Біблія – священна книга християн

Реферат на тему:

" Біблія —

священна книга християн"

Всі течії християнства своїм Свя­тим Письмом вважають Біблію. Вона складається з двох основних частин — Старого та Нового Запо­вітів. Перша, давня частина Біблії - Старий Заповіт, як зазначалося, визнається також іудаїзмом.

Старозаповітна частина Біблії займає 4/5 усього тексту Біблії і відома у двох варіантах. Масоретський текст (Танах), прийнятий в іудаїзмі, написаний дав­ньоєврейською. Він складається з трьох книг:

1) П’ятикнижжя;

2) Пророки;

3) Писання.

Головним є П’ятикнижжя (Буття, Вихід, Левіт, Числа і Повто­рення Закону). Тут йдеться про створення Богом сві­ту і людини, про гріхопадіння Адама та Єви, всесвіт­ній потоп, про заповіт, який заповідав Бог людям, та регламентацію життєдіяльності людини, що викладе­на у відомих десяти заповідях. Старий Заповіт, пере­кладений на грецьку мову (Сегггуагінта), містить 50 книг. До них ставлення християн різне: протестан­ти визнають 39 книг, православні - 11 книг вважа­ють неканонічними, а католики — визнають їх друго-канонічними.

Загалом історія створення старозаповітної части­ни Біблії обіймає період у кілька століть (з IX ст. до н. е. — по 60-ті роки II ст. до н. е.).

У Новий Заповіт, що сформувався протягом ІII ст. н. е., богослови відібрали 27 книг, текст яких є єдиним для усіх християн. Він складається з чотирьох Євангелій — від Матвія, Марка, Луки та Іоанна, в яких розповідається про прихід Спасителя (Месії) Ісуса Христа, про його життя, смерть і воскресіння. В інших книгах (Діяннях і Посланнях апостолів, в Одкровенні Іоанна Богослова (Апокаліпсис)) опису­ється життя Христа, поширення християнства, тлума­читься віровчення, даються пророцтва про страшний суд та кінець світу. Канонізація Нового Заповіту від­бувалася у складній боротьбі.

Наводимо перелік книг та розділів Біблії.

КНИГИ СТАРОГО ЗАПОВІТУ.

І. П’ятикнижжя Мойсееве.

1. Перша книга Мойсеева: Буття (1 М.).

2. Друга книга Мойсеева: Вихід (2 М.).

3. Третя книга Мойсеева: Левіт (З М.).

4. Четверта книга Мойсеева: Числа (4 М.).

5. П’ята книга Мойсеева:, Повторення Закону (5М.).

Книги історичні.

1. Книга Ісуеа Навина (книга Єгошуї) (Єг.).

2. Книга Суддів (Суд.).

3. Книга Рут (Рут).

4. Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів) (1 Сам.).

5. Друга книга Самуїлова (або Друга книга царів) (2 Сам.).

6. Перша книга царів (ГЦар.).

7. Друга книга царів (2 Цар.).

8. Перша книга хроніки (1 Хр.).

9. Книга Ездри (Езд.).

10. Книга Неємії (Неєм.).

11. Книга Естер (Ест.).

ІІІ. Книги навчальні і поетичні.

1. Книга Йова (Йов.).

2. Книга Псалмів (Пс.).

3. Книга Приповістей Соломонових (Пр.).

4. Книга Екклезіястова, або Проповідника (Еккл.).

5. Пісня над піснями Соломона (Пісн.).

IV. Книги пророцькі.

а) Книги великих пророків.

1. Книга пророка Ісайї (Іс.).

2. Книга пророка Єремії (Єр.).

3. Плач Єремії (Плач).

4. Книга пророка Єзакіїля (Єз.).

б) Книги малих пророків.

1. Книга пророка Даниїла (Дан.).

2. Книга пророка Осії (Ос.).

3. Книга пророка Йоїла (Йоїн).

4. Книга пророка Амоса (Ам.).

5. Книга пророка Овдія (Ов.).

6. Книга пророка Йони (Йона).

7. Книга пророка Михея (Мих.).

8. Книга пророка Наума (Наум).

9. Книга пророка Авакума (Ав.).

10. Книга пророка Софонії (Соф.).

11. Книга пророка Огія (Ог.).

12. Книга пророка Захарія (Зах.).

13. Книга пророка Малахії (Мал.).

КНИГИ НОВОГО ЗАПОВІТУ.

І. Чотири Євангелія.

1. Євангеліє від св. Матвія (Мт.).

2. Євангеліє від св. Марка (Мр.).

3. Євангеліє від св. Луки (Лк.).

