Організація транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків

ДИПЛОМНА РОБОТА

«ОРГАНІЗАЦІЯ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ РУХУ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ»

АНОТАЦІЯ

В дипломній роботі проаналізовано сутність та особливості транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків на підприємствах, розглянуто нормативно-правове регламентування здійснення транспортної діяльності та закордонний досвід щодо організації транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків. Проаналізована фінансово-господарська та транспортна діяльність ТОВ «Алерс Логістик Україна», розроблені напрямки удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків.

АННОТАЦИЯ

В дипломной работе проанализировано сущность и особенности транспортно-экспедиционного обслуживания движения материальных потоков на предприятиях, рассмотрено нормативно-правовое регламентирование осуществления транспортной деятельности и заграничный опыт организации транспортно-экспедиционного обслуживания движения материальных потоков. Проанализирована финансово-хозяйственная и транспортная деятельность ООО «Алерс Логистик Украина», разработаны направления усовершенствования транспортно-экспедиционного обслуживания движения материальных потоков.

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичні основи організації транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків

1.1 Сутність та особливості транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків на підприємствах

1.2 Нормативно-правове регламентування здійснення транспортної діяльності

1.3 Закордонний досвід щодо організації транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків

2. Комплексний аналіз транспортно-експедиційної діяльності ТОВ «Алерс Логістик Україна»

2.1 Загальна характеристика транспортно-експедиційної діяльності ТОВ «Алерс Логістик Україна»

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

2.3 Аналіз транспортної діяльності підприємства

3. Напрямки удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків

3.1 Шляхи удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків у ТОВ «Алерс Україна»

3.2 Використання економіко-математичних методів щодо удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків у ТОВ «Алерс Україна»

3.3 Використання логістичних методів щодо удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків у ТОВ «Алерс Україна»

Висновки

Список використаної літератури та джерел

Додатки

ВСТУП

В сучасному світі транспортно-експедиторська діяльність і транспортно-експедиторські послуги є невід'ємною частиною підприємницької діяльності, транспортних перевезень, логістики і, зокрема, зовнішньоекономічної діяльності. Транспортно-експедиторська галузь є дуже актуальною і важливою як для фізичних і юридичних осіб, так і для науковців. Транспортно-експедиторські послуги використовуються для полегшення здійснення перевезень та виконують посередницькі функції. Хоча ця тема є дуже розповсюдженою, вона ще потребує подальших досліджень і вивчень, особливо це стосується теоретичного аспекту.

Транспортно-експедиторське обслуговування розглядається як комплексна система доставки, що включає перевезення товару від виробника до споживача i виконання пов’язаних з нею вантажно-розвантажувальних робіт, пакування, складування, зберігання, страхування, ведення розрахунків тощо. У розвинутих країнах експедитор є основною сполучною ланкою між вантажовідправником, перевізником i вантажоодержувачем. Протягом останніх 10−15 років відбуваються докорінні зміни частки експедиторського капіталу в транспортному підприємництві й експедиторських послугах, в організації процесу перевезення вантажів. Вони є наслідком науково-технічної революції на транспорті, що виявилася у контейнеризації вантажної маси i переході на мультимодальні технології організації перевезень.

Пріоритетною ознакою національної транспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Сучасний етап розвитку ринкових відносин характеризується інтенсифікацією міжнародних зв’язків і зростанням вантажопотоків. Україна має великий транзитний потенціал, а одним з головних факторів, що впливає на збільшення потоку транзитних вантажів, є рівень розвитку національного ринку транспортно-експедиторських послуг та інтеграція у світовий ринок послуг із міжнародного експедирування. За даними Міжнародної федерації експедиторів більше 85% всіх вантажів у світі перевозиться саме за участю експедиторів. На сучасному етапі однією з найважливіших задач є розвиток і формування ринку транспортних і експедиторських послуг, та підвищення конкурентоспроможності українських перевізників і експедиторів.

Метою дипломної роботи є розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків на прикладі ТОВ «Алерс Логістик Україна».

В рамках поставленної мети були сформульовані наступні завдання дослідження:

1) аналіз теоретичних підходів щодо здійснення транспортно-експедиторської діяльності підприємства;

2) вивчення на практиці повного циклу виконання перевезень на прикладі ТОВ «Алерс Логістик Україна»;

3) розробка рекомендацій щодо вдосконалення транспортно-експедиційної діяльності підприємства.

При написанні дипломної роботи були використані наступні методи: статистичний метод, метод порівняння, моделювання.

Об'єктом дослідження є транспортно-експедиційне обслуговування руху матеріальних потоків у ТОВ «Алерс Логістик Україна» та впровадження заходів щодо підвищення його ефективності.

Предмет дослідження — шляхи, методи і заходи, що дають можливість організувати ефективне транспортно-експедиційне обслуговування руху матеріальних потоків на підприємстві.

