Аналіз та оцінка сучасного стану управління збутовою діяльністю промислового підприємства ПАТ «ДМКД»

ВСТУП

Метою переддипломної практики є формування у студентів професійних умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної діяльності в реальних ринкових умовах, поглиблення та закріплення теоретичних знань, опанування студентами сучасних прийомів, методів та знарядь праці в галузі їх майбутньої професії, виховання у студентів потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності. Під час переддипломної практики студент повинен опанувати систему умінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обійняти випускник вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність в організаціях.

Необхідними умовами досягнення самоокупності і самофінансування підприємства в умовах ринку є орієнтація виробництва на споживачів і конкурентів, на гнучке пристосування до ринкової кон’юнктури, що змінюється.

Система збуту продукції - ключова ланка управління і свого роду фінішний комплекс у всій діяльності підприємства по створенню, виробництву і доведенню товару до споживача.

Кожному підприємству, перед тим як планувати обсяг виробництва, формувати виробничі потужності, необхідно знати, яку продукцію, в якому обсязі, де, коли і за якими цінами воно буде її продавати. Для цього потрібно вивчити попит на продукцію, ринки її збуту, їхню місткість, реальних і потенційних конкурентів, потенційних покупців, можливість організувати виробництво за конкурентною ціною, доступність необхідних матеріальних ресурсів, наявність кадрів потрібної кваліфікації і т. ін. Від цього залежать кінцеві фінансові результати, відтворення капіталу, його структура і, як наслідок, фінансова стабільність підприємства. Іншими словами, діяльність будь-якого підприємства починається з аналізу збутової діяльності.

Отже, головне правило успішної діяльності підприємства це перш ніж здійснювати безпосередній розподіл продукції, треба впевнитися в тому, щоб товар був належної якості, за прийнятною ціною, і була пророблена робота в області заходів просування товару.

Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, подолання безгосподарності, активізації підприємництва, ініціативи і тощо.

В Україні система збуту характеризується такими рисами:

— Слабке управління каналом збуту;

— Неповне виконання зобов’язань у рамках каналу;

— Рішення приймаються по кожній угоді окремо в результаті постійних переговорів;

— Часте порушення контрактних зобов’язань.

Проблема збуту вирішується вже на стадії розробки політики підприємства. Здійснюється вибір найбільш ефективної системи, каналів і методів збуту стосовно конкретно визначених ринків. Це означає, що виробництво продукції з самого початку орієнтується на конкретні форми і методи збуту, найбільш сприятливі умови. Актуальність даної теми полягає ще й у тому, що ефективне управління в сучасних умовах ринку — необхідна умова підвищення ефективності бізнесу, створення, розвитку та реалізації конкурентних переваг підприємства. Базою переддипломної практики виступає Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (ПАТ «ДМКД»). Організаційно-правова форма: Публічне акціонерне товариство. Галузева приналежність ПАТ «ДМКД» — металургійна промисловість. Місцезнаходження ПАТ «ДМКД»: Україна, 51 925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б.

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТРУКТУРИ ПАТ «ДМКД» ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ЇЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Загальне ознайомлення з підприємством

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Э.Дзержинського» (ВАТ ДМКД) — одне з найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України, входить у число шести ведучих металургійних комбінатів країни по випуску найважливіших видів металопродукції.

2 березня 1889 року було задуто першу доменну піч — ця дата вважається днем створення підприємства. У тому ж році запустили коксові печі, другу доменну піч, мартенівське, пудлінгове, сталепрокатне, залізопрокатне та листопрокатне відділення, з 1997 року — відкрите акціонерне товариство.

На початок XX століття Дніпровський завод стає найбільшим металургійним підприємством Півдня країни за кількістю виробленої продукції. Номенклатура продукції заводу до цього часу складала близько 30 найменувань.

У період з 1925 по 1929 роки на підприємстві працював І.П. Бардін — видатний радянський металург, академік, віце-президент Академії Наук СРСР.

У 1940 році завод було визнано кращим металургійним підприємством СРСР за рівнем технічного розвитку та виробництва.

З 1975 року на комбінаті функціонує єдиний в Україні унікальний стан поперечно-крученої прокатки 250, на якому було освоєно та успішно здійснюється виробництво катаної профільної заготовки для осей залізничного транспорту (вагонних та локомотивних).

У 1982 році з введенням нового киснево-конвертерного цеху корінним чином було змінено сталеплавильний переділ.

Новий етап у розвитку комбінату розпочався з введенням до експлуатації у 1995 році двох блюмових шестиструмкових машин безперервного лиття заготівок. За своїми конструктивними та технологічними параметрами установлені машини не мають аналогів в Україні.

У грудні 2003 року Корпорація «ІСД» стала переможцем конкурсу з продажу 98,8% акцій підприємства, які до цього були в державній власності.

Комбінат — підприємство з повним металургійним циклом, має у своєму складі агломераційне, доменне, сталеплавильне і прокатне виробництва з комплексом ремонтно-механічних, енергетичних, транспортних і допоміжних підрозділів.

Основні види діяльності - це виробництво чавуну, сталi та феросплавiв. Оптова торгiвля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напiвфабрикатами з них; діяльність вантажного залiзничного транспорту.

Має у своєму розпорядженні виробничі потужності по випуску: 5,6 млн. т агломерату, 3,5 млн. т чавуна, 2,8 млн. т конвертерної сталі, 1,4 млн. т безперервнолітої сортові заготівлі, 3,27 млн. т прокату.

Комбінат спеціалізується на виробництві велико сортного і середньосортного фасонного і сортового прокату загального і спеціального призначення (кутові профілі, швелери, двотаврові балки, кругла й арматурна сталь, фасонні профілі для автомобілебудування, рейки й ін.), виробництві трубної заготівлі діаметром 120…300 мм для виготовлення труб нафтогазового і казанового сортаменту.

