Похоронний комплекс у Гізі

1. Запровадження. 2.

2. Велика піраміда Хеопса (Хуфу) 4.

3. Ходи і камери Великої Піраміди Хеопса 8.

4. Піраміда Менкаура 10.

5. Піраміда Хефрена 11.

6. Загадка Сфінкса 12.

7. Храм долини. Храм Сфінкса 15.

8. Відкриття Великої Піраміди Каліфом аль Мамуном 16.

9. Таїнства Піраміди 20.

10. Секрети поховань пірамідах 22.

11. Місця спочинку Прихованого Бога 23.

12. Укладання 24.

Список використовуваної літератури: 25.

1.

Введение

.

Єгипет (араб. Миср), Арабська Республіка Єгипет (Гумхурия Миср альАрабия), держава на сході Африки і Синайському п-ове в Азії. 1001,4 тис. км2. Населення 65,6 млн. людина (2000); 98% єгиптяни (араби єгипетські), і навіть нубийцы, бербери та інших. Міське населення 44,6% (1995). Офіційний мову — арабський. Державна релігія — іслам (сунітського штибу), прибл. 10% населення — християни (копти). Територія Єгипту — одне з найстародавніших осередків цивілізації. Історію Єгипту прийнято ділити на періоди Стародавнього (кін. 4−3-е тис. до зв. е.), Середнього (до 16 в. до зв. е.), Нового (до кін. 11 в. до зв. е) царств, пізній і перський (11- 4 ст., в 6−4 ст. — під владою персів), елліністичний (4−1 ст. до зв. е., у держави Птолемеїв). Розквіт в 16−15 ст. до зв. е., коли були завойовані Сирія, Палестина, Куш та інші території. Централізована східна деспотія з фараоном на чолі, із загальною для держави системою іригаційних споруд, контролировавшихся намісниками фараона — номархами. Завоеван римлянами за 30 я року до зв. е. (становив римську прови. Египет).

Територія Єгипту являла собою вузьку стрічку родючого грунту, протянувшуюся вздовж нільських берегів. Поля Єгипту щорічно під час повені покривалися водою, яка приносила з собою родючий мул, обогащавший грунт. З обох сторін долина була облямована гірськими ланцюгами, багатими піщаником, вапняком, гранітом, базальтом, диоритом і алебастром, які становили собою прекрасний будівельний матеріал. До південь від Єгипту, в Нубії, знайшли багаті золоті родовища, але в Синайському півострові — родовище меди.

У таких сприятливі умови цій території вже у 5−4 тисячоліттях до зв. е. почалося спорудження зрошувальних каналів. Необхідність обслуговування розгалуженої іригаційної мережі призвела до появі номов — великих територіальних об'єднань раннеземледельческих громад. Саме поняття, воно означало область-ном, писало давньоєгипетському мові ієрогліфом, изображавшим землю, розділену зрошувальної мережею на ділянки правильної форми. Система староєгипетських номов, сформована на чотири тисячолітті до зв. е., залишалася основою адміністративного розподілу Єгипту впритул до кінця його существования.

Перше, що спадає на думку на згадку про Єгипті - природно Великі піраміди в Эль-Гизе.

Гізу — це сучасний назва великого каїрського некрополя, що посідає приблизно 2000 кв. м.

На місці за кількістю населення після Каїра й Александрії займає це місто, де живуть більш 900 тис. жителів. Фактично Гізу зливається з Каїром. Тут розташовані знамениті єгипетські піраміди: Хеопса, Хефрена, Мікерена і Великий Сфинкс.

Весь некрополь будувався з єдиного плану, який вимагали суворої прив’язки трьох пірамід як друг до друга, до річці Ніл. Ця планування із неймовірною точністю у гігантському масштабі моделює небесне явление.

Основні споруди некрополя Гизы практично позбавлені написів і анонімні. У жодній із трьох великих пірамід нема не тільки тіл фараонів, а й слідів те, що колись там були присутні. У пірамідах немає жодних написів. Написи відсутні й у пирамидах-спутниках поруч із великими пирамидами.

Мабуть, раніше в кожної із трьох пірамід мали певний Храм Мертвих і Храм Долини. Ці храми пов’язували три дороги. Сьогодні єдиним збережені комплексом є комплекс піраміди Хафры. Кожна дорога мала ширину 6 метрів за довжині від 400 до 800 метрів і складена з величезних вапнякових блоків. Привертає орієнтація доріг. Дорога від піраміди Менкаура спрямована безпосередньо в схід. Дорога другий піраміди, Хафры, заглиблена у 14° південніше, а дорога Великої піраміди — на 14° севернее.

На цей час відомо про існування близько 80 єгипетських пірамід. Усі їх розташовано в некрополях — древніх містах мертвих, які розташувалися на західному березі Нілу, оскільки за уявленню древніх єгиптян, саме у заході лежить країна мертвих, куди опускається човен бога сонця Ра.

Тільки Піраміда Хеопса, а чи не все три Великих Піраміди, перебуває у «переліку «Див Світу. Але всесвітньо відомий і інші піраміди фараонів (Хеопса, Хефрена і Микерина). Це була їхня грецькі імена, справжні ж єгипетські відповідно — Хуфу, Хафра і Менкаура. Час їхнього споруди належить до початку Стародавнього царства (2800−2250 роки до зв. е.). Складні почуття охоплюють подорожнього побачивши Великих пірамід. Вони здаються гігантськими кристалами, виросли з навколишнього їх серовато-желтого піску, хоча спочатку вони символізували собою помёт жука-скоробея. Чітко вимальовуються на тлі блідого піднебіння та неживої, безкінечною пустелі. І здається, що вони стояли тут всегда.

2. Велика піраміда Хеопса (Хуфу).

233 метри у кожному боці підстави, близько 147 метрів висоти, складена з 2 300 000 кам’яних блоків, кожен із яких важить загалом 2.5 тонни. Ніяка зі сторін піраміди не відрізняється з інших за довжиною понад 20 сантиметрів. Уся структура загалом зорієнтована за компасом. До 19-го століття це були найвища будова у світі. І, що у віці 4500 років, це єдиний з знамениті «Сім Див Стародавнього Миру «яке збереглося до відома наших часів. Географічна широта піраміди — 29°58 «51 ». Уся поверхню була викладена облицювальними блоками з вапняку завтовшки 2,4 метри вагою близько 16 тонн каждый.

