Організація і проведення науково-технічної експертизи

КУРСОВА РОБОТА з курсу «Управління інноваційним розвитком»

на тему «Організація і проведення науково-технічної експертизи»

Зміст

Вступ

1. Науково-технічна діяльність в Україні

1.1 Загальні проблеми науково-технічної діяльності і методи їх вирішення

1.2 Сутність науково-технічної експертизи в рамках науково-технічної діяльності

2. Організація і проведення науково-технічної експертизи

2.1 Форми і види науково-технічної експертизи

2.2 Порядок проведення науково-технічної експертизи

2.3 Державне управління у сфері науково-технічної експертизи

2.4 Організація науково-технічної експертизи науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті

3. Практична частина

3.1 Аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім

3.2 Критеріальна оцінка і попередній вибір перспективних напрямків інноваційного розвитку

3.3 Економічне обґрунтування вибору напрямків розвитку Висновок Список використаних джерел

Вступ

В умовах прискорення темпів НТП і глобалізації економічних процесів саме інновації повинні стати основою забезпечення економічної незалежності і переходу економіки країни до фаз економічного пожвавлення і зростання, сприяти інтеграції в співтовариство цивілізованих країн.

Наукова і науково-технічна експертиза — діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів.

В даній курсовій роботі ми розглянемо правові, організаційні і фінансові основи експертної діяльності в науково-технічній сфері, а також загальні основи і принципи регулювання суспільних відносин у галузі організації та проведення наукової та науково-технічної експертизи з метою забезпечення наукового обгрунтування структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначення напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень.

Наукова і науково-технічна експертиза є невід'ємним елементом державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності і проводиться відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу.

1. Науково-технічна діяльність в Україні

1.1 Загальні проблеми науково-технічної діяльності і методи їх вирішення

Загальні проблеми науково-технічної діяльності:

1. Відсутність чіткої прив’язки характеру діяльності до її кінцевих результатів та застосування у нормативних актах різного рівня десятків понять, зміст яких не визначено, призводить до того, що реципієнти бюджетних коштів на свій розсуд визначають, а що саме буде створено в результаті, в наслідок чого у переважній кількості випадків і наукова, і науково-технічна діяльність завершується звітом, який не має практичної цінності.

2. Механізм формування державних цільових програм прописаний недосконало, внаслідок чого в значній частині вони мають розмито-абстрактні цілі, які не можуть бути досягнуті за кінцевий період часу (наприклад, чи може настати момент, коли буде досягнута ціль «інформатизація» або «розвиток кольорової металургії» ?). Відсутність конкретизованих цілей дозволяє заповнювати такі «деклараційні» програми практично довільними заходами, які можуть відображати приватні уподобання чиновників.

3. У переважній більшості випадків державний замовник технології не має наміру використовувати її безпосередньо або на підвідомчих йому об'єктах державної власності, а декларує використання технології якимись «підприємствами галузі», невизначеними «суб'єктами господарської діяльності» тощо. В умовах обмежених бюджетних можливостей такий підхід вбачається марнотратним. 4. За оціночними даними за 2004 р. (наукова і науково-технічна діяльність) фінансування фундаментальних робіт складало 66% (прикладні-34%), а обсяги фінансування робіт з ініціативи самоврядних організацій (академій) складали 79% (виконавча влада — 21%), що вбачається свідоцтвом «фундаментально-академічного» перекосу. 5. Беззмістовність і неузгодженість законодавства у цій сфері унеможливлює свідомий і чіткий розподіл коштів в процесі формування бюджету України. 2. Основні засади впорядкування бюджетного фінансування (надання підтримки) у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.

З метою подолання такої ситуації та підвищення ефективності використання бюджетних коштів та державної підтримки вбачається необхідним:

1. законодавчо прив’язати бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності до конкретних результатів такої діяльності, створити засади державного керівництва науковою і науково-технічною діяльністю шляхом встановлення макропоказників такої діяльності та формування відповідних складових загальноукраїнського бюджету в рамках цих показників, тобто відмовитися від сучасного розпорошеного «галузево-відомчого» принципу формування «бюджету наукової і науково-технічної діяльності»

2. створити системи оцінювання ефективності такої діяльності та перерозподілу бюджетних коштів в залежності від результатів оцінювання

3. створити засади організаційного «самореформування» відповідної сфери під впливом перерозподілу бюджетного фінансування

4. створити нормативні засади доведення певних результатів наукової діяльності до практичного використання.

5. визначити конкретизовані цілі інноваційної діяльності та створити систему державної підтримки такої діяльності в залежності від конкретних цілей.

1.2 Сутність науково-технічної експертизи в рамках науково-технічної діяльності

Наукова і науково-технічна експертиза — це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів.

Наукова і науково-технічна експертиза у сфері науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами які акредитовані на цей вид діяльності.

Основними завданнями наукової і науково-технічної експертизи є:

o об'єктивне, комплексне дослідження об'єктів експертизи;

o перевірка відповідності об'єктів експертизи вимогам і нормам чинного законодавства;

o оцінка відповідності об'єктів експертизи сучасному рівню наукових і технічних знань, тенденціям науково-технічного прогресу, принципам державної науково-технічної політики, вимогам екологічної безпеки, економічної доцільності;

o аналіз рівня використання науково-технічного потенціалу, оцінка результативності науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок;

o прогнозування науково-технічних, соціально-економічних і екологічних наслідків реалізації чи діяльності об'єкта експертизи;

o підготовка науково обгрунтованих експертних висновків.

