, підвищення среднедоходной таксы.

— на збільшення обсягів послуг з допомогою розвитку телефонів по ДМС і СТС.

— на збільшення обсягів послуг документальної зв’язку з допомогою активізації і запровадження нових видів услуг.

— підвищення доходів рахунок підвищення тарифів послуги міжміського й органи місцевої телефонного зв’язку з метою компенсації інфляційних процессов.

Задля реалізації поставленої перед філією завдання — працювати прибутково, складено план-прогноз на 2000 р. за доходами затратам, таблиця № 37.

У план-прогнозе передбачено рахунок підвищення доходів населення і зниження витрат з всіх видах діяльності до кінця 2000 р. вивести філія в прибуткові. У цьому рентабельність становитиме 0,4%, прибуток 34,7 тис. крб., собівартість 97,3 крб. на 100 крб. доходов.

План складено з розбивкою по кварталами. Наприкінці 2000 р. прланируется збільшити загальний дохід на 1221,1 тыс. руб. чи 1,16 разу. До того ж доходи основний діяльності з виробництва послуг зв’язку збільшити 1,175 разу. За всіма підгалузей і видам платних послуг спланована позитивна динамика.

Доходи від іншій діяльності сплановані зі зниженням. Ці доходи складалися з допомогою відпустки теплоенергії від власної котельної РУСИЧ районному вузлу поштового зв’язку (РУПС). У зв’язку з планованим закриттям котельної у другій половині 2000 р. цей вид доходів сокращается.

Таблиця 37 — План-прогноз за доходами затратам на 2000 р. | | | | | | |Найменування показників |1999 |2000 р. Прогноз поквартально |Усього |Зміни | | | |1 |2 |3 |4 |2000г.|Абсолютн. |Відносить. | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | | Доходи всього, тис. крб |7634,0 |2235,5 |2208,3 |2201,9 |2210,1 |8855,1|1221,1 |116 | |До того ж: | | | | | | | | | |1 Доходи основний діяльності тыс.|7432,2 |2158,1 |2174,3 |2198,6 |2204,7 |8735,7|1303,5 |117,5 | |крб. | | | | | | | | | |- МТС, тис. крб. |3709,0 |1058,8 |1062,6 |1066,5 |1084,5 |4272,4|563,4 |115,2 | |- середня дохідна точка МТС, тис. |7 |7,7 |7,7 |7,7 |7,7 |7,7 |0,7 |110,0 | |крб. | | | | | | | | | |- документальна зв’язок, тис. крб. |168,7 |49,5 |49,0 |49,1 |53,3 |200,9 |32,2 |119,0 | |- среднедоходная такса, крб |10,9 |12,9 |12,9 |12,9 |12,9 |12,9 |2,0 |119,3 | |- ГТС, тис. крб. |2649 |766,6 |785,8 |799,7 |788,2 |3150,3|500,6 |118,9 | |- СТС, тис. крб. |904,8 |273,2 |276,9 |283,3 |278,7 |1112,1|207,3 |122,9 | |2 Доходи від іншій діяльності, |161,4 |73,0 |31,0 |1,0 |1,0 |106,0 |-55,4 |65,7 | |тис. крб | | | | | | | | | |3 Інші операційні доходи |41,0 |4,4 |3,0 |2,3 |4,4 |14,1 |-26,9 |34,4 | | | | | | | | | | | |Витрати всього, тис. крб. |8207,7 |2239,6 |2333,6 |2206,5 |2040,7 |8820,4|612,7 |107,5 | |До того ж: | | | | | | | | | |1 Основний діяльності, тис. руб.|8006,4 |2111,7 |2247,9 |2150,9 |1985,2 |8495,7|489,3 |106,1 | |- ФОП, тис. крб. |3313,5 |860,8 |958,0 |940,2 |919,0 |3676,0|362,5 |110,9 | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |- Відрахування на соц. потреби, тис. |1268,8 |331,4 |361,1 |362,0 |353,8 |1415,3|146,5 |111,6 | |крб. | | | | | | | | | |- Амортизація, тис. крб. |731,3 |181,2 |181,2 |181,2 |181,2 |724,8 |-6,5 |99,1 | |- Електроенергія, тис. крб. |96,8 |31,2 |25,0 |25,0 |31,2 |112,4 |15,6 |116,1 | |- Матеріали, паливо, зап. частини, |1100,0 |421,0 |302,9 |214,9 |151,4 |1090,2|-90,8 |99,1 | |тис. крб. | | | | | | | | | |- Кап. ремонт, тис. крб. |587,0 |85,0 |158,5 |211,6 |5,0 |460,0 |-127,0 |78,4 | |- Матеріали в розвитку, тис. крб. |40,6 |4,9 |7,1 |21,1 |11,0 |44,1 |3,5 |108,6 | |- Інші витрати |909,0 |196,2 |249,1 |195,1 |332,6 |973,0 |64 |107,0 | |2 Інші витрати неосновний |156,3 |72,8 |30,8 |0,8 |0,8 |105,2 |-51,1 |67,3 | |діяльності | | | | | | | | | |3 Інші операційні доходи, тис. |201,3 |55,1 |54,9 |54,8 |54,7 |219,5 |18,2 |109,1 | |крб. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |4 Прибуток |-573,7 |-4,1 |-125,3 |-4,6 |169,4 |+34,7 |608,4 | | |5 Собівартість, руб. З/100 руб.Д. |107,7 |97,9 |103,4 |100,4 |92,6 |97,3 |-10,4 |90,4 | |Рентабельність, відсотки. |-7,5 | | | | |0,4 |7,9 | |.

