Детское молодіжне рух. 
ОМЦ Монолит

Дитяче і молодіжне движение.

ОМЦ «Монолит».

План.

I. Дитяче і молодіжне рух. 1. Поняття дитячого руху. 2. Закрепление прав дитини міжнародною рівні. 3. Цілі дитячого руху 4. Проблема кадровому забезпеченню II. ОМЦ «Моноліт» 1. Історія освіти 2. Мета і завдання програми 3. Методи реалізацію програми 4. Механізми реалізацію програми 5. Структура 6. Кадрове забезпечення Заключение.

Введение

Детское рух — явище демократичне, воно допомагає саморозкриттю, самореалізації дитині серед, де зараз його найкомфортніше себе відчуває. Саме клубно-профильной формі спільної прикладної діяльності педагог й немовля краще усвідомлюють одне одного, їхню взаємодію відбувається у невимушеній, творчої обстановці. Поєднання ігрових форм діяльності з вербальними (лекції, розповіді та т.д.) дає, на мою думку, найвищу ступінь ефективності виховання. Марно забувати про те, що мається на увазі явна зацікавленість дитини на такого роду об'єднанні. Бути серед твоїх однодумців (зі спортивних, навчальним, творчим інтересам), зрозумілим й відчувати, що твою думку когось цікавить — це робить клубну діяльність дуже привабливою. Безсумнівно, залишається багато запитань по безпосередньої організації тієї чи іншої об'єднання. Дорослі, звісно, грають свою, який завжди позитивну, проте роль. Наявність педагога, вміє організовувати і найголовніше, має прагнення працювати у тому напрямі, є важливою складовою дитячого руху. В другій частині реферату розповідають про справжньому в Курській області дитячому рух з прикладу ОМЦ «Моноліт». Вибір саме цього центру не випадковий. «Моноліт» визнаний у обласному, а й у всеросійське масштабі. Одержання російських грандів всіх ступенів (1,2,3), — явне свідчення того. Адже центру лише 7 років. Упродовж цього терміну програму центру освоїли кілька тисяч дітей, офіційна чисельність які почали організацію підлітків становить близько 3 тис. людина. «Моноліт» — це літні стаціонарні збори профільних змін, а й безперервна робота у протягом року (зимовий і весняні зльоти, діяльність клубів на місцях тощо.), це діяльність педагогічного загону «Майстер» у регіонах Росії (наприклад, 2001 р. кілька паралельних змін у р. Сургуті і Мокве, в 2002 р. 3 зміни з урахуванням табору «Кристал» під Железногорском).

I. 1. Поняття дитячого движения.

В широкому значенні дитяче рух є діяльність різних об'єд-нань і організацій, спрямовану зміну себе, свого ставлення до держави і суспільству, свого статусу у ньому. Можна сказати й інакше: дитяче рух — це народження, становлення і відмирання різних груп, групок, об'єднань, у яких консолідуються діти чи діти так і дорослі за принципом спільності особистих і громадських організацій устремлінь. Дитяче явище допомагає (створює умови) саморозкриттю, самореалізації дитині серед, де зараз його найкомфортніше почувається й тому вільний у своєму волевиявленні. Дитяче рух — одна з основ формування демократичної культури суспільства. У цьому сенсі воно є соціальну систему, основними елементами якої є люди, їхні стосунки та зв’язку, об'єднання. Дитяче рух — процес відкритий. Багатоярусний. Він характерна взаємодія, конкуренція, диференціація і інтеграція складових. Розмах дитячого руху, його розвитку — показники рівня демократизації життя у державі. У вузькому значенні дитяче рух є сукупність координованих дій неповнолітніх громадян, вкладених у реалізацію будь-якої ідеї (досягнення цієї мети), пов’язаної із зміною соціальної дійсності чи своєї суспільного стану (рух тимурівців, природоохоронців, тварин і звинувачують т. буд.). Рух існує до того часу, поки досягається мета. Тількино це відбувається, рух розпадається. Не допомагає і реанімація. Наявність мети, прагнення до неї не тільки необхідною умовою розвитку дитячого колективу, а й колективу взагалі. Дитячі об'єднання є добровільна спілка дітей і дорослих (або тільки неповнолітніх громадян), створений для спільної прикладної діяльності, задоволення свого власного соціальної потреби, свого інтересу (команда, клуб, суспільство юних туристів, і ін.). Такі об'єднання вже створені і діють ви багато років у позашкільних установах і клубах. Дитяча організація є об'єднання дітей і дорослих, створена для реалізації будь-якої ідеї. Організація має регулюючі її норми і правил, зафіксовані у «Статуті» чи іншому установчому документі, виражену структуру, фіксований членство і фіксований грошовий внесок. І дитяче рух, і дитяче об'єднання та дитячий організацію можна розглядати як і окремі самостійні соціальні системи. Але вони багато спільного: наявність ідеї, або мети, склад учасників, місце та палестинці час дії. Але в нього є відмінності, пов’язані із повною відсутністю чи наявністю фіксованих моральних норм, членства внесків, символів і атрибутів, регламентованих чи спонтанних програм діяльності. Дитяче рух, об'єднання не виникають власними силами. Є імпульс. Який він? «Самоорганізація, природна потреба дітей у поєднанні з собі подібними», — стверджують одні. Є й інша думка. Дитяче рух, організація, об'єднання виникають тільки тоді ми, де й коли є дорослі (чи співтовариство дорослих), що хоче реалізувати свої інтереси і котра володіє при цьому необхідними можливостями, навичками, умениями.