Основними принципами наукової і науково-технічної експертизи є:

Ш компетентність і об'єктивність осіб, установ та організацій, що проводять експертизу;

Ш врахування світового рівня науково-технічного прогресу, норм і правил технічної та екологічної безпеки, вимог стандартів, міжнародних угод;

Ш експертиза громадської думки з питання щодо предмету експертизи, її об'єктивна оцінка;

Ш відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій експертизи.

Суб'єктами наукової і науково-технічної експертизи є замовники, організатори експертизи, а також експерти. Замовниками наукової і науково-технічної експертизи можуть бути органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи. Замовники можуть вступати у відносини з експертами безпосередньо або через організаторів експертизи на підставі договорів або доручень.

Замовники наукової і науково-технічної експертизи формують завдання на проведення експертизи, забезпечують оплату витрат на її проведення, оплату праці експертів або послуг організаторів експертизи. Організаторами наукової та науково-технічної експертизи є фізичні та юридичні особи, які на підставі доручення або договору з замовниками організовують та проводять експертизу і подають експертні висновки.

Експертизу можуть проводити:

o органи виконавчої влади у межах своєї компетенції;

o підприємства, установи та організації всіх форм власності, тимчасові творчі колективи, що здійснюють наукову і науково-технічну діяльність,

o спеціалізовані експертні організації;

o окремі експерти, групи експертів та експертні ради.

Експертами є фізичні особи, які мають високу кваліфікацію, спеціальні знання і безпосередньо здійснюють наукову чи науково-технічну експертизу та несуть персональну відповідальність за достовірність і повноту аналізу, обгрунтованість рекомендацій відповідно до вимог завдання на проведення експертизи.

Експертні ради обов’язково створюються для проведення наукової і науково-технічної експертизи проектів міждержавних, державних цільових програм. Не дозволяється поєднання в одній особі функцій автора розробки чи іншим чином заінтересованої особи та її експерта.

Об'єктами наукової та науково-технічної експертизи можуть бути:

§ діючі об'єкти техніки (в тому числі військової) та промисловості, споруди, природні об'єкти тощо, стосовно яких виникає потреба отримати науково обгрунтовані експертні висновки;

§ проекти, програми, пропозиції різного рівня, щодо яких необхідно провести науково обгрунтований аналіз і дати висновок про доцільність їх прийняття, впровадження, подальшого використання тощо.

Обов’язковій науковій і науково-технічній експертизі підлягають:

§ державні цільові наукові і науково-технічні програми;

§ міждержавні наукові і науково-технічні програми, що реалізуються на підставі міжнародних договорів України в межах її території;

§ галузеві і міжгалузеві програми у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

§ інноваційні програми та проекти державного значення.

З ініціативи організацій та установ, до компетенції яких належить вирішення відповідних питань, експертизі підлягають:

ь окремі науково-технічні проекти;

ь науково-технічна продукція;

ь науково-дослідні роботи (фундаментальні та прикладні дослідження) в усіх галузях наукової діяльності;

ь дослідно-конструкторські роботи (комплекс робіт, що виконуються на основі технічних завдань з метою розроблення дослідно-конструкторської документації);

ь наукові праці у вигляді спеціально підготовлених рукописів, наукових доповідей, опублікованих монографій чи посібників;

ь процес впровадження результатів наукових досліджень і розробок, інші види наукової та науково-технічної діяльності, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу;

ь дисертаційні дослідження, науково-технічна документація на раціоналізаторські пропозиції, винаходи;

ь права на об'єкти інтелектуальної власності, включаючи їх вартісну оцінку;

ь ефективність науково-технічних та інноваційних проектів;

ь інші об'єкти наукової і науково-технічної діяльності, щодо яких виникає потреба у проведенні експертизи, отриманні науково обгрунтованих експертних висновків.

2. Організація і проведення науково-технічної експертизи

2.1 Види і форми науково-технічної експертизи

Наукова і науково-технічна експертиза проводиться у формі державної, громадської та іншої експертизи.

Державна наукова і науково-технічна експертиза Державну наукову і науково-технічну експертизу проводять:

§ органи виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

§ колективи, компетентні у відповідній галузі наукової і науково-технічної діяльності, за дорученням державних органів.

Проведення державної наукової і науково-технічної експертизи є обов’язковим щодо державних цільових і міждержавних науково-технічних програм.

Громадська наукова і науково-технічна експертиза Громадська наукова і науково-технічна експертиза може проводитися у будь-якій сфері наукової і науково-технічної діяльності, що потребує врахування громадської думки, з ініціативи громадськості, об'єднань громадян, трудових колективів на основі договорів на проведення громадської наукової і науково-технічної експертизи.

Інші наукові і науково-технічні експертизи Наукову і науково-технічну експертизу можуть проводити наукові і науково-технічні установи, підприємства та організації різних форм власності і підпорядкування, а також спеціально створені експертні організації, статутна діяльність яких передбачає проведення наукових і науково-технічних експертиз, з ініціативи фізичних та юридичних осіб, заінтересованих в отриманні експертних висновків.

