Планирование і яскрава програма аудита

Запровадження… 3.

Глава 1. Попереднє планування аудиторської перевірки … 5.

1. Попереднє планування … 5.

2. Збір загальних даних про клієнта … 6.

3. Доказова інформація, і правові зобов’язання клієнта … 7.

4. Оцінка рівня суттєвості … 8.

5. Ознайомлення і системи внутрішньогосподарського контролю та оцінка ризику контролю … 9.

6. Поняття ризику в аудиторської перевірки й його компонентів … 10.

Глава 2. Розробка загального плану і програми аудиторської перевірки … 12.

2.1. Загальний план проведення аудиторської перевірки… 12.

2. Програма аудиторської перевірки … 15.

Укладання… 16.

Список літератури… 18.

Додаток … 19.

У даний роботі розглядаються попереднє планування аудиторської перевірки, складання плану і программы.

Загальні принципи планування аудиторської перевірки викладені у стандарті аудиторську діяльність «Планування аудиту» (схвалений Комісією по аудиторську діяльність за Президента РФ 25.12.96, протокол № 6).

Метою цього стандарту є з’ясування норм, застосовуваних аудиторської фірмою чи аудитором, працюючим самостійно як індивідуального підприємця, у разі планування аудиту бухгалтерської звітності економічного субъекта.

Завданнями правила (стандарту) є: опис попереднього етапу планування аудиту, формулювання принципів, і опис порядку підготовки загального плану і програми аудита.

Діяльність стосовно аудиторської процедурі використовується термін «аудиторська перевірка», т.к. аудит — цей захід загальнішого порядку, тоді як аудиторська перевірка — конкретне захід, здійснюване фирмой-аудитором, результатом якого є формування висновку про стан справ для підприємства і відповідності документального і фактичного стану господарської части.

Планування, будучи початковим етапом проведення аудиторської перевірки, полягає у розробці аудиторської організацією загального плану перевірки із зазначенням очікуваного обсягу, графіків і термінів його проведення, а й у розробці аудиторської програми, визначальною обсяг, види й послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідні формування аудиторської організацією об'єктивного і обгрунтованого думки про бухгалтерської звітності организации.

Планування аудиторської перевірки проводиться аудиторської фірмою відповідно до загальними принципами проведення аудиту, соціальній та відповідності зі такими приватними принципами: комплексності; безперервності; оптимальности.

Принцип комплексності планування аудиторської перевірки передбачає забезпечення взаємозв'язку і узгодженості всіх етапів планування — від попереднього планування до плану і програми перевірки. Принцип безперервності виявляється у встановленні пов’язаних завдань групі аудиторів і ув’язці етапів планування за термінами і з суміжним господарюючих суб'єктів (структурних підрозділах, виділеним на окремий баланс, філіям, представництвам, дочірнім організаціям). При плануванні аудиту на тривалий час, в разі аудиторського супроводу економічного суб'єкта, протягом року аудиторської організації має бути своєчасно коригувати плани і програми проведення аудиту з урахуванням змін — у фінансово-господарської діяльності економічного суб'єкта і результатів проміжних аудиторських проверок.

Принцип оптимальності у тому, у процесі планування аудиторської організації слід забезпечити варіантність для вона дуже обмежена оптимального варіанта загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, певних самої аудиторської организацией.

При плануванні аудиторської організації слід виділити основні етапи: попередній, підготовка і впорядкування загального плану аудиторської перевірки; підготовка і впорядкування програми аудиторської проверки.

Глава 1.

Попереднє планування аудиторської проверки.

Перед початком проведення аудиторської перевірки необхідно розробити її загальний план: o Попереднє планування o Збір загальних даних про клієнта o Інформація про правових зобов’язання клієнта o Оцінка суттєвості, аудиторського ризику, ризику бізнесу. o Ознайомлення і системи внутрішньогосподарського контролю та оцінка ризику контролю o Розробка загального плану і програми аудиторської проверки.

7 Попереднє планування аудиторської проверки.

Це підготовчий етап, під час якого створюються необхідні передумови планування процесу перевірки. Попереднє планування базується, передусім, складанні рішення початок чи продовженні співробітництва з клієнтом та банківській системі добору кваліфікованих кадрів, мають необхідні знання проведення аудиторських перевірок. Згадані аспекти — важлива складова якісної оцінки діяльності аудиторської фирмы.

При доборі нових клієнтів необхідно ознайомитися з інформацією щодо клієнта — річними і проміжними звітами, різноманітних документацією тощо. Детальну інформацію про компанії та її керівництві можна отримати щось від обслуговуючого її банку, страхової компанії, адвокатської фірми та інші, пов’язаних із нею, юридичних і фізичних осіб. Найбільш цінний джерело інформації - це аудитор, послугами раніше користувався потенційний клієнт. Важливе значення має інформацію про ймовірних ризики з обслуговування імені клієнта й ступеня незалежності аудиторської фірми стосовно до можливого субъекту.