Піраміда споруджено не так на рівній майданчику, але в пагорбі заввишки 9 метрів. Він припадає близько 70% основи, а дуже природно вмонтований в нижні ряди кладки.

У 1954 році в південної боку піраміди було знайдено похована частково розібрана човен з кедровою деревини довжиною більш 43 метрів. Пізніше поруч було розкопано інше судно так само размеров.

Від входу на північної боці (в розквіті 18 метрів від Землі) йде низьким і вузьким коридор з точки 26°31 «32 ». Коридор спускається похило, вдаючись у скельне основу і сполучається з підземної камерою, розташованої на глибині 42 метри. Середнє відхилення коридору вбирається у 8 мм.

Підземна камера — це приміщення середніх розмірів (14 м із півночі на південь, 8,1 м зі Сходу захід та максимальна висота 3,5 м). Майже посередині в підлозі вибита обгороджена ніша глибиною близько 3 м, від якої у південному напрямі відходить горизонтальний коридор перерізом 0,7×0,7 м на 16 метрів. У західної боку підлогу піднімається рівня грудях. І на цій майданчику споруджено паралельні «гребені «з вапняку неоднаковою высоты.

Висхідний коридор має точно таку ж розміри, як і спадний (1 м x 1,2 м), і нахилений з точки до обрію на 26°2 «30 ». Інтерес будівельників до розі в 26° поза сумнівами, особливо враховуючи, що кут нахилу бічних граней піраміди становить 52°. Завдяки такому нахилу початкова висота споруди (146,6) метри й периметр підстави (920,85 метри) перебувають у відношенні рівному 2*пи. (Порівн. розміри піраміди Сонця Теотиуакане).

Висхідний коридор плавно перетворюється на Велику галерею, довжина якої 46,6 м. Від початку галереї напрямку відходить 38-метровый горизонтальний коридор заввишки 1,14 м, який веде до Камеру Цариці. За 4,5 метри до входу до камери сходинка в підлозі збільшує висоту коридору до 1,73 м.

Камера Цариці була порожня з будівлі. Рівень її 5,2 м із півночі на південь і 5,5 м із Заходу Схід. Камера має двосхилий стелю заввишки 6,3 м. На стінах з вапняку постійно виділяється сіль. У східної стіні вибита ніша, усунута до півметра південніше середини стіни, висота ніші - 4,6 м, ширина біля підніжжя — 1,55 м. На північної та південної стінах перебувають два прямокутних отверстия.

Велика галерея має ширину трохи більше 2 метрів, довжина — 46 м, висота стін — 2,3 м. Склепінний стелю утворюють сім щаблів кам’яною кладки, досягаючи висоти 8,5 метрів від статі. Посередині статі уздовж усієї галереї зроблено канал глибиною 0,6 метрів і шириною метра.

Галерея закінчується вузьким виходом у предкамеру, розташовану перед входом в так звану Камеру Царя. Передбачається, що саме мали бути три гранітні плити, котрим прорізані відповідні вертикальні пази. Певне, по початкового плану, плити, опускаючись, мали підшукувати собі 7,5 див під поверхню статі. У верхню частину предкамеры є з одного боку напівкруглі виїмки. Тут існував якийсь механізм, з якого можна було опустити гранітні плити і закрити доступ до камери царя.

Камера Царя перебуває в висоті 42,7 м вище над землею, всередині стоїть порожній кам’яний саркофаг. Кімната має в діаметрі 10,5 метрів за довжину, 5,2 метрів за ширину і 5,8 метрів за висоту; стелю плоский.

Найбільш ранні згадування про піраміді Хуфу (Хеопса) лунають із боку відомого грецького мандрівника Геродота. Близько 450 року по н.е. він відвідав Єгипет і ввімкнув опис Великий піраміди на свій історичне розповідь. Метою спорудження піраміди, за словами Геродота, було будівництво могили для Фараона Хуфу, якого греки називали Хеопс. Геродот пише, що він розмовляв зі своїм єгипетським гідом, і їй повідомив, що у будівництво піраміди пішло понад 20 років безперервних зусиль 100 000 рабов.

Будівництво піраміди коштувала неймовірних праць. Ніякої механізації у те час не існувало. Інструменти в обробці каменю виготовлялися з червоною міді. Кам’яні блоки і плити, які знадобилося мільйони мільйони, виготовлялися жахливим своєї трудомісткістю способом. На скелі по контуру майбутньої плити мідними свердлами, під якими безупинно підсипався пісок, і подливалась вода, пробивалися глибокі отвори. Вони заганяли дерев’яні клини, які поливали водою. Дерево набухало і відривалося брилу від скелі. Брилу обтісували мідними зубилами і шліфували. І можна тільки дивуватися точності обтісування і шліфовки каменів, якої досягали древні, маючи таку техніку. Камені піраміди так пригнані, що з-поміж них неможливо просунути навіть лезо ножа.

Безсумнівно те, що піраміда виступала саме як гробниці фараона. За багато століть до будівництва Великий піраміди, і протягом багатьох століть після, єгиптяни створювали конструкції, призначені для поховання своїх королів, фараонів. Разом із нею вони ховали речі, в що вони, на думку, потребували б по смерті, слуг, тварин і звинувачують незліченні сокровища.

Протягом багато часу основний проблемою вважалося розкрадання пірамід. Проблема, судячи з усього, панувала і в древньому Єгипті, оскільки єгипетські архітектори, створюючи піраміди, проектували секретні кімнати і комнаты-приманки, пастки, секретні двері, намагаючись відвернути увагу гаданих грабіжників від справжнього місцеположення могили фараона.

У 820 н.е. арабський халіф Абдулла Аль Манум вирішив відшукати скарби Хуфу. Нездатні знайти місце розташування гаданої секретної двері у гробницю фараона, він наказав своїм працівникам розпочати рити під піраміду. Потому, як було пройдено найтяжкі десятки метрів, і халіф вже вирішив зупиняти роботи, вони почули глухе відлуння важкого удару всередині піраміди. Продовжуючи копати у бік звуку, вони скоро опинилися у проході, який вів вниз, всередину піраміди. На підлозі лежав великий кам’яний блок, який упав з стелі, мабуть, і колишній причиною шуму. На початку коридору, що вони виявили, була саме та секретна двері назовні, що вони пропустили.