2. Закріплення прав дитини міжнародною уровне.

Современный етап розвитку молодіжного руху відрізняється від цього, який є ще кілька десятиріч тому. Сучасність починає свій відлік зі другої половини 80-х, коли міжнародною рівні іде процес формування нового бачення про цивільних своїх правах і свободи дітей. Спочатку невеличкий екскурс до історії міжнародного права. 1948 рік Генеральна асамблея ООН приймає загальну декларацію прав людини, у статті 20 якої записує: 1. Кожна людина має декларація про свободу мирних громадських організацій і асоціацій. 2. Ніхто може бути присуджуємо розпочати якусь асоціацію. 1959 год Одне з принципів декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, говорить: Дитині законом та інші засобами необхідно забезпечити соціальна захист і надані можливості і сприятливі умови, які дозволив би йому розвиватися фізично, духовно верб соціальному відношенні дужим і нормальним шляхом й за умов волі народів і гідності. 1989 рік Прийнята ООН і ратифікована Верховною Радою (ще яка була СРСР) Конвенція «Про права дитини», що розвиває становище декларацій, прийнятих раніше, покладає правову відповідальність за діями щодо дітей на держави, її прийнявши. Сенс конвенції - максимальна захист інтересів дитини (з визначення дитина — істота від народження до 18 років). Основних положень 4: виживання, розвиток, зашита й забезпечення активної участі у суспільства. Серед цивільних права і свободи дитини конвенція встановлює: 1) декларація про ім'я і громадянство (ст.7) 2) зберегти індивідуальності (ст.8) 3) висловити свою думку (ст.13) 4) волю думки, совісті й релігії (ст. 14) 5) Свободу асоціацій і мирних зборів (ст.15) 6) право на захист особистому житті (ст.16) 7) право доступу до відповідної інформації (ст.17) 8) право не піддаватися катуванням або іншими жорстоким, нелюдським чи принижує гідність видам обігу євро і покарання (ст.37а).

