Література. 
Значення і фізіологічні основи загартування

• 1. Абаскалова Н. П. Теорія і практика формування здорового способу життя учнів і студентів у системі «школа-вуз»: Автореф. докт. дис. Барнаул, 2000. — 48 с.
• 2. Больсевич В. К., Лубышева Л. И. Фізична культура;молодь і сучасність //Теор. і практ. фіз. культ., 1995, № 4, с. 2−7.
• 3. Валеология: Програма для учнів 1 — 11-х класів загальноосвітніх шкіл /Під общ. ред. О. Л. Трещевой Омськ, 1999. — 70 с.
• 4. Вакулов А. Д., Бутин И. М. Развитие физических способностей детей: книга для малишей и их родителей. — М., 1996.
• 5. Волков Л. В. Физическое воспитание учащихся: Пособие для учителей. — М., 1988. — 360 с.
• 6. Даценко І.І. Гігієна і екологія людини: Навчальний посібник. — Львів: Афіша, 2000. — 248 с.
• 7. Загальна гігієна. Пропедевтика гігієни. / За ред. Є. Г. Гончарука. — К., 1995.
• 8. Єрмолаєва В. Виховання фізично здорових дітей природними засобами загартування. // Початкова школа. — 2004. — № 5. — С. 56 — 57.
• 9. Леонов О. Оздоровчі засоби загартування. // Початкова школа. — 2004. — № 12. — С. 60 — 62.
• 10. Назарук М. М. Основи екології та соціоекології. — Лівів, 2000.
• 11. Новосельский В. Ф. Азбука физической закалки детей. — К., 1991.
• 12. Методика физического воспитания школьников./ Под ред. Г. Б. Мейксона, Л. Е. Любомирского. — М.: Просвещение, 1989. — 143 с.
• 13. Павлова И. В. Удосконалювання валеологического утворення студентів фізкультурного вузу; Автореф канд. дис. Омськ, 1999. — 20 с.
• 14. Столярів В.И., Биховська И. М., Лубишева Л. И. Концепція фізичної культури і фізкультурного виховання (інноваційний підхід) //Теор. і практ. фіз. культ., 1998, № 5, с. 11−15.
• 15. Татарникова Л. Г. із соавт. Валеология — основа безпеки життя дитини. — СПб: Петрос, 1997. — 240 з
• 16. Свириденко С. Дбаємо про здоров’я дітей: Програма основ здорового способу життя. Початкова школа, — 1998, № 9.
• 17. Теория и методика физического воспитания: Учедное пособие для студентов./ под ред. Б. А. Ашмарина. — М.: Просвещение, 1979. — 360 с.
• 18. Трещева О. Л. Програмно-методические основы обучения здоровому образу жизни учащихся. Теория и практика физической культуры. 2000. № 10.
• 19. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Пособие для учителя. /Под ред. А. М. Шлемина. — М., 1988.

Maл. 2. Схематичне зображення механізму оздоровчої дії основних загартовуючих факторів.

Підсумовуючи вищесказане, ми можемо сформулювати 4 правила загартовування.

Перше правило — точне дозування загартовуючих чинників, кожна температурна дія повинні відповідати індивідуальним можливостям організму. Чим сильніша охолоджуюча процедура (наприклад, чим холодніша вода і більша швидкість вітру), тим меншою повинна бути її тривалість. Основна мета суворого дозування загартовуючих чинників — забезпечити будь-якій людині (від новонародженого до людини похилого віку) посильне для неї температурне навантаження.

Друге правило — систематичність дії загартовуючих чинників. Міцний і стійкий загартовуючий ефект виникає в результаті тренування, тобто системи повторних навантажень, кожне з яких діє на організм в стані нової набутої збільшеної здатності до охолодження. Ось чому дуже важливо не припиняти загартовуючі процедури, адже кожна перерва означає втрату вже досягнутого рівня опірності організму. Тому навіть.