Вдосконалення обліку з дебіторами та кредиторами

Облік розрахунків з різними установами та організаціями, як і в загальному бухгалтерський облік в бюджетних установах вимагає свого вдосконалення. це дасть змогу суттєво підвищити якість обробки економічної інформації, а отже, взагалі ефективність господарювання установи.

Перехід України на міжнародні стандарти обліку потребує відповідних змін діючої системи бухгалтерського обліку. це стосується передусім плану рахунків, який визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 28.10.1998 № 1706 передбачена розробка Плану рахунків бухгалтерського обліку господарської та фінансової діяльності підприємств та організацій. Методологічна рада з бухгалтерського обліку практично завершила обговорення проекту Плану і найближчим часом після певної доробки його буде подано до Кабінету Міністрів Україна на затвердження.

Запропонований проект Плану рахунків концептуально новим нормативним доку ментом щодо ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Він являє собою систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для здійснення господарських операцій і накопичення бухгалтерської інформації, необхідної користувачам для прийняттям рішень.

Проект рахунків повинен забезпечувати:

отримання інформації як для отримання внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів, задоволення інформаційних потреб різних рівнів управління;

складання форм фінансової звітності безпосередньо за даними бухгалтерських рахунків і субрахунків, можливість розрахунків за системою національних рахунків макроекономічних показників;

агрегування інформації окремих рахунків і субрахунків з метою одержання узагальнених даних, можливості гнучкого трансформування рахунків без порушення загальної структури плану;

ідентифікацію рахунків з показниками та статтями фінансової звітності, що забезпечить логічність побудови звітності та зручність при її складанні (18, с.3).

Під час розробки Плану рахунків послідовно вирішувалися такі завдання:

вибір структури плану та оптимального переліку рахунків;

систематизація та спосіб кодування;

визначення сфери застосування окремих рахунків.

Структурно проект Плану рахунків має два розділи:

Розділ І. Балансові рахунки.

Розділ ІІ. Позабалансові рахунки.

Розділ І включає наступні класи:

Клас 1. Необоротні активи.

Клас 2. Запаси.

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи.

Клас 4. Власні кошти та забезпечення зобов’язання.

Клас 5. Довгострокові зобов’язання.

Клас 6. Поточні зобов’язання.

Клас 7. Доходні результати діяльності.

Клас 8. Витрати діяльності за елементами.

Клас 9. Витрати за видами діяльності.

Розділ ІІ представлений нульовим класом «Позабалансові рахунки».

У проекті Плану рахунків закладена можливість розширення сфери використання і встановлення видів діяльності та секторів економіки, де він буде застосовуватися. Вирішено у проекті Плану рахунків враховувати специфіку діяльності бюджетних організацій, зокрема бюджетне фінансування та видатки за бюджетною класифікацією створити єдиний для підприємств План рахунків бухгалтерського обліку.

Рахунки класу 3 призначенні для відображення поточних фінансових активів (коштів, фінансових інвестицій та розрахунки з дебіторами) і витрат майбутніх періодів. У цьому класі присутній регулюючий контрактивний рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів», який застосовується для уточнення дебіторської заборгованості. Рахунок 32 «Рахунки в казначействі» використовуватиметься винятково бюджетними установами.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» об'єднує у формі субрахунків кілька діючих рахунків розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за відшкодування матеріальних збитків, розрахунки з різними дебіторами і кредиторами.

Необхідно зазначити, що проект нового Плану рахунків передбачає дещо умовний розподіл рахунків кредиторів та дебіторів. Рахунки для обліку розрахунків, що мають переважно дебетовий залишок, включаються до класу 3, а рахунки з обліку розрахунків, що мають переважно кредитовий залишок — до класу 6. Тому рахунки 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і 68 «Розрахунки за іншими операціями» можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо і будуть відображені в балансі розгорнуто: в активі і пасиві відповідно.

Реформувавши системи бухгалтерського обліку шляхом введення нового Плану рахунків дає змогу покращити методологію ведення бухгалтерського обліку, розширити сферу його застосування, оскільки він використовуватиметься промисловими підприємствами і установами. В зв’язку з цим можуть виникнути деякі труднощі, пов’язані з повною зміною бухгалтерської документації, пристосуванням облікових працівників до нового Плану рахунків. Тому Методологічній раді з бухгалтерського обліку та Кабінету Міністрів України необхідно розробити відповідні заходи для вирішення усіх проблем.

В сучасних умовах широкого розповсюдження набула форма обробки інформації на базі персональних ЕОМ, орієнтована на створення автоматизованого робочого місця. При такій формі обліково-обчислювані процеси по обробці і видачі даних виконуються безпосередньо в організаціях. Перевагами даної форми є:

введення, обробка і видача облікових даних безпосередньо на робочих місцях спеціалістів і керівників установ, що значно покращує інформаційне забезпечення органів управління;

посилення контролю за дотриманням встановлених норм і лімітів, економією і раціональним витрачанням трудових, матеріальних і фінансових ресурсів;

створення сприятливих умов для інтеграції збору, обробки і використання даних.

В основу організації бухгалтерського обліку в умовах АРМ повинні бути покладені такі принципи:

автоматична обробка даних в реальному часі безпосередньо на робочих місцях облікових працівників;

взаємодія користувача з обчислювальною системою в діалоговому режимі;

організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на машиночитальних носіях;

організація регістрів аналітичного і синтетичного обліку на машиночитальних носіях;

формування і видача результативної інновації в необхідному користувачу режимі;

автоматизація комунікацій між робочими місцями користувачів. [15, с.6].

Важливе значення для підвищення ефективності обліку установ має автоматизація розрахунків з дебіторами і кредиторами. Оперативна обробка дозволяє своєчасно стягувати дебіторську заборгованість і погашати кредиторську, дотримуючись строків позовної давності по стягненню.

Вхідними документами є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, платіжні вимоги та інші. Автоматичний облік розрахунків з дебіторами і кредиторами передбачає використання реєстраційних паперів рахунків. Облік розрахунків ведеться позиційним способом по кожному окремому документу. Розрахунки з кожним постачальником (з виявленням руху і сальдо по розрахунках, за відповідний звітний період ведеться тільки у випадку планових платежів. По кредиту рахунку в розрізі реєстраційних паперів відображаються суми, які належні з цінності, роботи, послуги на основі пред’явлених постачальниками і прийнятих до оплати рахунків. Операції про оплату рахунків відображаються на основі виписок банку чи інших грошових документів. Різні списання здійснюються на основі довідок, складених бухгалтером. На кожний реєстраційних номер подається необхідна довідкова та облікова інформація, яка є необхідною для періодичних звірок з постачальниками.

Вихідна інформація призначається для аналітичного обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами. Для аналітичного обліку розрахунків формується відомість подана у табл. 3.1.

Аналітичний облік у відомості ведеться позиційним способом. Кожному рахунку, прийнятому до оплати, відводиться рядок з певним значенням реєстраційного номера, за яким знаходиться відношення суми оплати рахунку і суми списання.

Організація конкретного АРМ не тільки служить передумовою автоматизації робіт, які складають функціональний зміст робочого місця, але й створює умови автоматизації облікових робіт на суміжних робочих місцях. У даній установі доцільно було в ввести АРМ розрахунків з різними організаціями, що дозволило б підвищити ефективність і роль бухгалтерського обліку однієї з універсальних функцій управління діяльністю установ і організацій.

Таблиця 3.1.

Відомість аналітичного обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами за ________________199___року Дата складання ________________.