Експериментальне вивчення проблеми розвитку структури зв'язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку

Особливості засвоєння старшими дошкільниками поняття «текст»

Експериментальна частина роботи була проведена з дітьми старшого дошкільного віку на базі ДНЗ № 23 «Берізка» м. Рівне. У дослідженні брали участь 15 дітей (див. дод. А).

Метою констатувального етапу експерименту було з’ясування розуміння дітьми поняття «текст», а також виявлення особливостей розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників.

У першій серії дослідження виявляли розуміння дітьми сутності поняття «текст». Дошкільникам було запропоновано діагностичні завдання, які потребували вміння розрізняти текст. Для цього дітям давали зразки тексту і звичайних простих речень. Наприклад:

• 1. Кішка — це свійська тварина. Вона має м’яку пухнасту шубку та гострі кігтики. А ще кішечка полюбляє молочко.
• 2. Кішка — це тварина. Квочка піклується про курчат. Віталик допомагає старшій сестрі доглядати за кімнатними рослинами.
• 3. Світланка і Настуся ходили разом зі старшим братиком до лісу по гриби. Разом з сонечком прокинулися й пташечки. Оленка допомагає мамі по господарству.
• 4. Заєць — дика тварина. Шубка в нього влітку сіренька, а взимку біленька. Звірок має довгі вуха і трохи розкосі очі. Ця тваринка дуже полохлива.

Результати обстеження засвідчили, що 15% дітей змогли розпізнати текст серед простих речень; 35% дітей розпізнали текст з допомогою експериментатора; 50% дітей не змогли розпізнати. Отже, значна частина дітей старшої групи не виявило розуміння сутності поняття «текст» .

У другій серії дослідження з’ясовували рівні розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників. З цією метою дітям були запропоновані діагностичні завдання: «Розповідь за серією сюжетних картинок», «Переказ знайомого оповідання». Проаналізуємо їх виконання дітьми.

1) Розповідь за серією сюжетних картинок .

Мета: з’ясувати вміння складати розповіді за серією сюжетних картинок «Зустріч з коником», «Діти грають у футбол», «Хлопчик збирає огірочки» .

Дітям давалися на вибір серія з трьох сюжетних картинок, пропонувалося скласти за ними розповідь і дати їй назву, розташувавши по порядку.

Наводимо відповіді окремих дітей:

• 1. " Коник бігає, їсть травичку, хлопчик побачив коника гуляє з ним, кормить його. Коник везе хлопчика" .(Ганна С.)
• 2. " Коник бігає, їсть травичку. Хлопчик побачив коника, коник підбіг до хлопчика. Хлопчик і коник гуляли. Хлопчик годує коника травичкою. Хлопчик катається на конику" .(Софія Р.)
• 3. " Хлопчик грається з м’ячиком на майданчику. Потім грається з друзями" .(Роман М.)
• 4. " Коник грається з пташечкою,їсть травичку. Хлопчик зустрів коника. Коник з хлопчиком разом гралися, хлопчик годував коника травичкою. Потім хлопчик поїхав на конику додому. Їм разом було дуже весело" .
• 5. " Хлопчик збирає огірки" .
• 6. " Біля конячки літає пташечка. Хлопчик побачив конячку, вони разом кудись їдуть. Хлопчик годує конячку травичкою, в подяку за це коник покатав хлопчика" .(Олексій У.)

Відповіді дітей оцінювалися за такими критеріями: послідовність, логічність побудови зв’язного висловлювання; наявність структурних компонентів (початок, середина, кінець розповіді).

За результатами обстеження ми виявили, що 10% дітей дотримувалися послідовності, логічності побудови зв’язного мовлення, 50% дітей складали розповіді з допомогою експериментатора, у 40% дітей відсутність творчості і самостійності у складанні розповіді.

2) Переказ знайомого оповідання:

Мета: виявити вміння дітей послідовно відтворювати текст, його повноту.

Дітям читали знайомий літературний текст, оповідання В. Сухомлинського «Фіалка і бджілка» .

" Подружилися бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила в вулику. Багато разів на день прилітала вона до фіалки — брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі. Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.

Чому це ти, фіалко, зажурилась, чому квітку свою закрила? — питає бджілка. Ой, лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.

Прилетіла бджілка додому, а потім справді пішов дощ" .

Після читання тексту пропонували переказати текст за вказівкою експериментатора.

Наводимо окремі відповіді дітей:

• 1. " Бджілка і фіалка подружились. Бджілка жила в вулику. Одного разу прилетіла бджілка до фіалки щоб взяти пилок. Якось фіалка закрила свою квіточку. Бджілка спитала чому? Фіалка відповіла, щоб бджілка летіла додому, а то почнеться дощ" .(Ганна С.)
• 2. «Бджілка і фіалка дружили. Бджілка прилітала до фіалки по пилок. Один раз фіалка відправила бджілку додому бо почався дощ» .(Роман Н.)
• 3. " Подружилась бджілка і фіалка. Фіалка жила на полі, а бджілка у вулику". (Євген Г.)
• 4. " Бджілка і фіалка були подругами. Бджілка прилітала до фіалки в гості. Брала в неї пилок". (Ганна П)
• 5. Надя П. -
• 6. " Бджілка і фіалка дружили. Фіалка жила в полі, а бджілка жила в вулику. Пару раз на день бджілка прилітала до фіалки щоб взяти пилок. Одного разу коли бджілка прилетіла, фіалка відправила її до додому бо почався дощик" .(Костя Т.)
• 7. " Познайомились бджілка і фіалка. Фіалка жила на полі, своїм фіолетовим оком дивилась на небо, а бджілка жила у вулику. Бджілка кілька разів на день прилітала до фіалки по пилок. Одного разу коли бджілка прилетіла до фіалки, та сказала, щоб вона летіла додому бо скоро почнеться сильний дощ. Коли бджілка прилетіла, почавсядощ" .(Толя К.)

Для оцінки результатів було визначено рівні розвитку зв’язного мовлення:

Високий рівень — розповіді від початку до кінця структурно завершені. Повнота передачі твору без пропусків, відсутність довгих пауз, вдала заміна слів автора. Усвідомленість, повне розуміння тексту. Діти не потребують допомоги експериментатора. Спроможність дати назву для картинки і правильно і послідовно розташувати картинки.

Середній рівень — діти потребують додаткових запитань від експериментатора, спостерігаються недовготривалі паузи і тривалі зупинки, порушена послідовність викладу, розповіді структурно незавершені. Розташування картинок з помилками.

Низький рівень — неправильне розташування картинок, відсутні прояви творчості у складанні розповіді. Переказ твору з допомогою експериментатора. Відмова дитини виконувати поставлене завдання. Неспроможність до переказу твору.

Отже, за результатами дослідження високий рівень розвитку зв’язного мовлення виявили — у 10% дітей;середній рівень — у 50% дітей; низький рівень — у 40% дітей.

Кількісні дані, щодо рівнів розвитку зв’язного мовлення дітей за результатами констатувального експерименту подано у додаток.(див дод. Б).