Бруно Джордано
Он дотримувався поглядів великого польського вченого М. Коперника, який говорив, що ні Сонце обертається навколо Землі, а Земля — навколо Сонця. Він зрозумів і пояснював іншим, що життя можливе як Землі, що Всесвіт нескінченна і складається з безлічі світів. Бруно зло висміював попів й власну церкву, кликав людини поринути у загадки Землі та неба. Він про це й у віршах, й у учених книгах… Читати ще >
Бруно Джордано (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Бруно Джордано
(1548—1600)
В Римі багато пам’яток. У тому числі є одна, який висвітлюють вночі і якого не люблять приводити туристів. Він стоїть посеред неширокої площі Квітів, оточеній старими будинками, у тому самому місці, де у 1600 р. палав вогнище. У цьому вогнищі спалили Джордано Бруно та її чудові книжки.
Юношей Джордано навчався у монастирської школі. Тоді вчили, що земля — центр Всесвіту, а Сонце і всі планети обертаються навколо. Церковники переслідували всіх, хто із цим був незгодний, і особливо наполегливих знищували. Бруно змушували стверджувати, повторювати і визубрювати вчення церкви. Але він хотів осмислити все сам. Бруно почав таємно читати книжки, де йшлося про інше устрої світу. Він розмірковував з них, спостерігав руху небесних світил. Чимало подорожував він у Італії, Франції, Англії, Німеччини. Усюди намагався дізнатися то, чого вчили мислителі, які були згодні з церковниками. Невдовзі Бруно сам почав писати тогочасні книги й вчити студентів.
Он дотримувався поглядів великого польського вченого М. Коперника, який говорив, що ні Сонце обертається навколо Землі, а Земля — навколо Сонця. Він зрозумів і пояснював іншим, що життя можливе як Землі, що Всесвіт нескінченна і складається з безлічі світів. Бруно зло висміював попів й власну церкву, кликав людини поринути у загадки Землі та неба. Він про це й у віршах, й у учених книгах. Невтомно і палко говорив це у своїх лекціях. Слава про неї пішла за багатьма університетам Європи.
Но церковники хотів миритися з зухвалим ученим. Вони зрадника, який прикинувся Іншому Бруно і заманив їх у пастку інквізиції. Бруно кинули на в’язницю. Вісім років він він у темниці. Його то мучили і залякували, то умовляли зректися виправдання своїх поглядів. Та цю людину не міг ні залякати, ні купити, ні зломити. Тоді його засудили до страти «без пролиття крові». Це означало — вогнище. Раннім лютневим вранці у Римі задзвонили дзвони. З провулка Лучников на площу Квітів повільно рухалася процесія ченців. Вони співали заупокійні молитви. Ченці проводили страту відважного бунтаря — вченого Джордано Бруно. Подвиг Бруно не забутий і нічого очікувати забутий. Те, чого Бруно, Коперник і Галілей, не міг заборонити і приховати, що це була щоправда.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.