Прокладаючи шлях вниз коридором, вони скоро виявляються глибоко внизу, у природному кам’яною породі нижче піраміди. Коридор припинив опускатися і горизонтально приблизно 20 метрів, потім закінчився стеной.

Коли працівники оглянули впав кам’яний блок, вони звернув увагу великий гранітний розняття вище нього. Пройшовши крізь нього, вони виявили інший прохід, який, розширяючись, йшов просто у центр піраміди. Проследовав цим коридором, вони виявляють кілька гранітних блоків, закривають тунель. Вони починають рити навколо них попід стінами і, нарешті, опиняються у низькому горизонтальному проході, який веде до тієї невеликої квадратної порожній кімнаті. Ця кімната стає потім відома як «кімната Королеви », хоча навряд вона коли-небудь виконувала це функцию.

Робітники зауважили відкритий простір в стелі з кінця двох коридорів. Піднявшись у ній, вони опинилися у так званої «Великий Галереї «, що спричинилася їх до невеликого і низькому горизонтальному проходу. У ньому вони потрапили до велику кімнату, близько 11 метрів довжиною, 5 шириною і шість заввишки. Це була «кімната Короля ». У центрі стіл величезний гранітний саркофаг без кришки. У іншому кімната повністю пустой.

Араби, начебто бажав помститися за відсутність скарбів, спробували розібрати Велику піраміду й відправити її як будівельного матеріалу у Каїр, тільки після того, як вони зняли згори піраміди близько 20 метрів каменю, вони залишили цю неможливу задачу.

Що ж сталося з скарбом фараона Хуфу? Перекази кажуть, що піраміда, подібно багатьох інших поховань єгипетської знаті, стала жертвою грабіжників задовго доти, як і неї ввійшов Абдулла Аль Манум, Хоча, якщо вірити свідченням його робочих, гранітні каміння, блокували проходи, були всі поки що не місці, що вони увійшли до могилу.

У 1638 року англійський математик, Джон Грейвс, що відвідував піраміду, виявив вузький хід, прихований в стіні, який з'єднував Велику Галерею з спадним проходом. Обидва кінця його були щільно закриті, а підлогу завалений уламками. Деякі археологи вирішили, що це маршрут використовувався останніми з людей фараона, щоб вийти з гробниці, коли закриває камінь буде встановлено місце, і, можливо через цей прохід грабіжники і розумниць винесли скарб. Але невеличкий розмір хідника та наявність уламків каменів викликали сумнівів у тому, що таку силу-силенну скарбів, включаючи кришку саркофага, можна було вкрадено і винесено саме цим путем.

Були припущення, що піраміда будь-коли використовувалася як гробниці, а була астрономічної обсерваторією. Римський автор Прокл, по крайнього заходу, наполягає у тому, щодо завершення будівництва піраміда використовувалася саме у такому властивості. Можна прислухатися до цих слів, але пам’ятати що, коли Прокл висловив думку, вік піраміди вже перевищував 2000 лет.

Астроном Річард Проктер стверджує, що донизу коридор міг стати використаний контролю над рухом деяких зірок, а Велика Галерея, відкрита нагорі, використовувалася упорядкування карти неба.

Багато дивних і часом безглуздих теорій виникло, щоб пояснити призначення піраміди і його коридорів. А більшість археологів, все-таки, дотримуються теорії, за якою Велика піраміда була присвячена саме самої з великої гробниць, яку для поховання фараонів Египта.

Що ж сталося з мумією Хуфу та її скарбом? Ніхто не знає. Різноманітні дослідження не виявили ніяких інші кімнат чи проходів. Але, можливо, коли чи викриють таємниця останнього пристановища Хуфу та її сокровищ.

3. Ходи і камери Великої Піраміди Хеопса.

Cпрашивается: «Не була Піраміда зведено до винаходи ієрогліфів і по зародження єгипетської релігії? «Час ще покаже, що верхні камери Піраміди приховують таємницю, що ведеться часам, попереднім єгипетському царству. Підземні камери показують, що саме побували римляни. У світлі секретної філософії єгипетських ініційованих У. Хармон надзвичайно тонкими математичними обчисленнями визначив, що як перша церемонія в Піраміді відбулася близько 68 890 років як розв’язано, коли зірка Вега надіслала свої промені просто у прохід. Сама Піраміда скінчилася за ці десять чи п’ятнадцять років доти события.

Хоча такі міркування вважаються сучасними єгиптологами дурницею, вони засновані на ретельному дослідженні принципів небесної механіки, використаної будівельниками Піраміди. Якщо облицювальні каміння на місці в дев’ятому столітті, ерозія їх можна було пояснена впливом води. Теорія, за якою присутність солі внутрішній поверхні каменів свідчить у тому, що Піраміда свого часу занурювалася в воду, послаблюється тим науковим фактом, що це вид каменю виділяє сіль. Хоча цілком імовірно, що нижня частина Піраміди і затоплялась, немає жодних твердих доказів такого припущення. Велика Піраміда було побудовано з вапняку і граніту, поєднання цих два види каменю дуже цікаво. Камені були підігнано друг до друга із неймовірною точністю, і суміш, їх скреплявшая, так само тверда, як і саме камінь. Вапняк пилили бронзовими пилками, на зубах яких були алмази. Залишки від розпилів складено в північній частині плато і служать для споруди контрфорсом. У цілому нині Піраміда є взірцем чудовою орієнтації й справжньої квадратури кола. Останнє це випливає з те, що, якщо не згадати з вершини Піраміди вертикальну лінію виходячи з бічний сторони, і цей відтинок розглядати, як радіус уявлюваного окружності, довжина її дорівнюватиме сумі сторін підстави Пирамиды.

Якщо проходи, провідні позиції у камери царя і цариці, були задовго до християнської епохи, тоді ініційовані в Містерій Піраміди на більш пізня година мав бути використаний якісь невідомі підземні галереї. Без таких галерей неможливі було б вхід і вихід, оскільки вся поверхню Піраміди було покрито облицювальними каменями чи плитами. Якщо секретний вхід перебував під Сфінксом, він був би бути разів у сусідніх храмах чи зі боку плато з известняка.