Важливе значення має правильний добір персоналу, яка проводить перевірку. Призначаючи аудитора на конкретну операцію, доцільно враховувати складність роботи, наявність спеціальних навичок (наприклад, у сфері комп’ютерного аудиту), потреба в залученні додаткової експертизи тощо. Персонал може бути ознайомлений із загальним планом перевірки, цілями і термінами роботи, колом своїх обязанностей.

8 Збір загальних даних про клиенте.

Цей етап планування необхідний адекватного проведення перевірки. Лише володіючи достатніми знаннями про бізнес клієнта, галузі цілому та її становище у галузі, можна ефективно спланувати і започаткувати проведення аудиторської перевірки. Аудиторам важливо уявити про економічні умов функціонування компанії. Доцільно проаналізувати вплив на бізнес клієнта змін — у законодавстві. Знання основних економічних чинників, під упливом перебуває бізнес клієнта, дозволяє робити різноманітних прогнози, пояснювати ті чи інші вчинки клиента.

Певну користь може дати галузева інформація. Особливо важливо враховувати наявність значних змін — у цілому в галузі, співвідношення розширення чи звуження ділову активність клієнти на відповідність до динамікою у галузі, схильність галузі циклічним коливань, надійність джерел сировини й т.д. Своєчасному виявлення можливих проблем, що з перевіркою, сприяє інформацію про конкурентному середовищі, у якій функціонує компания-клиент. Необхідно серйозне вивчення практики обліку, ухваленій у цієї галузі, і розглянути питання про використання клієнтом нетиповою галузі системи учета.

Детальний ознайомлення та бізнесу імені клієнта й становище у галузі допомагає виділити найважливіші області аудиторської перевірки — оцінку ступеня ризику і виявлення природи помилок, визначення можливих труднощів і нетипових операцій та т.д. І тому необхідна інформація як і справу зовнішніх чинниках, що є поза контролем керівництва компании-клиента, і про внутренних.

Визначення дії цих чинників у минулому і прогноз на майбутні періоди є інструментом виявлення потребують особливої уваги статей бухгалтерської звітності з метою оцінки доцільності і правомочності дисконтних операцій. Якщо аудиторська фірма працює із клієнтом протягом кількох років, слід звернути увагу до зміни згаданих факторів, і провести порівняння з попередніми періодами. Такі зміни можуть, як знизити аудиторський ризик, і підвищити ймовірність виникнення істотних ошибок.

9 Доказова інформація, і правові зобов’язання клиента.

Для винесення професійного судження про фінансову звітність клієнта аудитори повинні зібрати достатньо доказової інформації. Одержання адекватної інформації необхідне й ознайомлення з бізнесом клієнта. Джерелами інформації служать публікації на загальноекономічні, галузеві й торгові теми, законодавчі акти і методичних рекомендацій по бухгалтерського обліку і аудиту, документація компанії, матеріали минулих аудиторських перевірок. У цьому інформація мусить бути доказової і достаточной.

Щоб вважатися доказової, інформація повинна бути реальною, доречною і неупередженої. Найбільш доказової є інформація, отримана аудитором у його особистих спостережень і обчислень, а також отримана із незалежних зовнішніх джерел. Досить низькою представляється доказовість інформації, що з документів, складених, опрацьованих і що зберігаються в клієнта. Найменш доказательными вважаються усні і письмові повідомлення керівництва та службовців компанії, тому неодмінно повинні підтверджуватися інший информацией.

Офіційних оцінок кількості інформації, достатнього для складання аудиторського укладання, немає. Успіх планування в значною мірою залежить від повноти інформації. Важкодоступність чи високу вартість отримання неможливо знайти причинами на її неполучения.

Ознайомившись зі особливостями господарську діяльність клієнта, аудитори вивчають інформацію про правових зобов’язання компанії (установчого договору, статут, протоколи зборів Ради директорів і акціонерів, контракти, арбітражні позови та інших.). Розгляд юридичних документів і майже свідчень дозволяє аудиторам контролювати правильність розкриття правових зобов’язань у фінансовому отчетности.

На етапі попереднього планування аудиторська організація оцінює можливість проведення аудиту. Якщо вона вважає проведення аудиту можливим, то готує клієнтові письмо-обязательство про згоду на проведення аудиту. Потім формується група аудиторів щодо перевірки і є договір з економічним субъектом.

10 Оцінка рівня существенности.

На стадії планування аудиторська група має зробити попередній висновок величину істотних показників, тобто. величині, коли він помилки як поодинокі, і взяті сумарно, можуть суттєво вплинути на дані у фінансовому звітності. Концепція суттєвості виходить з тому, деякі дані може бути більш важливі, ніж інші, за адекватного поданні фінансової звітності, а на інтересі її потенційних користувачів до окремим показниками. Тож якщо підприємство стабільно функціонує прибутково, користувачі оцінюватимуть суттєвість тій чи іншій цифру порівнянні з обсягом валовий чи чистий прибуток [2].