Оснащений потужностями і спеціалізованим устаткуванням для виробництва залізничних рейок широкої колії, рейок для шахтних провідників і промислового транспорту (є одним з чотирьох рельсовиробничих заводів у межах СНД, другим — в Україні). Робить сталеві катані кулі, у тому числі високої твердості, діаметром 40−60 ммдля рудорозмольних млинів.

ПАТ ДМКД є єдиним в Україні по виробництву шпунтових паль типу Ларсен, застосовуваних у будівництві і гідротехнічних спорудженнях, універсальної смуги товщиною 7−50 мм із катаними крайками, контактних рейок для метрополітену, смуги для електролізерів, застосовуваних на алюмінієвих заводах.

Свою продукцію комбінат поставляє до Німеччини, Італії, Бельгії, Китаю, країн СНД і Близького Сходу.

Є єдиним у світі виробником катаної осьової профільної заготівлі для залізничного транспорту, реалізованої після відповідної обробки в основному на Північно-Американському ринку.

По запитах споживачів комбінат робить продукцію відповідно до вимог міжнародних стандартів, включаючи як загальноєвропейські, так і національні стандарти країн Європи й Америки (Німеччини, Великобританії, США й ін.). Продукція комбінату поставляється практично на всі континенти.

На всіх етапах сталеплавильного і прокатного виробництва діє система якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9002. Ця система сертифікована з одержанням відповідних сертифікатів органів сертифікації - національного Укрсепро і німецького TUV-CERT.

Сертифіковано технологічний процес виробництва катаної профільної заготівлі вагонних і локомотивних осей для залізничного транспорту, реалізованих на Північно-Американському ринку. Американською Асоціацією залізниць виданий сертифікат відповідності зазначеної продукції вимогам Програми по забезпеченню якості М-1003.

Комбінатом отримані сертифікати відповідності на продукцію, видані органами сертифікації «СЕПРОчермет», DET NORSKE VERITAS (Норвегія) і ін.

Короткий сортамент продукції, що виробляється комбінатом:

чушковий передільний чавун;

безперервнолита заготівля перетином 335×400 мм;

трубна заготівля і сортовий прокат діаметром 120…300 мм;

сортовий прокат діаметром 30…65 мм;

прокат арматурний для залізобетонних конструкцій від № 30 до № 40;

кутові профілі рівнополочні і нерівнополочні від № 45 до № 100;

зетовый профіль № 10;

швелери № 6,5; № 8; № 10;

двотаврові балки № 10; № 27Са;

шпунтові палі типу Ларсен Л4; Л5; Л7;

рейки залізничні широкої колії Р-38; Р-43; Р-50;

рейки рудничні вузької колії Р-8; Р-11;

рейки контактні для метрополітену;

смуга для підкладок рейкового скріплення Д-65;

смуга для електролизерів;

товстолистова універсальна смуга з обтиснутими крайками товщиною 7−50 мм;

полособульбові й інші фасонні профілі багатогалузевого призначення;

катана профільна осьова заготівля для залізничного транспорту (вагонна і локомотивна);

сталеві кулі, що мелють, діаметром…60 мм.

У складi комбiнату наступнi основнi цехи:

Агломерацiйний;

Доменний;

Конвертерний;

п’ять прокатних цехiв — новопрокатний, рейкобалковий, сортопрокатний, залiзопрокатний, вiсепрокатний.

Агломераційний цех № 2 у складі 6 агломашин здійснює спікання офлюсованного агломерату з наступним постачанням його доменному цехові.

Доменний цех у складі 4 доменних печей, 5 розливочних машин і ряду допоміжних відділень і депо. Здійснює виплавку передільного і ливарного чавуна з наступним напрямком рідкого передільного чавуна в конвертерний цех і частково на розливочні машини.

Конвертерний цех оснащений 2500-тонним міксером, двома 250-тонними конвертерами з верхньою продувкою киснем, установками комплексного доведення стали і позаагрегатної обробки стали інертними газами, двома сортовими шестиручьевими МНЛЗ і поруч допоміжних відділень і ділянок.

У цеху здійснюють виплавку сталі великого марочного сортаменту з розливанням у злитки і безперервнолітую заготівлю для подальшого переділу в прокатному виробництві.

Новопрокатний цех у складі блюмінга «1150» і трубозаготовочного стану (клеті «900″ і 3/» 750″) здійснює прокатку злитків і безперервнолітої заготівлі на підкати, сляби, сортовий прокат, трубну, круглу і квадратну заготівлю для подальшої прокатки на сортових станах, а також для відвантаження зовнішнім споживачам.

Крім того, до складу цеху входить універсальна ділянка в складі товстолистового стану «1200», на якому здійснюють прокатку зі слябів універсальної смуги товщиною 7−50 мм і шириною 300−1000 м.

Рейкобалковий цех у складі блюмінга «1050″, рейкобалкового стану» 925″ і заготовочної клеті «925» здійснює прокатку злитків на рейки, шпунт, балку, передільну і товарну квадратну заготівлю.

Сортопрокатний цех у складі напівбезперервного стану «350» здійснює прокатку фасонного і сортового прокату широкого сортаменту.

Залізопрокатний цех у складі сортового стану «500» здійснює прокатку фасонного і сортового прокату розширеного сортаменту багатогалузевого призначення.

Осепрокатний цех у складі стану поперечно-гвинтової прокатки 250″ здійснює прокатку профільних осьових заготівель (чорнових вагонних і локомотивних осей) і 2-х кулепрокатних станів з гартівними установками по випуску сталевих куль, що мелють, (40−60 мм.