Увага приваблюють гранітні заслони, поставлені шляху до Камері цариці, які Каліф аль Мамун мав буквально розпорошити, щоб потрапити до верхні камери. К. Пьяцци Сміт каже, що ретельне вивчення становища цих каменів свідчить у тому, що вони було вкладено цього разу місце згори значним числом людей. З цих людей мусили вийти з Піраміди. Які ж вони затримались це? Сміт гадає, що вони піднімалися через криницю, опускаючи у себе похилі каміння. Він далі каже, як і злодії користувалися цим криницею, щоб у верхні камери. Похилі каміння були вставлені в подушку з штукатурки, якою і доводилося пробивати грабіжникам, залишили по собі діри. Архітектор Дюпре, провів багато років, досліджуючи Піраміду, незгодний зі Смітом, вважаючи, що криницю був зроблено грабіжниками, це перша успішна спроба проникнення верхні камери з підземної частини, де було на той час єдине відкрите місце у Пирамиде.

Дюпре засновує свій висновок у тому, що криницю є просто круглу діру і гроти неправильної форми, не які мають ніяких слідів архітектурної точності, якої зазначено решта спорудження. Діаметр ходу свідчить, що не міг стати виритий згори, а копирсався, скоріш, знизу, і гроти були потрібні у тому, щоб там скупчувався повітря, необхідний грабіжникам. Важко собі уявити, щоб будівельники Піраміди могли ламати свої власні похилі каміння, залишати їх зламаними і робити дірок" у стінах всім іншим досконалої галереї. Якщо криницю був ходом грабіжників, можна буде зрозуміти, чому камери порожні І що сталося з кришкою саркофага, яка зникла. Ретельне дослідження так званої незакінченої підземної камери, яка має була бути базою для операцій грабіжників, міг би розкрити сліди їх перебування чи показати, де їх складали сміття від своїх розкопок. Поки що незрозуміло, яким чином грабіжники досягли підземної камери, та дуже, що вони використовували Спадний путь.

Є примітна ніша у північній частині стіні Камери цариці, яку жваві мусульманські гіди оголошували молитовнею. Загальна форма цієї ніші, з її дедалі більше суживающимися стінами, зазначає, що ця ніша спочатку була, скоріш, проходом. Зусилля дослідження цієї ніші закінчилися нічим, але Дюпре вірить, що саме був би існувати вхід, з якого — тоді як той час немає вже колодязя — робочі з Піраміди, скинувши заслінки в що ведеться галерею.

Дослідники Біблії придумали величезну кількість цілком екстраординарних концепцій Великої Піраміди. Це древнє будова було ідентифіковано ними як житниця Йосипа (попри безнадійно неадекватні розміри); як гробниця, приготовлений для нещасного Фараона Виходу, ніколи ні похований тут, оскільки його тіло не змогли знайти у Червоному море; і, нарешті, як безупинне підтвердження непогрішності численних пророцтв, які у Авторизованной Версии!

4. Піраміда Менкаура.

Піраміда Менкаура лежить у 200 кілометрів від піраміди Хафры. Висота піраміди — 64,5 м, а довжина сторін — 108 м. Третя піраміда вдвічі нижча, ніж Велика. Нижні 16 рядів її ще вкриті обличкуванням червоної граніту, що з ідеально пригнаних друг до друга блоков.

Вхід розташований з півночі, як й у двох інших пірамідах. Спадний низький коридор йде всередину піраміди з точки 26°2 ". Через 20 метрів коридор вирівнюється і збільшується в висоті. Він веде до предкамеру з різьбленими панелями. З предкамеры веде низький 12-метровый коридор в прямокутну кімнату розміром 9 метрів із сходу захід і 4,5 метри із півночі на південь. У його західної стіні - отвір неправильної форми. Через отвір в підлозі потрапиш в тунель з нахилом захід. Тунель веде до камеру, у якої вирубані 6 кімнат. З камери направо веде горизонтальний прохід та ще однієї камери оригінальної конструкції. Ця камера має в діаметрі 4 на 2,5 метри й орієнтована із півночі на південь, її стіни, підлогу та стелю складено з особливих гранітних плит особливої щільності. Нижня сторона стельових плит (всього 18) надає всьому стелі увігнуту форму. Якщо повернутися тому і пролізти через отвір неправильної форми, можна відвідати дах камери з ввігнутим стелею. Усю цю технічну конструкцію просто неможливо побудувати сучасними методами!

5. Піраміда Хефрена.

Вона майже поступається за висотою піраміді Хуфу. Хоча довжина боку її підстави — 215 метрів, а висота дорівнює 143 метрів, піраміда Хафра здається навіть більше високої через більшої крутизни склонов.

Одне з входів пробитий в скелі о 9-й кілометрів від піраміди, інший — на північної межі в розквіті 15 метрів (коридор спускається з точки 25°55 "). Обидва коридору від входів з'єднуються під пірамідою і переходить до довгий коридор (60 метрів), який веде до єдину камеру. Камера міститься у центрі піраміди. У камері був знайдено нічого: ні написів, ні тим паче мумії. Піраміда анонімна. Камера має довжину (з сходу захід) — 14 метрів і п’яти метрів завширшки. Двосхилий стелю має висоту центрі 6,8 метри. Блоки перекриття вагою по 20 тонн покладені під кутом 53°7 «28 «(що дорівнює розі нахилу бічних граней пирамиды).

6. Загадка Сфинкса.

Хоча Велика Піраміда належить до допотопному типу архітектури, приклади якої виявлено майже кожній частині світу, Сфінкс (Ху) є типово єгипетським. Стела, встановлена між його лапами, стверджує, що якого є зображенням Бога Сонця, Хармакиса, і вона має риси подібності з фараоном, за правління якого було викарбовано. Статуя була відновлено й цілком відкопана Тутмосом IV, і було результатом бачення фараону уві сні, у якому йому з’явився Бог і добрі сказав, що тіло його придавлено піском. Відламана голова Сфінкса було знайдено під час розкопок між лап. Сходинки, які ведуть Сфінкса, і навіть до храму і вівтаря між лапами, значно більше пізнього походження, мабуть римського часу, оскільки відомо, що римляни реконструювали багато єгипетських древніх споруд. Дрібна западина вся її голова Сфінкса, що довго вважалася ймовірним прихованим входом в Велику Піраміду, була просто варта підтримки капелюха, назавжди утерянного.