Об'єкти наукової і науково-технічної експертизи можуть передаватися на попередню, первинну, повторну, додаткову, контрольну наукову і науково-технічну експертизи.

Попередня наукова і науково-технічна експертиза проводиться з метою з’ясування відповідності формальних ознак об'єкта експертизи встановленим нормам і правилам технічної та екологічної безпеки, вимогам стандартів тощо. Попередню наукову і науково-технічну експертизу проводять, як правило, установи та організації - замовники експертизи силами своїх спеціалізованих підрозділів або шляхом залучення незалежних експертів. Первинна наукова і науково-технічна експертиза передбачає здійснення всіх необхідних заходів у процесі підготовки обгрунтованого висновку щодо об'єктів експертизи, які передаються заінтересованими фізичними та юридичними особами — замовниками експертизи на аналіз та оцінку науковим та науково-технічним експертним організаціям, установам, експертам або коллективам експертів.

Повторна наукова і науково-технічна експертиза може проводитися:

· у разі порушення встановлених вимог і правил під час проведення первинної експертизи;

· на вимогу замовника експертизи чи автора розробки за наявності обгрунтованих претензій до висновку первинної експертизи.

Додаткова наукова і науково-технічна експертиза проводиться стосовно об'єктів, щодо яких відкрилися нові наукові і науково-технічні обставини.

Контрольна наукова і науково-технічна експертиза здійснюється з ініціативи замовника для перевірки висновків первинної експертизи або з ініціативи фізичних чи юридичних осіб, заінтересованих у спростуванні окремих положень, частин або в цілому висновків раніше проведених експертиз.

2.2 Порядок проведення науково-технічної експертизи

Основним юридичним документом, що регламентує відносини між замовником і організатором у сфері наукової і науково-технічної експертизи, є договір на її проведення.

У договорі на проведення наукової і науково-технічної експертизи визначаються: сторони договору; предмет і об'єкти експертизи; умови проведення експертизи; права та обов’язки сторін; термін проведення експертизи; термін, протягом якого висновки експертизи зберігають чинність залежно від характеру об'єкта експертизи; порядок розрахунків; умови, що впливають на зміну або припинення договірних відносин; відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору; відповідальність за достовірність висновку експертизи, термін дії такої відповідальності та конкретні особи, на яких вона покладається стосовно окремих розділів або за експертизу в цілому, інші суттєві умови, які випливають із специфіки об'єкта експертизи. Термін проведення наукової і науково-технічної експертизи визначається договором або дорученням на її проведення залежно від характеру та складності об'єкта експертизи. Висновок державної наукової і науково-технічної експертизи є обов’язковим для прийняття фізичними і юридичними особами до розгляду та врахування при обгрунтуванні структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових і науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, реалізації наукової і науково-технічної діяльності, аналізі ефективності використання науково-технічного потенціалу. Висновки громадської та інших наукових і науково-технічних експертиз мають, як правило, рекомендаційний характер. Вони беруться до уваги державними органами поряд з висновками державної наукової і науково-технічної експертизи при прийнятті рішень про реалізацію науково-технічних програм, проектів, використання іншої науково-технічної продукції та розробок. Висновки наукової і науково-технічної експертизи зберігають чинність протягом терміну, визначеного договором або дорученням щодо її проведення. Висновки експертизи, які не було реалізовано протягом установленого терміну, втрачають чинність, а відповідні об'єкти підлягають повторній науковій і науково-технічній експертизі. Доцільність проведення повторної експертизи щодо об'єктів, які не підлягають обов’язковій експертизі, визначається замовником. Фізичні і юридичні особи, заінтересовані у спростуванні окремих положень або в цілому висновків наукової і науково-технічної експертизи, подають обгрунтовану письмову заяву замовникові цієї експертизи. Замовник, який приймав рішення про проведення первинної наукової і науково-технічної експертизи, зобов’язаний протягом місяця розглянути подану заяву і прийняти обгрунтоване рішення про проведення повторної, додаткової чи контрольної експертизи із залученням незалежних експертів або про відмову від такого проведення. Забороняється залучати до проведення контрольної експертизи фахівців, які брали участь у проведенні первинної наукової і науково-технічної експертизи.

Висновки контрольної експертизи, організованої за згодою замовника і заінтересованих осіб, які відповідають висновкам первинної експертизи, є остаточними і розглядаються у процесі прийняття рішень відповідними органами. Якщо між висновками первинної і контрольної експертизи є розбіжності, замовник зобов’язаний продовжити експертну роботу.

2.3 Державне управління у сфері науково-технічної експертизи

Державне управління у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень беруть участь в ініціюванні та реалізації наукової і науково-технічної експертизи, а також можуть виступати як замовники або організатори експертизи.

