Тупак Амару

Тупак Амару

Алекс Громов.

Великий індіанський повстанец

До нас дійшло що залишив анонімним хроністом 18-го століття опис образу Тупака — «У його обличчі було щось велична — суворе від природи, воно рідко висвітлювалося усмішкою. Здавалося, душа його постійно плекала самоспогляданні, вічно зайнята великими помислами.».

Он народився 1738 року у селищі Суримана. Вице-королевство Перу, одна з найбагатших і Південній Америці, нещадно експлуатувало індіанців — нічого для будь-якого виду діяльності, визнаного місцевої влади «корисним держави і королівської скарбниці», використовувався примусову працю індіанців.

Особенно тяжкі умови був у обрахе, місцевих примітивних ткацских своїх майстернях і на гірських промислах. Але найстрашнішим для індіанців була таки каторжна повинність на розробці дорогоцінних металів.

К доти в Перу налічувалося за переписом всього мільйон триста тисяч жителів, причому них тільки трохи більше тисяч (10 з гаком відсотків!) були європейцями чи креолами.

В цей час Іспанія вела довгі роки й руйнівні війни у Європі і з своїх колоній постійно вимагала нових і нових доходів.

И ось у 1779 року збільшили податку вино та інші мита, у багатьох розорених поборами провінціях Перу почалися стихійні збройні бунти і заколоти.

Вскоре знайшовся і ватажок — нею став відважний індіанський вождь Хосе Габріель Кондорканки, що його пам’ять його далекому предка, правителі останнього незалежної держави інків біля Перу, Тупаке Амару, зватимуть — Тупак Амару Другий. Однак у Історії Перу він залишиться просто легендарним Тупаком Амару, «затьмаривши» подвигами і рішучістю забутого предка.

Тупак розпочав тим, що заарештував і карав — владою короля Іспанії, що йому хто б давав (дипломатія), ненависного Арриагу — місцевого королівського чиновника, винного в жорстокість і насильствах. Захопивши королівську скарбницю, і склади, він швидко сформував армію з 6 тисяч добровольців (щоправда, лише троє фахівців з них озброєні мушкетами, інші ж — піками і пращями) і став всюди розсилати свої відозви, закликаючи знищувати королівських чиновників від .імені іспанського ж короля. То справді був бунт «проти поганих законів і, але з проти законної влади».

Так поєднувалося «моральне тиск» (усі клопоти з наказу короля!) і є загроза фізичної розправи із супротивниками.

Были розгромлені каральні загони іспанців, повстали 24 провінції, а армія Тупака досягла чисельності в 90 тисяч жителів.

Потом почалася облога Куско. Багаті креоли, що у Куско, ось на підтримку яких расчитывал Тупак, вичікували. І Куско, у якому лише невеликий іспанський гарнізон, встояв наперед війська Тупака — лише зусиллями інших індіанців, решти вірними іспанцям.

Осаду з міста довелося зняти Ківалова й Тупак відступив. Чотири місяці, оточений переважаючими силами противника, він прийняв останній бій. А 7 квітня 1781 року, за поразку своєї армії, він було схоплено мулатами, що сподіваються отримати обіцяні для неї двадцять тисяч песо.

Восстание протрималось лише п’ять місяців.

Потом почалися допити — іспанці хотіли знати, що ще з індіанською знаті і креолів був у змові, його катували, але так нічого й не домоглися.

15 травня 1781 року було підписано вирок, обрекавший на болісну казнь.

Через дні на головній площі Куско Тупак Амару прив’язали за руками і за ноги до сідлам чотирьох коней і погнали коней врізнобіч.

«В цей час піднявся такий порив і злива, що і стража поспішно розбіглися. Індіанці кажуть, що сама небо і сили природи оплакують смерть Инки."v.

Это настав грандіозне індіанське повстання за історію Латинська Америка.

После смерті Тупак Амару став у Перу легендою і символом свободи.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.