Махмуд Есамбаєв (1924-2000гг.)

Махмуд Есамбаєв (1924;2000гг.).

О танцівнику Эсамбаеве велика балерина Галина Уланова сказала якось: «Такі люди, як Махмуд Есамбаєв, зустрічаються навіть знаю скільки років. Він, сутнісно, так пластичний, так музикальний й дуже виразний… що це, що він виконує, ніхто інший не зміг бы…».

…Из предгорного чеченського селища Старі Атаги родом багато видатні чеченські письменники, драматурги, музиканти, композитори. Там народився 1924 року і Махмуд Есамбаєв. Обдарований від природи незвичайній виразної пластикою тіла, високим зростанням, досконалим музичним слухом, феноменальну пам’ять, Махмуд танцював відтоді, як пам’ятає себе. З 7 років разом з батьком бував на весіллях, де танцював під схвальний сміх і вигуку старших. У 15 років вже танцював в Чечено-Ингушском державному ансамблі пісні і танцю, о 19-й — в Пятигорской опереті. Те були роки, і Есамбаєв танцював й у фронтовий концертної бригаді на передовий, і будівництві оборонних споруд, й у військових госпіталях. На 20 років він став солістом Киргизького театру опери, і балету. І це означало, що «молодий Есамбаєв був унікальним, себто різноплановій, виконавцем: опанував і характерними, та народними танцями, і основами професійного балету. На сцені Киргизького театру опери, і балету Есамбаєв виконував головні партії, у класичних і сучасних балетах — «Лебедине озеро», «Бахчисарайський фонтан», «Спляча красуня»… Він також стояв біля витоків киргизької хореографії, станцював головні роль перших національних балетних спектаклях.

Но в 50-ті роки Есамбаєв вирішив залишити академічну сцену і звернутися до народного танцювальній творчості. Саме тоді було відновлено Чечено-Інгушська АРСР. Есамбаєв став солістом філармонії своєї республіки і почав створювати танцы-новеллы, присвячені культурі різних народів. До його перших робіт були індійський ритуальний танець «Золотий бог», іспанський танець «Ля-коррида», таджицькою «Танець з ножами».

В 1959 року Есамбаєв виступав із своєї програмою у Москві, потім у складі трупи «Зірки радянського балету» об'їхав з гастролями Францію, Південної Америки. Поруч із всесвітньо відомими балеринами він мав тріумфального успіху. І де б не проходили гастролі, Есамбаєв, подібно захопленому колекціонеру, збирав танці різних народів. Він їх блискавично розучував і виконував у тій країні, яка їх подарувала.

После зарубіжних гастролей Есамбаєв створив свій колектив. З програмою «Танці народів світу» він підкорив як Росію, а й увесь світ. Журнал «Театр» писав: «Танці Эсамбаева — це театр переживання, а чи не уявлення. На афіші пишуть „Танці народів світу“, а треба було — „Народи світу у танці“. Неодмінно подивіться Эсамбаева!» «Кожне виступ Махмуда Эсамбаева на естраді, кожна його мініатюра — це, сказав би, маленький кінцевий балет», — зазначав Юрій Григорович, відомий балетмейстер.

Махмуду Эсамбаеву було присвоєно найвищі нагороди країни й почесні звання — Народного артиста СРСР й модернізації всіх союзних і автономних республік, Героя Соціалістичної Праці. Тричі він був лауреатом Міжнародних конкурсів. Його за життя з права називали «чарівником танцю», «Шаляпіним танком», зіркою балету і естради, великим, геніальним, «легендою ХХ століття»… Про Эсамбаеве і з його участю знято кілька мистецьких та документальних кінофільмів. Ім'я Эсамбаева навічно занесено на плиту у «галереї «Зірок естради Російської Федерації» у Москві перед Державним Концертним залом «Россия».

Эсамбаев неодноразово обирався депутатом Верховної Ради Чечено-Ингушской АРСР, РРФСР, СРСР. У його активної підтримці будувалися в чеченської столиці Грозному новий будинок драмтеатру, цирку…

Но все-таки головна складова іншому. Про це говорив у виступ у зв’язки України із смертю Эсамбаева у грудні 2000 року Ігор Моїсєєв, знаменитий балетмейстер: «Представник гордого народу, Махмуд Есамбаєв віддавав себе зближенню людей. Невипадково його репертуар складалася з різних народів світу. Дружба, добро, краса були метою його творчості, основою його взглядов…».

Он легко переступав через зримі кордону на карті, через незримі — у свідомості. Його унікальне мистецтво робило неможливе — примирювало, єднало людей незалежно від своїх крові, віри, життя. Есамбаєв подарував людей у стику другого і третього тисячоліття втілені танцях мрії людства про мир, дружбі, братерство і інтернаціональному єднанні народов.