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

Ш визначення порядку фінансування наукової і науково-технічної експертизи, що проводиться за рахунок коштів державного бюджету;

Ш визначення форм та правил фінансового забезпечення наукової науково-технічної експертизи;

Ш ініціювання проведення попередньої, первинної, повторної, додаткової, контрольної державної наукової і науково-технічної експертизи;

Ш здійснення інших повноважень у сфері наукової і науково-технічної експертизи відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України може передавати ці повноваження іншим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції:

· організовують проведення наукової і науково-технічної експертизи на підставі рішень, прийнятих відповідними місцевими Радами або місцевими референдумами;

· ініціюють проведення наукової і науково-технічної експертизи з питань, щодо яких вони приймають рішення, з визначенням обсягів витрат на проведення експертизи та джерел фінансування;

· координують експертну діяльність місцевих державних органів, об'єднань громадян, інших формувань;

· інформують населення про результати проведеної наукової і науково-технічної експертизи у випадках, коли це необхідно або коли про це є відповідне рішення Ради;

· контролюють виконання законодавства про наукову і науково-технічну експертизу;

· реалізують інші повноваження в даній галузі, які не суперечать цьому Закону.

Проведення державної наукової і науково-технічної експертизи фінансується за рахунок державного бюджету, позабюджетних фондів або коштів замовника. Кошти на проведення державної наукової і науково-технічної експертизи передбачаються в межах асигнувань на виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт і виділяються окремим рядком. Експертиза, яку за дорученням державних органів проводить державна установа (організація), що перебуває на державному бюджеті, може фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, передбачених на утримання цієї організації. Діяльність спеціалізованих державних експертних організацій, що здійснюють наукову і науково-технічну експертизу на замовлення фізичних та юридичних осіб на платних засадах, підлягає обов’язковій державній акредитації у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Наукові організації академій наук України, заснованих на державній власності, вищі навчальні заклади, атестовані Міністерством освіти України, провідні науково-технічні установи галузевих міністерств і інших центральних органів виконавчої влади можуть здійснювати спеціалізовану експертну діяльність без додаткової державної акредитації на підставі статутних положень, якими така діяльність передбачається) Співробітництво України з іншими державами у сфері наукової і науково-технічної експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів України. Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачаються законодавством України про наукову і науково-технічну експертизу, то застосовуються правила міжнародних договорів.

2.4 Організація науково-технічної експертизи науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті

Галузі і сфери діяльності, закріплені за відділом (клас/група та назва відповідно до державного класифікатора ДК 004:2003):

· 21 — Механічні системи та складники загального призначення

· 23 — Гідравлічні та пневматичні системи і пристрої загального призначення

· 25 — Машинобудування

· 43 — Дорожньо-транспортні засоби

· 45 — Залізнична техніка

· 47 — Суднобудування та морські споруди

· 49 — Авіаційна та космічна техніка

· 53 — Підіймально-транспортне устатковання

· 55 — Пакування і розподіляння товарів Основні завдання відділу:

— проведення науково-дослідних робіт щодо створення, функціонування та розвитку національної стандартизації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог до розроблення, виробництва і використання продукції з метою підвищення її технічного рівня і конкурентоспроможності, сумісності та взаємозамінності, безпечності для життя та здоров’я людей і їхнього майна, охорони довкілля, економії матеріальних та енергетичних ресурсів;

— науково-методичне керування плануванням, розробленням, упровадженням і забезпеченням функціонування стандартів та інших нормативних документів (НД) у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

— проведення науково-дослідних робіт щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках Міждержавної Ради стандартизації, метрології, сертифікації та акредитації;

— аналіз структури та складу чинного фонду НД, визначення пріоритетних напрямків упровадження європейських і міжнародних стандартів у сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

— координація діяльності технічних комітетів стандартизації в сфері машинобудування, транспорту, переміщення вантажів та пакування;

— надання науково-методичної допомоги державним центрам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам стандартизації, підприємствам, установам і організаціям за їх запитами (на платній основі);

— підготовка аналітичних оглядів у окремих сферах діяльності чи галузях економіки, надання інформаційних матеріалів, виконання інших платних робіт (послуг);

— участь у проведенні наукових і науково-практичних семінарів та конференцій у сфері стандартизації.

Функції науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті:

— проведення науково-технічної експертизи, нормоконтролю і редагування проектів НД та змін до них, підготовка матеріалів до затвердження НД і змін до них, у сфері діяльності, закріпленій за відділом;

— аналіз структури, складу та змісту чинного фонду НД і створення оптимальної структури фонду НД;

— аналіз технічного рівня НД, підготовлення пропозиції щодо внесення змін та доповнень або скасування НД;

— визначення пріоритетних напрямків розвитку, розроблення перспективних щорічних планів державної стандартизації;

— пошук, систематизація та аналіз матеріалів досліджень у галузі фундаментальних наук, які можуть бути використані під час розроблення та впровадження НД;

— науково-дослідні роботи щодо формування і реалізації єдиної технічної політики у сфері стандартизації в рамках МДР;

— проведення робіт у рамках міжнародного та міждержавного співробітництва;

— розроблення перспективних програм та щорічних планів національної стандартизації;

— підготовка аналітичних оглядів з окремих напрямів у галузі стандартизації;

— переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

— розроблення пропозицій до проектів законів, основоположних стандартів державної системи стандартизації;

— науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб'єктам, що займаються стандартизацією;

— надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств та організацій;

— участь у науково-практичних конференціях, семінарах;

— підготування наукових праць за результатами досліджень до видання;

— проведення заходів щодо підвищення кваліфікації працівників відділу;

— складання звітів про виконання відділом науково-дослідних робіт і науково-технічних послуг;

— участь у розробленні технічних регламентів та інших нормативно-правових актів з питань стандартизації.