3. Цілі дитячого движения Цель дитячого руху так можна трактувати у двох аспектах. З одним боку, ця мета, яке ставлять собі за діти так і що можна з’ясувати, як перспективу цікавою життя. З іншого — виховна мета, поставлена собі дорослими, які створили дитячий колектив. Вона у тому, щоб, використовуючи реальні взаємовідносини дітей між собою, у ній, з дорослими, коїться з іншими групами суспільства, державою, представленим, передусім школою, із дикою природою, сформувати в дітей віком певний соціальний досвід минулого і готовність його збагачувати. На чолі всієї дитячої діяльності перебувати гра. Адже тим і відрізняється дитяча організація від будь-якої іншої. Мета розвитку дитячого руху — втягти дитини на реальне, соціально значиме творче справа, допомагаючи йому таким чином увійти в доросле життя і прилучитися до загальнолюдських цінностей. Шлях до цього лежить через здійснення різних дитячих програм. На питання анкети «Складаєшся чи ти у створенні своїх ровесників — однодумців? «позитивно відповіли 36,2% дітей і підлітків, 38% дали негативна відповідь, 59% опитаних виявили своє бажання належати до таких організаціях. За даними інших соціологічних досліджень майже 60% школярів хочуть бути, у екологічних та культурно-творческих, інших неформальних об'єднаннях.* Особлива значимість дитячої організації залежить від того, що вона допомагає кожному з учасників усвідомлювати себе, немов особистість. Бо в школі вчителя і учні, у ній батьки та діти, тобто. керівників Західної й керовані. У дитячої організації дитина постає як рівний серед рівних. Ось він знаходить однолітків, захоплених тим самим, що він, справою. Це формуванню об'єктивних поглядів на своїх якостях, здібностях, громадської значимості. Виховання, яке у основі такої клубної діяльності, є «єдністю соціалізації і індивідуалізації». «Гармонія колективу та особистості - стан, постійно змінюється в залежності, наприклад, від його віку. Для молодшого школяра би мало бути створено умови повної анонімності, що він вільний самовираження як хоче, виявляти своєї самобутності. Для підлітка необхідний зовнішній регулятор поведінки, коли колектив допомагає йому звільнитися, наприклад, від капризов». **.

4. Проблема кадрового обеспечения В час створилася що ситуація: вчитель просто усунувся від поза навчальних справ, а діти самі зробити багато що неспроможні, не навчені діяти самостійно, виявляти ініціативу. Процес зламу піонерської організації, єдиної й єдиною, супроводжують такі тенденції, як прагнення зберегти й оновити піонерську організацію, відродити ті, діяли до її, створити принципово інші дитячі об'єднання. Демократизація, управління школі не самоціль. Безумовно, дорослі зобов’язані радитися з учнями. Головні в організацію питання мають вирішуватися на зльотах. Дітям і сьогодні потрібні старші товариші. Здібні зрозуміти їх, зорієнтуватися у складній соціальної обстановці. Вони мають любити дітей, поважати їх право, честь гідність. Проте членство дорослих не знімає жодну з гострих проблем функціонування будь-якого дитячого руху — кадри вожатих, инструкторов.

*Социологические аспекти сучасного дитинства, — М., 1990. ** Пашков А. Р. // Педагогика.-1992. -№ 12. с. 46.

В розвитку дитячого руху використовувалися різні шляхи вирішення це завдання: від залучення до роботи з дітьми дорослих на громадських засадах до підготовки професійних працівників, підготовка інструкторів для дитячих організацій. Необхідно проаналізувати сформовану систему навчання кадрів піонерських вожатих в педагогічних інститутах, училищах. Доступність, демократичність, певний соціальний та практичного досвіду студентів використовувати цій формі навчання також і з метою підготовки кадрів для дитячого руху. Наприклад, такий факультет існує у Костромському інституті їм. Н. А. Некрасова вже 30 років.* Сьогодні Центр тяжкості в виховний процес переноситься формування особистості, реалізацію її інтересів. Отже, має змінюватися позиція і тих, хто працює із дітьми. Одне з основних завдань вожатого, інструктора — розвиток індивідуальних особливостей кожного члена дитячої організації, прогнозування можливих шляхів його самоорганізації. Дуже актуальна в цьому разі завдання формування творчого характеру вожатого, інструктора. Педагогічна діяльність не ремесло, а свого роду мистецтво. Вожатий — ремісник. Володіє набором стандартних прийомів (форм роботи) не найгірший педагог, але й найкращий. Визнання державному рівні юридичного статусу молодіжних і дитячих організацій, їх активність, пошуки свого місця у відновленні нашого суспільства створили передумови для об'єднати зусилля дослідників дитячого движения.

* Педагогіка.- 1992. № 12. с. 20.

II. Обласний молодіжний центр «Монолит"*.

1. Історія центра В 1995 року під час комітеті у справі молоді адміністрації курській області створено профільний молодіжний центр «Моноліт». Провідними соціальними цілями центру є створення Курської області для умов, які забезпечують формування при молодіжних структурах районних лікарнях та міських адміністрацій громадських молодіжних центрів у цілях координації молодіжної політики, формування та оформлення діяльності підліткових і молодіжних клубів Курської області для; придбання молодиками досвіду лідерської роботи, знань, умінь і навиків для самовираження і самовизначення; створення області мережі молодіжних і підліткових клубів різного профілю, залучення у організованих форм дозвілля; створення умов виконання обласної програми «Молодь». У межах програми створено потенціали на вирішення великомасштабних завдань із надання соціальної психологічної та педагогічної допомоги підліткам і юнакам, членам по-різному профільних молодіжних объединений.