Оцінюючи суттєвості доцільно враховуватиме й якісні боку інформації - вид діяльності клієнта (виробництво, торгівля, сільському господарстві, посередницька діяльність і т.п.), стабільність його становища над ринком, фінансове становище. Наприклад, якась сума може виявитися несуттєвою стосовно обсягу валовий прибутку, але мати значення при виявленні тенденцій развития.

Для застосування суттєвості в кожному окремому рахунку використовується поняття гранично допустимою помилки. Ставлячи допустиму помилку нижче планованої суттєвості, аудитор ліквідує ймовірність те, що сума розбіжностей по окремим виявленими і виявленими рахунках перевищить рівень суттєвості. Розмір припустимою помилки береться до розробці програми перевірки кожної конкретної рахунки і при розрахунку розміру вибірки. Зазвичай допустима помилка встановлюється на рівні 50−70% від планованої суттєвості. Проте гранично допустима помилка на повинна бути занизькою, що може спричинити до необґрунтованого завищення обсягів аудиторських процедур.

Аудиторські організації зобов’язані встановити систему базових показників і Порядок перебування рівня суттєвості, що їх оформлені документально уживати на основі. Аудиторські організації зобов’язані вираховуватимуть рівень суттєвості, беручи певну частку від якихось базових показників: числових значень рахунків бухгалтерського обліку, статей балансу чи показників бухгалтерської звітності. Рівень суттєвості обов’язково має застосовуватися на етапі планування, виконанні конкретних аудиторських послуг, і навіть на етапі завершення аудиторської перевірки в оцінці ефекту, що чиниться виявленими спотвореннями і порушеннями на достовірність бухгалтерської отчетности.

11 Ознайомлення і системи внутрішньогосподарського контроля.

і - оцінка ризику контроля.

Наступний етап процесу планування — оцінка системи внутрішнього контролю, головна мета якої - створення підстави планування аудиторської перевірки, і навіть визначення виду, час проведення, обсягу аудиторських процедур, які знаходять себе у аудиторської програмі. Отже, характері і якість перевірки багато в чому залежати від цього, наскільки грамотне й достовірно аудитор вивчить систему внутрішнього контроля.

Система внутрішнього контролю можна вважати ефективної, якщо вона своєчасно попереджає про виникнення недостовірну інформацію, і виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатньо аудиторських доказів. Якщо аудиторська організація вирішує покластися на систему внутрішнього контролю та систему бухгалтерського обліку щоб одержати достатньо впевненості у достовірності бухгалтерської звітності, вона повинна переважно відповідним чином скоригувати обсяг майбутньої аудиторської проверки.

13 Поняття ризику в аудиторської перевірки й його компонентов.

Ризик аудитора (аудиторський ризик) означає можливість, що бухгалтерська звітність економічного суб'єкта може містити невиявлені суттєві помилки і (чи) спотворення після підтвердження її достовірності, чи визнати, що вони містять суттєві спотворення, коли насправді таких спотворень у бухгалтерської звітності нет.

Аудиторський ризик полягає навіть із трьох компонентів: a) внутрішньогосподарський ризик; b) ризик засобів контролю; з) ризик необнаружения.

Аудитор зобов’язаний вивчати ці ризики під час роботи, оцінювати їх і документувати результати оцінки. Оцінюючи ризиків аудитор зобов’язаний використовувати щонайменше трьох наступних градацій: високий, середній, низький (можливо застосування великої кількості градаций).

Внутрішньогосподарський ризик характеризує ступінь схильності істотних порушень рахунків бухгалтерського обліку, статей балансу однотипних груп господарських операцій та звітності загалом у проверяемого економічного субъекта.

Ризик засобів контролю характеризує ступінь надійності системи бухгалтерського обліку, і системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта, тобто. ризик, що полягає у цьому, що наявні і регулярно застосовувані кошти цих систем ні своєчасно виявляти і виправляти порушення, є суттєвими окремо чи сукупності, і (чи) перешкоджати виникненню таких нарушений.

Ризик необнаружения характеризує можливість, що застосовувані аудитором під час перевірки аудиторські процедури не дозволять знайти реально існуючі значні порушення. Ризик необнаружения — показник ефективності і забезпечення якості роботи аудитора — залежить від порядку проведення конкретної аудиторської перевірки, кваліфікації аудиторів і ступеня їх попереднього знайомства з діяльністю даного економічного субъекта.

При плануванні перевірки аудитор зобов’язаний врахувати чинники, які можуть викликати суттєві спотворення бухгалтерської звітності. За підсумками аналізу того, яке рівня суттєвості приймає аудитор для перевірки і є особливості залишків і зворотів за рахунками бухгалтерського обліку, аудитор зобов’язаний вирішити, які статті обліку він вивчати особливо уважно у яких випадках застосовуватиме аудиторську вибірку і (чи) аналітичні процедури, щоб знизити загальний аудиторський ризик до прийнятно низького уровня.

