Податковий облік розрахунків з постачальниками

Витрати, пов’язані з оплатою ТМЦ, робіт і послуг та необхідні для господарської діяльності підприємства, відносяться до валових витрат звітного періоду. В регістрах бухгалтерського обліку вони відображаються записами по дебету рахунків обліку розрахунків і кредиту рахунків обліку грошових коштів. До валових витрат відносяться і нараховані витрати звітного періоду, тобто ті витрати, які відносяться на витрати виробництва, які отримані і по яким ще не здійснені розрахунки.

Підвівши підсумок вищесказаному, можна зробити висновок, що до валових витрат відносяться витрати, пов’язані з оплатою ТМЦ, виконаних робіт та наданих послуг, а також і вартість отриманих, але не сплачених в звітному періоді ТМЦ, робіт, послуг.

Податковий облік забезпечує визначення сум валових витрат, валових доходів та амортизаційних відрахувань і в кінцевому результаті податкових зобов’язань підприємства з ціллю встановлення прибутку, який підлягає оподаткуванню, і складання податкової звітності.

І хоч бухгалтерський і податковий облік базуються на одних і тих же первинних документах, фіксують одні і ті ж факти господарської діяльності підприємства, однак методи обліку доходів і витрат з ціллю оподаткування відрізняються від методів їх бухгалтерського обліку. Цим і обумовлені відмінності між обліковим (бухгалтерським) і оподатковуваним прибутком.

Однієї з головних особливостей, що обумовили розходження податкового й бухгалтерського обліків, є момент виникнення доходів і витрат.

У бухгалтерському обліку й фінансовій звітності витрати відображаються в момент їхнього виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів, тобто бухгалтерський облік ведеться, а звітність складається на основі облікового принципу нарахування. Витрати відображаються по одержанню товарів (прийняттю робіт, наданню послуг) поза залежністю від строків оплати постачальникам.

Передплати (аванси), видані для цілей бухгалтерського обліку, не є витратами, оскільки не приводять до зміни власного капіталу підприємства, а лише зменшують заборгованість.

Основним принципом у податковому обліку є розмежування подій на першу й другу. Для цілей оподатковування визначальною є дата події, тобто що відбулося раніше: оплата товарів або їхнє оприбуткування. Валові витрати в податковому обліку будуть збільшуватися по даті першої з подій. Друга подія, наприклад, оплата раніше отриманих матеріалів, для цілей оподатковування не має значення й у податковому обліку не відображається. Тобто в податковому обліку діє правило «першої події», що у ст. 11 Закону про податок на прибуток визначено так: «Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) уважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка із подій, що відбулася раніше:

чи дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а у випадку їхнього придбання за наявні кошти — день їхньої видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного одержання платником податку результатів робіт (послуг)".

Зверніть увагу, що отриманий або сплачений аванс (передплата) рівною мірою вплине на прибуток як у бухгалтерському, так і податковому обліку. Різниця тут тільки в часі: аванс зменшує оподатковуваний прибуток в періоді його видачі, на цю ж суму зменшиться і балансовий прибуток у бухгалтерському обліку, нехай пізніше, коли відбудеться оприбуткування продукції (товарів, робіт, послуг).

Існує декілька варіантів узагальнення даних про валові витрати і валові витрати. Зупинимося на деяких із них більш детальніше.

Податковий облік валових доходів і валових витрат може здійснюватися одним із наступних методів:

• — позасистемно;
• — на позабалансових рахунках;
• — в системі регістрів бухгалтерського обліку;
• — в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку.

Перших два метода розглянемо на прикладі відображення в податковому обліку валових витрат, останніх два — валових доходів (в наступному розділі).

Позасистемний варіант ведення податкового обліку заключається в тому, що для визначення суми оподатковуваного прибутку підприємства ведуть окремий від бухгалтерського податковий облік. Тобто накопичення даних про валові витрати здійснюється без записів в системі регістрів і рахунків бухгалтерського обліку з подальшим використанням цих даних для складання податкової декларації про прибуток підприємства. З цією метою підприємства ведуть картки, відомості, книги та інші регістри податкового обліку.

Важливою умовою позасистемного ведення податкового обліку являється те, що при здійснені будь-якої господарської операції, результат якої відноситься відповідно до діючого законодавства до валових витрат, крім відображення на існуючих рахунках бухгалтерського обліку, необхідно одночасно відобразити її в системі податкового обліку.

Найбільш прийнятим варіантом узагальнення даних про валові витрати являється ведення Книги обліку валових витрат. Такі книги являють собою свого роду журнали господарських операцій, які включають відображення кожної здійсненої в звітному періоді операції.

