Аудит ПДВ

Аудит ПДВ

Реферат на тему:

Аудит ПДВ.

Величина зобов‘язання зі сплати податку на додану вартість залежить від двох факторів: суми ПДВ, нарахованого платником податку у складі ціни товарів та послуг, та суми податкового кредиту звітного періоду.

Залежно від того, які операції здійснює платник податку, ПДВ може нараховуватись або не нараховуватись. Не нараховується ПДВ, зокрема, на операції з випуску (емісії) акцій, операції з торгівлі борговими зобов‘язаннями тощо.

Крім того, податок на додану вартість не нараховують підприємства, які хоч і знаходяться на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, але не є платниками ПДВ згідно з положенням п. 2.1 статті 2 Закону «Про податок на додану вартість». Тобто ті особи, обсяг оподатковуваних операцій якої не перевищив 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (61 200 грн.).

Слід зазначити, що проведення аудиту ПДВ здійснюється шляхом перевірки нарахування сум ПДВ по розрахункам з постачальниками і підрядчиками, облік яких ведеться на рахунку 63, з різними дебіторами, облік ведеться на рахунки 37 (сум податкового кредиту) та розрахункам з покупцями і замовниками, облік ведеться на рахунку 36 (суми податкового зобов’язання).

Платником податку є: особа, обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх дванадцяти календарних місяців перевищував 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Закон «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

На суму зобов‘язань з податку на додану вартість впливає величина податкового кредиту платника податку. Величина податкового кредиту здебільшого залежить від правового статусу контрагентів. Суб‘єкти, що обрали спрощені системи оподаткування, обліку та звітності, не є платниками ПДВ, тому при купівлі в них товарів або послуг права на податковий кредит не виникає. Чим менший податковий кредит, тим більшим буде зобов‘язання з податку на додану вартість. Якщо підприємство знаходиться на загальній системі оподаткування і більшість витрат здійснюється через неплатників ПДВ, сума податку на додану вартість буде доволі високою.

Аудитор при перевірці повинен враховувати, що величина податкового кредиту також залежить від характеру витрат. Якщо витрати не пов‘язані з веденням господарської діяльності (не відносяться до валових витрат виробництва та не спрямовані на придбання основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації), то відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, включені до складу таких витрат, не можна.

Облік ПДВ ведеться на рахунку 64 «Розрахунки по податкам і платежам». Суми податкових зобов’язань відображаються на кредиті рахунка 641, а суми податкового кредиту на дебеті рахунка 641.

Аудит податкових зобов’язань з ПДВ.

Податкове зобов" язання — це загальна сума податку, отримана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно із Законом «Про податок на додану вартість» .

Датою виникнення податкових зобов" язань із продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

— або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), які підлягають продажу, а в разі продажу їх за готівкові кошти — дата оприбуткування в касі платника податків,.

— або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Датою виникнення податкових зобов" язань під час здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається будь-яка з подій, що настала раніше:

— або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — оформлення документа, який засвідчує факт їх отримання платником результатів робіт (послуг).

— при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами датою виникнення податкових зобов" язань вважається дата події, що відбулася першою:

— або дата оформлення вивізної (експортної) митної декларації, яка засвідчує вивезення товарів платником податку, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, який засвідчує факт надання робіт (послуг) нерезидентові,.

— або дата оформлення ввізної (імпортної) митної декларації, яка засвідчує отри, товарів платником податку, а для робіт (послуг) — дата оформлення документа, засвідчує факт їх отримання.

Датою виникнення податкових зобов" язань у разі продажу товарів (робіт, п з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку, або дата отримання відповідної компенсації будь — якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов" язаннями перед таким бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов" язань при ввезенні (імпортуванні) є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній суми податку, підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов" язань при імпортуванні, (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг), або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Датою виникнення податкових зобов" язань виконавця з довгострокових контрактів є дата збільшення валового доходу виконавця довгострокового контракт.

Попередня оплата (авансування) товарів, які згідно з договором підлягаю вивезенню (експортуванню) за межі митної території України або ввезенню на миті «територію України не є підставою для виникнення податкових зобов» язань.

Податкова накладна по ПДВ є первинним звітним податковим документом одночасно розрахунковим документом, що підтверджує виникнення податкового зобов" язання у платника податку в зв" язку з продажем товарів (робіт, послуг) та прав на податковий кредит у покупця в зв" язку з придбанням товарів (робіт, послуг).Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов" язання, продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцеві копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені, складаються окремі податкової накладні. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку д, а податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної служби України, та враховується у визначенні загальних податкових.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим у порядку, передбаченому Законом «Про податок на додану вартість» .

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему пня, яка не передбачає сплати ПДВ, або передбачає його сплату в іншому v, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання тої накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства з інвестиціями, які звільнені від сплати ПДВ.

Порядок заповнення податкової накладної, затверджено Наказом ДПАУ від 5.97 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її надання «із змінами й доповненнями.

Податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

— податковий номер, дату виписування податкової накладної,.

— назву юридичної особи або ПІБ фізичної особи, зареєстрованої, як платник ПДВ,.

— податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування податку,.

— опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об" єм), повну назву одержувача,.

— ціну продажу без урахування податку,.

— ставку податку і відповідну суму податку у цифровому значенні,.

— загальну суму коштів, які підлягають сплаті з урахуванням податку.

Уразі звільнення від оподаткування, у податковій накладній робиться запис «без ПДВ».

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов" язань із сплати податків. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної, покупець має право до кінця поточного податкового періоду звернутись з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцем знаходженням. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ.

Податкова накладна не виписується:

— якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не перевищує 20 гривень,.

— у разі продажу транспортних квитків,.

— при виписуванні готельних рахунків,.

— у разі ввезення (імпортування) товарів.

При цьому документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, товарний чек, іншій розрахунковий документ.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб" єкти підприємницької діяльності, що ввозять (пересилають) товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання податкової накладної.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Для платників податку, в яких обсяг оподатковуваних операцій з товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітний) дорівнює календарному місяцю.

У разі коли за результатами звітного періода сума ПДВ, має значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України. Податкове відшкодування — це бюджетне відшкодування сум підлягає поверненню платнику ПДВ з бюджету у зв" язку з надмірною сплатою.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджету відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платі цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податі декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до неп оплати (погашення) будь — якими банківськими установами. Суми, не відшкодованої платнику податку протягом встановленого законодавством строку вважають бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховують, проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України встановленої на момент її виникнення.

Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодувань податку на додану вартість. За умови повного розрахунку щодо бюджет відшкодування податку на додану вартість з платником податку відповідно до Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодованих бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України. Особи, що підпадають під визначення платників податку на додану вартість зобов" язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової: служби за місцем їх знаходження. Форма заяви про реєстрацію встановлюється центральним органом державної податкової служби України. Якщо особа, що підпадає під визначення платника податку, у зв" язку з обсягами оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг), меншими ніж 3600 не оподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватись як платник податок така реєстрація здійснюється за її заявою. Платники податку несуть відповідальні за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України. У разі відмови продавця у видачі покупцеві податкової накладної продавець зобов" язаний зменшити суму податкового кредит поточного податкового періоду на суму податку, сплачену при продажу товару (робіт, послуг). Контроль за нарахуванням і внесенням податку до бюджету здійсниш органи державної податкової служби, а за справлянням і перерахуванням податку до бюджету під час ввезення (пересилання) товарів на митну територію України митні органи в порядку, узгодженому з центральним органом державної податкової служби України. Порядок внесення податку на додану вартість до бюджету при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України встановлюється Кабінетом" Міністрів України. Відповідальність платників податку за порушення порядку та строків нарахування та внесення до бюджету податку або порядку звітності, а також оскарження рішень податкових органів визначаються законом з цих питань.

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу і придбання цій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% і звільнених від га операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат обігу) або не підлягає амортизації, а також ввізних (імпортних) і .експортних) операцій. Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, і порядок заповнення яких установлені наказом ДПАУ від 30.05.97р. № 166 Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і надання «із змінами і доповненнями.

Для обліку операцій продажу товарів (робіт, послуг) платник податку повинен вести Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг), належним чином керованою, прошнурованою та зареєстрованою в ДПІ по місцю реєстрації податку.

Для продажу товарів (робіт, послуг) продавець веде в Книзі продажу на час податкових зобов" язань. Книга продажу товарів (робіт, послуг) містить порядок обліку операцій по продажу та визначає основу для можливості віднесення до податкових зобов" язань сум ПДВ, нарахованих в складі ціни покупцю в обліковому зв" язку з продажу товарів (робіт, послуг), як власного виробництва, так і, для подальшого продажу.

Для платників податку кінцеві суми податкових зобов" язань за звітний податковий період визначаються шляхом підсумку щоденно зареєстрованих операцій за місяць або квартал.

Все вище зазначене аудитор повинен враховувати при перевірці податкових зобов’язань з ПДВ.

Аудит податкового кредиту з ПДВ.

Податковий кредит — це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов" язання звітного періоду.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв" язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не включаються до податкового періоду суми:

— у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об" єктом оподаткування, тоді суми податку, мені (нараховані) у зв" язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат не включаються до податкового кредиту, а відносяться, відповідно, до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних виробничих фондів та нематеріальних активів,.

— у разі, коли платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв" язку із таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел,.

— у разі, якщо витрати по сплаті податку не підтверджені податковими накладними, митними деклараціями, актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом,.

у разі, коли товари (роботи, послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається тільки частка сплаченого (нарахованого) податку, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається як і при обчисленні податкового зобов" язання, дата здійснення першої з подій:

— або дата списання коштів з банківського рахунку в оплату товарів (робіт, дата виписки рахунку (чека),.