Аудитор зобов’язаний брати до уваги, що рівнем суттєвості мірою аудиторського ризику є зворотна залежність: що стоїть рівень суттєвість, тим нижче загальний аудиторський ризик, і наоборот.

Після збирання й оцінювання початкової інформації та попереднього судження про рівень суттєвості показників та ефективності внутрішнього контролю аудитору важливо оцінити прийнятну рівень ризику підсумовуванням всіх виявлених ризиків і передачею даних про відповідних контрольних процедурах, враховуючи різні аспекти ефективності проверки.

Проведенням аналітичних процедур аудиторська організація повинна виявити області, значимі для аудиту. Складність, об'єм і терміни проведення аналітичних процедур слід варіювати залежно від обсягу й складності даних бухгалтерської звітності економічного субъекта.

При виборі необхідних аудиторських процедур перевагу має віддаватися тим процедурам, які у найбільшою мірою дозволяють виявити можливі помилки. За характером ці процедури можна підрозділити на тести, дозволяють визначити ефективність систем внутрішнього контролю, і тести, выявляющие помилки за рахунками і регістрам (аналітичні процедури). Аналітичні процедури можна використовувати як перевірки залишків щодо окремих бухгалтерським рахунках, так оцінки фінансової звітності підприємства у цілому. Аналітичні процедури можуть прийнятні, що вони підтверджуються іншими процедурами, наприклад, порівнювати з попередніми періодами і виявлення тенденций.

Результати проведених аудиторських організацією процедур при підготовці загального плану і програми слід детально документувати, так щоб ці результати є основою планування аудиту й можуть використовуватися протягом усього процесу аудита.

Глава 2.

Розробка загального плану і програми аудиторської проверки.

2.1. Загальний план проведення аудиторської проверки.

Після закінчення аналізу ризиків аудитори, виходячи з попередні дані про економічний суб'єкт і результатах проведених аналітичних процедур, можуть розпочати розробці загального плану і програми аудиторської перевірки. Створений безпосередньо перед проведенням перевірки план визначає послідовність дій аудитора, тобто. по яким напрямам і з яким інтенсивністю здійснюватиметься перевірка. Для кращого огляду і раціональної постановки завдань можна використовувати графіки, діаграми і комп’ютерні системы.

Складаючи загальний план і програму аудиту, аудиторської організації треба враховувати ступінь автоматизації обробки облікової інформації, що також дозволить точніше визначити об'єм і характер аудиторських процедур. При проведенні загального планування велике значення надається професійним якостям аудиторів. Їм потрібно так організувати свої дії, щоб зробити оцінку використовуваної для підприємства системи обліку, і внутрішнього контролю з урахуванням принципу суттєвості і економічності проверки.

Загалом плані слід передбачити терміни проведення аудиту й скласти графік його проведення, підготовки звіту (письмовій інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського укладання. У процесі планування необхідно врахувати: реальні трудовитрати; рівень суттєвості; проведені оцінки ризиків аудиторської проверки.

Загалом плані аудиторська організація визначає спосіб проведення аудиторської перевірки виходячи з результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю та ризиків аудиту. Що стосується рішення провести вибіркову перевірку аудитор формує аудиторську вибірку. Загалом плані рекомендується передбачити [1]:

V які конкретні області треба вивчити, щоб аудит був объективен;

V які суттєві моменти слід охватить;

V які вибіркові плани треба разработать;

V формування аудиторської групи, її чисельність і кваліфікацію специалистов;

V розподіл аудиторів відповідно до їх фаховими якостями і посадовими рівнями у конкретних ділянкам проверки;

V з якими стандартами, процедурами чи документами необхідно ознайомити робочу группу;

V бюджет робочого дня кожному за етапу проверки;

V гадані терміни роботи группы;

V інструктування всіх члени групи про їхнє обов’язки, ознайомлення його з фінансово-господарської діяльністю економічного суб'єкта, з іншими положеннями загального плану аудита;

V контроль керівника над втіленням плану і якістю роботи асистентів аудитора, за веденням ними робочої документации.

Аудиторська організація визначає спільний план необхідність залучення експертів у процесі перевірки й ролі внутрішнього аудита.

Загальний план перевірки оформляється як таблиці (табл. 1).

Таблиця 1. Загальний план аудиторської перевірки. |Проверяемая організація | | |Період аудиторської перевірки | | |Кількість людино-годин | | |Керівник аудиторської групи | | |Склад аудиторської групи | | |Запланований аудиторський ризик | | |Планований рівень суттєвості | |.

|№ п/п |Плановані |Період |Виконавець |Примітки | | |види робіт |проведення | | |.