Інші операційні доходи сплановані у зв’язку з очікуваної реалізацією имущества.

Під час упорядкування плану прогнозу враховувалися сформовані показники відповідних періодів попереднього года.

Загальні витрати й витрати основний діяльність у план-прогнозе сплановані на підвищення щодо 1999 р. у зв’язку з очікуваним підвищенням ціни матеріали, паливо, зап. части.

Інші витрати неосновний діяльності сплановані зі зниженням у зв’язку з планованим закриттям котельної і припиненням відпустки теплоенергії РУПС.

Виконання запропонованого план-прогноза сприймається як перший етап підвищення ефективності роботи філії. У наступних періодах потрібно буде планувати зростання прибутку і доведення рентабельності до нормативу (8−15%).

3.3 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СТРУКТУРЫ УПРАВЛЕНИЯ.

Аналіз виконаний у другій частині дипломної роботи показав, що структура управління філії недосконала. Так працівники першого рівня лінійної структури перевантажені управлінської работой.

Середня зарплатня 3200 крб., економічна відповідальність (4114,2 крб). Працівники другого управління навпаки недогруженны (середня заробітна плата 1620 крб, економічна відповідальність 329,4 руб.).

Це з нечітким розподілом обов’язків першою і другому рівнях лінійної структури управління. Наприклад заступник. директора філії має у своєму підпорядкуванні дуже багато невеликих відділів. При окремому рекомендуемом кількістю зв’язків рівним 6 вона має 8 зв’язків. Вочевидь, що ця модель управління вимагає корректировки.

Проектируемая модель лінійного управління пропонується на рис__.

Дані упорядкування балансових рівнянь проектованої моделі в таблиці 38.

Таблиця 38 — Дані упорядкування балансових рівнянь |Середнє |Параметр контроля|Параметр |Середня оплата | |кількість |між рівнем |співробітництва |праці, тыс.руб. | |позицій | |між рівнем | | |подчинен-ных | | | | |даної | | | | |К1,2 = 7 |(1,2 = 0,06 |(2,1 = 0,25 |3200 | |К2,3 = 22 |(2,3 = 0,05 |(3,2 = 0,21 |1620 | | | | |917 |.