Для забезпечення рівня виробництва основними цехами функціонують комплекс допоміжних цехів, лабораторії, технічні служби:

а) вогнетривкий цех;

б) копровий цех;

в) вальцетокарний цех;

г) ремонтно-механічні цехи:

1) фасонноливарний цех;

2) ремонтно-механічний цех;

3) ремонтно-будівельний;

4) ковальський цех;

5) цех металоконструкцій;

6) цех ремонту металургійного устаткування;

7) цех ремонту прокатного устаткування;

8) аглоремонтний цех.

Д) енергетичне господарство:

1) теплоелектроцентраль;

2) газовий цех;

3) киснево-компресорний цех;

4) цех водопостачання;

5) цех мереж і підстанцій.

6) електроремонтний цех;

7) енергоремонтний цех;

8) електроремонтний цех.

Е) внутрішньозаводський транспорт:

1) залізничний цех;

2) автотранспортний цех;

3) ділянка навантаження-вивантаження.

Ж) інші цехи.

ПАТ «Днiпровський меткомбiнат» — пiдприємство з повним металургiйним циклом, має у своєму складi агломерацiйне, доменне, сталеплавильне та прокатне виробництва з комплексом ремонтно-механiчних, енергетичних, транспортних та допомiжних пiдроздiлiв.

Внутрiшнi змiни у органiзацiйнiй структурi пiдприємства вiдбувались вiдповiдно до рiшень Наглядової ради Товариства. Емiтент має вiдокремлений пiдроздiл — Санаторiй-профiлакторiй «Дзержинка», який є лiкувально-профiлактичною установою санаторно-курортного типу, призначеною для надання послуг, зв’язаних iз санаторно-курортним лiкуванням та оздоровленням застрахованих працiвникiв пiдприємства та членiв їхнiх родин. Мiсцезнаходження: 51 918, м. Днiпродзержинськ, вул.П.Морозова, 1. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв емiтент не має.

1.2 Виробничо-економічна характеристика підприємства

ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф.Е.Дзержинського»

— одне з найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України, входить до числа шести провідних металургійних комбінатів країни по випуску найважливіших видів метало продукції.

Комбінат — підприємство з повним металургійним циклом, має у своєму складі: агломераційне, доменне, сталеплавильне та прокатне виробництва з комплексом ремонтно-механічних, енергетичних, транспортних і допоміжних підрозділів.

Основні техніко-економічні характеристики підприємства, які характеризують обсяги виробництва, реалізації, ресурсного забезпечення, ефективність використання ресурсів проаналізовані в табл. 1.1−1.3 та відображенні у рис. 1.1 — 1.3.

Таблиця 1.1 — Основні показники виробництва та реалізації продукції ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Порівнюючи зміни показників обсягу виробництва та реалізації продукції за період можна зробити висновок, що обсяг виробництва протягом 2009;2011років має негативну динаміку, зокрема в період 2009;2010 рік спостерігалося зменшення на 594,8 тис.т., а 2009;2011 на 203.3 тис.т. У відносному вимірі зміни за період склали: обсягу виробництва -6,09%, обсягу реалізації -11,29%.

Рис. 1.1 — Показники виробництва та реалізації продукції ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Таблиця 1.2 — Характеристика ресурсної бази ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Аналізуючи ресурсну базу підприємства можна зробити висновки, що протягом 2009;2011 р.р. чисельність персоналу скоротилась на 1164 чол., відносна чисельність персоналу скоротилась на 7,1%. Водночас спостерігаємо, що фонд оплати праці збільшився на 96 120,6 тис. грн; первісна та залишкова вартість основних фондів за період зросла на 507 813,5тис.грн та 429 119тис. грн відповідно, вартість оборотних фондів, а саме виробничі запаси зменшились на 3435,5 тис. грн, незавершене виробництво збільшилось 105 620 тис.грн. Проаналізувавши ресурсну базу підприємства можна сказати, що спостерігається тенденція до зростання вартості основних та оборотних фондів, також спостерігаємо, що чисельність персоналу скоротилась на 7,1%, що є підтвердженням продовження тенденції скорочення персоналу, що підтримується керівництвом комбінату. Водночас фонд оплати праці зріс на 18,28%.

Таблиця 1.3 — Аналіз показників результатів та ефективності підприємства ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Аналіз показників результатів та ефективності підприємства показав, що: обсяг реалізованої продукції у 2011 році збільшився відносно 2009 року на 87%; чистий збиток збільшився на 46,3%. Рентабельність реалізованої продукція за період збільшилась на 1,99%, але все одно має відємний характер. Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство є збитковим.

Рис. 1.2 — Динаміка фінансових результатів діяльності ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Аналіз стану та ефективності використання трудових та матеріальних ресурсів. Трудові ресурси є ключовим ресурсом підприємства, особливим і надзвичайно важливим видом, оцінка якого визначається чисельністю працівників, що мають певні професійні навички та знання і можуть використовувати їх у трудовому процесі.

Планування і аналіз трудових ресурсів є одним з напрямків економічної роботи на підприємстві, мета якого — виявити підвищення ефективності виробництва за рахунок збільшення його обсягу при кращому використанні трудових ресурсів, що безпосередньо залежить від умов праці і розмірів заробітної плати.

Результати аналізу ефективності використання трудових ресурсів наведено у табл. 1.4−1.5 та відображено на рис. 1.3−1.4.

