Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності
Закони (нормативні акти, прийняті вищим представницьким орган держави-Верховною Радою) Наприклад, правові засади здійснення аудиторської діяльності визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність, яки» прийнятий і введений в дію 22.04.93 з наступними змінами і доповненнями Закон дає визначення основним поняття — аудит, аудиторська діяльність, аудиторські послуги, визначає порядок… Читати ще >
Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Дозвіл на здійснення діяльності аудитори одержують шляхом їх реєстрації, тобто включення до загальнодержавного реєстру аудиторських фірм (юридичних осіб) і аудиторів суб'єктів підприємницької діяльності (фізичних осіб). Така процедура здійснюється відповідно до Положення про Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності затвердженого рішенням Аудиторської палати України від 31 жовтня 2000 р. (протокол № 95).
Причому, визначення аудиту, аудиторської діяльності чи аудиторських послуг та суб'єктів аудиторської діяльності регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» .
За Законом України «Про аудиторську діяльність» ведення Реєстру покладене на Аудиторську палату України. При включенні до Реєстру суб'єкта аудиторської діяльності видається свідоцтво встановленого Аудиторською палатою України зразка.
Аудиторська палата України щорічно, станом на 1 січня поточного року, оприлюднює у засобах масової інформації Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, які подали звіт та підтвердили чи зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно із Законом України «Про аудиторську діяльність». До Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності записуються такі дані:
- · ідентифікаційний код/номер суб'єкта аудиторської діяльності (аудиторської фірми чи аудитора-підприємця);
- · дата початку аудиторської діяльності (дата отримання першого дозволу або свідоцтва);
- · назва аудиторської фірми (прізвище, ім'я, по батькові (ШБ) для аудитора — суб'єкта підприємницької діяльності);
- · адреса фактичного місце розташування, номери контактних телефонів, факсу, електронної пошти;
організаційно-правова форма;
форма власності;
інформація про державну реєстрацію;
інформація про засновників (для аудиторів — ПІБ, номери сертифікатів та дати їх отримання, ідентифікаційний номер, адреса; для юридичних осіб — назва, ідентифікаційний код, частка у статутному капіталі);
ПІБ керівника аудиторської фірми, номер та дата видачі сертифіката; кількість працівників, у тому числі сертифікованих аудиторів;
наявність та місце розташування філій або представництв чи відділень дочірніх підприємств.
Технічна сторона ведення Реєстру покладається на секретаріат Аудиторської палати України та регіональні відділення АПУ (САУ). Він також несе відповідальність за збереження даних Реєстру, підтримання його в робочому стані та за достовірність оприлюднених у пресі даних. Зміни оприлюднюються щомісяця. Відповідальність за достовірність наданих для внесення до Реєстру даних несуть виключно керівники суб'єктів аудиторської діяльності.
Регіональні відділення АПУ і САУ контролюють і підтверджують подану до Реєстру інформацію, що стосується аудиторських фірм (аудиторів) їхніх регіонів.
Суб'єкти аудиторської діяльності, включені до Реєстру, зобов’язані:
дотримуватися вимог чинного законодавства України, рішень АПУ, нормативів аудиту.
подавати До АПУ звіт про аудиторську діяльність у встановлений строк;
у місячний термін повідомляти АПУ про зміни в документах щодо внесення до Реєстру.
Аудитор може займатися аудиторською діяльністю індивідуально (як приватний підприємець), створити аудиторську фірму, або працювати за наймом в будь-якій аудиторській фірмі.
Приватно-практикуючий аудитор-це фізична особа, яка зареєстрована відповідно до Закону України «Про підприємництво» як приватний підприємець, має чинний сертифікат аудитора, та Свідоцтво про включення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності.
Аудиторська фірма — це юридична особа, яка має Свідоцтво про включення в Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності, її статутними документами передбачена виключно аудиторська діяльність, загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) АФ, які не є аудиторами, у статутному капіталі не перевищує 30%; директором фірми є сертифікований аудитор.
Аудиторські фірми можуть створюватися за участю будь-якої форми власності, мати будь-яку організаційно-правову форму, яка передбачена законодавством України, за винятком акціонерного товариства відкритого типу.
Аудитору забороняється безпосередньо займатися торгівельною, посередницькою та виробничою діяльністю, але це не виключає права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитор своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами, під якими розуміють письмові документи, що приймаються уповноваженими органами держави, які встановлюють, вносять зміни відміняють норми права. Сукупність нормативних актів складає норматив правову базу аудиту.
Аудитор в своїй роботі використовує:
1. Закони (нормативні акти, прийняті вищим представницьким орган держави-Верховною Радою) Наприклад, правові засади здійснення аудиторської діяльності визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність, яки» прийнятий і введений в дію 22.04.93 з наступними змінами і доповненнями Закон дає визначення основним поняття — аудит, аудиторська діяльність, аудиторські послуги, визначає порядок сертифікації ауд. діяльності, повноваження, порядок створення, регламентація діяльності АПУ і САУ, права, обов’язки та відповідальність аудиторів і АФ; обов’язки господарюючих суб'єктів при проведенні аудиту.
В своїй роботі аудитор керується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Він визначає правові засади регулювання, організації, ведення бух обліку та складання фін. звітності в Україні. Прийнятий 16.07.99 і введений в дію з 1.01.2000р.; Законом України «Про оподаткування прибутку» ;
Бере до уваги Закон України «Про банки і банківську діяльність», Закон України про господарські товариства", Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». І інші закони, які регламентують певні питання. Перевіряючи рахунки з оплати праці, аудитор керується законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, Законом України» «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про оплату праці» затверджений Верховною Радою України від 20.04.95 змінами і доповненнями.