Червоний Хрест

1867 рік — офіційна дата освіти Російського Червоного Хреста 1879 рік — дата освіти Якутського управління Червоного Хреста 6 лютого 1997 рік — указ президента РС (Я) «Про державну підтримку Якутського республіканського комітету Товариства Червоного Хреста ». 1914 рік — голова ЯК ОКК Ксенофонтов Г. В. організував збір пожертв у користь поранених солдатів 1960 рік — відкрилася Служба милосердя Якутського Товариства Червоного Хреста 11 травня 2000 рік — розпорядження Уряди РС (Я) «Про наданні державної Якутскому республіканському комітету Товариства Червоного Хреста «.

ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ, міжнародна організація із відділеннями у багатьох країнах, головна мета якої - запобігати і полегшувати страждання людей. Поштовхом до створення такої організації послужили враження молодого швейцарця А. Дюнана, який опинився серед нейтральних очевидців битви при Сольферіно Італії 24 червня 1859. Наприкінці дня на полі бою залишилося прибл. 40 000 мертвих і поранених. Жахнувши страждань людей, куди хто б звертав особливої уваги, Дюнан організував групу допомоги, що складалася з добровольців. Вони закуповували усе необхідне, розміщали поранених і доглядали по них. Три роки Дюнан опублікував невеличкий памфлет з описом наслідків битви, де намітив шляху допомоги людям, які опинилися як і ситуації. Запропонував він домовленість створювати кожної країни загони добровольців для надання допомоги жертвам війни" та катастроф мирного часу. Дюнан вважав, що служба допомоги хворим і пораненим має бути нейтральною, і пропонував зробити перші кроки щодо її створенню ще мирний час. У результаті 1864 (з 8 по 22 серпня) у Женеві відбулася конференція з участю офіційних представників 16 країн Європи, де було прийнято Женевська конвенція 1864 про поліпшення долі з онкозахворюваннями та поранених воюючих армій на полі бою. Ця конвенція, підписана делегаціями 12 країн, передбачала нейтралітет персоналу медичних служб Збройних Сил і які допомагають їм цивільних осіб, гуманне ставлення до поранених, і навіть затвердила інтернаціональну емблему медичного персоналу. Робота із вшанування батьківщини Дюнана — Швейцарії - символом був обраний Червоний Хрест білому полі (швейцарський прапор, де червоний та білий кольору поміняли местами).

Початкова Женевська конвенція кілька разів переглядалася і доповнювалася. Під захист Червоного Хреста було взято жертви бойових дій на море (1907) та військовополонені (1929). Женевська конвенція про надання допомоги військовополоненим давала Червоному Хреста право стежити умовами їх змісту. Пізніше, в 1949, її дії розповсюдили на громадянське населення під час войны.

Міжнародний комітет Червоного Хреста. Група відомих швейцарських громадян, брали участь у скликанні Женевської конференції, надалі сформувала Міжнародний комітет Червоного Хреста. У його функцію входять офіційне визнання нових організацій, робота з розвитку міжнародних гуманітарних угод (особливо Женевських конвенцій) і стеження виконанням; під час воєн та внутрішніх конфліктів Міжнародний комітет Червоного Хреста виступає як нейтрального посередника з метою забезпечити жертвам бойових дій допомогу дітям і захист, спостерігає за умовами змісту військовополонених і дає рекомендації по поліпшенню цих умов. Міжнародний комітет, штаб-квартира якого перебуває у Женеві, обирається у складі швейцарських граждан.

Міжнародна конференція Червоного Хреста вперше відбулася Парижі 1867. Конференція збирається разів у чотири роки і є найвищим дорадчим органом Червоного Хреста. У його роботі беруть участь представники національних організацій, Міжнародний комітет Червоного Хреста, Ліга товариств Червоного Хреста і делегації країн, котрі підписали Женевські конвенции.

Національні суспільства Червоного Хреста. До 1900 суспільства Червоного Хреста було організовано майже 30 країнах. Розроблялися великі програми діяльність у військових умовах. У той самий час у Червоного Хреста з’явилися й побудувати нові, мирні завдання, створені задля подолання наслідків стихійних лиха й розвиток охорони здоров’я. Сьогодні ці завдання вирішуються на рамках широкої мережі програм з охорони здоров’я, надання гуманітарної допомогу й зміцненню безпеки, і навіть спільних цінностей і спеціальних освітніх програм. Національні суспільства — незалежні добровільні організації, хоч і отримують повноваження від своїх урядів. Міжнародна слава ці суспільства отримують і під час наступних умов: уряду їх країн повинні суворо дотримуватися рішення Женевських конвенцій; діяльність національних товариств мають схвалити їх законними урядами, не бажаючи суспільства повинні дотримуватися статут і керуватися основними принципами Міжнародного Червоного Креста.

Ліга товариств Червоного Хреста — об'єднання національних організацій, створене 1919. Початкової метою Ліги було вироблення програми взаємодопомоги та розвитку, розрахованої на мирний час. Сьогодні у число основних цілей Ліги (має постійний секретаріат у Женеві) входять допомогу новоствореним товариствам Червоного Хреста, об'єднання дій різних його груп, розширення сфери роботи і ресурсів національних громадських організацій і координація зусиль у разі міжнародних стихійних лих. Ліга товариств Червоного Хреста включає 106 національних організацій, а загальна кількість членів більш 188 млн. людина. Ліга міститься на добровільні пожертви її членов.