Складемо систему балансових рівнянь для проектованої моделі: q1 — 0,25 q1 + 0,06 q2 = 3200 q2 — 0,06 q2 — 0,21 q2 + 0,25 q1 + 0,05 q3 = 1620 q3 — 0,05 q3 + 0,21 q2 = 917.

0,75 q1 + 0,06 q2 = 3200.

0,25 q1 + 0,73 q2 + 0,05 q3 = 1620.

0,21 q2 + 0,95 q3 = 917.

Вирішимо систему методом Крамера: q1 = 4225 крб, q2 = 765 крб, q3 = 1142 руб.

У гаданої моделі частку провини з першого рівня управління передано другому уровню.

З сфері управління директори та заступник. директора пішли такі відділи як ЦАТС, РВБ, МТС.

Рівень економічної відповідальності другого управління зросла з 329 крб. до 765 крб., хоча відповідальність ще відстає від середньої зарплаты.

Проектируемая модель структури лінійного управления.

4. Організація роботи з охорони праці на предприятиях.

4.1 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕНИЯ.

Загальне керівництво зусиль для охорони праці очолюється на першого керівника підприємства, що несе відповідальність до її состояние.

Заступники керівника підприємства організують роботу з охорони праці і визначають неї у підпорядкованих їм службах і підвідомчих підприємств і структурних подразделениях.

Для повсякденного керівництва всієї організаційною роботою з охорони праці в підприємствах створюються служби охорони праці, які працюють у взаємодії коїться з іншими службами і структурними подразделениями.

Служби охорони праці безпосередньо підпорядковуються першому керівнику підприємства або його заступнику, яку покладено керівництво зусиль для охорони праці всього підприємства. Посадові оклади працівникам служби охорони праці слід встановлювати не нижче, ніж провідних фахівців основних служб предприятия.

У службах і структурних підрозділах підприємств призначаються відповідальні охорону труда.

При виїздах працівників на підвідомчі підприємства міста і у тому структурні підрозділи розміщуються крім вирішення виробничих питань перевіряється і реальний стан охорони труда.

4.2 КЕРІВНИК ПРЕДПРИЯТИЯ.

Забезпечує дотримання Основ законодавства Російської Федерації про охорони праці, трудового законодавства, стандартів, і правил по охорони праці, виконання наказів і вказівок вищих громадських організацій і розпоряджень органів державного нагляду, і навіть справжнього Положения.

Організує розробку планів соціального розвитку колективу та планів з охорони і поліпшень умов праці. Здійснює контролю над виконанням запланованих мероприятий.

Організує контролю над станом охорони праці подразделениях.

Забезпечує своєчасне подання до установленому порядку статистичної звітності з охорони труда.

Статистична звітність з охорони праці (форми № 7-твн, № 1-т (умови праці), № 16-вн та інших.) представляється вищестоящому по підпорядкованості підприємству. А підприємства, безпосередньо підвідомчі Міністерству зв’язку Російської Федерації, представляють їх у Министерство.

Здійснює організацію, виробництва, виробничих процесів, експлуатації устаткування й транспортних засобів відповідно до вимогами безпеки труда.

Організує проведення попередніх на час вступу роботу і періодичних медичних оглядів працівників у відповідність до встановленим Міністерством охорони здоров’я Російської Федерації порядком.

Забезпечує перевірку знань правил охорони праці працівників підприємства у відповідність до Положенням про порядок навчання безпечним методам праці працівників связи.

Організує забезпечення працюючих спецодягом, спецобувью та інші засобами індивідуальної захисту у відповідність до Типовими нормами.

Забезпечує розробку підрозділами інструкцій з охорони праці, програм навчання працівників та його інструктажу з охорони труда.

Забезпечує виконання вимог Положення розслідування і свідомому урахуванні нещасних випадків на производстве.

Приймає заходи для організації кабінету і куточків з охорони труда.

Створює умови для нормальної, роботи служби охорони праці, не допускаючи працівників служби охорони праці до виконання робіт, не які входять у їх функції і пов’язані з їх обязанностями.

Організує роботу комісії з атестації робочих місць по умовам труда.

