Матеріали і методики досліджень

Для вирішення поставлених завдань проводилося чотири наукових експерименти. Для кожного експерименту було сформовано контрольну і три дослідні групи курей-несучок за принципом аналогів, враховуючи масу тіла та фізіологічний стан. Кожна група складалася з восьми курей віком 4 тижні на початок кожного експерименту. Яйця отримували від статевозрілих аскаридій та гетеракісів і культивували до інвазійної стадії за методикою, описаною Г. А. Котєльніковим [9]. Накопичення, споруляцію та визначення інвазійної кількості проводили за методикою Long et al. (1976) з деякими модифікаціями [10]. Курей першої дослідної групи заражали в кількості 500 інвазійних яєць аскаридій та гетеракісів на курку, які вводили за допомогою резинового зонду в % крохмальному ґелі з необхідною концентрацією в об'ємі 0,2 мілілітра.

Курей другої дослідної групи заражали в кількості 500 яєць аскаридій та суспензією інвазійних ооцист у кількості 50 000 на курку. Курей третьої дослідної групи заражали в кількості 500 інвазійних яєць аскаридій та гетеракісів та суспензією інвазійних ооцист у кількості 50 000 на курку.

Кури четвертої групи (інтактні) виступали контролем.

Матеріалом для біохімічних досліджень слугували відібрані проби крові із vena axilaris на 7-му, 14-ту, 21-шу та 28-му доби після зараження. Відбір проб крові проводили з дотриманням усіх правил асептики та антисептики.

У сироватці крові курей визначали загальний білок — за біуретовою реакцією [11]. аскарида інвазія кров кури Фракційний склад білків — шляхом електрофорезу на пластинках із поліакриламідного ґелю і фотометрі на апараті розшифрування фореграм АРФ-1 [12].