Керівник аудиторської организации:

Керівник аудиторської группы:

Загальний перелік об'єктів перевірки (планованих видів робіт) при складанні загального плану аудиторської перевірки може мати такий вигляд:. установчі й інші спільні документи організації (статут, ліцензії, накази, розпорядження, службові записки, штатний розклад тощо.);. облікова політика підприємства;. кошти;. нематеріальні активи;. виробничі запаси;. розрахунки з оплаті;. видатки виробництво;. готову продукцію, товари та реалізація;. кошти;. розрахунки (з покупцями, з постачальниками, з бюджетом і позабюджетними фондами, з іншими дебіторами і кредиторами);

. фінансові результати і прибутку;. капітал та резерви;. кредити та відкриття фінансування;. облік по забалансовым рахунках;. бухгалтерська звітність і приложения.

Через впливу непередбачених чинників на проверяемые елементи навіть добре складений план мусить мати різні альтернативи, які можуть визначити лише за наявності інформації про реальний стан справ в перевіреній компании.

2.2. Програма аудиторської проверки.

Розробка програми проведення аудиторської перевірки включає самі етапи, як і розробку спільного плану аудиту. Програма є розвитком загального плану аудиту й є детальний перелік аудиторських процедур, необхідні практичної реалізації загального плану аудиту (див. додаток). Програма необхідна для найефективнішого розподілу роботи всередині аудиторської групи й у контролю над ходом аудиторської перевірки з боку керівництва аудиторської фирмы.

Аудитор документально оформляє програму аудиторської перевірки, привласнює код кожної проведеної аудиторської процедурі, щоб мати можливість у процесі роботи робити посилання них же в робочих документах.

Аудиторську програму слід складати як програми тестів засобів контролю та як програми аудиторських процедур по существу.

Програма тестів засобів контролю є сукупність дій, виділені на збору інформації функціонування системи внутрішнього контролю та обліку. Мета програми — виявлення суттєвих недоліків засобів контролю економічного субъекта.

Програма аудиторських процедур сутнісно включає у собі перелік дій аудитора для детальної перевірки вірності відображення у бухгалтерському обліку зворотів і сальдо за рахунками. Аудитор має становити програму аудиторської перевірки в кожному поділу бухгалтерського обліку, що він перевірятиме. Програма може переглядатися у процесі перевірки у залежність від змін умов перевірки і результатів аудиторських процедур.

Висновки аудитора в кожному поділу аудиторської програми, документально відбиті у робочих документах, є фактичним матеріалом упорядкування аудиторського звіту та аудиторського укладання, а також основою формування об'єктивного думки аудитора про бухгалтерської звітності економічного субъекта.

Після закінчення процесу планування аудиту загальний план і яскрава програма аудиторської перевірки мали бути зацікавленими документально оформлені і завізувати в встановленому порядке.

Заключение

.

У даний курсової роботі розглянуті основні етапи планування і складання програми аудиторської проверки.

З чого починається аудиторська перевірка? Вже напевно з підписання договору. Спочатку аудиторська організація збирає докладну інформацію про компанії - можливий клієнта, її керівництві, бізнесі, галузі загалом і його становище у галузі. Джерелами інформації може бути як юридичні і особи, що із економічним суб'єктом, і керівництво і персонал самої організації. У цьому інформація повинен бути реальним, доречною, безсторонньою і доказательной.

На стадії планування аудиторська група з допомогою різних аналітичних процедур має зробити попередній висновок величину істотних показників, визначити рівень суттєвості і ефективність внутрішньогосподарського контролю, зробити оцінку аудиторського ризику. Якщо з урахуванням аналізу перелічених показників аудиторська фірма вважає проведення аудиту можливим, вона готує письмо-обязательство і відсилає їх у адресу економічного суб'єкта. Потім формується група аудиторів для перевірки і є договір з економічним субъектом.

Якщо аудиторська організація не за можливе проведення аудиту, на адресу економічного суб'єкта посилається відмови від його проведения.

Далі виходячи з попередні дані і результатах проведених аналітичних процедур розробляється загальний план і яскрава програма аудита.

Загальний план повинен служити керівництвом у виконанні програми аудита.

У процесі проведення аудиторської перевірки у аудиторської організації виникатимуть підстави перегляду окремих галузей загального плана.

Загалом плані передбачаються терміни проведення аудиторської перевірки, графік його проведення, підготовки звіту та аудиторського укладання. Загалом плані визначається спосіб проведення аудиту на основі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю та ризиків аудита.

Що стосується рішення провести вибірковий аудит аудитор формує аудиторську выборку.

Програма аудиторської перевірки повинна мати перелік всіх аудиторських процедур, необхідні збору достатньої кількості достовірних свідчень; докладні опис кожної процедуры.

З висновків аудитора в кожному поділу аудиторської програми складається аудиторський звіт і аудиторський висновок, і навіть формується об'єктивне думка аудитора про бухгалтерської звітності економічного субъекта.

1. Аудит: Підручник для вузов/Подольский В.І., Поляк Г. Б., Савін А.А. і др.;

Під ред. проф. Подільського В.І. — 2-ге вид., перераб. і доп., — М.: ЮНИТИ;

ДАНА, 2001. — 665 с.

