Виклад основного матеріалу

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди вже більше 10-ти років здійснює підготовку магістрів зі спеціальності «Управління навчальним закладом». За цей час накопичений чималий досвід роботи з діючими керівниками навчальних закладів, які здобувають управлінську освіту.

У 2016 р. університет, а зокрема, кафедра освітнього менеджменту та освіти дорослих у відповідності до нового Переліку галузей знань та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти [4]розробили освітньо-професійну програму підготовки магістрів галузі знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальність 073 «Менеджмент», спеціалізація «Управління навчальним закладом». Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня магістра становить 120 кредитів ЄКТС (1,5 роки навчання). Структура освітньо-професійної програми передбачає наступні форми організації освітнього процесу: теоретична підготовка, практична підготовка, контрольні заходи та атестація здобувачів вищої освіти. Слід зазначити, що процес навчання працюючих керівників закладів освіти має ряд особливостей: студентами стають дорослі люди, які вже мають вищу освіту, певний досвід управлінської діяльності, усталені стереотипи та стиль професійної поведінки і т. д. Для досягнення високих результатів навчання та якісної підготовки, навчання освітніх менеджерів слід організовувати на засадах андрагогіки. Навчальний план містить нормативну і варіативну частини. Нормативні навчальні дисципліни у структурі навчального плану становлять 64% від загального обсягу кредитів, а вибіркові - 36% від загального обсягу кредитів. Вибіркові навчальні дисципліни формуються із дисциплін самостійного вибору навчального закладу та дисциплін вільного вибору студента. Формування варіативної частини навчального плану здійснено з урахуванням: завдань діяльності магістра з управління навчальним закладом відповідно до регіональних потреб, запитів роботодавців, магістрантів та їх певних професійних спрямувань, компетентностей, які необхідні керівнику для вирішення професійних задач. Зміст навчального плану підготовки магістра зі спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізації «Управління навчальним закладом» можна поділити на п’ять модулів у відповідності до основних сфер діяльності керівника закладу освіти. Розглянемо їх.

Модуль 1 — теорія та практика управління навчальним закладом — передбачає вивчення дисциплін, які розкривають суть управління навчальним закладом на засадах менеджменту. Такими дисциплінами є: філософія управління освітою, освітній менеджмент, техніка управлінської діяльності, історія управління освітою, оцінювання якості освіти та ін.

Модуль 2 — право — передбачає вивчення дисциплін, які формують у магістрів систему знань основ діючого законодавства, що регламентує освітню діяльність в Україні. До таких дисциплін відносимо: правове забезпечення освітньої діяльності, євроінтеграція освіти в Україні, трудовий кодекс та ін.

Модуль 3 — економіка — містить дисципліни, які розкривають специфіку фінансово-економічної діяльності керівників закладів освіти (маркетинг освіти, аудит і оцінювання управлінської діяльності та ін.).

Модуль 4 — управління педагогічним процесом — передбачає вивчення дисциплін, які допомагають організувати ефективну роботу з організації навчальновиховного процесу у закладі освіти. Такими дисциплінами є: управління навчальною та виховною діяльністю, педагогічна майстерність, основи інклюзивної освіти та ін.

Модуль 5 — керівництво — містить дисципліни, які формують систему знань з психології управління та специфіки роботи з педагогічним колективом (управління трудовими ресурсами, освіта дорослих в Україні, етика ділового спілкування, конфліктологія та теорія переговорів та ін.).