У тіло Сфінкса вводилися металеві стрижні з виявлення проходів чи камер, але спроби виявилися марними. Більшість Сфінкса складається з єдиної скелі, але передня частина зроблена з окремих каменів. Сфінкс має у довжину 200 футів, заввишки 70 футів й у ширину лише на рівні плечей 36 футів. Основна скеля, з якій зроблено Сфінкс, як деякі, вирізали й доставлено здалеку невідомими транспортними засобами. Інші вважають, що скеля є природної, нагадує формою висічену з її згодом статую. Выдвигавшаяся деякими версію тому, що і Піраміда, і скульптура зроблено із каміння, добывавшихся на місці, незадовільна у світі те, що в каменях з вапняку були знайдено залишки невеликих морських істот, званих муммилитами.

Мала широке ходіння версію тому, що Сфінкс був порталом Великої Піраміди, хоч і трималася з разючою цепкостью, не була доведено. П. Християн говорить своє теорію, засновану частково на авторитеті Ямвлиха, так:

" Сфінкс з Гизы служив входом в священну підземну камеру, у якій відбувалися ініціації. Вхід, захаращений нашого часу піском і сміттям, то, можливо досі знайдено між передніх лап лежачого колоса. У минулому вхід закривався бронзовими воротами, секретні пружини яких були відомі лише магам. Пошана народу і релігійний страх охороняли ворота краще, чому це міг би зробити збройна охорона. У череві Сфінкса були прокладено галереї, які ведуть підземної частини Великої Піраміди. Ці галереї настільки складно перепліталися, що кожен намагався пройти Піраміду без супровідного неминуче після довгих блукань повертався в вихідну точку " .

На жаль, описана вище бронзова двері не була знайдено, і немає жодних свідчень, що існувала. Пройшовши століття залишили помітні сліди на колосі, і тож цілком можливо, що існуючий вхід зараз безнадійно закрыт.

Майже всі дослідники Піраміди вірять, під Пірамідою існують підземні камери. Роберт Баллард пише: «Жерці Піраміди озера Моріс зробили під Пірамідою величезні підземні приміщення, і здається більш ніж мабуть, що ж приміщення є і під Пірамідою біля Гизы. Я б і далі: то, можливо, з тієї ж порожнин, що утворюють ці приміщення, і він добутий той вапняк, з яких складена Піраміда. У внутрішньому гребені вапняку, де стоїть Піраміда, який ще доведеться знайти, можна, переконаний, знайти достатню інформацію в підтвердження цієї погляду. І тому потрібно хороше алмазне свердло і стрижень йому довжиною так два чи три сотні футів, ще й сприяння Пирамиды.

Теорія Балларда про великих підземних закритих приміщеннях і каменоломнях піднімає важливих проблем архітектоніки. Будівельники Піраміди були надто далекоглядними, щоб ризикувати існуванням самої Піраміди, і навряд чи помістили би більш п’яти мільйонів тонн вапняку що-небудь, крім дуже твердого підстави. Отже, розумно припустити, такі камери чи проходи під Пірамідою займають максимум місця, що вони займають у самої Піраміді, саме одну тисяча шестисоту частина кубічного обсягу. Сфінкс, безперечно, був споруджений на символічних цілях з ініціативи жрецтва. Теорії, якими уреус з його голові був пальцем величезних сонячних годинників та Піраміда і Сфінкс використовувалися визначення часу, пір року і прецесії рівнодення, і є винахідливими, але з дуже переконливими. Якщо це величезне створення було споруджено у тому, щоб приховати древній прохід до піднімальному храму під Пірамідою, її символізм був цілком пояснимо. У порівняні з гігантським розміром і величчю Піраміди Сфінкс здається майже непомітним. Його обличчя, у якому ще можна бачити сліди червоною фарби, спочатку яка покривала постать, спотворено до невпізнанності. Ніс постаті було відбито фанатичними мусульманами, щоб послідовники Пророка не впали в ідолопоклонство. У природі її конструкції і ремонти, необхідних здобуття права голова не відпала від тулуба, свідчать, що постать не міг би проіснувати настільки великий період, який пройшов з споруди Пирамиды.

Для єгиптян Сфінкс був символом сили та розуму. Зображення фігур у вигляді андрогина означало, що єгиптяни усвідомлювали, що ініційовані та обов’язки мають як позитивними і негативними творчими силами. Джеральд Массі пише: «Це секрет Сфінкса. Ортодоксальний Сфінкс Єгипту є попереду чоловічим істотою і жіночим ззаду. Тому це образ Сет-Тифона, чоловічої попереду і жіночий ззаду. Фараони, які мали хвіст Левиці чи Корови ззаду, були чоловіками попереду та місцевим жіноцтвом ззаду. Подібно богам, вони укладали двоїсту цілісність Буття лише у особистості, народженого від Матері, але являющей собою Дитя обох статей » .

Більшість дослідників осмеивало Сфінкса, не соблаговолив у своїй досліджувати великого колоса, звернувши майже всі увагу до затмевающие його таємниці Пирамиды.

7. Храм долини. Храм Сфинкса.

Храм долини точно орієнтований по осі північ-південь (похибка — 12 "). Побудований у формі квадрата зі стороною 44 метри, враховуючи нахил рельєфу, отже східна стіна на 6 метрів вище західної (12 і шість м відповідно). У храмі відсутні будь-які написи і малюнки. Несуча конструкція складена з блоків вагою близько 200 тонн кожен. (У цей час існують два наземних крана з такою вантажністю). Блоки мають складну ступінчасту форму, нагадує споруди Саксайуамана і МачуПикчу. Значно пізніше будівлі храму його блоки були облицьовані гранітними плитами.

У центрі Храму долини перебуває Т-образный зал з анфіладою колон заввишки 4,5 метрів і перерізом 1 м. Ці колони підтримують гранітні балки перерізом 1 м.

Храм Сфінкса у плані близький до ромбу зі стороною 30 метрів. Храм Сфінкса і Храм долини спочатку мали висоту близько 12-ї метров.

Вапнякові каміння будівництва цих храмів було взято з канави навколо Сфінкса, тобто. храми були побудовані свого часу зі Сфінксом, але це близько 7000 років тому я принаймні. З іншого боку, на мегалитах, складових храми, виявлено сліди водної ерозії, аналогічною тій, що була виявлено на тілі Сфинкса.

8. Відкриття Великої Піраміди Каліфом аль Мамуном.