— або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платі податку товарів (робіт, послуг).

Особливості виникнення права платника податку на податковий кредит з окремих операцій:

— для операцій з ввезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) — дата сплати по) по податкових зобов" язаннях,.

— для бартерних (товарообмінних) операцій — дата здійснення заключної (балансуючої) операції, що відбувалася після першої з подій: відвантаження або оприбуткування,.

— для довгострокових контрактів — дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.

Особливістю оподаткування операцій при ввезені (пересиланні) товарів на митну територію України є можливість оформлення за власним бажанням платник податку податкового зобов" язання простим векселем.

Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов" язань платника податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий календарний день з дня надання такого векселя органу митного контролю. При цьому: вексель вважається погашеним, а сума податку, визначеного у векселі, бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов’язань за податкового періоду, в якому вексель погашено.

У наступному звітному (податковому) періоді сума, що була зазначена в векселі, включається до складу податкового кредиту платника податку,.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель — шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку суми експортного При цьому зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту платника у тому податковому періоді, у якому відбулось таке погашення, та не включаються до складу його податкових зобов" язань.

Порядок оформлення податкового векселя не поширюється на операції з ввезення (пересилання) на митну територію України підакцизних товарів (крім тютюнової сировини) та товарів, які відносяться до товарних груп 1−24 гармонізованої системи опису та кодування товарів, а також товарів, які ввозяться (пересилаються) підприємством з іноземними інвестиціями незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій.

Згідно Закону України ст. 48 «Про Державний бюджет України на 2002 р.» заборонено здійснення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, в тому числі взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах за винятком операцій пов" язаних державним боргом України.

Крім того, згідно Постанови КМУ № 21 від 10.01.2002р. «Про міри по забезпеченню виконання Державного бюджету України в 1 кварталі 2002 р». видача податкового векселя на суму ПДВ можлива для імпортерів, які мають право на відшкодування ПДВ з бюджету за результатами попереднього звітного періоду, та при одночасному ввозі товарів за прямими договорами для власних виробничих потреб.

При ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України застосовується два методи розрахунку з бюджетом:

1. Зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів.

2. З відстрочкою сплати ПДВ шляхом виставлення простого податкового векселя на суму податкових зобов" язань платника по кожній вантажно-митній декларації окремо.

Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України.

Платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом ЗО календарних днів з дня подання розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами:

а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання права власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України,.

б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну якого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, — ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України. Для визначення суми експортного відшкодування до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку — експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку — постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) — суми податку, сплачені у такий самий період до бюджету у зв" язку із таким ввезенням (імпортуванням) або визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця, але не погашеному до дня подання такого розрахунку. У разі коли платник податку здійснює вивезення (експортування) товарів (робіт, послуг), отриманих від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на товари (роботи, послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання експортного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку — експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною Законом «Про податок на додану вартість „. Експортному відшкодуванню підлягає відсоток податкового кредиту податкового періоду, розрахованого з урахуванням пункту 2 закону України „Про податок на додану вартість“, Ідо має дорівнювати частці обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт у загальному обсязі оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) такого податкового періоду (включаючи їх оподаткування при імпорті). До обсягів продажу товарів (робіт, послуг) на експорт не включаються майнові добровільні пожертвування на користь нерезидентів, майнові внески для ведення спільної діяльності з нерезидентом за межами України, майнові внески, що повертаються іноземному інвестору, а також інші операції з майном, вартість якого не відноситься до складу валових витрат, або не підлягає амортизації у особи, яка оподатковується податком на прибуток підприємств. Експортне відшкодування надається протягом ЗО календарних днів, наступних за днем подання розрахунку експортного відшкодування. У разі коли платник податку не подає розрахунок експортного відшкодування у встановлені строки, експортне відшкодування не надається, а суми такого відшкодування враховуються у розрахунку зобов“ язань такого платника податку з податку майбутніх податкових періодів. Розрахунок експортного бюджетного відшкодування подається разом з декларацією за відповідний звітний період. Відповідальність платників податку за недостовірність розрахунку експортного бюджетного відшкодування встановлюється Законом „Про податок на додану вартість“. У разі коли платник податку має непогашену заборгованість з податку на додану вартість минулих податкових періодів або непогашений податковий вексель, сума експортного відшкодування або її частина направляються на погашення такої заборгованості або зараховуються у рахунок погашення такого векселя. За добровільним рішенням платника податку сума експортного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов» язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Про таке рішення платник податку зазначає у декларації.

Причини перевищення податкового кредиту над податковими зобов" язаннями з ПДВ:

— Реалізація товарів (робіт, послуг) за нульовою ставкою ПДВ (експортні операції),.

— Придбання основних засобів, що підлягають амортизації,.

— Придбання запасів виробничого призначення у значній кількості,.

— Продаж товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціну придбання,.