Моніторинг рекреаційного середовища як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу

Зміст Вступ

1. Базова частина

1.1 Характеристика природної компоненти рекреаційного середовища

1.1.1 Орографічні особливості Тлумацького району

1.1.2 Гідроресурси рекреаційного середовища Тлумацького району

1.1.3 Кліматичні умови та ресурси рекреаційного середовища Тлумацького району

1.1.4 Лісові ресурси рекреаційного середовища Тлумацького району

1.1.5 Екологічні аспекти рекреаційного середовища та охорона довкілля Тлумацького району

1.2 Характеристика історико-культурних компонентів рекреаційного середовища

1.2.1 Історичні та археологічні пам’ятки Тлумацького району

1.2.2 Пам’ятки архітектури

1.2.3 Заклади культури

1.3 Характеристика туристичної та супровідної інфраструктури Тлумацького району

1.3.1 Засоби розміщення

1.3.2.Заклади харчування

1.3.3 Транспортна система

1.3.4 Характеристика суб'єктів туристичного господарювання

1.3.5 Характеристика супровідної туристичної інфраструктури

2. Проектна частина

2.1 Моніторинг рекреаційного середовища як інструмент оцінки рекреаційного потенціалу

2.2 Підсистеми моніторингу рекреаційного середовища

2.2.1 Моніторинг природних комплексів Тлумацького району

2.2.2 Моніторинг історико-культурної спадщини

2.2.3 Моніторинг туристичних потоків та туристичної інфраструктури Висновки Перелік посилань на літературні джерела

Вступ Тлумацький район — багатий неповторними й барвистими ландшафтами і найголовніше — гостинними людьми. Туристичною принадою Тлумацького району є унікальний і наймальовничіший куточок дикої природи України — Дністровський каньйон, який починається від гирла річки Золота Липа поблизу однойменного села і закінчується біля гирла Збруча. На території району протяжність каньйону становить 82 км. Тут зібрані найкращі творіння живої і неживої природи.

На любителів екотуризму чекають лісові масиви із збереженими ділянками широколистяного пралісу з багатством тваринного світу та незліченним царством пернатих, комплексні пам’ятки природи місцевого значення, рідкісні види рослин, настояне на запашних травах чисте повітря, прохолодні цілющі джерела та живописні водоспади, цікаві геологічні утворення, гроти, химерні кручі берегів, вапнякові туфи у вигляді скель, карстові явища — провалля та печери. Бажаючі можуть відвідати єдиний в області розсадник Івано-Франківського лісового селекційно-насіннєвого центру.

Вся територія району розміщена у середніх широтах, в помірному кліматичному поясі.

М’який теплий клімат та спокійні води Дністра ваблять до себе любителів водного сплаву. Подорожі по Дністру доступні не тільки для досвідчених спортсменів, але і для початківців.

Природний берег-підкова каньйону на території сіл Одаїв, Ісаків, Підвербці унікальний за своєю природно-геологічною будовою і використовується для змагань з дельтата парапланерного спорту.

У районі також можна побачити збережені дерев’яні церкви ХVІІІ-ХІХ ст., дзвіниці, костьоли, водяний млин ХІХ ст., архітектурні ансамблі та скульптури відомих скульпторів Г. Крука, М. Бринського та ін., відвідати музеї, побачити сліди Буківнянського городища — одного з перших поселень Прикарпаття літописного міста Биковен та виявлені в околицях городища штольні для видобутку кременю, оглянути печери, де жили монахи-самітники, побувати біля могил Тараса Бульба та його сина Остапа.

Привабливими для туристів є гармонійне поєднання гостинних сільських садиб та природних краєвидів. Основною перевагою відпочинку в Тлумацькому районі є можливість безперешкодного збору лікарських рослин, ягід і грибів, заняття рибальством, мисливством, посильною фізичною працею і опануванням сільських ремесел. Любителям етнографічного туризму сільські мешканці подарують приємне дозвілля і незабутні враження. В селах можна пізнати народні традиції, унікальні звичаї та обряди, зустрітись з народними умільцями і придбати їхні вироби, посмакувати екологічно чистими продуктами та улюбленими стравами місцевих жителів.

Місцевість району з її рельєфами сприятлива для мандрівок туристів усіх вікових груп в будь-яку пору року. В районі функціонує 3 туристично-рекреаційні заклади на 24 місця та 3 садиби сільського зеленого туризму. Щороку в районі відпочиває все більше туристів. Так, у 2011 році район відвідало понад 10 тис. туристів.

Район багатий на поклади будівельних матеріалів: кварцовий пісок, вапняк, мергель, гравій, червону глину, бутовий камінь тощо. Розробляються поклади торфу.

Тлумацький район відноситься до сільськогосподарських районів області. Найбільш розвинутими галузями промисловості є харчова та промисловість будівельних матеріалів, що працюють на місцевій сировині.

Рекреаційна діяльність займає вагоме місце в соціально-економічному розвитку будь-якої держави. Вона має величезний вплив на сьогоднішній стан України, позитивно впливаючи на розвиток регіональної економіки, на підвищення рівня зайнятості населення, на зміцнення здоров’я людей.

Інтенсифікація експлуатації природних та історико-культурних ресурсів часто приводить до негативного впливу на природу, зокрема на рекреаційний потенціал територій, який досить часто є і національною гордістю, і національним багатством України. Саме тому питання про моніторинг рекреаційних територій було, є і завжди буде актуальним.

Здійснення моніторингу рекреаційних територій повинно відповідати ряду принципів: законності, об?єктивності інформаційності, комплексних спостережень (принцип комплекності), наочності, доступності інформації.

Встановлено, що важливим для моніторингу рекреаційної території є врахування взаємозв'язку людина — середовище: вплив середовища на людину, вплив людини на природне середовище, доцільність ведення рекреаційної діяльності на даній території. Тому дана територія повинна підлягати постійному моніторингу, який має на меті максимально зберегти природні властивості території, історико-культурну спадщину, удосконалити туристичну інфраструктуру і водночас сприяти економічному зростанню району.

Отже, моніторинг рекреаційного середовища є важливою задачею в рекреаційній діяльності, і слід шукати оптимальні, об'єктивні та швидкі способи ведення такого моніторингу. Для цього необхідно чітко визначити моніторингові задачі для рекреаційних територій та шляхи її розв’язання.

