Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Технологии створення іміджу

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Каждый людина — унікальне створення відносини із своїми слабкими та з сильними сторонами, якими необхідно вміло користуватися, тобто. демонструвати свої переваги і ховати недоліки. Якщо говорити з очевидною інтересами співрозмовника, це, зазвичай, викликає в нього позитивні эмоции. Каждый людина — унікальне створення відносини із своїми слабкими та з сильними сторонами, якими необхідно вміло… Читати ще >

Технологии створення іміджу (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Технологии створення имиджа

Каждый людина — унікальне створення відносини із своїми слабкими та з сильними сторонами, якими необхідно вміло користуватися. Знаючи деяких закономірностей формування іміджу, можна говорити, які технології треба засвоїти, щоб зробити свій успішний та гідний имидж.

Игорь Миколайович Кузнєцов, имидж-консультант, автор навчальні програми за діловим спілкуванню та корпоративної культуре.

Зная деяких закономірностей формування іміджу, можна говорити, які мини-технологии повинен освоїти кожен працівник, щоб зробити свій успішний та гідний имидж.

Существует кілька технологій створення іміджу; є, наприклад, технології створення іміджу для початківців й у збагачених власним досвідом. У штатівській спеціальній літературі описано безліч відповідних технологий.

В.М. Шепель, наприклад, вважає, створення іміджу — це послідовне виконання шести мини-технологий. До них относятся:

1. підтвердження стартових умов освоєння технологии;

2. «будівництво» внешности;

3. «комунікативна механика»;

4. «флюидное излучение»;

5. відпрацювання риторичних приемов;

6. зведення всіх мини-технологий за одну целое.

Имиджмейкер Л. Браун будує свою технологію створення іміджу, враховуючи сильно зрослу в останні десятиліття на ролі ЗМІ. У зв’язку з вона пропонує для формування іміджу покласти в основу такі факторы:

внешний вид;

голос;

публичные виступи;

общение з представниками преси;

поведение перед телеекраном;

поддержание постійної форми.

Программу формування іміджу можна умовно підрозділити п’ять этапов:

1. Вивчення себе (як створювати імідж, треба об'єктивно оцінити свої зовнішні данные).

2. Визначення колірної гами имиджа.

3. Віддзеркалення психологічного портрета у вигляді (треба враховувати характер, темперамент, внутрішній світ особистості; відомо, що іміджі двох сестер-близнюків з однаковим зовнішністю, але різними характерами будуть цілком различными).

4. Приведення іміджу відповідність до тій же соціальній роллю, яку обирають (будь-яка обрана роль вимагає відповідних антуражу і «сценічного костюма» — майже для всіх нас доводиться ставати власними костюмерами, бавлячись у «п'єсі зі свого жизни»).

5. Вибір й створення зачіски і макіяжу (своє обличчя можна успішно менять).

На основі вивчення відповідної літератури можна запропонувати таку технологію формування іміджу, що включає шість этапов:

1. Визначення стартових умов — завдань, підготовленості людини (йому пропонується опитувальник, з допомогою якого він зможе визначити то, з чого йому потрібно працювати, щоб сформувати свій привабливий имидж).

2. Створення зовнішності (добір одягу, макіяжу, зачіски, жестів, ходи, мимики).

3. Відпрацювання комунікативної механіки (цьому етапі необхідно вдосконалюватися мистецтво публічних виступів, віданні переговорів та розмов і т.п.).

4. Опанування ефективної поведінкової технікою (вдосконалення культури поведінки, мистецтва залишати хороше враження себе, вивчення тактики дій в конфліктних ситуациях).

5. Вивчення законів ортобиоза (тобто. здорового життя, неможливого без раціонального харчування, систематичних занять спортом, освоєння методів зняття напруження і расслабления).

6. Удосконалення професіоналізму (самоосвіта, що у семінарах і т.д.).

Считается, що судять нас по враженню, яку ми виробляємо ними у перших п’ять-сім секунд знайомства, що відбилося у давньому приказці «за одягом зустрічають». Тепер «одежинка» означає і костюм, і макіяж, і ходу, і міміку, і жесты.

«Сдержанная» одяг дозволяє колегам, клієнтам бачити саме вас, інакше, що у вас. Таким шляхом можна ненав’язливо висловити свою індивідуальність. Якщо вже ви впевнені у тому, що ваша одяг дбає про вас й відповідає вашому образу, то можете цілком забути неї, зосередившись лише з своєї работе.

