Рівень шуму.
Вплив виробничого середовища на умови життєдіяльності людини
Підвищення температури негативно впливає на психологічні функції людини, зокрема зменшується обсяг оперативної пам’яті і погіршується здатність до побудови асоціацій, виконання розрахункових операцій. Встановлено, що температура повітря має бути 18−23* для робіт, які не потребують фізичних зусиль, 10−16* — при фізичних зусиллях і 8−9° — якщо в приміщенні є інфрачервоне випромінювання. Вологість… Читати ще >
Рівень шуму. Вплив виробничого середовища на умови життєдіяльності людини (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Шум — безпосередньо впливає на якість праці. Довготривала робота у шумному середовищі може призвести до порушення центральної нервової системи і спричинити аварії на виробництві.Зростання інтенсивності шуму понад природний рівень у людини викликає швидку втомлюваність, зниження розумової активності, а при досягненні 90—100 дБ — поступову втрату слуху. Зокрема, наприклад, шум, що утворюється під час тихої розмови між студентами в умовах навчальної аудиторії, вимірюється в 10—12 дБ, що уже шкодить навчальному процесу. Вплив шумів призводить до збільшення кількості помилок і до зниження продуктивності вирішення творчих завдань, швидкості й точності сенсомоторних процесів. Крім цього, шум може суттєво впливати на емоційну сферу оператора, спричиняючи виникнення таких негативних емоцій, як роздратованість, невдоволення. Особливо небезпечні високочастотні й переривчасті шуми. Залежно від характеру шумів і їхнього впливу на організм оператора розроблені норми звукового тиску. Доведено, що шум понад 95 дБ знижує ефективність праці на 25%. Якщо дія шуму інтенсивністю 120 дБ триватиме одну годину, то після цього необхідно п’ять годин відпочинку, щоб повернулася нормальна гострота слуху. Шум може викликати певні професійні захворювання.
Основними засобами боротьби з шумом є ізоляція джерела шумів, застосування засобів індивідуального захисту, раціональне планування приміщень, використання шумопоглинальних матеріалів і покриттів.
Рівень теплового, електромагнітного випромінювання
Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) — процес утворення вільного електромагнітного поля, яке випромінює прискорено рухомі заряджені частинки, що впливають на середовище і людину в ньому. Джерелами ЕМВ є лінії електропередач, радіо і телебачення, робота деяких промислових і побутових приладів. Останнім часом до факторів, що негативно впливають на здоров’я операторів, дедалі частіше відносять електромагнітні поля (ЕМП) високих частот. Експериментальні дані свідчать: характер впливу ЕМП залежить від типу нервової системи. Наприклад, для людей із сильним типом нервової системи цей вплив буде меншим, ніж для слабкого типу нервової системи. Максимально можливими рівнями ЕМП вважаються:
- — для СВЧ — діапазону — 10 мквт/см2;
- — до 300 Мгц: електрична складова — 5 в/м, магнітна складова — 5 а/м.
Ці рівні можливі за безперервної роботи людини протягом усього робочого дня, а якщо вони вищі, то потрібно скорочувати час роботи людини. Так, наприклад, зі збільшенням інтенсивності СВЧ з 10 до 100 мквт/см2 дозволено працювати не більше двох годин на добу. Для запобігання впливу ЕМП використовують екрани, шити, сітки, спеціальні камери, а також засоби індивідуального захисту.
Теплове випромінювання — це випромінювання, яке утворюється за рахунок внутрішньої енергії речовини і підвищує температуру середовища. Характеризується наявністю теплового потоку (кількість тепла, яке проходить в одиницю часу через одиницю поверхні); може опекти, спричинити вибух. Цікавим є той факт, що людський організм виділяє 22 ккал на одиницю ваги за добу, а Сонце — всього 4,4 ккал. Для свого теплообміну людський організм використовує фізичні властивості самого середовища: конвенція — ЗО %, випромінювання — 45% і випаровування — 25%. Але це співвідношення у теплорегуляції залежить від вологості і швидкості переміщення повітря. Так, вологе холодне повітря є більш теплопровідним, ніж сухе, і тому сприяє інтенсивнішій віддачі тепла. За підвищеної температури і вологості повітря (80…90%) утруднюється потовиділення, що суттєво порушує терморегуляцію і, відповідно, знижує працездатність.
Підвищення температури негативно впливає на психологічні функції людини, зокрема зменшується обсяг оперативної пам’яті і погіршується здатність до побудови асоціацій, виконання розрахункових операцій. Встановлено, що температура повітря має бути 18−23* для робіт, які не потребують фізичних зусиль, 10−16* - при фізичних зусиллях і 8−9° - якщо в приміщенні є інфрачервоне випромінювання. Вологість повітря не може бути нижчою ніж 30% і вищою 50−60%. Швидкість переміщення повітря у теплий період повинна бути — 0,1−0,5 м/с, а в холодний — 0,1−0,3 м/с.