Олеарій

Олеарий

Лев Пушкарьов.

Олеарий (Оlearius) Эльшлегер (Ölschläger) Адам (1599−1679) — німецький учений і мандрівник; історик і етнограф, лінгвіст, географ, математик і астроном, під назвою нащадками «голштинским Леонардо».

Родился в Саксонії, навчався у Лейпцизькому університеті, там-таки і викладав, одночасно виконував обов’язки придворного математика і бібліотекаря герцога Гольштинского. З 1639 жив у Готторпе. Знав російський, арабську й перські мови. Частину його ще життя виявилася пов’язані з Росією і Персией, куди він зробив кілька подорожей і описав їх.

Впервые Олеарий відвідав Росію у 1633−1634 у складі шлезвиг-голштинского посольства як його вченого секретаря, та був радника. Посольство выясняло можливість торгівлі Голштинії із Персією через Московію. Цілі своєї посольство не досягло, але дозволило Олеарию розпочати докладний опис шляхи виходу з Голштинії в Росію. Вдруге Олеарий відвідав Московське царство під час подорожі в Персію в 1635—1639.

Во час перебування у Росії і близько Персії старанно записував все запримеченное у тривалому шляху, робив замальовки побаченого, котрі за поверненні Готторп в 1639 обробив для гравірування, а 1643 завершив всю книжку. Він озаглавив її Опис подорожі до Московії і крізь Московію в Персію і навпаки.

В 1643 Олеарий знову приїхав до Москви — цього разу один. Відомо, що він дуже сподобалося першому російському царю з цієї родини Романових Михайлу Федоровичу (1613−1645). Той запрошував його за службу, але Олеарий відмовився.

Описание… Олеария — одне із найбільш точних джерел на той час з історії ментальностей історії повсякденності, історії жінок, побуту і бандитських звичаїв кількох народів в першій половині 17 в. Дуже багато карт підвищувало цінність описів. Опис… снабжено замальовками з натури, мають велику джерелознавчу цінність як наслідок безпосередньої фіксації побачених побутових стрічок і подій. У ньому помічаємо багато важливих даних про повсякденні Московії першої половини 17 в., моралі, побут, одязі, гігієнічних звички, весільних традиціях, статус жінок різних соціальних верств, вихованні дітей (в частковості - про засоби їх загартовування), про відносини росіян із суміжними країнами й народами. По точності, подробиці та викладу, відсутності нафантазированных і присочиненных подробиць Опис… різко вирізняється з-поміж записок мандрівників 17 в. Тож не дивно, що його стало буквально бестселером своєї епохи, раскрывшим європейцям Нового часу таємничий світ Євразії. У 1647 Опис… було опубліковано в Шлезвиге німецькою мові; згодом з’явилися видання англійською, французькому, голландському, італійському. У 1869 переведено російською.

Географические спостереження про Московському царстві починаються у Олеария з розповіді про шляхи виходу з Нарви через Новгород і Торжок у столиці. Попутно описані всі населені пункти, якими він проїжджав, окремі замальовані (фортеці Ям, Копор'є, місто Тарки). У розповіді про перебування у Москві виділяється опис публічної аудієнції, даної царем Михайлом Федоровичем посольству герцога Голштиньского. Сухий оповідання про офіційному прийомі Олеарий сколихнув цікавими даними у зв’язку з побаченими їм у Москві побутовими сценками, що він спостерігав на гуляння, святкових гулянках, тут, в церквах, на ринках і т.п. Цікаві зарисованные Олеарием лялькові вистави театру Петрушки (сцена продажу коня циганом), подробиці і звичаю народних ігор (катання на гойдалках і «скакания» на дошках). Олеарий представив не лише хитросплетення церемониалов царського двору у Росії, а й простодушність російських посадских людей, їх гостинність тощо. Він постарався уявити погляди православних московитів про країну і світ, свою державу, його міста і воєводства, особливості географічного розміщення на річках, погляди русичів на традиції інших народів, які населяли Московію (черемисов, марі та інших.).

Большое увагу Олеарий приділив церковним обрядам, підкресливши у своїй пишність убрань церковнослужителів, багатство російської православній церкві.

Считавший себе істинним європейцем, представником освіченої й цивілізованого Заходу, Олеарий вважав за можливе судити про решту народи кілька зверхньо. У оцінках «московитів» був тонкий: він вважав, що вони «не знають свободи» й те водночас «хочуть повної волі». Майже який із європейців Олеарий відчув відмінність між поняттями «svoboda» (наведених їм у транслітерації і перекладеними їм, як libertas) і «volia» (voluntas). Таку «неоформленість понять» Олеарий приписував всім «варварам».

В дрібних подробицях описав Олеарий і свій подальше подорож зі столиці Московії в Персію: спочатку по Москві-ріці, далі за Оке і Волзі на річкових судах, шлях по Каспію. Майже всі міста цьому шляху він продовжував замальовувати, докладно розповідаючи про незвичній для європейця дерев’яної житловий забудові міст і міських укріплень. Захоплювався Казанню, Астраханню, Дербентом, Баку. Найбільш докладну розповідь Олеария присвячений Персії - ніхто перед ним так докладно не описував цій країні.

Вернувшись з подорожей, Олеарий з 1654 працював, як перекладач, що опублікував німецькою мові збірку віршів перських і арабських поетів (зокрема, до нього ввійшла поема Гюлистан перського поета Сааді). Іншим його захопленням продовжувала залишатися географія. Для герцога Фрідріха Голштиньского він — за свідченням сучасників — сконструював «диво земної і небесної механіки» — Готторпский Глобус, який було вміщено у перший європейській історії планетарій, де була представлена небесна сфера відповідно до геліоцентричної системою Коперника .

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.