Структура науково-дослідного відділу стандартизації в машинобудівному комплексі й на транспорті

Науково-дослідний сектор машинобудування Завдання сектору:

— науково-технічна експертиза і розроблення нормативних документів за напрямками: машинобудування, механічні системи та складники загального призначення, гідравлічні і пневматичні системи та пристрої загального призначення.

— науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартів та інших НД у сфері машинобудування та забезпечення їх функціонування;

— аналіз структури та складу чинного фонду НД у сфері машинобудування і визначення пріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у цій сфері.

— проведення робіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД на машини;

— участь у проведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національних стандартів;

— переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

— науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб'єктам, що займаються стандартизацією;

— надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповіді на запити підприємств та організацій.

Науково-дослідний сектор з питань стандартизації транспорту та тари, завдання:

— науково-технічна експертиза та розроблення нормативних документів за напрямками: дорожньо-транспортні засоби, залізнична техніка, суднобудування і морські споруди, авіаційна та космічна техніка, підіймально-транспортне устатковання, пакування і розподілення товарів.

— науково-методичне керування плануванням, розробленням, впровадженням стандартів та інших НД у сфері транспорту і тари та забезпечення їх функціонування;

— аналіз структури та складу чинного фонду НД у сфері транспорту та тари і визначення пріоритетних напрямків впровадження європейських і міжнародних стандартів у цій сфері.

— проведення робіт у рамках міждержавного співробітництва у сфері стандартизації щодо НД на транспорт і тару;

— участь у проведенні НДР щодо створення, функціонування, та розвитку національних стандартів;

— переклад, науково-технічне редагування перекладів міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн;

— науково-методична допомога територіальним органам стандартизації, метрології та сертифікації, технічним комітетам з стандартизації та іншим суб'єктам, що займаються стандартизацією;

— надання консультацій, науково-методичної допомоги, відповідей на запити підприємств та організацій

3. Практична частина

3.1 Аналіз відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім

Метод SWOT-аналізу передбачає визначення сильних та слабких сторін діяльності ВАТ «Ласунка «, що планує випускати новий вид морозива з ананасом «Тропік», а також потенційних можливостей та загроз, ялі чекають на підприємство на ринку. Це дозволить оцінити внутрішні сили та слабкості підприємства із зовнішніми можливостями, які надає ринок. Отже, складемо SWOT-аналіз даного підприємства (табл. 1.2.).

Сильні сторони ВАТ «Ласунка» :

1) досвідчене керівництво (підприємство засноване у 2000 році, генеральний директор Вовк Сергій Миколайович);

2) висока якість продукції, про що свідчать численні нагороди, отримані на українських та зарубіжних дегустаційних конкурсах і виставках;

3) відносно невисока ціна;

4) сформована регіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібних торгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби;

5) успіх компанії забезпечується потужною сучасною виробничою і сировинною базою, що складається з 5 виробничих підрозділів, якість морозива контролюється на всіх стадіях;

6) широкий асортимент морозива, який відповідає смаковим перевагам споживача;

7) нижча оптова ціна, ніж у конкурентів;

8) підприємство налічує 1, 5 тис. робітників, найсучасніше обладнання, всі головні технологи — спеціалісти з гарною освітою;

9) компанія «Ласунка» має в своєму розпорядженні одну з найкращих в Україні систему дистрибуцій і маркетинговий департамент;

10) продукція компанії продається в Україні

Слабкі сторони:

1) велика кількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші;

2) затягування термінів партнерами при розрахунку за надані послуги з випуску продукції;

3) потрібно вести кадрову політику направлену на залучення висококваліфікованого персоналу;

4) високі витрати на логістику (поставки до віддалених регіонів);

5) високі витрати на зберігання продукції(холодильні установки);

6) наявність дебіторської заборгованості.

Ринкові загрози:

1) відсутність стабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї;

2) відмова в співпраці партнерів-споживачів (великих супермаркетів тощо), через можливо високі ціни чи невеликі обсяги постачань;

3) промисловий шпіонаж та витік інформації за межі підприємства;

4) конкурентні загрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів;

5) політичні загрози (зміна законодавства, податкової політики);

6) поява у конкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції;

7) велика кількість товарів-конкурентів;

8) наявність корупції (корумпована прикордонна служба, судова система та ін.);

9) соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів).

Ринкові можливості:

1) розширення діапазону можливих товарів;

2) сприятливі зрушення в курсах валют;

3) вихід на нові ринки за кордоном при вступі до СОТ;

4) покращення соціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможності населення;

5) маркетингові заходи, тобто розширення ринку за рахунок реклами, та інших засобів стимулювання продажу;

6) проведення вдалої політики мерчандайзингу Табл.1.1. SWOT-аналіз для підприємства ВАТ «Ласунка»

К₀ = -0,5444+0,0111 = 0,4.