Таблиця 1.4 — Структура трудових ресурсів ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Рис. 1.3 — Динаміка чисельності трудових ресурсів ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Анілізуючи чисельність трудових ресурсів підприємства в цілому та за окремими категоріями, можна зробити висновки, що: склад працівників основної діяльності скоротився на 1164чол., в тому числі кількість робітників скоротилась на 945 чоловік. Серед службовців також спостерігаємо скорочення на 33чол. Виконавши аналіз трудових ресурсів бачимо, що підприємство скорочує не тільки чисельність працівників виробничого складу, а також працівників службової ланки, що веде до зміни у структурі.

Таблиця 1.5 — Підготовка та підвищення кваліфікації персоналу ВАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

За даними таблиці 1.5 можна сказати, що на комбінаті щорічно готують та підвищують кваліфікацію як робітники, так і керівники та спеціалісти. Підготовка робочих за період скоротилась на 149 чоловіки, чисельність робочих, що підвищили кваліфікацію також знизилась на 41 чоловіка. Серед керівників та спеціалістів спостерігаємо зміни: кількість тих, що підвищили кваліфікацію зменшилась на 71чол. Не можна не відзначити, що на комбінаті щорічно проходять практику студенти місцевих закладів навчання. За проведений період кількість студентів практикантів збільшилась на 37 чоловік.

Рис. 1.4 — Динаміка підвищення кваліфікації персоналу ВАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів Матеріальні ресурси являють собою наявний комплекс речових елементів, які призначені для обробки в процесі виготовлення готової продукції за допомогою знарядь виробництва. Матеріальні ресурси — це запаси предметів праці, що вже придбало підприємство для здійснення виробничого процесу, але які ще не брали участі у виробництві продукції. Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів наведено у таблицях 1.6−1.7 та на рисунках 1.5−1.7

Таблиця 1.6 — Аналіз вартості матеріальних запасів ПАТ"ДМКД" в 2009; 2011 р. р. у тис. грн.

Проведений аналіз показав, що підприємство збільшило свої матеріальні запаси, так у 2009 році їх загальна вартість склала 1 299 683 тис. грн., а у 2011 році склала 1 470 596 тис. грн. Судячи зі структури матеріальних ресурсів можна сказати, що найбільшу частку у матеріальних запасах припадають на такі елементи: сировина та матеріали (28,2%), незавершене виробництво (30,7%), запасні частини (14,43%). Дані аналізу показують, що підприємство забезпечене матеріальними ресурсами постійно їх збільшує. Але останні роки були складними для підприємства, про що свідчать високі темпи зростання вартості незавершеного виробництва та зменшення готової продукції

Рис. 1.5 — Динаміка елементів запасів ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Рис. 1.6 — Структура матеріальних запасів ПАТ"ДМКД"

Таблиця 1.7 — Аналіз показників матеріаломісткості продукції ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 р.

Рис. 1.7 — Динаміка матеріаломісткості та матеріаловіддачі продукції ПАТ"ДМКД" в 2009 — 2011 рр.

Обсяг матеріальних витрат за період збільшилася на 7 496 895 тис. грн. при зростанні обсягу продукції на8 763 839,1. Відповідно до цих даних визначаємо матеріаловіддачу та матеріаломісткість продукції. Матеріаловіддача за період 2009;2011 роки збільшилась на 26,3%, а матеріаломісткість продукції зменшилась на 20,6%.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ПАТ «ДМКД»

2.1 Загальні положення відділу збуту

Відділ збуту є самостійним структурним підрозділом ПАТ «Дніпровський меткомбінат «.

Відділ збуту адміністративно підпорядкований начальнику управління збуту.

Відділ збуту очолює начальник відділу збуту.

У своїй діяльності відділ збуту керується:

Законодавчими, нормативно-правовими актами, постановами, розпорядженнями, наказами вищестоящих органів, СТП, методичними, нормативними та іншими керівними матеріалами з організації збуту і поставок готової продукції.

Наказами і розпорядженнями генерального директора.

Митним кодексом України.

Правилами класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Стандартами і технічними вимогами на продукцію, що випускається комбінатом.

Стандартом підприємства «Організація пропускного режиму для безрейкового транспорту».

Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення. Типовим положенням про пропускний і внутрішньому режимі на комбінаті. Положенням «Про порядок надання платних послуг та реалізації продукції з відходів металургійного виробництва».

Інструкції з оформлення вантажних, перевізних і фінансових документів на відвантажену комбінатом металопродукцію.

Трудовим законодавством.

Структурною схемою управління ПАТ «Дніпровський меткомбінат «.

Загальним положенням про оплату праці та преміювання працівників публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського «.

Політикою керівництва в області якості, документами Системи Менеджменту Якості за належністю відповідно з посадовими обов’язками.

Положення про захист комерційної таємниці ПАТ «Дніпровський меткомбінат».

Колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Законами України «Про звернення громадян», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні «.

Закону України «Про охорону праці», державними, межгалузевими, галузевими нормативними актами, актами підприємства з охорони праці, використовуваними при атестації керівників і фахівців підприємства.

Закону України «Про пожежну безпеку «, державними, відомчими актами та актами підприємства з пожежної безпеки.

Системою управління охороною праці на ПАТ «Дніпровський меткомбінат» по займаній посаді.

Політикою комбінату в області менеджменту промислової без — небезпеки та екологічного менеджменту, а також вимогами інтегрованої системи менеджменту промислової безпеки та екології.

Нормативно-законодавчі акти України та керівні документи комбінату при внесенні до них змін — доповнюють або скасовують дію відповідних пунктів цього положення.

Наступні «Зміни до положення про відділ збуту» проводяться з урахуванням вищевказаного.

ЦІЛІ

1 Забезпечення реалізації продукції комбінату.

2 Підготовка проектів планів виробництва і реалізації продукції.