«Аккуратный, з задоволенням одягнений, підтягнутий!» — так мусимо говорити про працівника. Зовнішність таку людину свідчить про його повагу до оточуючим. Одязі належить бути бездоганно охайної: неохайність, недбалість завжди викликає неприємне почуття люди й сприймається як неповагу до окружающим.

По тому, як людина стоїть, як ходить, як тримає руками і ноги, також судять про його повазі чи нехтуванні оточуючим. Обираючи позу, пам’ятаймо, що повинна бути коректною, природною та гармоніювати з обстановкою. Поза це частина мови, у якому ми настільки виразно говоримо без слів. Так, проф. Р. Бердвистел виявив, що вербальний компонент розмови займає 35%, а невербальний — 65%.

Проведенное дослідження залежності жестів від соціального стану або службове становище людей показало, що людина, які перебувають на вершині службової драбини, у розмові більше використовує слова, тоді як менш освічених людей більше покладаються на жести. Отже, що стоїть службове або суспільне становище людини, тим менше він ставить жестів і телодвижений.

Имидж формують як манери і пози, а й. Сучасні дослідження мозку вочевидь свідчать, що риси характеру людини тісно пов’язані з його фізичним будовою і це найкраще вони виражені в особі. Фізичні риси, що характеризують способи словесного висловлювання, в основному зосереджено області рота; риси, пов’язані з логічними і оцінними здібностями, — у сфері глаз.

Одна з найважливіші складові іміджу — міміка, тобто. виразні руху м’язів особи. У міміці першою роллю грають очі. Тому вашу думку повинен як і частіше (протягом 60—70% часу спілкування) зустрічатися з поглядом співрозмовника. Ведучи розмова, уявіть, наприклад, що у лобі вашого співрозмовника перебуває трикутник. Ваш погляд, направлений замінити цей трикутник, сприйматиметься як дуже серйозна, і співрозмовник відчує, що ви налаштовані по-деловому.

Зрачки честнейшим чином розповідають про вашої реакцію почуте. Коли людина радісно збуджено, його зіниці розширюються (учетверо). Навпаки, що він сердиться або в нього похмуре настрій, його зіниці сужаются.

В міміці дуже важливо становище губ. Розтягнуті в усмішці губи — показник радості і дружелюбності; щільно стислі — замкнутості; вигнуті — сумніви чи сарказму. Опущені куточки рота — свідчить про те, що людина расстроен.

Улыбка — це «половина чарівності». Нас оцінюють виразом обличчя: якщо м’язи їх напружені, а губи постійно готові скластися в усмішку, нас відразу зараховують в число симпатичних людей.

Одежда, міміка, жести, хода дуже багато передають у підсвідомість співрозмовника незалежно від бажання, тобто. візуальне вплив іміджу відбувається як «подвійний виклик» — на рівнях свідомості людини та подсознания.

Наполеон Бонапарт говорив: хто вміє говорити, той кар'єри зробить. Тому на згадуваній етапі необхідний інтенсивний комунікативний тренинг.

От вибору правильного слова залежить сила його впливу. Тут можуть зробити допомогу такі рекомендации:

употребляйте переважно слова, що підкреслюють вашу надійність і сумлінність;

включайте у ваші фрази активні дієслова і уникайте вживання пасивних іменників.

Мощнейшим чинником на оточуючих вважається ораторське искусство.

Ясно, що зовсім не всякий співробітник то, можливо оратором, по він повинен дотримуватися кілька правил виступи перед зібранням, а именно:

подчеркивать голосом і жестами найважливіші вам слова;

менять тон: його раптове зниження або підвищення добре виділяє слово чи фразу;

изменять темп промови: це додасть їй промовистість;

делать паузу доі після висловлювання важливих думок.

Очень важливо також навчитися створювати особливі эффекты:

эффект першої фрази (перша фраза повинна відразу приковувати після того увагу);

эффект аргументів (мова має бути обгрунтованою, переконливою, логічною, сприяє роздумів);

эффект інтонації і паузи (інтонації і паузи цікавить слухачів асоціацію та спонукають їх вносити свої пропозиції);

эффект художньої виразності (грамотне побудова пропозицій, правильні наголоси за тими словами, використання метафор, гіпербол тощо.);

эффект релаксації (успіх мати той, хто вміє вчасно пожартувати, вставити дотепне зауваження, адже гумор створює природну паузу, зближує і налаштовує слухачів на доброзичливий лад);

эффект розподілу (одне із дієвих риторичних прийомів: заздалегідь продумане розподіл у мові нових думок та аргументів, періодичне підкреслення вже висловлених важливих положень).