База дослідження — ТОВ «Алерс Логістик Україна».

Інформаційною базою для написання диплому є законодавчі і нормативні акти, наукові та періодичні видання з логістики вітчизняних та зарубіжних вчених, дані статистичної звітності ТОВ «Алерс Логістик Україна» та ресурси мережі Інтернет.

Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури та джерел і додатків.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ РУХУ МАТЕРІАЛЬНИХ ПОТОКІВ

1.1 Сутність та особливості транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків на підприємствах

Згідно з діючим Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» (від 1 липня 2004 р. № 1955;IV) має таке тлумачення: «Транспортно-експедиторська діяльність — підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; Транспортно-експедиторська послуга — робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування». Цей Закон присвячений регулюванню окремого виду підприємницької діяльності - транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів [4, с. 235].

Коскіна Ю.А. в своїй роботі «Експедиторська діяльність як різновид посередництва у придбанні транспортних послуг» дала таке тлумачення: транспортно-експедиторська діяльність визначається як надання послуг транспорту, які мають у собі комплекс процесів, операцій і дій, деякі з котрих є основними і невід'ємними елементами доставки товарів, а інші носять допоміжний характер, які сприяють виконанню основного процесу транспортування.

Тлумачення транспортно-експедиторської діяльності і транспортно-експедиторських послуг можуть розглядатися по-різному, але сутність цих термінів залишається єдиною. Узагальнюючи їх, можна зробити висновок, що транспортно-експедиторська діяльність — це комплекс послуг, які включають увесь спектр робіт, пов’язаних з перевезенням (транспортуванням) вантажів (товарів), а також з їх навантаженням, доставкою вантажів в пункт призначення, страхуванням та забезпеченням їх охорони. Експедитори, в свою чергу, виступають посередниками в наданні данних послуг.

Необхідно зазначити, що в умовах ринкової економіки підтверджується важлива організуюча та системоутворююча роль транспортно-експедиторської діяльності в процесі формування логістичних технологій як при реалізації зовнішньоторгівельних зв’язків, так і при організації транзитних потоків вантажів і транспортних засобів через територію України.

На сучасному етапі ускладнення організації функціонування транспортних систем і підвищення вимог до транспортних операцій за показниками стійкості, надійності, безпеки і конкурентоспроможності особливу актуальність має проблема формування ефективного транспортного експедиторства. Проблематика цього питання полягає у недостатньому розвитку галузі, а саме у її фінансуванні і розширенні сфер її діяльності. Система показників оцінки ефективності транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності може бути використана для оцінки результатів реалізації програм розвитку сфери експедиторських послуг та морської транспортної галузі, а також при формуванні транспортної політики України [29, с. 18].

Актуальність розробки нових підходів щодо вдосконалення системи транспортно-експедиторського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, науково-методичних аспектів управління ефективністю експедиторських компаній обумовлена економічною доцільністю розширення експорту транспортних послуг та розвитку зовнішньої торгівлі в цілому.

Сьогодні в Україні більш ніж 80% перевезень на усіх різновидах транспорту здійснюється шляхом безпосередньої участі міжнародних експедиторів. Транспортно-експедиторська діяльність виконує посередницькі функції між експортером і імпортером, чим дуже спрощує здійснення зовнішньоторгівельних операцій. Транспортно-експедиторські послуги надаються замовнику при експорті з України, імпорті в Україну, транзиту по території України або іншими державами, а також при перевезеннях по території України. Тому, експедитори — це не тільки посередники між власниками вантажів і перевізниками, вони ведуть активну маркетингову працю на ринках транспортних послуг, приймають участь у підготовці вантажів до перевезень, супроводжують їх на шляху транспортування, забезпечують вимоги відправників відносно доставки вантажів від пункту призначення до місця прибуття, виконують функції операторів при здійсненні міжнародних перевезень. Експедитори та їх об'єднання відповідно до законодавства з метою удосконалення транспортно-експедиторських послуг, покращення їх якості та конкурентноздатності, можуть на добровільних засадах сертифікувати якість своїх послуг відповідно до існуючих стандартів та здійснювати професійну підготовку фахівців, підвищення кваліфікації спеціалістів транспортно-експедиторських підприємств. Об'єднання експедиторів, з метою вдосконалення та прискорення інтеграційного процесу входження в світовий ринок транспортно-експедиторських послуг, можуть розробляти, затверджувати та погоджувати умови здійснення транспортно-експедиторської діяльності та інші акти, що передбачені їх установчими документами [22, с. 87].

Tранспортування можна визначити як ключову комплексну складову, пов’язану з переміщенням матеріальних ресурсів або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, і яка складається з комплексних та елементарних складових, таких як експедирування, вантажопереробка, пакування, передача прав власності на вантаж, страхування.