Мета роботи полягає в аналізі рекреаційного середовища Тлумацького району та розробці на цій основі проекту моніторингу даної місцевості.

Завдання: проектування мережі спостережень за основними об'єктами території Тлумвцького району.

Об'єкт дослідження — рекреаційне середовище Тлумацького району.

Предмет дослідження — особливості моніторингу природних, історико-культурних компонентів рекреаційного середовища та суб'єктів туристичного господарювання території дослідження.

1. Базова частина

1.1 Характеристика природної компоненти рекреаційного середовища Рекреаційна діяльність базується на комплексі природних компонентів, елементів і явищ, які виступають як природні чинники рекреації. Виходячи зі специфіки рекреаційної діяльності і масштабів її організації, ці природні чинники розглядаються як природні рекреаційні ресурси.

До природних рекреаційних ресурсів належать природні та природно-антропогенні геосистеми, природні об'єкти, явища і процеси, які володіють внутрішніми і зовнішніми властивостями й характерними рисами для організації сезонної або цілорічної рекреаційної діяльності.

У межах природних рекреаційних ресурсів можна виокремити кліматичні, ландшафтні, орографічні, бальнеологічні, біотичні, грязьові, гідрологічні, лісові та інші ресурси. У свою чергу кожен із цих видів складається з окремих підвидів.

Природні рекреаційні ресурси з огляду на їхню циклічність та періодичність необхідно розглядати окремо для зимових та літніх видів відпочинку. Природні рекреаційні ресурси формують компоненти ландшафтних комплексів. Їхні властивості повинні мати сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметрами, що відповідають потребам відпочинку, лікування та оздоровлення суб'єкта рекреації[1].

У даній курсовій роботі дається характеристика таких природних рекреаційних ресурсів як орографічні, гідрологічні, кліматичні та лісові.

Рельєф залежно від ступеня розчленованості сприяє формуванню пішохідного, гірськолижного, водного та інших видів відпочинку, зумовлює естетичність території.

Кліматичні характеристики повинні враховувати сонячний, температурний, вітровий режими, вологість повітря та опади, що оцінюють з урахуванням теплового стану людини та її потреб. Кліматичний комплекс також повинен охоплювати дані про стан повітря: чистоту, насиченість фітонцидами, ступінь іонізації. Кліматичні дані є основою для розрахунку середньорічної кількості сприятливих для кліматотерапії днів.

Гідрологічні складові потенційної рекреаційної зони також є сприятливим рекреаційним чинником. Ріки, озера, ставки, водосховища створюють можливість для водних видів спорту, прогулянок на воді, купання, любительського рибальства. Крім того, до водних плесів тяжіють водоплавні птахи, які є об'єктом спортивного мисливства. Наявність підземних мінеральних вод, пелоїдів свідчить про доцільність розвитку лікувально-оздоровчої рекреації на цій території. Доглянуті джерела стають для рекреанта під час походу головним постачальником питної води.

Лісові рекреаційні ресурси є однією з головних умов для визначення та формування рекреаційних зон. Важливе значення має ступінь благоустрою лісових територій, їхній видовий та віковий склад, продуктивність, загальна залісненість території. Рекреаційне використання лісових ресурсів здебільшого залежить від їхньої приуроченості до відповідних місцевостей. Характеристики лісових ресурсів необхідні для територіальної організації оздоровчих видів рекреації[2].

1.1.1 Орографічні особливості Тлумацького району Велике значення для рекреації та для формування рекреаційних потоків має рельєф. До орографічних ресурсів належать елементи рельєфу: рівнини, височини, пагорби, гори, урвища, яри, каньйони, западини. Значною мірою орографічні ресурси впливають на кліматичні, водні та інші ресурси. Вони сприяють розвитку окремих напрямків рекреаційної діяльності, пов’язаних зі спуском чи підйомом: гірськолижний і пішохідний туризм, альпінізм, скелелазіння, даунхіл, дельтапланеризм тощо.

Тлумацький район розміщений на сході Івано-Франківської області, в орографічному районі — Придністровське Покуття, яке ще називають Тлумач-Городенківською височиною. Ця височина лежить на північ від річки Прут і простягається до долини Дністра. Відстань до обласного центру міста Івано-Франківськ становить 25 км.

На північному сході межа району проходить по річці Дністер, де він межує з Монастириським і Бучацьким районами Тернопільської області. На сході район межує з Городенківським, на південному заході і півдні — з Коломийським, а на заході — з Тисменицьким районами Івано—Франківської області.

Найбільша протяжність району з півночі на південь становить 45 кілометрів, а із заходу на схід — 30 кілометрів.

Крайня північна точка району знаходиться на околицях села Буківна (49⁰ північної широти), західна — поблизу села Задорожна (24⁰ 55^/ східної довготи), східна — на правому березі річки Дністер біля села Петрів (25⁰ 20^/ східної довготи), а південна — село Яківка (48⁰ 38 ^/ північної широти).

Площа Тлумацького району становить 683,54 км², що становить 4,9% всієї території області.

Населення — 49,7 тис. осіб. Щільність населення — 73 особи на км².

Геологічна будова. Територія району знаходиться на південно-західній окрайні Руської платформи, складеної в основному з докембрійських кристалічних порід, перекритих горизонтально залягаючими шарами палеозою і мезозою.

Із палеозойського комплексу в межах району відмічені силурійські і девонські відклади, які на поверхні зустрічаються тільки на крайньому північному заході у вигляді вузької смуги по берегах долини Дністра, починаючи від с. Нижнів. Силурійські відклади представлені вапняками, пісковиками і сланцями. Товщі девону складаються з червонобарвних пісковиків і піщано-сланцевих порід.

Відклади мезозою, які зустрічаються частіше являють собою переважно морські відклади юри і крейди. Юрські відклади виступають на денну поверхню річки Дністер і представлені вапняками та мергелями. Крейдяні відклади поширені по всій території району. Вони складені глауконітовими пісками та пісковиками, мергелями, крейдою та вапняками.