2. Цілі программы.

. Створення умов реалізації потенціалу системи молодіжних клубів як важливого соціального інституту та інструмента реалізації молодіжної політики у курській області;. Зниження негативного впливу неорганізованою і структурованої середовища на особистість підлітка і хлопці;. Створення системи соціальної, педагогічної, психологічної підтримки діяльності профільних молодіжних клубів і об'єднань за інтересами у системі комітеті у справі молодежи;

* У розділі використані матеріали Програми Курського Молодіжного Обласного центру «Моноліт"/ за загальною редакцією О. С. Чернишова, Курськ, 1996 р.- 52ст.. Надання комплексної соціальної, педагогічної, психологічної допомоги у особистісному самовизначення членів молодіжних об'єд-нань і клубов.

Общие завдання программы:

. Розробка робочої концепції, технологій і методик роботи з громадськими молодіжними профільними клубами;. Створення матеріально-технічної бази щодо реалізацію програми;. Підготовка кадрів;. Наукова і практична апробация;

Задачи в розвитку особистості старшокласника, члена молодіжного объединения:

o розвиток творчі здібності, поглиблення інтересів і схильностей школярів (як профілем його об'єднання); o соціальної, педагогічної, психологічна реабілітація особистості молодої людини, відновлення її психічного здоров’я, зняття емоційної напруги, встановлення нормального самопочуття, психологічної захищеності, оптимізація соціально-психологічного статусу; o розвиток комунікативних і організаторських властивостей особистості (вміння укладати контакт, спілкуватися, керувати тощо. буд.) членів молодіжних клубів; o формування у всіх групах властивостей суб'єкта спільної прикладної діяльності і суб'єкта общения;

3. Методи реалізації программы В своєї школи ОМЦ «Моноліт» спирається на: > Нинішній досвід організації коллективно-творческой роботи і систему коштів включення підлітків у процес творчості полягає і самоорганізації; > Організація і функціонування творчих лабораторій, клубів, об'єднань. Профільних загонів, в розумінні системи додаткової освіти і посвяти, що дає для дитини і молодіжним об'єднанням декларація про вибір діяльність у відповідність до потребами і якими інтересами; > Взаємодія Комітету у справах молоді адміністрації курської Області через ОМЦ «Моноліт» з підлітковими об'єднаннями і клубами області з метою створення які працюють молодіжних центрів р. районах і області; > Оздоровлення підлітків, пропаганда здорового життя; > Взаємодія з науково-методичними та освітянськими центрами Курської області для й Російської Федерації загалом із метою напрацювання нових педагогічних технологій; > Взаємодія з творчими спілками, об'єднаннями, державними й суспільними організаціями обмінюватись інформацією, досвідом праці та створенням наукової, методичної, кадрової і матеріально-технічної бази реалізацію програми. Реалізація перелічених вище завдань здійснюється, передусім, через створення умов спільної життєдіяльності, щоб забезпечити високий рівень мотивації досягнення успіху і розкриття творчий потенціал особистості, актуализирующие її кращі сторони, і які мають простір позитивного самоствердження особистості, і навіть через систему різноманітних форм психолого-педагогічного воздействия.

4. Механізми реалізації программы Общей теоретичної посилкою проведення реалізацію програми прийнято положення про пріоритеті соціального контексту в психічному розвиток дитини, за яким, вважають О. Г. Асмолов і Г. А. Ягодин*, реформи педагогічних методів і технологій навряд чи приведуть до успіху, якщо не реформована організація життя дитини. Провідною стратегією пошуку педагогічних технологій стає стратегія побудова розвиває життя, різних навчальних і виховують коштів із високими соціальними характеристиками. Новизна підходу у тому що механізми реалізацію програми будуються не так на основі прямого впливу психологів і вихователів, але через створення спеціальноструктурованої соціального середовища, умови спільної прикладної діяльності, в якої стимулюють внутригрупповые і межгрупповые механізми соціалізації особистості. Пріоритет групових чинників соціалізації дозволяє здійснювати великомасштабну педагогічну акцію в ОМЦ «Монолит».