Якщо покупці та продавці самі не в змозі здійснити транспортування свого вантажу, то вони користуються послугами транспортно-експедиційних підприємств, які надають великий комплекс послуг із транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, що зображено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Комплекс послуг транспортно-експедиційного обслуговування вантажів

Транспортно-експедиторскі підприємства, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, мають знижку за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг транспортно-експедиторських підприємств для експортерів та імпортерів [13, с. 277].

Важливість транспортування у логістиці пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному обсязі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку.

Важливість транспортного засобу істотно змінюється з розвитком логістичних систем. У сучасних умовах дисципліна транспортного обслуговування визначається не інтересами окремого відправника (одержувача), а оптимальним співвідношенням витрат і прибутку в зазначеному циклі виробництва і споживання.

Потрібно відзначити, що транспорт як елемент інфраструктури все частіше бере на себе нетранспортні функції, звільняючи споживача від розподільчих і збутових операцій. Таким чином, транспорт перестає бути відособленою галуззю економіки, яка продає послуги з переміщення вантажів. Він виступає як виробник широкого кола послуг, готовий здійснити комплексне обслуговування.

Логістичні погляди відіграють значну роль у виборі транспортного засобу для транспортно-експедиційних підприємств. Вплив різновидів транспортних перевезень на логістику показано на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Схема впливу на транспортну логістику різновидів перевезень

Одним із завдань транспортної логістики є уникнення нераціональних перевезень (короткопробіжних на залізничному транспорті, невиправданих дальніх, зустрічних, порожніх перевезень, а також повторних перевезень, коли вантаж повторно перевозиться, розвантажується і завантажується на складських підприємствах посередницьких організацій).

Будучи галуззю матеріального виробництва, транспорт має свою продукцію — це сам процес переміщення, який характеризується рядом істотних відмінностей:

1) відсутність речової форми, але в той же час матеріальність за своїм характером, тому що в процесі переміщення затрачаються матеріальні засоби: відбувається зношення рухомого складу і засобів обслуговування, використовується праця робітників транспортної сфери і т.д.;

2) неможливість зберігання і нагромадження, тому транспорт може мати тільки деякий резерв своєї пропускної та провідної здатності для задоволення потреб у транспортних послугах;

3) втілення в додаткових транспортних витратах, які зв’язані з переміщенням матеріального потоку, тому транспорт необхідно використовувати так, щоб транспортні витрати були найменшими за інших рівних умов;

4) прив’язаність до певного місця, району, регіону (наприклад, до місця, де розташовані шляхи сполучення і є відповідні транспортні підприємства).

Вказані особливості накладають свій відбиток на устрій і функціонування системи транспортної логістики.

Транспортна логістика вирішує комплекс завдань, пов’язаних з організацією переміщення вантажів транспортом загального користування. Основними з цих завдань є: вибір виду транспортного засобу, вибір типу транспортного засобу, оптимізація транспортного процесу під час змішаних перевезень, визначення раціональних маршрутів доставки, забезпечення технологічної єдності транспортно-складського процесу, координація транспортного і виробничого процесу.

Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів. При цьому:

1) клієнтом є споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування доручає експедитору виконати чи організувати, або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

2) експедитором є суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

3) перевізником є юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов’язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником [13, с. 243].

Отже, у наш час важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиторської діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе експорт товарів та послуг на зовнішній ринок та забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів. Транспорт є основною ланкою, яка зв’язує продавця і покупця. Мета транспортування — своєчасна доставка вантажу у визначеному стані в кінцевий пункт призначення. Перевезення, незалежно від виду транспорту, може суттєво впливати на зміну кінцевої вартості товару. Тому важливо забезпечити перевезення за безпечним маршрутом, з якісним сервісним обслуговуванням і при найменших витратах.

На сьогодні експедитори організовують дві третини перевезень вантажів у світі, під час яких вони виконують усі необхідні для здійснення перевезень операції. Зрозуміло, що проблеми міжнародної конкурентоспроможності транспортно-експедиторських послуг існують і саме від їх негайного вирішення буде залежати ефективність діяльності цієї сфери торгівлі в нашій країні.

1.2 Нормативно-правове регламентування здійснення транспортної діяльності

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів» [4, с. 217].

Для виконання своїх забов`язань експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог чинного законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування [4, с. 217].

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

1) забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог «Інкотермс» ;

2) фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби, забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;

3) здійснюють роботи, пов’язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

4) ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

5) організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

6) організовують експертизу вантажів;

7) здійснюють оформлення товаротранспортної документації та її розсилання за належністю;

8) надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

9) забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

10) здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

11) забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

12) забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

13) здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

14) оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

15) надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству;

16) надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є:

1) відомості про сторони договору;

2) для юридичних осіб — резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

3) для юридичних осіб — нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та держава, де зареєстровано особу;

4) для фізичних осіб — громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, адреса місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

5) для фізичних осіб — іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адреса місця проживання за межами України;

6) вид послуги експедитора;

7) вид та найменування вантажу;

8) права, обов’язки сторін;

9) відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;

10) розмір плати експедитору;

11) порядок розрахунків;

12) пункти відправлення та призначення вантажу;

13) порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;

Зовнішньоекономічні договори транспортного експедирування мають відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.

Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування. У разі залучення експедитором до виконання його зобов’язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товаротранспортним документом вантажі кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник чи вантажоодержувач [20, с. 256].

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. До плати експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади [20, с. 257].

Перевезення вантажів супроводжується товаротранспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування, взалежності від обраного виду транспорту, або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Правила здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів в Україні регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.93 р. № 770. Ці Правила визначають основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів та порядок організації їх перевезення, і є обов’язковими для всіх учасників транспортно-експедиційного процесу [3, с. 107].

Процес транспортно-експедиційного обслуговування вантажів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності — експедиторами, які діють за дорученням вантажоодержувачів або вантажовідправників. Експедитори виконують свої функції без будь-якого втручання в господарську діяльність транспортних підприємств. Транспортно-експедиційні послуги, що надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов’язаних з підготовкою та відправленням вантажів, контролем за проходженням і одержанням вантажів, проведенням взаєморозрахунків.

Транспортні підприємства виконують такі функції:

1) організовують зберігання вантажів, у тому числі реекспортних і знятих з експорту, під час їх перевезення, перевантажування і складування;

2) здійснюють в установлені терміни доставку вантажів за призначенням і забезпечують своєчасне навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;

3) ведуть облік руху вантажів і запасної тари, надають необхідні відомості експедитору для подальшого інформування вантажовласників;

4) проводять інвентаризацію вантажів на підставі заяв експедитора, за його участю і за його рахунок;

5) забезпечують доступ до вантажосупровідних і перевізних документів, створюють рівні умови та сприяють експедиторам у здійсненні ними своїх функцій [33, с. 231].

Взаємовідносини між учасниками транспортно-експедиційної діяльності регулюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству. Вантажовласники надають експедиторам відомості та документи для виконання покладених на них зобов’язань (ліцензії, сертифікати, свідоцтва, декларації тощо). Кожен із учасників транспортно-експедиційного процесу вправі передати виконання частини своїх обов’язків іншому учаснику на підставі договору, в якому визначаються умови відповідних послуг і порядок їх оплати.

На рівні міжнародного законодавства транспортно-експедиторська діяльність регульована великим масивом законодавтств, які за загальним принципом систематизації міжнародних договорів по об'єкту правового регулювання поділяють на сім груп:

1) група угод про загальні принципи діяльності окремих видів транспорту (Женевська конвенція 1958 року про правовий режим морських просторів, Конвенція про дорожній рух 1968 року та інші);

2) група угод про організації міжнародного сполучення;

3) група угод та конвенцій, які відносяться до міжнародного приватного права (Брюсельська конвенція про уніфікацію декількох правил про коносамент 1924 р., Конвенція ООН про змішані перевезення вантажів (Женева) 1980 р. та Правила ЮНКТАД — МТП по відношеню до документів змішаних перевезень (Женева) 1992 р.) ;

4) група угод про тарифи на перевезення;

5) група угод правозахисного характеру

6) група угод, які регламентують специфічні аспекти транспортної діяльності (Угода про рятування на морі, Йорк-Антверпенські правила про загальні аварії 1994 р.);

7) група угод, які містять норми, що розроблені для стимулювання перевезень та полегшення їх здійсненя;

Правове регулювання відносин, які виникають із здійснення міжнародних перевезень, має певну специфіку, тому що найважливіші умови визначенні в міжнародних угодах — транспортних конвенціях, що є основним джерелом регулювання у цій сфері відносин. Угоди містять уніфіковані матеріально-правові норми, необхідні для врегулювання суперечок, що найчастіше виникають при морських та автомобільних міжнародних перевезеннях. Норми конвенцій про міжнародні перевезення є імперативними. Міжнародні траспортні конвенції мають і колізійні норми, до яких звертаються в разі відсутності уніфікованих правових норм. Переважно договірні колізійні норми відсилаються до вітчизняного законодавства.

Отже, аналіз стану транспортно-експедиційної діяльності в Україні показує, що наявні недоліки, значною мірою викликані недосконалістю нормативно-правового забезпечення у цій сфері економічної діяльності і недостатнім державним регулюванням. Також залишаються неврегульованими на законодавчому рівні питання договірних відносин суб'єктів транспортно-експедиційної діяльності, їх прав та обов’язків, підстав та меж відповідальності, державного регулювання в області транспортної експедиції. В своїй роботі експедитори користуються розрізненими, а іноді й суперечливим нормативно-правовими актами загальноекономічного законодавства, уряду, міністерств, відомств, що регулюють окремі аспекти експедиторської діяльності. По суті не існує єдиного правового поля, що створювало б сприятливі умови для діяльності експедиторів.