2. Данилевський Ю.А.

Аудит: організація та методика проведення. — М.: Фінанси і статистика,.

1998 р. — 318 с.

3. Полисюк Г. Б. і др.

Аудит підприємства. Організація аудиторських перевірок і комплексний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства: Навчальне пособие/Полисюк.

Г. Б., Кузьміна Ю.Д., Суханова Г.І.; М. — «Іспит», 2001 р. — 352 с.

Приложение.

Програма аудиторської перевірки [2] |№ |Розділи, теми і підтеми програми |Позначка |Робітники |Примечани| |п/п |аудиторської перевірки |про |документы|е | | | |исполнени| | | | | |і | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |Про |Код економічного суб'єкта |О-I-327−9| | | | | |8 | | | |1. |Мета аудиторської перевірки | | | | | |Клієнт потребує: | | | | | |постановці обліку, | | | | | |відновленні обліку, | | | | | |віданні обліку, | | | | | |складанні звітності, | | | | | |аудиторської перевірці, | | | | | |аналізі господарську діяльність, | | | | | |консультуванні. | | | | | |2. Економічний суб'єкт підлягає | | | | | |обов'язковій щорічній перевірці як | | | | | |відкрите АТ, як з | | | | | |іноземними інвестиціями, як | | | | | |кредитне установа, як фонд, як | | | | | |страхова організація, як біржа, при| | | | | |обсязі виручки протягом року більш 500 тис. | | | | | |ММОТ, при сумі активів наприкінці року| | | | | |більш 200 тис. ММОТ | | | | | |3. Ініціативна перевірка викликана: | | | | | |недовірою власників, | | | | | |майбутньої податкової перевіркою, | | | | | |отриманням кредиту, | | | | | |укладанням контракту. | | | | | |4. Необхідність перевірки пов’язана: | | | | | |із державною реєстрацією проспекту емісії, | | | | | |із отриманням ліцензії, | | | | | |за дорученням державні органи.| | | | | |5. Потенційними користувачами | | | | | |звіту є: | | | | | |власники, | | | | | |адміністрація, | | | | | |постачальники, | | | | | |покупці, клієнти, | | | | | |займодавцы, | | | | | |державні органи. | | | | | |6. Користувався чи економічний | | | | | |суб'єкт колись аудиторськими послугами,| | | | | |вказати, хто які ці послуги надавав, | | | | | |причину зміни аудиту. | | | | | |7. Взаємини клієнта з | | | | | |податковими органами (результати | | | | | |останньої перевірки, коли він пройшла,| | | | | |який період, основні питання). | | | | | |8. Взаємини клієнта з | | | | | |позабюджетними фондами страхування | | | | | |(результати перевірок, період, | | | | | |основні питання). | | | | | |9. Взаємини клієнта з | | | | | |акціонерами (як часто проводилися | | | | | |зборів за проверяемый період, | | | | | |повістки, з’являлися чи дивіденди, | | | | | |їх суми). | | | | |II. |Знання бізнесу клієнта | | | | |II.1|Учредительные документи | | | | |. |економічного суб'єкта | | | | | |1. Повне найменування економічного| | | | | |суб'єкта | | | | | |2. Організаційно-правова форма | | | | | |3. Дата реєстрації | | | | | |4. Статутний капітал, | | | | | |зареєстрований і оплачений, | | | | | |засновники (фізичні і юридичні | | | | | |особи), число акцій, їх тип | | | | |II.2|Хозяйственно-финансовая діяльність | | | | |. |економічного суб'єкта | | | | | |1. Керівник підприємства-клієнта | | | | | |(Ф.И.О., якого періоду працює). | | | | | |2. Головний бухгалтер (Ф.И.О., з | | | | | |якого періоду працює). | | | | | |3. Юридична адреса підприємства, | | | | | |телефон | | | | | |4. Структура підприємства (наявність | | | | | |підрозділів, філій, відділень, | | | | | |їх місце розташування). | | | | | |5. Зовнішньоекономічна діяльність | | | | | |(вказати контракти з партнерами, | | | | | |наявність ліцензії на валютні | | | | | |операції). | | | | | |6. Види діяльності підприємства. | | | | | |7. Рахунки підприємства (де, коли, | | | | | |умови обслуговування, ліміт каси). | | | | | |8. Отримані кредити, позички | | | | | |(кредитор, договір, мета, умови, | | | | | |термін, гарант, заставу). | | | | | |9. Позички видані (ссудополучатель, | | | | | |умови, термін). | | | | | |10. Довготерміново орендовані основні | | | | | |кошти (підставу, термін, умови). | | | | | |11. Основні кошти, здані в | | | | | |оренду (підставу, термін, умови). | | | | | |12. Лізингові операції (підставу, | | | | | |умови). | | | | | |13. Основні постачальники (підставу, | | | | | |назва, обсяг постачань, термін | | | | | |договору, сума оплати, умови по | | | | | |договору). | | | | | |14. Основні покупці (підставу, | | | | | |назва, термін договору, сума). | | | | | |15. Фінансові вкладення (найменування| | | | | |емітента, вид цінних паперів, | | | | | |одержувані відсотки). | | | | | |16. Спільна діяльність (договір,| | | | | |звіти про діяльність, дохід). | | | | | |17. Пайова участь (договір, | | | | | |партнери, умови). | | | | |II.3|Учетная політика підприємства | | | | |. | | | | | | |1. Коли прийнята, виходячи з чого. | | | | | |2. Критерій віднесення вартості до | | | | | |основних засобів. | | | | | |3. Спосіб погашення вартості МБП. | | | | | |4. Порядок нарахування амортизації по | | | | | |основних засобів. | | | | | |5. Метод оцінки виробничих | | | | | |запасів. | | | | | |6. Облік операцій із заготівлі | | | | | |товарно-матеріальних цінностей. | | | | | |7. Угруповання, облік і списання | | | | | |витрат за виробництво. | | | | | |8. Спосіб розподілу непрямих | | | | | |витрат. | | | | | |9. Схема обліку випуску продукції. | | | | | |10. Метод визначення виручки від | | | | | |реалізації. | | | | | |11. Створення резервів. | | | | | |12. Створення фондів. | | | | | |13. Віддзеркалення боргу | | | | | |кредитах. | | | | | |14. Форма ведення бухгалтерського | | | | | |обліку. | | | | | |15. Наявність документообігу. | | | | | |16. Структура бухгалтерської служби. | | | | | |17. Робочий план рахунків. | | | | |III.|Оценка можливості проведення | | | | | |аудиторської перевірки | | | | |III.|Независимость | | | | |1 | | | | | | |1. Чи є аудитор щодо | | | | | |даного клієнта засновником, | | | | | |власником. | | | | | |2. Чи є клієнт засновником | | | | | |(власником, акціонером) | | | | | |аудиторської фірми. | | | | | |3. Чи є клієнт кредитором | | | | | |аудиторської фірми. | | | | | |4. Чи є аудитори посадовими | | | | | |особами клієнта | | | | | |5. Складаються чи аудитори в близькому | | | | | |родинному зв’язку з посадовими особами клієнта| | | | | |(батьки, дружини, брати, сестри, | | | | | |сини, дочки, і навіть брати, | | | | | |сестри, батьки та діти подружжя). | | | | | |6. Надавали цьому клієнту послуги | | | | | |відновлення, ведення обліку, і | | | | | |складання звітності. | | | | |III.|Подбор фахівців | | | | |2 | | | | | | |1. Склад аудиторської групи | | | | | |(чисельність, керівник, наявність | | | | | |кваліфікаційних атестатів, стаж | | | | | |праці та т.д.). | | | |.