З кайнозойських утворень в районі відзначені верхньотретині відклади — тортонський ярус, до якого відносять відклади гіпсу. Шари попередніх геологічних періодів в основному вкриті товщею четвертинних нашарувань, найбільш давніми є древньоалювіальні відклади (грубі кварцеві піски з домішками гальки). Вони складають шосту терасу Дністра, залишки якої зустрічаються на Бистрицько-Тлумацьків височині і на південь від Дністра по лінії Тлумач-Чернелиця, а також Прутсько-Дністровському вододілі. Алювіальні відклади зустрічаються і на інших терасах Дністра. Крім алювію, на більшій території південного сходу спостерігаються лесовидні суглинки, лес і делювіальні шари.

Геоморфологія. У тектонічному відношенні територія району — це південно-західне крило Українського кристалічного масиву, де старі палеозойські шари западають глибоко під грубе покриття шарів міоцену, вкриті потужними шарами лесу. У кінці третинного періоду і пліоцені дана територія являла собою знижену плоску рівнину, на північному сході якої протікала річка Дністер. У кінці пліоцену та на початку плейстоцену відбулося піднесення Покутської височини, що призвело до глибокого врізання Дністра і розчленування Прутсько-Дністровського межиріччя.

Зараз територія району — це хвиляста рівнина, на якій виділяються три природні райони: Гостівсько—Обертинська рівнина, Бистрицько—Тлумацька та Олешанська височини.

Бистрицько-Тлумацька височина. Ця місцевість різко окреслена долинами річок Дністра, Бистриці, Ворони та Тлумача. Схили височини круті, абсолютні висоти становлять 300 — 360 метрів над рівнем моря. Найвища точка досягає 386 м. (г. Надорожна). Посередині з півдня на північ вона прорізується порівняно широкою долиною річки Ольшаниці.

Олешанська височина знаходиться на схід від Бистрицько-Тлумацької височини. Висоти тут дещо збільшуються, досягають 350 і навіть 390 м. Ця височина розпадається на два крупні масиви: західний — між р. Тлумач і великою звивиною Дністра і східний — на схід від звивини Дністра до його притоки Лемець на території Городенківського району.

Гостів-Обертинська рівнина знаходиться на південь від згаданих височин. Висоти тут зменшуються до 300 м. Дана територія по лінії Хотимирсько-Гвіздецької гряди виступає вододілом Пруту і Дністра. Десь посередині території району від м. Тлумача до м. Городенки виділяєгься більш опущена смуга з висотами до 300 метрів. Це Тлумацько-Городенківське зниження.

З поширенням гіпсів в межах району (вздовж Дністра по лінії сіл Кутище-Локіта-Олеша-Петрів-Гавриляк-Гончарів) пов’язані карстові явища — лійкуваті заглиблення, провалля, печери, карстові озера, підземні річки, а на поверхні мальовничі гіпсові скелі[4].

Отже, поверхня району складова частина Покутсько-Бесарабської височини — в північно-східній частині горбкувата, а в південно-західній становить рівнину.

В межах Івано-франківської області є різні типи і відміни ґрунтів. Для території Тлумацького району характерні в основному тир типи ґрунтів: опідзолені чорноземи, сірі опідзолені ґрунти та глибокі мало гумусні чорноземи. Це пов’язано з різноманітними формами рельєфу, складом ґрунтоутворюючих порід, умов поверхневого та ґрунтового зволоження і рослинності.

Більшу частину площі (33,9 тис. га) займають опідзолені ґрунти, які розміщені на водороздільних просторах і схилах. Інші ґрунти мають незначні площі: чорноземи на елювії - 2,2, лугові і чорноземно-лугові - 4,3, болотні - 1,5, дернові - 0,8, намиті - 0,9, розмиті ґрунти і виходи корінних порід — 0,3, не обстежено — 0,4 тис. га.

На високих і вузьких водорозділах по берегах р. Дністер та її приток переважають світло-сірі і сірі ґрунти, які на крутосхилах в різній степені змиті. Це низькопродуктивні ґрунти з нестійкою структурою, вміст гумусу в них невисокий.

Темно-сірі опідзолені і опідзолені чорноземи є найбільш розповсюдженими ґрунтами в районі (29,1 тис. га) і майже всі вони знаходяться на орних землях. На відміну від світло сірих ґрунтів, вони володіють більш високим рівнем природної родючості, досить потужним і добре гумусова них профілем. Ці ґрунти добре забезпечені фосфором і помірно азотом та калієм. Вони більш структуровані і мають добре розвинуту капілярну систему.

Чорноземи на елювії карбонатних порід займають в районі невеликі площі, половина з них припадає на ріллю. Приурочені вони до крейдяних підвищень горбисто хвилястих водорозділів. Чорноземи характеризуються високим вмістом гумусу, доброю забезпеченістю поживними речовинами.

Лучні і чорноземно-лучні ґрунти залягають в заплавах рік, по долинах балок. Для них характерний добрий гумусовий профіль, значний запас поживних речовин, але вони часто бувають перезволожені. Лучні ґрунти зустрічаються в нижніх частинах схилів, по днищах балок, заплавах рік. Воин мають більш потужний гумусовий горизонт.

Дернові ґрунти приурочені до берегової тераси р. Дністер. Розмиті ґрунти і виходи пухких порід розміщуються на крутих схилах річкових долин, балок, ярів.

Болотні ґрунти займають найбільш низькі рівні заплав та днищ балок. Утворились вони в умовах постійного пере зволоження неглибоко залягаючи ми ґрунтовими водами, внаслідок чого весь їх профіль має виразні ознаки оглеєння.

Низинні торфовища поширені невеликими масивами в заплавах річок (села Гостів, Хоти мир, Бортники, смт. Обертин та М. Тлумач). Торфи середньо — та високо зольні, кислотність їх нейтральна або близька до неї[5].

1.1.2 Гідроресурси рекреаційного середовища Тлумацького району Гідрологічні рекреаційні ресурси включають ресурси вод Світового океану, поверхневих і прісних підземних вод, гідромінеральних і термальних вод та лікувальних грязей.

Водні ресурси Тлумацького району представлені поверхневими та підземними водами.

Річкова система Тлумацького району розвинута слабо, що пояснюється рівнинним характером поверхні. Загальна площа земель водного фонду становить — 1,4 тис. га.