Розглядає стан охорони праці та умови на підприємстві, заслуховує звіти керівників окремих підрозділів про проваджуваної ними роботу з поліпшенню умов праці та зниження виробничого травматизму, про виконання галузевої програми з охорони і поліпшенню умов праці, колективних договорів і угоди з охорони праці, оцінює результати своєї роботи структурних підрозділів апарату управління і підвідомчих виробничих структур зі створення безпечних умов з виробництва. Приймає відповідних заходів з ліквідації наявних недоліків, і зниження рівня виробничого травматизма.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У першій частині дипломної роботи проведено аналіз господарської діяльності філії Черепановскй РУСИЧ по основним фінансово-економічним показниками. За базовий період взятий 1998 рік. За звітний період 1999 год.

Проведено аналіз розвитку засобів та надаваних послуг зв’язку в натуральних показниках. Із одержаних результатам дано оцінку стану розвитку, відзначено позитивна динамика.

Виконано аналіз доходів населення і витрат за виробництво послуг зв’язку. Аналіз проведено динаміці із застосуванням індексного методу і методу абсолютних разниц.

Виявлено джерела доходів їх структура і динаміка як загалом по філії, і з кожної підгалузі, і навіть за видами платних послуг. Динаміка доходів має позитивну тенденцию.

Динаміки і структури витрат також проаналізовані як загалом по філії, і за статтями витрат і з подотраслям.

Дано оцінку стану основних виробничих фондів (ОПФ) і оборотних засобів (ОС).

Результатів аналізу показали, що ОПФ сильно зношений і вимагає відновлення. Оборотних коштів філії недостатньо чіткими й їх поповнення у день рахунок дотацій головного предприятия.

У дипломної роботі проведено оцінку фінансового становища филиала.

Аналіз проведено різними методами.

Узагальнений аналіз виконано з урахуванням порівняльного балансу. Використана агрегована форма баланса.

Докладний аналіз проведено від використанням коефіцієнтів, із таких показниками, як платоспроможність і ліквідність балансу, фінансова стійкість філії, рентабельність виробництва та капитала.

За підсумками аналізу фінансового становища зроблено висновок у тому, що фінансове становище філії неустойчивое.

В другій частині дипломної роботи виконано аналіз структур управління филиала.

Дани загальні характеристики функціональної і лінійної структур управління. Визначено функціональних обов’язків фахівців горизонтального і вертикального управления.

Побудовано вихідна і робоча модель лінійної структури управління і визначено рівні економічної відповідальності держави і відповідність цієї відповідальності виконуваних обязанностям.

У третій частині дипломної роботи дано оцінку ефективності господарську діяльність філії і структури управління. Дани пропозиції щодо підвищення ефективності праці та структури управления.

У цілому нині робота філії за результатами аналізу оцінена недостатньо эффективной.

Список використаних источников.

1. Савицкая Г. В. Аналіз господарську діяльність підприємства: Учебник.;

4-те вид., доп. і перераб.- Мінськ ТОВ «Нове знання», 1999.-686с.

2. Сергєєв І.В. Економіка підприємства: Підручник -М.: Фінанси і статистика, 1997 -304с.

3. Виханский О. С., Наумов А.І. Менеджмент: Учебник.-3-е вид., М.: 1998.;

527с.

4. Егоршин О. П. Управління персоналом: Учебник.-Нижний Новгород, 1999.;

622с.

5. Голубицкая Е. А., Жигульская Г. М. Економіка зв’язку: Учебник.-М.:Радио і зв’язок, 1999. с.

6. Ковальов В. В., Патров В. В. Як читати баланс: 3-тє вид., доп. і перераб.;

М.: Фінанси і статистика, 1999.-430с.

7. Бухгалтерська і статична звітність філії Черепановский РУСИЧ за.

1998 — 1999 г. г.

8. Навчальні конспекты.

———————————;

Електромеханік по паспортиз.

Бригадир кабельної бригады.

Бригадир бригади ремонту й развития.