* У розділі використані на наукові розробки О. С. Чернишова і Ю. О. Луньова Під час розробки методологічних основ на особистість творці програми спиралися на положення про системної детермінації психічних явищ, сформульованих Б. Ф. Ломовим. Багатоплановість, багаторівневість, багатомірність особистості, що у сталий розвиток і що включає в себе явища різних порядків, вимагають побудови системи психологічних впливів і вибору інтегральної особистісної характеристики як предмета реабілітації. Найбільш адекватно цілісність особистості описується поняттям «соціальне самопочуття особистості». У ньому відбиваються дві основні пласта відносин: ставлення до образу «я» і ставлення до своєрідного соціального оточенню. Отже, головним соціально-психологічним механізмом є відновлення сприятливого соціального самопочуття особистості, тобто. позитивного «я» способу життя та особистісної позиції соціального оптимізму творення. Оптимізація відносин особистості соціуму як історично початковій щаблі її соціалізації є головна умова формування позитивного ставлення до. Соціально-психологічним механізмом оптимізації взаємодії особи і суспільства виступає усвідомлення особистістю характеру і динаміки цього взаємодії через призму власного статусу первинного колективу. Для успішної соціалізації необхідно забезпечити особистісну удовлетворительность статусно-позиционной структурою. Соціально-психологічна реабілітація особистості школярів полягає в експериментальному структуруванні соціального середовища з високими характеристиками спільної життєдіяльності, головними суб'єктами якої є особистість і первинний колектив, тобто. створюється особливий мікро соціум, що б за низкою істотних показників від звичної середовища — свого роду соціальний оазис. Такими показниками є: o високий рівень громадського визнання соціальної спільності центру на регіоні; o змістовна співпраця, орієнтована на високі соціальні цінності; o значна автономія особи і первинних колективів і стимулювання їх ініціативи (субъктности); o взаємозалежний характер спільної прикладної діяльності, здійснюваний на єдиній фізичному і психологічному просторі; o стимулювання кооперативних форм межгруппового взаємодії; o паритетності взаємовідносин педагогічного і дитячого колективу. Головним засобом впливу є вищевказані умови спільної життєдіяльності, що забезпечують високий рівень мотивації досягнення успіху і розкриття творчий потенціал особистості, актуалізують її кращі боку, дають простір позитивного самоствердження особистості. Атмосфера ділову активність, шанобливого ставлення кожному, естетична насиченість повсякденної життєдіяльності і спільні переживання успіхів, і невдач в ОМЦ «Моноліт» створюють особливе емоційне кревність молоді, формують їх моральне естетична свідомість. Паритетне напрям психологічного впливу залежить від формуванні у всіх групах властивостей, як суб'єкта діяльності, і суб'єкта спілкування. Саме ця надає конструктивний характер гуманістичним новоутворенням личности.

5. Структура ОМЦ «Монолит».