Освітньо-професійна програма підготовки магістрів спеціальності 073 «Менеджмент», спеціалізація «Управління навчальним закладом» націлена на формування у магістрантів наступних компетентностей: інтегральна компетентність — здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у галузі управлінської діяльності або у процесі навчання, ще передбачає проведення досліджень та / або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог; загальні компетентності - здатність до абстрактного мислення, аналізу, синтезу та встановлення взаємозв'язків між соціально-економічними явищами та процесами; здатність до застосовування концептуальних і базових знань, розуміння предметної області і професії менеджера; навички використання інформаційнокомунікаційних технологій для пошуку, оброблення, аналізування та використання інформації з різних джерел; здатність працювати в команді та налагоджувати міжособистісну взаємодію при вирішенні професійних завдань; здатність вчитися та оволодівати сучасними знаннями; здатність до адаптації, креативності, генерування ідей та дій у новій ситуації; фахові компетентності — здатність управляти організацією та її підрозділами через реалізацію функцій менеджменту; здатність аналізувати результати діяльності освітньої організації, зіставляти їх з факторами впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, визначати перспективи розвитку освітньої організації; здатність обирати та використовувати сучасний інструментарій менеджменту; здатність планувати та управляти часом; здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт; здатність створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління; здатність аналізувати й структурувати проблеми освітньої організації, формувати обґрунтовані рішення; здатність керувати змінами; розуміти принципи права та використовувати їх у професійній діяльності; розуміти принципи психології та використовувати їх у професійній діяльності.

Організація навчального процесу освітніх менеджерів побудована з урахуванням основних принципів андрагогіки, які сформульовані фахівцем з андрагогіки — С. Змєйовим. В основу покладено дев’ять принципів організації навчання: принцип переваги самостійного навчання, принцип спільної діяльності, принцип опори на досвід учня, індивідуалізація навчання, системність навчання, принцип актуалізації навчання, принцип елективного навчання, принцип розвитку освітніх потреб, принцип усвідомленого навчання [2, с. 25−27]. Розгляне більш детально, як зазначені принципи втілюються в процесі організації навчання магістрантів.

Принцип переваги самостійного навчання полягає не тільки у самостійному опрацюванні певних розділів і тем навчальних дисциплін, а й у самостійній організації навчального процесу, вибору певних форм та інтенсивності власного навчання (навчальний план підготовки магістрів містить 120 кредитів ЄКТС, з них майже 60 кредитів відведені на самостійну роботу).

Принцип спільної діяльності. Планування, організація, оцінка і корекція навчального процесу здійснюється спільно викладачами та дорослими учнями.

Принцип опори на досвід учня. Спираючись на соціальний та професійний досвід дорослого учня, викладач використовує цей досвід як джерело навчання як самого учня так і його колег.

Принцип індивідуалізації навчання. Варіативна частина навчального плану та наявна очно-дистанційна форма навчання в університеті дозволяє організувати індивідуальну програму навчання, яка враховує досвід магістранта, рівень його підготовки, психофізіологічні особливості дорослого учня та націлена на конкретні навчальні потреби.

Системність навчання забезпечується дотриманням відповідності цілей, змісту, форм, методів, засобів навчання і оцінки результатів навчання. Принцип актуалізації навчання передбачає можливість негайного застосування отриманих під час навчання компетентностей у повсякденній професійній діяльності дорослого учня.

Принцип елективного навчання. Дорослий учень має певну свободу у виборі змісту, форм, методів, засобів, строків та місця навчання.

Принцип розвитку освітніх потреб полягає у визначенні обсягу та змісту навчального матеріалу, який необхідно засвоїти для досягнення поставленої мети. Досягнення поставленої мети передбачає формування в учнів нових навчальних потреб та постановку нової мети.

Принцип усвідомленого навчання передбачає усвідомлення дорослим усіх структурних елементів, з яких складається система навчання на даній спеціальності та своїх дій щодо організації цієї діяльності.

На підставі цього можна зробити висновок, що організація навчання освітніх менеджерів, побудована на основі принципів андрагогіки, відрізняється від традиційної педагогічної технології навчання. Основною відмінністю є те, що дорослий учень має досвід, займає активну позицію та приймає безпосередню участь в організації процесу власного навчання.

Слід зазначити, що застосування андрагогічних принципів під час підготовки магістрів не виключає застосування педагогічних принципів. Андрагогічна та педагогічна технології навчання не протиставляються між собою, а покликані доповнювати одна одну, створюючи сприятливий клімат для більш ефективного навчання керівників закладів освіти.