Отриманий результат характеризує ступінь упевненості щодо відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім за даної комбінації характеристик зовнішнього і внутрішнього середовища господарювання (табл.1.2)

Табл.1.2

Отже, сильними сторонами (проранжованими за значущістю) ВАТ «Ласунка» є:

1) нижча оптова ціна, ніж у конкурентів (КУ = +0,3111);

2) висока якість продукції (КУ = +0,2777);

3) досвідчене керівництво (КУ = +0,2667);

4) сформована регіональна система розповсюдження і охоплення значної частини роздрібних торгівельних точок, високе мистецтво конкурентної боротьби (КУ = +0,2444);

5) найкраща в Україні система дистрибуцій і маркетинговий департамент (КУ = +0,2222);

6) доставка продукції в багато регіонів країни (КУ = +0,1556);

Слабкі сторони:

1) високі витрати для зберігання продукції(КУ = -0,5444);

2) велика кількість конкурентів, які працюють в даній асортиментній та ціновій ніші(КУ = -0,5222);

3) високі витрати на логістику (КУ = -0,3889);

Ринкові можливості (проранжовані за значущістю):

1) розширення діапазону можливих товарів (КУ = +0,5556);

2) сприятливі зрушення в курсах валют (КУ = +0,2778);

3) вихід на нові ринки за кордоном при вступі до СОТ (КУ = +0,4);

4) покращення соціально-економічної ситуації в країні і підвищення платоспроможності населення (КУ = +0,5556);

Ринкові загрози:

1) конкурентні загрози, або можливість появи зарубіжних чи вітчизняних конкурентів (КУ = -0,3889);

2) соціально-демографічні загрози (невисока купівельна спроможність споживачів (КУ = -0,2778);

3) відсутність стабільності в сировині (молоці), а отже підняття ціни на неї (КУ = -0,0889);

4) велика кількість товарів-конкурентів (КУ = -0,0667);

5) поява у конкурентів більш ефективних і якісніших технологій виробництва продукції (КУ = -0,016);

6) наявність корупції (корумпована прикордонна служба, судова система та ін. КУ = -0,0111);

Підсумковий коефіцієнт упевненості дорівнює 0,4, говорить про те, що випуск нового виду морозива з ананасом «Тропік» є доцільним, а внутрішні можливості розвитку підприємства скоріше за все відповідають зовнішнім. Отже, даному підприємству доцільно розширювати свій потенціал на ринку і використовувати всі позитивні для цього сторони.

3.2 Критеріальна оцінка і попередній вибір перспективних напрямків інноваційного розвитку

Виконаємо попередній вибір напрямків інноваційного розвитку та оцінимо ефективність реалізації варіантів інноваційного розвитку з таких вихідних даних.

Табл.1.3.

Згідно з цими даними, у підприємства існує необхідність досягнення ринкових цілей і реалізації відповідних інноваційних орієнтирів, надлишок ресурсної бази, високий рівень конкурентоспроможності і особа, що є противником ризику. Виходячи з цього, за методологічним підходом, треба реалізувати такі напрямки інноваційного розвитку:

1)за стратегічною спрямованістю — збалансований або захищаючий;

2) за масштабами — глобальний або локальний;

3) за рівнем аналізу — стратегічний або оперативний;

4) за функціональною діяльністю — маркетинговий;

5) за строком реалізації - довгостроковий або середньостроковий;

6) за сферою застосування — ринковий;

7) з маркетингових позицій — диверсифікація виробництва і збуту;

8) за спонукальними мотивами — завоювання симпатій споживача або всебічні переваги.

Тобто, відповідно до попереднього вибору варіантів можливими напрямками інноваційного розвитку за сферою їх застосування є ринкові.

Оцінка ефективності реалізації варіантів інноваційного розвитку з позицій споживачів На прикладі фірмового магазину «Ласунка», що розміщений в місті Сумах, оцінюємо ефективність продуктових напрямків інноваційного розвитку інноваційної продукції з позицій споживачів — нових видів морозива в пластмасових упаковках: 1) «Тропік»; 2) «Лев» .

Оцінку виконуємо на основі розрахунку показника споживацької привабливості продуктового напрямку інноваційного розвитку, який розраховується як добуток показника, що враховує співвідношення ціни споживання інноваційної продукції і середньої ціни існуючої на ринку продукції, та показника, що враховує оцінку вигоди, отриману споживачем при використанні інноваційної продукції

К= К * К; (2.1.)

де К — показник споживацької привабливості продуктового напрямку інноваційного розвитку;

К — показник, що враховує співвідношення ціни споживання нової або оновленої продукції і середньої ціни існуючої на ринку продукції;

К — показник, що враховує оцінку вигод, отриманих споживачем при використанні інноваційної продукції.

Для розрахунку Квикористовуємо формулу:

К=;

де Ц — ціна інноваційної продукції і, грн.;

Ц — мінімальна з цін на інноваційну або існуючу на ринку продукцію, грн.

Для розрахунку Кц визначимо середнє значення ціни існуючої на ринку продукції, що має подібні властивості. Так, середнє значення ціни на морозиво в пластмасових упаковках (морозиво-торт) по місту Суми дорівнює Ц сер. = 15,2 грн.

Для інноваційної продукції:

1) «Тропік» Ц= 22,50 грн;

2) «Лев» Ц= 21,00 грн.

Порівнюючи встановлену ціну з середньою на ринку, виявляється, що для морозива «Тропік» мінімальною є середня ринкова ціна, а для морозива «Лев» — на інноваційну продукцію. Тому, за ціновим параметром перша модель програє. За формулою обчислюємо К=0,675; К=0,723. Тобто за ціновим параметром пріоритетним є вид морозива «Лев» .