4. Євангеліє від св. Іоанна (Ів.).

II. Книга історична 1. Діяння святих апостолів (Діяння).

III. Послання апостола Павла.

1. Послання св. апостола Павла до римлян (Рим.).

2. Перше послання апостола Павла до коринфян (1 Кор.).

3. Друге послання апостола Павла до коринфян (2 Кор.).

4. Послання св. апостола Павла до галатів (Гал.).

5. Послання св. апостола Павла до ефесян (Еф.).

6. Послання св. апостола Павла до филип’ян (Фил.).

7. Послання св. апостола Павла до колосян (Кол.).

8. Перше послання св. апостола Павла до солунян (1 Сол.).

9. Друге послання св. апостола Павла до солунян (2 Сол.).

10. Перше послання св. апостола Павла до Ти­мофія (1 Тим.).

11. Друге послання св. апостола Павла до Ти­мофія (2 Тим.).

12. Послання св. апостолаПавла до Тита (Тит).

13. Послання св. апостола Павла до Филимона (Филим.).

14. Послання до євреїв (Євр.).

IV. Соборні послання.

1. Соборне послання св. апостола Якова (Як.).

2. Перше соборне послання св. апостола Петра (1 Петр.).

3. Друге соборне послання св. апостола Петра (2 Петр.).

4. Перше соборне послання св. апостола Іоанна (Іів.).

5. Друг6 соборне послання св. апостола Іоанна (2 Ь.).

6. Третє соборне послання св. апостола Іоанна (З Ів.).

7. Соборне послання св. апостола Юди (Юд.).

V. Книга пророцька.

1. 1.Об'явлення св. Іоанна Богослова (Об.).

Крім канонічних, православні і католицькі видання Біблії включають твори Старого заповіту, які не увійшли до закону. Ось їх назви: 2 і 3 Ездри, Товит, Юдіф, Пре­мудрість Соломона, Премудрість їсуса, сина Сирахова, Послання Єремії, Варух, 1−2 Маковейські.

Аналіз знайдених рукописів Старого і Нового за­повітів засвідчує, що 66 книг, з яких складається Біблія, не були поділені на розділи, вірші, не було па­ралельних посилань, і читання, розуміння та перепис тексту були ускладненими. Тому цілі групи про­фесійних священиків займалися цією працею.

Якщо написання книг Біблії завершилося у II ст., а утвердження канону — наприкінці IV ст., то поділ на розділи почався значно пізніше. Кен-терберійський архієпископ Стефан Ленгтон 1205 р. упорядкував біблійний текст за розділами — спо­чатку латинський переклад Старого Заповіту (Вуль-гату), який він поділив на 929 розділів, потім — новозаповітні грецькі рукописи, які він поділив на 260 розділів. Таким чином, 66 біблійних книг поді­ляються на 1189 розділів.

Поділ Біблії на вірші відбувся лише у XV ст. Спо­чатку рабин Натан, який 1448 р. поділив на вірші єв­рейський Старий Заповіт, а згодом — французький Друкар Робер Етьєн (Стефанус), який 1551 р. у Масній друкарні в Парижі видав грецький Новий За­повіт з поділом на вірші. Біблія поділена на 31 173 вірші.

Таким чином, лише у другій половині XVI ст. Біблія набула сучасного вигляду.

Відомо, що всі книги Біблії поділяються на ка­нонічні, неканонічні та апокрифи. Неканонічні книги вважаються лише літературою так званого біблійного кола, корисною для навчання. Апокри­фи розглядаються, як твори, що не мають віроповчального авторитету.

Найважливіші з іудейських апокрифів такі: 4-а книга Макавеїв, книга Єноха, книги Ювілеїв, Псалми Соломона, Вознесіння Мойсея та ін.

До новозаповітних апокрифів належать: Повчання 12 Апостолів (Дидаха), Послання Варнави, 1 і 2-е По­слання Климента до коринфян, Пастор Герма, Апо­каліпсис Петра, Діяння Павла, Послання Полікарта до филип’ян. Сім Послань Ігнатія, Євангеліє від Псевдо-Матвія, Протиєвангеліє від Якова, Євангеліє Народження Марії, Євангеліє від Никодима, Єван­геліє дитинства Спасителя, Історія теслі Йосипа.

Єврейський Палестинський канон Старого За­повіту чітко відокремив Святе Письмо від апокрифів і світської літератури.

При посиланні на Біблію не даються сторінки, а вказуються книга, розділ і вірш, наприклад: Еккл. 2.5 — означає: що книга Екклезіяста, розділ 2, вірш 5- Мт. 6.11 — Євангеліє від Матвія, розділ 6, вірш 11.