Руководителем програми є головний фахівець відділу досуговых програм молоді Комітету у справах молоді, депутат міської думи Трубніков О.П. Керівник програми здійснює організацію виконання програми, організує діяльність координаційної ради та здійснює дуже обурює (навчання педколективу). Допомога керівнику програми в цієї об'ємної роботі надають методисти, що є заступниками керівника програми. Органи управління програми представлені координаційним радою, педагогічним загоном інструкторів «Майстер» і органами самоврядування вихованців «Моноліту», що діють у період проведення виїзних і одноденних зборів: Радою На довіру, Радою Репортерів, Радою Хазяїв. координаційну раду забезпечує громадську обгрунтованість програми ОМЦ «Моноліт», прийнятих замовником і керівником програми прийняття рішень та апарат реалізації. координаційну раду і двох паритетних структур: група радників, незалежних експертів і велика група виконавців (педотряд). Головними функціями координаційної ради є розробка програми роботи і визначення шляхів його реалізації. Члени Координаційного ради курирують найважливіші напрям програми. До складу Координаційного ради входять всі, хто може зробити свій професійний внесок радою чи справою. Вони запрошуються керівником програми. Конкретний характер діяльності фахівців визначає керівник програми. У ОМЦ «Моноліт» успішно функціонують 3 основні органу самоврядування: Рада На довіру, Рада Репортерів, Рада Хазяїв. Дані ради виборними органами, до їхнього складу вибирається першою оргсборе. Рада На довіру — це основний керівний орган самоврядування, який курирує керівник програми. До складу ради довіри входять президенти клубів і об'єднань. Рада На довіру організує діяльність центру на згідно з програмою, координує здійснення ідей пропозицій, що виходять від клубів. Він також приймає рішення з спірних питань. Члени Ради На довіру здійснюють зв’язок між керівником програми, психологічної службою, подколлективом з одного сторони, і клубними колективами з іншого боку. Лідер клубу керує діяльністю свого колективу, виконує організацію роботи інших колективів, проводить збори, засідання і. Члени Ради На довіру здійснюють згуртування загальне твердження табірного колективу та мобілізують своїх друзів прикладом. Протягом дня члени ради збираються на вирішення поточних питань стосовно мері необхідності. Після Вечірнього подяки все президенти збираються на планерку для підбиття результатів і оцінки дня. Тут до хлопців доводиться «днювання» наступного дня. Рада Репортерів — це інформаційна служба ОМЦ «Моноліт». Рада формується у складі хлопців, вибраних загонами і мають схильність до журналістиці. Метою Ради Репортерів є висвітлення роботи Центру. Навчання юних репортерів азів журналістського майстерності. Задля реалізації цього Рада Репортерів випускає загальну газету, радиогазету, проводить соціологічні опитування і рейтинги. Рада є ланкою емоційної зв’язок між загонами. На базі ОМЦ «Моноліт» було створено молодіжне інформаційну агенцію з філіями околицях області. Мета програми — інформування курян про діяльність Центру. Основний функцією Ради Хазяїв є забезпечення схоронності матеріально-технічної бази табору, організація служби санітарної збирання табору (операція «Затишок »), чергування у їдальні, в житлових приміщення й інша господарську діяльність. До складу ради входять найбільш відповідальні підлітки, здатні організувати побут всередині колективу клубів у цілому на території бази центру. Цей орган самоврядування дозволяє підліткам на ділі проводити отримані знання, реалізувати лідерський досвід, дозволяє формувати почуття відповідальності за самостійно прийняте решение.

5. Кадрове обеспечение Педагогический колектив ОМЦ формується з найактивніших і підготовлених студентів курських вузів, виявили схильність до творчості і новаторства (20−30 людина). Виконавцем програми ОМЦ «Моноліт» є педагогічний загін інструкторів «Майстер». Основний діяльністю педотряда «Майстер» є соціальна творчість, реалізація якого сприяє різнобічному збагаченню особистості дитини. Тому, реалізуючи власні позитивні ціннісні орієнтації, педколектив задає таку ж й у школярів. Характерно прагнення дітей приймати вказані цінності, співпереживати їм й переводити в власне поведінка. Соціальне творчість реалізується через розширення його основі соціально значущих видів діяльності. Педколектив прагнути створити підлітку ситуацію успіху, дати роль організатора і учасника значимого йому («Моноліту») справи. Проводиться така педагогічна корекція через організацію художнього творчості (вивчення пісень, танців всім колективом, робота семінарів і т.д.); спортивного — спорт-час, Спортакиада; колективної творчості створення умов та проведення тематичних днів, у ОМЦ. Усій організації діяльності педотряда «Майстер» підкреслюється значимість, цінність, думка кожного — через можливість бути вислуханим — під час «вечірнього подяки», і «отрядных кіл», «вогників» тощо. У перші ж після слів: «Хто хоче сказати їм щось або когось подякувати?» — ламаються вихованці і висловлюють те, що видається найбільш важливим, або кажуть спасибі тим, хто з їхньої думки гідний цього. Дане право може реалізувати будь-який член «Моноліту »: дитина, інструктор, психолог. Отже, створюється прецедент всім, і таке поведінка стає нормою. Організація життя «Моноліту» педколектив управляє створення доступності кожному за загальної особливої субкультуру, характерною тільки йому. Елементами її є діючої із першої ж хвилини закон доброго ставлення до людей, що означає, що не можна кричати, грубіянити, ображати і закон точності, й інших правил. виконання яких був обов’язкове умова всім. Є й єдині правила, якими кожний робити справу, але одну умову має залишатися незмінним — виконання, цікаве всьому колективу. Отже, відбувається взаємодія соціального творчості полягає і художнє збагачення особистості. Соціальне творчість, створюючи ситуацію успіху, знімає негативне сприйняття себе, навколишнього світу, як вороже. Підліткам пропонується модель поведінка, що передбачає повагу, розуміння іншого як індивідуальність особистості; вміння спілкуватися. Не випадково, що популярними семинарскими заняттями з «Моноліті» є тобі й маєш яких обговорюється культура поведінки й правила спілкування. Педагогічний колектив не абсолютизує свої успіхи, критично наближається до аналізу невдач. Буває всяке. Але сльози очах в останній момент прощання з «Монолітом» і традиційних зустрічах між змінами, і навіть прагнення 68% членів об'єднань знову зіткнутися «Моноліті» — суттєвий мотив діяльності кожного педагога в ОМЦ. У центрі постійно діє психологічна служба, керована вченими кафедри психології КГПУ. У межах ОМЦ діють дві паритетні структури: педагогічний колектив і наукова психологічна лабораторія. Наукова лабораторія у складі 3−5 людина традиційно комплектується з провідних психологів і, учнів на психологічних факультетах, або яких цікавили проблеми психології. Члени психологічної служби беруть безпосередню в плануванні і проведенні навчально-виховних робіт. Ефективність психологічної служби забезпечується наявністю власного комп’ютерного класу тут і оригінального пакета психодіагностичних програм. Мотивація самореалізації і визнання ОМЦ «Моноліт» як молодіжної цінності займає пріоритетне місце у самоаналізі підлітків і юнаків. Результатом реалізацію програми орієнтація вихованців центру на высокосодержательную діяльність, на противагу тенденції, переважної в неорганізованою молодіжному середовищі. У межах програми досягнуто гармонійне поєднання особистісного розвитку та відпочинку молодежи.

Заключение

Детское рух, на мою думку, одна із пріоритетних напрямів розвитку молодіжної політики Російської держави. Пов’язано це передусім про те, що став саме клубно-профильная форма організації дітей виконує кілька соціально значущих завдань: здійснення соціалізації школярів, творчого розвитку молоді, створення позитивної альтернативи так званому «вуличного вихованню», рішення проблем наркоманії, токсикоманії, алкоголізму серед молоді тощо. Безсумнівно, існує низка дорослих проблем дитячого руху, які переважно полягають у відсутності належної уваги з боку держави. Які зміни можливі й необхідні? Створений і діє на рівні Координаційний чи національний комітет із питань цивільних права і свободи дітей. Такий комітет лише на рівні самих громадських утворень. Розвинена правова основа. Наявність закону про дитячих громадських організаціях і лобіювання відповідних підзаконних актів, які його виконання практично. Нове уявлення про дитяче русі у суспільстві, сформований зусиллями преси, радіо та телебачення. Психологічна готовність й держави до прийняття за формою і суті цивільних права і свободи дітей. Розробка нових моделей і програм підготовки кадрів, взаємодії громадських і державних структур, взаємодія самих громадських об'єднань. Розвиток молодіжного руху залежить, передусім, від дорослих, від своїх вміння завоювати повагу до як хлопців, а й владних структур. Саме тому самим доцільним необхідним умовою розвитку дитячого руху буде об'єднання лідерів. А за цим процесом — інші дії, запропоновані выше.

1. Положення про порядок формування Федерального реєстру// Російські вести.- 1996. 27 червня. 2. Соціологічні аспекти сучасного дитинства, — М., 1990. 3. Клочкова Л. Дитяче спрямування Росії: програми розвитку й досвід// Виховання школярів.- 1992. № 5/6. с.19−21. 4. Чепурных Є. Багатолика наша Федерація// Народне образование.-1994. № 5. с.80−83. 5. Трухачева Т. І з нами відбувається? // Народне образование.-1994. № 5. з. 78−80. 6. Дубрович з. Перспективи дитячо-молодіжного руху// Педагогика.;

1992. № 1−2. с. 17. 7. Дитячі організації// Учительська газета, 8. Програма Курського обласного молодіжного центру «Моноліт», ;

Курск, 1996. 9. Педагогіка.- 1992. № 12. с. 46. 10. Лебедєв Д.// Педагогічний калейдоскоп.- 1996.-№ 12.-с.4. 11. Тлумачний словник російської. С.І Ожегов, Н. Ю. Шведова — М., 1997 г.