Склад фонду оплати праці

У попередньому розділі дипломної роботи були розглянуті основні функції, форми та системи оплати праці, далі розглянемо, як визначається оплата праці при використанні тієї або іншої форми і складу фонду оплати праці.

Усі ці питання регулюються Законом України «Про оплату праці», а також Інструкцією зі статистики заробітної плати.

Так, дає визначення Фонду оплати праці і прямо вказує на те, що ФОП включає Фонд основної заробітної плати і Фонд додаткової заробітної плати.

До складу фонду основної заробітної плати входять:

• 1) Винагороди за виконану роботи відповідно до встановлених норм праці по тарифних ставках, відрядним розцінкам робітників і посадових окладів фахівців, керівників, технічних службовців, включаючи в повному обсязі внутрішнє сумісництво.
• 2) Суми процентних або комісійних нарахувань в залежності від обсягу доходів (виручки), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадку, якщо вони є основною заробітною платою.
• 3) Гонорар штатним працівникам редакцій, видавництв, установ мистецтва і (або) оплата їх праці, що нараховується по ставках авторської винагороди, нарахованого на даному підприємстві.
• 4) Оплата при переміщенні працівника на роботу з нижчою оплатою у випадках і розмірах, передбачених чинним законодавством, а також при невиконанні норм виробітку і виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника.
• 5) Оплата висококваліфікованих працівників, залучених для підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників.
• 6) Оплата праці за час перебування у відрядженні (за винятком відшкодування витрат у зв’язку з відрядженням: добових, вартості проїзду, витрат на оренду житлового приміщення).
• 7) Вартість продукції, виданої працівникам при натуральній формі оплати праці.
• 8) Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, що не перебувають в штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру (за винятком СПДФО).

Фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, компенсації, гарантійні виплати, премії, пов’язані з виконанням виробничих задач і функцій. Наприклад, надбавки за сумісництво професій або посад; розширення обсягів обслуговування; інтенсивність праці; знання і використання в роботі іноземної мови; допуск до державної таємниці; вчений ступінь і ін. Оплата за невідпрацьований час (за невикористану відпустку, додаткові відпустки, надані у відповідність з колективним договором, у зв’язку з навчанням і творчими відпустками, оплата спеціальної перерви в роботі, наприклад, при годуванні немовляти, оплата простоїв не з вини працівника й ін.), виплати, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників; вартість безкоштовно наданого працівниками форменого одягу, що може використовуватися поза робочим місцем і залишається в особистому постійному користуванні й інші види заохочень.

До ФОП відносяться також деякі інші заохочувальні і компенсаційні виплати, що мають одноразовий характер, не передбачені актами діючого законодавства або які виробляються понад установлені норми.

Варто мати на увазі, що усі виплати і надбавки, що підприємство робить із засобів державних фондів (допомоги з тимчасової непрацездатності, по догляду за дитиною, надбавки до пенсій для працюючих пенсіонерів, доходи по акціях, стипендії (крім зазначених вище), витрати на перепідготовку кадрів, вартість житла, переданого у власність працівникам, витрати на проведення культурно-масових заходів, позики, матеріальна допомога разового характеру, грошове забезпечення військовослужбовців, витрати на колективне харчування й ін.) до ФОП не відносяться.