Також слід відмітити, що більшість чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які стосуються транспортно-експедиційної діяльності, прийняті ще в перші роки незалежності України (деякі навіть раніше) і не повною мірою враховують особливості правовідносин у ринкових умовах господарювання. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг необхідно почати з формулювання та закріплення на законодавчому рівні визначення основних понять, які стосуються транспортно-експедиторської дяльності. Крім того, необхідно привести вже діюче національне законодавство у відповідність із нормами міжнародних нормативних актів, які регулюють перевезення та експедиторську діяльність.

1.3 Закордонний досвід щодо організації транспортно-експедиційного обслуговування руху матеріальних потоків У європейських країнах транспортна експедиція утворилася з залізничних агентств, що займалися комплектуванням відправлень вантажів для залізниці. Першочерговою задачею створення експедиції було усунення на транспорті складностей, зв’язаних з перевезенням дрібних відправок вантажів. Крім того, транспортна експедиція повинна була стати посередником між вантажовласниками і залізницею [44, с. 83].

Визначення договору експедиції по законодавству капіталістичних країн не дає навіть зразкового переліку послуг, що може зробити своїй клієнтурі експедитор. Звичайно в договорі міститься тільки посилання на таку загальну ознаку експедиторської діяльності, як її тісний зв’язок з перевезенням. З цього випливає, що послуги експедитора можуть носити самий різнобічний характер [44, с. 83].

Конкретний договір експедиції може бути укладений і на комплекс експедиційних послуг, і на виконання однієї з них, наприклад, одержання прибулого вантажу.

Відповідно до практики експедиторських організацій капіталістичних країн, договір експедиції може бути визначений як угода між експедитором і клієнтом, по якій експедитор за винагороду (комісійний збір) зобов’язується за рахунок і від імені клієнта, або від свого імені, відправляти вантажі залізничним, водяним чи іншим видом транспорту, одержувати вантажі, що прибувають на адресу клієнта, або надавати інші послуги, зв’язані з перевезенням. Клієнт же зобов’язується передавати для відправлення і приймати отримані вантажі [44, с. 84].

Експедитор може орендувати транспортні засоби для свого клієнта і з його доручення. Експедитор зобов’язаний визначити найбільш вигідний і швидкий спосіб доставки вантажу клієнту. Для цього він має штат фахівців-транспортників, що володіють знаннями в області економіки, технології, комерційній експлуатації транспорту, транспортного права і т.ін. [44, с. 84].

За родом діяльності фірми можна умовно підрозділити на чисто експедиторські, що займаються організацією перевезення, оформленням документів, складуванням вантажів і т.д., і змішаного типу, що мають свої транспортні засоби і виконують частково роль перевізника. Значення експедиторської діяльності особливо зросло з розвитком контейнеризації і змішаних (інтермодальних) контейнерних перевезень, які здійснюються різними видами транспорту. Контейнерна технологія підвищила важливість експедиторської функції, що, поряд із традиційною задачею обслуговування вантажовласників, придбала загальнотранспортне значення. Організовуючи і здійснюючи перевезення вантажів численних вантажовідправників, експедитор забезпечує на своїх складах так звану консолідацію вантажів, тобто укрупнення розрізненої дрібнопартіонної вантажної маси, комплектацію збірних партій для завантаження великотонажних контейнерів, напівпричепів і т.д. Сьогодні функціонування міжнародних контейнерних ліній і контейнерних сухопутних (залізничних і автотранспортних) коридорів, що стикуються з ними, неможливо без експедиторів.

Як показує міжнародна практика, функції організатора (оператора) контейнерного перевезення вантажу «від дверей до дверей», здійснюваного по єдиному тарифу, єдиному перевізному документу (наскрізному коносаменту) і по єдиній уніфікованій системі відповідальності за вантаж, звичайно беруть на себе великі експедиторські фірми. Капіталістична конкуренція між ними і морськими перевізниками, що володіють судами-контейнеровозами і парком контейнерів, призвела до посилення концентрації експедиторських фірм. У результаті цього виникли картелі, що монополізують експедиторську справу в міжнародному масштабі шляхом створення мережі своїх відділень і філій. До експедиторських фірм такого роду відносяться, наприклад, «Шенкер» (ФРН), «Данзас» (Швейцарія), «Гондрад» (Франція), «Мунбридж» (Великобританія), «Дамко» (США), «Джейро» (Японія). Поряд з деякими найкрупнішими експедиторськими фірмами в кожній з ведучих капіталістичних країн існує велика кількість середніх і безліч дрібних експедиторських компаній, обчислювальних тисячами, що при експедируванні, як правило, здійснюють первинну підготовку вантажу до магістрального перевезення укрупненими одиницями .

