Розділ 3. Організація сільськогосподарських угідь

Характеристика існуючого використання сільськогосподарських угідь

Перед початком впорядкування угідь з’ясуємо склад сільськогосподарських угідь, наявних у господарстві, який відображають дані таблиці 26.

Таблиця 26.

Склад сільськогосподарських угідь на момент проектування.

Трансформація земельних угідь (переведення одного виду угідь в інший) здійснюється з метою:

• Ш розширення площ високопродуктивних угідь за рахунок придатних для цього, але не інтенсивно використаних в сільськогосподарському виробництві земель;
• Ш покращення просторових умов землеволодіння і землекористування;
• Ш відведення земель у зв’язку з розміщенням сільськогосподарських споруд і будівель, об'єктів ґрунтозахисного і природоохоронного призначення;
• Ш відведення земель для гідро-, лісомеліоративних споруд та ін.;
• Ш консервації деградованих і малопродуктивних орних земель в інші угіддя.

Розширення площ високопродуктивних угідь.

Резервом для збільшення площі орних земель у різних зонах країни можуть бути: перелоги; невеликі, але придатні ділянки кормових угідь, які за місцем розташування, рельєфом (крутістю схилів до 3°) і культуртехнічному стану є придатними для включення до сівозміни; перезволожені ділянки, які можуть бути осушені шляхом проведення меліорації; масиви сільськогосподарських угідь, які внаслідок нераціонального використання заросли лісом і чагарником після проведення меліоративних і культуртехнічних робіт; ділянки, розташовані на глибоких і середніх солонцях, після їх хімічної меліорації. При цьому не допускається додаткове освоєння під ріллю боліт і заболочених земель — об'єктів природного ландшафту, витоків річок, місць розселення птахів тощо.

Покращення просторових умов землеволодінь і землекористувань.

З метою створення належних територіальних умов для використання сільськогосподарської техніки, правильної форми орних масивів в деяких випадках виникає необхідність ліквідації дрібноконтурності земель, межників, що втратили своє значення польових шляхів і канав, неправильно посаджених лісосмуг, які не сприяють протиерозійному захисту ґрунтів, а, навпаки, є місцем концентрації талих і дощових потоків, що викликає інтенсивний розвиток лінійної ерозії.

Необхідність трансформації угідь пов’язане також з розміщенням об'єктів охорони навколишнього середовища в цілому, а також земельних, водних та інших природних ресурсів.

Санітарні, санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозбірні споруди, об'єкти оздоровчого призначення, а також навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, правовий режим яких визначається законодавством України.

У процесі впорядкування угідь необхідно передбачити охорону водних джерел (річок, струмків, ставків, протоків), для чого встановлюються прибережні захисні смуги шириною:

• — для малих річок (площа водозбору до 2 тис. км²), струмків, ставків площею до 3 гектарів — 25 м;
• — для середніх річок (площа водозбору від 2 тис. до 50 тис. км²), ставків площею понад 3 гектарів — 50 м;
• — для великих річок, водосховищ на них з площею водозбору понад 50 тис. км² — 100 м.

Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

На цих землях забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту під залуження), зберігання і застосування добрив і пестицидів, розміщення літніх таборів для худоби, будівництво споруд, баз відпочинку, гаражів, миття транспортних засобів і техніки, влаштування звалищ та ін. Рекомендується створення навколо берегової лінії річок, ставків, водоймищ лісових смуг шириною від 6 до 12 метрів в залежності від площі водозбору, водного дзеркала, крутості схилових земель.

Згідно проектів землеустрою встановлюються також водоохоронні зони, де забороняється використання стійких та сильнодіючих пестицидів, влаштування кладовищ, скотомогильників, звалищ, полів фільтрації, скидання неочищених стічних вод та ін. Ширина водоохоронних зон залежить від конкретних територіальних умов господарства і коливається від 100 м до 300 м від берегової лінії річок, ставків, водоймищ.

В умовах водної ерозії ґрунтів, крім цього, передбачають заліснення крутих схилів з частими береговими промивинами та інших порушених ерозією земель, залуження найбільш загрозливих у ерозійному відношенні тальвегів та улоговин на орних землях, закладення ілофільтрів на конусах виносу діючих ярів та у вершинах ставків, побудови земляних водозатримуючих валів у вершинах ярів тощо.

Крім того, при вирішенні питань трансформації угідь з метою отримання площ орних земель, необхідних для подальших економічних розрахунків і посівних площ слід враховувати площі під лісосмугами і польовими шляхами, у т. ч. лісосмуги і польові шляхи, передбачені у Схемах паювання земель. Ці площі разом з існуючими повинні становити при виконанні завдання і розробки курсового проекту відповідно 2,5−3% і 0,5−1% від площі ріллі.

Види і площі лісових смуг навколо населених пунктів, уздовж зрошуваних каналів, навколо ставків та водоймищ, прибалкових і прияружних, а також польових шляхів (основних і допоміжних) будуть уточнені у процесі організації території сівозмін.

Консервація орних земель

Консервація орних земель є важливим елементом трансформації угідь, який передбачає виведення із інтенсивного використання деградованих, малопродуктивних і крутосхилих (понад 7°), а також техногенно забруднених ділянок в інші угіддя на визначений термін, зокрема, під заліснення, під пасовища та сіножаті.

Площі під багаторічними насадженнями, виноградниками, ягідниками встановлюються відповідно до перспективного плану розвитку цієї галузі у господарстві. При виборі ділянок під ці насадження слід враховувати рельєф місцевості, експозицію схилів, якість ґрунтів, глибину залягання підґрунтових вод, кислотність і засоленість земель.

Глибина залягання ґрунтових вод повинна бути не менше 2 м від поверхні, а засолених підґрунтових вод — не ближче 5 м.

У засушливих регіонах країни на ділянках під багаторічними насадженнями бажано передбачити зрошення.

В деяких випадках на схилових землях крутістю 7° і більше створюються тераси, на яких передбачають розміщення плодових насаджень.

При цьому тераси повинні бути бездоганно створеними, без загрози їх прориву талими і дощовими водами, використовуватися особливі технології за доглядом створених на терасах насаджень.

Заходи з трансформації угідь повинні бути екологічно та економічно обґрунтованими, тобто землі, що трансформуються, по їх агровиробничим властивостям (ґрунтам, рельєфу, умовам зволоження) повинні бути придатними для використання за новим призначенням.

В моєму господарстві було створено за рахунок пасовища та рілля внутрігосподарські магістральні дороги для сполучення населених пунктів (за рахунок пасовища) та сполучення земного масиву з населеним пунктом (за рахунок ріллі). Також після розрахунків площ виробничих центрів та виробничих підрозділів було зменшено та трансформовано в пасовища.