3 Організація своєчасного відвантаження продукції споживачам, відповідно встановленим обсягами реалізації.

4 Митне оформлення експортної продукції комбінату, згідно з укладеними договорами та замовленнями.

5 Складання планів залізничних перевезень відвантаженої продукції та забезпечення їх виконання.

6 Виконання робіт з вивчення попиту на продукцію комбінату, отриманих заявок, узгодження умов і укладання договорів на її постачання.

7 Аналіз споживчих властивостей продукції, що випускається комбінатом, та вимог до неї з боку споживачів.

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА Структуру і штатну чисельність відділу збуту стверджує генеральний директор ПАТ «Дніпровський меткомбінат «за поданням начальника відділу збуту.

Відділ збуту у своєму складі включає:

Начальника відділу збуту.

Заступника начальника відділу.

Заступника начальника відділу по реалізації та ведення договірної роботи.

Бюро аналізу і завантаження.

Бюро митного оформлення.

Бюро контролю щодо постачання продукції.

Бюро обробки замовлень.

Бюро оформлення перевізних документів.

Бюро оформлення та контролю супровідних документів.

Секретаря.

Структурна схема управління відділу збуту додається (додаток № 1).

2.2 Задачі і функції відділу збуту

На відділ збуту покладається виконання таких функцій:

Комплексне вивчення та аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, перспектив їх розвитку з метою отримання інформації щодо співвідношення попиту і пропозиції, рівня цін на продукцію, можливих замовлень.

Розробка коротко -, середньоі довгострокової стратегії маркетингової діяльності комбінату, орієнтація виробництва на виконання вимог споживачів щодо продукції, що випускається комбінатом.

Дослідження споживчих властивостей продукції і факторів, що визначають структуру і динаміку споживчого попиту на продукцію комбінату, ринкову кон’юнктуру.

Розробка рекомендацій щодо вдосконалення асортименту та якості продукції, обґрунтованості та доцільності випуску нової продукції, орієнтованої на задоволення запитів споживачів.

Визначення стратегії і тактики збуту продукції комбінату.

Аналіз ефективності використання каналів збуту, найбільш ефективних форм і методів реалізації продукції, послуг посередників.

Участь в організації виставок, рекламуванні продукції комбінату на внутрішньому і зовнішньому ринках, розповсюдженні інформації про комбінат та його можливості.

Організація збуту продукції комбінату відповідно з плановими завданнями та укладеними договорами, своєчасної її відвантаження споживачам у встановлених обсягах реалізації.

Підготовка проектів перспективних, річних і місячних планів виробництва і реалізації продукції.

Виконання робіт з вивчення попиту на продукцію комбінату, отриманню замовлень, узгодження умов і укладання договорів на її постачання.

Виконання розрахунків нормативів запасів готової продукції, планування її відвантаження споживачам.

Контроль: виконання структурними підрозділами комбінату замовлень, договірних зобов’язань у встановлені строки; обсягів реалізації продукції, номенклатури, якості; стану запасів готової продукції на складах.

Розробка і впровадження стандартів підприємства по організації зберігання, збуту і транспортування готової продукції, а також заходів щодо вдосконалення роботи по збуту, скорочення транспортних витрат, зниження наднормативних залишків готової продукції.

Контроль підготовки готової продукції до відправлення споживачам, визначення потреби в транспортних засобах і робочій силі для відвантажити ки готової продукції.

Контроль своєчасності надходження грошових коштів за реалізовану продукцію.

Участь у розгляді претензій споживачів, що надходять на комбінат, і підготовці відповідей на них, а також підготовці претензій споживачам за порушення ними умов договорів.

Митне оформлення відвантажується комбінатом продукції в відповідно до укладених комбінатом зовнішньоекономічними договорами та вимогами Митного кодексу України.

Облік виконання замовлень і договорів, відвантаження та залишків нереалізованої готової продукції.

Своєчасне оформлення документації по збуту, складання встановленої звітності по збуту.

2.3 Взаємодія відділу збуту з іншими підрозділами

З фінансовим відділом:

Отримує: узгоджені кошторису витрат на формування попиту і стимулювання збуту з доданими фінансовими обґрунтуваннями; аналіз витрат; дані про кредиторську і дебіторську заборгованість; інформацію про перерахування грошових коштів на оплату митних зборів.

Надає: службові записки на оплату митних зборів та інших податків, пов’язаних з митним оформленням експортної продукції комбінату; залізничні накладні, відпустки, сертифікати якості після відвантаження готової продукції; встановлену звітність про витрату коштів на митне оформлення продукції комбінату.

З головною бухгалтерією:

Отримує: бухгалтерські дані про рух, реалізації та запаси продукції; підсумки інвентаризації матеріально-технічних ресурсів; нормативи на відрядження та рекламні витрати.

Надає: службові записки на оплату митних зборів; встановлену звітність про витрату коштів на митне оформлення продукції комбінату; звіти про витрати на маркетингові дослідження; розрахунки витрат на обслуговування продукції комбінату; дані про тарифи на послуги з перевезення продукції.

З планово-економічним відділом, відділом кошторисів і ціноутворення:

Отримує: річні, квартальні та місячні плани виробництва продукції; зміни у виробничих планах по окремих позиціях товарної номенклатури; прейскурант цін на продукцію, що випускається.

Надає, узагальнену інформацію про попит на продукцію, що випускається комбінатом продукцію; дані про конкурентоспроможність і швидкості реалізації продукції; дані, необхідні для формування товарної номенклатури комбінату; пропозиції про зміну цін на окремі види продукції у зв’язку із зміною попиту.

