Патогенез. 
Моніторинг сказу в світі та Україні

Патогенез сказу залежить від особливостей організу: рівня організації центральної нервової системи, гормональної системи.

При зараженні сприйнятливої тварини вірус ще деякий час зберігається у місці проникнення, а потім по доцентрових нервових волокнах проникає до спинного і головного мозку. Вірус сказу нейротропний. Розмноження вірусу в сірій речовині мозку обумовлює розвиток дифузного негнійного енцефаліту. Найбільша кількість вірусу локалізується у корі головного мозку, амонієвих рогах, довгастому мозку, мозочку. В слинні залози вірус проникає по доцентровим нервовим шляхам із центральної нервової системи. 19].

В спинному мозку концентрація вірусу дещо нижча у порівнянні з головним мозком. Також вірус виявляють у периферичній нервовій системі. 11].

Патогенна дія вірусу сказу проявляється у токсичній дії вірусу на нервову систему. Відбувається руйнація нейроцитів, виникають дегенеративні зміни у нервовій тканині, внаслідок чого порушується діяльність центральної нервової системи. Це призводить до порушення обмінних процесів у нервовій системі, виникнення паралічів всіх життєвих центрів. Смерть живого організму наступає внаслідок паралічу та асфіксії. 8].