Найбільшим серед див світу древнього світу, із якими ми змогли зрівнятися твори пізніших архітекторів, та будівельників, є Велика Піраміда біля Гіз. Вона — мовчазний свідок невідомої цивілізації, яка, завершивши предустановленный їй століття, і у забуття. Виразна у своїй мовчанні, приголомшлива у своїй пишноті, божественна в Простоті, Велика Піраміда є воістину проповіддю в камені. Величина Піраміди придушує людини. Серед поточних пісків часу Піраміда коштує як уособлення самої вічності. Хто були такі освічені математики, спланував її пропорції, майстра ремесел, котрі керували роботами, вправні каменотеси, робили блоки з камней?

Найбільш ранні і найвідоміші інформацію про будівництві Великої Піраміди було наведено найвищою мірою шанованим, але з багатим уявою, істориком Геродотом. «Піраміди будувалися покроковим чином у вигляді звичайною зубчастою гори, чи, за іншими, як вівтар. Коли були покладено камені підставу, такі каміння подымились по своїх місцях машинами, виготовленими зі коротких дерев’яних брусов. Першу машину піднімала каміння на першу щабель. Там стояла друга машина, ставила камінь на другий ступінь, де третя машина піднімала ще й вище. Можливо, вони було стільки машин, скільки щаблів в піраміді, і може бути, вони мали одна машина, яка легко пересувалася і піднімалася нагору у процесі підйому каменю. Ці версії наводяться багатьма, і тож згадую їх обидві. Верхня частина піраміди скінчилася першої, потім її середина, і, нарешті, частина наинизшая, найближча до землі. На піраміді є напис на єгипетському мові, яка говорить про кількість редиски, цибулі і часнику, з'їдених будівельниками, возводившими піраміду. Я чудово пам’ятаю, що перекладач, який читав мені напис, сказав, сума витрачених цього грошей дорівнювала 1600 талантам срібла. Якщо це цілком відповідає істині, тоді величезна суму витрачено на залізні гармати, харчування і одяг будівельників, приймаючи до уваги те час, поки будувалася, але це було, як встановлено, десятиліття і ще додаткового часу, гадаю, неможливо менше, зайняте здобиччю каміння на каменоломнях, доставкою їх до місцеві і пристроєм внутрішніх приміщень » .

Хоча це розповідь надзвичайно барвистий, ясно, що «батько історії «по причин, що він вважав досить важливими, вигадав облудну історію у тому, щоб приховати справжню, і навіть мета Великої Піраміди. Цей приклад, але він зовсім на єдина його творах, змушує думати, що Геродот було ініційовано священні зі школи і вимушений був, отже, зберігати недоторканними секрети древніх орденів. Висунута Геродотом теорія, що є загальноприйнятої, у тому, що Піраміда була гробницею фараона Хеопса. Але це теорія не доведено. І це дійсно, Манефон, Ератосфен і Диодор Сіцілійський були згодні ні з Геродотом, ні друг з одним щодо того, хто ж автором цього найбільшого споруди. Похоронний склеп, який, відповідно до Лепсиеву закону споруди пірамід, мав бути побудований у один і той водночас, як і монумент, або ж невдовзі після цього, ні ніколи завершено, Немає те, що Піраміда була зведено єгиптянами, оскільки барельєфи на камені в усипальниці царственої подружжя повністю позбавлені тих елементів архітектури чи прикрас, зокрема, написів, зображень, картушей та інших відмітних особливостей, які притаманні династичного жалобного мистецтва. Єдині ієрогліфи, які можна знайти у Піраміді, — це позначки будівельників, приховані в будівельних камерах, вперше відкритих Говардом Візі. Складається враження, що це мітки було нанесено на каміння доти, як каміння було поставлено цього разу місце, бо часто вони або перевернуті, або спотворені під час підгонки блоків. Єгиптологи намагалися ідентифікувати грубі мазки на зображеннях як картуші Хеопса, але неможливо уявити, щоб ця амбіційний правитель дозволило б піддати своє царський ім'я настільки непочтительному зверненню. Хоча більшість іменитих авторитетів у цій галузі досі на тупику про те, яке справжнє значення цих грубих оцінок, і які б докази вони наводили на користь гіпотези, через яку Піраміда була споруджено під час четвертої династії, ця гіпотеза точно не узгоджується з морськими черепашками під аркушами Піраміди. Останнє обставина вважається містером Габом свідченням те, що Піраміда була споруджена ще до його Потопу — теорія, яку підтримують багаторазово доносимые арабські традиції. Один арабський історик говорив, що Піраміда була споруджена єгипетськими мудрецями у тому, щоб бути притулком від Потопу, а інший говорив, що Піраміда була скарбницею могутнього царя, який жив ще до його Потопу, — Шеддад Бен Ада. Панель з ієрогліфами перед входом, яку випадковий спостерігач міг би взяти за рішення таємниці, на жаль, перегукується з 1843 р. і було вирізана тим часом диктором Лепсиусом на вшанування короля Пруссии.

Колиф аль Мамун, славний нащадок Пророка, заінтригований історіями про незліченних скарби, схованих у глибинах Піраміди, зробив подорож з Багдада до в 820 р. з великою кількістю працівників розкопок Великої Піраміди. Коли Каліф аль Мамун вперше обійняв поріг «Скали Століть «і подивився їхньому згладжену блискучу поверхню, душу, безперечно, охопило сум’яття. Опускающиеся каміння мали бути тоді на місці, оскільки Каліф було знайти жодного натяку на вхід проти нього вставали всі чотири сторони з рівного каменю. Керуючись, неясними чутками, він наказав розпочати роботи з півночі і довбати до тих часів, доки наштовхнуться на щось. Мусульманам зі своїми грубими інструментами і оцтом варто було величезних праць пробити чотири футів через вапняк. Багато разів вони на межі повстання, але слово Каліфа було законом, і на величезну видобуток підтримувала их.

Нарешті напередодні загальної зневіри на виручку їм прийшла доля. Раптом почувся шум обвалившегося каменю поруч із повільно продвигавшимися розчарованими арабами. Побігши на шум зі раптової надією, вони потрапили в спадний прохід, який вів у підземну камеру. Вони вибороли собі шлях через величезний, який був відпускної гратами блок, який перекрив їм дорогу. Один одним вони прибирали який траплявся гранітні перемички і йшли проходом, спускавшемуся від усипальниці сверху.