З відділом технічного контролю управління якості продукції:

Отримує: запити про наявність змін в умовах поставок; дані про дефектах виготовленої продукції; узагальнені результати рекламаційної роботи; дані про заходи щодо підвищення якості продукції.

Надає: зміни та доповнення до замовлень на поставку продукції; інформацію про зміну умов поставок, маркування тощо; дані про рекламації; інформацію про невідповідність заявленої якості продукції.

З виробничо-розпорядчим відділом:

Отримує: завдання на відвантаження; виробничі плани і графіки виробництва продукції; дані про порушення ходу виробничого процесу і причини, що їх викликали.

Надає: оперативні завдання на виробництво продукції, зміни та доповнення до замовлень; умови поставок; інформацію про кількість відвантажених вагонів з продукцією комбінату за добу; дані про претензії, пред’явлених до якості продукції; інформацію про рекламації за прострочені поставки продукції споживачам, викликані порушеннями виробничих планів.

З відділом матеріально-технічного постачання та відділом обладнання Отримує: обладнання, канцелярське приладдя, оргтехніку, бланки документів, згідно з поданими заявками.

Надає: заявки на придбання необхідного обладнання, канцелярського приладдя, орггехніки, бланків документів.

З юридичним відділом правового управління:

Отримує: договору, розпорядження та інструкції після узгодження; узгоджені претензії і ризики до контрагентам у зв’язку з порушеннями ними договірних зобов’язань; роз’яснення чинного законодавства та порядку його застосування.

Надає: розпорядження, інструкції, проекти договорів для візування; матеріали для пред’явлення претензій до контрагентів і позовів у зв’язку з порушеннями ними договірних зобов’язань; претензії, пред’явлені комбінату контрагентами; заявки на роз’яснення діючого законодавства.

З цехами комбінату:

Отримує: встановлену обліково-звітну документацію з відвантаження готової продукції; сертифікати якості та іншу документацію для оформлення сертифікатів походження.

Надає: завдання на відвантаження металопрокату, відвантажувальні документи на продукцію комбінату та ін документацію; інформацію про внесення споживачами продукції змін і доповнень до замовлення.

З бюро з стандартизації та сертифікації технічного відділу технічного управління:

Отримує: стандарти, технічні умови та іншу технічну документацію, необхідну для оформлення відвантажувальних документів на продукцію комбінату.

Надає: заявки на необхідну нормативну документацію.

З управлінням залізничного транспорту:

Отримує: запити про обсяги передбачуваної відвантаження готової продукції.

Надає: звіти про виконання обсягів відвантаження продукції з розбивкою по цехах; плани перевезень за напрямками; заявки на надання вагонів для відвантаження продукції замовникам.

З управлінням мотивації і організації праці:

Отримує: затверджене штатний розклад відділу збуту; нормативні матеріали з організації праці і заробітної плати; методичне керівництво по: розробці посадових і робочих інструкцій; проведення атестації робочих місць за умовами праці. Структурну схему управління і схему підпорядкованості працівників відділу збуту.

Являє: встановлену звітність по праці; необхідні відомості по праці і заробітній платі, матеріали для проведення аналізу стану організації праці та управління.

З Корпорацією «ІСД «.

Отримує: «Анкети зворотного зв’язку із замовником «, узгоджену документацію по збуту.

Надає: «Виробничу програму», «Програму збуту», інформацію про можливі збутових обмеженнях на планований місяць (ліцензування, квоти і т.д.), подобовий графік відвантаження продукції, запити і тендерні пропозиції із стандартними вимогами замовника.

З митними органами України:

Отримує: митне оформлення продукції, що відвантажується комбінатом продукції.

Надає: перевізні та супровідні документи на оформляючу в митному відношенні продукцію.

З Торговопромисловою палатою:

Отримує: сертифікати походження.

Надає: заявки на отримання товаросупровідних документів на відвантажену комбінатом продукцію.

З охоронним агентством:

Отримує: акти про виконану роботу по супроводу вагонів з металопродукцією.

Надає: заявки на забезпечення охорони та супроводження вагонів з металопродукцією комбінату.

2.4 Характеристика зовнішньоекономічних зв’язків комбінату

У дещо складній економічній ситуації, яка склалася в Україні останніми роками, коли платоспроможні споживачі практично відсутні і криза охопила машинобудування, будівництво та багато інших галузей усередині країни, для Дніпровського металургійного комбінату одним з першочергових завдань є розвиток зовнішньоекономічної діяльності.

Протягом останніх років постійно здійснюються поставки трубної заготівлі в Румунію. Квадратна заготівля має великий попит у Єгипті, Індонезії, Таїланді. Безперервно ведеться відвантаження сортового металопрокату в країни СНД та Прибалтики.

Вже сьогодні значні маркетингові зусилля прикладено для освоєння нових ринків збуту та налагодження тісних зв’язків з споживачами металопрокату в країнах Європейського Союзу. Така продукція комбінату як стальні гарячокатанні прутки відома в Німеччині, Італії, Бельгії, Фінляндії, Іспанії. Рівнополочні кутки постачалися у Грецію. Заготівлі для вагонних осей вже довгий час продаються в Канаду. Проводиться постійна робота по виходу на європейський ринок з такою унікальною продукцією як шпунтові сваї типу «Ларсен».

З метою підвищення конкурентоспроможності продукції та забезпечення попиту на неї на світовому ринку спеціалістами комбінату виконується велика робота, пов’язана з пошуком, вивченням закордонних та міжнародних стандартів, порівнянням з вітчизняними аналогами, розробкою у зв’язку з цим нових технологічних режимів виробництва сталі та прокату, освоєнню нових видів, визначенням рекомендацій за методиками випробувань і правилам приймання продукції.