Розрахуємо показник К, що враховує оцінку вигод, отриманих споживачем при використанні інноваційної продукції, використовуючи формули:

К ві =; (2.2.)

К ві =; (2.3.)

де Pij — j-й показник вигод інноваційного товару;

Pmaxj — максимальне значення j-го показника вигод товару з усіх, що порівнюються; Pminj — мінімальне значення j-го показника вигод товару з усіх, що порівнюються; Vj — коефіцієнт вагомості показника вигод j.

Табл.1.4.

Розраховані значення показників оцінки вигод кожного з інноваційних товарів порівнюємо між собою, і товар, для якого Кв набуває максимального значення, вважається найбільш вигідним з точки зору задоволення потреб споживачів. Ідеальною є умова, коли Кв=1.

Коефіцієнти вагомості одиничних показників вигод обчислюємо експертним шляхом, застосовуючи метод парних порівнянь. Експертами були керівники структурних підрозділів, яким необхідно було заповнити оцінні таблиці.

Табл. 1.5.

За формулою розрахуємо показник споживацької привабливості Ксп, який дозволяє оцінити споживацьку привабливість кожного варіанта інноваційної продукції з позицій споживачів.

Ксп1 = 0,675*0,93 = 0,627

Ксп2 = 0,723*0,14 = 0,101

Як бачимо, значення показника свідчить, що перший напрямок належить до відмінної споживацької привабливості, а другий до незадовільної споживацької привабливості, споживачі значною мірою зацікавлені у придбанні морозива «Тропік», ніж в морозиві «Лев» .

Отже, потрібно шукати нові напрямки розвитку, які б більш повно відповідали запитам споживачів.

Таким чином, за ціновим параметром «Тропік» програє морозиву «Лев», але за показником вигод — значно виграє, бо за 4 характеристиками морозиво має максимальні оцінки. Тому різниця в ціні на інноваційну продукцію буде компенсуватися значним збільшенням вигод при покупці даного продукту.

З позицій підприємства-інноватора

Визначимо ризикованість кожного напрямку за допомогою імовірнісного підходу. Так, для визначення імовірності настання різних варіантів розвитку подій (сценаріїв розвитку економіки) використовують такі емпіричні оцінки: глибокий спад — 0,05, незначний спад — 0,2, стабільний стан — 0,5, незначний підйом — 0,2, потужний підйом — 0,05.

Розрахуємо очікуване значення результату (Е), враховуючи, що за попередніми оцінками спеціалістів дирекції зовнішньоекономічної діяльності і маркетингу, отриманими у ході опитування споживачів в умовах:

ь глибокого спаду — замовлень не очікується;

ь незначного спаду — замовляють 2500 упаковок морозива «Лев» і морозива «Тропік» 2500 у новому пакуванні;

ь стабільного стану — замовляють 9500 упаковок морозива «Лев» і морозива «Тропік» 8000 у новому пакуванні;

ь незначного підйому — замовляють 13 500 упаковок морозива «Лев» і морозива «Тропік» 12 000 у новому пакуванні;

ь потужного підйому — замовляють 19 000 упаковок морозива «Лев» і морозива «Тропік» 16 800 у новому пакуванні;

ь Прибуток на одиницю від реалізації 2,05 грн. з упаковки морозива «Лев» та 2,25 з упаковки морозива «Тропік» у новому пакуванні.

Вихідні дані для розрахунку очікуваного прибутку дані у табл. 1.6.

Таблиця 1.6. — Прибуток за продуктовими напрямками для різних варіантів розвитку подій (у розрахунку на очікуваний обсяг замовлень)

Очікуване значення прибутку (Е) дорівнює:

Е₁ = 0,2*5125+0,5*19 475+0,2*27 675+0,05*38 950 = 18 245 тис. грн.

Е₂ = 0,2*5625+0,5*18 000+0,2*27 000+0,05*37 800 = 17 415 тис. грн.

Розрахуємо абсолютний і відносний розміри ризику:

= 8344,64 ти. грн.

= 9071,27 тис. грн.

Таким чином, за варіантом 2 очікуваний прибуток нижчий, ніж за варіантом 1, але вище середньоквадратичне відхилення або ризик. За варіантом 1 вищий очікуваний прибуток. Тому для віддання переваги одному з варіантів були розраховані коефіцієнти варіації, які свідчать, що перевагу необхідно віддати варіанту 1, оскільки ризик на одиницю прибутку за цим варіантом менший.

У табл. 1.7. наведено вихідні дані для розрахунку показників ефективності напрямків інноваційного розвитку.

Таблиця 1.7. — Дані за варіантами інноваційного розвитку

К_НІР1 = = 2,17

К_НІР1 = = 1,66

Таким чином, всі напрямки інноваційного розвитку є економічно доцільними, оскільки К_нір1, К_нір2 більше 1, а враховуючи умови оптимальності варіанта, то більш вигідним з позицій підприємстваінноватора є виробництво морозива «Лев» (у старому упакуванні), бо К_нір1 більше за К_нір2. Результати аналізу ризикованості показали, що цей варіант більш ризикованим, але з огляду на те, що особа, яка приймає рішення, є схильною до ризику, то перевагу можна віддати інноваційному товару «Тропік» .