| |2. Необхідність залучення | | | | | |додаткових фахівців. | | | | | |3. Період проведення аудиторської | | | | | |перевірки. | | | | | |4. Розрахунок трудовитрат аудиторської | | | | | |перевірки. | | | | |III.|Письмо-обязательство | | | | |3 | | | | | | |1. Спрямовувалось чи | | | | | |письмо-обязательство аудитора перед | | | | | |клієнтом. | | | | | |2. Отримано чи відповідь від клієнта на | | | | | |письмо-обязательство (а то й | | | | | |досягнуто згоди, то вказати | | | | | |причину). | | | | | |3. Укладено з клієнтом договір | | | | | |(вказати дату, предмет договору ЄС і | | | | | |термін виконання послуг). | | | | | |4. Сума договору. | | | | | |5. Затверджено чи аудитор зборах | | | | | |акціонерів. | | | | |IV |Суттєвість і зростає ризик | | | | |IV.1|Существенность | | | | | |1. Прибуток до оподаткування. | | | | | |Мінімальна кордон 5%. | | | | | |Максимальна кордон 10%. | | | | | |2. Поточні активи. | | | | | |Мінімальна кордон 5%. | | | | | |Максимальна кордон 10%. | | | | | |3. Усього активів. | | | | | |Мінімальна кордон 1%. | | | | | |Максимальна кордон 1,5%. | | | | | |4. Поточні зобов’язання. | | | | | |Мінімальна кордон 3% | | | | | |Максимальна кордон 6%. | | | | |IV.2|Аудиторский ризик | | | | | |1. Ризик клієнта — до перевірки у обліку| | | | | |існують помилки, що перевищує | | | | | |допустиму кордон (низький, середній, | | | | | |високий). | | | | | |2. Контрольний ризик — системою | | | | | |внутрішнього контролю можлива помилка | | | | | |(низький, середній, високий). | | | | | |3. Ризик необнаружения — аудитор готовий| | | | | |визнати, що є можливість | | | | | |виявлення помилок (низький, середній, | | | | | |високий). | | | | | |4. Аудиторський ризик — визнання | | | | | |аудитором, що звітність після | | | | | |перевірки може містити суттєві| | | | | |помилки (низький, середній, високий). | | | | | |5. Кількість необхідних | | | | | |свідчень (низька, середнє, | | | | | |високе). | | | | |V |Система внутрішнього контролю | | | | |V.1 |Внутрішній контроль | | | | | |1. Ставлення керівництва підприємства | | | | | |до внутрішнього контролю. | | | |.