За останні роки ринкових реформ для металургійної галузі України характерна ситуація, коли практично відсутній внутрішній ринок збуту. В країні зупинено будівництво, спостерігається спад у машинобудування і металообробній промисловості, не працює судота автомобілебудування. Ситуація погіршується тим, що навіть при наявності потреби українських підприємств в металопрокаті, у більшості випадків у них відсутні обігові кошти на їх придбання. Тому споживачі мають підключати платоспроможні структури або залучати товарообмінні операції. При такій ситуації лише 30% обсягу продукції, що виробляється всією металургійною промисловістю, знаходить своє використання в Україні. Інші 70% - це експорт металургійних підприємств. Таке співвідношення експорту і внутрішнього споживання нетипове для іноземних країн: промислово-розвиненим державам відповідає невеликий відсоток експорту, як правило, не більше 10%.

Тем не менш, в умовах ринкових відносин, експорт для українських металургійних підприємств є єдиним джерелом отримання доходів, що будуть хоча б частково дозволяти гасити заборгованості по заробітній платі, сплачувати податки та інші збори, здійснювати соціальні виплати Основними 3 факторами, що викликали зупинку зростання виробництва та падіння рентабельності в українській чорній металургії, були:

вихід «з гри» традиційних трейдерів, що мали відпрацьовані схеми збуту та бартерні ланцюги;

початок багато чисельних антидемпінгових розслідувань проти українських метало виробників;

посилення податкового тиску та боротьби уряду проти бартерних схем.

До ще одного важко оцінюваного, але досить загрозливого фактора, відносяться політичні ризики. Крім участі трейдерських та банківських структур в політичних «іграх», що викликає відвернення коштів, буде невідворотнім і психологічний «переляк інвестора», для котрого перспектива зміни влади навряд чи стане привабливою для вкладення великих грошей в промисловість України.

Таким чином, занепад світового ринку чорних металів призвів би до того, що економіка країн, що розвиваються, однією з яких є Україна, в найближчі декілька років впаде в стагнацію. А така перспектива не залишила б українським металургам сподівань утримання міцних позицій на експортних ринках. Наприклад, найбільш реальною метою для експортерів в 1999 році була не вихід з кризи, а боротьба з російськими, азіатськими і латиноамериканськими виробниками сталі за збереження своїх позицій.

Про необхідність пришвидшення модернізаційних зрушень у металургійному виробництві в Україні свідчить наявність низки деформацій у галузі, а саме:

висока енергоємність виробництва, неефективне споживання паливно-енергетичних ресурсів, що призводить до значних витрат природного газу, збільшуючи залежність галузі від імпорту енергоресурсів. Енергоємність виробництва чавуну на українських металургійних підприємствах на 30% вища, ніж на провідних підприємствах світу. Особливо енергоємним є мартенівське виробництво сталі, витрати енергоресурсів при цьому майже у 5 разів (а природного газу в 15 разів) більші, ніж при конвертерному виробництві. Щорічно вітчизняна металургія споживає 6−7 млрд. куб. м газу, тоді як більшість світових виробників вже давно відмовилися від використання цього енергоносія, впровадивши технології пиловугільного палива. Крім того, споживання коксу на тонну виплавленого чавуну в Україні складає 500?550 кг, тоді як середня норма в світі становить 270?300 кг;

відсутність інноваційних зрушень, занепад галузевої науки та недієвість механізмів залучення потенціалу академічних інститутів для виконання прикладних розробок, що призводить до поглиблення технічної і технологічної відсталості металургійної галузі (25% сталі все ще плавиться в мартенах, на машинах безперервного лиття заготовок розливається 53% сталі, за середніх показників у світі 1,1% і 93% відповідно);

високий ступінь зношеності основних фондів (до 70−80%). Більшість вітчизняних підприємств чорної металургії оснащені старим обладнанням, експлуатуються понад нормативні терміни. Утримання морально застарілого та зношеного устаткування (мартенівських печей, енергоємного обладнання аглофабрик, збагачувальних підприємств, прокатних цехів, доменних печей тощо) призводить до зростання збитковості металургійного виробництва;

скорочення іноземного інвестування галузі: у 2011 р. проти 2010 р. річний обсяг прямих іноземних інвестицій зменшився в 2,8 разу і був на рівні 138,4 млн. дол. США;

неефективне використання виробничих потужностей, зокрема у доменному виробництві з наявних 36 печей у 2011 р. використовувалося лише 28, при виробництві сталі з 15 наявних електропечей у 2012 р. експлуатується лише 7;

низький рівень продуктивності праці на металургійних підприємствах. В Україні обсяг реалізації металургійної продукції на одного працюючого у 2009;2011 рр. у середньому за рік становив лише 70 тис. дол. США (у РФ — 130 тис. дол. США);

недостатній рівень бюджетного фінансування галузі (на виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу за період 2004;2011 рр. з Держбюджету передбачалось спрямування 35,39 млн. грн., фактично ж виділено лише 7,17 млн. грн. (20% від запланованої суми);

зростаючі екологічні проблеми, особливо в регіонах, де металургійна галузь є домінуючою. Найбільш забрудненими є м. Донецьк з розташованими поряд з ним Авдіївкою, Горлівкою, Єнакієвим, Макіївкою, а також Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Константинівка, Кривий Ріг, Маріуполь, в яких вміст у повітрі канцерогенних речовин у 12 раз вищий, ніж в інших містах або сільській місцевості.