3.3 Економічне обґрунтування вибору напрямків розвитку

Таблиця 1.8. — Вихідні дані

Економічне обґрунтування проектів інноваційного розвитку ґрунтується на розрахунку таких показників: чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) внутрішньої норми доходності (IRR). Для вибору найбільш прийнятного проекту критеріями оцінки є оптимізація середньозважених за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій (як мінімум: песимістичного, нормального або найбільш імовірного, оптимістичного) цих показників, для яких оптимальними є: максимальні значення NPV, PI, мінімальне значення PP і перевищення IRR ставки дисконтування.

1) Розрахуємо вище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл. 1.9.).

Таблиця 1.9. — Дисконтова ні доходи та витрати, тис.грн.

NPV = + + + + - = 9568 (грн),

NPV = + + + + - = 999,2 (грн),

NPV = + + + + - = 17 967,4 (грн);

PP = + (3 — 1) = 3,3 (років),

PP = + (3 — 1) = 3,7 (років),

PP = + (3 — 1) = 3,5 (років);

PI = = 1,68,

PI = = 1,08,

PI = = 1,46,

Для розрахунку значення IRR методом підбору знайдемо таку ставку дисконтування, при якій показник NPV буде набувати від'ємного значення. Візьмемо ставку 60%.

NPV = 3710,9 + 3268,3 + 1954,2 + 1143,9 + 685,3 — 11 250 = - 487,4 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 58,4% .

NPV = 1953,1 + 2609,8 + 1465,6 + 772,2 + 369,5 — 9375 = - 2204,8 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 37,3%;

NPV = 8593,8 + 8292,7 + 1465,6 + 2697,8 + 1597,1 — 31 250 = - 8603 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 49,3%.

2) Розрахуємо вище перелічені показники для песимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 3.2):

NPV = 3106 + 5122 + 3730,8 + 2515,2 + 1551,3 — 11 417,3 = 4608 (грн),

NPV = 1863,4 + 3658,5 + 2384,6 + 1515,2 + 1026,3 — 9448,8 = 999,2 (грн),

NPV = 9316,8 + 9756,1 + 6923,1 + 5000 + 3460,6 — 31 496,1 = 2960,5 (грн);

PP = + (4 — 1) = 3,85 (років),

PP = + (5 — 1) = 5,01 (років),

PP = + (6 — 1) = 5,15 (років),

PI = = 1,4,

PI = = 1,12,

PI = = 1,09.

NPV = 1953,1 + 2563,5 + 1480,9 + 791,2 + 387,4 — 9062,5 = - 1886,4 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 50,4% .

NPV = 1171,9 + 1831,1 + 946,6 + 476,6 + 256,3 — 7500 = - 2817,5 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 35,6% ;

NPV = 5859,4 + 4882,8 + 2748,1 + 1572,9 + 864,1 — 25 000 = - 9072,7 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 35,1%.

3) Розрахуємо такі самі показники для оптимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 3.2):

NPV = 7142,9 + 8146,3 + 5923,1 + 4303 + 3102,6 — 16 535,4 = 12 082,5 (грн),

NPV = 4658,4 + 5853,7 + 4307,7 + 3272,7 + 2243,4 — 13 385,8 = 6950,1(грн);

NPV = 15 528 + 20 487,8 + 15 192,3 + 10 909,1 + 7756,6 — 55 118,1 = 14 755,7 (грн);

PP = + (4 — 1) = 3,21 (років),

PP = + (5 — 1) = 3,56 (років),

PP = + (6 — 1) = 4,1 (років),

PI = = 1,73,

PI = = 1,52,

PI = = 1,27;

NPV = 4492,2 + 4077,1 + 2351,1 + 1353,7 + 774,7 — 13 125 = - 76,2 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 59,8% .

NPV = 2929,7 + 2929,7 + 1709,9 + 1029,6 +560,2 — 10 625 = - 1465,9 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 54,3% .

NPV = 9765,6 + 10 253,9 + 6030,5 + 3431,8 + 1936,8 — 43 750 = - 14 268,2 (грн);

IRR = 27 + * (60 — 27) = 43,8%;

Імовірність розвитку подій за різними сценаріями дорівнює:

1) песимістичний сценарій передбачає глибокий і незначний спад (р=0,23);

2) нормальний — стабільний стан (р=0,67);

3) оптимістичний — незначний і потужний підйом (р=0,1).

Таблиця 1.10. — Середньозважені за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій показники NPV, PI, PP, IRR

Таким чином, за значеннями середньозважених оцінок показників РІ, РР, ІRR найкращим є інноваційний проект з виробництва і реалізації морозива «Лев». Отже, остаточний вибір — морозиво «Лев» .

Висновок

В даній курсовій роботі ми розглянули усі аспекти науково-технічної експертизи, правові, організаційні і фінансові основи експертної діяльності в науково-технічній сфері, а також загальні основи і принципи регулювання суспільних відносин у галузі організації та проведення наукової та науково-технічної експертизи з метою забезпечення наукового обґрунтування структури і змісту пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначення напрямків науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень.

На практиці було проведено економічне обгрунтування вибору напрямків інноваційного розвитку підприємства ТОВ «Ласунка». Був проведений аналіз відповідності внутрішніх можливостей підприємства зовнішнім і визначено, що внутрішні можливості майже повністю відповідають зовнішнім.