У багатьох капіталістичних країнах у 70-х роках з’явилися національні об'єднання ведучих експедиторських фірм, що зосереджують у своїх руках виконання комплексу операцій, зв’язаних з великомасштабними контейнерними перевезеннями. Такі об'єднання існують у Великобританії, Австрії, Бельгії, Голландії, Норвегії, США, ФРН, Франції, Швеції, Японії. До числа транспортно-експедиторських операцій, здійснюваних цими об'єднаннями, відносяться, зокрема, представлення контейнерів, орендованих, як правило, у судноплавних компаній і лізингових фірм, укрупнення партій вантажів, оформлення вантажів і завантаження контейнерів, оформлення коносаментів і інших супровідних документів, проведення фінансових операцій (розрахунки по фрахті і різному роду зборам). Ці національні експедиторські асоціації об'єднані в Міжнародну експедиторську Конференцію операторів [46, с. 123].

Як свідчить закордонний досвід, підвищення якості транспортно-логістичного обслуговування можливо досягти за рахунок використання нових технологічних процесів перевезень, що відповідають сучасним вимогам і міжнародним стандартам. Загальний розвиток світової торгівлі і міжнародних вантажних перевезень додає сучасній транспортній експедиції міжнародний характер. Однак експедиторська діяльність дотепер не має ніякої міжнародно-правової регламентації, хоча вона безпосередньо зв’язана з всесвітньою торгівлею і міжнародними перевезеннями, урегульованими поруч міжнародних конвенцій і угод.

З точки зору закордонних логістичних компаній кожний з видів транспорту має свої особливості, переваги й недоліки, які визначають можливості його використання в логістичній системі. Порівняльна характеристика видів транспорту представлена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Порівняльна характеристика видів транспорту

Економічний ефект від експедиторської діяльності реалізується, насамперед, у галузях матеріального виробництва й у сфері розподілу. Він, зокрема, виражається в економії витрат промислових і торгових фірм, яким вигідніше не утримувати власний штат фахівців-транспортників і мати дороге електронне устаткування, а доручати експедитору виконання різних транспортних операцій. Спеціалізація експедиторських фірм на операціях, що вони виконують для багатьох вантажовласників на базі широкого використання сучасних засобів зв’язку, електроніки й інформатики, веде до скорочення суспільно необхідних витрат на експедиційне обслуговування, а отже, і до зниження його вартості.

Найбільший ефект від економії витрат вантажовласника на повне транспортування вантажу «від дверей до дверей» дає використання прогресивних транспортних технологій, насамперед, контейнерної. У цьому випадку вантажовласник також одержує вигоду від контейнеризації, що складається в прискоренні доставки вантажу, зниженні вартості перевезення, підвищенні схоронності вантажу, економії на тарі і страхуванні. Сьогодні експедитори-консолідатори відкрили доступ до контейнеризації величезному числу фірм-вантажовласників, що відправляють свою продукцію чи одержують необхідні для них засоби виробництва, включаючи комплектувальне устаткування по міжфірмових коопераційних зв’язках, дрібними партіями. Ці фірми, поряд з великими відправниками вантажу, користуються в даний час економічними вигодами контейнеризації, що було б нездійсненне без експедитора.

Діяльність експедиторів-операторів контейнерних перевезень об'єктивно сприяє залученню в контейнеризацію не тільки дрібнопартійних вантажів, але і нових категорій вантажів, що раніше вважали неконтейнероздатними. У результаті цього, незважаючи на депресивний стан капіталістичної економіки, протягом більшої частини 70−80-х років міжнародні контейнерні перевезення характеризувалися високими темпами росту (приріст у середньому 7−10% за рік). Останнім часом обсяг міжнародних контейнерних перевезень оцінюється фахівцями закордонних країн у 200 млн. тон на рік. У внутрішніх транспортних системах США, Канади, західноєвропейських країн у контейнерах і напівпричепах (контрейлерах) перевозиться велика частина генеральних вантажів, обсяг яких оцінюються сотнями мільйонів тон у рік. Темпи росту цих перевезень, піддані значним коливанням, у період пожвавлення в економіці піднімаються до 8−10% на рік. Зазначені тенденції розвитку контейнеризації в капіталістичних країнах у великій мірі зв’язані з діяльністю експедиторських фірм, що затвердилися як оператори (організатори) контейнерних перевезень (як міжнародних, так і внутрішніх) і які реально здійснюють контроль за основною масою генеральних вантажів [19, с. 76].