Останнім часом зріс читацький інтерес до суті християнського віровчення, тому ми пропонуємо в стислій формі настанови Біблії з цього приводу.

Десять заповідей Божих.

1. Я Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім Мене.

2. Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або в водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм.

3. Не взивай даремно імені Господа Бога твого.

4. Пам’ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий — свято Господу Богу твоєму.

5. Шануй отця свого і матір свою — добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6. Не вбий.

7. Не перелюбствуй.

8. Не кради.

9. Не свідчи ложно на свого ближнього.

10. Не жадай жони приятеля свого, не жадай до­му ближнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого.

Дві головні заповіді Божі.

1. Возлюби Господа Бога Твоєго всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всею мислію твоєю.

2. Возлюби ближнього (Мт. 22, 37, 39).

твого, як самого себе Обов’язки християнина.

1. Неділі і свята святкувати.

2. У неділю і свята відвідувати церкву і побожно брати участь у службі Божій та інших церковних бо­гослужіннях.

3. Установлених святою Церквою постів додержу­вати.

4. Принаймні один раз на рік, у св. Великий піст, сповідатися і причащатися св. Тайн.

5. Весілля в заборонений св. Церквою час не справляти.

Сім святих, таїнств, які визначають повноту і досконалість благодаті Божої.

1. Хрещення.

2. Миропомазання.

3. Сповідь.

4. Євхаристія.

5. Священство.

6. Шлюб.

7. Єлеосвячення.

Основи віри, які кожнийхристиянин повинен знати і в них, вірувати.

1. Є один Бог, Який з любові Своєї все створив і всім керує.

2. Бог є справедливий Суддя, що за добро наго­роджує, а за зло карає.

3. Бог — Один, в трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, або Пресвята Трійця.

4. Син Божий став чоловіком, страждав, вмер на хресті і воскрес для нашого спасіння.

5. Господь Ісус Христос заснував Єдину Соборну і Апостольську Церкву, в якій здійснюється спасіння людини.

6. Спасіння людини здійснюється Благодаттю Бо­жою.

7. Благодать Божа конче потрібна для нашого спасіння.

8. Є вічне життя і воскресіння мертвих.

Плоди Духа Святого.

1. Любов.

2. Радість.

3. Мир.

4. Довготерпіння.

5. Благодать.

6. Милосердя.

7. Віра.

8. Кротість.

9. Стримуваність.

Три головні християнські чесноти.

І. Віра.

2. Надія.

З. Любов.

Сім дарів Духа Святого, якими духовно квітне і благоприкрашається Церква Христова.

1. Дух страху Божого (синівське благоговіння пе­ред Богом).

2. Дух пізнання (дар пророчий і пастирський).

3. Дух сили (дар сили духовної, кріпость душі і сила волі).

4. Дух поради (дар духовного водительства, на­ставництва).

5. Дух розуміння (чуйність душі до всього доброго й святого).

6. Дух мудрості (уміння жити за заповідями Бо­жими).

7. Дух Господній (дар благочестя й праведності). Дари Духа Святого ми повинні самі здобувати мо­литвою, вірою та добрими ділами.

Гріхи смертні з протилежними їм чеснотами.

1. Гордість — Смиренність.

2. Захланність — Щедрість.

3. Нечистота — Чистота.

4. Заздрість — Доброзичливість.

5. Нестриманість — Поміркованість.

6. Гнів — Лагідність.

7. Лінивство — Працелюбність.

Блаженства євангельські.

1. Блаженні вбогії духом, бо їхнім є Царство Не­бесне.

2. Блаженні ті, хто плачуть, бо вони втішаться.

3. Блаженні тихії, бо вони залишать слід на землі.

4. Блаженні голоднії й спраглі справедливості, бо вони вдовольняться.

5. Блаженні милостивії, бо вони помилувані будуть.

6. Блаженні чистії серцем, бо вони Бога бачитимуть.

7. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.

8. Блаженні переслідувані за праведність, бо їхнім є Царство Небесне.

9. Блаженні, коли ганьбитимуть вас і проганяти­муть, і наговорюватимуть всяке лихе слово на вас Мене ради.

ЛІТЕРАТУРА.

• райчевський М. Ю. Утвердження християнства на Русі. — К., 1989.

• убаржевський І. Основи українського православ’я. — Чи­каго, 1970.

• орошенко Д. Короткий нарис історії християнської церк­ви. — Вінніпег, 1970.

• сторія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. — К., 1997.

• сторія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А. М. Колодного, П. Л. Яроцького. — К., 1999.