Нарешті жодного блоку не залишилося з їхньої шляху, і шлях послідовникам Пророка відкрили. І де скарби? З приміщення до приміщення нишпорили порушені люди, даремно шукаючи видобуток. Невдоволення мусульман досягло такої міри, що Каліф аль Мамун, успадкував багато мудрості від свого прославленого батька Каліфа аль Рашида, послав у Багдад за скарбами, що він таємно підклав біля входу до Піраміду. Він наказав тоді копати тут, велика була радість, коли скарби були виявлено, а робочі були вражені мудрістю допотопного монарха, точно який оцінив належні їм за розкопки гроші, що він закопав до радість і выгоде.

Каліф повернулося на місто батьків, і Піраміда було залишено на милість наступних поколінь. У дев’ятому столітті стане сонячне проміння, падавшие на облицювальні каміння, блискучі в сонячнім світі, показували кожну бік Піраміди у дивній трикутнику світла. На цей час вціліло лише два каменю. Дослідження Піраміди закінчилося тим, що це облицювальні каміння були розколоті і в цьому своє місце у різних мусульманських храмах Каїра та її окрестностей.

9. Таїнства Пирамиды.

Слово «піраміда », за загальним визнанням, походить від слова pur, «вогонь », що означає символічне уявлення Єдиного Божественного Полум’я, життя всіх створінь. Джон Тейлор вірить, що слово «піраміда «означає «міра пшениці «, тоді як Пьяцци Сміт воліє коптское значення «подільне до 10 ». Посвячені минулого вважали форму піраміди ідеальним символом секретної і інститутів, виділені на її поширення. Як Піраміда, і пагорб є архетипом Священної Гори, чи Высочайшего Місця Бога, яка, як вважають, перебуває «посередь «землі. Джон П. Лунди відносить Велику Піраміду до казковому Олімпу, припускаючи далі, що її підземні ходи відповідають похмурим завулках Гадеса.

Квадратне підставу Піраміди є постійне нагадування у тому, що Будинок Мудрості був твердо грунтується на непохитних законах Природи. «Гностики, — пише Альберт Пайк, — стверджують, що це будинок їх науки спочиває на квадраті, кутами якого є Sigh, Мовчання; Buqox, Глибина; Noox, Розум; Alhqeia, Істина ». Сторони Великої Піраміди дивляться на чотири головних боку світла, що означає, відповідно до Элифасу Леві, протилежності тепла та холоду (південь північ), світла й темряви (схід та захід). Далі, підставу Піраміди представляє чотири матеріальних елемента, чи субстанції, з комбінації яких створено четырехмерное тіло людини. Від кожного боку квадрата піднімається трикутник, представляючи тривимірне божественне істота, укладене четырехмерную матеріальну природу. Якщо кожна сторона підстави сприймається як квадрат, з якого виходить тривимірна духовна сила, тоді сума сторін чотирьох поверхонь (12) і чотири гіпотетичних квадратів (16) становить підставу 28, священне число нижчого світу. Якщо їх кількість скласти із трьома сімками, складовими сонце (21), вийде 49, квадрат 7 і кількість Вселенной.

Дванадцять знаків Зодіаку, подібно Правителю нижніх світів, символізуються дванадцятьма відрізками чотирьох трикутників — поверхонь Піраміди. У кожної поверхні - звір Иезекиля, і структура як ціле стає Херувимом. Три головних камери Піраміди співвідносні з серцем, мозком і воспроизводительной системою — духовними центрами людської конституції. Трикутна форма Піраміди також подібна позі тіла, яку вони ухвалюють під час древніх медитативних вправ. Містерії вчать, що божественні енергії від богів сходять на її вершину Піраміди, яка уподібнюється переверненому дереву, з кроною унизу й коренем вгорі. На цьому переверненого дерева божественна мудрість поширюється вниз по похилим сторонам і розтікається по миру.

Розміри що вінчає Велику Піраміду каменю неможливо знайти точно визначено, і було більшість дослідників вважає, що колись він був на Піраміді, зараз від цього не лишилося й сліду. Є цікава особливість всіх будівельників великих релігійних споруд — залишати їх незакінченими, цим кажучи, що перший лише Бог є завершеним. Який Вінчає камінь — коли він існував — був сам мініатюрною пірамідою, вершина якої мала бути увінчана каменем як піраміди, й дуже до нескінченності. Який Вінчає камінь, в такий спосіб, є хіба що повторенням в мініатюрі всієї структури. Отже, Піраміда то, можливо уподібнена Всесвіт і який вінчає камінь — людині. Дотримуючись цьому ланцюзі аналогій, розум є який вінчає камінь людини, дух є венчающим каменем розуму, а Бог — як прообраз всієї структури — який вінчає камінь духу. Як грубий і незакінчений блок, людина береться з каменоломні і секретної культурою Містерій поступово перетворюється на правдивий і досконалий який вінчає Піраміду камінь. Храм завершено в тому разі, коли ініційований сам стає вершиною, якою божественна сила фокусується на що розкинулася вниз структуру.

У. Мэршэм Адама називає Велику Піраміду Будинком Прихованих Місць; і вона воістину і є, оскільки представляє внутрішнє святилище доегипетской мудрості. Єгиптянами Велика Піраміда асоціюється з Гермесом, богом мудрості і автора листа, Божественним Просвітителем, якому поклоняються через планету Меркурій. Співвіднесення Гермеса з Пірамідою наново стверджує те що, що у насправді Піраміда була головною храмом Невидимого і Верховного Божества. Вона не обсерваторія чи гробниця, а перший храм Містерій, перша структура, службовець сховищем тих секретних істин, які є необхідною підставою всіх мистецтв, і наук. Вона стала досконалої емблемою мікрокосму і макрота, відповідно до «секретним вченням, гробницею Осіріса, чорного бога Ніла. Осіріс представляє певну маніфестацію сонячної енергії, і, отже, його дім є емблема Всесвіту, де він похований і хресті якій він распят.

Через містичні проходи і камери Великої Піраміди проходили ініційовані давнини. Вони входили як, а виходили як боги. Це було місцем «другого народження », «лоном Містерій », та мудрість живе у ній точно як і, як Бог живе у серцях людей. Десь у глибині цього схованки, на ложе з блакитного і золотого, перебуває невідоме істота, зовущееся Ініціатором чи Освіченим, яке в руці сім ключів Вічності. Це жрець з особою лева, Священнейший, Майстер Майстрів, який будь-коли залишає Будинку Мудрості і був бачив жодної особи за винятком тих випадків, що він приходив через ворота підготовки й очищення. Саме у цих камерах Платон зіштовхнувся обличчям до обличчя з мудрістю століть, персоніфікований в Майстрі Прихованого Дома.