Поряд з вантажовласниками, що одержують безпосередню економічну вигоду від діяльності експедиторів, непрямі вигоди мають і транспортні компанії. У наші дні перевізники усіх видів транспорту, що спеціалізуються на контейнерних операціях, знаходяться в залежності від експедиторів, оскільки вони одержують вантажі, як правило, не безпосередньо від вантажовласників, а від експедиторів-посередників. Тривалі договірні відносини транспортних компаній з експедиторськими фірмами, що забезпечують їх вантажами, створюють основу для прийняття рішень про інвестиції в нову транспортну техніку й у більш досконалі технології. Двигуном технічного і технологічного прогресу, по суті справи, є співробітництво транспортних компаній з експедиторськими фірмами. Прикладом може служити організована в квітні 1984 р. американською експедиторською фірмою «Америкен Президент Інтермедал» (АПІ) разом з чотирма залізничними й однієї судноплавної компаніями США шести високоефективних залізничних коридорів для перевезення контейнерів у два яруси між Чикаго й Атлантою, Лос-Анджелесом — Сиетлом — Оклендом .

Орієнтуючись на гарантований фірмою АПІ контейнеропотік, залізничні компанії провели реконструкцію мережі від Чикаго до портів західного узбережжя під двох’ярусні платформи і створили парк спеціалізованих платформ зі зниженою підлогою. Пропускна спроможність цих коридорів оцінюється в 350 тис. контейнерів у рік. В найближчі роки прогнозується перехід на спосіб двох’ярусного перевезення усіх великих зовнішньоторгівельних, транзитних і внутрішніх вантажів. В даний час за кордоном експедитор є юридичною особою, що займається експедиторською діяльністю і має на це відповідні юридичні повноваження. Основна задача експедитора полягає в кваліфікованій організації процесу перевезення, а також у виконанні зв’язаних з ним операцій [13, с. 417].

Експертні оцінки свідчать про те, що в капіталістичних країнах експедитори мають можливість 85% вантажів направляти на автомобільний транспорт, 98% - на повітряний, 10% - на річковий, що зображено на рис. 1.3.

У розпорядженні експедиторів знаходиться 20% залізничних тарно-штучних вантажів і 70% залізнично-автомобільних вантажів [13, с. 417].

Отже, міжнародний досвід організацій, які займаються транспортноекспедиторською діяльністю за кордоном показує, що найбільш правильний напрямок розвитку не зв’язаний з певним видом транспорту, а спрямований на комплексне обслуговування усіма видами транспорту, що має більшу економічну ефективність, взалежності від специфіки транспорту та характеристик вантажу.

Рис. 1.3. Розподіл обсягів транспортно-експедиційного обслуговування по видах транспорту Ринок транспортно-логістичних послуг у наш час активно розвивається у зв’язку з розширенням господарських зв’язків і міжнародної кооперації. Світовий досвід показує, що процеси глобалізації приводять до значного зростання об'ємів перевезень, руху товарів і, відповідно, вантажних потоків, як внутрішніх, так і міжнародних, у тому числі транзитних.

Отже, з погляду світового досвіду й сучасних тенденцій розвитку глобального ринку логістичних послуг Україна перебуває на етапі формування й консолідації галузі, істотно уступаючи західним країнам, як по якості, так і по комплексності послуг, що надаються національними транспортно-логістичними компаніями. Геостратегічне розташування України дозволяє їй бути вигідним мостом для транзитних перевезень товарів і пасажирів між державами Європи, Азії і Близького Сходу. Проте в умовах недостатньої розвиненості транспортної і логістичної інфраструктури продуктивність і ефективність транспортного комплексу країни знижується. Звідси витікає висока актуальність вирішення завдань, направлених на розвиток транспортно-логістичного бізнесу в Україні.

2. КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «АЛЕРС ЛОГІСТИК УКРАЇНА»

2.1 Загальна характеристика транспортно-експедиційної діяльності ТОВ «Алерс Логістик Україна»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алерс Логістик Україна» має права юридичної особи, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок у банку, печатку з указівкою свого найменування та має коротку назву ТОВ «Алерс Україна». Може від свого імені здобувати майнові та немайнові права і нести обов’язки, бути позивачем і відповідачем у судових органах.

Товариство було засноване на початку XX століття двома синами Олтманна Йохана Дитриха Алерса, які відкрили агенство по завантаженню і відправленню вантажів в порту Антверпен.

У 60-ті роки сфера діяльності агенства розширилася за рахунок інших видів транспортно-експедиційного бізнесу. Німецька група Stinnes (Veba) увійшла до складу акціонерів в 70-ті роки. У 80-ті роки група почала здійснювати свою діяльність за межами Бельгії, а в 90-ті - знову стала приватною компанією.

У 1881 році було засновано «Deutsche HANSA». Під керівництвом Алерса компанія стала однією з найбільших транспортно-експедиційних фірм свого часу.

Перша Світова війна порушила плани компанії, якій довелося згорнути свою діяльність. Після війни Hansa швидко відновила судноплавні лінії, що ведуть в Індію і, надалі, в Персидську Затоку. На початку 20-х років відновило свою діяльність транспортно-експедиційне агентство в Антверпені, яке в 1925 році стало називатися «Bureau Maritime H.D. Ahlers». Через компанію проходили імпортні і експортні вантажі дуже великих об'ємів.