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЧЕРВОНОГО КРЕСТА Гуманность. Червоний Хрест завжди і скрізь прагне попередити, полегшити людські страждання. Його мета — захист життя і здоров’я людей, людської гідності, сприяння взаєморозумінню між народами в ім'я досягнення стійкого світу. Безсторонність. Червоний Хрест прагне полегшити страждання людей, не роблячи різниці між ними із національної, расової і класової принадлежности, релігійною освітою й політичні переконання. Нейтральність. Організація утримується від коментарів у разі виникнення конфліктних ситуацій і не втручається у протиріччя політичного, релігійного чи ідеологічного характеру. Незалежність. Міжнародне рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця незалежно. Національні суспільства, сприяючи урядам своїх країн час в рішенні гуманітарних питань, зберігають автономію, щоб завжди мати можливість діяти у відповідності до принципів руху. Добровільність. Допомога Червоного Хреста полягає в добровільності і безплатності. Єдність. У кожній країні й бути лише одна Суспільство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, яке діє країни й відкрито всім її громадян. Універсальність. Червоний Хрест — всесвітня організація, коли всі суспільства рівні й несуть рівну відповідальність й обов’язки з надання допомоги одна одній. Прийнято XX Міжнародної конференцією Червоного Хреста в 1965 р. і переглянуті XXV Міжнародної конференцією Червоного Хреста в 1986 г.

ЦЕНТР МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ПОМОЩИ При Східному Окружному відділенні Російського Червоного Хреста працює центр медико-соціальної допомоги. У центрі ведуть прийом досвідчені медсестра й лікарі. OН оснащений сучасним медобладнанням. У центрі одержують соціальну допомогу багато сотень людей.

СТАЦІОНАР НА ДОМУ З метою полегшити страждання самотніх тяжкохворих жителів нашого округу з категорії престарілих і інвалідів I і II груп, захистити правничий та гідність них служба милосердя Східного окружного відділення Російського Червоного Хреста надала 2001 року медико-соціальну допомогу вдома 250 нужденним. Всі ці в людей з’являється мінімальну пенсію, неспроможна самі ходити у магазин, аптеку, приготувати їжу, прибрати житло, помитися, навести порядок постільну білизну, дістатися поліклініки. Для полегшення долі самотніх старих Червоний Хрест з допомогою префектури ВАО готовий надавати їм медичну і соціально-побутову допомогу з принципу «стаціонар вдома ». У разі потреби повинно бути госпіталізовано в «Палати Червоного Хреста », відкриті лікарнях нашого округа.

БЕЗПЛАТНЕ ДОНОРСТВО За багаторічну історію розвитку медицини на лікування хворих лікарі відчули безліч лікарських засобів та мегодов лечения.

Среди нього є одне, цілком незвичне, живе лікице людська кров. У нашій країні щороку близько 2 мільйонів отримує необхідну їм для порятунку життя кров чи її компоненти. Більше 5 мільйонів отримує лікарських препаратів, на виготовлення яких необхідна кров. Понад півстоліття Червоний Хрест — активний помічник охорони здоров’я з організації безоплатного донорства. Крім цього, його основні завдання — вести агітацію і пропаганду серед населення і ще бути в обороні прав донорів. У 1993 року президентом видано закон «Про донорстві крові й її компонентів », у якому донори, здали кров 40 разів, і більш, отримують звання «Почесний донор РФ «і пільги, передбачені Законом про «Донорстві крові й її компонентів ». У західному окрузі м. Москви заготовляємо щороку понад 10 тис. людина добровільно і безоплатно робить гуманний вчинок — здають свою кров, аби врятувати життя іншим. Системи взяття і переливання крові лише одно-разовые. Можливість зараження донора вірусом СНІД, гепатитом та інші інфекційними захворюваннями повністю исключена.

ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ Протягом 5 років працює фонд екстреної гуманітарної допомоги. Тут гостро нужденні жителі можуть одержати предмети першої необхідності: постільну і натільне білизну, взуття, одяг, предмети санітарно-гігієнічного догляду та ін. Щороку понад тисячу осіб, які у екстремальні життєві ситуації, отримує в нас необхідну помощь.

ДОБРОЧИННА АПТЕКА Програма була розрахована на соціальну підтримку представників населення округу, які мають пільг для закупівлі медикаментів, але з обставин у період життя яких спіткало екстремальні життєвих ситуацій. Це може бути пенсіонери, які мають інвалідності, безробітні, матері-одиначки. Особливе останнє місце посідають безоплатні донори, працівники підприємствах округи та систематично які здають кров. Така соціальна підтримка допоможе подальшого розвитку безоплатного донорства. ПІСЛЯ ЧОРНОБИЛЯ: ЧЕРВОНИЙ ХРЕСТ І ЧОРНОБИЛЬСЬКА ПРОГРАМА Після Чорнобильської катастрофи минуло тринадцять років Світ, протягом перших місяців й роки після аварії на Чорнобильської АЕС станції, вражений що стався, потроху забуває у тому, що у квітні 86-го, про наслідки катастрофи. Проблема, числившаяся у Білорусі під номером 1, теж поступово забирають другому плані. Затяжний економічну кризу змушує білорусів думати скоріш про самому насущне. Проте чорнобильська проблема куди поділася, вона залишився, і наслідки аварії продовжують свою негативний вплив. І громадські організації, у чиї обов’язки входить допомагати людям, незважаючи попри всі труднощі, продовжують роботу. Про це — розмову з віце-президентом Республіканського комітету Суспільство Червоного Хреста, спрямовані для подання адресної допомоги малозабезпеченим. Через війну економічної кризи у дивовижно складному становищі виявилися майже всі жителі країни. І за такої ситуації, ми, громадська організація, мусять піклуватися про тому, щоб за можливості підтримати найуразливіші групи населення. Однією з найважливіших програм залишається чорнобильська. Актуальність цього питання і значення рік у рік не зменшуються, і якщо говорити за рахунком — збільшуються. Чому? Тому що наша населення, зокрема діти, на жаль, здоровішою не стає. — Що перешкоджає білорусам стати здорової нацією? Дорожнеча і обмежений асортимент продуктів? Недосконалість системи охорони здоров’я? Психологічний дискомфорт, породжений загальної неблагополучно ситуацією?.. — Питання харчування, медичного обстеження обслуговування, на жаль, залишаються гострими. І тому ми своєї діяльності сьогодні будуємо з кількох напрямам. Основою довгострокової чорнобильської програми, яка реалізується протягом п’яти, є робота діагностичних лабораторій. Ми змогли довести нашим партнерам — і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного півмісяця необхідність продовження програмних засобів міжнародною рівні. Результат — з минулого року нашої країни замість двох працюють три діагностичних лабораторії. Сталося їх переоснащення повністю новим устаткуванням. Ці лабораторії працюють у Гомельської, Могилевської і Брестської областях на забруднених територіях. Лабораторії оснащені всім необхідними для комплексного обстеження різних тих категорій населення. Результативність цієї роботи висока. Бригада, куди входять вісім людина: куди входять терапевт, фахівець із щитовидної залозі, лаборанти, водій — трудяться цілий рік в командировочном режимі в віддалених регіонах, де немає закладів охорони здоров’я. Якщо ж враховувати, що у забруднених районах вузьких фахівців сьогодні бракує, можна, наскільки необхідна що така медичну допомогу. Ми вже переконалися: багато людей, особливо що у Могилевської й у Брестської областях, не проходили після аварії комплексного обстеження. Так, десь краще обстежують дітей. З дорослими ситуація складна. Одна бригада обслуговує близько 15 тисячі чоловік. Ефективність дуже хороша. Немає жодного випадку необгрунтовано поставлений діагноз. Близько 70 відсотків обстежених по рекомендації наших фахівців відразу ж спрямовуються на додаткове обстеження чи консультації з тим чи іншим захворювань. Говорячи про обстеженні, треба сказати, що його оцінюється сумою десять доларів. Тобто легко підрахувати, з наших середніх доходів в 20−30 доларів, як вагома допомогу. Бригада фахівців працює повністю за зарубіжних обладнанні й реагентах, без останніх вона обійтися неспроможна. Приміром, аналізатори крові, сечі формувала нам Англія. До програми періодично підключаються Японія, Голландія, Данія, Швеція, Фінляндія. І з того, як розвивається, формується і його фінансування. Але, звісно, однаково, у наших умовах підтримувати здоров’я нації на необхідного рівня досить складно. Кількість прооперованих щодо недоброякісної пухлини щитовидної залози перевищила 600 випадків. У Японії після вибухів атомних бомб за весь період було встановлена і прооперированно лише вісім таких випадків… Найскладніша картина спостерігається серед підлітків. Встановлено, що й йде порушення чи захворювання щитовидної залози, але тільки онкологічного характеру, це відбувається порушення в розумовий розвиток, це статистичними даними. Тобто розвиток кілька гальмується, стає менш активним, ніж в здорових однолітків. Це дуже серйозна проблема, які мають бути до поля зору. Чорнобильська програма передбачає також забезпечення дітей на забруднених територіях вітамінами й сухим молоком. Що було зроблено на торік. У торік Міжнародна федерація товариств Червоного Хреста і Червоного півмісяця зробила іще одна дуже важливий крок — поставила Білорусь этироксин. Цей препарат необхідний людям, страждає захворюванням щитовидної залози, без постійного застосування яку вони жити нормально що неспроможні. Усі, що перенесли операції у щитовидної залозі, були забезпечені цим ліками безоплатно через диспансери. Препарат дорогий. Одна упаковка этироксина стоїть мільйон чотириста карбованців і не кожен нужденний у ньому житель нашої країни дозволити собі таке лікування. З іншого боку, даний лікарський препарат Білоруссю торік не закуповувався. І головна наша суспільство Червоного Хреста єдиний каналом, з якого його можна получить.