Українська символіка
Відображує традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний їїсимвол, нині відомий під назвою «Тризуб». Ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володи-мирського собору… Читати ще >
Українська символіка (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Українська символіка.
ПЛАН
1.Вступ.
2.Українська державна символіка .
3.Висновок.
ВСТУП
??? ???-??? ??? ???, ??? ??? ??? ??? ??? ??? ??? ?? ??? ??? ??? ?? ??? ??? ???. ?? ??? ???, ?? ??? ??? — ?? ??? ???? ???. ??? ??? ??? ??? ?? ??? ??? ???? ??? ???`???? ??? ???, ? ??? ??? ?? ???, ??? ?? ??? ??? ??? ??? ?? ??? ??? ??? .
Українська державна символіка
Українська державна символіка,-як у скіфських царів, у старокняжій Київській державі та в УНР,;
відображує традиційну українську символіку, що формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства. Ключем до її розуміння є чільний їїсимвол, нині відомий під назвою «Тризуб» .
Перша літописна згадка про тризуб як про вели-кокнязівський знак стосується ХХст. Його зображен;
ня відоме із печатки Святослава Ігоревича.Згодом цей знак карбується на срібних монетах великого князя київського Володимира Святославовича де з одного боку портрет володаря, а з іншоготризуб.
Тризуб символізує туж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя).Тож тризуб можна зустріти на цеглі Десятинної.
церкви, на плитах Успенської церкви у Володимирі;
Волинському, його зображення знайдено на варязь;
кому мечі, в гербі французької королеви Анни, на надробку св. Еріка у Швеції та ін.
Тризуб на час прийняття Руссю-Україною христи-янства був настільки популярним, що хрест дове-лось об`єднати з ним в один знак , — для сприйман;
ня широкими верствами народу .Поєднання хреста й тризуба і сьогодні височить над Києвом на маківці реставрованих Золотих воріт, на маківках Володи-мирського собору (де тризуб уже ледь помітний).
Кожен символ ставить акценти на різних аспек-тах світобудови, графіка кожного знаку лаконічна чітка і промовиста. Якщо хрест концентрує увагу назначимості для світобудови третьої сили, то тризуб, відображаючи як триєдність світобудови, так і троїстість полум`я-енергії, принцип вогню.
і поступу .
У прямих предків сучасних українців-слов`янсь;
кого племені полян, званих також «русь» і «сколоти», як і у їхніх попередників, паувала триком-понентна структура суспільства і була поширена легенда про походження полянської(Київської) дер-жави від трьох братів, що «сіли» на трьох київсь;
ких горах. Зверхники полян-русів, київські князі,.
так само, як і царі скіфів, карбували на своїх монетах знак ТрійціТризуб .
Поряд з офіційною функцією державного і релі-гійного символів Тризуб має на Україні і широку естетичну функцію та функцію оберега. Тризуб зоб-ражався як в орнаментах тканин, килимів, карбу-вання, так у рукописних текстах книг, на монетах.
і печатках, на ювілірних виробах, державних від;
знаках, підвісках і навіть на посуді.
Культ тризуба в орнаментуванні українських рукописів зникає, на жаль, у XVIIст. разом із заміною рукописів друкованими книжками. Однак у народному побуті найменш денаціоналізованих, гірських районів України він живе й досі.Так у Карпатах, під Різдво чи Йордань, селяни деяких сіл донедавна малювали на своїх хатах споконвічні магічні знаки тризуба .
Крім містичного знака-тризуба українська дер-жавна символіка включає жовто-блакитні барви.
На відміну від однозначного слова «колір», сло-во «барва» багатозначне. В старовину воно озна-чало не лише певний колір, але й уніфікований одяг, тобто належність до певної групи людей .Один з діалектних варіантів слова"барва" набув значен;
ня матеріального барвника, це слово «фарба», інший «варна» — зберіг лише його друге значення: певної групи людей.
У давніх аріїв було три барви (варни): біла ;
старшина, жреці - правителі, яких звали рахмани.
(брахмани) — червоно — малинова — воїни (шатри, кшаттії) -чорна — сіячі та скотарі (вайш`ї і шуд;
ри).
Запорожці, як люди, що повністю присвятили себе священній війні за Україну, дотримувались звичаїв і символіки барви воїнів — зодягались у червоно-малиновий одяг і мали, мрім мирного жов-то-блакитного, бойовий, червоно-малиновий стяг;
гетьман мав срібно-білого прапора, військово-маг;
натськи формування — червоно-білого, а військово;
народнічервоно-чорного .Оскільки гетьман у пев;
них ситуаціях мав виступити то від старшини, то від козацтва, то від селян, а то й від усіх зра;
зу — він мав бунчуки білого, червоного, та чор-ного кольорів.Біло-червоно-чорна символіка кольо;
рів збереглася і до сьогоднішнього дня на Східній Україні в традиції вишивати червоно-чорним по бі-лому, що символізує єдність усіх груп (барв, варн).
у одному народі .
Можна наводити чимало пикладів популярності біло-червоно-чорної барви на Україні, але жоден зцих традиційних кольорів не став державною бар-вою в силу двох причин. Перша полягає в тому, що ця барва є спільною для десятків націй і на-родностей, які розвинулися з єдиної давньоарійсь;
кої спільності, а друга — в тому, що за цими ко;
льорами протягом тисячоліть, міцно установилася соціальна функція. В українців національною бар-вою стала інтегруюча релігійна блакитно — жовта .
Після батиївського погрому на Київських землях завмерла усяка національна і державна діяльність.
Коли ж нація почала оживати , — відродилась і сим;
воліка .Національна барва з`являється по всій Ук;
раїні і, насамперед, у розписах церков та у цер-ковних речахризах, фарбованій різьбі іконоста;
сів. Ця барва оживає також у творах мистецтва — мініатюрах і прикрасах, у масовому виготовленні жовто — блакитних тканин, у гербах українських земель. Так герб роду Богунів мав голубий щит із золотолтою підковою і золотим кавалерським хрес-том .
Звертає на себе увагу органічна близькість українців різних земель із національною блакитно;
жовтою барвою, яка виразно виявилася за середньо;
віччя, коли почалась повсюдна фіксація та форма-лізація національної символіки. Як відомо, Київ;
щина на цей період встановила золотого тризуба на голубому полі, Галичина — золотого лева на голу-бому полі.Так на землях України узаконилась одна-кова національна барва. Збіг досить промовистий, якщо зважити, що ці землі на той час не були об`єд нані в єдиній Український державі .
Жовто-блакитна барва була наствльки усвідом-леною як національна українська, що узаконення Центральною Радою жовто — блакитного прапора як державного символа, яке сталось 22 березня 1918р., не викликало ні в Україні, ні в Росії жодного сумніву, що до правомврності цього акту.
Висновок
Сьогодні наш прапор майорить на вершинах Гімалаїв ,.
Ельбрусу і Кіліманджаро, а жовто — блакитна барва, як Укра;
їнська національна символіка, утвердилась на всіх материках планети.