Аналіз методів управління

Відповідно до мотиваційної характеристики у складі методів управління виділяють три групи :

• 1. Економічні методи управління, тобто об'єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих їхніх членів. Цей вплив здійснюється матеріальним стимулюванням окремих працівників і колективу у цілому.
• 2. Організаційно — розпорядчі методи, що спрямовані на використання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку, відповідальності, у тому числі адміністративної. Ці методи відрізняються прямим характером впливу: будь — який регламентуючий чи адміністративний акт підлягає обов’язковому виконанню.
• 3. Соціальні методи ґрунтуються на використанні соціального механізму, що діє у колективі (неформальні групи, роль і статус особистості, система взаємовідносин у колективі, соціальні потреби та ін.).

Основним методом управління на даному підприємстві є організаційно — розпорядчий метод, спрямований на використання таких мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку, відповідальності, у тому числі адміністративної, що передбачає обов’язкове виконання будь — якого регламентуючого чи адміністративного акту.

Основною формою організаційного методу на підприємстві є нормування — він полягає у встановленні нормативів, які є орієнтиром у діяльності. Основною формою розпорядчого впливу на підприємстві є накази. Організаційно — розпорядчі методи тісно пов’язані з економічними методами управління, оскільки вони спрямовані на вирішення єдиних завдань з досягнення цілей господарської діяльності.

Разом з тим організаційно — розпорядчі методи управління відрізняються від економічних. Основою їх розмежування є механізм дії та форма прояву цих методів у процесі управління. Економічні методи управління ґрунтуються на врахуванні економічних інтересів людей, поєднанні цих інтересів за схемою: людина — колективсуспільство. Формою прояву економічних методів управління є певні плани, завдання, програми, виражені економічними параметрами, чи ступінь задоволення індивідуальних, групових, колективних інтересів, виражений стимулами індивідуальної і колективної праці. Організаційно — розпорядчі методи управління ґрунтуються на таких індивідуальних і групових властивостях людей, як почуття обов’язку, відповідальності, дисципліни та розуміння можливості адміністративного покарання.

Якщо підприємство у своїй діяльності не буде враховувати або недостатньо буде враховувати вимоги економічних законів, то організаційнорозпорядчі методи можуть перетворитися на адміністративні, бюрократичні, волюнтаристські, суб'єктивні методи впливу.

Не слід також нехтувати соціальними методами управління.

Головне завдання і безпосереднє завдання цього методу — узгодити всі види інтересів, адже інтереси визначають спрямованість поведінки окремих людей і їхніх груп, то взаємне узгодження суспільних та особистих інтересів має вирішальне значення для функціонування механізму регулювання управлінських відносин. Вирішити це завдання досить складно, оскільки зв’язки між інтересами різних рівнів і різних видів далеко не однозначні і, як правило, являють собою складну комбінацію і нерідко можуть виявитися взаємно суперечливими.

Отже, складність системи виробничих відносин між людьми, що входять до трудового колективу, потребує застосування комплексу методів впливу на колектив і окремих його членів, як економічних, так і організаційно-розпорядчих та соціальних методів. У раціональному поєднанні цих методів — запорука ефективної діяльності підприємства.