Пересічна густота мережі річок на території Тлумацького району становить 0,55 км². Всього в районі нараховується 68 річок і тимчасових водостоків загальною довжиною 385 км. Річки Тлумацького водозбору відрізняються невеликою водоносністю. Їх витоки — яри та балки.

Основними річками району є Дністер, Тлумач, Чорнява, Золота Липа, Дустрів, Солоник.

Правобережжя Дністра на території району має слабо розвинуту річкову систему. Ріки тут трапляються рідко, маловодні. Невелика густота річкової системи в цій місцевості пов’язана з карстовими явищами.

Річка Дністер (Рис. 1.1) є головною річковою артерією району. Вона протікає з північного заходу на південних схід майже межею з Монастирським та Бучацьким районами Тернопільської області. Річка протікає територією Тлумацького району протяжністю 82 км. звивистою долиною з високим стрімким правим берегом. Притоки Дністра короткі, мають довжину всього від 6 до 16 кілометрів, за винятком тільки річки Тлумач. Вони маловодні і течуть здебільшого у вузьких долинах-ярах.

Схили Дністра є багатими на рослинність. Тут можна побачити прибережні луки та поля, де ростуть горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо.

У річці Дністер є такі видів риб: короп, підуст, окунь, сом, марена, лящ, судак, щука, верховодка та багато інших. Велика кількість жаб і раків свідчать про допустиму екологічну чистоту дністровської води.

Рисунок 1.1 — Річка Дністер (с. Долина) Річка Тлумач є правою притокою Дністра. ЇЇ довжина 35 км, площа водозбірного басейну 254 км?. Похил річки 5,7 м/км. Річкова долина V-подібна, завширшки від 0,3 до 1 км. Заплава завширшки 50—300 м. Річище звивисте, завширшки 6—7 м, завглибшки до 1,2 м (біля гирла); є меандри. Річка використовується на побутові потреби. Бере початок від злиття потоків Дустрів і Солоник на східній околиці Тлумача. Тече спершу на північ та північний захід, потім повертає на схід. Впадає до Дністра на схід від села Нижнів. Притоки — р. Солоник (права) і р. Дустрів (ліва).

Озер на території району дуже мало. Більша частина їх є заплавними. Розміри їх невеликі, живляться головним чином від річкових паводків. В сухий період року вони часто висихають або перетворюються в болота.

В районі розвинуте ставкове господарство. Ставки відіграють велику роль у регулюванні стоку рік і використовуються в основному для рибного господарства та для забору технічної води.

У надрах Тлумацького району є прісні та мінералізовані підземні води (с. Жуків та с-ще Обертин). Їх поширення тісно пов’язане з геологічною будовою цієї території.

1.1.3 Кліматичні умови та ресурси рекреаційного середовища Тлумацького району Клімат, погода, їх комфортність і вплив на самопочуття людини є визначальними чинниками для розвитку рекреації. До кліматичних ресурсів належать енергія сонячної радіації й вітру, суми температур і кількість опадів за певний період.

Кліматичні умови Тлумацького району формуються під впливом таких кліматотвірних чинників: географічне положення, циркуляція повітряних мас і сонячна радіація. На місцевий клімат великий вплив чинять також різноманітні форми рельєфу, а також їх експозиція і висота.

Клімат району помірно континентальний з різновидними мікрокліматичними зонами.

Згідно з характером розподілу радіаційного балансу в часі і по території району, відбувається розподіл температури. Зокрема пересічна температура за рік коливається від 5 до 3 °C. Взимку пересічні температури за місяць від'ємні (- 2, — 5 °C у грудні, — 5, — 7 °C у січні, — 4, -5°С у лютому). Найхлоднішим місяцем в Тлумацькому районі є січень, а найтеплішим — липень.

Особливо низькі температури спостерігаються тоді, коли над територією проходять маси арктичного повітря, що прориваються з Карського моря. Коли ж над районами проходять маси тропічного походження із Середземного моря, температура піднімається.

Відлиги на території району бувають досить часто і можуть тривати майже 20 днів у грудні і по 15 днів у січні та лютому. Середньорічні температури липня + 18 °C, а січня — 5 °C.

Взимку на території району випадає майже втричі менше опадів, ніж влітку. При цьому опади взимку не інтенсивні і мають переважно обложний характер. Річна кількість атмосферних опадів становить 600−700 мм. Більша кількість їх випадає в теплий період року — 700−900 мм. Найбільш дощовий місяць червень, а найбільш сухий — вересень.

В районі, з грудня по березень, спостерігається найбільша кількість туманів в Івано-Франківській області — 64 дні на рік.

Вітри переважно слабкі і помірні з швидкістю 0,5−1 м/с, а взимку 6−10 м/с. В окремі періоди зрідка спостерігаються ураганні вітри.

У теплий період року на території спостерігаються такі небезпечні явища погоди як грози, град, суховії.

Тривалість рекреаційного літнього періоду в районі - 6 місяців (травень-жовтень. Зимовий рекреаційний період триває від 3 до 4 місяців. Сприятливі типи погоди спостерігаються протягом 140−150 днів (10−12 днів на місяць[6].

1.1.4 Лісові ресурси рекреаційного середовища Тлумацького району Значення рослинного покриву в якості рекреаційного ресурсу дуже велике, тому що з ним пов’язаний оздоровчий вплив ландшафту завдяки іонізаційним і фітонцидним властивостями рослин. Особливо велика роль лісів, так як саме лісові масиви сприяють підвищенню вмісту кисню в повітрі і його іонізації. Процес утворення іонів у повітряному середовищі дає очищувальний вплив на організм людини.

Рекреаційну функцію лісу визначає також санітарно-гігієнічна обстановка. Ліси збагачують повітря киснем і поглинають вуглекислий газ. Крім того, вони очищають повітря від різних видів забруднень, в тому числі і шумового, яке негативно впливає на нервову систему людини. Ліси сприятливо впливають і на радіаційний і термічний режими. У літній період вони знижують тепловідчуття людини. Також ліси мають і велике естетичне значення[7].

Ліси Тлумацького району становлять 17,5% території і належать Хотимирському, Кубівецькому і Шапарівському лісництвам.

Для території району характерні буково-дубові ліси, вологі грабові, грабово-ялицеві і ялицеві судіброви.

Лісоутворюючою породою їх є звичайний дуб, до якого домішується скельний дуб. Іноді до них приєднується ясен, польовий клен в першому ярусі і берест, граб, осика, ялина, черемха, береза, черешня, горобина в другому ярусі.

Серед чагарників трапляється ліщина, татарський клен, калина, глід, пухнаста жимолость, крушина, терен, шипшина, кизил.

У лісах водяться козулі, зайці, борсуки, лисиці, вепри, білки та інші тварини. Серед птахів зустрічаються зозулі, соловейки, дятли, ластівки, дикі качки і гуси, мартини, сірі та білі чаплі, чорні лелеки, круки, яструби, шуліки.

Головним напрямом лісогосподарської діяльності району є нарощення державного лісового фонду за рахунок як інтенсивних (підвищення продуктивності лісових площ), так і екстенсивних (розширення площ лісів) форм ведення лісового господарства.

За екологічним та господарським значенням ліси представлені двома групами.

Ліси першої групи представлені чотирма категоріями захищеності (захисні смуги вздовж автомобільних доріг державного значення, ліси що виконують переважно санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції, в тому числі лісопаркові частини лісів зелених зон та лісогосподарські частини лісів зелених зон), а ліси другої групи — однією категорією захищеності.

Ліси першої групи виконують ґрунтозахисну, водоохоронну, оздоровчо-санітарну й естетичну функції. Вони займають третину площ державного лісового фонду району. Ліси другої групи теж мають захисне і водорегулююче значення і дають народному господарству основну масу ділової деревини. моніторинг рекреаційний тлумацький туристичний

Є на території Тлумацького району лісогосподарське державне підприємство «Івано-Франківський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що знаходиться поблизу села Остриня. До складу підприємства входить лісовий розсадник та лісництво. Лісництво поділяється на три майстерські дільниці.

Загальна площа лісового фону підприємства становить 2604га, в тому числі вкрита лісовою рослинністю територія — 2358га. Загальний запас деревини — 478,07тис.м³, в т. ч. стиглих і перестійних насаджень — 91,64тис.м3. Загальний приріст — 7,77тис.м3, щорічний приріст насаджень на 1 га — 3,3 м³ .

Підприємство включає такі категорії лісів: ліси природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення — 533га; рекреаційно-оздоровчі ліси — 1586га. та захисні ліси — 465га.

Вікова структура насаджень: молодняки — 419га.; середньовікові - 1292га., пристигаючі - 220га., стиглі та перестійні - 427га.

Породна структура насаджень: хвойні - 53га. в т. ч. сосна — 13га, ялина — 31га, модрина — 9га, твердолистяні - 2173га, в т. ч. дуб — 985га, бук — 641га, граб — 350га, ясен — 73га, клен — 67га, акація — 57га, м’яколистяні - 124га, в т. ч. береза — 46га, вільха — 54га, липа — 2га, верби деревовидні - 22га. та інші деревні породи — 8га.

У розсаднику щорічно вирощується понад 700тис. стандартного садового матеріалу. Щорічно відновлення лісу проводиться на площі 12га в тому числі лісові культури — 11га. Тут є понад 150 видів різних плодових, декоративних деревних та чагарникових порід. Серед них — справжнє ботанічне чудо гінкгодволопатеве дерево — одне з найстаріших дерев нашої планети, яке, з’явившись ще наприкінці палеозойської ери понад 300 млн. років тому, майже без змін дійшло до нашого часу. Також тут є тюльпанове дерево, магнолія, дейція, спірея Вангута, форзиція тощо.

Лісова рослинність розсадника представлена мішаними листяними насадженнями, серед яких є дуб, бук, клен, граб, ясен, липа, черешня, модрина європейська. Розсадник має велику флористичну цінність. В його флорі зростають ряд лікарських, рідкісних та реліктових видів рослин.

Між селами Остриня і Буківна, є муфлонове господарство, де налічується понад 30 голів муфлона європейського (Рис. 1.2). Муфлон — жуйна парнокопитна тварина з роду вівці. Цей вид тварин перебуває під охороною і вирощують його з метою реалізації та розселення на території України. Підприємство утримує муфлонів у вольєрі площею 28га.

Рисунок 1.2 —Муфлони (Муфлонне господарство) Мисливські угіддя закріплені за лісовим мисливським господарством Хотимир[8].

1.1.5 Екологічні аспекти рекреаційного середовища та охорона довкілля Тлумацького району Екологічна політика на території Тлумацького району Івано-Франківської області формується виходячи із норм, закріплених у Конституції України, Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» прав людини на екологічно безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище.

Інструментом впровадження екологічної політики є «Програма охорони навколишнього природного середовища Тлумацького району до 2015 року» .

Сучасний стан природних ресурсів і навколишнього природного середовища Тлумацького району змушує змінювати точку зору щодо подальшого економічного розвитку і технічного прогресу й оцінювати їх з урахуванням екологічних пріоритетів, наявності екологічних ризиків та стану екологічної безпеки.

Стан атмосферного повітря на території району в значній мірі залежить від об'ємів викидів забруднюючих речовин від двох основних джерел забруднення — стаціонарних (промислових підприємств) та пересувних (автотранспорт).

У 2012 р. від стаціонарних джерел району в атмосферне повітря потрапило 7,4 т забруднюючих речовин, або 10,8 кг у розрахунку на квадратний кілометр території району, що становить 0,04% від обласного показника.

Основними пріоритетними напрямами у охороні атмосферного повітря до 2015 р. є: дотримання вимог екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря; зменшення викидів забруднюючих речовин, в тому числі парникових газів, від стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря; впровадження новітніх технологій очищення викидів на виробництвах, що становлять потенційну екологічну небезпеку.

Основною проблемою у сфері використання вод є забруднення поверхневих вод Тлумаччини внаслідок скидання у водні об'єкти неочищених та недостатньо очищених зворотних вод.

Скид неочищених та недостатньо очищених комунальних і промислових зворотних вод відбувається внаслідок фізичного та морального зносу очисних споруд і відсутності коштів на будівництво нових, ремонт та реконструкцію існуючих. Внаслідок тривалої експлуатації без необхідного поточного ремонту систем водопостачання і каналізації більшість водопровідно-каналізаційних мереж знаходяться в незадовільному технічному стані, частина із них — в аварійному стані.

Іншою важливою проблемою, що призводить до забруднення поверхневих вод, є відсутність водоохоронних зон та прибережно-захисних смуг вздовж водних об'єктів на території району. Водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги водних об'єктів не винесені в натуру, що порушує природоохоронний режим водних об'єктів, призводить до їх забруднення і засмічення.

Основними пріоритетами охорони та раціонального використання водних ресурсів є: зменшення забору води з водних об'єктів, збереження і відновлення водних екосистем; забезпечення пріоритету вимог екологічної безпеки у сфері використанні водних ресурсів; розроблення та впровадження схем землеустрою (проектів організації території) басейнів основних рік; будівництво нових і реконструкція існуючих очисних споруд і каналізаційних мереж; зменшення до 2015 року скидання у водні об'єкти області неочищених стічних вод на 10%; берегоукріплення, регулювання та розчистка русел; будівництво протиповеневих дамб, водойм-регуляторів (ставків, водосховищ); винесення в натуру водоохоронних зон (прибережних захисних смуг) та ліквідація джерел забруднення підземних вод.

Враховуючи високу питому вагу сільськогосподарських угідь в структурі земельних угідь Тлумацький район відноситься до сільськогосподарських районів області. Найбільш розвиненими галузями промисловості є харчова і будівельних матеріалів, які працюють на місцевій сировині.

Земельні ресурси є складовою частиною природно-ресурсного потенціалу району, просторовою базою для розвитку і функціонування різних галузей виробництва. Земля є продуктом природи і замінити її яким-небудь іншим засобом виробництва неможливо. Незамінність землі обумовлює необхідність її збереження, раціонального використання та постійного підвищення якості.

Ґрунти із їх властивістю родючості є унікальним природним ресурсом. Вони виконують важливі екологічні функції у біосфері, до основних із яких належать: гідрологічна; біоенергетична; «депо» поживних елементів; захисного екрана; фітопродукційна; санітарно-детоксикологічна.

Ґрунтовий покрив є надзвичайно вразливою поверхневою «плівкою життя», яка в результаті антропогенного впливу зазнає значних змін, що обумовлює його деградацію.

Земельний фонд Тлумацького району складається із земель різного функціонального призначення. Загальний земельний фонд району займає площу — 68 354,8 га, з якої 24 171,5 га (35,4%) знаходиться в межах населених пунктів під забудовою, а 44 183,3 га (64,6%) — за межами населених пунктів.

Із наявних в районі 49,616 тис. га сільськогосподарських угідь, 32,2 тис. га займає рілля, 5,6 тис. га перелоги, 0,9 тис. га сади, 2,1 тис. га сіножаті та 8,7 тис. га пасовища.

Висока розораність території району є наслідком екстенсивного використання земель, при якому підвищення родючості ґрунтів підмінялось розширенням площ ріллі. Внаслідок значної розораності угідь, активізувалися процеси водної ерозії.

За останні 30 років площа еродованих сільськогосподарських угідь в Тлумацькому районі зросла в 1,3 рази і становить 28% сільськогосподарських угідь.

Негативними наслідками ерозійних процесів є зниження родючості ґрунтів, замулювання водних об'єктів і забруднення поверхневих вод агрохімікатами, погіршення водно-фізичних властивостей ґрунтів.

Основні пріоритети з охорони земельних ресурсів і ґрунтів: розроблення і впровадження проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території сільськогосподарських угідь; збереження і підвищення родючості ґрунтів; зменшення розораності території шляхом виведення зі складу орних земель схилів крутизною більш 5° і земель водоохоронних зон і прибережних смуг, консервація сильно еродованих і малопродуктивних земель (залісення і залуження).

На території Тлумацького району щорічно утворюється близько 10 тис. т. твердих побутових відходів (ТПВ), які вивозяться на захоронення на двох полігонах ТПВ.

Полігони займають площу 3,21 га і в них накопичено до 160 тис. т. твердих побутових відходів. Найбільшим розміщувачем ТПВ рйону є Тлумацький полігон ТПВ, який щорічно накопичує 5 тис. т відходів[9].

На території Тлумацького району є декілька природоохоронних об'єктів, що мають місцеве значення. Їхня загальна площа становить всього 96, 6 тис. га.

Дністровський регіональний ландшафтний парк (Рис. 1.3) знаходиться на території Городенківського і Тлумацького районів і займає площу 19,6 тис. га. Парк простягається вздовж дивовижної і красивої ріки Дністер, багатий рідкісною рослинністю. Багатими на рослинність є схили, прибережні луки та поля. Тут зустрічаються горицвіт, сон великий, ковила, первоцвіт, ясенець білий, мигдаль степовий, ромашка, молодило руське тощо. Значна кількість реліктових, ендемічних та рідкісних рослин каньйону занесена до Червоної книги України.

Рисунок 1.3 — Дністровський регіональний ландшафтний парк

Заповідне урочище " Нижнівське" знаходиться неподалік села Нижнів на території Клубівецького лісництва. Його площа становить 53 га. В урочищі є еутрофне болото з прилеглим середньовіковим грабовим лісом. Тут зростають рідкісні для Придністров'я глечики жовті, цикута отруйна. На скелях серед лісу виявлено рідкісний вид папороті — щитник Роберта.

Ботанічне урочище " Городище" знаходиться між селом Одаїв і хутором Думка. Урочище — це система високих горбів з відслоненнями гіпсу, вкритих природною степовою рослинністю. Його площа 8 га. Відоме своїми печерами, що мають назву Одаївські печери (Рис. 1.4). Печери не є надто популярними в спелеологічних колах і знаходяться за 2 км від села Одаїв, поблизу хутора Думка. Знаходиться тут Грот Монаха — печерка, де вважається, жив відлюдник. Нижче — поєднання отворів, що нагадує обличчя: очі та рот. Одна з найбільших печер урочища — печера Думка — розміщена навпроти дністровського схилу, в лісі. Біля неї також зустрінете карстовий місток. Вона горизонтальна і має близько 60 метрів ходів, якими можна просто ходити. Тут археологи знайшли сліди перебування людей доби палеоліту (залишки вогнищ, кам’яні знаряддя праці та кістки північного оленя).

Печери Вертикальна і Затишна розташовані на схилі Дністра. Вертикальна має два виходи і кілька сотень метрів різноманітних лазів: невеличкі зали, вузькі горизонтальні щілини, вертикальні обриви. Затишна закінчується не дуже високим урвищем. В цій місцевості є також безліч ущелинок, ніш, печерок.

Рисунок 1.4 — Одаївські печери (Ботанічне урочище «Городище»)

Серед інших пам’яток природи під охороною знаходяться такі:

· Урочище Данчиця (знаходиться неподалік села Долина, площа 4 га.);

· Ботанічний заказник «Пугачівка» (площа 4 га., поблизу села Гарасимів);

· Ботанічний заказник «Меленещина» (площа 2 га.),

· Урочище «Цовдри» (поблизу с. Грушка, плаща 2 га.)

· Водоспад «Дівочі сльози», с. Ісаків.

· Карстові печери: Сталактитова, Мокра та Вертикальна (с. Локітка)[10].

1.2 Характеристика історико-культурних компонентів рекреаційного середовища

Історико-культурні туристичні ресурси — це пам’ятки історії і культури, створені людиною, які мають суспільно-виховне значення, становлять пізнавальний інтерес і можуть бути використані в туристичній діяльності.

До складу історико-культурних туристичних ресурсів входять пам’ятки історії та археології, архітектури, мистецтва, етнографічні пам’ятки і пам’ятки народної творчості.

Історико-культурні туристичні ресурси поділяються на такі групи:

1. Археологічні об'єкти: території первісного заселення, стоянки, поселення, кургани, древні городища.

2. Меморіальні пам’ятки, пам’ятні місця, пов’язані з історичними подіями, національно-визвольними змаганнями, війнами, бойовими та культурними традиціями, окремі пам’ятки, меморіальні дошки, пам’ятні знаки простих форм, що мають високу мистецьку цінність.

3. Пам’ятники та пам’ятні місця, пов’язані з життям та творчістю діячів історії, культури, з учасниками історичних подій національно-визвольних змагань, війн, що підтверджуються історичними джерелами.

4. Пам’ятники оборонного будівництва: земляні, або муровані укріплення, замки із бастіонними укріпленнями, монастирі, фортифікаційні споруди, елементи оборонних споруд, будівель або окремих архітектурних комплексів, реставровані пам’ятки оборонного будівництва.

5. Сакральні споруди: церкви, костели, синагоги, фрагменти культових споруд, окремі культові різностильові споруди, комплекс культових різностильових споруд, окремі культові стильові споруди, комплекс культових стильових споруд.

6. Пам’ятки народної архітектури: поселення, двори, господарські і житлові будівлі, дерев’яні церкви, садиби, окремі вулиці, або групи будівель, музеї під відкритим небом.

7. Громадські споруди: народні школи, народні доми, шпиталі, корчми, млини, частково збережені елементи громадських споруд, реставровані пам’ятки громадських споруд, добре збереженні пам’ятки громадських споруд.

8. Палацово-паркові ансамблі: окремі залишки палацово-паркових ансамблів, фрагменти палацово-паркових ансамблів.

9. Сучасні пам’ятки архітектури: окремі пам’ятки архітектури, що збудовані з використанням сучасних будівельних матеріалів, технологій, композиційних вирішень, окремі сучасні пам’ятки архітектури чи їх групи, що зведені з використанням найновіших технічних засобів.

10. Професійні художні промисли: наявність музейних експозицій, що побудовані на базі зібраних зразків професійних народних майстрів; наявність окремих майстрів з експозицією власних творів.

11. Народні художні промисли: ткацтво, килимарство, вишивка, художня обробка шкіри, художнє плетіння, деревообробка, гончарство тощо, наявність музейних експозицій, що побудовані па основі зібраних зразків народних умільців, наявність окремих народних умільців з експозицією власних творів.

12. Пам’ятки матеріальної культури: індивідуальні музейні експозиції, відомчі музеї пам’яток матеріальної культури; етнографічні музеї, музеї народної архітектури і побуту.

13. Пам’ятки фольклору: наявність окремих традицій, що збереглися у родинному і громадському побуті, поширення окремих жанрів, або видів фольклору, наявність різножанрового та різновидового складу фольклору[11].

1.2.1 Історичні та археологічні пам’ятки Тлумацького району Пам’ятки історії — це пам’ятні місця та предмети, пов’язані з найважливішими історичними подіями в житті народу, з розвитком суспільства та держави.

Пам’ятки археології - це різні городища, кургани, залишки давніх поселень, укріплення ремісничого виробництва, каналів, доріг та інші[12].

В Тлумацькому районі є такі історичні та археологічні пам’ятки:

— Могила хорунжого Кінної сотні штабу 8-ї стрілецької бригади 3-ї Залізної дивізії Армії УНР Тихона Хилюка.

— Поселення (5), крем’яні штольні, літописне місто Биковен, с. Буківна (палеоліт, мезоліт, неоліт, епоха бронзи, ранній залізний вік, римський час, Київська Русь)

— Комплекс пам’яток в селі Делева: поселення (2), городища (2), могильники (2), Київська Русь.

— Сліди криївки воїнів УПА в селі Будзин.

— велетенський «Дуб Богдана Хмельницького» на хуторі Думка.

— Будинок і подвір'я, де народився і виріс Микола Твердохліб — полковник «Грім», командир ВО «Говерля», полковник УПА (село Петрилів).

— Могила Тараса Бульби і його сина Остапа (Нижнів)

— Остринський тризуб, неподалік від села Остриня.

Остринський тризуб(Рис. 1.5) — це найбільше в Україні зображення Гербу України, викладене на схилі гори з білого каменю (гірський мергель), неподалік від села Остриня Тлумацького району Івано-Франківської області. Тризуб викладено у 1992 році колишнім воїном Української Повстанської Армії Анастасієм Паньковичем Козаком на місці, де точились запеклі бої між українськими повстанцями сотні Пилипа Орлика та більшовиками, на відзнаку вшанування пам’яті полеглих побратимів та першої річниці з Дня проголошення незалежності України. Нижче тризубу зазначений рік викладання «1992» та слово «воля» .

