Класифікація зовнішнього аудиту

Зовнішній аудит може бути: — добровільним (ініціативним), обов’язковим.

Ініціативний аудит це — вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту фінансових звітів, яке аудитор отримує за власною ініціативою замовника. Він може бути, наприклад, в наступних випадках: коли придбавається нове підприємство і новий власник хоче перевірити вартість придбання; коли власники не довіряють своїм управлінцям і хочуть проконтролювати їхню роботу.

Обов’язковий аудит це — вид завдання з надання обґрунтованої впевненості стосовно повного комплекту фінансових звітів, яке аудитор отримує від замовника у випадках, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до статті 8 «Обов'язкове проведення аудиту» Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиту є обов’язковим для:

• 1) підтвердження достовірності і повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
• 2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
• 3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України.