У 30-ті роки репутація компанії притягнула більше число судновласників, що довірили компанії представляти себе і, таким чином, компанія Ahlers стала однією з провідних транспортно-експедиційних компаній в Антверпені .

У 1952 році назва компанії була змінена на «Bureau Maritime H.G. Ahlers». Згодом компанія стала займатися і іншими видами діяльності у сфері перевезень. За ініціативи керівництва компанія стала судновласником, замовивши два судна льодового класу для лінійних перевезень у Фінляндію. Вона також зайнялася лінійними перевезеннями в Латвію і Швецію. Управління судами розвивалося на основі флоту рефрижераторних судів і суховантажів, замовлених іноземними судноплавними компаніями на суднобудівельних верфях Бельгії.

У 60-ті роки компанія зайнялася супутніми операціями, такими як буксирування (Scheldt Towage Comany — SSB) і внутрішня навігація, зберігання і дистрибуція (Rhenus Antverpia). Початок 1970;го року ознаменувався приєднанням компанії Stinnes AG (Німеччина) в якості утримувача контрольного пакету акцій і переїздом в діючий офіс в порту Антверпен. Компанія Ahlers разом з компанією CMB і французькими судноплавними компаніями стала партнером Far Eastern trade і придбала пайову участь у володінні різними судами.

У 1975 році компанія придбала акції трампового товариства Bocimar, в 1980 році - акції стивидорной компанії Gylsen, тоді як CMB стала міноритарним акціонером в судновому менеджменті компанії Ahlers. Шляхом поглинання компаній Bocimar і Gylsen компанією CMB, Ahlers стала безпосереднім утримувачем акцій CMB і брала участь в подальшому збільшенні капіталу.

У 80−90 роки XX століття компанія Ahlers зіткнулася з проблемами, обумовленими світовою економікою, вимагаючими розширення сфер діяльності. Поглинання компанії De Baerdemaecker з головним офісом в Генте стало вторгненням в сферу товарної логістики і складського зберігання. Новий склад був побудований в районі Гента.

На початку 2000 року в Роттердамі був відкритий новий офіс, з метою подальшого укріплення позицій у Бенілюксі в якості міжнародної транспортно-експедиційної організації, що займається перевезеннями на Далекий Схід, в Індію і країни СНД, і у зворотному напряміроку. Згодом були відкриті офіси в Росії і Латвії, а пізніше і в інших державах СНД, зокрема, і в Україні.

Загальна чисельність персоналу нараховує більш ніж 1800 чоловік. Зараз в Україні 2 офіси: в Харкові і Дніпропетровську, загальна чисельність персоналу 70 чоловік. У Харкові також розташований складський комплекс площею 11 000 кв.м.

Відповідно до свого географічного положення український офіс пропонує клієнтам повний спектр логістичних послуг. Зокрема, ТОВ «Алерс Україна» спеціалізується на наданні послуг, представлених на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Спеціалізація ТОВ «Алерс Україна»

Підприємство при виконанні своєї роботи бере на себе забов’язання щодо організації планування, транспортування і подальшого контолю за перевезенням вантажу з місця завантаження до місця призначення.

Алерс — міжнародний постачальник логістичних, морських та судноплавних послуг, який має величезний досвід транспортування та складування. Високий результат своєї діяльності підприємство пов’язує з більш ніж сторічним досвідом роботи. ТОВ «Алерс Україна» має ряд переваг, що надаються замовнику при транспортуванні або складуванні. Перелік переваг, які надаються цією компанією представлений на рис. 2.2.

Рис. 2.2. Переваги роботи ТОВ «Алерс Україна»

Для виконання перевезення або надання складських послуг підприємством клієнт має надати певну інформацію, а саме:

1) для замовника: назва компанії-замовника, сфера діяльності, ім'я та по батькові уповноваженного представника данної компанії, телефон, електронна адреса;

2) для перевезення: тип вантажу, тип транспортного засобу, місце завантаження, місце призначення, вага брутто вантажу, місце таможенного оформлення та додаткова інформація, якщо вона існує;

3) для надання складських послуг: приблизна дата початку операції, місто, в якому необхідне складування та додаткова інформація, якщо вона існує.

Організаційна структура підприємства представлена на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Організаційна структура ТОВ «Алерс Україна»

Проаналізуємо структуру транспортно-експедиторських послуг на прикладі 3 транспортно-експедиторських підприємств, які є конкурентами ТОВ «Алерс Україна». Результати відображено в табл. 2.1. Аналіз результатів дає підстави для висновку про готовність підприємств транспорту до надання повного переліку транспортних послуг та їх конкурентоспроможності на сучасному ринку автотранспортних послуг.