Необходимо знати також типові помилки, допущені виступаючими. До них относятся:

построение задовгих фраз;

использование задовгих слів (годі було вживати, проте, тільки стислі слова);

введение

в мова безособових пропозицій (краще більше використовувати определенно-личные займенника);

частое використання безособових дієслів (замість «Пропонується посісти місця» краще сказати «Пропоную вам посісти місця»);

нерешительность виступає (враження нерішучості виступає складається в слухачів, що він часто вдається до сослагательному наклонению);

чрезмерная ввічливість (краще уникати фраз на кшталт «Дозвольте залучити вашу увагу»);

злоупотребление модними слівцями;

злоупотребление твердженнями (якщо часто вдаватися до тверджень, то виступі утворюється багато уразливих місць — варто спробувати частіше наділяти свої міркування до форми питань);

использование лише «закритих» питань (коли потрібно активізувати увагу слухачів, не потрібно ставити їм утримання тільки односкладові питання);

слишком швидка, без пауз, мова (що більше слухачів, то повільніша слід говорити);

отсутствие зорового контакту (якщо про щось запитують, не відводите очі, щоб краще зосередитися).

Освоение способів ділового спілкування забезпечує найбільший успіх. До них передусім належить вміння створити сприятливий психологічний клімат, виробляти хороше враження себе й вибирати нам лінію поведения.

Важно звернутися до співрозмовника на ім'я та максимально невимушено, даючи зрозуміти, що його ім'я вам отже багато: відомо, що слухача найчастіше більше його цікавить вона сама, ніж його окружение.

Доверительное порозуміння забезпечується виконанням деяких правил, які призывают:

сокращать фізичну й соціальну дистанцію; вітати співрозмовника усмішкою, доброзичливим поглядом і міцним рукостисканням;

постоянно висловлювати бажання зрозуміти співрозмовника;

сразу засвічувати, що ви оцінили ділові якості співрозмовника, висловити зацікавленість у продовженні ваших взаємовідносин;

выражать власні почуття, враховуючи емоційний стан співрозмовника;

вести себе впевнено, спокійно і доброзичливо, але не матимуть зайвих поступок;

поддерживать співрозмовника емоційно (показати, що уважно слухаєте, легкими киванням, доброзичливим виразом обличчя тощо.).

Каждый людина — унікальне створення відносини із своїми слабкими та з сильними сторонами, якими необхідно вміло користуватися, тобто. демонструвати свої переваги і ховати недоліки. Якщо говорити з очевидною інтересами співрозмовника, це, зазвичай, викликає в нього позитивні эмоции.

Важное значення має тут навчання особовому ортобиозу, тобто. вмінню передусім підтримки здоров’я: фізичного, психічного і нравственного.

У здорового і життєрадісного людини більше шансів придбати імідж привабливою особистості, випромінюючої чарівність і доброжелательность.

Здоровье людини впливає як з його самопочуття, працездатність, а й у його зовнішній вигляд, його настрій. Не можна забувати і силі впливу краси. Величезну роль підтримці гарній фізичній форми, крім занять спортом, грає правильне харчування — різноманітне і регулярне, з урахуванням вікових, професійних, національних, кліматичних, сезонних та інших особенностей.

Правильно харчуватися — отже дотримуватися елементарні гігієнічні правила приготування, оброблення і збереження продуктів харчування, ознайомитися з їх свіжістю, утримувати в чистоті посуд тощо. З іншого боку, правильно харчуватися — це що означає сприяти збереженню нормального ваги тіла, відповідного віку й зростанню; не худнути замолоду, не повніти у зрілому і похилому возрасте.

Для працівника дуже важливо та її здоров’я. Недаремно ж з’явилася народі приказка: «Усі хвороби — від нервів». Тому на згадуваній стадії самовдосконалення необхідно навчитися методам самозаспокоєння (раціоналізації, візуалізації і релаксации).

Итак, ми розглянули всі технології створення іміджу. Безумовно, набір їх може змінюватися, а зміст — доповнюватися. Запропонований набір можна розширити запровадженням додаткових технологій: технології спілкування з представниками преси, тренінгів особистісного зростання, правил виступів по телебаченню і др.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою