Температурний режим. 
Ведення землеробства в умовах степу

Життєдіяльність рослин можлива лише в межах певного інтервалу температур. Потреба в теплі не однакова для різних культур і для однієї рослини продовж періоду розвитку. Для кожної фази росту й розвитку рослин існують мінімальні, оптимальні і максимальні температури.

Продовж року показники температури різняться між собою. Середня температура повітря найхолоднішого місяця — січня — коливається від мінус 8 °C на північному сході зони до мінус 2 °C на південному заході та в степовій частині Криму. Абсолютний мінімум температури змінюється від мінус 42 °C до мінус 20 °C, вони бувають один раз на 50−60 років. Середньодобова температура лютого наближається до січневої. Зима характеризується тривалими й інтенсивними відлигами з підвищенням температури до 15−18 °С.

Зима в Степу нестала, з частими відлигами, інколи температура підвищується до + 10−15 °С. Сніг тане, частина ґрунту цілком розмерзається, збагачуючи його вологою. За зимовий період буває 6−7 таких глибоких відлиг.

Весна починається найраніше на півдні Одеської області — 17 лютого та в степовому Криму — 21 лютого. На півночі весняні процеси (перехід температури через 0 °C, розмерзання ґрунту) настають пізніше — на Херсонщині 2 березня; на Кіровоградщині 14 березня; в Луганській області 16 березня; на Донецькому кряжі 25 березня. Починаючи з березня, температура кожного наступного місяця підвищується на 48 °C, а влітку на 1,5−4 °С. Влітку спостерігають високі й сталі температури без значних змін на території зони. Середня температура найтеплішого місяця — липня — на півночі зони 21 °C, а на півдні 23 °C. Абсолютні максимуми температури досягають 39−41 °С.

У період зерноутворення (третя декада червня — перша декада липня) середньодобова температура на півночі зони становить 18,5−22 °С, на півдні — 19,5−23 °С. Ймовірність високих температур (25−30 °С) за таких середніх багаторічних температур складає 4−17%.

Перехід середньодобової температури повітря до плюсових температур у південному Степу припадає на першу декаду березня, за винятком південно-західних районів Одеської області та Криму, де цей перехід відбувається в третій декаді лютого. Тривалість періоду з плюсовими температурами у східних районах зони складає 240 днів, а в крайніх південно-західних районах і в Криму 305, на решті території — 250−280 днів.

Початок вегетаційного періоду, який приблизно збігається з переходом середньодобових температур понад 5 °C, у південному Степу настає в кінці березня, в північному Степу — на початку квітня. У сільськогосподарському виробництві важливо враховувати перехід температури повітря через 0, 5, 10 і 15 °C (табл. 7).

Для більшості районів північного Степу морозонебезпечний період навесні триває 10−20 днів. У районах з розчленованим або підвищеним рельєфом він затягується до 20 днів і більше за рахунок пізніших строків закінчення весняних приморозків. У теплішому південному Степу морозонебезпечний період не перевищує 10 днів. Початок періоду з середньою добовою температурою вище 15 °C, що збігається з початком найінтенсивнішої вегетації, у зоні Степу припадає на другу декаду травня, а кінець цього періоду в північному Степу — на другу і в південному — на третю декаду вересня.

Таблиця 7. ТРИВАЛІСТЬ ПЕРІОДУ ПЕРЕХОДУ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ ЧЕРЕЗ 0, 5, 10, 15 °C (днів).

Для визначення теплозабезпечення сільськогосподарських культур найчастіше користуються сумами середньодобових температур вище 10 °C (сумами активних температур). Середні багаторічні суми активних температур у північному Степу коливаються в межах 2900 до 3100 °C, а в південному — 3200−3500 °С. Суми цих температур з ймовірністю до 90% дещо менші; а в північному Степу вони становлять 2550−3000 °С, у південному — 3000−3200 °С.

Отже, на півночі зони щороку можуть достигати середньостиглі та середньопізні, а на півдні — й пізні сорти кукурудзи, винограду та інших теплолюбних культур. Цих ресурсів тепла достатньо для вирощування післяжнивних культур. Проте умови зволоження тут дуже обмежені, тому вирощування післяжнивних культур може бути адаптованим лише за умов зрошення.