| |2. Кадрова політика підприємства | | | | | |(яким чином відбувається добір | | | | | |кадрів, твердження посаду). | | | | | |3. Організаційна структура | | | | | |управління. | | | | | |4. Наявність розроблених посадових | | | | | |і функціональних обов’язків. | | | | | |5. Система документообігу на | | | | | |підприємстві. | | | | | |6. Матеріали інвентаризації в | | | | | |аудируемом періоді (коли | | | | | |проводилася, яких активів, | | | | | |результати інвентаризації). | | | | | |7. Наявність внутрішніх перевірок. | | | | | |8. Матеріали ревізії (коли, ким | | | | | |проводилася, результати перевірок). | | | | |V.2 |Критерій системи внутрішнього контролю| | | | | |1. Реальність — облікові господарські| | | | | |операції справді мали місце, | | | | | |система внутрішнього контролю | | | | | |перешкоджає відображенню у обліку | | | | | |неіснуючих операцій. | | | | | |2. Повнота — в обліку відбиваються все | | | | | |скоєні господарські операції, | | | | | |система внутрішнього контролю не | | | | | |допускає пропуску господарських | | | | | |операцій. | | | | | |3. Дозвіл — для підприємства мають | | | | | |місце лише операції, схвалені | | | | | |керівництвом, система внутрішнього | | | | | |контролю попереджає | | | | | |зловживання, розтрати, розкрадання. | | | | | |4. Своєчасність — все | | | | | |господарські операції відбиваються | | | | | |своєчасно, система внутрішнього | | | | | |контролю передбачає віднесення сум | | | | | |прибутків і витрат до | | | | | |невідповідному періоду. | | | | | |5. Оцінка — все господарські | | | | | |операції оцінюються адекватно, | | | | | |система внутрішнього контролю уникає| | | | | |помилок при підрахунках різними | | | | | |етапах. | | | | | |6. Класифікація — все господарські | | | | | |операції належним чином рознесені в | | | | | |обліку, правильно скомпоновано і | | | | | |згруповані, система внутрішнього | | | | | |контролю передбачає відображення в | | | | | |обліку операцій, які відповідають | | | | | |плану рахунків. | | | | | |7. Узагальнення — все записи про | | | | | |господарських операціях належним | | | | | |чином включені у регістри, | | | | | |підбито із них результати і узагальнені в | | | | | |синтетичному обліку, система | | | | | |внутрішнього контролю передбачає | | | | | |невідповідності в даних аналітичного | | | | | |і синтетичного обліку, спотворення | | | | | |між дисконтними і звітними даними. | | | |.

| |Розділи аудиторської перевірки (з | | | | |VI |зазначенням терміну перевірки | | | | | |відповідальних осіб аудиторської групи)| | | | | |1. Аудиторська перевірка основних | | | | | |коштів підприємства. | | | | | |2. Аудиторська перевірка | | | | | |нематеріальних активів. | | | | | |3. Аудиторська перевірка фінансових | | | | | |вкладень. | | | | | |4. Аудиторська перевірка грошових | | | | | |коштів підприємства. | | | | | |5. Аудиторська перевірка | | | | | |виробничих запасів. | | | | | |6. Аудиторська перевірка витрат за | | | | | |виробництво продукції. | | | | | |7. Аудиторська перевірка операцій із | | | | | |реалізації. | | | | | |8. Аудиторська перевірка фінансових | | | | | |результатів й порядку використання прибутку. | | | | | |9. Аудиторська перевірка розрахунків із | | | | | |покупцями. | | | | | |10. Аудиторська перевірка розрахунків із | | | | | |постачальниками. | | | | | |11. Аудиторська перевірка розрахунків із | | | | | |бюджетом. | | | | | |12. Аудиторська перевірка розрахунків із | | | | | |іншими дебіторами і кредиторами. | | | | | |13. Аудиторська перевірка фондів | | | | | |підприємства. | | | | | |14. Аудиторська перевірка звітності. | | | | | |Результати виконання | | | | |VII | | | | | | |1. Узгодження аналітичної частини | | | | | |аудиторського підписання з клієнтом. | | | | | |2. Вигляд укладання аудитора по | | | | | |результатам аудиторської перевірки. | | | | | |3. Додаткові послуги, необхідні | | | | | |даному клієнту. | | | | | |4. Пропозиції й інтереси сторін | | | | | |після проведення аудиту. | | | |.