№ 1.

№ 2.

Безменовский.

Карасевский.

Посевнинский.

Медведский.

Огневский.

Листвянский.

Куриловский.

Начальник ЛТЦ-1.

Начальник ЛТЦ-2.

Інженер УП.

Інженер ЦАТС.

Інженер РВБ.

Інженер энергетик.

Бригадир телеграфа.

Бригадир МТС Зав хозяйством.

Авто механник.

Електромеханік цеха.

Електро механік цеха.

Бригадир лінійної бригады Майский.

Мильтюшихинский.

Інженер ЭАТС р.п. Дорогино.

№ 3.

Рис. 6.

Директор филиала Заместитель директора филиала Рабочая модель лінійної структури управління філії Черепанвский РУС.

Безменовский.

Карасевский.

Посевнинский.

Медведский.

Огневский.

Листвянский.

Куриловский.

Начальник ЛТЦ-1.

Начальник ЛТЦ-2.

Інженер УП.

Інженер ЦАТС.

Інженер РВБ.

Інженер энергетик.

Бригадир телеграфа.

Бригадир МТС Зав хозяйством.

Авто механник.

Електро механік цеха.

Бригадир лінійної бригады Майский.

Мильтюшихинский.

Інженер ЭАТС р.п. Дорогино Монтерские лінійні ділянки СТС Монтерские лінійні ділянки ГТС.

Заступник директора филиала Директор филиала.

1-ый уровень.

Електромеханік цеха.

Електромеханік по паспортиз.

Бригадир кабельної бригады.

Бригадир бригади ремонту й развития.

№ 1.

№ 2.

№ 3.

Рис. 5.

Исходная лінійна модель структури управління філії Черепановский РУС.

Начальник ЛТЦ-1.

Начальник ЛТЦ-2.

Інженер УП.

Інженер ЦАТС.

Інженер РВБ.

Інженер энергетик.

Бригадир телеграфа.

Бригадир МТС Зав хозяйством.

Авто механник Монтерские лінійні участки.

Інженер ЭАТС р.п. Дорогино.

Електро механік цеха.

Бригадир лінійної бригады.

Безменовский Майский.

Карасевский.

Мильтюшихинский.

Посевнинский.

Медведский.

Огневский.

Листвянский.

Куриловский Монтерские лінійні участки.

Електромеханік цеха.

Електромеханік по паспортиз.

Бригадир кабельної бригады.

Бригадир бригади ремонту й развития.

№ 1.

№ 2.

№ 3.

Інженер з охорони труда.

Заступник директора филиала Бухгалтерия.

Плановий отдел.

Відділ кадров.

Секретарь.

Юрист — консульт Функциональные отделы Рис. 4.

Директор филиала Организационно-производственная структура управління філії Черепановский РУС.

2-ой уровень.

3 -і уровень Монтерские лінійні ділянки СТС Монтерские лінійні ділянки ГТС Директор філії Заст директора филиала.

Монтерські ділянки Безменово [pic] Травневий [pic] Посівна [pic] Карасево [pic] Мильтюши [pic] Медведск [pic] Огнево [pic] Листвянка [pic] Курилівка [pic].

№ 3.

№ 2.

№ 1.

Електромеханік по паспортиз.

Бригадир бригади ремонту й развития.

Бригадир кабельної бригады.

Електро механік цеха.

Інженер ЦАТС.

Інженер ЭАТС «КВАНТ».

Электромеханик.

Бригадир лінійної бригады.

Інженер ЭАТС р.п. Дорогино.

Інженер РВБ.

Бригадир МТС.

Інженер УП.

Бригадир телеграфа.

Авто механник.

Зав хозяйством.

Начальник ЛТЦ-2.

Інженер энергетик.

Начальник ЛТЦ-1.

№ 3.

№ 2.

Средняя заробітна плата Экономическая ответственность Рис. 7.

Рівні управления.

Відповідальність, оплата праці, рублей.

Экономическая відповідальність в проектованої модели Рис. 8.