Зазначені деформації закріплюють сировинну експортну орієнтацію галузі і спонукають країну пристосовуватись до потреб світового ринку в межах наявних внутрішніх можливостей та поточних конкурентних переваг. Сучасні тенденції на світових ринках можуть призвести до скорочення попиту на основну експортну продукцію України і порушити стійкість післякризового відновлення економіки. У найближчій перспективі розвиток металургійної галузі в Україні відбуватиметься під впливом дії наступних світових тенденцій:

уповільнення зростання світової економіки, яке прогнозується міжнародними організаціями, що вплине на скорочення попиту і відповідне зниження світових цін на металопродукцію. У червні 2012 р. порівняно з червнем 2011 р. середні експортні ціни (FOB порти Чорного моря) на українські холоднокатані та гарячекатані листи (рулон) зменшилися з 785 до 670 та з 700 до 565 дол. США за тонну відповідно, а на найбільш популярні арматуру та квадратну заготовку — з 730 до 633 та з 670 до 570 дол. США за тонну відповідно;

введення за кордоном нових виробничих потужностей виплавки сталі. Основні країни-покупці металу починають створювати власні виробництва, знижуючи закупівлі металу за кордоном. Так, Іран до 2013 р. планує вдвічі збільшити виробництво сталі (до 43 млн. т за рік) і стати одним із основних експортерів сталевого прокату у Близькосхідному регіоні. Проекти щодо введення нових потужностей уже реалізовуються у країнах Азії та Африки, зокрема, в Туреччині та Єгипті;

зростання конкуренції серед виробників залізорудної сировини. Наприклад, Китай на 45% забезпечує внутрішні потреби у залізорудній сировині. На цьому фоні попит на сировину для металургії буде знижуватися, спричиняючи зниження ціни на металопродукцію.

Про досягнення певних модернізаційних зрушень у металургійній галузі України свідчать результати виконання Державної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу на період до 2011 р. Одним із найвагоміших результатів є досягнення позитивних зрушень у реструктуризації сталеплавильного виробництва: за період з 2003 — 2011 рр. у загальному обсязі виробництва сталі частка виплавки киснево-конверторної сталі збільшилась з 49,8% до 68,7%, електросталі - з 2,8% до 5,9%, частка мартенівського виробництва скоротилась з 47,4% до 25,4%.

Перспективи модернізації металургійної галузі України значною мірою пов’язані з впровадженням високотехнологічних виробництв, розвитком внутрішнього ринку металів та стимулюванням імпортозаміщення, зменшенням енергоємності виробництва.

Для стимулювання впровадження високотехнологічних виробництв, пришвидшення техніко-технологічного оновлення металургійного виробництва на інноваційній основі необхідно:

КМУ, Мінфіну України, Державному агентству з питань науки, інновацій та інформатизації розглянути можливість створення спеціалізованої державної небанківської інноваційної фінансово-кредитної установи (відповідно до ст. 19 Закону України «Про інноваційну діяльність»), яка б надавала фінансову підтримку металургійним підприємствам при реалізації ними інноваційних проектів (зокрема, у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів);

КМУ, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном розглянути можливість розроблення і включення до «Середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2012;2016 рр.» пріоритетів, пов’язаних з освоєнням нових технологій у металургійному виробництві;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України при підготовці проекту Держаної програми економічного і соціального розвитку України на 2013 р. передбачити механізми сприяння вертикальній інтеграції у металургійному комплексі, що дозволить повніше використовувати науково-технічний, виробничий і кадровий потенціал вітчизняних металургійних компаній.

КМУ ініціювати внесення змін до Податкового кодексу щодо звільнення від податку на прибуток коштів металургійних підприємств, які вкладаються в інноваційну діяльність для нарощування виробництва високотехнологічної інноваційної продукції з високим рівнем обробки (зокрема сталевих прутків з високоякісної конструкційної сталі для машинобудування, виробництва спеціальних сталей і сплавів, титанових сплавів та прокату, алюмінієвої фольги, створення нових видів цирконієвої продукції підвищеного попиту для енергоустановок з прямим перетворенням енергії палива в електричну тощо).

Для стимулювання імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку металопродукції необхідно:

Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України розробити Державну програму розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2020 р., у якій, зокрема, передбачити механізми модернізації підприємств металургійної галузі, підвищення ефективності металургійного виробництва, розвитку в Україні власної ресурсної бази дефіцитних видів мінеральної сировини тощо;

КМУ, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном, Міністерству інфраструктури України розробити Програму модернізації інфраструктури реального сектору економіки, в якій, зокрема, передбачити заходи щодо заміни і оновлення зношеного металофонду з використанням вітчизняної металопродукції;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державній митній службі України відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» вивчити питання щодо зростання імпорту металопродукції в Україну, зокрема феросплавів, і в разі необхідності провести відповідні антидемпінгові розслідування і ввести запобіжні бар'єри;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Державному агентству України з інвестицій та розвитку ініціювати проведення міжнародних інвестиційних форумів для інформування ділових кіл країн-партнерів про можливості інвестування, зокрема, у металургійну промисловість України, спрощення реєстраційних процедур при внесенні інвестицій тощо;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Мінфіну України, НБУ розробити Програму щодо компенсації частини відсоткової ставки за кредитами металургійним підприємствам для фінансування реконструкції та модернізації, зокрема для організації власного виробництва товарного прокату, поковок, штамповок та виробів з титанових сплавів на основі власної сировини та розроблених в Україні технологічних процесів камерного електрошлакового переплаву та електронно-променевого переплаву, збільшення обсягу виробництва економнолегованих корозійностійких сталей для потреб машинобудування, будівництва, виробництва товарів широкого споживання;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, Держінвестпроекту України ініціювати розроблення Національного проекту імпортозаміщення і розвитку внутрішнього ринку, в якому, зокрема, передбачити заходи щодо стимулювання виробництва металопродукції з більшою доданою вартістю, яка нині імпортується.