Розміри кам’яного символу України: 19 м висоти, 13 м ширини, висота центральної частини 25 м. За словами автора ним було витраченно близько двох вантажівок каменю. Камінь переносився вручну, у двох сумках вагою по 10−12 кг. Відстань від гори до кар'єру — 800 м. Також він обсадив контур тризубу смерічками і туями. У якості фундаменту, щоб каміння не змістилося, тризуб обладнаний канавами. На час викладання тризубу Анастасію Паньковичу було 70 років. Через деякий час естафету з догляду за пам’яткою перебрали на себе школярі остринської школи[6].

Рисунок 1.5 — Остринський тризуб

1.2.2 Пам’ятки архітектури Тлумацького району Пам’ятки архітектури — це складова історико — культурних рекреаційних ресурсів. До них належать архітектурні ансамблі, комплекси, залишки давнього планування міст, населених пунктів, замки, сакральні споруди, будинки тощо[12].

У Тлумацькому районі Івано — Франківської області на обліку перебуває 53 пам’ятки архітектури (Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 —Пам'ятки архітектури Тлумацького району

Церква Воздвиження Чесного Хреста(Рис. 1.6) з дзвіницею, побудована в 1878 році в селі Одаїв. Та давній тут лише фасад. В інтер'єрі церкви практично нічого не збереглося від первісного оздоблення. Багато чого було вивезено в 60-тих роках, а те, що залишилось — в поганому стані.

Рисунок 1.6 — Церква Воздвиження Чесного Хреста, с. Одаїв

Водяний млин(Рис. 1.7) знаходиться на краю села Нижнів, на потічку неподалік від Дністра. Побудований в 19 ст. Зараз неробочий, проте не раз поновлювався. За радянських часів млин перебував в приватній власності. В 2003 році зламався, і зараз він фактично нічий.

Рисунок 1.7 — Водяний млин в селі Нижнів

Дерев’яна церква святих Косми і Дем’яна є культурною спадщиною і спорудженна в 1889 року. Головний фасад церкви декорований за рахунок дерева. Храм у своїй основі збудований у вигляді хреста. Це означає, що храм присвячено розіп'ятому на хресті Господу. Церква завершується вгорі куполом, який зображає собою небо. А купол закінчується вгорі главою, на якій стоїть хрест. Поряд з храмом, збудована дзвіниця, тобто вежа, на якій висять дзвони.

Храм ділиться на три частини: вівтар, середня частина храму і притвор. Найголовніша частина храму — вівтар. У вівтарі священнослужителями відправляється богослужіння і знаходиться найсвятіше місце в усьому храмі — святий Престол. Вівтар влаштований на підвищенні. Воно вище за інші частини храмуі. Посередині вівтаря знаходиться освячений чотирикутний стіл — Престол, який прекрашений двома одіяннями. Торкатися престолу і цілувати його можуть лише священнослужителі. Вівтар відокремлений від середньої частини храму особливою перегородкою, яка обставлена іконами і називається іконостасом. В іконостасі є троє дверей. Найбільші — розміщені в самій середині іконостасу і називаються Царськими ворота.

З лівого боку вівтаря влаштована ризниця. Біля стін храму, влаштовані криласи для читців і співців. Біля криласів стоять хоругви, ікони на тканині або металі, прикріплені до довгих древків, у вигляді знамен. У храмі є ще канонник — низенький столик, на якому стоїть зображення розп’яття і встановлена підставка для свічок. Перед іконами стоять підсвічники. Посередині храму, вгорі на стелі, висить панікадило — великий підсвічник з багатьма свічками. Первинні розписи втрачені і замінені новими з кінця XX століття — поч. XXI ст. 13].

1.2.3 Заклади культури Заклади культури — це структурний підрозділ юридичної особи, функції якого полягають у впровадженні діяльності у сфері культури. Визначальними напрямами в діяльності закладів культури у сфері розвитку народної творчості є збереження та популяризація звичаєвих традицій, жанрів аматорського мистецтва, народних художніх промислів тощо[6].

В Тлумацькому районі діє 36 клубних закладів, в тому числі районний Народний дім міста Тлумач, 50 бібліотечних закладів, 13 музеїв, 17 народних аматорських колективів, народна аматорська кіностудія «Підгір'я», народний аматорський фотоклуб «Тлумач» та музична школа з філіалом.

Таблиця 1.2 —Музеї Тлумацького району

Кімната-музей Марійки Підгірянки(Рис. 1.8) — це літературний музей в м. Тлумач Івано-Франківської області, присвячений українській дитячій поетесі Марійці Підгірянці.

Кімнату-музей Марійки Підгірянки створено у 1991 р. при районній бібліотеці для дітей. Тут зібрано особисті речі й документи Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, народної вчительки та поетеси, відомої в літературі як Марійка Підгірянка. В експозиції музею, окрім видань книг Марійки Підгірянки, представлено спогади рідних та колишніх учнів з сіл Антонівка, Братиків, Вікняни, оригінали дидактичних матеріалів, писаних рукою поетеси. В експозиції використовуються також тематично близькі твори образотворчого мистецтва й графіки. Зокрема тут представлено роботи таких митців, як Олександра Волкова, Богдана Татарчука, Ярема Оленюка, Василя Шевага (скульптора), композиторів — Миколи Павлюа (с. Долина), Наталії Когут (с. Олешів).

З 2006 р. експозицію музею доповнює стенд «Вони бачили і чули Великого Каменяра». Працівники музею проводять тематичні екскурсії, дитячі ранки, літературні вечори, усні журнали, вікторини.

Рисунок 1.8 — Кімната — музей Марійки Підгірянки

Музей Григорія Крука(Рис. 1.9). Ідею створення музею запропонували з нагоди святкування 80-річчя від дня народження у 1991 році прикарпатські живописці і колеги з Краківської академії мистецтв М. Зорій та Д. Іванцев. Їхні пам’ятні речі, буклети, портрети лягли в основу першої експозиції.

Приміщення музею складається з двох експозиційних залів. Зал № 1 вміщує експонати з життя митця періоду навчання у місцевій школі, його нелегкий шлях до різьби через Станіславську та Львівську художньо-промислові школи, Краківську та Берлінську академії мистецтв, історію культурно-просвітнього та громадсько-політичного руху села, їх найвизначніших представників: Івана Рибчина, Северина Снігуровича, Михайла Козака, Семена Солонину, Михайла Гриніва, Михайла Рибчина, Василя Лукасєвича.