10. Секрети поховань пирамидах.

Ким був цей Майстер, обитавший в Могутньої Піраміді, багато приміщень якої означали світ просторі, Майстер, який був незримий всім, крім «народжених знову »? Він сам тільки знала секрети Піраміди, але пішов шляхом мудрих, та будинок спорожнів. Молитовні гімни большє нє звучали в приглушених тонах по камерах, неофіти большє нє проходили через елементи і не блукали серед семи зірок; кандидати большє нє приймали «Слів Життя з вуст Вічного ». Не залишилося, тоді міг би, зупинитися очей людини, крім порожній оболонки зовнішнього символу внутрішньої істини, — і люди назвали Будинок Бога гробницей!

Техніка Містерій розробили Мудрим Просвітителем, Майстром Секретного Будинку. Сила знання його який охороняє духу відкривалася новим присвяченим; метод відділення матеріального тіла з його божественної суті пояснювався їм, і, щоб здійснити Велику Роботу (Magnum Opus), їм відкривали Божественне Ім'я — секретне і невимовне позначення Верховного Божества. Саме те знання робило людини її Бога усвідомлюють одне одного. Дізнаючись про Ім'я, ініційований сам стає пірамідою, в камерах якої незліченну кількість інших людських істот міг би прийняти духовне просветление.

У Камері царя розігрувалася драма «другий смерті «. Тут кандидат, розіп'ята на хресті сонцестояння і рівнодення, погребался в величезному саркофазі. У цьому камері глибока Містерія створювалася всім — від атмосфери до температури: у ній стояв пробирающий до кісток холод. Ця кімната була проміжком між матеріальним світом і трансцендентальными сферами Природи. Тоді як він тіло лежало замкнене в труні, душа неофіта застигла в леті, як сокіл з головою людини, в небесних теренах, відкриваючи собі спочатку вічність Життя, Світлана і Істини й те водночас ілюзорність Смерті, Мороку і Гріха. Отже, Велика Піраміда то, можливо уподібнена воріт, через які древні жерці дозволяли проходити задля досягнення індивідуального завершення небагатьом. Слід зазначити, що коли і хтось бив по труні, испускаемый звук у відсутності аналогів у будь-якій відомої музичної шкалою. Цей тон був частиною такий комбінації обставин, яка робила Камеру царя ідеальним місцем для посвяти у вищі ступеня Мистерий.

11. Місця спочинку Прихованого Бога.

Сучасний світ мало знає цих древніх обрядах. Учені й теологи однаково дивляться цю священну структуру, дивуючись, що з найгостріша і глибинна потреба подвигнула за показ такої геркулесів працю. Якби вони могли хоч і мить замислитися, вони б зрозуміли, що є одна потреба у душі людини, здатна спонукати за показ такої працю, — саме бажання пізнати, зрозуміти й замінити обмеженість смертного характеру людини ширшим сферою божественного просвітління. Тому говорять про Великої Піраміді як «про найдосконалішому спорудженні у світі, джерелі терезів та дійових заходів, справжньому Новому Ковчегу, початку всіх мов, алфавітів і шкал температури і вологості. Деякі розуміють, проте, що Велика Піраміда є воротами в Вечность.

Хоча сучасний світ може знати мільйон секретів, древній світ знав лише одне — більший, ніж увесь мільйон; оскільки мільйони секретів породжують смерть, нещастя, сум, егоїзм, хіть, скнарість, а один секрет — життя, світ і істину. Мине час, коли секрет мудрості знову стане переважної у світі релігійної й філософської потребностью.

Настане день, коли догми заваляться. Велика теологічна Вавилонська вежа, з її змішанням мов, було побудовано з глини і винищити. З холодного попелу неживих віровчень виникнуть, проте, фениксоподобные древні Містерії. Жоден інший інститут не задовольняв настільки повно релігійні сподівання людства, оскільки від часу руйнації Містерій ніколи було такого релігійного кодексу, під яким міг би підписатися Платон. Удосконалення духовної природи людини так само точної наукою, як астрономія, медицина, юриспруденція. Заради цього вдосконалення було встановлено релігії, та якщо з релігії вийшли наука, філософія і логіка як методи, з яких божественна мета могла бути реализована.

Вмираючий Бог повстане знову! Таємна кімната у Будинку Прихованих Місць буде знову відкрита. Піраміда знову стоятиме як ідеальна емблема солідарності, натхнення, прагнення, воскресіння і відродження. Хоча пісок ховає під своєю вагою цивілізацію за цивілізацією, Піраміда залишиться видимим заповітом між Вічної Мудрістю й цивілізованим світом. Ще має прийти час, коли глас освічених буде вкотре почутий в древніх проходах, і Майстер Прихованого Будинку чекатиме в Мовчазному Місце пришестя людини, який, відкинувши убік хибні і догми, шукатиме простий істини не залишиться задоволений ні заміною її, ні подделкой.

12.

Заключение

.

Чудовій інженерної знахідкою древніх зодчих і будівельників було споруду на товщі кам’яною кладки над похоронної камерою п’яти розвантажувальних камер, з допомогою що вдалося зняти Ківалова й рівномірно розподілити колосальну навантаження їхньому перекриття. Крім камер в пірамідах й інші порожнечі — коридори, проходи і галереї, входи до хто був старанно замуровані і замасковані. Проте поховання в пірамідах були розграбовані, певне, незабаром після поховання фараонів. Злодії добре знали все пастки, отже вони, швидше за все, були пов’язані або з будівельниками, або з жерцями, здійснювали захоронения.

Споруди в Эль-Гизе своєї грандіозністю і видимої безглуздістю вражали уяву вже у давнини, що найкраще передає арабська прислів'я: «Усі у світі боїться часу, але час боїться пирамид».

Список використовуваної литературы:

«Сто великих Див Світу» «Віче» Москва 2000 г.

«Сліди богів» Р. Хэнкок «Віче» Москва 1999 г.

«Велика енциклопедія Кирила і Мефодія 2002».