Порядок заповнення Книги обліку валових витрат розглянемо на наступному прикладі.

Приклад 1. За станом на 1 квітня 2007 року на підприємстві-платнику податку на додану вартість значиться заборгованість:

— по авансах виданим (дебетове сальдо по рахунку 371 «Розрахунки по виданих авансах») НП «Стандарт», м. Сімферополь у сумі 1500,00 грн. (у тому числі ПДВ — 250,00 грн.) за матеріали, вартість яких включена до складу валових витрат у березні 2002 року в сумі 1250,00 грн.;

У квітні 2007 року підприємством зроблені наступні господарські операції:

• 03.04.2007 р. отримане й оприбуткована сировина від АТ «Металург», м. Маріуполь, накладна № 285 на суму 5400,00 (у тому числі ПДВ — 900,00 грн.);
• 11.04.2007 р. отриманий й оприбуткований товар від НП «Стандарт», м. Сімферополь, накладна № 0181 на суму 2400,00 грн. (у тому числі ПДВ — 400,00 грн.).

Записи, що відображають зазначені операції в регістрах бухгалтерського обліку, наведено в таблиці 5.

Таблиця 5.

Як бачимо, по операції № 1 одержання сировини є першою подією, по якій виникають валові витрати в сумі 4500,00 грн. (5400,00 грн. — 900,00 грн.).

Що стосується операції № 2, то, з погляду правил ведення податкового обліку, одержання товарів у рамках даної операції являє собою частково другу, частково першу подію.

Друга подія — це одержання оплачених у березні товарів. Сума, що відповідає цій події, рівна 1250,00 грн., у попередньому періоді вже збільшила валові витрати, отже, у квітні в їхній склад не включається.

Першою подією є одержання ще неоплачених товарів у сумі 750,00 грн. (2000,00 грн. — 1250,00 грн.), що підлягає включенню до складу валових витрат поточного періоду.

Таблиця 6.

Наступним варіантом ведення обліку валових витрат є податкової облік на забалансових рахунках, що відкривають підприємством самостійно. Інформація, відбита на таких рахунках, не розкривається в примітках до фінансової звітності й служить винятково для складання декларації й додатків до неї.

При здійсненні будь-якої операції, результат якої відноситься відповідно до діючого законодавства до валових витрат необхідно одночасно відображати такі показники на накопичувальних забалансових рахунках валових витрат.

Для здійснення угруповання даних про валові витрати в План рахунків бухгалтерського обліку вводять додатковий субрахунок, припустимо, субрахунок 018 «Валові витрати». Обороти по дебету субрахунку 018 будуть показувати загальну суму валових витрат за звітний період.

Крім того, уводять ще один субрахунок, наприклад, 080 «Прибуток до оподатковування (податковий збиток)», що кореспондує по кредиту з дебетом субрахунку 018. Дебетове сальдо субрахунку 080 завжди буде показувати прибуток до оподатковування наростаючим підсумком з початку року. Сальдо в пасиві субрахунку 080 завжди буде показувати суму збитку, отриману у звітному податковому періоді.

Наприкінці звітного року, при завершенні його із прибутком, необхідно «обнулити» субрахунки податкового обліку записами в дебет субрахунку 080 «Прибуток до оподатковування (податковий збиток)» із кредиту субрахунку 018 «Валові витрати» й у дебет субрахунку 048 «Валові доходи» кредиту субрахунку 080 «Прибуток до оподатковування (податковий збиток)».

Покажемо на умовному прикладі порядок податкового обліку валових витрат на забалансових рахунках.

Приклад 2. Підприємство, основна діяльність якого виробництво столярних виробів, придбало у квітні 2007р. матеріалів на суму 9600,00 грн. (у тому числі ПДВ — 1600грн.). У квітні 2007р. було використано матеріали на невиробничі потреби на суму 1800,00 грн. (у тому числі ПДВ — 300,00 грн.).

До субрахунку 018 «Валові витрати» підприємством відкриті субрахунки другого порядку 018/12/Ж1 — для відображення витрат, пов’язаних із придбанням матеріалів, сировини, комплектуючих виробів і напівфабрикатів й 018/ 13/Св1 — для відображення витрат, які віднімаються із суми, відображеної в графі «Залишок на початок періоду» відомостей, що складаються по додатку 1 до Порядку № 124.

Відображення наведених операцій у регістрах бухгалтерського й податкового обліків представимо у табличній формі.

Таблиця 7.

Таким чином, при даному варіанті формування валових витрат, як і у випадку ведення Книги обліку валових витрат, податковий облік ведеться паралельно бухгалтерському: субрахунки податкового обліку не беруть участі в системі балансових рахунків бухгалтерського обліку.